Рішення

від 03.12.2007 по справі 40/298

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

40/298

                                ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ  

                                  83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

                                                             Р І Ш Е Н Н Я   

                                                            іменем України

03.12.07 р.                                                                               Справа № 40/298                               

Суддя господарського суду Донецької області Підченко Ю.О.

При секретарі судового засідання Ротар Н.Ю.

Розглянув у відкритому судовому засіданні господарського суду справу

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю „Ісіда” м.Донецьк

до відповідача комунального підприємства „Донвуглевторресурси” м.Добропілля

про стягнення 262 406 грн. 00 коп.

за участю:

представників сторін:

від позивача  Страшнова С.В - юрисконсульт

від відповідача Дитиненко Р.Г. – начальник постачання

Сторін було належним чином повідомлено про час та місце проведення судового засідання, тому судом з урахуванням вимог ст. ст. 42, 43 ГПК України створені всі необхідні умови для вирішення спору на принципах змагальності, рівності учасників процесу перед законом.

СУТЬ СПОРУ:

Заявлені вимоги про стягнення інфляційних в сумі 6 342 грн., трьох процентів річних в сумі 5 675 грн. 17 коп. та неустойки в сумі 264 600 грн. за прострочу виконання грошового зобов'язання згідно  договору оренди № 06/04/2АР від 06.04.06р.

Відповідач позов визнав у повному обсязі по викладеним у відзиві обставинам.

З'ясувавши  фактичні  обставини справи, докази на їх підтвердження, надавши правову кваліфікацію  відносинам сторін і виходячи з фактів, встановлених у процесі розгляду справи та правову норму, яка підлягає застосуванню, приймаючи до уваги доводи представників сторін, суд встановив:

Позов мотивовано тим, що 06.04.06р. між товариством з обмеженою відповідальністю „Ісіда” та комунальним підприємством „Донвуглевторресурси” був укладений договір оренди № 06/04/2АР майна – цілісного комплексу об'єктів нерухомості (автоколону № 1), розташований за адресою: м. Добропілля, вул. Чехова, 1.  

На виконання п. 1.1 договору позивач передав відповідачеві в термінове платне користування зазначене майно, що підтверджується актом приймання-передачі від 06.04.06р.

Відповідно до п.п. 2.1, 2.2 договору орендна плата за користування майном становить 42 000 грн. за місяць та сплачується на підставі виставлених позивачем рахунків щомісяця не пізніше 10 числа поточного місяця, за котрий сплачується орендна плата.

Факт користування майном підтверджується відповідними актами приймання-передачі виконаних послуг, рахунками, актом звірки взаємних розрахунків між сторонами станом на 01.09.07р.

Відповідач свої зобов'язання не виконав, орендну плату відповідно до договору оренди майна № 06/04/2АР від 06.04.06р. у повному обсязі не сплатив, внаслідок чого за ним утворився борг в сумі 262 406 грн. 00 коп.

Рішенням господарського суду Донецької області від 18.10.07р. позовні вимоги товариства з обмеженою відповідальністю „Ісіда” до комунального підприємства „Донвуглевторресурси” про стягнення боргу у сумі 262 406грн. були задоволені у повному обсязі.

Частиною 2 ст. 35 ГПК України передбачено, що факти, встановлені рішенням господарського суду під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.

Пунктом 6.1 договору передбачено, що за порушення строків перерахування платежів, відповідач сплачує позивачу неустойку у розмірі 1% від простроченої суми платежів за кожен день прострочення, без обмеження суми.

У зв'язку з простроченням грошового зобов'язання позивач намагається стягнути з відповідача інфляційні в сумі 6 342 грн., три процента річних в сумі 5 675 грн. 17 коп. та неустойку в сумі 264 600 грн. згідно  договору оренди № 06/04/2АР від 06.04.06р.

Судом дана належна правова оцінка правовідносинам сторін. За своєю правовою природою між сторонами укладено договір  оренди.

Укладений договір є підставою для виникнення у його сторін господарських зобов'язань, а саме майново-господарських зобов'язань згідно зі статтями 173, 174, 175 ГК України (статтями 11, 202, 509 ЦК України) і відповідно до ст. 629 ЦК України є обов'язковим для виконання сторонами.

Отже сторонами у справі є суб'єкти господарювання у розумінні статті 55 ГК України, отже між ними виникає господарське зобов'язання.

У силу частини першої ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання – відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. При цьому, до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.

Пункт 1 ст. 759 ЦК України як загальна норма права визначає, що за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Стаття 283 ГК України як спеціальна норма передбачає, що за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності.

Статтею 762 ЦК України передбачено, що за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.

Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідач свої зобов'язання за договором в повному обсязі не виконав, внаслідок чого ним були простроченні строки перерахування орендної плати.

За такими обставинами, оскільки мало місце прострочення основного зобов'язання, позов щодо стягнення з відповідача інфляційних в сумі 6 342 грн., трьох процентів річних в сумі    5 675 грн. 17 коп. та неустойки в сумі 264 600 грн. обґрунтовано та підлягає задоволенню.

Витрати по держмиту та забезпечення судового процесу покладаються на відповідача згідно ст. ст. 44, ч. 5 ст. 49 ГПК України.

У зв'язку з тим, що у судовому засіданні за згодою сторін було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення згідно частини третьої ст. 85 ГПК України, воно набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання, оформленого згідно статті 84 ГПК України.

На підставі викладеного керуючись ст. ст. 526, 625, 759, 762 ЦК України, ст. ст. 55, 193, 202, 283 ГК України, ст. ст. 44, 49, 82, 84, частиною третьою ст. 85 ГПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з комунального підприємства „Донвуглевторресурси”, 85000, м. Добропілля, вул. Чехова, 1, ід.код 32680910, р/р 26008301754528 у філії „ГУ Промінвестбанку в Донецькій області”, МФО 334635, на користь:

-          товариства з обмеженою відповідальністю „Ісіда”, 83028, м. Донецьк, вул. Майська, 66, ід. код 30277521, р/р 26002303747993 у філії „ГУ Промінвестбанку в Донецькій області”, МФО 334635, інфляційні в сумі 6 342 грн., три проценти річних в сумі 5 675 грн. 17 коп. та неустойку в сумі 264 600 грн. , витрати по держмиту в сумі 2766 грн., витрати по забезпеченню судового процесу в сумі 118 грн., видавши наказ.

3. Рішення суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.

Суддя                                                                         Підченко Ю.О.                               

Дата підписання рішення, оформленого у відповідності зі ст. 84 ГПК України: 10.12.07р.