Ухвала

від 29.01.2025 по справі 300/4659/23

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

"29" січня 2025 р. справа № 300/4659/23

м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський окружний адміністративний суд у складі судді Боршовського Т.І., розглянувши в письмовому провадженні заяву ОСОБА_1 від 24.01.2025 про відвід судді в адміністративній справі № 300/4659/23 за позовом ОСОБА_1 до Національного агентства із забезпечення якості вищої освіти, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача: Міністерство освіти і науки України, про визнання протиправними та скасування рішень від 24.05.2023 та від 27.06.2023, -

Процесуальні обставини щодо розгляду справи:

Ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 24.07.2023 відкрито провадження у справі № 300/4659/23 за позовом ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) до Національного агентства із забезпечення якості вищої освіти (далі - відповідач) про визнання протиправним та скасування рішення Комітету з питань етики Національного агентства із забезпечення якості вищої освіти №16 (29) від 24.05.2023 та рішення Національного агентства із забезпечення якості вищої освіти від 27.06.2023 про виявлення порушення академічної доброчесності у вигляді академічного плагіату у дисертації ОСОБА_1 на тему "Інститут уповноважених у здійсненні Голодомору-геноциду 1932-1933 років в УСРР".

Рішенням Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 09.10.2024 задоволено позов: визнано протиправними та скасовано рішення Комітету з питань етики Національного агентства із забезпечення якості вищої освіти №16 (29) від 24.05.2023 та рішення Національного агентства із забезпечення якості вищої освіти від 27.06.2023 про виявлення порушення академічної доброчесності у вигляді академічного плагіату у дисертації ОСОБА_1 на тему "Інститут уповноважених у здійсненні Голодомору-геноциду 1932-1933 років в УСРР"; стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Національного агентства із забезпечення якості вищої освіти на користь ОСОБА_1 сплачений судовий збір у розмірі 1073,60 грн.

Постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 01.04.2024 задоволено частково апеляційну скаргу Національного агентства із забезпечення якості вищої освіти: рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 09 жовтня 2023 року у справі №300/4659/23 в частині задоволення позовних вимог про визнання протиправним та скасування рішення Комітету з питань етики Національного агентства із забезпечення якості вищої освіти №16 (29) від 24.05.2023 скасовано і в цій частині у задоволенні позову відмовлено; у решті рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 09 жовтня 2023 року у справі №300/4659/23 залишено без змін.

Постановою Верховного Суду від 20.12.2024: задоволено частково касаційну скаргу Національного агентства із забезпечення якості вищої освіти; скасовано рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 09 жовтня 2023 року та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 01 квітня 2024 року; справу № 300/4659/23 за позовом ОСОБА_1 до Національного агентства із забезпечення якості вищої освіти про визнання протиправними та скасування рішень направлено на новий розгляд до Івано-Франківського окружного адміністративного суду.

09.01.2025 здійснено автоматизований розподіл адміністративної справи № 300/4659/23 та визначено суддю Боршовського Т.І. для розгляду цієї справи.

Ухвалою від 14.01.2025 прийнято до провадження Івано-Франківського окружного адміністративного суду адміністративну справу № 300/4659/23 за позовом ОСОБА_1 до Національного агентства із забезпечення якості вищої освіти про визнання протиправними та скасування рішень від 24.05.2023 та від 27.06.2023; визначено розгляд справи № 300/4659/23 здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні); залучено Міністерство освіти і науки України до участі у справі як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача.

15.01.2025 через канцелярію провадження Івано-Франківського окружного адміністративного суду надійшла заява ОСОБА_1 від 14.01.2025 про долучення матеріалів до справи.

17.01.2025 через канцелярію провадження Івано-Франківського окружного адміністративного суду надійшла заява ОСОБА_1 від 16.01.2025 про відвід судді в цій адміністративній справі № 300/4659/23.

Ухвалою від 21.01.2025 передано адміністративну справу № 300/4659/23 для вирішення питання про відвід судді, який не входить до складу суду, що розглядає справу і визначається в порядку, встановленому частиною першою статті 31 Кодексу адміністративного судочинства України.

Ухвалою від 23.01.2025 відмовлено в задоволенні заяви ОСОБА_1 від 24.01.2025 про відвід судді в адміністративній справі № 300/4659/23 за позовом ОСОБА_1 до Національного агентства із забезпечення якості вищої освіти, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача: Міністерство освіти і науки України, про визнання протиправними та скасування рішень від 24.05.2023 та від 27.06.2023.

27.01.2025 через канцелярію провадження Івано-Франківського окружного адміністративного суду надійшла заява ОСОБА_1 від 24.01.2025 про відвід судді в цій адміністративній справі № 300/4659/23. Заяву позивач обґрунтовує тим, що суддя Боршовський Т.І., «не зважаючи на явні маніпуляції із законодавством, вчинені суддями Берназюком Я.О., Єзеровим А.А., Чиркіним С.М., з метою протиправного залучення третьої особи (МОН) на стороні відповідача, - ухвалив рішення про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження та без будь-яких правових підстав виконав протиправну вказівку в інтересах НАЗЯВО, порушуючи судову практику та практику ЄСПЛ». Ухвали суду від 21.01.2025 (суддя Боршовський Т.І.), від 23.01.2025 (суддя Микитин Н.М.) по розгляду заяви ОСОБА_1 про відвід від 16.01.2025, свідчать, що судді Боршовський Т.І. та Микитин Н.М. не ознайомлені з матеріалами справи та наявними доказами. Суддя Микитин Н.М. не розглянула заяву по суті. Суддя Боршовський Т.І. не лише грубо порушив статтю 129 Конституції України, але й права процесуальні позивача, оскільки вже в ухвалі про прийняття справи до провадження незаконно залучив третю особу на стороні відповідача - МОН України, не врахувавши вимог законів та не надавши можливість позивачу викласти позицію. ОСОБА_1 вважає, що МОН може бути залучена третьою особою лише на стороні позивача. Проте суддя Боршовський Т.І. зманіпулював нормами права в інтересах відповідача, посилаючись на Закон № 2145-VIII та Порядок № 1197. Суддя Боршовський Т.І. протиправно залучивши МОН як третю особу на стороні відповідача, намагається примусити МОН безпідставно змінити свою позицію на користь відповідача, що є прямими доказами його упередженості та зацікавленості у прийнятті неправосудного рішення. Викладене свідчить, що суддя Боршовський Т.І., зловживаючи своїми процесуальними правами, грубо порушив вимоги ст. 3, 8, 19, 129 Конституції України, ст. 6, 8, 10, 36, частини другої статті 49 Кодексу адміністративного судочинства України, з однією метою - прийняття неправосудного рішення та знищення першої докторської дисертації з геноциду українців.

Позивач просить суд відвести від розгляду справи № 300/4659/23 суддю Боршовського Т.І. на підставі пункту 4 частини першої статті 36 Кодексу адміністративного судочинства України.

Розглянувши заяву ОСОБА_1 від 24.01.2025 про відвід судді в справі № 300/4659/23, яка надійшла до суду 27.01.2025, суд вказує на таке.

Підстави для відводу (самовідводу) судді визначені в статті 36 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України). Так, згідно з частиною першою статті 36 КАС України суддя не може брати участі в розгляді адміністративної справи і підлягає відводу (самовідводу):

1) якщо він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання або надавав правничу допомогу стороні чи іншим учасникам справи в цій чи іншій справі;

2) якщо він прямо чи опосередковано заінтересований в результаті розгляду справи;

3) якщо він є членом сім`ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім`ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу;

4) за наявності інших обставин, які викликають сумнів у неупередженості або об`єктивності судді;

5) у разі порушення порядку визначення судді для розгляду справи, встановленого статтею 31 цього Кодексу.

Частиною другою вказаної ж Статті передбачено, що суддя підлягає відводу (самовідводу) також за наявності обставин, встановлених статтею 37 цього Кодексу. В даному випадку стаття 37 КАС України визначає умови недопустимості повторної участі судді в розгляді адміністративної справи.

Відповідно до частини третьої статті 36 КАС України відвід (самовідвід) повинен бути вмотивованим.

Частиною четвертою статті 36 КАС України незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.

Суд надав оцінку доводам ОСОБА_1 в заяві від 24.01.2025 про відвід судді Боршовського Т.І. в адміністративній справі № 300/4659/23. Вважаю, що вказані доводи, як і доводи попередньої заяви про відвід від 14.01.2025, фактично зводяться до незгоди позивача із постановленням судом ухвали від 14.01.2025 в частині залучення Міністерства освіти і науки України до участі у справі як третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача.

Суд звертає увагу позивача, що постанови Верховного Суду набирають законної сили з дати їх прийняття, є обов`язковими для виконання на всій території України, а висновки Верховного Суду при новому розгляді справи є обов`язковими для суду першої інстанції (стаття 124 Конституції України, статті 14, 353, 359 Кодексу адміністративного судочинства України).

Одним з основних елементів верховенства права є принцип правової визначеності, який серед іншого передбачає, що у будь-якому спорі рішення суду, яке вступило в законну силу, не може бути поставлено під сумнів (пункт 61 рішення ЄСПЛ у справі «Брумареску проти Румунії» (Brumarescu v. Romania) [GC], No. 28342/95, ECHR 1999- VII).

Суд першої інстанції, застосовуючи вказаний принцип, з огляду на постанову Верховного Суду, яка набрала законної сили, при новому розгляді справи не може надавати оцінку правомірності такої постанови Верховного Суду та не застосовувати висновки та мотиви касаційного суду, з яких скасовані судові рішення в справі. Також вказаний принцип вимагає як від сторін справи, так й інших осіб, не ставити під сумнів судове рішення, яке набрало законної сили.

В ухвалі від 21.01.2025, за результатами розгляду заяви про відвід від 16.01.2025, суд вже надавав оцінку таким доводам позивача. Так суд вказав, що постановляючи ухвалу від 14.01.2025 про призначення справи до розгляду та залучення до участі в справі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: Міністерства освіти і науки України, суд дотримався норм частин четвертої та п`ятої статті 353 КАС України щодо обов`язковості висновків Верховного Суду, при новому розгляді справи судом першої інстанції, та врахував висновок суду касаційної інстанції щодо вказаного процесуального питання, викладений в постанові від 20.12.2024 у цій адміністративній справі.

З огляду на викладене, застосувавши обов`язкові для суду першої інстанції висновки Верховного Суду, викладені в постанові від 20.12.2024, яка набрала законної сили, залучивши ухвалою від 14.01.2025 до участі в справі третю особу на стороні відповідача, з огляду на принцип правової визначеності, суд не міг порушити статті 6, 8, 10, 36, 60 Конституції України.

Вважаю, що доводи позивача у заяві від 24.01.2025 про відвід судді Боршовського Т.І. є по суті незгодою з процесуальним рішенням суду. Однак вказані обставини згідно з частиною четвертою статті 36 КАС України не можуть бути підставою для відводу судді.

Заявник не надала жодних доказів в підтвердження доводів, як вказано в заяві: "особистої упередженості та зацікавленості судді Боршовського Т.І. в прийнятті неправосудного рішення".

Постановлення судом ухвали від 14.01.2025 про залучення до участі в справі третьої особи на стороні відповідача, як стверджує позивач, з огляду на висновок Верховного Суду в постанові від 20.12.2024 у цій справі, не можна вважати доказом особистої упередженості та залежності судді при вирішенні цієї справи.

Отже, вважаю, що суддя Боршовський Т.І. не є упередженим ні в суб`єктивному, ні в об`єктивному розумінні при розгляді та вирішенні цієї адміністративної справі.

Будь-яких інших підстав для відводу судді, передбачених статтями 36 та 37 КАС України, а також доказів, які б підтверджували існування таких підстав позивачем у заяві від 16.01.2025 про відвід судді не зазначено.

Отже, заява від 24.01.2025 про відвід судді Боршовського Т.І. є безпідставною.

За наслідками розгляду заяви від 24.01.2025 висновую, що справу належить передати для вирішення питання про відвід іншому судді.

Керуючись статями 36, 37, 39, 40, 44, 243, 256, Кодексу адміністративного судочинства України, -

У Х В А Л И В:

Передати адміністративну справу № 300/4659/23 для вирішення питання про відвід судді, який не входить до складу суду, що розглядає справу і визначається в порядку, встановленому частиною першою статті 31 Кодексу адміністративного судочинства України.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та не підлягає оскарженню, окремо від рішення суду.

Суддя /підпис/ Боршовський Т.І.