Рішення

від 13.05.2024 по справі 922/67/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під`їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

(додаткове)

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 травня 2024 року м. ХарківСправа № 922/67/24

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Хотенця П.В.

при секретарі судового засідання Гаврильєві О.В.

розглянувши заяву (вхідний №11432 від 30 квітня 2024 року) Товариства з обмеженою відповідальністю "Зернова транспортна компанія" про відшкодування судових витрат на професійну правничу допомогу по справі

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Зернова транспортна компанія", м. Київ до Фермерського господарства Строгого Олександра Федоровича, с. Геніївка, Харківської області про стягнення 822543,89 грн за участю представників сторін:

позивача не з`явився

відповідача не з`явився

ВСТАНОВИВ:

Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю "Зернова транспортна компанія", м. Київ звернулося до Господарського суду Харківської області з позовом до відповідача - Фермерського господарства Строгого Олександра Федоровича, с. Геніївка, Харківської області, в якому просить стягнути з відповідача 720000,00 грн основної заборгованості та 102543,89 грн пені за договором суборенди № СО-09032022 від 09 березня 2023 року. Також просить покласти на відповідача витрати зі сплати судового збору.

Рішенням господарського суду Харківської області від 30 квітня 2024 року позов задоволено частково; стягнуто з Фермерського господарства Строгого Олександра Федоровича на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Зернова транспортна компанія" 102543,89 грн пені за договором суборенди № СО-09032022 від 09 березня 2023 року та 1230,53 грн судового збору; закрито провадження у справі в частині стягнення з відповідача 720000,00 грн основної заборгованості та повернуто позивачу з Державного бюджету судовий збір у розмірі 8640,00 грн.

30 квітня 2024 року через систему "Електронний суд", Товариством з обмеженою відповідальністю "Зернова транспортна компанія" подано заяву (вхідний № 11432) про відшкодування судових витрат на професійну правничу допомогу, відповідно до якої позивач просить суд стягнути з відповідача 16200,00 грн витрат на професійну правничу допомогу.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 01 травня 2024 року призначено заяву (вхідний №11432 від 30 квітня 2024 року) Товариства з обмеженою відповідальністю "Зернова транспортна компанія" про відшкодування судових витрат на професійну правничу допомогу в судовому засіданні на 13 травня 2024 року о 14:30 годин.

03 травня 2024 року через систему "Електронний суд", Товариством з обмеженою відповідальністю "Зернова транспортна компанія" подано заяву (вхідний № 11710) про розгляд справи без участі представника Товариства з обмеженою відповідальністю "Зернова транспортна компанія", яку суд задовольняє та долучає до матеріалів справи.

06 травня 2024 року через систему "Електронний суд", Фермерським господарством Строгим Олександром Федоровичем подано клопотання (вхідний № 11863) про зменшення розмірі судових витрат на професійну правничу допомогу, яке суд приймає та долучає до матеріалів справи.

Представник позивача у судове засідання не з`явився, у наданій заяві просить розглядати заяву про відшкодування судових витрат на професійну правничу допомогу за наявними матеріалами справи.

Представник відповідача у судове засідання не з`явився, у наданому клопотання просить суд зменшити розмір судових витрат на професійну правничу допомогу до 5400,00 грн.

Розглянувши матеріали справи та заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Зернова транспортна компанія" про відшкодування судових витрат на професійну правничу допомогу, судом встановлено наступне.

Відповідно до частини 2 статті 126 Кодексу, для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат (частина 2 статті 126 Кодексу). У частині 3 статті 126 цього Кодексу передбачено, що для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Як вбачається з матеріалів справи 17 лютого 2022 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Зернова транспортна компанія" (замовником) та Адвокатським бюро "ОПРИСНЯК" (виконавцем) укладено договір про надання правничої (правової) допомоги № 1/0122-Ю.

17 грудня 2022 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Зернова транспортна компанія" та Адвокатським бюро "ОПРИСНЯК" було укладено додаткову угоду № 1 до договору про надання правничої (правової) допомоги № 1/0122-Ю від 17 лютого 2022 року.

06 червня 2023 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Зернова транспортна компанія" та Адвокатським бюро "ОПРИСНЯК" було укладено додаткову угоду № 2 до договору про надання правничої (правової) допомоги № 1/0122-Ю від 17 лютого 2022 року.

Згідно пункту 2.1 договору про надання правничої (правової) допомоги № 1/0122-Ю від 17 лютого 2022 року виконавець має право здійснювати захист та представництво інтересів замовника, що полягають в забезпеченні захисту прав, свобод і законних інтересів як свідка, підозрюваного, обвинуваченого, підсудного, засудженого, виправданого, особи, стосовно якої, але не виключно, проводяться слідчі та або будь-які інші дії компетентних органів, або передбачається застосування примусових заходів медичного чи виховного характеру, або вирішується питання про видачу іноземній державі та особи, яка притягається до адміністративної відповідальності під час розгляду справи про адміністративне правопорушення, порушення митних правил, наданні правової допомоги під час виконання та відбування кримінальних покарань замовником, а також в забезпеченні реалізації прав і обов`язків замовника в цивільному, господарському, адміністративному та конституційному судочинстві, в третейському суді та інших державних та правоохоронних органах, перед фізичними та юридичними особами, прав і обов`язків потерпілого під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також прав і обов`язків потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача у кримінальному провадженні; вести справи у судах загальної юрисдикції, господарських, адміністративних та третейських судах, підписувати та подавати позовні заяви, скарги, клопотання, інші документи, знайомитись з матеріалами справи, робити з них витяги, знімати копії, брати участь в судових засіданнях, подавати докази, брати участь у дослідженні доказів, заявляти клопотання та відводи, давати усні та письмові пояснення суду, наводити свої міркування з усіх питань, що виникають в ході судового процесу, знайомитись з технічним записом та журналом судового засідання, змінювати підставу або предмет позову, збільшувати розмір позовних вимог, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог, визнати позов повністю або частково, закінчити справу мировою угодою, оскаржувати судові рішення, постанови, ухвали суду (підписувати апеляційні, касаційні скарги, заяви про перегляд рішень, ухвал, постанов за нововиявленими та винятковими обставинами тощо), подавати виконавчі документи до стягнення, знайомитися з матеріалами виконавчого провадження, брати участь у проваджені виконавчих дій, заявляти відводи V випадках, передбачених Законом України "Про виконавче провадження", оскаржувати дії (бездіяльність) державного виконавця з питань виконавчого провадження, подавати заяву про видачу дубліката виконавчого документа, про поновлення строку виконавчого документу до виконання, про відмову від стягнення і повернення виконавчого документа, оспорювати належність манна і його оцінку, подавати письмові заперечення проти розрахунку державного виконавця щодо розподілу коштів між стягуваними та користуватися правами, наданими учаснику виконавчого провадження; надавати інші види правничої допомоги щодо надання правової інформації, консультації і роз`яснень з правових питань, правового супроводу діяльності замовника, складання заяв, скарг, адвокатських запитів, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод та законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення; здійснювати представництво інтересів замовника в іноземних, міжнародних судових органах, якщо інше не встановлено законодавством іноземних держав, статутними документами міжнародних судових органів та інших міжнародних організацій або міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України; на власний розсуд визначати адвокатів, які будуть займатись виконанням доручення; отримувати від замовника оплату за надані послуги, інформацію, документи та засоби, необхідні для надання послуг за цим договором; за згодою із замовником залучати фахівців для виконання умов даного договору, оплата послуг яких здійснюється за окремою письмовою домовленістю сторін; під час надання обумовлених цим договором послуг на обробку та користування базою персональних даних, податкового, статистичного, службовою інформацією, банківською та комерційною таємницею замовника, а також його засновників та учасників, працівників, контрагентів (в межах інформації, пов`язаної з правовідносинами із замовником), в чому числі па отримання зазначеної інформації від її розпорядників (органів державної влади та місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій, в тому числі банків та судів всіх інстанцій, органів прокуратури, МВС, Національної поліції, НАБУ, НАЗК, ДФС, ДФ1, митних органах та ін.). Зазначене право також зберігається за виконавцем у випадку порушення замовником умов даного договору, що підтверджується копією претензії виконавця та доказами її отримання замовником; виконавець має право в односторонньому порядку відмовитись від виконання доручення, якщо замовник потребує його виконання в термін, в який виконати його фактично не можливо. При цьому виконавець звільняється від будь-якої відповідальності з даного питання; у випадку порушення строків та умов розрахунку, зазначених у розділі 5 даною договору, виконавець має право відмовитись від подальшого виконання замовлень (доручень) замовника, розірвати договір або призупинити надання юридичних послуг до момент погашення замовником наявної заборгованості; користуватися іншими правами, передбаченими іншими розділами даною договору та чинним законодавством Україні у даній сфері правового регулювання; виконавець має право на отримання усіх видів поштової кореспонденції, в тому числі і рекомендованих листів з повідомленням, надісланої на ім`я замовника на адресу виконавця у всіх поштових відділеннях ПАТ "Укрпошта".

Відповідно до пункту 2.2 договору про надання правничої (правової) допомоги № 1/0122-Ю від 17 лютого 2022 року виконавець зобов`язаний застосовувати при наданні послуг законні та об`єктивні методи і засоби, забезпечувати законність, об`єктивність, повноту та обґрунтованість послуг, що налаються замовнику; приступити до виконання своїх обов`язків за окремою домовленістю сторін (усною або письмового повідомлення замовника та передачі всіх необхідних для виконання замови-пня документів); надати замовнику інформацію щодо обсягу відомостей, документів та матеріалів, необхідних для практичного виконання умов даного договору; у разі виникнення обставин, які перешкоджають належному виконанню своїх обов`язків за цим договором, негайно повідомити про це замовника. Повідомлення про неможливість виконання послуги є рівнозначним призупиненню дії договору в частині окремого замовлення і не несе за собою матеріальної відповідальності для його сторін, крім випадків, передбачених даним договором; підписувати і передавати замовнику акти приймання-передачі наданих послуг та забезпечити дотримання умов конфіденційності, обумовлених даним договором,

Пунктом 1.1. додаткової угоди № 2 від 06 червня 2023 року сторони погодили вартість послуг виконавця у розмірі 2 700,00 грн, без ПДВ, за 1 (одну) годину роботи адвоката у справах замовника.

Згідно пункту 2 вказаної додаткової угоди додаткової угоди № 2 від 06 червня 2023 року, вартість послуг виконавця сплачується Клієнтом на умовах відтермінування платежу - протягом 10 (десяти) банківських днів з дати підписання акту наданих послуг.

Актом наданих послуг №3 від 30 квітня 2024 року та звітом про надані послуги від 30 квітня 2024 року підтверджується, розмір та розрахунок витрат позивача на професійну правничу допомогу, а також обставини щодо надання такої правничої допомоги адвокатом Оприсняком Б.Р у розмірі 16200,00 грн.

Досліджуючи надані позивачем докази на підтвердження витрат на професійну правничу допомогу, суд доходить висновку, що наданих доказів достатньо для встановлення факту надання адвокатами професійної правничої допомоги позивачу у даній справі.

Враховуючи зазначене, суд вважає, що витрати позивача на професійну правничу допомогу підлягають розподілу.

За змістом пункту 1 частини 2 статті 126, частини 8 статті 129 Господарського процесуального кодексу України розмір витрат на оплату професійної правничої допомоги адвоката встановлюється і розподіляється судом згідно з умовами договору про надання правничої допомоги при наданні відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, як уже сплаченої, так і тієї, що лише підлягає сплаті (буде сплачена) відповідною стороною або третьою особою.

Отже, витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи (пункт 1 частини 2 статті 126 цього Кодексу).

Витрати, понесені позивачем в даній справі на правову (правничу) допомогу адвоката, не є безумовною підставою для відшкодування судом витрат на професійну правничу допомогу в зазначеному розмірі з іншої сторони, адже розмір таких витрат має відповідати критерію розумної необхідності таких витрат.

За приписами статті 126 Господарського процесуального кодексу України, суд, при розподілі судових витрат, в тому числі витрат на правничу допомогу адвокатом, має виходити з конкретних особливих обставин справи, з доказів, поданих заявником клопотання про розподіл судових витрат, які можуть свідчити про підставність різних сум коштів, що потрачені заявником на правничу допомогу.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи (частина 4 стаття 126 Кодексу). У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частина 5 статті 126 Кодексу). Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частина 6 статті 126 Кодексу).

Судом враховується, що розмір гонорару визначається за погодженням адвоката з клієнтом і може бути змінений лише за їх взаємною домовленістю; суд не має право його змінювати і втручатися у правовідносини адвоката та його клієнта.

Водночас, суд відзначає, що для включення всієї суми гонору у відшкодування за рахунок відповідача, відповідно до положень статті 126 Господарського процесуального кодексу України, має бути встановлено, що за цих обставин справи такі витрати позивача були необхідними, а розмір цих витрат є розумним та виправданим. Тобто, суд зобов`язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично, але й також - чи була їх сума обґрунтованою.

У застосуванні критерію співмірності витрат на оплату послуг адвоката суд користується досить широким розсудом, який тим не менш, повинен ґрунтуватися на більш чітких критеріях, визначених у частині 4 статті 126 Господарського процесуального кодексу України. Ці критерії суд застосовує за наявності наданих стороною, яка вказує на неспівмірність витрат, доказів та обґрунтування невідповідності цим критеріям заявлених витрат.

Об`єднана палата Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду у постанові від 03 жовтня 2019 у справі № 922/445/19 сформувала правовий висновок щодо визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат та зазначила, що загальне правило розподілу судових витрат визначене в частині 4 статті 129 Господарського процесуального кодексу України. Разом із тим, у частині 5 наведеної норми цього Кодексу визначено критерії, керуючись якими суд (за клопотанням сторони або з власної ініціативи) може відступити від вказаного загального правила при вирішенні питання про розподіл витрат на правову допомогу та не розподіляти такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення, а натомість покласти їх на сторону, на користь якої ухвалено рішення.

Зокрема відповідно до частини 5 статті 129 Господарського процесуального кодексу України під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

При цьому, на предмет відповідності зазначеним критеріям суд має оцінювати поведінку/дії/бездіяльність обох сторін при вирішенні питання про розподіл судових витрат.

Водночас, під час вирішення питання про розподіл судових витрат, господарський суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені частинами 5-7, 9 статті 129 Господарського процесуального кодексу України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу.

У такому випадку суд, керуючись частинами 5-7, 9 статті 129 зазначеного Кодексу, відмовляє стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні понесених нею на правову допомогу повністю або частково, та відповідно не покладає такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення. При цьому, в судовому рішенні суд повинен конкретно вказати, які саме витрати на правову допомогу не підлягають відшкодуванню повністю або частково, навести мотивацію такого рішення та правові підстави для його ухвалення. Зокрема, вирішуючи питання розподілу судових витрат, господарський суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов`язаних зі сплатою судового збору, не повинен бути непропорційним до предмета спору. У зв`язку з наведеним суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи.

Зазначена позиція суду щодо застосування статті 129 Господарського процесуального кодексу України узгоджується із позицією Верховного Суду у складі суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду, викладеною у постанові від 03 жовтня 2019 року у справі № 922/445/19, та позицією касаційного господарського суду, викладеною у постанові від 07 листопада 2019 року у справі № 905/1785/18, від 18 листопада 2019 року у справі № 908/374/19, від 25 червня 2019 року.

Відповідно до частини 1 статті 9 Конституції України чинні міжнародні договори, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України.

Статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" визначено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрат на підставі статті 41 Конвенції. Зокрема, згідно з його практикою, заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України", заява N19336/04). У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Таким чином, при визначенні суми відшкодування, суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи.

Отже, необхідною умовою для вирішення питання про розподіл судових витрат на професійну правничу допомогу є наявність доказів, які підтверджують фактичне здійснення таких витрат учасником справи. Даний правовий висновок міститься у постанові Верховного Суду у справі № 910/8682/18 від 14 листопада 2018 року від якого об`єднана палата у постанові від 03 листопада 2019 року у справі №922/445/19 не відступила через відмінність у нормативно-правовому регулюванні.

Згідно статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

При цьому, в судовому рішенні суд повинен конкретно вказати, які саме витрати на правову допомогу не підлягають відшкодуванню повністю або частково, навести мотивацію такого рішення та правові підстави для його ухвалення. Зокрема, вирішуючи питання розподілу судових витрат, господарський суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов`язаних зі сплатою судового збору, не повинен бути непропорційним до предмета спору. У зв`язку з наведеним суд, з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові об`єднаної палати Верховного Суду у складі суддів Касаційного господарського суду від 03 жовтня 2019 року у справі № 922/445/19.

Враховуючи конкретні обставини справи, суд, детально проаналізувши всі докази, зважаючи на зазначені положення законодавства, враховуючи принципи співмірності розміру витрат на оплату послуг адвоката із складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг), обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт, тощо, дійшов висновку про наявність підстав для задоволення заяви позивача про розподіл судових витрат і стягнення з відповідача витрат на правову допомогу в сумі 16200,00 грн.

На підставі викладеного та керуючись статтями 123, 126, 129, 232-236, 244 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Заяву (вхідний №11432 від 30 квітня 2024 року) Товариства з обмеженою відповідальністю "Зернова транспортна компанія" про відшкодування судових витрат на професійну правничу допомогу задовольнити.

Стягнути з Фермерського господарства Строгого Олександра Федоровича ( АДРЕСА_1 , код ЄДРПОУ 21229706) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Зернова транспортна компанія" (03150, м. Київ, вул. Ділова, 5, корпус 2, код ЄДРПОУ 21229706) 16200,00 грн витрат професійну правничу допомогу.

Видати наказ після набрання додатковим рішенням законної сили.

Додаткове рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Додаткове рішення може бути оскаржене безпосередньо до Східного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складання повного тексту рішення, відповідно до статей 256, 257 Господарського процесуального кодексу України та з урахуванням пункту 17.5 Перехідних положень Кодексу.

Повне додаткове рішення складено 16.05.2024 року.

Суддя П.В. Хотенець