Ухвала

від 15.05.2024 по справі 320/18828/24

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД У Х В А Л А

про повернення позовної заяви

15 травня 2024 року м. Київ № 320/18828/24

Суддя Київського окружного адміністративного суду Панченко Н.Д., розглянувши позовну заяву Заступника керівника Київської міської прокуратури в інтересах держави до Київської міської ради, третя особа Департамент містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (КМДА) про визнання протиправним та скасування рішення,

ВСТАНОВИВ:

До Київського окружного адміністративного суду звернувся Заступник керівника Київської міської прокуратури як позивач по справі в інтересах держави з позовом до Київської міської ради, третя особа Департамент містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (КМДА), в якому просить суд протиправним та скасування рішення Київської міської ради від 18.05.2023 року № 6380/6421 Про затвердження детального плану території реконструкції частини промрайону Воскресенський у Дніпровському районі міста Києва.

Перевіривши матеріали позовної заяви на відповідність вимогам процесуального закону, суд дійшов висновку про необхідність її повернення з огляду на таке.

Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадови особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

За правилами частини 3 статті 5 КАС України до суду можуть звертатися в інтересах інших осіб органи та особи, яким законом надано таке право.

Відповідно до частини 3 статті 53 КАС України у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, вступає за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами.

Відповідно до статті 15 Закону України "Про прокуратуру" (Закон №1697-VII) прокурором органу прокуратури, серед інших, є перший заступник та заступник керівника обласної прокуратури.

Відповідно до частини 1 статті 24 цього Закону право подання позовної заяви (заяви, подання) в порядку цивільного, адміністративного, господарського судочинства надається Генеральному прокурору, його першому заступнику та заступникам, керівникам обласних та окружних прокуратур, їх першим заступникам та заступникам, прокурорам Спеціалізованої антикорупційної прокуратури.

За правилами частини першої статті 55 КАС України сторона, третя особа в адміністративній справі, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь у судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника, крім випадку, встановленого частиною дев`ятою статті 266 цього Кодексу.

Частиною 3 статті 11 Закону №1697-VII передбачено, що у разі відсутності керівника обласної прокуратури його повноваження здійснює перший заступник керівника обласної прокуратури, а в разі його відсутності - один із заступників керівника обласної прокуратури.

Аналогічні правила закріплені у частині 3 статті 9 та частині 3 статті 13 Закону №1697-VII щодо Генерального прокурора та керівника окружної прокуратури відповідно.

Таким чином, Кодекс адміністративного судочинства України та Закон №1697-VII розрізняють випадки, коли прокуратура діє як самостійний учасник справи і коли прокуратура діє як представник інтересів держави або громадянина.

Так, у першому випадку, який є релевантним до даного випадку, в суді забезпечується представництво інтересів самої прокуратури через інститут самопредставництва або представництва. У цьому випадку застосуванню підлягають частина перша статті 55 КАС України та відповідно частина 3 статті 9, частина 3 статті 11 та частина 3 статті 13 Закону №1697-VII.

У другому випадку прокуратура діє як представник і тоді застосуванню підлягають правила частини 3 статті 53 КАС України та частини 1 (3) статті 24 №1697-VII.

Як вбачається з матеріалів адміністративної справи, позовну заяву подано до Київського окружного адміністративного суду 22 квітня 2024 року та підписано 19.04.2024 від імені позивача заступником керівника Київської міської прокуратури Нагальнюком Р.В. в інтересах самої прокуратури а не як представника у справі.

Відтак, системний аналіз наведених норм Закону №1697-VII та КАС України, дає підстави для висновку, що заступник керівника Київської міської прокуратури був уповноважений підписувати позовну заяву Прокуратури лише у разі відсутності на дату її підписання і подання прокурора Київської міської прокуратури та його першого заступника.

Проте, доказів відсутності 19.04.2024 прокурора Київської міської прокуратури та його першого заступника позивачем не надано.

Як вже було зазначено судом, за загальним правилом, повноваження щодо здійснення представництва регіональної прокуратури у відносинах з органами державної влади надані її керівнику і лише в разі відсутності останнього такі повноваження може виконувати перший заступник, а у разі відсутності першого заступника - один із заступників, відповідно (частина третя статті 11 Закону №1697-VII) .

Верховний Суд у постанові від 27.05.2020 по справі № 819/478/17 вказав, що "...Законом №1697-VII не передбачено можливості керівника регіональної органу прокуратури делегувати повноваження щодо представництва регіональної прокуратури у взаємовідносинах з органами державної влади, іншими державними органами, органами місцевого самоврядування, особами, підприємствами, установами та організаціями, окрім випадків, передбачених частиною третьою статті 11 цього Закону. Тому, сама лише наявність відповідних повноважень заступника керівника у Регламенті, не є самостійною підставою для підписання ним позовної заяви від імені регіональної прокуратури, оскільки суперечить нормам статті 11 Закону №1697-VII".

Саме за наведених обставин Верховний Суд у постанові від 27.05.2020 по справі №819/478/17 відхилив доводи заявника касаційної скарги з приводу наявності у заступника прокурора Тернопільської області Галицького О.В. повноважень підписувати позовну заяву від імені Прокуратури з підстав, передбачених пунктом 1.13 Регламенту прокуратури Тернопільської області, затвердженого наказом прокурора Тернопільської області від 12 лютого 2014 року № 61.

Також Верховний Суд у згаданій постанові наголосив, що Законом №1697-VII не передбачено можливості керівника регіональної органу прокуратури делегувати повноваження щодо представництва регіональної прокуратури у взаємовідносинах з органами державної влади, іншими державними органами, органами місцевого самоврядування, особами, підприємствами, установами та організаціями, окрім випадків, передбачених частиною третьою статті 11 цього Закону.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 25 вересня 2019 року в справі №819/198/17 та у постанові Верховного Суду у складі Судової палати для розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду від 13 червня 2023 року по справі № 580/8729/21, у яких вказано, що в суді забезпечується представництво інтересів самої прокуратури через інститут самопредставництва або представництва. У випадку представництва інтересів самої прокуратури застосуванню підлягають частина перша статті 55 КАС України та відповідно частина 3 статті 9, частина 3 статті 11 та частина 3 статті 13 Закону №1697-VII. У другому випадку прокуратура діє як представник і тоді застосуванню підлягають правила частини 3 статті 53 КАС України та частини 1 (3) статті 24 №1697-VII.

Таким чином, приймаючи до уваги актуальні правові позиції Верховного Суду, Київський окружний адміністративний суд вважає, що позовну заяву від імені Прокуратури підписано особою, яка не мала на це відповідних повноважень, оскільки жодних документів щодо відсутності керівника чи першого заступника матеріали справи не містять.

З огляду на зазначене, Системний аналіз наведених норм Закону №1697-VII та КАС України дає підстави для висновку, що заступник керівника Київської міської прокуратури був уповноважений підписувати позовну заяву лише у разі відсутності на дату її підписання і подання керівника Київської міської прокуратури та його першого заступника.

Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом у рішенні, зокрема дна не виключно, від 13.06.2023 № 580/8729/21, від 27.05.2020 № 819/478/17, від 26.04.2023 у справі № 260/1939/22, від 01.02.2022 у справі №420/4462/20.

Проте, доказів відсутності на дату звернення до суду керівника Київської міської прокуратури та його першого заступника, прокуратурою, як позивачем по справі, не надано.

Таким чином суд вважає, що повноваження особи, яка підписала позов, в повній мірі не підтверджені.

Враховуючи викладене, суд не вбачає підстав для прийняття до розгляду даної позовної заяви, оскільки її підписано особою, право якої на вчинення таких дій не підтверджено у встановленому законом порядку.

Суд також виходить із правової позиції, викладеної Верховним Судом за тотожних обставин в ухвалі від 25.05.2018 у справі № 826/4872/16, відповідно до якої звернення до суду передбачає, зокрема, надання суду належних доказів дійсної волі учасника справи, на уповноваження певної особи на представництво. Такі докази повинні виключати будь-які сумніви стосовно справжності та чинності такого уповноваження на момент вчинення певної процесуальної дії (докази повинні бути надані в оригіналі або у формі копії, якісно оформленої особою, що є учасником справи), а також стосовно охоплення такої дії дійсним колом повноважень, делегованих представнику.

Відповідно до пункту 3 частини четвертої статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України, позовна заява повертається позивачеві, якщо позов подано особою, яка не має адміністративної процесуальної дієздатності, не підписано або підписано особою, яка не має права її підписувати, або особою, посадове становище якої не вказано.

Одночасно суд роз`яснює, що повернення судом позовної заяви з огляду на підписання її особою, повноваження якої не підтверджені, та надання заявнику права в межах розумних строків та при дотриманні всіх інших вимог процесуального закону на повторне звернення до суду з такою заявою, не є обмеженням доступу до суду та забезпечує практичну можливість реалізації права особи на суд у формі оскарження дій суб`єкта владних повноважень учасником справи особисто або через представника.

Аналогічних висновків дійшов Верховний Суд в ухвалах від 27.04.2021 у справі № 420/1819/21, від 31.05.2021 у справі № 140/16276/20.

Керуючись ст.ст. 7, 169, 246, 248, 256, 379 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УХВАЛИВ:

Позовну заяву Заступника керівника Київської міської прокуратури в інтересах держави до Київської міської ради, третя особа Департамент містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (КМДА) про визнання протиправним та скасування рішення повернути позивачу разом із усіма доданими документами.

Повернути Київській міській прокуратурі (код ЄДРПОУ 02910019; 03150, м. Київ, вул. Предславинська, 45/9) сплачений судовий збір відповідно до платіжної інструкції від 28.03.2024 № 505 у розмірі 3028,00 грн (три тисячі двадцять вісім гривень 00 коп).

Повернення позовної заяви не позбавляє права особи на повторне звернення до суду після усунення обставин, за яких такий позов було повернуто заявникові.

Копію ухвали надіслати (видати) позивачеві.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та може бути оскаржена до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня проголошення (підписання) ухвали.

Суддя Панченко Н.Д.