УХВАЛА
24 травня 2024 року
м. Київ
справа № 240/34142/23
адміністративне провадження № К/990/19095/24
Верховний Суд у складі судді-доповідача Касаційного адміністративного суду Прокопенка О.Б., перевіривши касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Житомирського окружного адміністративного суду від 26 лютого 2024 року та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 15 травня 2024 року у справі №240/34142/23 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання дій протиправними, зобов`язання вчинити дії,
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом, у якому просив:
- визнати протиправними та скасувати акт проведення розслідування (спеціального розслідування) нещасного випадку (зникнення, смерті, аварії) від 24.09.2023 (форма НВ-2), складений Військовою частиною НОМЕР_1 за результатами службового розслідування по факту травмування капітана юстиції ОСОБА_1 ;
- визнати протиправними та скасувати акт про нещасний випадок від 25.09.2023 (форма НВ-3), складений Військовою частиною НОМЕР_1 за результатами службового розслідування по факту травмування капітана юстиції ОСОБА_1 ;
- визнати протиправними та скасувати наказ №286 від 04.10.2023 «Про результати службового розслідування по факту отримання травми капітаном юстиції ОСОБА_1 " виданий Військовою частиною НОМЕР_1 за результатами службового розслідування по факту травмування капітана юстиції ОСОБА_1 ;
- зобов`язати Військову частину НОМЕР_1 провести повторне службове розслідування за фактом отримання 18 квітня 2023 року капітаном юстиції ОСОБА_1 травми під час безпосередньої участі у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України на підставі наказу командувача ОУВ «Чернігів» від 28.09.2022 №80, відповідно до Інструкції про розслідування та облік нещасних випадків з військовослужбовцями, професійних захворювань і аварій у Збройних Силах України, затвердженої наказом Міністерства оборони України від 27.10.2021 №332, з урахуванням усіх документально підтверджених діагнозів;
- зобов`язати Військову частину НОМЕР_1 видати йому нову довідку про обставини травми із зазначенням усіх документально підтверджених діагнозів за результатами огляду військово-лікарською комісією від 14 вересня 2023 року.
Ухвалою Житомирського окружного адміністративного суду від 26 лютого 2024 року, залишеною без змін постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 15 травня 2024 року, клопотання Військової частини НОМЕР_1 про закриття провадження у справі, в частині позовних вимог задоволено. Закрито провадження у справі №240/34142/23 за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання дій протиправними, зобов`язання вчинити дії, в частині позовних вимог: "визнати протиправними та скасувати акт проведення розслідування (спеціального розслідування) нещасного випадку (зникнення, смерті, аварії) від 24.09.2023 (форма НВ-2), складений Військовою частиною НОМЕР_1 за результатами службового розслідування по факту травмування капітана юстиції ОСОБА_1 ".
16 травня 2024 року ОСОБА_1 подано до Верховного Суду касаційну скаргу на ухвалу Житомирського окружного адміністративного суду від 26 лютого 2024 року та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 15 травня 2024 року.
За правилами частини першої статті 334 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) за відсутності підстав для залишення касаційної скарги без руху, повернення касаційної скарги чи відмови у відкритті касаційного провадження суд касаційної інстанції постановляє ухвалу про відкриття касаційного провадження у справі.
Перевіривши касаційну скаргу та додані до неї матеріали суддя-доповідач дійшов висновку про наявність підстав для її повернення скаржнику з наступних підстав.
Згідно з частиною першою статті 328 КАС України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом.
Частиною другою статті 328 КАС України встановлено, що у касаційному порядку можуть бути оскаржені ухвали суду першої інстанції, зокрема, про закриття провадження у справі (пункт 13 частини першої статті 294 КАС України).
Відповідно до частини четвертої статті 328 КАС України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині першій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках:
1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;
2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;
3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;
4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами другою і третьою статті 353 цього Кодексу.
Так, за приписами абзацу другого частини четвертої статті 328 КАС України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині третій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Положеннями статті 330 КАС України визначено вимоги щодо форми та змісту касаційної скарги.
За приписами частини другої цієї статті у касаційній скарзі зазначаються:
підстава (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 328 цього Кодексу підстави (підстав) (пункт 4);
у разі подання касаційної скарги на судове рішення, зазначене у частинах другій та третій статті 328 цього Кодексу, в касаційній скарзі зазначається обґрунтування того, в чому полягає неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, що призвело до ухвалення незаконного судового рішення (рішень) (абзац 4).
Отже, касаційна скарга повинна містити посилання на конкретні порушення відповідної норми (норм) права чи неправильність її (їх) застосування.
Скаржник повинен зазначити конкретні порушення, що є підставами для скасування або зміни судового рішення (рішень), які, на його думку, допущені судом при його (їх) ухваленні, та навести аргументи в обґрунтування своєї позиції.
Зі змісту касаційної скаргу убачається, що скаржник належним чином не обґрунтовує у чому полягає порушенням судами першої та апеляційної інстанцій норм процесуального права при закриття провадження у справі, не зазначає, яку саме норму матеріального права застосовано судом неправильно, чи яку норму процесуального права порушено.
Решта доводів скаржника в касаційній скарзі стосуються встановлення фактичних обставин справи та переоцінки доказів у ній.
З урахуванням змін до КАС України, внесених Законом України від 15 січня 2020 року №460-IX і які набрали чинності 08 лютого 2020 року, суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, а тому відсутність у касаційній скарзі визначених законом підстав касаційного оскарження унеможливлює її прийняття до розгляду і відкриття касаційного провадження.
Згідно з пунктом 4 частини п`ятої статті 332 КАС України касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається суддею-доповідачем також, якщо у касаційній скарзі не викладені передбачені цим Кодексом підстави для оскарження судового рішення в касаційному порядку.
При цьому, такий недолік касаційної скарги зумовлює її повернення одноособово суддею, без аналізу колегією суддів дотримання решти вимог, визначених статтею 330 КАС України.
За таких обставин, касаційна скарга підлягає поверненню особі, що її подала.
Повернення Верховним Судом касаційної скарги та надання заявнику права в межах розумних строків та при дотриманні всіх інших вимог процесуального закону на повторне звернення до Верховного Суду з такою скаргою, не є обмеженням доступу до суду (зокрема, що гарантовано пунктом 8 частини другої статті 129 Конституції України), та забезпечує практичну можливість реалізації права особи на суд у формі касаційного оскарження судового рішення учасником справи.
Керуючись статтями 328, 330, 332 КАС України, Суд
УХВАЛИВ:
Касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Житомирського окружного адміністративного суду від 26 лютого 2024 року та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 15 травня 2024 року у справі №240/34142/23 - повернути особі, яка її подала.
Роз`яснити, що повернення касаційної скарги не позбавляє права повторного звернення до суду касаційної інстанції в порядку, встановленому законом.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає.
Суддя О.Б. Прокопенко
Суд | Касаційний адміністративний суд Верховного Суду |
Дата ухвалення рішення | 24.05.2024 |
Оприлюднено | 27.05.2024 |
Номер документу | 119273197 |
Судочинство | Адміністративне |
Категорія | Справи, що виникають з відносин публічної служби, зокрема справи щодо проходження служби, з них |
Адміністративне
Касаційний адміністративний суд Верховного Суду
Прокопенко О.Б.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні