Рішення

від 16.05.2024 по справі 904/1207/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16.05.2024м. ДніпроСправа № 904/1207/24

за позовом Комунального підприємства "Теплоенерго" Дніпровської міської Ради, м. Дніпро

до Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Комсомольське», м. Дніпро

про стягнення заборгованості

Суддя Ярошенко В.І.

Без участі (повідомлення) представників сторін

ПРОЦЕДУРА

Комунальне підприємство "ТЕПЛОЕНЕРГО" Дніпровської міської ради звернулося до Господарського суду Дніпропетровської області з позовною заявою до Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Комсомольське» про стягнення заборгованості за теплопостачання в розмірі 95 754, 67 грн, з яких: основний борг у розмірі 61 439, 92 грн, 3% річних у розмірі 2 999, 99 грн, інфляційні втрати у розмірі 11 402, 11 грн, пеня у розмірі 19 912, 65 грн.

Ухвалою суду від 21.03.2024 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін; відповідачу для подання відзиву на позов встановлено 15-тиденний строк з дня отримання даної ухвали.

Ухвалою суду від 13.05.2024 прийнято до розгляду заяву Комунального підприємства "ТЕПЛОЕНЕРГО" Дніпровської міської ради про зменшення позовних вимог.

Статтею 248 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Відповідач відзиву на позов у встановлений судом строк не надав.

Суд наголошує на тому, що зі своєї сторони ним здійснені всі необхідні заходи щодо належного повідомлення учасників справи про розгляд цієї справи.

Згідно із частинами 2, 3 статті 120 Господарського процесуального суду України суд повідомляє учасників справи про дату, час і місце судового засідання чи вчинення відповідної процесуальної дії, якщо їх явка є не обов`язковою; виклики і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали в порядку, передбаченому цим Кодексом для вручення судових рішень.

Пунктом 10 частини 2 статті 9 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань" встановлено, що в Єдиному держаному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (далі - ЄДР) містяться відомості про юридичну особу, зокрема, щодо її місцезнаходження. Ухвала суду від 21.03.2024 була надіслана відповідачу на його адресу, вказану в ЄДР, а саме: 49000, м. Дніпро, вул. Старокозацька (стара назва Комсомольська), буд. 29.

Відповідно до положень частини 6 статті 242 Господарського процесуального суду України днем вручення судового рішення є, зокрема, день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

При цьому, частина 7 статті 120 Господарського процесуального суду України зобов`язує учасників судового процесу повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв`язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.

22.04.2024 на адресу суду повернувся направлений відповідачу конверт із копією ухвали суду від 21.03.2024, до якого відділенням поштового зв`язку додано довідку про причину невручення поштового відправлення - "за закінченням терміну зберігання".

Вказаний факт свідчить про належне повідомлення відповідача про відкриття провадження у справі та можливість подання до суду заяв по суті справи.

Згідно із частиною 9 статті 165 Господарського процесуального кодексу України, яка кореспондується із частиною 2 статті 178 цього Кодексу, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Тому суд розглядає справу за наявними в ній матеріалами і документами, визнаними судом достатніми, в порядку статті 178 Господарського процесуального кодексу України.

В порядку статті 240 Господарського процесуального кодексу України судом прийнято рішення у справі.

АРГУМЕНТИ СТОРІН

Позиція позивача

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає про неналежне виконання відповідачем умов договору про постачання теплової енергії № 082118 від 21.07.2009 в частині своєчасної оплати за спожиту теплову енергію.

Позиція відповідача

Відповідач не скористався своїм процесуальним правом на подання відзиву на позов.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ ТА ДОКАЗИ, ЩО ЇХ ПІДТВЕРДЖУТЬ

21.07.2009 між Комунальним підприємством "Теплоенерго" Дніпровської міської ради (далі - теплопостачальна організація, позивач) та Об`єднанням співвласників багатоквартирного будинку «Комсомольське» (далі - споживач, відповідач) укладено договір на постачання теплової енергії № 082118 (далі - договір).

Пунктом 1.1 договору передбачено, що за цим договором теплопостачальна організація бере на себе зобов`язання постачати споживачу теплову енергію, а споживач зобов`язується одержати та сплатити теплопостачальній організації її вартість за встановленими тарифами (цінами) в терміни та на умовах, передбачених цим договором. Обидві сторони зобов`язуються керуватися цим договором та діючим законодавством України (пункт 1.2 договору).

Згідно з пунктом 2.1 договору теплова енергія постачається Споживачу в обсягах згідно з додатком 1 до цього договору у вигляді гарячої води на такі потреби:

опалення та вентиляцію - в період опалювального сезону (175 доби);

гаряче водопостачання - протягом 350 діб;

технологічні потреби - відповідно з виробничої програмою Споживача;

кондиціювання повітря - по мірі необхідності.

Підпунктом 3.2.2 пунктом 3.2 договору встановлено, що споживач теплової енергії зобов`язується виконувати умови та порядок оплати спожитої теплової енергії в обсягах і в терміни, які передбачені договором. На кінець опалювального сезону, календарного року проводити звіряння розрахунків з Теплопостачальною організацією.

Споживач теплової енергії зобов`язується своєчасно повідомляти Теплопостачальну організацію про всі об`єкти теплоспоживання, підключені до теплових мереж Споживача (найменування, максимальні теплові навантаження, обсяги теплоспоживання, займана площа орендарів тощо) (підпункт 3.2.4 пункту 3.2 договору).

Згідно з підпунктом 3.2.6 пункту 3.2 договору Споживач теплової енергії зобов`язується письмово сповіщати Теплопостачальну організацію про зміну власного найменування, організаційно-правової форми, місце знаходження, банківських реквізитів, користувачів приміщень та теплових мереж споживача (Субспоживачів), а також про зміну всіх показників, які впливають на кількість теплоспоживання та суми нарахування, визначених Додатком №1, не пізніше 5 днів з моменту настання зазначених подій.

Відповідно до пункту 5.2 договору облік споживання теплової енергії споживачем проводиться по приладам обліку, встановленим на вводах опалення по вул. Комсомольська, 29

Споживач, що має прилади обліку, щомісячно подає до Теплопостачальної організації звіт про фактичне споживання теплової енергії (пункт 5.5 договору).

Тарифи на теплову енергію, що споживається за цим Договором встановлюється Дніпропетровською міською радою народних депутатів пункт 6.1 договору)

Пунктом 6.2 договору передбачено, що тариф для розрахунків по цьому договору складає:

Теплова енергія (1 Гкал) - 686, 50 грн.

Розрахунковим періодом є календарний місяць, по результатам якого підписується акт (в 2-х примірниках) прийому-передачі теплової енергії по формі Додатку 4 (пункт 7.2 договору).

Відповідно до пунктів 7.3 - 7.4 договору Споживач зобов`язаний не пізніше ніж за 5 днів до початку розрахункового періоду сплачувати Теплопостачальній організації вартість теплової енергії згідно з її кількістю, передбаченою у додатку 1 до цього договору, за власним платіжним дорученням з зазначенням періодом за який він сплачує.

Остаточний розрахунок за спожиту теплову енергію проводиться Споживачем в продовж 5 діб після одержання рахунку Теплопостачальної організації, яка зобов`язана направити його споживачу не пізніше 10 числа місяця наступного за розрахунковим. У випадку утворення переплати, вона зараховується в рахунок наступних платежів.

Підпунктом 8.2.3 пункту 8.4 договору передбачено, що в разі несвоєчасної оплати за спожиту теплову енергію нараховується пеня в розмірі 1%, але не більше подвійної облікової ставки НБУ від суми простроченого платежу, за кожний день прострочення.

Цей договір набуває чинності з дня його підписання та діє до 21 липня 2012 р, але в будь-якому випадку до повного виконання фінансових зобов`язань (пункт 11.1 договору).

Договір вважається пролонгованим на кожний наступний рік, якщо за місяць до закінчення строку його дії про його припинення не буде письмово заявлено однієї із сторін (пункт 11.4 договору).

Доказів розірвання договору сторонами не надано.

Так, на виконання умов Договору позивачем здійснено поставку відповідачу теплової енергії в період січень 2022 року - березень 2022 олку, листопад 2022 року - березень 2023 року на загальну суму 70 663, 04 грн.

На підтвердження зазначеного факту позивачем суду надано наступні документи:

1) підписані позивачем в односторонньому порядку:

- акт за договором № 082118 від 31.01.2022 прийому-передачі послуги, згідно якого відповідачу поставлено 1, 69404 Гкал теплової енергії на суму 11 649, 54 грн;

- акт за договором № 082118 від 28.02.2022 прийому-передачі послуги, згідно якого відповідачу поставлено 1, 55323 Гкал теплової енергії на суму 10 681, 22 грн;

- акт за договором № 082118 від 31.03.2022 прийому-передачі послуги, згідно якого відповідачу поставлено 1, 06643 Гкал теплової енергії на суму 7 333, 61грн;

- акт за договором № 082118 від 30.11.2022 прийому-передачі послуги, згідно якого відповідачу поставлено 0, 81788 Гкал теплової енергії на суму 5 624, 38 грн;

- акт за договором № 082118 від 31.12.2022 прийому-передачі послуги, згідно якого відповідачу поставлено 1, 29552 Гкал теплової енергії на суму 8 909 грн;

- акт за договором № 082118 від 31.01.2023 прийому-передачі послуги, згідно якого відповідачу поставлено 1, 44157 Гкал теплової енергії на суму 9 913, 36 грн;

- акт за договором № 082118 від 28.02.2023 прийому-передачі послуги, згідно якого відповідачу поставлено 1, 44452 Гкал теплової енергії на суму 9 933, 65 грн;

- акт за договором № 082118 від 31.03.2023 прийому-передачі послуги, згідно якого відповідачу поставлено 0, 96241 Гкал теплової енергії на суму 6 618, 28 грн.

2) рахунки № 082118:

- від 31.01.2022 на суму 11 649, 54 грн;

- від 28.02.2022 року на суму 10 681, 22 грн;

- від 31.03.2022 на суму 7 333, 61 грн;

- від 30.11.2022 суму 5 624, 38 грн;

- від 31.12.2022 на суму 8 909 грн;

- від 31.01.2023 на суму 9 913, 36 грн;

- від 28.02.2023 на суму 9 933, 65 грн;

- від 31.03.2023 на суму 6 618, 28 грн.

Матеріали справи не містять доказів незгоди відповідача із обсягами поставленої йому теплової енергії у січні - грудні 2022 року та у січні - березні 2023 року, вартість яких включена до актів прийому-передачі теплової енергії та рахунків за відповідні місяці. При цьому, у відповідності до умов договору підставою для здійснення оплати за відпущену теплову енергію є саме рахунок енергопостачальної організації.

Відповідно до направлених електронних листів на електронну адресу відповідача ІНФОРМАЦІЯ_1, розрахункові документи відповідачем отримано: за січень 2022 року - 10.02.2022; за лютий 2022 року - 10.03.2022; за березень 2022 року - 12.04.2022; за листопад 2022 року - 09.12.2022; за грудень 2022 року - 06.01.2023; за січень 2023 року - 08.02.2023; за лютий 2023 року - 07.03.2023; за березень 2023 року - 05.04.2023.

Відповідач частково оплатив суму заборгованості в розмірі 14 823, 96 грн.

На час прийняття рішення, доказів оплати наданих послуг у повному обсязі в розмірі 57 839, 08 грн сторонами до матеріалів справи не надано.

Відтак, несплачена відповідачем сума становить 57 839, 08 грн.

ОЦІНКА АРГУМЕНТІВ СТОРІН, ВИСНОВКИ СУДУ

Щодо правовідносин сторін

Відповідно до статті 714 Цивільного кодексу України за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов`язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов`язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання.

До договору постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин сторін.

Законом можуть бути передбачені особливості укладення та виконання договору постачання енергетичними та іншими ресурсами.

За матеріалами справи судом встановлено, що укладений між сторонами правочин за своїм змістом та правовою природою є договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу, який підпадає під правове регулювання норм § 5 глави 54 Цивільного кодексу України та § 3 глави 30 Господарського кодексу України, а саме - договором постачання теплової енергії.

Щодо суми основного боргу

За змістом статті 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов`язками наділені обидві сторони договору (ст. 626 Цивільного кодексу України).

Згідно з частиною 1 статті 175 Господарського кодексу України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов`язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов`язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

За нормами частини 1 статті 193 Господарського Кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до частини 1 статті 275 Господарського кодексу України за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду споживачеві (абоненту), який зобов`язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується.

Відпуск енергії без оформлення договору енергопостачання не допускається (ч. 2 ст. 275 Господарського кодексу України).

Відповідно до статті 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

За приписами ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться; одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Якщо у зобов`язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк. Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства (ст. 530 Цивільного кодексу України).

Відповідно до статті 19 Закону України "Про теплопостачання" споживач повинен щомісячно здійснювати оплату теплопостачальній організації за фактично отриману теплову енергію.

Частиною 6 статті 25 Закону України "Про теплопостачання" визначено, що в разі відмови споживача оплачувати споживання теплової енергії заборгованість стягується в судовому порядку.

Пунктом 7.4 договору передбачено, що остаточний розрахунок за спожиту теплову енергію проводиться споживачем в продовж 5 діб після одержання рахунку теплопостачальної організації, яка зобов`язана направити його споживачу не пізніше 10 числа місяця наступного за розрахунковим. У випадку утворення переплати, вона зараховується в рахунок наступних платежів.

З огляду на положення укладеного сторонами договору та дати отримання відповідачем рахунків на оплату, строк виконання ним зобов`язань з оплати вартості спожитої теплової енергії є таким, що настав.

Між тим, в установлений договором строк, відповідач свої зобов`язання з оплати вартості поставленої теплової енергії виконав лише частково, у зв`язку із чим у нього виникла заборгованість перед позивачем у розмірі 57 839, 08 грн за період січень 2022 року - березень 2022 олку, листопад 2022 року - березень 2023 року.

Будь-яких доказів своєчасної оплати заявленої позивачем до стягнення заборгованості у сумі 57 839, 08 грн відповідачем відповідно до положень ст. ст. 13, 74 ГПК України під час розгляду справи не надано, а судом таких обставин не встановлено.

Таким чином, залишок основної заборгованості відповідача перед позивачем за договором становить 57 839, 08 грн.

Перевіривши розрахунок наданий позивачем, господарський суд дійшов висновку, що позовні вимоги позивача щодо стягнення з відповідача заборгованості за надані послуги у розмірі 57 839, 08 грн підлягають задоволенню у повному обсязі.

Щодо суми пені, 3 % річних та інфляційних втрат

Відповідно до положень статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

За приписом статті 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Стаття 549 Цивільного кодексу України визначає, що неустойкою (пенею, штрафом) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно із частиною 1 статті 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Нормою частини 6 статті 232 Господарського кодексу України встановлено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

Підпунктом 8.2.3 пункту 8.4 договору передбачено, що в разі несвоєчасної оплати за спожиту теплову енергію нараховується пеня в розмірі 1%, але не більше подвійної облікової ставки НБУ від суми простроченого платежу, за кожний день прострочення.

У зв`язку з несвоєчасною оплатою відповідачем вартості спожитої ним теплової енергії за період січень 2022 року - березень 2022 олку, листопад 2022 року - березень 2023 року позивач заявив вимогу про стягнення пені в розмірі 19 912, 65 грн за загальний період прострочення з 16.02.2022 по 11.10.2023, розрахунок якої здійснено виходячи з подвійної облікової ставки Національного банку України.

Перевіривши надані позивачем розрахунки пені, суд встановив, що заявлені до стягнення суми вказаних нарахувань є вірними.

Крім того, позивач просить суд стягнути з відповідача інфляційні втрати у розмірі 11 402, 11 грн за загальний період з лютого 2022 року по березень 2024 року та 3% річних у розмірі 2 999, 99 грн за той самий період.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

увагу сторін, що відповідно до підпункту 4 пункту 3 розділу ІІ Прикінцевих положень Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)», якими на період дії карантину або обмежувальних заходів, пов`язаних із поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19), та протягом 30 днів з дня його відміни забороняється нарахування та стягнення неустойки (штрафів, пені) за несвоєчасне здійснення платежів за житлово-комунальні послуги.

11.03.2020 року Кабінет Міністрів України прийняв постанову № 211 "Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2", відповідно до якої, з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, і з урахуванням рішення Державної комісії з питань техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій від 10.03.2020 року установлено карантин на всій території України з 12.03.2020 року.

У подальшому дія карантину, встановленого постановою Кабінету Міністрів України від 11.03.2020 року № 211, продовжувалася.

Так, відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 09.12.2020 року № 1236 (з урахуванням внесених до неї змін) дія карантину на всій території України, встановленого постановою Кабінету Міністрів України від 11.03.2020 року № 211 продовжена до 30.06.2023 року.

Отже, з наведеного вбачається, що карантин діяв на всій території України з 12.03.2020 року по 30.06.2023 року включно

Крім того, постановою Кабінету Міністрів України «Деякі питання оплати житлово-комунальних послуг в період воєнного стану» № 206 від 05.03.2022 року установлено, що до припинення чи скасування воєнного стану в Україні забороняється: нарахування та стягнення неустойки (штрафів, пені), інфляційних нарахувань, процентів річних, нарахованих на заборгованість, утворену за несвоєчасне та/або неповне внесення населенням плати за житлово-комунальні послуги; припинення/зупинення надання житлово-комунальних послуг населенню у разі їх неоплати або оплати не в повному обсязі.

Ця постанова набрала чинності з дня її опублікування і застосовується з 24.02.2022.

Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» №64/2022 від 24.02.2022, затвердженого Законом України від 24.02.2022 № 2102-ІХ, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24.02.2022 строком на 30 діб, у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України.

Строк дії воєнного стану в Україні неодноразово продовжувався Указами Президента України і станом на дату ухвалення даного рішення встановлений до 11.08.2024.

Відтак, із врахуванням зазначеного, нарахування позивачем пені за періоди з 16.02.2022 по 11.10.2023, 3 % річних та інфляційних втрат починаючи з 24.02.2022 до 30.12.2023 є неправомірним та такими, що не підлягають задоволенню.

Передбачена постановою КМУ "Деякі питання оплати житлово-комунальних послуг в період воєнного стану" від 05.03.2022 № 206 заборона нарахування пені, 3 % річних та інфляційних втрат щодо спірних правовідносин знята постановою КМУ від 29.12.2023 № 1405 "Про внесення змін до деяких постанов Кабінету Міністрів України щодо оплати житлово-комунальних послуг", яка набрала законної сили 30.12.2023.

Отже правомірними нарахуваннями є нарахування 3% річних та інфляційних втрат здійснені позивачем до 23.02.2022 (включно) та з 30.12.2023.

За підрахунками суду, обґрунтованою та правомірною сумою, яка підлягаю стягненню на користь позивача є сума 3 % річних у розмірі 481, 41 грн та інфляційні втрати у розмірі 740, 18 грн, у зв`язку з чим вимоги позивача в цій частині належить задовольнити частково.

Як унормовано статтею 129 Конституції України, основними засадами судочинства є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно з частинами першою четвертою статті 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Аналогічна норма міститься у частині першій статті 74 Господарського процесуального кодексу України.

Частиною першою статті 73 Господарського процесуального кодексу України визначено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

За приписами статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

За таких обставин, оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог.

СУДОВІ ВИТРАТИ

Відповідно до вимог статті 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладаються на сторін пропорційно розміру задоволених позовних вимог у розмірі 1 552, 50 грн.

Керуючись статтями 2, 73, 74, 76-79, 86, 91, 129, 165, 178, 233, 238, 240, 241, 252 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

УХВАЛИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Комсомольське» (49000, м. Дніпро, вул. Старокозацька (стара назва Комсомольська), буд. 29; ідентифікаційний код 32988669) на користь Комунального підприємства "Теплоенерго" Дніпровської міської ради (49081, м. Дніпро, пр-т Слобожанський, буд. 29, офіс 504; ідентифікаційний код 32688148) основний борг у розмірі 57 839, 08 грн, інфляційні втрати у розмірі 740, 18 грн, 3% річних у розмірі 481, 41 грн та витрати зі сплати судового збору в розмірі 1 552, 50 грн.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення суду може бути оскаржене протягом двадцяти днів з дня підписання рішення шляхом подання апеляційної скарги до Центрального апеляційного господарського суду.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя В.І. Ярошенко