Ухвала

від 16.05.2024 по справі 533/827/23

КОЗЕЛЬЩИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

16.05.2024 року КОЗЕЛЬЩИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 533/827/23

Провадження № 1-кп/533/10/24

УХВАЛА

15 травня 2024 року Козельщинський районний суд Полтавської області

в складі: головуючого судді - ОСОБА_1 ,

за участю:

прокурора ОСОБА_2 ,

потерпілої ОСОБА_3 (в режимі ВКЗ),

обвинуваченого ОСОБА_4 ,

захисника ОСОБА_5 ,

секретаря судового засідання ОСОБА_6 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в селищі Козельщина кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.121 КК України,

установив

В провадженні Козельщинського районного суду Полтавської області, знаходиться кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбачених ч.2 ст.121 КК України.

Захисник обвинуваченого в судовому засіданні оголосив клопотання про призначення додаткової судово-медичної експертизи.

Клопотання обґрунтоване тим, що згідно обвинувального акту обвинувачений ОСОБА_4 обвинувачується в тому, що 30 травня 2023 року у денний час доби (точний час встановити не представилося можливим) обвинувачений ОСОБА_4 перебував разом із потерпілою ОСОБА_7 у власному домоволодіння, де перебуваючи, на ґрунті раптово виниклих неприязних відносин, реалізуючи свій злочинний умисел, який спрямований на заподіяння тяжкого тілесного ушкодження, небезпечного для життя в момент заподіяння, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи, суспільно-небезпечні наслідки та бажаючи їх настання обвинувачений ОСОБА_4 умисно наніс сімнадцять ударів руками, стисненими в кулак, а також ногами в область голови та дев`ять ударів в область тулубу потерпілої ОСОБА_8 - ОСОБА_9 , чим спричинив останній тілесні ушкодження у вигляді крововиливу і набряку головного мозку, закритої черепно-мозкової травми, дифузної травми головного мозку від яких в подальшому 01.06.2023 року потерпіла померла.

Далі в клопотанні зазначено, що згідно висновку експерта №311 від 06.07.2023 року тілесні ушкодження у вигляді крововиливу і набряку головного мозку, закритої черепно-мозкової травми, дифузної травми головного мозку від яких в подальшому 01.06.2023 року потерпіла померла. Дані тілесні ушкодження мають прижиттєвий характер і утворились в один проміжок часу, за три чотири доби до настання смерті… .

Також, захисник обвинуваченого зазначив, що допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_10 зазначив наступне: «В той день, коли ОСОБА_11 її привів вона й сама приходила додому на кілька хвилин. Чи напередодні. Була у стані сп`яніння, тому я нічого не розпитував. Її водило нестійка хода. Між нами 2-3 м відстань, тому я добре бачив її стан. Тілесних ушкоджень на обличчі не було. З 28 по 30 травня ОСОБА_8 поверталася додому і одразу пішла я не сказав слідчому, бо слідчий не питав мене про це. Прошу сприймати

покази, які я надав суду. ОСОБА_12 сама пішла 28.05.2023 року до ОСОБА_4 перед обідом, він її не забирав. Не у 18 год. Перед обідом.»

Таким чином свідок не бачив тілесних ушкоджень у ОСОБА_8 ОСОБА_9 в проміжок часу з 28 по 30 травня 2023 року.

Окрім цього, захисник обвинуваченого зазначив, що допитаний в судовому засіданні експерт ОСОБА_13 на його питання надав відповідь щодо можливості самостійного пересування ОСОБА_7 при наявності виявлених тілесних ушкоджень, а саме «З таким крововиливом 300-400 м не пройшла б самостійно. А з сторонньою допомогою її могли пересувати, а з підтримкою під рукою ні, тільки кріпко за тулуб. З таким крововиливом в черепній коробці не могла сама пересуватися. Крововилив був не миттєвий залежно від його об`єму в черепній коробці. Є кілька варіантів подій. Неможливо встановити, чи був миттєвий крововилив чи наростаючий. Бо вже консолідувався в мозковій оболонці і не сповзає. Висновок №311/2: Дав оцінку всім ушкодженням. Але група № 5- в результаті падіння можуть утворитися. Я працював з протоколом відтворення та фототаблиці. Вихідних даних було досить. 31.05.2023 о 17 год могла встати з ліжка і впасти ?- один з варіантів розвитку подій, у разі поступового накраплення крововиливу у черепній коробці, втратила кінцеву свідомість і впала в кому, її доставили в лікарню в цьому стані. Рухатися могла тільки короткими дистанціями на довжину залу судових засідань».

Отже, захисник обвинуваченого вважає, що враховуючи вищевикладене сумнівним є твердження експерта про те, що тілесні ушкодження у вигляді крововиливу і набряку головного мозку, закритої черепно-мозкової травми, дифузної травми головного мозку від яких в подальшому 01.06.2023 року померла потерпіла, мали прижиттєвий характер і утворились в один проміжок часу, за три чотири доби до настання смерті. Тобто, у даному випадку висновок експерта є не коректним і таким що підлягає двоякому тлумаченню.

Окрім того, захисник обвинуваченого звертає увагу суду, що у постанові про призначення експертизи старший слідчий СВ ВП №2 Кременчуцького РУП капітан поліції ОСОБА_14 не ставила на вирішення експерту Кременчуцького СМЕ питання про час утворення тілесних ушкоджень.

Обвинувачений клопотання захисника підтримав та прохав задовольнити.

Прокурор в судовому засіданні проти задоволення клопотання захисника заперечував, оскільки оголошене клопотання захисника обвинуваченого не містить жодного належного обґрунтування підстав для призначення додаткової експертизи, передбачених ч. 1 ст. 244, ч.1, 2 ст. 332 КПК України.

Окрім цього, висновком експерта надані повні та вичерпні відповіді.

Також, допитаний у судовому засіданні судовий експерт надав чітке та обґрунтоване роз`яснення виконаної експертизи.

Потерпіла підтримала думку прокурора щодо відсутності підстав для проведення додаткової експертизи.

Суд, заслухавши учасників та дослідивши матеріали справи, дійшов наступного висновку.

Стаття 1 ЗУ «Про судову експертизу»передбачає, що судова експертиза - це дослідження на основі спеціальних знань у галузі науки, техніки, мистецтва, ремесла тощо, об`єктів, явищ і процесів з метою надання висновку з питань, що є або будуть предметом судового розгляду.

Відповідно до ч. 1 ст. 332 КПК України, під час судового розгляду суд за клопотанням сторін кримінального провадження або потерпілого за наявності підстав, передбачених статтею 242 цього Кодексу, суд має право своєю ухвалою доручити проведення експертизи експертній установі, експерту або експертам.

Згідно ст. 242 КПК України, експертиза проводиться експертом за зверненням сторони кримінального провадження або за дорученням слідчого судді чи суду, якщо для з`ясування обставин, що мають значення для кримінального провадження, необхідні спеціальні знання.

Якщо висновок експерта буде визнано неповним або неясним, судом може бути призначена додаткова експертиза, яка доручається тому самому або іншому експерту (експертам).

Якщо висновок експерта буде визначено необґрунтованим або таким, що суперечить іншим матеріалам справи або викликає сумніви в його правильності, судом може бути призначена повторна експертиза, яка доручається іншому експертові (експертам).

Відповідно до ч. 2 ст. 332 КПК України, суд має право своєю ухвалою доручити проведення експертизи експертній установі, експерту або експертам незалежно від наявності клопотання, якщо:

1) суду надані кілька висновків експертів, які суперечать один одному, а допит експертів не дав змоги усунути виявлені суперечності;

2) під час судового розгляду виникли підстави, передбачені частиною другою статті 509 цього Кодексу;

3) існують достатні підстави вважати висновок експерта (експертів) необґрунтованим чи таким, що суперечить іншим матеріалам справи або викликає інші обґрунтовані сумніви в його правильності.

Відповідно до частин 1, 3, 7, 10 ст. 101 КПК України, висновок експерта-це докладний опис проведених експертом досліджень та зроблені за їх результатами висновки, обґрунтовані відповіді на запитання, поставлені особою, яка залучила експерта, або слідчим суддею чи судом, що доручив проведення експертизи. Висновок повинен ґрунтуватися на відомостях, які експерт сприймав безпосередньо або вони стали йому відомі під час дослідження матеріалів, що були надані для проведення дослідження. Експерт дає висновок від свого імені і несе за нього особисту відповідальність. Кожна сторона має право звернутися до суду з клопотанням про виклик експерта для допиту під час судового розгляду для роз`яснення чи доповнення його висновку. Незгода з висновком експерта повинна бути вмотивована.

Верховний Суд, з метою забезпечення єдності судової практики та запобіганню появі протилежних за змістом судових рішень, визначив правові позиції щодо правильного застосування вимог законодавства щодо призначення експертизи в наступних постановах: (Постанова (ЄДРСР 108262348) Верховного Суду від 29 грудня 2022 року, справа №686/15304/19-ц, провадження №61-11528св22; Постанова (ЄДРСР 96933120) Верховного Суду 21 квітня 2021 року справа №201/15019/14-ц, провадження №61-22773св19).

У зазначених Постановах сформульовано положення про те, що у випадку коли висновок експерта буде визнано необґрунтованим або таким, що суперечить іншим матеріалам справи або викликає сумніви в його правильності, судом може бути призначена повторна експертиза, яка доручається іншому експертові (експертам).

Первинною є експертиза, при проведенні якої об`єкт досліджується вперше.

Додаткова експертиза призначається після розгляду судом висновку первинної експертизи, коли з`ясується, що усунути неповноту або неясність висновку шляхом допиту експерта неможливо.

Висновок визнається неповним, коли експерт дослідив не всі подані йому об`єкти чи не дав вичерпних відповідей на порушені перед ним питання.

Неясним вважається висновок, який нечітко викладений або має невизначений, неконкретний характер.

В ухвалі про призначення додаткової експертизи суду необхідно зазначати, які висновки експерта суд вважає неповними чи неясними або які обставини зумовили необхідність розширення експертного дослідження.

Повторна експертиза призначається, коли є сумніви у правильності висновку експерта, пов`язані з його недостатньою обґрунтованістю чи з тим, що він суперечить іншим матеріалам справи, а також за наявності істотного порушення процесуальних норм, які регламентують порядок призначення і проведення експертизи.

Висновок визнається неповним, коли експерт не дав вичерпних відповідей на порушені перед ним питання, у зв`язку з чим суд має обговорити питання про призначення додаткової або повторної експертизи залежно від обставин справи.

Як встановлено судом, в зазначеному кримінальному провадженні, на підставі постанови старшого слідчого СВ ВП № 2 Кременчуцького РУП ГУНП в Полтавській області ОСОБА_14 від 01.06.2023 було проведено судово-медичну експертизу від 06.07.2023 за № 311.

За результатами проведеної вказаної судово-медичної експертизи, лікарем судово-медичним експертом бюро судово-медичної експертизи ОСОБА_13 зроблено висновок про тип, вид, механізм отримання та проміжок часу отримання тілесних ушкоджень.

Також, у висновку експерта встановлена група ушкоджень, які перебували у причинно-наслідковому зв`язку зі смертю потерпілої.

Допитаний в судовому засіданні судовий експерт ОСОБА_13 на запитання, які виникли при дослідженні висновку судово-медичної експертизи надав роз`яснення та уточнення.

Суд звертає увагу на те, що нових об`єктивних даних, які могли б вплинути на експертний висновок, судом не встановлено. Сама незгода з висновком експертизи не є та не може бути підставою для призначення додаткової або повторної експертизи. Оцінка показань свідків (експертів) здійснюється судом в нарадчій кімнаті при ухваленні вироку.

Згідно ст. 84 КПК України, доказами в кримінальному провадженні є фактичні дані отримані у передбаченому цим Кодексом порядку, на підставі яких слідчий, прокурор, слідчий суддя і суд встановлюють наявність чи відсутність фактів та обставин, що мають значення для кримінального провадження та підлягають доказуванню. Процесуальними джерелами доказів є показання, речові докази, документи, висновки експертів.

Згідно ст. 94 КПК України суд, за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінює кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного процесуального рішення.

Отже, висновки проведеної експертизи від 06.07.2023 за № 311 є достатньо обґрунтованими, логічними та об`єктивними, надані в межах компетенції експерта, порушення процесуальних норм, які регламентують порядок призначення і проведення експертизи не встановлено, а тому не має підстав для проведення додаткової судово-медичної експертизи.

З огляду на вищевикладене, суд не вбачає підстав для задоволення заявленого клопотання.

Також суд наголошує, що в силу вимог ч. 1 ст.318 КПК України, судовий розгляд має бути проведений і завершений протягом розумного строку, а призначення експертизи без достатніх на те підстав призведе до невиправданої тяганини та порушення прав і законних інтересів учасників кримінального провадження.

На підставі викладеного, керуючись ст. 371-372 КПК України, суд,

постановив

У задоволенні клопотання захисника обвинуваченого адвокату ОСОБА_5 про призначення додаткової судово-медичної експертизи відмовити.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Заперечення проти ухвали можуть бути включені до апеляційної скарги на судове рішення, передбачене ч.1ст.392 КПК України.

Роз`яснити учасникам, що повний текст ухвали буде оголошений о 13 год 00 хв 16.05.2024.

Ухвала надрукована суддею в нарадчій кімнаті і є оригіналом.

Повний текст ухвали оголошений о 13 год 00 хв 16.05.2024.

Суддя ОСОБА_1