Постанова

від 15.05.2024 по справі 469/601/21

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 травня 2024 року

м. Київ

справа № 469/601/21

адміністративне провадження № К/990/22623/22

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача Кравчука В.М., суддів Стародуба О.П., Стеценка С.Г.,

розглянув у попередньому судовому засіданні

касаційну скаргу ОСОБА_1

на рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 31 грудня 2021 року (суддя Лебедєва Г.В.) та постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 12 липня 2022 року (колегія у складі суддів Лук`янчук О.В., Бітова А.І., Ступакової І.Г.)

у справі №469/601/21

за позовом ОСОБА_1

до Березанської селищної ради Миколаївського району Миколаївської області

про визнання дій протиправними, зобов`язання вчинити певні дії.

І. ЗМІСТ ПОЗОВНИХ ВИМОГ

1. У липні 2021 року ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 , позивач) звернувся до суду із позовом до Березанської селищної ради Миколаївського району Миколаївської області (далі - Березанська селищна рада; відповідач), у якому просив:

- визнати протиправними дії відповідача щодо ненадання дозволу на розробку проекту із землеустрою щодо відведення йому земельної ділянки у власність для ведення товарного сільськогосподарського виробництва у розмірі земельної частки (паю) площею 9,99 га по КСП "Дружба";

- зобов`язати Березанську селищну раду надати дозвіл на розробку проекту із землеустрою щодо відведення йому земельної ділянки у власність для ведення товарного сільськогосподарського виробництва у розмірі земельної частки (паю) площею 9,99 га як новоприйнятому в члени КСП "Дружба".

II. ОБСТАВИНИ СПРАВИ

2. Судами попередніх інстанцій встановлено, що ОСОБА_1 у березні 2021 року звернувся до Березанської селищної ради Миколаївського району Миколаївської області із заявою про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної діялянки в натурі (на місцевості), враховуючи положення статті 13 Закону України "Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власника земельних часток (паїв)".

3. Рішенням Березанської селищної ради № 24 від 16.04.2021 позивачу було відмовлено у дозволі на розробку проекту із землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення товарного сільськогосподарського виробництва у розмірі земельної частки (паю) по КСП «Дружба» з метою подальшого відведення її у власність в зв`язку з тим, що ОСОБА_1 не належить до кола осіб, які мають право на земельну частку (пай) і що вільні землі сільськогосподарського призначення комунальної чи невизначеної форм власності (резервного фонду) в межах території Березанської селищної ради (колишньої Ташинської сільської ради), які можливо використати для передачі у приватну власність членам сільськогосподарських підприємств, виділених згідно рішення № 2 Ташинської сільської ради від 14.04.2000, у розмірі земельної частки (паю) по КСП «Дружба», станом на 11.03.2021 відсутні.

4. Позивач з рішенням від 16.04.2021 не погодився, звернувся до суду.

ІІІ. АРГУМЕНТИ СТОРІН

5. Позивач вважає, що порушення його прав сталося на етапі виготовлення технічної документації із складання державних актів на право приватної власності на землю, оскільки сільською радою його не було включено у списки осіб, яким надавався дозвіл на виготовлення цієї документації.

Рішенням 14 сесії XXIII скликання Ташинської сільської ради № 5 було надано дозвіл на виготовлення технічної документації зі складання державних актів на земельні ділянки, які були передані у приватну власність новоприйнятим в члени КСП «Дружба». Із списку, який додано до цього рішення, вбачається, що технічна документація зі складання державних актів на право приватної власності на землю, була затверджена тим громадянам, яким разом з позивачем було передано у приватну власність земельні ділянки, новоприйнятим членам КСП "Дружба", які мають право на земельну частку (пай) у відповідності до розрахунку наявності земельних часток (паїв) із земель резервного фонду Ташинської сільської ради загальною площею 339,66 га ріллі, згідно списку громадян, направленого КСП "Дружба", крім ОСОБА_1

З п. 3 зазначеного рішення вбачається, що вищевказаним громадянам необхідно виготовити державні акти на право власності на землю. Таким чином, відповідач позбавив позивача можливості виготовити державний акт на право приватної власності на землю, а саме своїм рішенням № 5 не включив ОСОБА_1 до списку громадян, яким надавався дозвіл на виготовлення технічної документації зі складання державних актів на право приватної власності на землю.

6. Відповідач проти позову заперечив. Основним документом, що посвідчує право на земельну частку (пай), є сертифікат на право на земельну частку (пай), виданий районною (міською) державною адміністрацією. Сертифікат на право на земельну частку (пай) позивачу не видавався.

Рішенням Березанського районного суду Миколаївської області від 17.01.2020 у цивільній справі №469/1687/17 у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено та встановлено, що позивач не належить до кола осіб, які мають право на земельну частку (пай). Тобто позивач не надав документів, що посвідчують право на земельну частку пай, перелік яких визначено ч. 2 ст. 2 Закону № 899, але є рішення суду про відмову у визнанні права на земельну частку (пай).

Позивач не має права на земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва по КСП "Дружба" в розмірі земельної частки (паю), а тому рішення Березанської селищної ради від 16.04.2021 №24 "Про відмову щодо відведення земельної ділянки у власність громадянину України ОСОБА_1 " є правомірним.

ІV. ОЦІНКА СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ

7. Миколаївський окружний адміністративний суд рішенням від 31.12.2021, залишеним без змін постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 12.07.2022, відмовив у задоволенні позову.

8. Суди мотивували рішення тим, що позивач не додав ані копії сертифікату на земельну частку (пай), ані рішення суду про визнання права власності на земельну частку (пай), тобто доказів на підтвердження того, що він має право на земельну частку (пай).

V. ДОВОДИ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ

9. У касаційній скарзі позивач просить скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанції, та ухвалити нове - про задоволення позову.

10. Як на підставу касаційного оскарження позивач покликається на те, що суди не врахували правової позиції, висловленої у постанові Великої Палати Верховного Суду від 09.11.2021 у справі №542/1403/17, неповно з`ясували обставини справи. Зазначає, що ним підтверджено факти перерозподілу Березанською селищною радою 339,66 га земель резервного фонду та передання новоприйнятим членам КСП "Дружба" у колективну власність; затвердження технічної документації зі складанням державних актів на право приватної власності на земельні ділянки.

11. Ухвалою від 17.10.2022 Верховний Суд відкрив провадження у справі для перевірки правильності застосування судами першої та апеляційної інстанцій Земельного кодексу України (далі - ЗК України ), Закону України від 05.06.2003 № 899-IV "Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)" (далі - Закон № 899-IV), Порядку організації робіт та методика розподілу земельних ділянок між власниками земельних часток (паїв), затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України №122 від 04.02.2004 у питання надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність у розмірі земельної частки (паю).

12. Відповідно до рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення ухвалу про відкриття касаційного провадження відповідач отримав 28.10.2022. Відзив від відповідача не надходив.

VІ. ВИСНОВКИ ВЕРХОВНОГО СУДУ

13. Верховний Суд перевірив правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права у межах доводів касаційної скарги, дійшов такого висновку.

14. Відповідно до ч. 2 ст. 14 Конституції України право власності на землю гарантується. Це право набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону. Згідно зі ст. 41 Конституції України право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом.

15. Частиною 1 ст. 3 ЗК України визначено, що земельні відносини регулюються Конституцією України, цим Кодексом, а також прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами.

16. Пунктом 2 Указу Президента України від 08.08.1995 №720 "Про порядок паювання земель, переданих у колективну власність сільськогосподарським підприємствам і організаціям" (далі - Указ № 720) визначено, що право на земельний пай мають члени колективного сільськогосподарського підприємства, в тому числі пенсіонери, які раніше працювали в ньому і залишаються членами цього підприємства, відповідно до списку, що додається до державного акту на право колективної власності на землю.

17. У постанові від 18.05.2023 у справі № 540/1114/20 Верховний Суд зазначив:

« 28. Питання виділення власникам земельних часток (паїв) земельних ділянок у натурі (на місцевості) із земель, що належали колективним сільськогосподарським підприємствам регулюється Законом № 899-IV.

29. Зазначений закон є спеціальним щодо проведення процедури виділення земельних часток (паїв) за відповідними сертифікатами на землю, що належала на праві колективної власності колективними сільськогосподарським підприємствам тощо.

30. Частини перша та друга статті 2 Закону № 899-IV унормовують, що основним документом, що посвідчує право на земельну частку (пай), є сертифікат на право на земельну частку (пай), виданий районною (міською) державною адміністрацією.

Документами, що посвідчують право на земельну частку (пай), також є:

свідоцтво про право на спадщину;

посвідчені у встановленому законом порядку договори купівлі-продажу, дарування, міни, до яких додається сертифікат на право на земельну частку (пай);

рішення суду про визнання права на земельну частку (пай).

31. Тож, однією з підстав набуття громадянами права власності на земельну ділянку є виділення в натурі (на місцевості) належної земельної частки (паю). Дане право гарантоване Конституцією та законами України. Право на отримання земельної частки (паю) мають працівники та пенсіонери державних і комунальних сільськогосподарських підприємств, інших установ та організацій.

32. Враховуючи особливу правову природу права певної категорії громадян на пай, Суд вважає, що у питанні надання дозволу на розробку проекту землеустрою для виділення в натурі земельної частки (паю) необхідно застосовувати положення Земельного кодексу України у комплексі з положеннями Закону № 899-IV.

33. У зв`язку з цим, для отримання дозволу на розробку проекту землеустрою для виділення в натурі земельної частки (паю) необхідно подати перелік документів, який визначено Земельним кодексом України і статтею 2 Закону № 899-IV».

18. Згідно з ч. 2, 4 ст. 13 Закону № 899-IV невитребуваною є земельна частка (пай), на яку не отримано документа, що посвідчує право на неї, або земельна частка (пай), право на яку посвідчено відповідно до законодавства, але яка не була виділена в натурі (на місцевості).

У разі якщо до 1 січня 2025 року власник невитребуваної земельної частки (паю) або його спадкоємець не оформив право власності на земельну ділянку, він вважається таким, що відмовився від одержання земельної ділянки.

19. Постановою Кабінету Міністрів України №122 від 04.02.2004 затверджено Порядок організації робіт та методика розподілу земельних ділянок між власниками земельних часток (паїв) (далі - Порядок). Цей Порядок визначає процедуру розподілу земельних ділянок, що підлягають паюванню, між власниками земельних часток (паїв) згідно з проектом землеустрою щодо організації території земельних часток (паїв).

20. Пунктами 2, 3 Порядку передбачено, що організація робіт з розподілу земельних ділянок у межах одного сільськогосподарського підприємства між власниками земельних часток (паїв), які подали заяви про виділення належних їм земельних часток (паїв) у натурі (на місцевості), здійснюється відповідною сільською, селищною, міською радою за місцем розташування земельних ділянок згідно з проектом.

У разі виявлення після розробки проекту факту невключення одного чи кількох громадян, які отримали сертифікати на право на земельну частку (пай) у встановленому законодавством порядку, спадкоємців права на земельну частку (пай), посвідченого сертифікатом, інших громадян та юридичних осіб України, які відповідно до законодавства набули право на земельну частку (пай), до списку власників земельних часток (паїв), на підставі якого був складений проект, сільська, селищна, міська рада може прийняти рішення про: внесення змін до проекту розробником документації із землеустрою з метою забезпечення громадян необхідною кількістю земельних ділянок (на підставі відповідного договору); надання зазначеним громадянам земельних ділянок із земель запасу чи резервного фонду у розмірі відповідної земельної частки (паю).

У разі неприйняття сільською, селищною, міською радою рішення щодо внесення змін до проекту або надання таких ділянок із земель запасу чи резервного фонду питання вирішується у судовому порядку.

Органи місцевого самоврядування здійснюють повноваження щодо виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв) із земель колективної власності КПС чи за рахунок земель запасу чи резервного фонду комунальної власності.

21. Таким чином, для офіційного визнання і підтвердження державою факту набуття права власності на земельну ділянку (пай) особі необхідно здійснити такі дії: звернутися до відповідної сільської, селищної міської ради (якщо земельна ділянка знаходиться у межах населеного пункту) або районної державної адміністрації (якщо земельна ділянка розташована за межами населених пунктів) із письмовим клопотанням про передачу у власність відповідної земельної ділянки та надання дозволу на розробку технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості).

До заяви необхідно додати: копію сертифікату за земельну частку (пай), копію свідоцтва про вступ у спадщину або нотаріально посвідчений договір про набуття права власності на земельну частку (пай) або рішення суду про визнання права власності на земельну частку (пай); після отримання рішення відповідного органу місцевого самоврядування чи розпорядження районної державної адміністрації, власнику земельної частки (паю) необхідно звернутися до землевпорядної організації та укласти договір на розробку технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості).

За результатами розробки даної технічної документації власнику видають Витяг з Державного земельного кадастру.

Отримавши Витяг з Державного земельного кадастру, власнику земельної ділянки необхідно звернутися до державного реєстратора або до нотаріуса, та здійснити реєстрацію права власності на земельну ділянку.

За результатами реєстрації особа отримує Свідоцтво на право власності на нерухоме майно.

22. Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 12.09.2019 у справі № 815/1415/16.

23. Отже, право громадян як співвласників колективної власності на землю набувається з дня видачі в установленому порядку державного акту на право колективної власності на землю з обов`язковим додатком - списком громадян, які є членами сільськогосподарського підприємства.

24. Зі змісту наведеного вбачається, що право на земельну частку (пай) набуває особа, яка на момент одержання підприємством акту на право колективної власності на землю була його членом.

25. Судами попередніх інстанцій встановлено, що КСП «Дружба» отримало державний акт на право колективної власності на землю для ведення сільськогосподарського виробництва в межах території Ташинської сільської ради 21.11.1995.

У списку членів КСП «Дружба», який було додано до державного акту, прізвище позивача відсутнє. До складу КСП «Дружба» ОСОБА_1 було прийнято 10.02.1997.

Отже, на час одержання КСП «Дружба» державного акту на право колективної власності на землю (21.11.1995) позивач не був членом цього підприємства, а тому не набув права на земельну частку (пай) при паюванні колективних земель відповідно до Указу № 720.

26. Водночас пунктом 7 Указу № 720 передбачено створення (під час передачі земель у колективну власність) резервного фонду, який використовується для передачі у приватну власність або надання у користування земельних ділянок переважно громадянам, зайнятим у соціальній сфері на селі, а також іншим особам, яких приймають у члени сільськогосподарських підприємств або які переселяються у сільську місцевість для постійного проживання.

27. Умови та порядок перерозподілу земель резервного фонду, в тому числі і щодо новоприйнятих членів сільськогосподарських підприємств, містять Рекомендації щодо порядку перерозподілу земель резервного фонду з метою використання їх за цільовим призначенням, схвалені НТР Держкомзему України від 21.08.1998 (далі - Рекомендації).

28. Згідно з п. 2.1 розділу 2 Рекомендацій орган місцевого самоврядування на підставі заяв новоприйнятих членів сільськогосподарського підприємства та клопотання комісії по перерозподілу приймає рішення про передачу у колективну власність із резервного фонду земельної ділянки у розмірах суми площ середніх земельних часток (паїв) цих громадян.

Юридичний і технічний процес передачі земель резервного фонду в колективну власність здійснюється землевпорядними організаціями, які мають на це право за договорами з відповідними господарствами. Матеріали оформляються в технічну документацію, яка розглядається і затверджується відповідним органом місцевого самоврядування.

29. Виготовляється технічна документація щодо передачі земель з резервного фонду в колективну власність (пункт 2.4 розділу 2 Рекомендацій).

30. Оформлення та видача новоприйнятим членам господарств сертифікатів на право на земельну частку (пай) проводиться у відповідності з вимогами пунктів 9, 10, 11 Методичних рекомендацій щодо паювання земель, переданих у колективну власність сільськогосподарським підприємствам і організаціям, затверджених Держкомземом України 20.02.96 № (п.2.5 розділу 2 Рекомендацій).

31. Організацію виділення в натурі земельних ділянок резервного фонду урегульовано нормами розділу 5 Рекомендацій.

32. Отже, процес отримання земельної частки (паю) з земель резервного фонду передбачає такі етапи:

- подання особою заяви про це;

- рішення комісії по перерозподілу з відповідним клопотанням;

- рішення органу місцевого самоврядування про передачу земельної ділянки із резервного фонду у колективну власність новоприйнятих членів (при цьому розмір ділянки визначається сумою площ середніх земельних часток (паїв) цих громадян); складання та затвердження технічної документації;

- оформлення та видача сертифікатів на земельну частку (аналогічний процесу паювання за Указом); виділення землі в натурі.

33. Позивач звертався до суду з позовом до Березанської районної державної адміністрації (третя особа Ташинська сільська рада) про визнання права на земельну частку (пай).

34. Рішенням Березанського районного суду Миколаївської області від 17.01.2020 у справі №469/1687/17 у задоволенні позову відмовлено.

35. Постановою Миколаївського апеляційного суду від 09.04.2020 у справі №469/1687/17 апеляційну скаргу позивача залишено без задоволення. Рішення Березанського районного суду Миколаївської області від 17 січня 2020 року було змінено, доповнено висновками в редакції мотивувальної частини цієї постанови, і зазначено таке:

«… в позовній заяві ОСОБА_1 посилався також на своє право отримати земельну частку з земель резервного фонду як новоприйнятий член КСП у 2000 році, але при цьому просив визнати право на земельну частку з земель запасу.

…

Судом встановлено, що 22 січня 2000 року на загальних зборах (зборах правління) КСП «Дружба» прийняте рішення, яким затверджено списки та ініційоване клопотання перед Ташинською сільською радою про виділення землі (паїв) новим членам КСП з резервного фонду. До цих списків включено ОСОБА_1 (а.с. 27-32, 33).

За змістом рішенням Ташинської сільської ради № 11 від 14 квітня 2000 року (пункт 1) земельні ділянки з резервного фонду передані у власність новоприйнятим членам КСП «Дружба» згідно списку, до якого включено і ОСОБА_1 (а.с. 59, 62).

Разом з тим, в матеріалах справи відсутні будь-які відомості про передачу у колективну власність новоприйнятих членів КСП земельної ділянки із резервного фонду (пункт 2.1 розділу 2 Рекомендацій); про складення та затвердження технічної документації органом місцевого самоврядування (пункт 2.4 розділу 2 Рекомендацій); про виготовлення та видачу сертифікатів на ім`я осіб, які були включені до списку (пункт 2.5 розділу 2 Рекомендацій); про виділення цих ділянок в натурі (розділ 5 Рекомендацій).

Позивач посилався на те, що інші новоприйняті члени КСП з цього списку отримали сертифікати, а згодом і земельні ділянки. Проте ці обставини можуть свідчити про те, що загальна ділянки з резервного фонду була виділена з урахуванням і частки ОСОБА_1 , тобто його право як новоприйнятого члена було реалізоване на етапі передачі його частки землі у колективну власність новоприйнятим членам КСП, а можливе порушення цих прав сталось на інших стадіях цього процесу (виготовлення технічної документації, оформлення, видача сертифікатів тощо). Такий спір має інший характер (спір щодо права на земельну ділянку) та інших учасників.

Крім того, ОСОБА_1 хоча і посилався на порушення його прав як новоприйнятого члена КСП, але не обґрунтовував свій позов (підстави позову) фактами порушення порядку, передбаченого Рекомендаціями; доказів цього не надавав, а просив визнати за ним право на земельну частку (пай) з земель запасу. В межах заявленого позову вимоги про визнання права на земельну частку (пай) із земель резервного фонду, у будь-якому разі, не можуть бути задоволені.

Отже, ОСОБА_1 не довів порушення права на земельну частку (пай) як в процесі розпаювання колективних земель відповідно до Указу, так і в процесі передачі землі з резервного фонду у колективну власність новоприйнятих членів КСП».

36. Отже, у справі №469/1687/17 вже було встановлено факт відсутності у позивача права на пай.

37. Оскільки позивач право на земельну ділянку у встановленому законом порядку не набув, вимоги про виділ такої ділянки в натурі не ґрунтуються на вимогах закону.

38. Суд погоджується з позицією судів попередніх інстанцій про те, що рішення Ташинської сільської ради № 11 від 14.04.2000 не є підставою для надання дозволу на розробку проектної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості).

39. Враховуючи викладене, Суд погоджується з висновками судів попередніх інстанцій про відсутність підстав для задоволення позовних вимог, а тому не вбачає підстав для скасування оскаржуваних рішень та задоволення касаційної скарги.

40. Суд відхиляє довід позивача про неврахування судами правової позиції, висловленої у постанові Великої Палати Верховного Суду від 09.11.2021 у справі №542/1403/17, з огляду на те, що зазначена справа стосувалася примусового виконання обов`язку в натурі, позовні вимоги мотивовано тим, що після отримання свідоцтва про право на спадщину до сертифіката на право на земельну частку (пай) були внесені зміни в частині розміру земельної ділянки - паю та зазначено розмір в умовних кадастрових гектарах і що право на земельну ділянку на підставі свідоцтва про право на спадщину за заповітом передано позивачу. Отже, правовідносини у справах не є однаковими, а тому правовий висновок не є релевантним до справи, що розглядається.

41. Згідно з положенням ч. 4 ст. 328 КАС України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

42. Відповідно до ч. 1 ст. 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо рішення, переглянуте в передбачених статтею 341 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.

43. За вказаних обставин, Верховний Суд дійшов висновку про наявність підстав для залишення рішення судів першої й апеляційної інстанції без змін.

Керуючись ст. 243, 341, 345, 349, 350, 356, 359 КАС України, Суд -

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 31 грудня 2021 року та постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 12 липня 2022 року у справі №469/601/21 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття є остаточною і не оскаржується.

Суддя В.М. Кравчук

Суддя О.П. Стародуб

Суддя С.Г. Стеценко