Постанова

від 01.11.2024 по справі 904/1207/24

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01.11.2024 м. Дніпро Справа № 904/1207/24

Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючого судді-доповідача Паруснікова Ю.Б.,

суддів: Верхогляд Т.А., Іванова О.Г.,

розглянувши в приміщенні Центрального апеляційного господарського суду в порядку письмового провадження без повідомлення (виклику) учасників справи апеляційну скаргу Комунального підприємства «Теплоенерго» Дніпровської міської ради на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 16.05.2024 у справі № 904/1207/24 (суддя Ярошенко В.І.)

за позовом Комунального підприємства «Теплоенерго» Дніпровської міської Ради, м. Дніпро

до Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Комсомольське», м. Дніпро

про стягнення заборгованості, -

ВСТАНОВИВ:

1. Короткий зміст позовних вимог і рішення суду першої інстанції.

Комунальне підприємство «Теплоенерго» Дніпровської міської ради звернулося до Господарського суду Дніпропетровської області з позовною заявою до ОСББ «Комсомольське» про стягнення заборгованості за теплопостачання, з урахуванням заяви про зменшення позовних вимог на суму 92153,83 грн, з яких: сума основного боргу 57839,08 грн, 3% річних у сумі 2999,99 грн, інфляційні втрати у сумі 11402,11 грн, пеня у сумі 19912,65 грн.

Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 16.05.2024 позов задоволено частково.

Стягнуто з ОСББ «Комсомольське» на користь КП «Теплоенерго» Дніпровської міської ради суму основного боргу 57839,08 грн, інфляційні втрати у сумі 740,18 грн, 3% річних у сумі 481,41 грн та витрат зі сплати судового збору в сумі 1552,50 грн.

Рішення суду мотивоване частковим виконанням відповідачем своїх зобов`язань з оплати вартості поставленої теплової енергії, у зв`язку із чим у нього виникла заборгованість перед позивачем у сумі 57839,08 грн за період з січня 2022 - березень 2022 року, листопад 2022 - березень 2023 року

Стосовно заявлених позивачем до стягнення з відповідача сум пені, 3% річних та інфляційних втрат, місцевий господарський суд дійшов висновку, що на період дії запровадженого в Україні воєнного стану (24.02.2022) їх нарахування було заборонене, відповідно до постанови КМУ від 05.03.2022 № 206. Однак після її скасування 30.12.2023 такі нарахування частково визнані правомірними. Суд встановив, що допустима до стягнення сума складає 481,41 грн - 3% річних та 740,18 грн - інфляційних втрат.

2. Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнені доводи.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції КП «Теплоенерго» Дніпровської міської ради оскаржує його в апеляційному порядку до Центрального апеляційного господарського суду.

Доводи апеляційної скарги зводяться до наступного:

- апелянт вказує на неврахування місцевим господарським судом того факту, що між ним і відповідачем укладено договірні відносини, що регулюються Цивільним та Господарським кодексами України, а також Законом України «Про теплопостачання». Ці правовідносини є постачанням теплової енергії як товару, а не житлово-комунальною послугою, тому на них не поширюються положення Закону України «Про житлово-комунальні послуги». Відповідач використовує теплову енергію не для особистих, сімейних чи домашніх потреб, а для нежитлового приміщення, що підтверджено умовами договору та розрахунками за тарифами категорії «інші споживачі»;

- апелянт зазначає, що суд першої інстанції невірно застосував положення Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)», який забороняє нарахування та стягнення неустойки (штрафів, пені) за несвоєчасне здійснення платежів за житлово-комунальні послуги під час карантину. Оскільки відносини між сторонами не є житлово-комунальними послугами, а базуються на договорі купівлі-продажу теплової енергії, дія цих карантинних обмежень на відповідача не поширюється.

- апелянт зазначає, що відповідач не є споживачем категорії «населення», а також його нежитлове приміщення не належить до територій, на яких ведуться бойові дії, та не було пошкоджено під час таких дій, тому дія Постанови КМУ від 05.03.2022 № 206 на нього не поширюється.

Застосування судом законодавства, яке не підлягало застосуванню до цього спору, а саме - законодавства про житлово-комунальні послуги та карантинних обмежень, призвело до часткової відмови у задоволенні позову про стягнення пені, 3% річних та інфляційних втрат.

На підставі вищенаведених аргументів, апелянт просить скасувати рішення суду першої інстанції в частині відмови в задоволенні позовних вимог щодо стягнення пені, 3% річних та інфляційних втрат.

3. Встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини справи та визначені відповідно до них правовідносини.

21.07.2009 між КП «Теплоенерго» Дніпровської міської ради (далі - теплопостачальна організація, позивач) та Об`єднанням співвласників багатоквартирного будинку «Комсомольське» (далі - споживач, відповідач), з урахуванням Додаткової угоди від 16.10.2016, укладено договір на постачання теплової енергії № 082118 (далі - договір).

Пунктом 1.1. за цим договором теплопостачальна організація бере на себе зобов`язання постачати споживачу теплову енергію, а споживач зобов`язується одержати та сплатити теплопостачальній організації її вартість за встановленими тарифами (цінами) в терміни та на умовах, передбачених цим договором. Обидві сторони зобов`язуються керуватися цим договором та діючим законодавством України (п. 1.2 договору).

Згідно з п. 2.1. договору теплова енергія постачається споживачу в обсягах, згідно з додатком 1 до цього договору у вигляді гарячої води на такі потреби: опалення та вентиляцію - в період опалювального сезону (175 доби); гаряче водопостачання - протягом 350 діб; технологічні потреби - відповідно з виробничої програмою споживача; кондиціювання повітря - по мірі необхідності.

Підпунктом 3.2.2. п. 3.2. договору встановлено, що споживач теплової енергії зобов`язується виконувати умови та порядок оплати спожитої теплової енергії в обсягах і в терміни, які передбачені договором. На кінець опалювального сезону, календарного року проводити звіряння розрахунків з Теплопостачальною організацією.

Споживач теплової енергії зобов`язується своєчасно повідомляти Теплопостачальну організацію про всі об`єкти теплоспоживання, підключені до теплових мереж споживача (найменування, максимальні теплові навантаження, обсяги теплоспоживання, займана площа орендарів тощо) (п.п. 3.2.4. п. 3.2 договору).

Відповідно до пункту 5.2. договору облік споживання теплової енергії споживачем проводиться по приладам обліку, встановленим на вводах опалення по вул. Комсомольська, 29.

Споживач, що має прилади обліку, щомісячно подає до Теплопостачальної організації звіт про фактичне споживання теплової енергії (п. 5.5. договору).

Тарифи на теплову енергію, що споживається за цим Договором встановлюється Дніпропетровською міською радою народних депутатів п. 6.1. договору)

Пунктом 6.2. договору передбачено, що тариф для розрахунків по цьому договору складає:

Теплова енергія (1 Гкал) - 686,50 грн.

Розрахунковим періодом є календарний місяць, по результатам якого підписується акт (в 2-х примірниках) прийому-передачі теплової енергії по формі Додатку 4 (п. 7.2 договору).

Відповідно до пунктів 7.3. - 7.4. договору споживач зобов`язаний не пізніше ніж за 5 днів до початку розрахункового періоду сплачувати Теплопостачальній організації вартість теплової енергії згідно з її кількістю, передбаченою у додатку 1 до цього договору, за власним платіжним дорученням з зазначенням періоду за який він сплачує.

Остаточний розрахунок за спожиту теплову енергію проводиться споживачем в продовж 5 діб після одержання рахунку Теплопостачальної організації, яка зобов`язана направити його споживачу не пізніше 10 числа місяця наступного за розрахунковим. У випадку утворення переплати, вона зараховується в рахунок наступних платежів.

Підпунктом 8.2.3. п. 8.4. договору передбачено, що в разі несвоєчасної оплати за спожиту теплову енергію нараховується пеня в розмірі 1%, але не більше подвійної облікової ставки НБУ від суми простроченого платежу, за кожний день прострочення.

Цей договір набуває чинності з дня його підписання та діє до 21.07.2012, але в будь-якому випадку до повного виконання фінансових зобов`язань (п. 11.1. договору).

Договір вважається пролонгованим на кожний наступний рік, якщо за місяць до закінчення строку його дії про його припинення не буде письмово заявлено однієї із сторін (пункт 11.4 договору).

Доказів розірвання договору сторонами не надано.

Так, на виконання умов Договору позивачем здійснено поставку відповідачу теплової енергії в період січень 2022 року - березень 2022 року, листопад 2022 року - березень 2023 року на загальну суму 70663,04 грн.

На підтвердження зазначеного факту позивачем суду надано наступні підписані позивачем в односторонньому порядку документи:

- акт за договором № 082118 від 31.01.2022 прийому-передачі послуги, згідно якого відповідачу поставлено 1,69404 Гкал теплової енергії на суму 11649,54 грн;

- акт за договором № 082118 від 28.02.2022 прийому-передачі послуги, згідно якого відповідачу поставлено 1,55323 Гкал теплової енергії на суму 10681,22 грн;

- акт за договором № 082118 від 31.03.2022 прийому-передачі послуги, згідно якого відповідачу поставлено 1,06643 Гкал теплової енергії на суму 7333,61 грн;

- акт за договором № 082118 від 30.11.2022 прийому-передачі послуги, згідно якого відповідачу поставлено 0,81788 Гкал теплової енергії на суму 5624,38 грн;

- акт за договором № 082118 від 31.12.2022 прийому-передачі послуги, згідно якого відповідачу поставлено 1,29552 Гкал теплової енергії на суму 8909,00 грн;

- акт за договором № 082118 від 31.01.2023 прийому-передачі послуги, згідно якого відповідачу поставлено 1,44157 Гкал теплової енергії на суму 9913,36 грн;

- акт за договором № 082118 від 28.02.2023 прийому-передачі послуги, згідно якого відповідачу поставлено 1,44452 Гкал теплової енергії на суму 9933,65 грн;

- акт за договором № 082118 від 31.03.2023 прийому-передачі послуги, згідно якого відповідачу поставлено 0,96241 Гкал теплової енергії на суму 6618,28 грн (а. с. 57-61).

Рахунки № 082118: від 31.01.2022 на суму 11649,54 грн; від 28.02.2022 року на суму 10681,22 грн; від 31.03.2022 на суму 7333,61 грн; від 30.11.2022 суму 5624,38 грн; від 31.12.2022 на суму 8909,00 грн; від 31.01.2023 на суму 9913,36 грн; від 28.02.2023 на суму 9933,65 грн; від 31.03.2023 на суму 6618,28 грн (а. с. 53-57).

Матеріали справи не містять доказів незгоди відповідача із обсягами поставленої йому теплової енергії у січні - грудні 2022 року та у січні - березні 2023 року, вартість яких включена до актів прийому-передачі теплової енергії та рахунків за відповідні місяці. При цьому, у відповідності до умов договору підставою для здійснення оплати за відпущену теплову енергію є саме рахунок енергопостачальної організації.

Відповідно до направлених електронних листів на електронну адресу відповідача v.usury@airforce.ua, розрахункові документи відповідачем отримано: за січень 2022 року - 10.02.2022; за лютий 2022 року - 10.03.2022; за березень 2022 року - 12.04.2022; за листопад 2022 року - 09.12.2022; за грудень 2022 року - 06.01.2023; за січень 2023 року - 08.02.2023; за лютий 2023 року - 07.03.2023; за березень 2023 року - 05.04.2023.

Так, граничними для остаточної оплати та початком порушення зобов`язання, з урахуванням вихідних та святкових днів є:

- за січень 2022 року - 15.02.2022, зобов`язання порушено з 16.02.2022;

- за лютий 2022 року - 14.03.2022, зобов`язання порушено з 15.03.2022;

- за березень 2022 року - 18.04.2022, зобов`язання порушено з 19.04.2022;

- за листопад 2022 року - 14.12.2022, зобов`язання порушено з 15.12.2022;

- за грудень 2022 року - 11.01.2023, зобов`язання порушено з 12.01.2023;

- за січень 2023 року - 13.02.2023, зобов`язання порушено з 14.02.2023;

- за лютий 2023 року - 13.03.2023, зобов`язання порушено з 14.03.2023;

- за березень 2023 року - 10.04.2023, зобов`язання порушено з 11.04.2023.

Отже, строк виконання вищенаведених зобов`язань за договором є таким, що настав.

Матеріали справи не містять доказів здійснення відповідачем у повному обсязі оплати за надані позивачем послуги.

Заборгованість, з урахуванням часткового погашення боргу, складає 57839,08 грн, що і є предметом розгляду даної справи.

4. Оцінка аргументів учасників справи і висновків суду першої інстанції.

Основними нормативними актами, що регулюють договори постачання енергетичних ресурсів в Україні, визначають порядок укладення, виконання, відповідальність, особливості оплати та інші умови, що стосуються постачання енергетичних ресурсів є:

Цивільний кодекс України (далі - ЦК України):

- Стаття 714 ЦК України регулює договори постачання енергетичних та інших ресурсів через приєднану мережу.

- Загальні положення про купівлю-продаж (§ 1 Глави 54, ст. 655 ЦК України) також застосовуються до договорів постачання, якщо інше не передбачено законом або договором.

Господарський кодекс України (далі - ГК України):

- Глави 30 (Договірні зобов`язання) та 54 (§ 3 «Поставка» і § 5 «Енергопостачання»), зокрема статті 175, 193, та 275 ГК України, визначають вимоги до належного виконання зобов`язань, встановлення строків і відповідальності за порушення зобов`язань.

Закон України «Про теплопостачання», який регулює відносини з постачання теплової енергії, порядок її обліку, вимоги до учасників ринку та умови оплати споживачами.

Закон України «Про житлово-комунальні послуги», який містить положення, які регулюють відносини щодо надання житлово-комунальних послуг, зокрема теплової енергії.

Постанови Кабінету Міністрів України (далі - постанови КМУ):

- Постанова КМУ від 11.03.2020 № 211 та інші нормативні акти, що встановлюють порядок оплати, правила та обмеження нарахування пені і штрафів на період карантину та воєнного стану;

- Постанова КМУ від 05.03.2022 № 206 «Деякі питання оплати житлово-комунальних послуг у період воєнного стану».

Місцевий господарський суд надаючи правову оцінку обставинам укладеного між сторонами договору на постачання теплової енергії через приєднану мережу, на який поширюються норми цивільного та господарського законодавства, що регулюють договори постачання енергетичних ресурсів (ст. 714 ЦК України та §3 глави 30 ГК України § 5 глави 54 ЦК України), встановив, що відповідач не повністю виконав свої зобов`язання за договором щодо оплати за поставлену теплову енергію, що призвело до виникнення боргу на загальну суму 57839,08 грн. Позивач надав розрахунки, які суд визнав коректними та обґрунтованими. Доказів, які б підтвердили своєчасну та в повному обсязі оплату з боку відповідача матеріали справи не містять, а тому колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про наявність підстав для задоволення позову в частині стягнення з відповідача на користь позивача вказаної суму основного боргу (з урахуванням заяви про зменшення розміру позовних вимог) в повному обсязі.

Стягнута за рішенням суду сума основного боргу не є предметом апеляційного оскарження, а тому правова оцінка правильності рішення в цій частині судом апеляційної інстанції не надається.

Натомість, з огляду на чинні правові обмеження, встановлені постановами КМУ від 11.03.2020 № 211 та від 05.03.2022 № 206 місцевий господарський суд частково задовольнив вимоги позивача щодо стягнення пені, 3% річних та інфляційних втрат, оскільки дія карантину (запровадженого 11.03.2020 по 30.06.2023) та воєнного стану (запровадженого 24.02.2022) встановлювали заборону нарахування та стягнення неустойки (штрафу, пені), інфляційних нарахувань, процентів річних, нарахованих на заборгованість, утворену за несвоєчасне та/або неповне внесення населенням плати за житлово-комунальні послуги, а тому місцевий господарський суд дійшов висновку, що нарахування дозволено здійснювати лише за періоди до 23.02.2022 (до запровадження дії воєнного стану в Україні) та після 30.12.2023 - скасування постановою КМУ від 29.12.2023 № 1405 заборони нарахування фін. санкцій за житлово комунальні послуги.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про наявність підстав для часткового задоволення позовних вимог та відхиляє доводи апеляційної скарги щодо передчасності зроблених господарським судом висновків про часткове задоволення позову, з огляду на наступне.

Апелянт вказує на неврахування місцевим господарським судом того факту, що між ним і відповідачем укладено договір, правовідносини за яким врегульовані, зокрема Законом України «Про теплопостачання», а тому вважає, що ці правовідносини є постачанням теплової енергії як товару, а не житлово-комунальною послугою, тому на них не поширюються положення Закону України «Про житлово-комунальні послуги».

Однак, колегія суддів вважає такі доводи скаржника помилковими з наступних підстав.

Так, Закон України «Про теплопостачання» та Закон України «Про житлово-комунальні послуги» в контексті позовних вимог про стягнення заборгованості за надані послуги з теплопостачання має суттєві відмінності в предметі та сферах дії їх застосування.

Закон України «Про теплопостачання» охоплює питання виробництва, транспортування, постачання та споживання теплової енергії, регулює діяльність підприємств теплопостачання і встановлює технічні та правові вимоги до цього виду послуг. Закон також визначає права та обов`язки підприємств, що надають послуги теплопостачання, та споживачів у цих правовідносинах.

В той же час Закон України «Про житлово-комунальні послуги» більш широко охоплює правовідносини у сфері житлово-комунального господарства, встановлює загальні правила надання комунальних послуг (включаючи теплопостачання). Цей закон регулює питання укладення договорів між споживачами і надавачами житлово-комунальних послуг, порядок обліку, оплати та нарахування заборгованості, що є важливим в аспекті стягнення заборгованості за надані та спожиті послуги з теплопостачання.

Послуга з теплопостачання регулюється нормами Закону України «Про житлово-комунальні послуги» разом з іншими комунальними послугами, що визначають загальний порядок надання, оплати та взаємодії між споживачами і виконавцями цих послуг.

Вказаний Закон визначає також можливість нарахування пені виконавцями послуг у разі прострочення оплати, якщо інше не передбачено договором або законодавством (зокрема, під час запроваджених Урядових обмежень, пов`язаних з карантином та війною).

В той же час, Закон України «Про теплопостачання» регулює самі послуги з постачання теплової енергії та більше зосереджується на технічних питаннях та загальних положеннях, пов`язаних з постачанням теплової енергії. При цьому, не визначає конкретних розмірів пені або санкцій за прострочення платежів з боку споживачів, делегуючи ці питання Закону «Про житлово-комунальні послуги».

Як зазначалося вище, позивач звернувся до господарського суду з позовом про стягнення з відповідача пені, інфляційних втрат та 3% річних через несвоєчасну оплату за спожиту теплову енергію останнім.

Відповідно до умов договору, пеня нараховується в розмірі 1%, але не більше подвійної облікової ставки НБУ, однак суд дійшов висновку, що карантинні та воєнні обмеження унеможливлюють стягнення пені та інших фінансових санкцій у певні періоди.

Так, відповідно до п.п. 4 п. 3 розділу ІІ Прикінцевих положень Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)», якими на період дії карантину або обмежувальних заходів, пов`язаних із поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19), та протягом 30 днів з дня його відміни забороняється нарахування та стягнення неустойки (штрафів, пені) за несвоєчасне здійснення платежів за житлово-комунальні послуги.

11.03.2020 КМУ прийняв постанову № 211 «Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2», відповідно до якої, з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, і з урахуванням рішення Державної комісії з питань техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій від 10.03.2020 установлено карантин на всій території України з 12.03.2020.

У подальшому дія карантину, встановленого постановою Кабміну від 11.03.2020 № 211, продовжувалася.

Відповідно до постанови КМУ від 09.12.2020 № 1236 (з урахуванням внесених до неї змін) дія карантину на всій території України, встановленого постановою КМУ від 11.03.2020 № 211 продовжена до 30.06.2023.

Постановою КМУ від 27.06.2023 № 651 відмінено з 24:00 год. 30.06.2023 на всій території України карантин, встановлений з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2.

Отже, карантин діяв на всій території України з 12.03.2020 по 30.06.2023 включно

Крім того, указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022 № 64/2022, затвердженого Законом України від 24.02.2022 № 2102-ІХ, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до п. 20 ч. 1 ст. 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» в Україні введено воєнний стан із 05:30 год. 24.02.2022 строком на 30 діб, у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України.

Постановою КМУ «Деякі питання оплати житлово-комунальних послуг в період воєнного стану» від 05.03.2022 № 206 установлено, що до припинення чи скасування воєнного стану в Україні забороняється: нарахування та стягнення неустойки (штрафів, пені), інфляційних нарахувань, процентів річних, нарахованих на заборгованість, утворену за несвоєчасне та/або неповне внесення населенням плати за житлово-комунальні послуги.

Ця постанова набрала чинності з дня її опублікування і застосовується з 24.02.2022.

Строк дії воєнного стану в Україні неодноразово продовжувався Указами Президента України і станом на дату ухвалення судом першої інстанції рішення по даній справі, встановлювався до 11.08.2024.

Передбачена постановою КМУ від 05.03.2022 № 206 «Деякі питання оплати житлово-комунальних послуг в період воєнного стану» заборона нарахування пені, 3 % річних та інфляційних втрат щодо спірних правовідносин знята постановою КМУ від 29.12.2023 № 1405 «Про внесення змін до деяких постанов Кабінету Міністрів України щодо оплати житлово-комунальних послуг», яка набрала законної сили 30.12.2023.

Відтак, нарахування позивачем пені за періоди з 16.02.2022 по 11.10.2023, 3 % річних та інфляційних втрат починаючи з 24.02.2022 до 30.12.2023 є неправомірним та такими, що не підлягають задоволенню.

В той же час, колегія суддів погоджується з висновком місцевого господарського суду про необхідність здійснення позивачем нарахування відсотків річних та інфляційних втрат за невиконання грошового зобов`язання до 23.02.2022 (включно) та з 30.12.2023.

За підрахунками місцевого господарського суду, обґрунтованою та правомірною сумою, яка підлягаю стягненню на користь позивача в частині 3 % річних є сума 481,41 грн та інфляційних втрат у сумі 740,18 грн, у зв`язку з чим місцевим господарським судом правильно задоволено позов частково.

В задоволенні заявленої позивачем до стягнення з відповідача сума пені 19912,65 грн розрахованої за період з 16.02.2022 по 11.10.2023 відмовлено правомірно.

Доводи апелянта щодо неправильного застосування місцевим господарським судом вказаних положень нормативних актів, оскільки дія цих карантинних обмежень на відповідача не поширюється, оскільки останній використовує теплову енергію не для особистих, сімейних чи домашніх потреб, а для нежитлового приміщення, що підтверджено умовами договору та розрахунками за тарифами категорії «інші споживачі» не спростовує вищевказаних та встановлених апеляційним судом обставин справи, а тому відхиляються колегією суддів як бездоказові (не підтверджені належними доказами) з огляду на наступне.

Згідно з приписами п. 9 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про житлово комунальні послуги», на які посилається саме позивач у своєму позові, колективний споживач це юридична особа, що об`єднує споживачів у будівлі та в їхніх інтересах укладає договір про надання комунальних послуг.

Як зазначалося вище, споживачами комунальних послуг у будівлі по вул. Комсомольській, буд. 29 у м. Дніпро, управління яким здійснює ОСББ «Комсомольське», є його мешканці, фізичні особи-громадяни, які відносяться до населення.

Доказів того, що споживання за спірним Договором відбувалося не лише мешканцями будинку, а й суб`єктами господарювання матеріали справи не містять.

Колегія суддів зазначає, що відповідач у справі виступає у спірних відносинах з позивачем саме як колективний споживач (від імені мешканців будинку), а Договір укладений з позивачем спрямований саме для забезпечення потреб мешканців житлового будинку (Додаток № 6 до Договору), споживачів житлово-комунальних послуг.

Згідно наявної в матеріалах справи Довідки АА № 238467 з ЄДРПОУ (а. с. 37) ОСББ «Комсомольське» є некомерційною організацією, що обслуговує домашні господарства.

Згідно з п. 2.2. Статуту ОСББ «Комсомольське» завданням та предметом об`єднання є, зокрема, забезпечення сприяння членам об`єднання в отриманні житлово-комунальних та інших послуг належної якості за обґрунтованими цінами та виконання ними своїх зобов`язань, пов`язаних з діяльністю об`єднання.

При цьому, колегія суддів зауважує, що у разі задоволення позову у даній справі та покладення обов`язку з відшкодування втрат від інфляції та відсотків річних на відповідача - ОСББ «Комсомольське» на підставі судового рішення, саме мешканці будинку, які є споживачами комунальних послуг будуть змушені відшкодовувати покладені на відповідача зобов`язання за судовим рішенням, за наявності Урядового мораторію на стягнення комунальної заборгованості з населення.

Саме лише застосування позивачем при розрахунку тарифу категорії «інші споживачі» не спростовує тих обставин, що послуга з теплопостачання надавалася для потреб мешканців житлового будинку по вул. Комсомольська, 29.

З огляду на встановлені вище обставини справи, колегія суддів дійшла висновку, що рішення в оскаржуваній частині ґрунтується на всебічному, повному та об`єктивному розгляді всіх обставин справи, які мають значення для правильного вирішення спору, відповідає нормам матеріального та процесуального права України, а доводи апеляційної скарги не спростовують висновків місцевого господарського суду та не можуть бути підставою для його скасування або зміни у цій частині.

5. Висновки за результатами розгляду апеляційної скарги.

Відповідно до ч. 1 ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Відповідно до ст. 276 ГПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

На підставі викладеного, колегія суддів Центрального апеляційного господарського суду вважає, що місцевим господарським судом в оскаржуваному рішенні повно встановлені фактичні обставини справи, належним чином досліджено наявні в матеріалах справи докази, яким надана вірна правова оцінка у відповідності до норм чинного матеріального та процесуального законодавства, а тому місцевий господарський суд дійшов правильних та обґрунтованих висновків про часткову відмову в задоволенні позову.

Підстав передбачених ст. 277 ГПК України для скасування або зміни оскаржуваного позивачем рішення, колегією суддів не виявлено.

6. Судові витрати.

Відповідно до ст. 129 ГПК України судові витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покладаються на апелянта.

Керуючись статтями 129, 269, 275, 276, 277, 281-283 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний господарський суд,

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Комунального підприємства «Теплоенерго» Дніпровської міської ради - залишити без задоволення.

Рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 16.05.2024 у справі № 904/1207/24 - залишити без змін.

Судові витрати покласти на Комунальне підприємство «Теплоенерго» Дніпровської міської ради.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду в порядку та в строк, передбачені ст. 287 - 289 ГПК України за наявності підстав, визначених ч. 3 ст. 287 ГПК України.

Головуючий суддя Ю.Б. Парусніков

Судді: Т.А. Верхогляд

О.Г. Іванов