Ухвала

від 15.05.2024 по справі 524/3008/24

КРЕМЕНЧУЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа №524/3008/24

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 травня 2024 року м. Кременчук

Кременчуцький районний суд Полтавської області в складі: головуючого судді Реки А.С., розглянувши в порядку письмового провадження заяву представника позивача ОСОБА_1 адвоката Олійник Лілії Михайлівни про забезпечення позову у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору: Товариство садоводів «Граніт» про поділ спільного сумісного майна,-

Встановив:

ОСОБА_1 звернулася до Кременчуцького районного суду Полтавської області з позовом про поділ спільного сумісного майна та просить суд визнати за ОСОБА_1 право членства в Товаристві Садоводів «Граніт» з майновими правами на дачний будинок з господарськими будівлями, розташований на земельній ділянці № НОМЕР_1 на території Товариства Садоводів «Граніт» Кременчуцького району Полтавської області; визнати за ОСОБА_1 право власності на тимчасову металеву конструкцію (гараж) площею 19,9 кв.м; визнати за ОСОБА_2 право особистої власності на легковий автомобіль марки Chevrolet модель aveo SF69Y, 2007 року випуску, номер шасі НОМЕР_2 , державний номерний знак НОМЕР_3 ; визнати за ОСОБА_2 право власності на мопед Hondasky, 1997 року випуску, номер рами (шасі): НОМЕР_4 , номер двигуна: НОМЕР_5 , колір синій; стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 грошову компенсацію за відхилення від рівності часток в праві спільної сумісної власності в розмірі 20 422,84 грн.

Ухвалою Кременчуцького районного суду Полтавської області від 14 травня 2024 року відкрито провадження у справі, постановлено розгляд справи проводити в порядку загального позовного провадження.

Від представника позивача ОСОБА_1 адвоката Олійник Лілії Михайлівни до Кременчуцького районного суду Полтавської області надійшла заява про забезпечення позову, яка була розподілена до провадження судді Реки А.С. згідно протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду 13.05.2024. В обґрунтування вимог про забезпечення позову вказує, що ОСОБА_3 є співвласником права членства в Товаристві Садоводів «Граніт» та майнових прав на дачний будинок з господарськими будівлями, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 (колишня земельна ділянка № НОМЕР_1 ) на території Товариства Садоводів «Граніт» Кременчуцького району, Полтавської області, який був куплений на спільні гроші ОСОБА_3 та ОСОБА_2 , які проживали однією сім`єю з 2002 року до лютого 2024 року. Під час спільного проживання сторін у 2007 році був придбаний автомобіль Chevrolet модель aveo SF69Y, ДНЗ НОМЕР_6 , власником транспортного засобу є ОСОБА_2 . Позивачка дізналася, що відповідач має намір продати дачний будинок, придбаний за спільні кошти через сайт olx. Також вказує, що сторони в 2012 році прийняли спільне рішення придбати садовий будинок і використовувати його як дачу. З цією метою відповідач 17.05.2003 був прийнятий в члени товариства садоводів «Граніт» в Кременчуцькому районі Полтавської області та йому була виділена земельна ділянка під № НОМЕР_1 , на якій розташований садовий (дачний) будинок з надвірними спорудами. Сторони за спільні кошти (5 000,00 доларів США) придбали в попереднього члена СТ «Граніт» право на земельну ділянку № НОМЕР_1 з розташованими на ній будинком та спорудами. За спільні кошти сторін були сплачені членські внески в повному обсязі. Однак належним чином право власності на вказаний будинок, як нерухоме майно, сторони не набули, у встановленому законом порядку в експлуатацію вказаний будинок не ввели, свідоцтво про право власності на нього не отримали. Земельна ділянка також не формувалась, а є частиною земельної ділянки, що знаходиться в постійному користуванні СТ «Граніт». Необхідність застосування заходів забезпечення позову обґрунтована фактичними обставинами справи, які свідчать про наявність підстав вважати, що незастосування заходів забезпечення позову призведе до утруднення чи унеможливлення виконання рішення суду в разі задоволення позову. У заяві вказані пропозиції щодо зустрічного забезпечення: у випадку застосування судом зустрічного забезпечення, заявник здійснить таке забезпечення шляхом внесення на депозитний рахунок суду грошових коштів у розмірі 10 000 гривень. Просить суд вжити заходів забезпечення позову шляхом заборони відчуження, а також заборони вчинення реєстраційних дій ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_7 ) права членства в Товаристві Садоводів «Граніт» та майнових прав на дачний будинок з господарськими будівлями, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 (колишня земельна ділянка № НОМЕР_1 ) на території Товариства Садоводів «Граніт» Кременчуцького району, Полтавської області (Код ЄДРПОУ: 23550007) до набрання законної сили судовим рішенням у справі.

Згідно з ч.1 ст.153 ЦПК України заява розглядається судом без повідомлення учасників справи.

Дослідивши матеріали заяви про забезпечення позову, суд приходить до наступного висновку.

На підставі ч.1ст.149 ЦПК Українисуд за заявою учасника справи має право вжити передбаченістаттею 150 цього Кодексузаходів забезпечення позову.

Частина 2ст.149 ЦПК Українипередбачає, що забезпечення позову допускається, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Отже, забезпечення позову по суті - це обмеження суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов`язаних з ним інших осіб з метою забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника).

Метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій з боку відповідача, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі з метою запобігання потенційним труднощам у подальшому виконанні такого рішення.

Згідно з п.4постанови Пленуму Верховного Суду України від 22 грудня 2006 року № 9 «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову»вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Відповідно до ст.150ЦПК України позов забезпечується, зокрема, накладенням арешту на майно, забороною вчиняти певні дії, іншими заходами необхідними для забезпечення ефективного захисту. Заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Частиною 5 ст. 151 ЦПК України передбачено, що у заяві можуть бути зазначені кілька заходів забезпечення позову, що мають бути вжиті судом, із обґрунтуванням доцільності вжиття кожного з цих заходів.

Відповідно до роз`яснень, викладених в абзаці першому п.3постанови Пленуму Верховного Суду України від 22 грудня 2006 року № 9 «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», позов майнового характеру дозволяється забезпечувати шляхом накладення арешту на майно або грошові кошти, що належать відповідачеві і знаходяться у нього або в інших осіб.

Згідно із правовою позицією, викладеною урішенні Конституційного Суду України від 31 травня 2011 року у справі № 4-рп/2011щодо офіційного тлумачення положень частини першої статті 376 у взаємозв`язку зі статтями151,152,153 Цивільного процесуального кодексу України: «З метою гарантування виконання рішення суду в разі задоволення позовних вимог у процесуальних законах України передбачено інститут забезпечення позову» (абзац п`ятий пункту 4 мотивувальної частини цьогорішення).

Вказаний інститут є елементом права на судовий захист і спрямований на те, щоб не допустити незворотності певних наслідків відповідних дій щодо відновлення порушеного права. Він віднесений до механізму захисту прав і свобод людини, зокрема в судовому порядку, і є гарантією їх захисту та відновлення, а отже, елементом правосуддя. Забезпечення позову стосується всіх стадій судового провадження (підготовка, призначення, розгляд справи, виконання рішення) і є складовою комплексу заходів, спрямованих на охорону публічно-правового та матеріально-правового інтересу в господарському судочинстві, а також однією з гарантій реального виконання можливого позитивного для людини рішення, оскільки надає можливість суду до ухвалення рішення в справі вжити заходів до забезпечення реалізації позовних вимог.

Виходячи з системного тлумачення зазначених положень, вбачається, що застосування заходів забезпечення позову необхідне через існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення в даній справі, а захист цих прав, свобод та інтересів стане неможливим без вжиття таких заходів, або для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 18 травня 2021 року у справі № 914/1570/20 (провадження № 12-90гс20) вказано, що «під забезпеченням позову розуміють сукупність процесуальних дій, що гарантують виконання рішення суду в разі задоволення позовних вимог. Таким чином, особам, які беруть участь у справі, надано можливість уникнути реальних ризиків щодо утруднення чи неможливості виконання рішення суду, яким буде забезпечено судовий захист законних прав, свобод та інтересів таких осіб. При цьому важливим є момент об`єктивного існування таких ризиків, а також того факту, що застосування заходів забезпечення позову є дійсно необхідним, що без їх застосування права, свободи та законні інтереси особи (заявника клопотання) будуть порушені, на підтвердження чого є належні й допустимі докази. Також важливо, щоб особа, яка заявляє клопотання про забезпечення позову, мала на меті не зловживання своїми процесуальними правами, порушення законних прав відповідного учасника процесу, до якого зазначені заходи мають бути застосовані, а створення умов, за яких не існуватиме перешкод для виконання судового рішення. Отже, при використанні механізму забезпечення позову учасники спору повинні належним чином обґрунтовувати підстави застосування відповідного заходу забезпечення позову у конкретній справі; зазначати обставини, які свідчать про те, що неприйняття зазначеного заходу може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду; підтверджувати такі обставини належними й допустимими доказами».

Види забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами (частина 3статті 150 ЦПК України).

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 12 лютого 2020 року у справі № 381/4019/18 (провадження № 14-729цс19) вказано, що співмірність передбачає співвідношення судом негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати внаслідок невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, вартості майна, на яке він заявляє клопотання накласти арешт, чи майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії. Заходи забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду і повинні застосовуватися лише в разі необхідності, оскільки безпідставне звернення до таких дій може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб чи учасників процесу. Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам. […] Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд повинен співвідносити негативні наслідки від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати внаслідок невжиття цих заходів. […] Необхідність застосування заходів забезпечення випливає з фактичних обставин справи, які свідчать про наявність підстав вважати, що незастосування цього заходу призведе до утруднення чи унеможливлення виконання рішення суду в разі задоволення позову.

У постанові Верховного Суду від 20 лютого 2019 року у справі № 754/4437/18 (провадження № 61-47464св18) зроблено висновок про те, що при вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; ймовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов`язання після пред`явлення вимоги чи подання позову до суду, наприклад реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації. Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.

Саме до такого висновку дійшов Верховний Суд у складі колегії суддів першої судової палати Касаційного цивільного суду в постанові від 18 жовтня 2018 по справі №183/5864/17-ц.

Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється судом, зокрема, з урахуванням співвідношення права (інтересу), про захист яких просить заявник, з майновими наслідками заборони відповідачеві вчиняти певні дії.

Заходи забезпечення позову повинні застосовуватися лише в разі необхідності, оскільки безпідставне звернення до таких дій може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб чи учасників процесу.

Подібні правові висновки викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 12 лютого 2020 року у справі № 381/4019/18, у постанові Верховного Суду від 10 листопада 2020 року у справі № 910/1200/20.

Представник позивачки ОСОБА_1 просить суд вжити заходів забезпечення позову шляхом заборони відчуження, а також заборони вчинення реєстраційних дій ОСОБА_2 права членства в Товаристві Садоводів «Граніт» та майнових прав на дачний будинок з господарськими будівлями, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 (колишня земельна ділянка № НОМЕР_1 ) на території Товариства Садоводів «Граніт» Кременчуцького району, Полтавської області (Код ЄДРПОУ: 23550007) до набрання законної сили судовим рішенням у справі.

На даний час правовідносини в дачних садових товариствах регулюються Законом України «Про кооперацію», статті 11, 13 якого встановлюють, що вступ докооперативу здійснюєтьсяна підставіписьмової заяви.Особа,яка подалазаяву провступ докооперативу,вносить вступнийвнесок іпай упорядку тарозмірах,визначених йогостатутом. Рішенняправління чиголови кооперативупро прийняттядо кооперативупідлягає затвердженнюзагальними зборамийого членів.Порядок прийняттятакого рішеннята йогозатвердження визначаєтьсястатутом кооперативу. Членствов кооперативіприпиняється уразі: добровільноговиходу знього; припиненнятрудової участів діяльностівиробничого кооперативу; несплативнесків упорядку,визначеному статутомкооперативу; смертічлена кооперативу-фізичної особи; ліквідаціїчлена кооперативу-юридичної особи; припинення діяльності кооперативу.

Згідно ст. 12 Законом України «Про кооперацію» основними правамичлена кооперативує: участьв господарськійдіяльності кооперативу,а такожв управліннікооперативом,право голосуна йогозагальних зборах,право обиратиі бутиобраним воргани управління; користуванняпослугами кооперативу; одержаннякооперативних виплатта виплатна паї; одержанняпаю уразі виходуз кооперативув порядкуі встроки,визначені йогостатутом; правовносити пропозиціїщодо поліпшенняроботи кооперативу,усунення недоліківу роботійого органівуправління тапосадових осіб; право звертатися до органів управління та органів контролю за діяльністю кооперативу, посадових осіб кооперативу із запитами, пов`язаними з членством у кооперативі, діяльністю кооперативу та його посадових осіб, одержувати письмові відповіді на свої запити.

Згідно відповіді Товариства садоводів «Граніт» на адвокатський запит, власником ділянки № 74 є член ТС «Граніт» ОСОБА_2 . Заборгованість зі сплати членських внесків відсутня.

Як вбачається з довідки Товариства садоводів «Граніт» від 10.05.2024, дачний будинок з господарськими будівлями, що розташований на земельній ділянці на території Товариства садоводів «Граніт» члена СТ ОСОБА_2 за адресою: АДРЕСА_1 (колишня земельна ділянка № НОМЕР_1 ).

Представник заявниці вказує, що заборона відчуження об`єкта придбаного за спільні кошти сторін співвідноситься з предметом позову, а отже існує конкретний зв`язок між конкретним заходом забезпечення позову і предметом позовної вимоги, а тому вжитий судом захід забезпечення позову буде спроможний забезпечити фактичне виконання судового рішення, у разі задоволення позову.

Враховуючи викладене, беручи до уваги ту обставину, що невжиття заходів забезпечення позову може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду в разі його задоволення, а також не забезпечить ефективний захист оспорюваних прав та інтересів позивачки, за захистом яких вона звернулась, а також з урахуванням підстав та змісту позову, надавши оцінку відповідності виду забезпечення позову позовним вимогам,балансу інтересам сторін, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для вжиття заходу забезпечення позову.

Однак,з врахуваннямзаявлених позовнихвимог вчастині предметупозову провизнання за ОСОБА_1 правачленства вТоваристві Садоводів«Граніт» змайновими правамина дачнийбудинок згосподарськими будівлями,розташований наземельній ділянці АДРЕСА_2 таберучи доуваги,що належнимчином правовласності навказаний дачнийбудинок,як нерухомемайно,сторони ненабули,у встановленомузаконом порядкув експлуатаціювказаний будинокне ввели,свідоцтво проправо власностіна ньогоне отримали,земельна ділянкатакож неформувалась,а єчастиною земельноїділянки,що знаходитьсяв постійномукористуванні СТ«Граніт»,про щовказано взаяві прозабезпечення позову,суд,не вирішуючинаперед обґрунтованістьзаявлених позовнихвимог,вважаєдоцільним вжиттязаходу забезпеченняпозову шляхомзаборони вчиненняреєстраційних таінших дійщодо припиненнячленства вТоваристві Садоводів«Граніт» (кодЄДРПОУ 23550007) ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_7 ),який євласником (користувачем)земельної ділянки№ НОМЕР_1 з розташованимина нійоб`єктамина території Товариства Садоводів «Граніт».

З врахуванням вищевикладеного, суд не вбачає підстав для задоволення заяви про забезпечення позову в частині заборони відчуження майнових прав на дачний будинок з господарськими будівлями, що розташований за адресою: АДРЕСА_3 .

Таким чином, заява позивачки про забезпечення позову підлягає частковому задоволенню.

Відповідно до вимог статті 154 ЦПК України, суд може вимагати від особи, яка звернулася із заявою про забезпечення позову, забезпечити відшкодування збитків відповідача, які можуть бути спричинені забезпеченням позову (зустрічне забезпечення). Зустрічне забезпечення застосовується тільки у випадку забезпечення позову.

Питання застосування зустрічного забезпечення вирішується судом в ухвалі про забезпечення позову або в ухвалі про зустрічне забезпечення позову.

Суд не вбачає підстав вимагати від позивачки зустрічного забезпечення, оскільки обставини, за яких суд зобов`язаний застосовувати зустрічне забезпечення у відповідності до положень ч. 3 ст. 154 ЦПК України, відсутні.

Відповідно до ч. 1 та ч. 2 ст.157ЦПК України ухвала суду про забезпечення позову має відповідати вимогам до виконавчого документа, встановленим законом. Така ухвала підлягає негайному виконанню з дня її постановлення незалежно від її оскарження і відкриття виконавчого провадження. Примірник ухвали про забезпечення позову залежно від виду вжитих заходів одночасно з направленням заявнику направляється судом для негайного виконання всім особам, яких стосуються заходи забезпечення позову і яких суд може ідентифікувати, а також відповідним державним та іншим органам для вжиття відповідних заходів.

Згідно положеньст.158ЦПК України,суд можескасувати заходизабезпечення позовуз власноїініціативи абоза вмотивованимклопотанням учасникасправи.За клопотаннямучасника справисуд можедопустити замінуодного заходузабезпечення позовуіншим.У разіухвалення судомрішення прозадоволення позовузаходи забезпеченняпозову продовжуютьдіяти протягомдев`яностаднів здня набраннявказаним рішеннямзаконної силиабо можутьбути скасованіза вмотивованимклопотанням учасникасправи.У випадкузалишення позовубез розгляду,закриття провадженняу справіабо увипадку ухваленнярішення щодоповної відмовиу задоволенніпозову суду відповідномусудовому рішеннізазначає проскасування заходівзабезпечення позову. У такому разі заходи забезпечення позову зберігають свою дію до набрання законної сили відповідним рішенням або ухвалою суду.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.149-153, 157, 158, 258-261 ЦПК України, -

Постановив:

Заяву представника позивача ОСОБА_1 адвоката Олійник Лілії Михайлівни про забезпечення позову у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору: Товариство садоводів «Граніт» про поділ спільного сумісного майна задовольнити частково.

Вжити заходи забезпечення позову у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору: Товариство садоводів «Граніт» про поділ спільного сумісного майна.

Заборонити вчинення реєстраційних та інших дій щодо припинення членства в Товаристві Садоводів «Граніт» (код ЄДРПОУ 23550007) ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_7 ), який є власником (користувачем) земельної ділянки АДРЕСА_4 на території Товариства Садоводів «Граніт».

В задоволенні інших вимог заяви відмовити.

У разі ухвалення судом рішення про задоволення позову заходи забезпечення позову продовжують діяти протягом дев`яноста днів з дня набрання вказаним рішенням законної сили або можуть бути скасовані за вмотивованим клопотанням учасника справи. У випадку залишення позову без розгляду, закриття провадження у справі або у випадку ухвалення рішення щодо повної відмови у задоволенні позову суд у відповідному судовому рішенні зазначає про скасування заходів забезпечення позову. У такому разі заходи забезпечення позову зберігають свою дію до набрання законної сили відповідним рішенням або ухвалою суду.

Копії даної ухвали направити сторонам, Товариству Садоводів «Граніт» та відповідним державним органам для виконання.

На підставі ч. 1 ст.157ЦПК України ухвала суду про забезпечення позову підлягає негайному виконанню з дня її постановлення незалежно від її оскарження і відкриття виконавчого провадження.

Ухвалу про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову може бути оскаржено. Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Полтавського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її складення. Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

СуддяАнна Сергіївна Река