Ухвала

від 15.05.2024 по справі 320/9662/24

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

про передачу справи за підсудністю

15 травня 2024 року Київ № 320/9662/24

Київський окружний адміністративний суд у складі судді Скрипки І.М., перевіривши матеріали адміністративної справи за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача: Головне управлінні Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Донецькій області, про визнання протиправним і скасування рішення та зобов`язання вчинити певні дії,

в с т а н о в и в:

ОСОБА_1 в особі представника адвоката Норочевського О.О. звернувся 28.07.2023 через підсистему ЄСІТС «Електронний суд» до Київського окружного адміністративного суду з позовом (у зв`язку з надмірним навантаженням зареєстрований 24.02.2024, автоматизований розподіл здійснено 26.02.2024) до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області.

Просив суд визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області від 17.02.2023 у пенсійній справі № 262640005045 про відмову ОСОБА_1 у призначенні пенсії по інвалідності ІІ групи та зобов`язати Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області призначити ОСОБА_1 пенсію по інвалідності ІІ групи.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 05.03.2024 позовну заяву повернуто позивачу на підставі пункту 3 частини четвертої статті 169 Кодексу.

Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 30.04.2024 скасовано ухвалу від 05.03.2023, а справу направлено до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Ця справа надійшла до Київського окружного адміністративного суду та після відповідної її реєстрації в порядку, передбаченому Кодексом адміністративного судочинства України, автоматизованою системою документообігу суду було визначено суддю Скрипку І.М.

Ухвалою суду від 14.05.2024 справу прийнято до провадження, відкрито спрощене позовне провадження у справі без проведення судового засідання. Залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - Головне управлінні Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Донецькій області.

Розглянувши матеріали справи, суд доходить висновку, що цей позов подано з порушенням правил територіальної підсудності, виходячи з такого.

У силу вимог статті 25 Кодексу адміністративного судочинства України, адміністративні справи з приводу оскарження індивідуальних актів, а також дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень, які прийняті (вчинені, допущені) стосовно конкретної фізичної чи юридичної особи (їх об`єднань), вирішуються за вибором позивача адміністративним судом за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем проживання (перебування, знаходження) цієї особи-позивача або адміністративним судом за місцезнаходженням відповідача, крім випадків, визначених цим Кодексом.

У разі невизначеності цим Кодексом територіальної підсудності адміністративної справи така справа розглядається адміністративним судом за вибором позивача.

Із довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи від 15.02.2023 № 3244-7001714958 убачається, що зареєстрованою адресою місяця проживання позивача є: АДРЕСА_1 , фактичне місце проживання: АДРЕСА_2 , місцезнаходженням відповідача: АДРЕСА_3 .

Суд звертає увагу, що для листування, отримання кореспонденції тощо особа може вказувати будь-яку адресу, але для визначення територіальної підсудності справи має значення саме зареєстроване у встановленому законом порядку місце проживання, місце перебування (іноземці, особи без громадянства, внутрішньо переміщені особи) та місцезнаходження (юридична адреса) юридичної особи.

В іншому випадку буде порушено принцип територіальності розгляду справи.

Отже для цілей визначення територіальної підсудності цієї справи до уваги слід брати відомості щодо зареєстрованого у встановленому законом порядку місце проживання (перебування, знаходження) особи-позивача, як того вимагає частина перша статті 25 Кодексу адміністративного судочинства України.

Визначаючи територіальну підсудність цієї справи Київському окружному адміністративному суду, територіальна юрисдикція якого поширюється виключно на Київську область, а також із урахуванням Закону України «Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду» - на м. Київ, позивач додає до позовної заяви довідку про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи від 15.02.2023 № 3244-7001714958, згідно з якою фактичним місцем проживання позивача є: АДРЕСА_2 .

Проте суд зазначає, що довідка про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи від 15.02.2023 № 3244-7001714958, не є документом, що підтверджує зареєстроване у встановленому законом порядку місце проживання (перебування, знаходження) особи позивача.

Крім того, у матеріалах справи судом не виявлено жодних документально підтверджуючих доказів реєстрації місця проживання позивача й за вказаною у позові адресою: АДРЕСА_4 .

Відповідно до статті 3 Закону України від 11.12.2003 № 1382-IV «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» (зі змінами та доповненнями) у цьому Законі наведені нижче терміни вживаються в такому значенні:

місце перебування - житло або спеціалізована соціальна установа для бездомних осіб, інший надавач соціальних послуг з проживанням, у якому особа, яка отримала довідку про звернення за захистом в Україні, проживає строком менше шести місяців на рік або отримує соціальні послуги;

місце проживання - житло з присвоєною у встановленому законом порядку адресою, в якому особа проживає, а також заклад для бездомних осіб, інший надавач соціальних послуг з проживанням, стаціонарна соціально-медична установа та інші заклади соціальної підтримки (догляду), у яких особа отримує соціальні послуги.

Крім того, відповідно до Закону України від 05.11.2021 № 1871-ІХ «Про надання публічних (електронних публічних) послуг щодо декларування та реєстрації місця проживання в Україні» (далі Закон № 1871-ІХ), адреса житла - місцезнаходження житла особи, що включає такі дані (за наявності): область, район, місто (село, селище), район у місті,вулиця(шосе/проспект/бульвар/алея/площа/майдан/провулок/узвіз/з`їзд/проїзд/лінія/просіка/тупик тощо), номер будівлі (будинку/корпусу/блоку/секції тощо), номер квартири (кімнати тощо); витяг з реєстру територіальної громади - документ у паперовій або електронній формі, що підтверджує відомості про місце проживання (перебування) особи або інформацію про відсутність таких відомостей на дату та час формування витягу; декларування місця проживання особи - повідомлення особою органу реєстрації адреси свого місця проживання шляхом надання декларації про місце проживання в електронній формі з використанням Єдиного державного веб-порталу електронних послуг з подальшим внесенням такої інформації до реєстру територіальної громади; житло - житловий будинок, квартира, інше жиле приміщення, в якому особа постійно або тимчасово проживає; орган реєстрації - виконавчий орган сільської, селищної або міської ради, який на території територіальної громади, на яку поширюються повноваження відповідної ради, забезпечує формування та ведення реєстру територіальної громади, облік задекларованого місця проживання / зміну місця проживання особи; паспортний документ особи - паспорт громадянина України, тимчасове посвідчення громадянина України, посвідка на постійне проживання, посвідка на тимчасове проживання, посвідчення біженця, посвідчення особи, яка потребує додаткового захисту, посвідчення особи, якій надано тимчасовий захист; реєстраційна дія - внесення органом реєстрації до реєстру територіальної громади відомостей про зареєстроване місце проживання (перебування), зняте з реєстрації місце проживання, задеклароване місце проживання / виключення з реєстру територіальної громади інформації про задеклароване місце проживання, скасування реєстрації місця проживання / зняття з реєстрації місця проживання (перебування) / задекларованого місця проживання / зміненого місця проживання (перебування) з подальшою передачею таких відомостей до відомчої інформаційної системи. Реєстраційна дія є завершеною після отримання органом реєстрації підтвердження про внесення відповідної інформації до відомчої інформаційної системи; реєстрація місця проживання (перебування) особи - внесення за заявою про реєстрацію місця проживання (перебування), поданою особою в паперовій формі, до реєстру територіальної громади інформації про місце проживання (перебування) особи.

У силу вимог пункту 2 частини першої статті 3 Закону № 1871-ІХ, декларування та реєстрація місця проживання (перебування) особи здійснюється з метою, зокрема, ведення офіційного листування та здійснення інших комунікацій з особою.

Статтею 4 Закону № 1871-ІХ передбачено, що особа одночасно може мати лише одне задеклароване або одне зареєстроване місце проживання (перебування).

Порядок декларування місця проживання, реєстрації місця проживання (перебування), зміни місця проживання, зняття з реєстрації місця проживання, скасування декларування місця проживання, реєстрації місця проживання (перебування), форми декларацій (заяв), що подаються для декларування місця проживання, реєстрації місця проживання (перебування), зміни місця проживання, зняття із задекларованого та зареєстрованого місця проживання (перебування), а також порядок ведення реєстру територіальної громади, надання та передачі інформації з та до такого реєстру визначаються Кабінетом Міністрів України.

Громадянин України, який проживає на території України, а також іноземець чи особа без громадянства, який на законних підставах постійно або тимчасово проживає на території України, зобов`язані протягом 30 календарних днів після прибуття до нового місця проживання (перебування) задекларувати або зареєструвати його. Іноземець чи особа без громадянства, які отримали довідку про звернення за захистом в Україні, можуть зареєструвати місце свого перебування в Україні.

Реєстрація місця проживання (перебування) особи здійснюється за заявою такої особи, поданою в паперовій формі до органу реєстрації або через центр надання адміністративних послуг, за адресою житла будь-якої форми власності (стаття 5 Закону № 1871-ІХ).

За правилами частин першої та третьої статті 26 Закону № 1871-ІХ, за заявою особи, яка декларує або реєструє місце проживання (перебування), власника (співвласника) житла, представників, законних представників особи або власника (співвласника) житла, уповноваженої особи житла, іпотекодержателя або довірчого власника (далі - суб`єкт звернення) орган реєстрації видає витяг із реєстру територіальної громади, що підтверджує зареєстроване або задеклароване місце проживання (перебування) особи, виключення інформації з реєстру територіальної громади про місце проживання (перебування) особи. Витяг із реєстру територіальної громади - це документ у паперовій або електронній формі, що підтверджує відомості про місце проживання (перебування) особи або інформацію про відсутність таких відомостей на дату та час формування витягу. Порядок формування витягу з реєстру територіальної громади встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до пунктів 2, 4 та 10 «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 1871-ІХ, місце проживання (перебування) особи, зареєстроване до набрання чинності цим Законом, не підлягає повторній реєстрації (декларуванню). Для підтвердження інформації про місце проживання (перебування), зареєстроване до набрання чинності цим Законом, особа може подавати відомості про місце проживання, що були внесені до: паспорта громадянина України, виготовленого у формі книжечки; 2) паспорта громадянина України або паспорта громадянина України для виїзду за кордон у формі е-паспорта або е-паспорта для виїзду за кордон; 3) витягу з реєстру територіальної громади.

Місце проживання (перебування) особи, зареєстроване до дня набрання чинності цим Законом, обліковується в реєстрі територіальної громади, знімається з реєстрації / скасовується у порядку, встановленому для зняття / скасування зняття з реєстрації місця проживання, визначеного цим Законом.

На період тимчасової окупації Російською Федерацією території України, а також на період віднесення у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, територіальних громад до територій, на яких ведуться (велися) бойові дії, положення частини першої статті 4 цього Закону не поширюється на осіб, місце проживання яких зареєстроване або задеклароване у житлі, що знаходиться на тимчасово окупованій Російською Федерацією території України, а також на територіях, на яких ведуться (велися) бойові дії. Така особа може задекларувати або зареєструвати місце свого проживання без зняття з реєстрації місця свого попереднього проживання.

До реєстру територіальної громади вносяться відомості про зареєстроване місце проживання внутрішньо переміщеної особи на тимчасово окупованій Російською Федерацією території України, а також на територіях, на яких ведуться (велися) бойові дії, визначених у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Із 22.11.2014 набрав чинності Закон України від 20.10.2014 № 1706-VІІ «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб» (Закон № 1706-VІІ), яким відповідно до Конституції та законів України, міжнародних договорів України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, закріплені гарантії для внутрішньо переміщених осіб.

За нормами частини першої статті 1 Закону № 1706-VІІ внутрішньо переміщеною особою є громадянин України, іноземець або особа без громадянства, яка перебуває на території України на законних підставах та має право на постійне проживання в Україні, яку змусили залишити або покинути своє місце проживання у результаті або з метою уникнення негативних наслідків збройного конфлікту, тимчасової окупації, повсюдних проявів насильства, порушень прав людини та надзвичайних ситуацій природного чи техногенного характеру.

Згідно із частиною першою статті 4 Закону № 1706-VІІ, факт внутрішнього переміщення підтверджується довідкою про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи.

Так, форма довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, затверджена постановою Кабінету Міністрів України від 01.10.2014 № 509 «Про облік внутрішньо переміщених осіб» (далі Постанова № 509).

Відповідно до пункту 1 Постанови № 509, довідка є документом, який підтверджує факт внутрішнього переміщення і взяття на облік внутрішньо переміщеної особи.

Постановою Кабінету Міністрів України від 07.02.2022 № 265 «Деякі питання декларування і реєстрації місця проживання та ведення реєстрів територіальних громад» затверджено Порядок декларування та реєстрації місця проживання (перебування) (далі Порядок № 265), який визначає механізм здійснення декларування/реєстрації місця проживання (перебування), зміни місця проживання, зняття із задекларованого/зареєстрованого місця проживання (перебування), скасування декларування/реєстрації місця проживання (перебування), а також встановлює форми необхідних для цього документів.

Згідно з пунктами 3 та 4 Порядку № 265, декларування/реєстрація місця проживання (перебування), зняття із задекларованого/зареєстрованого місця проживання (перебування), зміна місця проживання (перебування), скасування декларування/реєстрації місця проживання (перебування) особи здійснюється органом реєстрації, на території територіальної громади, на яку поширюються повноваження відповідної ради.

Особа може задекларувати/зареєструвати своє місце проживання (перебування) лише за однією адресою. У разі коли особа проживає у двох і більше місцях, вона здійснює декларування/реєстрацію місця проживання (перебування) за однією з таких адрес за власним вибором. За адресою задекларованого/зареєстрованого місця проживання (перебування) з особою ведеться офіційне листування та вручення офіційної кореспонденції.

Ураховуючи наведені норми чинного законодавства, суд доходить висновку про те, що надана позивачем довідка про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи від 15.02.2023 № 3244-7001714958 не є документом, який у розумінні вимог Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» та Порядку декларування та реєстрації місця проживання (перебування), затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 07.02.2022 № 265, підтверджує зареєстроване місце проживання/перебування позивача за адресою: АДРЕСА_2 .

Крім того, суд ураховує, що докази місця проживання за адресою: АДРЕСА_4 ,у матеріалах справи взагалі відсутні.

У зв`язку із цим, суд, встановлюючи зареєстроване місце проживання позивача, ураховує дані довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи від 15.02.2023 № 3244-7001714958, щодо реєстрації місця проживання, відповідно до якого зареєстрованим місцем проживання позивача є: АДРЕСА_1 .

Суд констатує, що серед доданих до позову документів позивачем не надано відомостей з реєстру територіальної громади, яка здійснила відповідну реєстраційну дію, щодо декларування/реєстрації місця його проживання за межами тимчасово окупованої території України без внесення будь-яких відміток до паспорта громадянина України, виготовленого у формі книжечки.

У матеріалах справи відсутній витяг із реєстру територіальної громади, що підтверджує зареєстроване або задеклароване місце проживання (перебування) позивача, виключення інформації з реєстру територіальної громади про місце проживання (перебування) позивача.

Ураховуючи наведені законодавчі приписи, суд доходить висновку, що надана позивачем довідка від 15.02.2023 № 3244-7001714958 про взяття його на облік внутрішньо переміщеної особи не є документом, який підтверджує зареєстроване місце проживання/перебування, а є лише документом, який підтверджує факт внутрішнього переміщення і взяття на облік внутрішньо переміщеної особи.

Окремо суд констатує, що довідка про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи не є витягом із реєстру територіальної громади, що підтверджує зареєстроване або задеклароване місце проживання (перебування) позивача.

Отже вирішення спору за вибором позивача має здійснюватись окружним адміністративним судом, територіальна юрисдикція якого поширюється на Донецьку область (за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем проживання позивача) або адміністративним судом, територіальна юрисдикція якого поширюється на Харківську область за місцезнаходженням відповідача.

У той же час, позивач звернувся із цим позовом до Київського окружного адміністративного суду, територіальна юрисдикція якого згідно з Додатком № 1 до Указу Президента України від 16.11.2004 № 1417/2004 «Про утворення місцевих та апеляційних адміністративних судів, затвердження їх мережі» розповсюджується на територію Київської області, а відповідно до положень Закону України «Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду» також і на місто Київ.

Ураховуючи підсудність цієї справи одночасно як Донецькому окружному адміністративному суду (за зареєстрованим місцем проживання позивача), так і Харківському окружному адміністративному суду (за місцезнаходженням відповідача), із метою дотримання вимог закону, що визначають правила підсудності адміністративних справ, а також для забезпечення прав учасників справи на розгляд справи «судом, встановленим законом», суд уважає за необхідне передати адміністративну справу за підсудністю до Донецького окружного адміністративного суду (за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем проживання позивача).

При цьому, відповідно до висновку, викладеного у постанові Верховного Суду від 20.03.2019 у справі № 826/319/17, довідка про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи не посвідчує право користування житлом за адресою, зазначеною у цій довідці.

Разом із тим, суд уважає за необхідне роз`яснити позивачу, що у разі незгоди з територіальною підсудністю, визначеною цією ухвалою, позивач не позбавлений можливості подати до Донецького окружного адміністративного суду клопотання про передачу справи на розгляд до Харківського окружного адміністративного суду.

За змістом пункту 3 частини першої статті 29 Кодексу адміністративного судочинства України, суд передає адміністративну справу на розгляд іншого адміністративного суду, якщо після відкриття провадження у справі суд встановить, що справа належить до територіальної юрисдикції (підсудності) іншого суду.

Згідно із частинами шостою та восьмою статті 29 Кодексу адміністративного судочинства України, питання про передачу адміністративної справи, крім випадку, визначеного пунктами 4-6 частини першої цієї статті, суд вирішує ухвалою. Ухвалу про передачу адміністративної справи з одного адміністративного суду до іншого може бути оскаржено.

Передача адміністративної справи з одного суду до іншого на підставі відповідної ухвали, яка підлягає оскарженню, здійснюється не пізніше наступного дня після закінчення строку на оскарження такої ухвали, а в разі подання апеляційної скарги після залишення її без задоволення.

Спори між адміністративними судами щодо підсудності не допускаються (частина перша статті 30 Кодексу).

На підставі викладеного, керуючись статтями 25, 29, 30, 243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

у х в а л и в:

адміністративну справу № 320/9662/24 передати за підсудністю до Донецького окружного адміністративного суду.

Передачу справи здійснити не пізніше наступного дня після закінчення строку на оскарження ухвали, а в разі подання апеляційної скарги після залишення її без задоволення.

Копію ухвали надіслати (видати) учасникам справи (їхнім представникам).

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та може бути оскаржена до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня проголошення (підписання) ухвали.

Суддя Скрипка І.М.