Рішення

від 10.04.2024 по справі 496/95/23

БІЛЯЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 496/95/23

Провадження № 2/496/273/24

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 квітня 2024 року Біляївський районний суд

Одеської області

в складі: головуючого судді Трушиної О.І.

за участю секретаря Стрілець Ж.М.

представника позивача - адвоката Бондаренко С.О. (в режимі відеоконференції)

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження в режимі відеоконференції в залі суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Калинівської селищної військової адміністрації Бериславського району Херсонської області про визнання права власності на нерухоме майно за набувальною давністю,

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду з позовом в якому просив суд визнати за ним право власності за набувальною давністю на житловий будинок, розташований за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 54,62 кв.м.

Свої вимоги мотивує тим, що 08.07.1996 року він придбав житловий будинок, розташований за адресою: АДРЕСА_1 . Рішенням Калінінської селищної ради від 17.11.2015 р. № 11 вулицю Колгоспну перейменовано на вулицю Українську. Згідно постанови Верховної Ради України від 17.03.2016 року № 4084 селище міського тину Калінінське Великоолександрівського району Херсонської області перейменовано на селище міського типу Калинівське. 17.07.2020 року Великоолександрівський район Херсонської області було ліквідовано внаслідок адміністративно-територіальної реформи. Зазначений житловий будинок позивач придбав у ОСОБА_2 , проте без оформлення відповідних документів права власності через відсутність коштів. У свою чергу, ОСОБА_2 придбав цей житловий будинок у ОСОБА_3 на підставі договору від 24.12.1992 р., посвідченого виконкомом Калінінської селищної ради народних депутатів Великоолександрівського району Херсонської області. Як вбачається із тексту даного договору, будинок знаходиться в АДРЕСА_1 на присадибній ділянці селищної ради, площею 0,13 га, будинок літ. «А». До будинку прилягають літ. «Б» - сарай та інші надвірні споруди. Цей будинок належав ОСОБА_3 на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом, виданого Великоолександрівською державною нотаріальною конторою від 14.10.1992 року за № 1888, що вбачається із договору від 24.12.1992 р. Попереднім власником зазначеного будинку була ОСОБА_4 на підставі свідоцтва про право власності від 03.05.1962 року, виданого на підставі рішення виконкому Калінінської селищної ради депутатів трудящих Великоолександрівського району Херсонської області № 7 від 16.04.1962 року. Відповідно до технічного паспорту від 1962 року, загальна площа цього будинку становить 54,62 кв.м. У будинковій книзі на вказаний будинок зазначено позивача, як господаря з 08.07.1996 року на підставі договору купівлі-продажу, що засвідчено печаткою Калінінської селищної ради Великоолександрівського району Херсонської області. Разом з позивачем у цьому будинку зареєстровані й інші члени його сім`ї. За весь час проживання позивача у даному будинку та до цього часу ніхто не висловлював жодних претензій та вимог щодо його виселення та його сім`ї. Позивач утримує будинок, підтримує його у відповідному технічному стані, проводить поточні ремонти, сплачує комунальні платежі, що підтверджується договором про користування електричною енергією від 09.03.2005 року, укладеним з енергопостачальною компанією ВАТ "Херсонобленерго", а також рахунками на оплату житлово-комунальних послуг, що оформлені на його ім`я, та квитанціями про сплату житлово-комунальних послуг. Крім того, у державному акті серії ЯД №549797 від 19 квітня 2007 року про право власності на земельну ділянку, яка розташована на території Калінінської селищної ради Великоолександрівського району Херсонської області, зазначено його адресу: АДРЕСА_1 (на теперішній час - АДРЕСА_1 ), що також підтверджує факт його проживання у зазначеному житловому будинку. 02.04.2022 року у зв`язку із окупацією смт Калинівське Бериславського району Херсонської області російськими військами, позивач змушений був виїхати разом з дружиною до міста Кривий Ріг Дніпропетровської області. 24.05.2022 року позивачу йому повідомили, що вищевказаний житловий будинок, в якому він проживав із родиною, був пошкоджений у результаті бойових дій. 20.07.2022 року позивачем було подано відповідне повідомлення про пошкоджене майно до ЦНАП Департаменту адміністративних послуг виконкому Криворізької міської ради, до якого я додане фото пошкоджень будинку. Однак, отримати компенсацію за пошкоджений житловий будинок він не має можливості, оскільки відсутні правовстановлюючі документи на дане нерухоме майно. 18.08.2022 року позивач звернувся до державного реєстратора Виконавчого комітету Криворізької міської ради Дніпропетровської області із заявою та відповідними документами для проведення державної реєстрації права власності на житловий будинок, розташований за адресою: АДРЕСА_1 . Рішенням державного реєстратора Виконавчого комітету Криворізької міської ради Дніпропетровської області № 65148491 від 17 жовтня 2022 р. йому відмовлено у державній реєстрації права власності на вказаний житловий будинок. У рішенні державного реєстратора також зазначено про те, що під час здійснення пошуків у Державному реєстрі прав за вказаною адресою не встановлено жодного запису щодо права власності на заявлений об`єкт нерухомого майна. Після звільнення смт Калинівське від російських військ позивач разом зі своєю дружиною періодично приїжджають до будинку та доглядають за ним. Наразі проживати зараз у зазначеному будинку неможливо через значні його пошкодження. В акті обстеження житла, зруйнованого (пошкодженого) внаслідок збройної агресії російської федерації (житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1 ) від 23.12.2022 року комісією зафіксовано пошкодження цього житлового будинку. Враховуючи, що позивач добросовісно заволодів житловим будинком, який розташований за адресою: АДРЕСА_1 , і понад 10 років продовжує відкрито, безперервно володіти ним, іншого способу захистити своє право власності не має, а також у зв`язку з тим, що законом не передбачено обмежень чи заборон щодо набуття права власності на таке майно, вважає, що є правові підстави для визнання за ним права власності на вказане нерухоме майно за набувальною давністю.

Ухвалою Біляївського районного суду Одеської області від 13.01.2023 року відкрито провадження по справі, призначено справу до розгляду у порядку загального позовного провадження. Окрім того, відповідачу було надано строк для подання відзиву на позовну заяву.

Ухвалою Біляївського районного суду Одеської області від 11.04.2023 року підготовче провадження було закрито та призначено цивільну справу до розгляду.

Представник позивача ОСОБА_5 в судовому засіданні підтримала та просила задовольнити, посилаючись на докази надані до суду. Крім того, представник позивача пояснила, що позивач ОСОБА_1 придбав зазначений будинок у попереднього володільця ОСОБА_2 сплатив йому гроші, без укладення договору, у присутності свідків, але ці свідки наразі вже померли. Після передачі грошових коштів ОСОБА_1 ОСОБА_2 , позивач вселився в зазначений будинок разом зі своєю сім`єю. Позивач ОСОБА_1 добросовісно заволодів майном та більше 10 років відкрито, безперервно володіє майном. Наразі будинок пошкоджений, внаслідок бойових дій, а для отримання грошової компенсації позивачеві необхідно надати правовстановлюючий документ на житловий будинок. Вважає, що наявні підстави для задоволення позову.

Представник відповідача Калинівської селищної військової адміністрації Бериславського району Херсонської області в судове засідання, подав заяву про визнання позову і розгляд справи за його відсутності (а.с. 95-96).

Свідок ОСОБА_6 , допитана у судовому засіданні, пояснила, що з 1996 року позивач разом зі своєю сім`єю проживають у житловому будинку, розташованому за адресою: АДРЕСА_1 , ніколи та нікуди не виїздили. Окрім позивача вона більше нікого не бачила, попередній власник їй не відомий.

Свідок ОСОБА_7 у судовому засіданні пояснила, що вона проживає у с. Калинівське з 1994 року, позивача та його сім`ю знає, вони сусіди. Підтвердила, що позивач разом з сім`єю проживають у житловому будинку, розташованому за адресою: АДРЕСА_1 , з 1996 року. Про інших володільців, або осіб, які б претендували на зазначений будинок, їй не відомо.

Свідок ОСОБА_8 , допитаний в судовому засіданні, пояснив, що з 1996 року в житловому будинку, розташованому за адресою: АДРЕСА_1 , проживає сім`я позивача, він його утримував. Про інших володільців, або осіб, які б претендували на зазначений будинок, їй не відомо.

Свідок ОСОБА_9 , допитана в судовому засіданні, пояснила, що позивач разом з сім`єю з літа 1996 року придбали житловий будинок, розташований за адресою: АДРЕСА_1 та мешкали у ньому, позивач доглядав за будинком. Про інших володільців, або осіб, які б претендували на зазначений будинок, їй не відомо.

Вислухавши пояснення представника позивача, свідків, вивчивши матеріали справи, оцінивши надані докази, суд вважає, що позовна заява підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Як встановлено в судовому засіданні, 08.07.1996 року позивач придбав у ОСОБА_2 , житловий будинок, розташований за адресою: АДРЕСА_1 (наразі АДРЕСА_1 ), і саме з цього часу почав проживати у вказаному будинку.

Так, ОСОБА_1 зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , що підтверджується довідкою від 07.04.2022 року №1240-5000828338 про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи. Згідно вказаної довідки фактичне місце проживання/перебування: АДРЕСА_2 (а.с. 9).

Згідно довідки №02-40-647 від 18.06.2015 року, виданої селищним головою Калинінської селищної ради Великоолександрівського району Херсонської області встановлено, що ОСОБА_1 проживає в АДРЕСА_1 з 1996 року і являється власником будинку. Документи на будинок не оформлені із-за відсутності коштів (а.с. 18).

Відповідно до договору від 24.12.1992 року ОСОБА_3 продала ОСОБА_2 житловий будинок, що знаходиться в АДРЕСА_1 . Зазначений договір було завірено секретарем виконкому Калінінської селищної Ради народних депутатів Н.О. Першиною та зареєстровано у книзі для запису нотаріальних дій під №235 (а.с. 10). Вказаний факт також підтверджується копією Журналу для реєстрації нотаріальних дій на 1992 рік (а.с. 11-15).

Крім того, відповідно до Свідоцтва о праві особистої власності на будови в с. Калінінське від 03.05.1962 року виконкому Калінінського селищної Ради депутатів трудящих Великоолександрівського району Херсонської області, встановлено, що домоволодіння, що знаходиться в АДРЕСА_1 дійсно належить ОСОБА_4 на праві особистої власності на підставі рішення виконкому Калінінської селищної ради депутатів трудящих Великоолександрівського району Херсонської області за №7 від 16.04.1962 року. (а.с.11). А також вказаний факт підтверджується зведеним оціночним актом з домоволодіння АДРЕСА_3 , який належить ОСОБА_4 (а.с. 12).

Згідно домової книги для прописки громадян, які проживають у будинку АДРЕСА_1 у житловому будинку прописаний ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 - господар; ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_2 - дружина; ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_3 - донька (а.с.15-17).

Також позивачем було надано до суду підтверджуючі документи, які підтверджують факт того, що він сплачував комунальні послуги за вказаною адресою (а.с. 19-28).

Відповідно до копії державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯД №549797 встановлено, що ОСОБА_1 , який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , належить земельна ділянка площею 1,9265 га, яка розташована на території Калінінської селищної ради Великоолександрівського району Херсонської області (а.с.29).

Крім того, 17.10.2022 року позивач отримав рішення №65148491 про відмову у державній реєстрації прав та обтяжень, згідно якого ОСОБА_1 було відмовлено у державній реєстрації права власності на житловий будинок, що розташований в АДРЕСА_1 (а.с. 32-33).

Відповідно до Акту обстеження житла, зруйнованого (пошкодженого) внаслідок збройної агресії російської федерації №21 від 23.12.2022 року встановлено, що п. 5 зазначеного акту «інформація про власника (співвласників)» зазначений ОСОБА_1 , а згідно п. 1 «тип зруйнованого (пошкодженого) житла» житловий будинок, який розташований за адресою: АДРЕСА_1 (а.с. 34).

Також згідно матеріалів справи, а саме копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 виданого Відділом державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Бериславського районного управління юстиції у Херсонській області, актовий запис №192 від 10.11.2014 року, встановлено, що ОСОБА_2 помер ІНФОРМАЦІЯ_4 (а.с.6)

Як вбачається з витягу зі Спадкового реєстру (спадкові справи та видані на їх підставі свідоцтва про право на спадщину) №73580145 від 15.08.2023 року встановлено, що після смерті ОСОБА_2 була заведена спадкова справа за номером у Спадковому реєстрі №58029700 та було видано свідоцтво про право на спадщину за номером у реєстрі 568 від 27.10.2015 року (а.с.16).

Згідно листа Філії КП «Херсонського бюро Технічної інвентаризації» Херсонської обласної Ради у Великоолександрівському районі від 14.08.2023 року за №140 встановлено, що за ОСОБА_3 зареєстровано нерухоме майно, згідно свідоцтва про право на спадщину за законом від 14.10.1992 року, яке знаходиться по АДРЕСА_1 . Зазначений факт також підтверджується копією свідоцтва про право на спадщину за законом (а.с.8).

Відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна за №343164772 від 17.08.2023 року, встановлено, що житловий будинок за адресою: АДРЕСА_1 не зареєстрований у зазначеному реєстрі (а.с.10).

Згідно зі статтею 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Відповідно до частини першої та четвертої статті 344 ЦК України особа, яка добросовісно заволоділа чужим майном і продовжує відкрито, безперервно володіти нерухомим майном протягом десяти років або рухомим майном - протягом п`яти років, набуває право власності на це майно (набувальна давність), якщо інше не встановлено цим Кодексом. Право власності за набувальною давністю на нерухоме майно, транспортні засоби, цінні папери набувається за рішенням суду.

За статтею 328 ЦК України набувальна давність є однією із підстав набуття права власності.

Правовий інститут набувальної давності регулюють один із первинних способів виникнення права власності, тобто це такий спосіб, відповідно до якого право власності на річ виникає вперше або незалежно від права попереднього власника на цю річ, воно ґрунтується не на попередньому титулі права власності та на відносинах правонаступництва, а на сукупності обставин, зазначених у частині першій статті 344 ЦК України, а саме: наявність суб`єкта, здатного набути у власність певний об`єкт; законність об`єкта володіння; добросовісність заволодіння чужим майном; відкритість володіння; безперервність володіння; сплив установлених строків володіння; відсутність норми закону про обмеження або заборону набуття права власності за набувальною давністю. Для окремих видів майна право власності за набувальною давністю виникає виключно на підставі рішення суду.

Аналіз категорії добросовісності заволодіння майном як умови набуття права власності за набувальною давністю відповідно до статті 344 ЦК України дає підстави для висновку, що добросовісність як одна із загальних засад цивільного права означає фактичну чесність суб`єктів у їх поведінці, прагнення сумлінно реалізовувати свої цивільні права та виконувати цивільні обов`язки. При вирішенні таких спорів має значення факт добросовісності заявника саме на момент отримання ним майна (заволодіння майном). Добросовісний володілець майна у момент заволодіння ним не знає (не може і не повинен знати) про неправомірність такого заволодіння майном. Крім того, позивач як володілець майна повинен бути впевнений у тому, що на це майно не претендують інші особи і він отримав це майно за таких обставин і з таких підстав, які є достатніми для набуття права власності на нього.

Якщо володілець знає або повинен знати про неправомірність заволодіння чужим майном, то, незважаючи на будь-який строк безперервного володіння чужим майном, він не може його задавнити, оскільки відсутня безумовна умова набуття права власності - добросовісність заволодіння майном.

Відкритість володіння майном означає, що володілець володіє річчю відкрито, без таємниць, не вчиняє дій, спрямованих на приховування від третіх осіб самого факту давнісного володіння. При цьому володілець не зобов`язаний спеціально повідомляти інших осіб про своє володіння. Володілець має поводитися з відповідним майном так само, як поводився б з ним власник.

Давнісне володіння є безперервним, якщо воно не втрачалося володільцем протягом усього строку, визначеного законом для набуття права власності на майно за набувальною давністю. При цьому втрата не зі своєї волі майна його володільцем не перериває набувальної давності в разі повернення майна протягом одного року або пред`явлення протягом цього строку позову про його витребування (абзац 2 частини третьої статті 344 Цивільного кодексу України); не переривається набувальна давність, якщо особа, яка заявляє про давність володіння, є правонаступником іншого володільця, адже в такому випадку ця особа може приєднати до часу свого володіння увесь час, протягом якого цим майном володіла особа, чиїм спадкоємцем (правонаступником) вона є (частина друга статті 344 Цивільного кодексу України). Також не перериває набувальної давності здійснення володільцем фактичного розпорядження майном у вигляді передання його в тимчасове користування іншій особі.

Отже, набуття відповідною особою права власності за набувальною давністю можливе лише за наявності всіх наведених умов у сукупності.

Відсутність добросовісності у позивача під час заволодіння ним спірним майном звільняє від потреби аналізувати інші умови набуття права власності за набувальною давністю, передбачені статтею 344 ЦК України.

Такого висновку дійшла Велика Палата Верховного Суду у постанові від 14 травня 2019 року у справі № 910/17274/17 (провадження № 12-291гс18).

За набувальною давністю може набуватися право власності на нерухоме майно, яке немає власника, або власник якого невідомий, або власник відмовився від права власності на належне йому нерухоме майно та майно, що придбане добросовісним набувачем, і у витребуванні якого його власнику було відмовлено.

Аналогічні правові висновки сформульовані у постановах Верховного Суду від

28 березня 2019 року у справі № 215/5451 /16-ц (провадження № 61 -8009св 18), від 03 квітня 2019 року в справі № 206/1441/17 (провадження 61 -16648св 18), від 13 грудня 2019 року (провадження № 61-19690св19).

Отже, для набуття права власності за набувальною давністю законодавцем визначено умови: наявність суб`єкта, здатного набути у власність певний об`єкт; законність об`єкта володіння; добросовісність заволодіння чужим майном; відкритість володіння; безперервність володіння; сплив установлених строків володіння; відсутність норми закону про обмеження або заборону набуття права власності за набувальною давністю. І саме наявність усіх цих умов є підставою для набуття права власності за набувальною давністю.

Відповідно до ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Статтею 81 ЦПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Отже, враховуючи надані суду письмові докази, а також покази свідків, що з достовірністю підтверджують факт безперервного, добросовісного, відкритого володіння понад десять років житловим будинком, який розташований за адресою: АДРЕСА_1 , суд приходить до висновку про задоволення позовних вимог у повному обсязі.

Керуючись ст. ст. 12, 13, 81, 259, 263-265 ЦПК України, ст. 328, 344, 392 ЦК України,

У Х В А Л И В:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Калинівської селищної військової адміністрації Бериславського району Херсонської області про визнання права власності на нерухоме майно за набувальною давністю - задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 , який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , право власності за набувальною давністю на житловий будинок, розташований за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 54,62 кв.м.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Одеського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення, через Біляївський районний суд Одеської області.

Повне судове рішення складено 19.04.2024 року.

Суддя О.І. Трушина