Постанова

від 21.11.2024 по справі 240/34142/23

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 листопада 2024 року

м. Київ

справа № 240/34142/23

провадження № К/990/20341/24

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Жука А.В.,

суддів: Мельник-Томенко Ж.М., Мартинюк Н.М.,

розглянувши в порядку письмового провадження як суд касаційної інстанції справу

за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання дій протиправними, зобов`язання вчинити дії, провадження в якій відкрито

за касаційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Житомирського окружного адміністративного суду від 26 лютого 2024 року (у складі головуючого судді Єфіменко О.В.) та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 15 травня 2024 року (у складі колегії суддів: головуючого судді - Полотнянка Ю.П., суддів: Драчук Т.О. Смілянця Е.С.) у справі №240/34142/23,

ВСТАНОВИВ:

І. ОБСТАВИНИ СПРАВИ

1. ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до суду із позовом до Військової частини НОМЕР_1 (далі - відповідач), в якому просив:

- визнати протиправними та скасувати акт проведення розслідування (спеціального розслідування) нещасного випадку (зникнення, смерті, аварії) від 24.09.2023 (форма НВ-2), складений Військовою частиною НОМЕР_1 за результатами службового розслідування по факту травмування капітана юстиції ОСОБА_1 ;

- визнати протиправними та скасувати акт про нещасний випадок від 25.09.2023 (форма НВ-3), складений Військовою частиною НОМЕР_1 за результатами службового розслідування по факту травмування капітана юстиції ОСОБА_1 ;

- визнати протиправними та скасувати наказ №286 від 04.10.2023 «Про результати службового розслідування по факту отримання травми капітаном юстиції ОСОБА_1 », виданий Військовою частиною НОМЕР_1 за результатами службового розслідування по факту травмування капітана юстиції ОСОБА_1 ;

- зобов`язати Військову частину НОМЕР_1 провести повторне службове розслідування за фактом отримання 18 квітня 2023 року капітаном юстиції ОСОБА_1 , травми під час безпосередньої участі у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України на підставі наказу командувача ОУВ «Чернігів» від 28.09.2022 №80, відповідно до Інструкції про розслідування та облік нещасних випадків з військовослужбовцями, професійних захворювань і аварій у Збройних Силах України, затвердженої наказом Міністерства оборони України від 27.10.2021 №332, з урахуванням усіх документально підтверджених діагнозів;

- зобов`язати Військову частину НОМЕР_1 видати йому нову довідку про обставини травми із зазначенням усіх документально підтверджених діагнозів за результатами огляду військово-лікарською комісією від 14.09.2023.

2. Аргументуючи заявлені позовні вимоги позивач указував, що службове розслідування проведено з порушенням норм чинного законодавства та вважав, що під час службового розслідування безпідставно не застосовано положення Інструкції про розслідування та облік нещасних випадків з військовослужбовцями, професійних захворювань і аварій у Збройних Силах України, затвердженої наказом Міністерства оборони України від 27.10.2021 №332 (далі - Інструкція 332); невраховано усі діагнози, встановлені довідкою ВЛК від 14.09.2023; порушено строк проведення службового розслідування; допущено невідповідність актів НВ-2, НВ-3 та наказу про результати фактичним обставинам, за яких отримав травмування, зокрема, що стосується виконання бойового наказу; невраховані зауваження щодо службового розслідування від 05.10.2023; не зазначено причинного зв`язку між отриманим травмуванням та безпосередньою участю у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, на підставі наказу командувача ОУВ "Чернігів" від 28.09.2022 №80.

3. Ухвалою Житомирського окружного адміністративного суду від 13.12.2023 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі.

4. 06 лютого 2024 року від Військової частини НОМЕР_1 до суду першої інстанції надійшло клопотання про закриття провадження у справі на підставі пункту 1 частини першої статті 238 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), в частині позовних вимог щодо визнання протиправним та скасування акту службового розслідування (спеціального розслідування) нещасного випадку (зникнення, смерті, аварії) від 24.09.2023 (форма НВ-2), та про визнання протиправними та скасування акту про нещасний випадок від 25.09.2023 (форма НВ-3), складені військовою частиною НОМЕР_1 за результатами розслідування по факту травмування капітана юстиції ОСОБА_1 .

5. В обґрунтування такого клопотання відповідач, зокрема, зазначав, що акт проведеного відносно позивача розслідування не є рішенням суб`єкта владних повноважень, не створює для нього безпосередніх правових наслідків та не може бути предметом спору в адміністративному суді.

6. Заперечуючи проти наведеного клопотання, позивач, з посиланням на положення пункту 17 Розділу ІІ Інструкції №332, зазначав, що право на оскарження висновків комісії до суду прямо передбачене чинним законодавством.

7. Ухвалою Житомирського окружного адміністративного суду від 26.02.2024, залишеною без змін постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 15.05.2024, задоволено клопотання Військової частини НОМЕР_1 про закриття провадження у справі в частині позовних вимог. Закрито провадження в справі в частині: «визнати протиправними та скасувати акт проведення розслідування (спеціального розслідування) нещасного випадку (зникнення, смерті, аварії) від 24.09.2023 (форма НВ-2), складеного Військовою частиною НОМЕР_1 за результатами службового розслідування по факту травмування капітана юстиції ОСОБА_1 .».

8. Суд першої інстанції, з висновками якого погодився суд апеляційної інстанції, посилаючись, зокрема, на положення Порядку проведення службового розслідування у Збройних Силах України, затвердженого наказом Міністра оборони України від 21.11.2017 №608 (далі - Порядок №608), виходив з того, що акт службового розслідування не створює для особи, щодо якої проведено це розслідування, безпосередніх правових наслідків, викладені у ньому висновки є суб`єктивною думкою уповноважених посадових осіб, які його проводили, не породжує, не змінює та не звужує права особи (позивача), не встановлює для неї додаткових обов`язків та не покладає відповідальність, і військовослужбовець не позбавлений права спростувати ці висновки під час оскарження прийнятого за результатами службового розслідування рішення.

9. Суди попередніх інстанції вважали, що такий акт не є рішенням органу державної влади, нормативним актом чи актом індивідуальної дії та не створює, не припиняє права та обов`язки особи, а лише фіксує певні обставини, виявлені при проведенні службового розслідування.

10. Суд апеляційної інстанції додатково відхилив доводи сторони позивача про необхідність застосування Інструкції №332, а не Порядку№608, оскільки вказані позивачем обставини можуть свідчити про порушення відповідачем процедури службового розлідування, оцінка яким буде надаватися в ході розгляду справи, шляхом встановлення всіх дійсних обставин справи та в призмі тих доказів, які на думку позивача є достатніми для вирішення справи.

Короткий зміст вимог касаційної скарги та відзиву (заперечень) на неї

11. Не погоджуючись із такими судовими рішеннями, ОСОБА_1 звернувся до Верховного Суду із касаційною скарго, в якій, посилаючись на неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати ухвалу Житомирського окружного адміністративного суду від 26.02.2024 та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 15.05.2024 у справі №240/34142/23 і направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

12. Скаржник указує про неврахування судами попередніх інстанції положень Інструкції №332, зокрема, пункту 17 Розділу ІІ, якими чітко визначено право на оскарження в судовому порядку акту за формою НВ-2. Окрім цього, позивач переконує Суд, що акт за формою НВ-2 прямо впливає на його права, та у випадку неправдивих чи неточних відомостей, які там зазначені, звужує та негативно впливає на його інтереси.

13. Відзиву (заперечень) на касаційну скаргу від сторони відповідача до Верховного Суду не надходило, що не перешкоджає касаційному перегляду оскаржуваних судових рішень, в силу вимог частини четвертої статті 338 КАС України.

ІІ. РУХ АДМІНІСТРАТИВНОЇ СПРАВИ В СУДІ КАСАЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЇ

14. Касаційна скарга ОСОБА_1 до Верховного Суду надійшла 24.05.2024.

15. Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 24.05.2024 визначено колегію суддів у складі: головуючого судді - Жука А.В., суддів: Мельник-Томенко Ж.М., Мартинюк Н.М.

16. Ухвалою Верховного Суду від 04.06.2024 відкрито касаційне провадження за скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Житомирського окружного адміністративного суду від 26.02.2024 та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 15.05.2024 у справі №240/34142/23.

17. Ухвалою Верховного Суду від 20.11.2024 справу призначено до розгляду в порядку письмового провадження за наявними у ній матеріалами.

IІІ. РЕЛЕВАНТНІ ДЖЕРЕЛА ПРАВА Й АКТИ ЇХ ЗАСТОСУВАННЯ ТА ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

18. Відповідно до частини першої статті 341 КАС України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

19. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази (частина друга статті 341 КАС України).

20. Згідно із частиною першою статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

21. За визначенням, що викладено у пункті 19 частини першої статті 4 КАС України, індивідуальний акт - це акт (рішення) суб`єкта владних повноважень, виданий (прийняте) на виконання владних управлінських функцій або в порядку надання адміністративних послуг, який стосується прав або інтересів визначеної в акті особи або осіб, та дія якого вичерпується його виконанням або має визначений строк.

22. Відповідно до частин першої, другої статті 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом: 1) визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень; 2) визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень; 3) визнання дій суб`єкта владних повноважень протиправними та зобов`язання утриматися від вчинення певних дій; 4) визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії; 5) встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб`єкта владних повноважень; 6) прийняття судом одного з рішень, зазначених у пунктах 1-4 цієї частини та стягнення з відповідача - суб`єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, заподіяної його протиправними рішеннями, дією або бездіяльністю. Захист порушених прав, свобод чи інтересів особи, яка звернулася до суду, може здійснюватися судом також в інший спосіб, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

23. Пунктом 1 частини першої статті 19 КАС України визначено, що юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема спорах фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.

24. Відповідно до пункту 1 частини першої статті 238 КАС України суд закриває провадження у справі якщо справу не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.

25. Беручи до уваги доводи сторони відповідача щодо того, що акт проведеного відносно позивача розслідування не є рішенням суб`єкта владних повноважень, не створює для нього безпосередніх правових наслідків, а отже не може розглядатися в порядку адміністративного судочинства, суди попередніх інстанцій дійшли висновку про наявність підстав для закриття провадження у справі у відповідній частині на підставі пункту 1 частини першої статті 238 КАС України.

26. Указані висновки колегія суддів вважає помилковими та такими, що зроблені внаслідок неправильного застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, з огляду на наступне.

27. Відповідно до Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу», абзацу десятого пункту 2 Порядку розслідування та обліку нещасних випадків, професійних захворювань та аварій на виробництві, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.04.2019 №337, та з метою врегулювання питань, пов`язаних із розслідуванням і веденням обліку нещасних випадків, що сталися з військовослужбовцями Збройних Сил України, наказом Міністерства оборони України від 27.10.2021 №332 було затверджено Інструкцію про розслідування та облік нещасних випадків з військовослужбовцями, професійних захворювань і аварій у Збройних Силах України.

28. Відповідно до пункту 1 Розділу І Інструкції №332 ця Інструкція визначає процедуру проведення розслідування та обліку нещасних випадків з військовослужбовцями Збройних Сил України, Державної спеціальної служби транспорту (у тому числі з відрядженими зі Збройних Сил України, Державної спеціальної служби транспорту), військовозобов`язаними та резервістами, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві (далі - військовослужбовці), отриманих ними професійних захворювань, їх загибелі або смерті зі встановленням зв`язку з виконанням обов`язків військової служби і аварій, що сталися у військових частинах, військових навчальних закладах, установах та організаціях Збройних Сил України, Державній спеціальній службі транспорту (далі - військові частини).

29. Розділ ІІ Інструкції №322 врегульовує питання розслідування та обліку нещасних випадків.

30. Відповідно до абзацу другого пункту 8 Розділу ІІ Інструкції №322 комісія з розслідування нещасного випадку зобов`язана, зокрема, скласти акт проведення розслідування (спеціального розслідування) нещасного випадку (зникнення, смерті, аварії) за формою НВ-2 наведеною у додатку 4 до цієї Інструкції (далі - акт за формою НВ-2) та акт про нещасний випадок (зникнення, смерть) під час виконання обов`язків військової служби за формою НВ-3 наведеною у додатку 5 до цієї Інструкції (далі - акт за формою НВ-3) у разі, якщо нещасний випадок (смерть) визнаний комісією з розслідування таким, що пов`язаний з виконанням обов`язків військової служби, і надати їх командиру військової частини на затвердження. Акти підписуються головою комісії та її членами. У разі незгоди зі змістом акта член комісії підписує його з відміткою про наявність окремої думки, яку викладає письмово і додає до акта за формою НВ-2, як його невід`ємну частину.

31. Відповідно до пункту 17 командир військової частини протягом двох робочих днів після закінчення розслідування затверджує акти за формами НВ-2 та НВ-3. Матеріали розслідування (затверджені акти за формами НВ-2 та НВ-3 разом з додатками) зберігаються в діловодстві військової частини, а їх завірені копії надаються (надсилаються): безпосередньому командиру для вручення потерпілому, членам його сім`ї чи уповноваженій ними особі; начальнику відповідного військового органу нагляду чи контролю у сфері, з якою пов`язаний нещасний випадок (органу нагляду за безпечним веденням робіт військовослужбовцями, пожежного нагляду, контролю безпеки військової служби, контролю безпеки дорожнього руху, санітарно-епідеміологічного нагляду тощо); командирам військових частин, представники яких брали участь у розслідуванні; командиру військової частини, у штаті якої перебуває потерпілий, якщо військовослужбовець був тимчасово відряджений з цієї військової частини.

У разі незгоди потерпілого військовослужбовця, або членів його сім`ї, або особи, яка представляє їх інтереси, з висновками комісії з розслідування вони мають право протягом місяця, починаючи з дати отримання акта за формою НВ-2, подати скаргу старшому командирові або до органу, що здійснює контроль за своєчасним і об`єктивним розслідуванням нещасних випадків, чи звернутися до суду у визначений законом строк.

32. Отже, як вірно зазначає позивач у касаційній скарзі та вказував про це у запереченні до клопотання відповідача і в апеляційній скарзі, положеннями пункту 17 Розділу ІІ Інструкції №322 чітко передбачено право на оскарження в судовому порядку висновків комісії з розслідування.

33. В порушення норм процесуального права, ці положення були залишені поза увагою судами попередніх інстанції, у зв`язку із чим помилковими є висновки про наявність підстав для закриття провадження у справі в частині визнання протиправним та скасування акту проведення розслідування (спеціального розслідування) нещасного випадку (зникнення, смерті, аварії) від 24.09.2023 (форма НВ-2), складеного Військовою частиною НОМЕР_1 за результатами службового розслідування по факту травмування капітана юстиції ОСОБА_1 , на підставі пункту 1 частини першої статті 238 КАС України.

34. Розглядаючи клопотання відповідача про закриття провадження у справі, судами попередніх інстанції не застосовано норму матеріального права, яка підлягала застосуванню при вирішення питання про юрисдикційність указаних позовних вимог, а саме пункту 17 Розділу ІІ Інструкції №332.

35. Таким чином, в контексті спірних правовідносин та змісту позовної заяви, позовні вимоги, щодо визнання протиправним та скасування акту за формою НВ-2 підлягали розгляду разом із іншими позовними вимогами в цій справі.

36. При цьому, при вирішенні клопотання відповідача про закриття провадження у справі в частині, судами попередніх інстанції помилково застосовано положення Порядку №608, оскільки вони стосуються проведення службового розслідування внаслідок порушення військової дисципліни військовослужбовцями, а правова природа висновку службового розслідування в розумінні Порядку №608 не є тотожною із правовою природою актів за формою НВ-2 і НВ-3 в розумінні положень Інструкції №322.

37. Враховуючи наведене, доводи касаційної скарги знаходять своє підтвердження під час розгляду справи в суді касаційної інстанції, а судом першої інстанції постановлено ухвалу, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі (в частині).

38. Відповідно до частин першої-четвертої статті 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.

39. Відповідно до частини першої статті 353 КАС України підставою для скасування ухвали судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи для продовження розгляду є неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, що призвели до постановлення незаконної ухвали суду першої інстанції та (або) постанови суду апеляційної інстанції, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі.

40. Враховуючи викладене, перевіривши за матеріалами справи доводи касаційної скарги, Верховний Суд дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню, а оскаржувані судові рішення - скасуванню із направленням справи для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Керуючись статтями 19, 242, 341, 345, 349, 353, 355, 356, 359 КАС України, Суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.

2. Ухвалу Житомирського окружного адміністративного суду від 26 лютого 2024 року та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 15 травня 2024 року у справі №240/34142/23 скасувати.

3. Справу направити для продовження розгляду до суду першої інстанції - Житомирського окружного адміністративного суду.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і не оскаржується.

..................................

..................................

..................................

А.В. Жук

Ж.М. Мельник-Томенко

Н.М. Мартинюк

Судді Верховного Суду