Рішення

від 15.05.2024 по справі 918/95/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Набережна, 26-А, м. Рівне, 33013, тел. (0362) 62 03 12, код ЄДРПОУ: 03500111,

e-mail: inbox@rv.arbitr.gov.ua, вебсайт: https://rv.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"15" травня 2024 р. м. РівнеСправа № 918/95/24

Господарський суд Рівненської області у складі головуючої судді Бережнюк В.В., розглянувши матеріали справи

за позовом EXIMCOMPANY OU (Estonia pst 5-309B, Kesklinna linnaosa, Harju maakond,Tallinn, 10143)

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Уктехноліс" (35000, Рівненська обл., Костопільський район, с.Мала Любаша, вул.Покровська,35)

про стягнення заборгованості у розмірі 38 050,99 доларів США, що еквівалентно 1 427 673,14 грн.

Секретар судового засідання Сідлецька Ю.Р.

Представники:

від позивача Бобик Ю.І.

від відповідача Мазур О.Г.

Суть спору:

EXIMCOMPANY OU звернулось до Господарського суду Рівненської області із позовом до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Уктехноліс" про стягнення заборгованості у розмірі 38 050,99 доларів США, що еквівалентно 1 427 673,14 грн.

Стислий виклад позиції позивача та заперечень відповідача.

Позовні вимоги обґрунтовані невиконанням відповідачем зобов`язання щодо поставки товару (пиломатеріалів) згідно з Контрактом №1/1507 від 15.07.2020, укладеним між Компанією EXIMCOMPANY OU та Товариством з обмеженою відповідальністю "Уктехноліс". Як передбачено п. 3.7. Контракту, Постачальник зобов`язаний здійснити поставку оплаченої партії Товару Покупцю протягом 10 (десяти) календарних днів з дати перерахування грошових кошів на розрахунковий рахунок Постачальника. Відповідно до пункту 4.1. Контракту, оплата здійснюється згідно наступних умов: оплата здійснюється Покупцем шляхом перерахування 100% за кожен транспортний засіб в момент надання митних документів держави походження Товару; Покупець зобов`язаний в повному обсязі здійснити розрахунок з Постачальником. EXIMCOMPANY OU переказала на розрахунковий рахунок ТОВ "УКТЕХНОЛІС" грошові кошти в сумі 141 905,00 доларів США. ТОВ "УКТЕХНОЛІС" на виконання умов Контракту здійснило поставку Товару кількістю 1044,507 м3 на суму 127 936,46 доларів США. ТОВ "УКТЕХНОЛІС" не виконано свого зобов`язання перед компанією EXIMCOMPANY OU та не поставлено Товар на загальну суму 13 968,54 доларів США. Тому позивач звернувся до суду з даним позовом про повернення суми попередньої оплати від продавця. За порушення виконання зобов`язання позивачем на підставі п. 5.2. контракту та ст. 625 ЦК України нараховано відповідачу 23 131,90 доларів США пені, 950,55 доларів США 3% річних.

19 березня 2024 року від Товариства з обмеженою відповідальністю "Уктехноліс" надійшов відзив на позов. Серед іншого вказує, що звернення з позовом у даній справі є передчасним. Так, відповідачем визнається, що 15.07.2020 р. Компанією EXIMCOMPANY OU (Покупець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Уктехноліс" (Продавець) укладено Контракт №1/1507, за яким Продавець продає, а Покупець купує пиломатеріали обрізні хвойних порід, надалі іменовані "Товар". Відвантаження Товару здійснюється Продавцем у наданий Покупцем транспорт, призначений для перевезення товару (п.3.9 контракту). Отже, сторони між собою погодили порядок продажу товару шляхом передачі Покупцю товару на складі Продавця (самовивіз), відтак за вказаним контрактом (договором купівлі-продажу) обов`язком Покупця є надання транспорту для отримання погодженого умовами договору товару на складі Продавця, тобто для забезпечення можливості виконання Продавцем свого обов`язку з передання (відвантаження) відповідного товару. Позивачем самовивіз товару не здійснено. Покупцем EXIMCOMPANY OU не додано будь-які докази вчинення дій, спрямованих на отримання Товару за Договором купівлі-продажу, зокрема до позову не додано будь-які докази, які підтверджують факт направлення на адресу відповідача транспортних засобів позивача для отримання товару. Також у матеріалах справи відсутні відомості про повідомлення Покупцем Продавця про наміри отримати Товар ні у визначений Договором строк ні поза таким строком (листи, повідомлення, пропозиції здійснити видачу Товару тощо). При цьому, посилання позивача на надсилання 09.08.2023 року претензії на адресу ТОВ "УКТЕХНОЛІС" не може братися судом до уваги, з огляду на відсутність в матеріалах справи претензії. Враховуючи викладене, Продавцем не було прострочено зобов`язання щодо передачі Товару за Договором поставки, з огляду на невчинення відповідних дій Покупцем щодо отримання відповідного Товару, а тому не настають наслідки, передбачені нормами ст. 693 ЦК України щодо повернення попередньої оплати. Також відповідач заперечує вимоги щодо нарахування пені та 3% річних.

Просить відмовити у задоволенні позову.

27 березня 2024 року від позивача EXIMCOMPANY OU надійшла відповідь на відзив. Серед іншого вказує, що відповідачем не надано жодних доказів та підтверджень про належне повідомлення Eximcompany OU про кількість готового Товару для відвантаження. Звертає увагу на Акт звірки від 04.08.2023 року, у якому вказано дати та кубатуру відвантаженої продукції. З даного акту вбачається, що 15.04.2021 року ТОВ "Уктехноліс" відвантажило 3 партії товару загальним об`ємом 120,58 м3 та вартістю 19 037,95 доларів США. 08 червня 2021 року відповідач також відвантажив 2 партії товару об`ємом 67,901м3, вартістю 14 938,22 доларів США. Проблеми з відвантаженням товару почались після останньої проплати позивача 09.06.2021 року на суму 23 395 доларів США. Оскільки в рахунок даного авансу відповідач лише частково надав продукцію 22.09.2021 об`ємом 34,541 м3 на суму 6 940,33 доларів США та 19.10.2021 року об`ємом 31,454 м3 на суму 6 919,88 доларів США.

Щодо надісланої претензії, то остання була отримана ТОВ "УКТЕХНОЛІС" 22.08.2023 року, що підтверджується випискою з офіційного сайту "Укрпошти" за пошуком відправлення №3301200532474. В матеріалах справи міститься Опис до поштового відправлення та квитанція, яка підтверджує відправлення. Тому вважає неправильною позицією відповідача спростовувати даний факт, оскільки є всі підтверджуючі докази направлення та отримання ТОВ "Уктехноліс" даної претензії яка залишена без розгляду.

Процесуальні дії у справі.

Ухвалою від 01.02.2024 відкрито провадження у справі. Вирішено здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження. Підготовче засідання призначено на 27 лютого 2024 р. на 11:40 год.

21.02.2024 року на адресу Господарського суду Рівненської області від представника EXIMCOMPANY OU адвоката Бобика Юрія Ігоровича надійшло клопотання про участь у судовому засіданні по справі 918/95/24 27 лютого 2024 р. на 11:40 год. в режимі відеоконференції поза приміщенням суду з використанням власних технічних засобів.

Ухвалою від 22.02.2024 заяву представника EXIMCOMPANY OU адвоката Бобика Юрія Ігоровича про участь в судових засіданнях в режимі відеоконференції поза приміщенням суду у справі №918/95/24 задоволено.

Ухвалою від 27.02.2024 підготовче засідання відкладено на 12 березня 2024 р. на 11:20 год.

У судовому засіданні 12.03.2024 оголошено перерву до 19 березня 2024 року на 10:20 год.

19 березня 2024 року від Товариства з обмеженою відповідальністю "Уктехноліс" надійшов відзив на позов.

У судовому засіданні 19.03.2024 оголошено перерву до 23 квітня 2024 року на 10:30 год.

Ухвалою від 19.03.2024 продовжено строк підготовчого провадження у справі №918/95/24 на 30 днів до 30 квітня 2024 року включно.

27 березня 2024 року від позивача EXIMCOMPANY OU надійшла відповідь на відзив.

03 квітня 2024 року від Товариства з обмеженою відповідальністю "Уктехноліс" надійшли додаткові пояснення.

Ухвалою від 23.04.2024 закрито підготовче провадження у справі № 918/95/24. Призначено справу до судового розгляду по суті на 15 травня 2024 р. на 10:30 год.

У судовому засіданні 15.05.2024 представник позивача позов підтримав. У свою чергу представник відповідача позов не визнав.

Судом досліджені докази по справі.

Представники сторін виступили у судових дебатах.

Після виходу з нарадчої кімнати суд оголосив вступну та резолютивну частини рішення.

Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин з посиланням на докази, на підставі яких встановлені відповідні обставини.

Між компанією EXIMCOMPANY OU та Товариством з обмеженою відповідальністю "УКТЕХНОЛІС" було укладено Контракт 1/1507 від 15 липня 2020 року щодо купівлі-продажу пиломатеріалів обрізних хвойних порід. (арк.с. 10-21).

Загальна сума контракту становить суму всіх специфікацій (інвойсів) в USD доларах США.

Згідно пункту 2.2 Контракту, ціна за 1 м.куб. вказується у доларах США в специфікаціях, які є невід`ємною частиною цього Контракту.

Пунктом 3.6. Контракту визначено, що поставка Товару здійснюється партіями згідно Специфікацій і замовлень Покупця. Постачальник зобов`язаний інформувати Покупця про підготовлений об`єм Товару, а також надати Покупцю план поставки Товару, а Покупець зобов`язаний підтвердити його.

Як передбачено п. 3.7. Контракту, Постачальник зобов`язаний здійснити поставку оплаченої партії Товару Покупцю протягом 10 (десяти) календарних днів з дати перерахування грошових кошів на розрахунковий рахунок Постачальника.

Відповідно до пункту 4.1. Контракту, оплата здійснюється згідно наступних умов: оплата здійснюється Покупцем шляхом перерахування 100% за кожен транспортний засіб в момент надання митних документів держави походження Товару; Покупець зобов`язаний в повному обсязі здійснити розрахунок з Постачальником.

Згідно пункту 5.2. Контракту, у випадку затримки Продавцем відвантаження оплаченої партії Товару вище обумовленого сторонами строку, він сплачує пеню в розмірі 0,2% від вартості оплаченого та не відвантаженого в термін Товару за кожен день прострочки, або ж Покупець має право відмовитись від відвантаження Товару, при цьому Продавець зобов`язаний повернути всю сплачену суму з врахуванням пені і штрафів за несвоєчасну поставку протягом 3 банківських днів з моменту відправки повідомлення про відмову від Товару.

На виконання умов даного Контракту, EXIMCOMPANY OU переказала на розрахунковий рахунок ТОВ "УКТЕХНОЛІС" наступні суми грошових коштів в доларах США:

- 16.07.2020 10 500,00 доларів США;

- 27.07.2020 10 500,00 доларів США;

- 04.08.2020 10 200,00 доларів США;

- 13.08.2020 10 200,00 доларів США;

- 20.08.2020 10 200,00 доларів США;

- 03.09.2020 10 200,00 доларів США;

- 02.11.2020 5 250,00 доларів США;

- 04.12.2020 9 600,00 доларів США;

- 26.02.2021 15 560,00 доларів США;

- 23.03.2021 13 000,00 доларів США;

- 26.04.2021 13 300,00 доларів США;

- 09.06.2021 23 395,00 доларів США.

Загалом, за поставлений Товар компанія EXIMCOMPANY OU сплатила на розрахунковий рахунок відповідача грошові кошти в сумі 141 905,00 доларів США. (арк.с. 52-61).

ТОВ "УКТЕХНОЛІС" на виконання умов Контракту здійснило наступні поставки Товару:

- 16.07.2020 39,388 м3 на суму 4 135,74 доларів США;

- 27.07.2020 39,388 м3 на суму 4 135,74 доларів США;

- 27.07.2020 36,362 м3 на суму 3 860,01 доларів США;

- 06.08.2020 38,542 м3 на суму 4 046,91 доларів США;

- 06.08.2020 39,388 м3 на суму 4 135,74 доларів США;

- 06.08.2020 38,542 м2 на суму 4 046,91 доларів США;

- 10.08.2020 38,542 м3 на суму 4 046,91 доларів США;

- 10.08.2020 39,388 м3 на суму 4 135,74 доларів США;

- 10.08.2020 39,388 м3 на суму 4 017,58 доларів США;

- 10.08.2020 - 39,388 м3 на суму 4 017,58 доларів США;

- 31.08.2020 - 39,388 м3 на суму 4 017,58 доларів США;

- 31.08.2020 - 39,388 м3 на суму 4 017,58 доларів США;

- 31.08.2020 - 39,388 м3 на суму 4 017,58 доларів США;

- 08.09.2020 38,542 м3 на суму 3 931,28 доларів США;

- 09.09.2020 38,587 м3 на суму 3 935,87 доларів США;

- 08.10.2020 43,450 м3 на суму 3 997,40 доларів США;

- 05.11.2020 38,095 м3 на суму 3 654,13 доларів США;

- 04.12.2020 42,485 м3 на суму 4 078,56 доларів США;

- 04.12.2020 42,979 м3 на суму 4 125,99 доларів США;

- 18.12.2020 39,013 м3 на суму 3 745,25 доларів США;

- 15.04.2021 42,979 м3 на суму 6 790,68 доларів США;

- 15.04.2021 33,729 м3 на суму 5 666,47 доларів США;

- 15.04.2021 43,872 м3 на суму 6 580,80 доларів США;

- 08.06.2021 33,568 м3 на суму 7 384,96 доларів США;

- 08.06.2021 34,333 м3 на суму 7 553,26 доларів США;

- 22.09.2021 34,541 м3 на суму 6 940,33 доларів США;

- 19.10.2021 31,454 м3 на суму 6 919,88 доларів США.

Загалом, ТОВ "УКТЕХНОЛІС" здійснило поставку Товару кількістю 1044,507 м3 на суму 127 936,46 доларів США.

Таким чином, ТОВ "УКТЕХНОЛІС" не виконано свого зобов`язання перед компанією EXIMCOMPANY OU та не поставлено Товар на загальну суму 13 968,54 доларів США (141 905,00 127 936,46 = 13 968,54 доларів США).

09.08.2023 року EXIMCOMPANY OU звернувся до ТОВ "УКТЕХНОЛІС" з письмовою претензією щодо виконання договірних зобов`язань з проханням сплати на користь EXIMCOMPANY OU заборгованості в розмірі 40 866,13 доларів США, яка складається з основного боргу 13 968,54 доларів США; пені в розмірі - 21 734,99 доларів США, та інфляційних нарахувань в розмірі 5 162, 60 доларів США, що підтверджується поштовим відправленням № 3301200532474 з описом.

ТОВ "УКТЕХНОЛІС" отримало претензію поштовим відправленням 22.08.2023 року що підтверджується випискою з офіційного сайту "Укрпошти" за пошуком відправлення №3301200532474. (арк.с. 22-23).

Відповідь на претензію у справі відсутня.

Таким чином, відповідачем не здійснено повернення сплаченої позивачем попередньої оплати в сумі 13 968,54 доларів США.

Тому позивач звернувся до суду з даним позовом про повернення суми попередньої оплати від продавця. За порушення виконання зобов`язання позивачем на підставі п. 5.2. контракту та ст. 625 ЦК України нараховано відповідачу 23 131,90 доларів США пені, 950,55 доларів США 3% річних.

Норми права, які застосував суд, та мотиви їх застосування, оцінка аргументів сторін.

Як унормовано положеннями статті 11 Цивільного кодексу України (далі ЦК України) та статті 174 Господарського кодексу України (далі ГК України) договір є підставою для виникнення цивільних прав і обов`язків (господарських зобов`язань).

Зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку (ч. 1 ст. 509 ЦК України).

Частиною 1 статті 265 ГК України передбачено, що за договором поставки одна сторона - постачальник зобов`язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до частини 6 статті 265 ГК України до відносин поставки, не врегульованих цим Кодексом, застосовуються відповідні положення ЦК України про договір купівлі-продажу.

Згідно з нормами статті 712 ЦК України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

У силу вимог частини 1 статті 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Частиною 1, 2 статті 193 ГК України встановлено, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Статтею 536 ЦК України унормовано, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Положеннями статті 525 ЦК України, та частини 6 статті 193 ГК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з нормами статті 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Статтею 655 ЦК України передбачено, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Статтею 526 ЦК України унормовано, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно з ч. 1, 2 статті 693 ЦК України, якщо договором встановлений обов`язок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем (попередня оплата), покупець повинен здійснити оплату в строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо такий строк не встановлений договором, - у строк, визначений відповідно до статті 530 цього Кодексу. Якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

Таким чином, відповідно до частини другої статті 693 Цивільного кодексу України у покупця виникає право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати від продавця, який одержав суму попередньої оплати товару і не поставив його у встановлений строк.

Отже, у розумінні приписів цієї норми покупцю належить право вимагати, крім іншого, повернення передоплати за непоставлений товар. При цьому, попередньою оплатою є часткова або повна оплата товару до його передання продавцем.

Визначене зазначеною нормою право покупця вимагати від продавця повернення суми попередньої оплати є за своїм змістом правом покупця на односторонню відмову від зобов`язання, внаслідок якої припиняється зобов`язання продавця перед покупцем по поставці товару і виникає нове грошове зобов`язання.

Тобто, виходячи з аналізу положень статті 693 Цивільного кодексу України умовою її застосування є неналежне виконання продавцем свого зобов`язання зі своєчасного передання товару покупцю. А у разі настання такої умови покупець має право діяти альтернативно: або вимагати передання оплаченого товару від продавця, або вимагати повернення суми попередньої оплати. Тобто, волевиявлення щодо обрання одного з варіантів вимоги покупця має бути вчинено ним в активній однозначній формі такої поведінки, причому доведеної до продавця.

При цьому, оскільки законом не визначено форму пред`явлення такої вимоги покупця, останній може здійснити своє право будь-яким шляхом: як шляхом звернення до боржника з претензією, листом, телеграмою тощо, так і шляхом пред`явлення через суд вимоги у визначеній законом процесуальній формі позову.

Можливість обрання певного визначеного варіанта правової поведінки боржника є виключно правом покупця, а не продавця. Правова позиція Верховного Суду викладена у постанові від 05.06.2018 по справі № 904/8972/17.

Позивачем обрано такий варіант поведінки, як повернення суми попередньої оплати товару.

Тому Позивач звернувся з даним позовом до господарського суду та просить стягнути 13968,54 доларів США попередної оплати за товар, який так і не був поставлений.

Відповідачем доказів повернення внесеної позивачем передоплати в сумі 13 968,54 доларів США не надано.

Матеріалами справи підтверджується факт порушення відповідачем свого зобов`язання щодо повернення передоплати в сумі 13 968,54 доларів США, тому вимога позивача про стягнення з відповідача вказаного боргу обґрунтована та підлягає задоволенню.

Відтак, суд дійшов висновку, що внаслідок невиконання відповідачем свого обов`язку з передачі товару, позивач заявив про небажання продовжувати господарські відносини з відповідачем щодо постачання пиломатеріалів, тому правовідносини між сторонами є припиненими, а грошові кошти в розмірі 13 968,54 доларів США підлягають стягненню з відповідача як такі, що позивач хоче повернути (стягнути).

Статтею 612 Цивільного кодексу України встановлено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом (ч. 2 ст. 625 ЦК України).

Нарахування інфляційних втрат на суму боргу та 3 % річних відповідно до статті 625 ЦК України є мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов`язання, оскільки виступає способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації боржника за неналежне виконання зобов`язання. Ці кошти нараховуються незалежно від вини боржника, зупинення виконавчого провадження чи виконання рішення суду про стягнення грошової суми. Подібні правові висновки сформульовані, зокрема, в постановах Великої Палати Верховного Суду від 19 червня 2019 року у справах № 703/2718/16-ц (провадження № 14-241цс19) та № 646/14523/15-ц (провадження № 14-591цс18), від 13 листопада 2019 року у справі № 922/3095/18 (провадження № 12-105гс19), від 18 березня 2020 року у справі № 902/417/18 (провадження № 12-79гс19).

За змістом статей 509, 524, 533-535 і 625 ЦК України грошовим є зобов`язання, виражене у грошових одиницях, що передбачає обов`язок боржника сплатити гроші на користь кредитора, який має право вимагати від боржника виконання цього обов`язку. Тобто грошовим є будь-яке зобов`язання, в якому праву кредитора вимагати від боржника сплати коштів кореспондує обов`язок боржника з такої сплати. Ці висновки узгоджуються з правовими висновками Великої Палати Верховного Суду, висловленими у постановах від 11 квітня 2018 року у справі № 758/1303/15-ц (провадження № 14-68цс18) та від 16 травня 2018 року у справі № 686/21962/15-ц (провадження № 14-16цс18).

Правовідношення, в якому у зв`язку із фактичним закінченням строку поставки у відповідача (постачальника, продавця) виникло зобов`язання повернути позивачу (покупцю) суму попередньої оплати (тобто сплатити грошові кошти) відповідно до частини другої статті 693 ЦК України, є грошовим зобов`язанням, а тому відповідно на нього можуть нараховуватися інфляційні втрати та 3 % річних на підставі частини другої статті 625 цього Кодексу (пункт 74 постанови Великої Палати Верховного Суду від 22.09.2020 у справі № 918/631/19, від 26.05.2022 у справі №902/186/21 ).

Судом здійснено перевірку поданого позивачем розрахунку 3 % річних в розмірі 950,55 доларів США за період з 19.10.2021 по 24.01.2024 та встановлено вірність даного розрахунку.

За наведеного, позовні вимоги про стягнення 950,55 доларів США 3 % річних є обґрунтованими.

Пунктом 5.2. контракту сторони передбачили, що у разі затримки продавцем відвантаження оплаченої партії товару понад узгоджений сторонами період, він сплачує пеню в розмірі 0,2% від вартості оплаченого і не відвантаженого вчасно товару за кожен день прострочення.

Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання (стаття 549 Цивільного кодексу України).

Згідно з ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

Таким чином законодавець передбачив право сторін визначати у договорі розмір санкцій і строки їх нарахування за прострочення виконання зобов`язання. У разі відсутності таких умов у договорі нарахування штрафних санкцій припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано відповідно до ч. 6 ст. 232 ГК України.

Згідно з ст. 251 ЦК України строком є певний період у часі, зі сплином якого пов`язана дія чи подія, яка має юридичне значення. Терміном є певний момент у часі, з настанням якого пов`язана дія чи подія, яка має юридичне значення. Строк та термін можуть бути визначені актами цивільного законодавства, правочином або рішенням суду.

Статтею 252 ЦК України передбачено, що строк визначається роками, місяцями, тижнями, днями або годинами. Термін визначається календарною датою або вказівкою на подію, яка має неминуче настати.

Судом також враховано висновок Верховного Суду щодо застосування ч. 6 ст. 232 ГК України у подібних правовідносинах, викладений у постанові від 15.11.2019 у справі №904/1148/19, про те, що умову договору, якою передбачено нарахування штрафних санкцій за весь час прострочення виконання зобов`язань, не можна визнати такою, що встановлює інший строк нарахування штрафних санкцій, ніж передбачений ч. 6 ст. 232 ГК України.

Аналогічний правовий висновок щодо застосування ч. 6 ст. 232 ГК України у подібних правовідносинах викладений у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 15.11.2019 у справі №904/1148/19 та від 12.12.2019 у справі №911/634/19, від 20.08.2021 у справі № 910/13575/20.

За наведеного, суд дійшов до висновку про те, що сторонами не визначено інший строк нарахування штрафних санкцій, ніж передбачений ч. 6 ст. 232 ГК України.

Як вбачається з розрахунку позивача, ним здійснено нарахування пені поза межами шестимісячного строку від дня, коли зобов`язання мало бути виконано, а саме за період з 19.10.2021 по 24.01.2024 .

Судом здійснено перерахунок розміру штрафних санкцій (пені) з врахуванням положень ч. 6 ст. 232 ГК України за період з 19.10.2021 по 19.04.2022 . Згідно розрахунку суду, розмір пені за вказаний період становить 5 112,49 доларів США.

Таким чином, 18 019,41 доларів США пені за період 20.04.2022 - 24.01.2024 заявлено до стягнення безпідставно.

Відповідно до ст. 233 ГК України у разі, якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов`язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов`язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу. Якщо порушення зобов`язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.

Частиною 3 статті 551 Цивільного кодексу України передбачено, що розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

Виходячи з принципів добросовісності, розумності, справедливості та пропорційності, суд, в тому числі і з власної ініціативи, може зменшити розмір неустойки (пені) до її розумного розміру (Постанова КГС ВС від 30.03.2018 у справі № 902/538/18 та від 19.01.2024 у справі №911/2269/22).

Згідно з частиною 1 статті 11 Господарського процесуального кодексу України суд при розгляді справи керується принципом верховенства права.

Суд, здійснюючи правосуддя на засадах верховенства права, забезпечує кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України (стаття 2 Закону України "Про судоустрій і статус суддів").

Відтак, застосування неустойки має здійснюватися із дотриманням принципу розумності та справедливості.

Вирішуючи питання про зменшення розміру неустойки (пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов`язання, господарський суд повинен об`єктивно оцінити майновий стан сторін, співвідношення розміру заявлених штрафних санкцій, зокрема, із розміром збитків кредитора, а також чи є даний випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу, ступеню виконання зобов`язання, причини (причин) неналежного виконання або невиконання зобов`язання, незначності прострочення виконання, наслідків порушення зобов`язання, невідповідності розміру стягуваної неустойки (штрафу, пені) таким наслідкам, поведінки винної сторони (в тому числі вжиття чи невжиття нею заходів до виконання зобов`язання, негайне добровільне усунення нею порушення та його наслідків) тощо

При цьому, зменшення розміру заявленої до стягнення неустойки є правом суду, а за відсутності у законі переліку таких виняткових обставин, господарський суд, оцінивши надані сторонами докази та обставини справи у їх сукупності, на власний розсуд вирішує питання про наявність або відсутність у кожному конкретному випадку обставин, за яких можливе зменшення неустойки.

Суд відзначає, що вказане питання вирішується судом з урахуванням приписів статті 86 Господарського процесуального кодексу України, відповідно до якої господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Відтак, вирішення питання про зменшення пені та розмір, до якого він підлягає зменшенню, закон відносить на розсуд суду.

Якщо порушення зобов`язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.

Застосовуючи дану норму, суд зобов`язаний встановити баланс між застосованим до порушника заходом відповідальності у вигляді неустойки й оцінкою дійсного, а не покладеного розміру збитків, заподіяних у результаті конкретного правопорушення (Рішення Конституційного суду України від 11.07.2013 № 7-рп/2013). Подібні висновки містяться і у постанові Верховного Суду від 04.02.2020 у справі №918/116/19.

При цьому, зменшення розміру заявленої до стягнення штрафних санкцій є правом суду, за відсутності у законі переліку таких виняткових обставин, господарський суд, оцінивши надані сторонами докази та обставини справи у їх сукупності, на власний розсуд вирішує питання про наявність або відсутність у кожному конкретному випадку обставин, за яких можливе зменшення пені.

Вирішуючи, питання про зменшення розміру неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов`язання, господарський суд повинен об`єктивно оцінити, чи є даний випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу, ступеню виконання зобов`язання, причини (причин) неналежного виконання або невиконання зобов`язання, незначності прострочення виконання, наслідків порушення зобов`язання, невідповідності розміру стягуваної неустойки (штрафу, пені) таким наслідкам, поведінки винної сторони (в тому числі вжиття чи невжиття нею заходів до виконання зобов`язання, негайне добровільне усунення нею порушення та його наслідків) тощо.

За своєю правовою природою штрафні санкції виконують стимулюючу функцію, спонукуючи боржника до належного виконання своїх зобов`язань під загрозою застосування до нього цього виду відповідальності, та стягуються в разі порушення такого зобов`язання.

При цьому, ні у зазначеній нормі, ні в чинному законодавстві України не міститься переліку виняткових випадків (обставин, які мають істотне значення), за наявності яких господарським судом може бути зменшено неустойку, тому вирішення цього питання покладається безпосередньо на суд, який розглядає відповідне питання з урахуванням всіх конкретних обставин справи в їх сукупності (подібний висновок міститься у п. 67 постанови Верховного Суду від 16.03.2021 у справі № 922/266/20).

Зменшення неустойки (штрафу, пені) є протидією необґрунтованого збагачення однією з сторін за рахунок іншої; відповідає цивільно-правовим принципам рівності і балансу інтересів сторін; право на зменшення штрафу направлене на захист слабшої сторони договору, яка в силу зацікавленості в укладенні договору, монополістичного положення контрагенту на ринку, відсутності часу чи інших причин не має можливості оскаржити включення в договір завищених санкцій.

В постанові Верховного Суду від 11.07.2023 у справі №903/486/22 викладена правова позиція про те, що визначення конкретного розміру зменшення штрафних санкцій належить до дискреційних повноважень суду. При цьому, реалізуючи свої дискреційні повноваження, які передбачені статтями 551 ЦК України та 233 ГК України щодо права зменшення розміру належних до сплати штрафних санкцій, суд, враховуючи загальні засади цивільного законодавства, передбачені статтею 3 ЦК України (справедливість, добросовісність, розумність) має забезпечити баланс інтересів сторін, та з дотриманням правил статті 86 ГПК України визначати конкретні обставини справи (як-то: ступінь вини боржника, його дії щодо намагання належним чином виконати зобов`язання, ступінь виконання зобов`язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов`язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, дії/бездіяльність кредитора тощо), які мають юридичне значення, і з огляду на мотиви про компенсаційний, а не каральний характер заходів відповідальності з урахуванням встановлених обставин справи не допускати фактичного звільнення від їх сплати без належних правових підстав.

Оцінюючи можливість зменшення суми пені, суд врахував, що позивач доказів, які б свідчили про погіршення його фінансового стану, ускладнення в господарській діяльності чи завдання останньому збитків в результаті дій відповідача, не подав.

Враховуючи наведене, а також беручи до уваги необхідність дотримання балансу інтересів обох сторін, протидії необґрунтованого збагачення однієї з сторін за рахунок іншої, суд вважає, що справедливим та доцільним є зменшення розміру пені на 70 відсотків, та стягнути решту 30%, що становить 1 533,75 доларів США. У зв`язку із зменшенням судом розміру в частині стягнення пені в розмірі 3 578,74 доларів США (70%) слід відмовити.

При цьому, суд вважає за необхідне зазначити, що стягнення з відповідача саме такої суми пені компенсує негативні наслідки, пов`язані з порушенням відповідачем строків повернення попередньої оплати.

Поряд з цим, суд також вважає за необхідне відзначити, що зменшення судом розміру неустойки, враховуючи положення ст. 219 Господарського кодексу України, яка регулює межі господарсько-правової відповідальності, порядок і умови зменшення розміру та звільнення від відповідальності, свідчить про те, що зменшення судом розміру стягуваної пені є проявом обмеження відповідальності боржника, та жодним чином не є звільненням його від відповідальності.

З огляду на вимоги частин 1,3 статті 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи (частина 1 статті 73 Господарського процесуального кодексу України).

Згідно частини 1 статті 77 Господарського процесуального кодексу України, обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності (частини 1, 2 статті 86 Господарського процесуального кодексу України).

Висновки суду.

Враховуючи встановлені судом обставини справи, суд дійшов висновку про часткове задоволення позову та стягнення з відповідача на користь позивача 13 968,54 доларів США коштів, перерахованих як попередня оплата за непоставлений товар, 1 533,75 доларів США пені, 950,55 доларів США 3% річних. В решті вимог в частині стягнення 21 598,15 доларів США пені в задоволенні позову слід відмовити.

Розподіл судових витрат.

Згідно з ч. 1 ст. 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи (ч. 1 ст. 124 ГПК України).

У позовній заяві позивачем зазначено попередній розрахунок судових витрат, що складаються із сплаченого судового збору в розмірі 23 335,01 грн.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

При цьому, судовий збір у разі зменшення судом розміру неустойки на підставі ст. 233 ГК та ч. 3 ст. 551 ЦК України покладається на відповідача без урахування зменшення неустойки, оскільки таке зменшення не є наслідком необґрунтованості позовних вимог в цій частині, а є наслідком виключно застосування судами свого права на таке зменшення, передбаченого наведеними нормами.

Згідно п. 3.17.4 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26 грудня 2011 року у разі зменшення неустойки в резолютивній частині судового рішення зазначається про часткове задоволення позову і розмір суми неустойки, що підлягає стягненню. Судовий збір у разі зменшення судом розміру неустойки покладається на відповідача повністю, без урахування зменшення неустойки.

Відповідно до ч. 1 ст. 6 Закону України "Про судовий збір" за подання позовів, ціна яких визначається в іноземній валюті, судовий збір сплачується у гривнях з урахуванням офіційного курсу гривні до іноземної валюти, встановленого Національним банком України на день сплати.

Згідно платіжної інструкції №247 сплата судового збору відбулася 09.11.2023

Сума судового збору за подання цього позову становить 570,76 доларів США. Офіційний курс гривні до іноземної валюти Долар США, встановлений Національним банком України на день сплати, був 36,0407 грн. Тому позивач повинен був сплатити 20 570,59 грн. судового збору при поданні позову (570,76 доларів США х 36,0407 грн. = 20 570,59 грн.).

Таким чином, сума судового збору, яку Товариство з обмеженою відповідальністю "Уктехноліс" має відшкодувати на користь EXIMCOMPANY OU за подання позову становить 11273,77 грн.

Решта сплаченого судового збору 9 296,82 грн. залишається за позивачем.

Крім того, позивач надлишково сплатив 2 764,42 грн. судового збору, тому має право на повернення з бюджету вказаної суми після подання до суду відповідного клопотання на підставі п.1 ч.1 ст.7 ЗУ "Про судовий збір".

Керуючись ст.ст. 129, 237-240 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задоволити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Уктехноліс" (35009, Рівненська область, Рівненський район, село Мала Любаша, вул Покровська, буд.35, ідентифікаційний код 38407696) на користь EXIMCOMPANY OU (Estonia pst 5-309B, Kesklinna linnaosa, Harju maakond,Tallinn, 10143, реєстраційний номер №14598509) - 13 968,54 (тринадцять тисяч дев`ятсот шістдесят вісім доларів США п`ятдесят чотири центи) доларів США коштів, перерахованих як попередня оплата за непоставлений товар, 1 533,75 (одну тисячу п`ятсот тридцять три доларів США сімдесят п`ять центів) доларів США пені, 950,55 (дев`ятсот п`ятдесят доларів США п`ятдесят п`ять центів) доларів США 3% річних.

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Уктехноліс" (35009, Рівненська область, Рівненський район, село Мала Любаша, вул Покровська, буд.35, ідентифікаційний код 38407696) на користь EXIMCOMPANY OU (Estonia pst 5-309B, Kesklinna linnaosa, Harju maakond,Tallinn, 10143, реєстраційний номер №14598509) - 11 273,77 (одинадцять тисяч двісті сімдесят три гривні сімдесят сім копійок) грн. судового збору.

4. Накази видати після набрання рішенням суду законної сили.

5. Відмовити в задоволенні позову в частині вимог про стягнення 21 598,15 доларів США пені.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення господарського суду Рівненської області може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги до Північно-західного апеляційного господарського суду в порядку встановленому ст.ст. 254, 256 - 259 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст рішення складено та підписано 16 травня 2024 року.

Суддя Бережнюк В.В.