Постанова

від 20.03.2024 по справі 910/10444/22

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"20" березня 2024 р. Справа№ 910/10444/22

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Тарасенко К.В.

суддів: Шаптали Є.Ю.

Іоннікової І.А.

при секретарі судового засідання: Горді В.В.

за участі представників сторін:

від позивача: Бідюк Я.В. (в режимі відеоконференції)

від відповідача: Семенченко Я.А.

від третьої особи: не з`явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційні скарги Кобеляцької міської ради та Міністерства юстиції України

на рішення Господарського суду міста Києва від 21.06.2023 (повний текст рішення складено та підписано: 03.07.2023)

у справі №910/10444/22 (суддя - Трофименко Т.Ю.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Вільховатське»

до Міністерства юстиції України

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача: Кобеляцька міська рада

про визнання протиправними та скасування наказу

ВСТАНОВИВ:

І. ІСТОРІЯ СПРАВИ:

1.1. короткий зміст позовних вимог

До Господарського суду міста Києва надійшла позовна заява Акціонерного товариства закритого типу «Вільховатське» до Кобеляцької міської ради та Міністерства юстиції України про визнання протиправним та скасування наказу Міністерства юстиції України від 03.08.2021 № 2726/5 «Про задоволення скарги».

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що вказаний наказ прийнятий внаслідок недотримання Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» та «Порядку розгляду скарг на рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб`єктів державної реєстрації, територіальних органів Міністерства юстиції», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2015 № 1128 (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 24.12.2019 № 1150), внаслідок чого було порушено право постійного користування позивача.

1.2. короткий зміст рішення суду першої інстанції

Рішенням Господарського суду міста Києва від 21.06.2023 у справі № 910/10444/22 позовні вимоги задоволено у повному обсязі.

Визнано протиправним та скасувати наказ Міністерства юстиції України від 03.08.2021 №2726/5 «Про задоволення скарги».

Присуджено до стягнення з Міністерства юстиції України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Вільховатське» 2481,00 грн судового збору за подання позовної заяви.

Рішення суду мотивовано тим, що відсутність належного повідомлення заінтересованих осіб є підставою для визнання протиправними та скасування наказів Міністерства юстиції України (подібні за змістом правові висновки викладено у постановах Верховного Суду від 10.11.2021 у справі № 910/9855/20, від 02.02.2022 у справі № 923/128/19).

1.3. короткий зміст вимог апеляційних скарг

Не погоджуючись із прийнятим рішенням суду, Міністерство юстиції України звернулося до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, у якій просить суд скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 21.06.2023 у справі № 910/10444/22 та прийняти нове рішення, яким відмовити позивачу в задоволенні позову.

Крім того, не погоджуючись із прийнятим рішенням суду, Кобеляцька міська рада звернулася до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, у якій просить суд скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 21.06.2023 у справі № 910/10444/22 та прийняти нове рішення, яким відмовити позивачу в задоволенні позову.

2. ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДІЇ:

2.1. визначення складу суду, заяви, клопотання

Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 01.08.2023 для розгляду даної справи визначено наступний склад колегії суддів: головуючий суддя - Тарасенко К.В., судді: Шаптала Є.Ю., Станік С.Р.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 09.08.2023 витребувано з Господарського суду міста Києва матеріали справи №910/10444/22.

19.09.2023 до канцелярії суду від Товариства з обмеженою відповідальністю «Вільховатське» надійшли заперечення проти відкриття апеляційного провадження.

28.08.2023 матеріали справи надійшли до Північного апеляційного господарського суду.

Розпорядженням керівника апарату Північного апеляційного господарського суду від 26.09.2023, у зв`язку з перебуванням судді Станіка С.Р. у відрядженні, призначено повторний автоматизований розподіл судової справи між суддями.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 26.09.2023 для розгляду даної справи визначено наступний склад колегії суддів: головуючий суддя - Тарасенко К.В., судді - Іоннікова І.А., Шаптала Є.Ю.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 26.09.2023 апеляційну скаргу Міністерства юстиції України на рішення Господарського суду міста Києва від 21.06.2023 у справі №910/10444/22 - залишено без руху.

11.10.2023 (направлене до суду 09.10.2023 поштою) до канцелярії суду від Міністерства юстиції України надійшло клопотання про продовження строку для усунення недоліків апеляційної скарги.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 11.10.2023 задоволено клопотання Міністерства юстиції України про продовження строку для усунення недоліків апеляційної скарги. Продовжено Міністерству юстиції України строк на усунення недоліків апеляційної скарги на рішення Господарського суду міста Києва від 21.06.2023 у справі №910/10444/22 до 20.10.2023.

13.10.2023 до канцелярії суду від Міністерства юстиції України надійшла заява про усунення недоліків.

Крім того, не погоджуючись із прийнятим рішенням, Кобеляцька міська рада звернулася до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою на рішення Господарського суду міста Києва від 21.06.2023 у справі № 910/10444/22, яку відповідно до протоколу передачі судової справи (апеляційної скарги, заяви, картки додаткових матеріалів) раніше визначеному головуючому судді (судді-доповідачу) (складу суду) від 26.09.2023 передано колегії суддів у складі: головуючий суддя - Тарасенко К.В., судді - Іоннікова І.А., Шаптала Є.Ю.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 10.10.2023 поновлено Кобеляцькій міській раді пропущений процесуальний строк на апеляційне оскарження рішення Господарського суду міста Києва від 21.06.2023 у справі №910/10444/22 та відкрито апеляційне провадження у справі №910/10444/22 за вказаною апеляційною скаргою, розгляд якої призначено на 28.11.2023.

Враховуючи наявність двох апеляційних скарг на одне й те саме рішення суду, ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 17.10.2023 поновлено Міністерству юстиції України пропущений процесуальний строк на апеляційне оскарження рішення Господарського суду міста Києва від 21.06.2023 у справі №910/10444/22 та відкрито апеляційне провадження у справі №910/10444/22 за вказаною апеляційною скаргою. Об`єднано в одне апеляційне провадження апеляційні скарги Кобеляцької міської ради та Міністерства юстиції України на рішення Господарського суду міста Києва від 21.06.2023 у справі №910/10444/22. Ухвалено розгляд апеляційних скарг здійснювати 28.11.2023.

02.11.2023 від позивача надійшов відзив на апеляційну скаргу третьої особи.

07.11.2023 від позивача надійшов відзив на апеляційну скаргу відповідача.

16.11.2023 від відповідача надійшли заперечення на відзив на апеляційну скаргу.

28.11.2023 судове засідання не відбулось у зв`язку з перебуванням судді-учасника колегії Шаптали Є.Ю. у відпустці, а також головуючої судді Тарасенко К.В. у відпустці за сімейними обставинами.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 12.12.2023 розгляд справи №910/10444/22 призначено на 12.02.2024.

12.02.2024 судове засідання не відбулось у зв`язку з перебуванням судді-учасника колегії Шаптали Є.Ю. у відпустці.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 19.02.2024 розгляд справи №910/10444/22 призначено на 11.03.2024.

11.03.2024 до канцелярії суду від Міністерства юстиції України надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

Ухвалою від 11.03.2024 розгляд справи відкладено на 20.03.2024.

У судове засідання 20.03.2024 з`явились представники позивача та відповідача, представник третьої особи у судове засідання не з`явився.

2.2. узагальнені доводи осіб, які подали апеляційні скарги

Апеляційна скарга Міністерства юстиції України мотивована тим, що судом неповно досліджено обставини справи та неправильно застосовано норми матеріального права, що є підставою для його скасування.

Апелянт стверджує, що позивача було належним чином повідомлено про дату та час розгляду скарги, а тому було дотримано вимоги порядку.

Крім того, апелянт вказує, що саме оскаржуване рішення є законним та обґрунтованим, а доводи позивача спростовуються наявними у справі доказами.

Апеляційна скарга Кобеляцької міської ради мотивована тим, що судом першої інстанції допущено значні порушення норм процесуального закону, що є підставою для скасування рішення.

Міська рада зазначає, що оскільки позивачем на підставі підробних документів зареєстровано право користування земельними ділянками, оскаржуваний наказ Міністерства юстиції України є законним та обґрунтованим.

Крім того, третя особа вказує, що відповідачем дотримано порядку повідомлення зацікавлених осіб щодо розгляду скарги, а тому порушення прав позивача на яке він вказує не відбулось.

2.3. узагальнені доводи та заперечення інших учасників справи

У відзивах на апеляційні скарги позивач заперечив проти доводів як відповідача так і третьої особи, посилаючись на необґрунтованість доводів скаржників як щодо належного дотримання процедури при прийнятті оскаржуваного наказу так і щодо необґрунтованості самої скарги, яку було задоволено оспорюваним наказом.

2.4. інші процесуальні дії у справі

Представники третьої особи у судове засідання повторно не з`явились, про причини неявки суд не повідомили, про дату, час та місце розгляду справи учасники судового процесу повідомлялись належним чином.

Відповідно до ч. 12 ст. 270 Господарського процесуального кодексу України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Враховуючи належне повідомлення учасників процесу про дату, час та місце розгляду справи, а також з огляду на те, що наявних у справі матеріалів достатньо для перегляду оскаржуваного рішення в апеляційному порядку, колегія суддів дійшла висновку про можливість розгляду справи за наявними матеріалами за відсутності представників третьої особи.

Представник позивача у судовому засіданні заперечив проти доводів апеляційних скарг відповідача та третьої особи, просив залишити апеляційні скарги без задоволення, а оскаржуване рішення просив залишити без змін.

Представник відповідача у судовому засіданні підтримав доводи як поданої ним апеляційної скарги, так і доводи апеляційної скарги третьої особи, просив апеляційні скарги задовольнити, рішення суду першої інстанції скасувати та прийняти нове рішення про відмову у задоволенні позову.

Мотивувальна частина.

3.ПОЗИЦІЯ СУДУ:

3.1. встановлені судом першої інстанції та неоспорені обставини

Відповідно до рішення Кобеляцької районної ради народних депутатів від 25.11.1994 Акціонерному товариству «Вільховатське» видано державний акт на право постійного користування землею серії ПЛ № 00026, який зареєстровано в Книзі записів державних актів на право постійного користування землею за № 4.

За вказаним державним актом Акціонерному товариству «Вільховатське» надано у постійне користування 237,50 га землі в межах згідно з планом користування.

Із листа Головного управління статистики у Полтавській області від 18.06.2020 № 03.4-22/352-20 вбачається, що 15.09.2009 в ЄДРПОУ внесено зміни щодо назви суб`єкта (ідентифікаційний код 03771181) Акціонерного товариства «Вільховатське» на Акціонерне товариство закритого типу «Вільховатське».

30.07.2020 державним реєстратором Заїчанської сільської ради Полтавської області Похилець Юлією Миколаївною на підставі державного акта на право постійного користування землею серія та номер: ПЛ №00026, виданого 29.12.1994 та відомостей з Державного земельного кадастру від 27.07.2020 №№ 21711615, 21711535, 21711570, 21711704, 21711662, 21711822, 21711767, 21711595, 21711805, 21711737, прийнято рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень №№ 53383037, 53384099, 53383801, 53382564, 53382810, 53377142, 53376880, 53383436, 53377311, 53377453, якими за Акціонерним товариством закритого типу «Вільховатське» (ідентифікаційний код 03771181) зареєстровано право постійного користування земельними ділянками за адресою: Полтавська область, Кобеляцький район, с/рада Вільховатська, а саме: кадастровий номер 5321885400:00:004:0137 площею 3,388 га; кадастровий номер 5321885400:00:005:0065 площею 4,7275 га; кадастровий номер 5321885400:00:004:0140 площею 13,5478; кадастровий номер 5321885400:00:007:0162 площею 8,2026 га; кадастровий номер 5321885400:00:007:0161 площею 1,8483 га; кадастровий номер 5321885400:00:002:0215 площею 57,1108 га; кадастровий номер 5321885400:00:004:0141 площею 30,0067 га; кадастровий номер 5321885400:00:004:0139 площею 23,4211 га; кадастровий номер 5321885400:00:001:0091 площею 26,5258 га; кадастровий номер 5321885400:05:001:0028 площею 53,1906 га.

31.07.2020 державним реєстратором Заїчанської сільської ради Полтавської області Похилець Юлією Миколаївною на підставі державного акта на право постійного користування землею серія та номер: ПЛ №00026, виданого 29.12.1994 та відомостей з Державного земельного кадастру від 27.07.2020 №№ 21711315, 21711272, 21711427, 21711349, 21711394, 21711213, 21711163, 21711040, 21711464, 21711499, прийнято рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень №№ 53392197, 53394153, 53390337, 53390657, 53390457, 53394414, 53394612, 53394939, 53390252, 53390176, якими за Акціонерним товариством закритого типу «Вільховатське» (ідентифікаційний код 03771181) зареєстровано право постійного користування земельними ділянками за адресою: Полтавська область, Кобеляцький район, с/рада Вільховатська, а саме: кадастровий номер 5321885400:00:015:0004 площею 27,0041 га; кадастровий номер 5321885400:00:015:0005 площею 70,278 га; кадастровий номер 5321885400:00:007:0158 площею 9,1504 га; кадастровий номер 5321885400:00:007:0160 площею 44,1638 га; кадастровий номер 5321885400:00:007:0159 площею 17,615 га; кадастровий номер 5321885401:01:001:0305 площею 4,4172 га; кадастровий номер 5321885401:01:001:0306 площею 3,2534 га; кадастровий номер 5321885401:01:001:0307 площею 2,2242 га; кадастровий номер 5321885400:00:007:0015 площею 86,2881 га; кадастровий номер 5321885400:00:005:0066 площею 6,038 га.

07.07.2021 Південно-Східна регіональна колегія Міністерства юстиції України з розгляду скарг на рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб`єктів державної реєстрації, територіальних органів Міністерства юстиції розглянула скаргу Вільховатської сільської ради від 21.09.2020 № 359, зареєстровану в Міністерстві юстиції України 25.09.2020 за № 11838-32-20, за наслідками розгляду якої рекомендувала вказану скаргу задовольнити частково, скасувати рішення від 30.07.2020 №№ 53383037, 53384099, 53383801, 53382564, 53382810, 53377142, 53376880, 53383436, 53377311, 53377453 та від 31.07.2020 №№ 53392197, 53394153, 53390337, 53390657, 53390457, 53394414, 53394612, 53394939, 53390252, 53390176, прийняті державним реєстратором Заїчанської сільської ради Полтавської області Похилець Юлією Миколаївною.

У вказаному висновку Південно-Східною регіональною колегією Міністерства юстиції України з розгляду скарг на рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб`єктів державної реєстрації, територіальних органів Міністерства юстиції встановлено, що оскаржувані рішення щодо земельних ділянок із кадастровими номерами 5321885400:00:001:0091, 5321885400:00:004:0141, 5321885400:00:004:0137, 5321885400:00:004:0140, 5321885400:00:004:0139, 5321885400:00:002:0215, 5321885400:00:007:0158, 5321885400:00:007:0015, 5321885400:00:007:0159, 5321885400:00:007:0160, 5321885400:00:007:0161, 5321885400:00:007:0162, 5321885405:05:001:0028, 5321885400:00:015:0004, 5321885400:00:015:0005, 5321885401:01:001:0306, 5321885401:01:001:0307, 5321885401:01:001:0305, 5321885400:00:005:0065, 5321885400:00:005:0066, прийняті державним реєстратором Похилець Ю.М. з порушенням норм чинного законодавства в частині проведення державної реєстрації на підставі правовстановлюючого документу, що не дає змоги ідентифікувати земельні ділянки, права щодо яких були заявлені, а тому на підставі ст. 24 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» державний реєстратор повинна була прийняти рішення про відмову в державній реєстрації прав.

На підставі вказаного висновку Південно-Східної регіональної колегії Міністерства юстиції України з розгляду скарг на рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб`єктів державної реєстрації, територіальних органів Міністерства юстиції 03.08.2021 Міністерством юстиції України прийнято наказ № 2726/5 «Про задоволення скарги», яким скаргу Вільховатської сільської ради від 21.09.2020 задоволено частково; скасовано рішення від 30.07.2020 №№ 53377311, 53376880, 53383037, 53383801, 53383436, 53377142, 53382810, 53382564, 53377453, 53384099 та від 31.07.2020 №№ 53390337, 53390252, 53390457, 53390657, 53392197, 53394153, 53394612, 53394939, 53394414, 53390176, прийняті державним реєстратором Заїчанської сільської ради Полтавської області Похилець Юлією Миколаївною; в іншій частині вимог відмовлено; виконання пункту 2 цього наказу покладено на Офіс протидії рейдерству.

3.2. обставини встановлені судом апеляційної інстанції і визначення відповідно до них правовідносин та доводи, за якими суд апеляційної інстанції погодився або не погодився з висновками суду першої інстанції

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач зазначає, що вказаний наказ прийнятий із порушенням Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» та Порядку розгляду скарг на рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб`єктів державної реєстрації, територіальних органів Міністерства юстиції, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 05.12.2015 № 1128 (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 24.12.2019 № 1150) (надалі - Порядок), внаслідок чого було порушено права постійного користування позивача.

Дослідивши доводи апелянтів з урахуванням встановлених судом першої інстанції обставин справи, колегія суддів зазначає, що порядок розгляду скарг у сфері державної реєстрації регулюється постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2015 № 1128 (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 24.12.2019 № 1150) «Про затвердження Порядку розгляду скарг на рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб`єктів державної реєстрації, територіальних органів Міністерства юстиції» (надалі - Порядок, в редакції чинній на момент реєстрації скарги).

З матеріалів справи вбачається, що оскаржуваний наказ Міністерства юстиції України від 03.08.2021 № 2726/5 був прийнятий на підставі висновку Південно-Східної регіональної колегії Міністерства юстиції України з розгляду скарг на рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб`єктів державної реєстрації, територіальних органів Міністерства юстиції від 07.07.2021 за результатами розгляду скарги Вільховатської сільської ради від 21.09.2020 № 359, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 25.09.2020 за № 11838-32-20.

В той же час, за переконанням позивача, розгляд скарги мав здійснюватись Центральною колегією Мін`юсту.

Судом за наслідками дослідження долучених сторонами до матеріалів справи доказів встановлено, що Північно-Східне міжрегіональне управління Міністерства юстиції (м. Суми) листом від 23.09.2020 № 5547/37892-8-20/05.7 скерувало скаргу Вільховатської сільської ради від 21.09.2020 за належністю до Міністерства юстиції України.

При цьому, відповідно до доручення Міністра юстиції України від 23.06.2021 № 280/1/48-21 та додатку № 1 до нього, зокрема, скаргу від 25.09.2020 № 11838-32-20 передано на розгляд Південно-Східній регіональній колегії Міністерства юстиції України з розгляду скарг на рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб`єктів державної реєстрації, територіальних органів Міністерства юстиції.

Так, із посиланням на п. 2 Положення про Колегії з розгляду скарг на рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб`єктів державної реєстрації, територіальних органів Міністерства юстиції, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 09.01.2020 № 71/5 (надалі - Положення), відповідач зазначає, що доводи позивача про відсутність у Південно-Східної регіональної Колегії повноважень на розгляд скарги Вільховатської сільської ради є необґрунтованими.

Так, відповідно до абзацу 3 п. 2 Положення Мін`юстом створюються центральна Колегія та регіональні Колегії. Центральна Колегія Мін`юсту розглядає усі скарги, розгляд яких належить до компетенції Мін`юсту, крім тих, що за дорученням Міністра юстиції України або заступника Міністра юстиції України з питань державної реєстрації передано на розгляд регіональної Колегії Мін`юсту.

В той же час, зі змісту вказаного п. 2 Положення вбачається, що згаданий пункт було доповнено викладеним вище абзацом 3 згідно з наказом Міністерства юстиції № 1531/5 від 27.04.2021, тобто відповідна норма з`явилася через 7 місяців після того, як скарга Вільховатської сільської ради була зареєстрована в Міністерстві юстиції України, коли Положенням взагалі не передбачало можливості за дорученням Міністра юстиції України передавати скарги на розгляд до регіональних Колегії Міністерства юстиції.

З огляду на вищевикладене, розгляд скарги Вільховатської сільської ради на рішення про державну реєстрацію права постійного користування земельними ділянками за позивачем мав здійснюватись у відповідності до ч. 2 ст. 37 Закону, тобто Міністерством юстиції України, а не територіальним його органом.

Водночас, спірні рішення державного реєстратора Заїчанської сільської ради Полтавської області Похилець Ю.М. від 30.07.2020 №№ 53377311, 53376880, 53383037, 53383801, 53383436, 53377142, 53382810, 53382564, 53377453, 53384099 та від 31.07.2020 №№ 53390337, 53390252, 53390457, 53390657, 53392197, 53394153, 53394612, 53394939, 53394414, 53390176, прийняті на підставі державного акта на право постійного користування землею серія та номер: ПЛ №00026, виданого 29.12.1994 та відомостей з Державного земельного кадастру.

При цьому, у матеріалах справи наявний лист Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області від 30.03.2020 № 46/107-20, у якому зазначено, що за АТ «Вільховатське» зареєстровано державний акт на право колективної власності на землю серія ПЛ №00002 від 29.12.1994 та державний акт на право постійного користування землею серія ПЛ № 00026.

Відповідно до ч. 1 ст. 92 Земельного кодексу України право постійного користування земельною ділянкою - це право володіння і користування земельною ділянкою, яка перебуває у державній або комунальній власності, без встановлення строку.

При цьому, право постійного користування землею за своєю суттю є безстроковим і може бути припинене лише з підстав, передбачених статтею 141 Земельного кодексу України, перелік яких є вичерпним.

Відповідно до п. 3, 4 ч. 1 ст. 24 Закону, підставами для відмови в державній реєстрації прав є, зокрема, невідповідність поданих документів вимогам, встановленим цим Законом та неможливість на підставі поданих документів встановити набуття, зміну або припинення речових прав на нерухоме майно та їх обтяження.

Згідно з частинами 1, 2 ст. 11 Закону державний реєстратор самостійно приймає рішення за результатом розгляду заяв у сфері державної реєстрації прав. Втручання, крім випадків, передбачених цим Законом, будь-яких органів влади, їх посадових осіб, юридичних осіб, громадян та їх об`єднань у діяльність державного реєстратора під час проведення реєстраційних дій забороняється і тягне за собою відповідальність згідно із законом.

Наведені приписи законодавства свідчать про те, що орган державної реєстрації прав має виключну компетенцію в питаннях встановлення відповідності заявлених прав і поданих документів вимогам законодавства та відсутності суперечностей між заявленими та вже зареєстрованими правами. До виключної компетенції цього органу належить і прийняття рішень про державну реєстрацію прав та їх обтяжень чи відмову у реєстрації за наявності до того передбачених законом підстав.

У своїй скарзі Вільховатська сільська рада зазначає, що спірні земельні ділянки зареєстровані за позивачем на підставі підробних документів на підприємство, яке з 2007 року фактично припинило свою діяльність.

В той же час, судом зі змісту долученої до відзиву на позовну заяву скарги Вільховатської сільської ради від 21.09.2020 № 359 встановлено, що остання у цій скарзі посилалась на прийняття державним реєстратором Заїчанської сільської ради Барвінською Альоною Леонідівною рішень про державну реєстрацію права постійного користування на ряд земельних ділянок за позивачем та просила провести перевірку правомірності реєстраційних дій державного реєстратора Заїчанської сільської ради Барвінської Альони Леонідівни, а не державного реєстратора реєстратора Заїчанської сільської ради Полтавської області Похилець Юлії Миколаївни.

Наведене свідчить про необґрунтованість висновків про наявність порушення державним реєстратором Похилець Ю.М. вимог законодавства у сфері державної реєстрації речових прав на нерухоме майно, а скасовані рішення, прийняті останньою за результатами розгляду скарги Вільховатської сільської ради від 21.09.2020 № 359 на рішення зовсім іншого державного реєстратора.

Крім того, відповідно до положень пунктів 10, 11 Порядку для розгляду скарги у сфері державної реєстрації колегіально Мін`юст чи відповідний територіальний орган запрошує скаржника, державного реєстратора, суб`єкта державної реєстрації, територіальний орган Мін`юсту, рішення, дія або бездіяльність яких оскаржується, а також інших заінтересованих осіб, зазначених у скарзі у сфері державної реєстрації або встановлених відповідно до відомостей реєстрів.

Відсутність осіб, визначених абзацом першим цього пункту, під час розгляду скарги у сфері державної реєстрації колегіально не є перешкодою для її розгляду.

Розгляд скарг у сфері державної реєстрації колегіально під час карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України відповідно до Закону України «Про захист населення від інфекційних хвороб», проводиться з урахуванням обмежень, встановлених відповідним рішенням Кабінету Міністрів України.

Мін`юст чи відповідний територіальний орган своєчасно, але не пізніше ніж за два дні до дня розгляду скарги у сфері державної реєстрації колегіально повідомляє особам, визначеним у пункті 10 цього Порядку, про час і місце засідання колегії шляхом розміщення оголошення на офіційному веб-сайті Мін`юсту та додатково одним з таких способів: 1) телефонограмою (якщо номер телефону зазначено у скарзі у сфері державної реєстрації, повідомлено заінтересованою особою або встановлено з інших офіційних джерел); 2) засобами електронної пошти (якщо адресу електронної пошти зазначено у скарзі у сфері державної реєстрації, доданих до неї документах, повідомлено заінтересованою особою або встановлено з інших офіційних джерел).

Копії скарги у сфері державної реєстрації та доданих до неї документів надаються особам, визначеним у пункті 10 цього Порядку (крім скаржника), в день розгляду Мін`юстом чи відповідним територіальним органом скарги у сфері державної реєстрації колегіально.

Проаналізувавши наведені норми Порядку, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, що чинне законодавство передбачає обов`язок Мін`юсту чи відповідного його територіального органу запросити для розгляду скарги скаржника, державного реєстратора, суб`єкта державної реєстрації, територіальний орган Мін`юсту, рішення, дія або бездіяльність яких оскаржується, а також інших заінтересованих осіб, зазначених у скарзі у сфері державної реєстрації або встановлених відповідно до відомостей реєстрів, та своєчасно повідомити осіб, запрошених до розгляду скарги по суті, про час і місце розгляду скарги.

У той же час наведені норми Порядку не містять альтернативи, а тому відсутність одного з видів повідомлення позивача, є порушенням приписів вищенаведеного Порядку (аналогічна позиція наведена у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 27.05.2021 у справі № 420/4037/20).

Проаналізувавши вказані норми та обставини даної справи, суд апеляційної інстанції погоджується з висновками суду першої інстанції, що п. 11 Порядку передбачає повідомлення осіб обов`язково двома шляхами, а саме: розміщення оголошення на офіційному веб-сайті Мін`юсту та телефонограмою або засобами електронної пошти. Повідомлення лише одним із перелічених способів є порушенням вказаних приписів Порядку.

При цьому, Порядок не визначає вимог щодо змісту повідомлення, та разом з цим, врахувавши мету такого повідомлення, таке повідомлення повинно містити інформацію про скаржника, суб`єкта оскарження (державного реєстратора, дії якого оскаржуються), суть скарги, час та місце розгляду скарги. Зміст повідомлення повинен бути достатнім для того щоб зацікавлені особи (зокрема державний реєстратор та особа права якої були зареєстровані), могли зрозуміти, що скарга стосується реєстраційних дій, до яких вони мають стосунок, і суть цієї скарги.

Судом із матеріалів справи та відомостей із офіційного сайту Міністерства юстиції України, що містяться за посиланням: https://minjust.gov.ua/m/ogoloshennya-pro-zasidannya-07-lipnya-2021-roku-pivdenno-shidnoi-regionalnoi-kolegii-ministerstva-yustitsii-ukraini-49027-m-dnipro-pr-ІНФОРМАЦІЯ_1-schodo-neruhomogo-mayna-roztashovanogo-v-mejah-sumskoi-chernigivskoi-poltavskoi-oblastey, встановлено факт розміщення оголошення про розгляд скарги Вільховатської сільської ради Полтавської області від 21.09.2020 за № 359, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 25.09.2020 за № 11838-32-20, який відбудеться 07.07.2021 о 14 год. 30 хв.

При цьому, із вказаного оголошення вбачається, що суб`єктом оскарження значиться державний реєстратор Заїчанської сільської ради Семенівського району Полтавської області Барвінська Альона Леонідівна, а не державний реєстратор Заїчанської сільської ради Полтавської області Похилець Юлія Миколаївна.

При цьому, із вказаного оголошення неможливо достовірно встановити коли саме воно було розміщене та чи було дотримано встановлений пунктом 10 Порядку строк.

Крім того, у матеріалах справи міститься, зокрема, акт від 02.07.2021 про неможливість здійснення виклику телефонограмою на засідання Колегії 07.07.2021, складений про те, що у головного спеціаліста відділу розгляду звернень та забезпечення діяльності Колегії з розгляду скарг на рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб`єктів державної реєстрації Управління державної реєстрації Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) була відсутня можливість додаткового повідомлення Акціонерного товариства закритого типу «Вільховатське» про час, дату та місце розгляду скарги.

За наведених обставин, складання відповідачем Акту від 02.07.2021 не свідчить про повідомлення Акціонерного товариства закритого типу «Вільховатське» про розгляд скарги. При цьому, матеріали справи не містять доказів повідомлення відповідачем позивача про розгляд скарги засобами електронної пошти.

Крім того, відповідачем не надано доказів належного повідомлення про розгляд скарги Вільховатської сільської ради Полтавської області від 21.09.2020 за № 359 державного реєстратора Заїчанської сільської ради Полтавської області Похилець Ю.М., а в Акті від 02.07.2021 про неможливість здійснення виклику телефонограмою на засідання Колегії 07.07.2021 вказано зовсім іншого державного реєстратора.

Наведене свідчить про обґрунтованість доводів позивача та висновків суду першої інстанції про порушення відповідачем норм чинного законодавства та не здійснення повідомлення позивача та державного реєстратора Заїчанської сільської ради Полтавської області Похилець Ю.М. одним з таких способів: телефонограмою (якщо номер телефону зазначено у скарзі у сфері державної реєстрації, повідомлено заінтересованою особою або встановлено з інших офіційних джерел) або засобами електронної пошти (якщо адресу електронної пошти зазначено у скарзі у сфері державної реєстрації, доданих до неї документах, повідомлено заінтересованою особою або встановлено з інших офіційних джерел).

Верховний Суд у постанові від 15.08.2019 у справі №826/3539/17 звернув увагу, що Міністерство юстиції України повинно обирати і притримуватися такої процедури розгляду скарги, за якої не тільки скаржник, але й суб`єкт оскарження та зацікавлені особи повинні бути обізнаними про подання скарги, дату, час і місце її розгляду. Інакше кажучи, обрати форму повідомлення зацікавленої особи про скаргу і порядок її розгляду, які з погляду стороннього зовнішнього спостерігача має свідчити про поінформованість суб`єкта оскарження чи зацікавленої особи, а також про об`єктивну спроможність суб`єктів реєстраційних відносин виразити і донести до Міністерства юстиції України свою позицію щодо доводів скарги.

Отже, на відповідача покладено обов`язок забезпечити участь заінтересованих осіб та суб`єктів оскарження у розгляді скарги шляхом належного повідомлення з метою реалізації їхнього права на захист, подання відповідних пояснень.

Неповідомлення скаржника та/або його представника (за умови якщо ним зазначено про це у скарзі), суб`єкта оскарження та інших заінтересованих осіб, зазначених у скарзі, не може вважатися формальним порушенням; це порушення ставить під сумнів безсторонність (неупередженість), повноту перевірки та обґрунтованість рішення, прийнятого за наслідками розгляду скарги.

Як зазначено у рішенні Європейського суду з прав людини від 26.10.2018 у справі Dridi v. Germany виклики до суду, здійснені за допомогою публічного повідомлення, є недостатніми відповідно до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та порушують статтю 6 Конвенції.

Верховний Суд у постанові від 19.05.2021 у справі № 640/17492/20 зазначив, що коли в результаті рішення органу державної влади може відбутись втручання у права або інтереси особи, такий орган має пересвідчитись, що ним використано всі можливі способи повідомлення такої особи та забезпечено її безпосередню участь або можливість надання письмових пояснень, заперечень тощо.

Таким чином, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, що повідомлення про розгляд скарги шляхом публічного повідомлення на сайті Міністерства юстиції України, з урахуванням обставин цієї справи, було недостатнім.

Верховний Суд неодноразово наголошував, зокрема, у постановах від 28.03.2018 у справі № 826/19452/16, від 19.06.2019 у справі № 826/9614/17, від 11.10.2019 у справі № 810/1701/18, від 15.08.2019 у справі № 826/3539/17, що процедурні порушення розгляду скарги обумовлюють наявність достатніх і необхідних правових підстав для визнання протиправним та скасування оспорюваного наказу.

Таким чином, відсутність належного повідомлення заінтересованих осіб є підставою для визнання протиправними та скасування наказів Міністерства юстиції України (подібні за змістом правові висновки викладено у постановах Верховного Суду від 10.11.2021 у справі № 910/9855/20, від 02.02.2022 у справі № 923/128/19).

З огляду на вище викладене, обґрунтованими є доводи позивача про порушення відповідачем пункту 11 Порядку.

Разом з тим, розгляд скарги у сфері державної реєстрації здійснюється у строки, встановлені Законом України «Про звернення громадян» (п. 4 Порядку).

Відповідно до положень ст. 20 Закону України «Про звернення громадян» звернення розглядаються і вирішуються у термін не більше одного місяця від дня їх надходження, а ті, які не потребують додаткового вивчення, - невідкладно, але не пізніше п`ятнадцяти днів від дня їх отримання. Якщо в місячний термін вирішити порушені у зверненні питання неможливо, керівник відповідного органу, підприємства, установи, організації або його заступник встановлюють необхідний термін для його розгляду, про що повідомляється особі, яка подала звернення. При цьому загальний термін вирішення питань, порушених у зверненні, не може перевищувати сорока п`яти днів.

При цьому, ч. 3 ст. 37 Закону визначено, що у разі якщо розгляд та вирішення скарги потребують перевірки діяльності державного реєстратора, суб`єкта державної реєстрації прав, а також залучення скаржника чи інших осіб, Міністерство юстиції України та його територіальні органи можуть подовжити строки розгляду та вирішення скарги, повідомивши про це скаржника. При цьому загальний строк розгляду та вирішення скарги не може перевищувати 45 календарних днів.

Отже, нормами чинного законодавства передбачено можливість розгляду скарги у строк більше, ніж у місячний термін, але не більше ніж 45 календарних днів.

Дослідивши матеріали справи, суд вважає доречними доводи позивача щодо порушення строків розгляду скарги Вільховатської сільської ради Полтавської області від 21.09.2020 за № 359, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 25.09.2020 за № 11838-32-20, визначених п. 4 Порядку та ст. 20 Закону України «Про звернення громадян».

Так, скарга Вільховатської сільської ради надійшла до Міністерства юстиції України 25.09.2020, а оскаржуваний наказ № 2726/5 прийнятий лише 03.08.2021, тобто зі спливом майже десяти місяців від дня надходження скарги, однак колегія суддів зазначає, що оскільки зі скаргою до міністерства юстиції України звертався не позивач, то пропуск строку розгляду скарги сам по собі не призвів до порушення прав позивача.

Водночас, доводи позивача стосовно порушення відповідачем при прийнятті оскаржуваного положень Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», положень Порядку № 1128 знайшли своє підтвердження, оскільки наведені вище порушення, допущені відповідачем під час розгляду скарги є підставою для скасування наказу Міністерства юстиції України № 2726/5 від 03.08.2021.

3.3. чи були і ким порушені, не визнані або оспорені права, свободи чи інтереси за захистом яких мало місце звернення до суду

Порушенням права є такий стан суб`єктивного права, при якому воно зазнавало протиправного впливу з боку правопорушника, внаслідок якого суб`єктивне право уповноваженої особи зазнало зменшення або ліквідації як такого. Порушення права пов`язане з позбавленням його носія можливості здійснити, реалізувати своє право повністю або частково.

Дослідивши матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що позивач належними та допустимими доказами довів наявність порушення прав позивача при винесенні оспорюваного наказу, що є підставою для його скасування.

4. ВИСНОВКИ СУДУ ТА ДЖЕРЕЛА ПРАВА:

4.1. висновки за результатами розгляду матеріалів справи

За результатами розгляду справи колегією суддів встановлено, що позивач довів обґрунтованість заявленого позову, що є підставою для його задоволення.

4.2. посилання на норми права, якими керувався суд апеляційної інстанції

Згідно зі ст.15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Частиною 2 ст. 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Приписами ч. 1 ст. 21 Цивільного кодексу України встановлено, що суд визнає незаконним та скасовує правовий акт індивідуальної дії, виданий органом державної влади, органом влади Автономної Республіки Крим або органом місцевого самоврядування, якщо він суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права або інтереси.

Відносини, що виникають у сфері державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, і спрямований на забезпечення визнання та захисту державою таких прав регулюються Законом України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» (надалі - Закон; у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин).

Відповідно до ч. 1 ст. Закону, дія цього Закону поширюється на відносини, що виникають у сфері державної реєстрації речових прав на нерухоме майно, розміщене на території України, та обтяжень таких прав.

Державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень (далі - державна реєстрація прав) - офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (п. 1 ч. 1 ст. 2 Закону).

Загальними засадами державної реєстрації прав є, зокрема, гарантування державою об`єктивності, достовірності та повноти відомостей про зареєстровані права на нерухоме майно та їх обтяження; внесення відомостей до Державного реєстру прав виключно на підставах та в порядку, визначених цим Законом (ч. 1 ст. 3 Закону).

Відповідно до ч. 2 ст. 3 Закону речові права на нерухоме майно та їх обтяження, що підлягають державній реєстрації відповідно до цього Закону, виникають з моменту такої реєстрації.

Приписами ч. 3 ст. 3 Закону визначено, що речові права на нерухоме майно та їх обтяження, що виникли до 1 січня 2013 року, визнаються дійсними за наявності однієї з таких умов: 1) реєстрація таких прав була проведена відповідно до законодавства, що діяло на момент їх виникнення; 2) на момент виникнення таких прав діяло законодавство, що не передбачало їх обов`язкової реєстрації.

Відповідно до ст. 37 Закону рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб`єкта державної реєстрації прав можуть бути оскаржені до Міністерства юстиції України, його територіальних органів або до суду.

Міністерство юстиції України розглядає скарги: 1) на рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав (крім випадків, коли таке право набуто на підставі судового рішення, а також коли щодо нерухомого майна наявний судовий спір); 2) на рішення, дії або бездіяльність територіальних органів Міністерства юстиції України.

Територіальні органи Міністерства юстиції України розглядають скарги: 1) на рішення (крім рішення про державну реєстрацію прав), дії або бездіяльність державного реєстратора; 2) на дії або бездіяльність суб`єктів державної реєстрації прав. Територіальний орган Міністерства юстиції України розглядає скарги щодо державного реєстратора, суб`єктів державної реєстрації прав, які здійснюють діяльність у межах території, на якій діє відповідний територіальний орган.

Рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб`єкта державної реєстрації прав можуть бути оскаржені до Міністерства юстиції України та його територіальних органів протягом 60 календарних днів з дня прийняття рішення, що оскаржується, або з дня, коли особа дізналася чи могла дізнатися про порушення її прав відповідною дією чи бездіяльністю.

Порядок розгляду скарг на рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб`єктів державної реєстрації прав, територіальних органів Міністерства юстиції України визначається Кабінетом Міністрів України (ч. 9 ст. 37 Закону).

Так, порядок розгляду скарг у сфері державної реєстрації регулюється постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2015 № 1128 (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 24.12.2019 № 1150) «Про затвердження Порядку розгляду скарг на рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб`єктів державної реєстрації, територіальних органів Міністерства юстиції» (надалі - Порядок, в редакції чинній на момент реєстрації скарги).

Пунктом 2 Порядку визначено, що розгляд скарг у сфері державної реєстрації здійснюється Мін`юстом та його територіальними органами у межах компетенції, визначеної законом. Розгляд скарг у сфері державної реєстрації на предмет наявності (відсутності) порушень закону у рішеннях, діях або бездіяльності державного реєстратора, суб`єктів державної реєстрації, територіальних органів Мін`юсту здійснюється колегіально, крім випадку, передбаченого цим Порядком. Для забезпечення колегіального розгляду скарг у сфері державної реєстрації Мін`юстом чи його територіальними органами утворюються постійно діючі колегії з розгляду скарг у сфері державної реєстрації (далі - колегії), положення про які затверджуються Мін`юстом. Склад колегій затверджується Мін`юстом чи відповідним територіальним органом.

Відповідно до п. 3 Порядку скарга у сфері державної реєстрації реєструється у день її надходження до Мін`юсту чи відповідного територіального органу відповідно до вимог законодавства з організації діловодства у державних органах за умови підписання її скаржником, зокрема з використанням кваліфікованого електронного підпису.

Частиною 5 ст. 37 Закону передбачено, що скарга на рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб`єкта державної реєстрації прав або територіального органу Міністерства юстиції України подається особою, яка вважає, що її права порушено, у письмовій формі та має містити: 1) повне найменування (ім`я) скаржника, його місце проживання чи перебування (для фізичних осіб) або місцезнаходження (для юридичних осіб), а також найменування (ім`я) представника скаржника, якщо скарга подається представником; 2) реквізити рішення державного реєстратора, яке оскаржується; 3) зміст оскаржуваного рішення, дій чи бездіяльності та норми законодавства, які порушено, на думку скаржника; 4) викладення обставин, якими скаржник обґрунтовує свої вимоги; 5) відомості про наявність чи відсутність судового спору з порушеного у скарзі питання, що може мати наслідком скасування оскаржуваного рішення державного реєстратора та/або внесення відомостей до Державного реєстру прав; 6) підпис скаржника або його представника із зазначенням дати складання скарги. До скарги додаються засвідчені в установленому порядку копії документів, що підтверджують факт порушення прав скаржника у результаті прийняття рішення державним реєстратором (за наявності), а також якщо скарга подається представником скаржника - довіреність чи інший документ, що підтверджує повноваження такого представника, або копія такого документа, засвідчена в установленому порядку.

Скарга на рішення про державну реєстрацію прав розглядається в порядку, визначеному цим Законом, виключно за умови, що вона подана особою, яка може підтвердити факт порушення її прав у результаті прийняття такого рішення.

Відповідно до ч. 6 ст. 37 Закону за результатами розгляду скарги Міністерство юстиції України та його територіальні органи приймають мотивоване рішення про: 1) відмову у задоволенні скарги; 2) задоволення (повне чи часткове) скарги шляхом прийняття рішення про: а) скасування рішення про державну реєстрацію прав, скасування рішення територіального органу Міністерства юстиції України, прийнятого за результатами розгляду скарги; б) скасування рішення про зупинення державної реєстрації прав, про зупинення розгляду заяви або про відмову в державній реєстрації прав та проведення державної реєстрації прав; в) виправлення помилки, допущеної державним реєстратором; в-1) усунення порушень, допущених державним реєстратором, з визначенням строків для виконання наказу; г) тимчасове блокування доступу державного реєстратора до Державного реєстру прав; ґ) анулювання доступу державного реєстратора до Державного реєстру прав; е) притягнення до дисциплінарної відповідальності посадової особи територіального органу Міністерства юстиції України; є) направлення до Вищої кваліфікаційної комісії нотаріату при Міністерстві юстиції України подання щодо анулювання свідоцтва про право на зайняття нотаріальною діяльністю.

Рішення, передбачені підпунктами «а», «ґ» і «е» пункту 2 цієї частини, приймаються виключно Міністерством юстиції України.

У рішенні Міністерства юстиції України чи його територіального органу за результатами розгляду скарги можуть визначатися декілька шляхів задоволення скарги.

Відповідно до приписів ч. 3 ст. 10 Закону, державний реєстратор, зокрема, встановлює відповідність заявлених прав і поданих/отриманих документів вимогам законодавства, а також відсутність суперечностей між заявленими та вже зареєстрованими речовими правами на нерухоме майно та їх обтяженнями; перевіряє документи на наявність підстав для проведення реєстраційних дій, зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, зупинення державної реєстрації прав, відмови в державній реєстрації прав та приймає відповідні рішення; під час проведення державної реєстрації прав, що виникли в установленому законодавством порядку до 1 січня 2013 року, а також під час проведення державної реєстрації прав, які набуваються з прав, що виникли в установленому законодавством порядку до 1 січня 2013 року, обов`язково запитує від органів влади, підприємств, установ та організацій, які відповідно до законодавства проводили оформлення та/або реєстрацію прав, інформацію (довідки, засвідчені в установленому законодавством порядку копії документів тощо), необхідну для такої реєстрації, у разі відсутності доступу до відповідних носіїв інформації, що містять відомості, необхідні для проведення державної реєстрації прав, чи у разі відсутності необхідних відомостей в єдиних та державних реєстрах, доступ до яких визначено цим Законом, та/або у разі, якщо відповідні документи не були подані заявником, крім випадків, коли державна реєстрація прав, похідних від права власності, здійснюється у зв`язку із вчиненням нотаріальної дії та такі документи були надані у зв`язку з вчиненням такої дії; під час проведення реєстраційних дій обов`язково використовує відомості Державного земельного кадастру та Єдиного реєстру дозвільних документів, що дають право на виконання підготовчих та будівельних робіт і засвідчують прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів, відомостей про повернення на доопрацювання, відмову у видачі, скасування та анулювання зазначених документів, а також відомості інших реєстрів (кадастрів), автоматизованих інформаційних систем, держателем (розпорядником, володільцем, адміністратором) яких є державні органи, шляхом безпосереднього доступу до них чи у порядку інформаційної взаємодії з Державним реєстром прав, у тому числі відомості, що містять персональні дані особи.

Згідно з п. 9 Порядку під час розгляду скарги у сфері державної реєстрації Мін`юст чи відповідний територіальний орган встановлює наявність обставин, якими обґрунтовано скаргу, та інших обставин, які мають значення для її об`єктивного розгляду, зокрема шляхом перевірки відомостей, що містяться в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно чи Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань (далі - реєстри), у разі необхідності витребовує документи (інформацію) і вирішує: 1) чи мало місце рішення, дія або бездіяльність державного реєстратора, суб`єкта державної реєстрації, територіального органу Мін`юсту; 2) чи було оскаржуване рішення, дія або бездіяльність державного реєстратора, суб`єкта державної реєстрації, територіального органу Мін`юсту прийнято, вчинено на законних підставах; 3) чи належить задовольнити скаргу у сфері державної реєстрації або відмовити в її задоволенні; 4) чи можливо поновити порушені права або законні інтереси скаржника іншим способом, ніж визначено ним у скарзі у сфері державної реєстрації; 5) які рішення підлягають скасуванню або які дії, що випливають з факту скасування рішення або з факту визнання оскаржуваних дій або бездіяльності протиправними, підлягають вчиненню.

Відповідно до ч. 1 ст. 92 Земельного кодексу України право постійного користування земельною ділянкою - це право володіння і користування земельною ділянкою, яка перебуває у державній або комунальній власності, без встановлення строку.

При цьому, право постійного користування землею за своєю суттю є безстроковим і може бути припинене лише з підстав, передбачених статтею 141 Земельного кодексу України, перелік яких є вичерпним.

Відповідно до п. 3, 4 ч. 1 ст. 24 Закону, підставами для відмови в державній реєстрації прав є, зокрема, невідповідність поданих документів вимогам, встановленим цим Законом та неможливість на підставі поданих документів встановити набуття, зміну або припинення речових прав на нерухоме майно та їх обтяження.

Згідно з частинами 1, 2 ст. 11 Закону державний реєстратор самостійно приймає рішення за результатом розгляду заяв у сфері державної реєстрації прав. Втручання, крім випадків, передбачених цим Законом, будь-яких органів влади, їх посадових осіб, юридичних осіб, громадян та їх об`єднань у діяльність державного реєстратора під час проведення реєстраційних дій забороняється і тягне за собою відповідальність згідно із законом.

Крім того, відповідно до положень пунктів 10, 11 Порядку для розгляду скарги у сфері державної реєстрації колегіально Мін`юст чи відповідний територіальний орган запрошує скаржника, державного реєстратора, суб`єкта державної реєстрації, територіальний орган Мін`юсту, рішення, дія або бездіяльність яких оскаржується, а також інших заінтересованих осіб, зазначених у скарзі у сфері державної реєстрації або встановлених відповідно до відомостей реєстрів.

Відсутність осіб, визначених абзацом першим цього пункту, під час розгляду скарги у сфері державної реєстрації колегіально не є перешкодою для її розгляду.

Розгляд скарг у сфері державної реєстрації колегіально під час карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України відповідно до Закону України «Про захист населення від інфекційних хвороб», проводиться з урахуванням обмежень, встановлених відповідним рішенням Кабінету Міністрів України.

Мін`юст чи відповідний територіальний орган своєчасно, але не пізніше ніж за два дні до дня розгляду скарги у сфері державної реєстрації колегіально повідомляє особам, визначеним у пункті 10 цього Порядку, про час і місце засідання колегії шляхом розміщення оголошення на офіційному веб-сайті Мін`юсту та додатково одним з таких способів: 1) телефонограмою (якщо номер телефону зазначено у скарзі у сфері державної реєстрації, повідомлено заінтересованою особою або встановлено з інших офіційних джерел); 2) засобами електронної пошти (якщо адресу електронної пошти зазначено у скарзі у сфері державної реєстрації, доданих до неї документах, повідомлено заінтересованою особою або встановлено з інших офіційних джерел).

Копії скарги у сфері державної реєстрації та доданих до неї документів надаються особам, визначеним у пункті 10 цього Порядку (крім скаржника), в день розгляду Мін`юстом чи відповідним територіальним органом скарги у сфері державної реєстрації колегіально.

Разом з тим, розгляд скарги у сфері державної реєстрації здійснюється у строки, встановлені Законом України «Про звернення громадян» (п. 4 Порядку).

Як встановлено у п. 5 Порядку, Мін`юст чи відповідний територіальний орган розглядає скаргу у сфері державної реєстрації не пізніше наступного робочого дня з дня її реєстрації на предмет встановлення підстав для відмови в її задоволенні, а саме: оформлення скарги без дотримання вимог, визначених законом; наявність інформації про судове рішення про відмову позивача від позову з такого самого предмета спору, про визнання відповідачем позову або затвердження мирової угоди сторін; наявність інформації про судове провадження у зв`язку із спором між тими самими сторонами, з такого самого предмета і тієї самої підстави; наявність рішення Мін`юсту чи його територіального органу з такого самого питання; здійснення Мін`юстом чи його територіальним органом розгляду скарги з такого самого питання від того самого скаржника; подання скарги особою, яка не має на це повноважень; закінчення встановленого законом строку подачі скарги; розгляд питань, порушених у скарзі, не належить до компетенції Мін`юсту чи його територіального органу.

Мін`юст чи відповідний територіальний орган розглядає скаргу у сфері державної реєстрації у строк, визначений абзацом першим цього пункту, також на предмет пересилання її за належністю Мін`юсту чи іншому територіальному органу.

Відповідно до положень ст. 20 Закону України «Про звернення громадян» звернення розглядаються і вирішуються у термін не більше одного місяця від дня їх надходження, а ті, які не потребують додаткового вивчення, - невідкладно, але не пізніше п`ятнадцяти днів від дня їх отримання. Якщо в місячний термін вирішити порушені у зверненні питання неможливо, керівник відповідного органу, підприємства, установи, організації або його заступник встановлюють необхідний термін для його розгляду, про що повідомляється особі, яка подала звернення. При цьому загальний термін вирішення питань, порушених у зверненні, не може перевищувати сорока п`яти днів.

При цьому, ч. 3 ст. 37 Закону визначено, що у разі якщо розгляд та вирішення скарги потребують перевірки діяльності державного реєстратора, суб`єкта державної реєстрації прав, а також залучення скаржника чи інших осіб, Міністерство юстиції України та його територіальні органи можуть подовжити строки розгляду та вирішення скарги, повідомивши про це скаржника. При цьому загальний строк розгляду та вирішення скарги не може перевищувати 45 календарних днів.

Статтею 74 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень.

5. ОЦІНКА АРГУМЕНТІВ:

5.1. мотиви прийняття або відхилення кожного аргументу, викладеного учасниками справи в апеляційній скарзі та відзиві на апеляційну скаргу

Колегія суддів дослідила доводи апелянтів, що позивача було належним чином повідомлено про дату та час розгляду скарги та зазначає, що такі доводи спростовуються наявними у справі доказами, а посилання апелянтів на оголошення на сайті відхилено судом, оскільки воно містить посилання на розгляд скарги на дії іншого реєстратора, а не щодо того, щодо дій якого було прийнято рішення спірним наказом.

При цьому, враховуючи, що позивач був позбавлений можливості прийняти участь у розгляді скарги, надати свої пояснення та заперечення щодо суті скарги, доводи відповідача та третьої особи, що наказ є законним та обґрунтованим, судом відхиляються.

6. ВИСНОВКИ ПІВНІЧНОГО АПЕЛЯЦІЙНОГО ГОСПОДАРСЬКОГО СУДУ ЗА РЕЗУЛЬТАТАМИ РОЗГЛЯДУ АПЕЛЯЦІЙНОЇ СКАРГИ:

Колегія суддів Північного апеляційного господарського суду дійшла висновку, що оскаржуване рішення суду прийнято у відповідності з вимогами матеріального та процесуального права, підстав його скасовувати або змінювати не вбачається.

Рішення Господарського суду міста Києва від 21.06.2023 у справі №910/10444/22 підлягає залишенню без змін.

Апеляційні скарги Кобеляцької міської ради та Міністерства юстиції України на рішення Господарського суду міста Києва від 21.06.2023 у справі №910/10444/22 задоволенню не підлягають.

7. РОЗПОДІЛ СУДОВИХ ВИТРАТ:

7.1. Судові витрати у вигляді судового збору за розгляд апеляційної скарги, згідно ч. 1 ст. 129 ГПК України покласти на скаржників.

Керуючись ст. ст. 129, 269, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд-

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційні скарги Кобеляцької міської ради та Міністерства юстиції України на рішення Господарського суду міста Києва від 21.06.2023 у справі №910/10444/22 залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду міста Києва від 21.06.2023 у справі №910/10444/22 залишити без змін.

3. Матеріали справи повернути до суду першої інстанції.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.

Сторони мають право оскаржити постанову в касаційному порядку до Верховного Суду протягом 20 днів, відповідно до ст. ст. 286-291 ГПК України.

Повний текст рішення складено та підписано 15.05.2024.

Головуючий суддя К.В. Тарасенко

Судді Є.Ю. Шаптала

І.А. Іоннікова