Рішення

від 13.05.2024 по справі 520/5546/24

ХАРКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

13 травня 2024 року № 520/5546/24

Харківський окружний адміністративний суд у складі: головуючого - судді Заічко О.В., розглянувши у порядку спрощеного провадження в приміщенні суду в м. Харкові адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «СУШІ ПРОДУКТ ПЛЮС» (вул. 23 Серпня, буд. 12-А літ. «И-2», кімната 2, м. Харків, 61072, код ЄДРПОУ 41453496) до Рівненської митниці Державної митної служби України (вул. Соборна, буд. 104, м. Рівне, буд. 104, 33028, код ЄДРПОУ 43958370 ) про визнання протиправними та скасування рішення та картки відмови, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до Харківський окружний адміністративний суду з адміністративним позовом, в якому просить:

- визнати протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості товарів від 25.09.2023 № UA204000/2023/000145/2 Рівненської митниці Держмитслужби України;

- визнати протиправною та скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA204000/2023/000197 від 25.09.2023 Рівненської митниці Держмитслужби України.

Заявлені вимоги обґрунтовані тим, що підприємством вчинені всі необхідні дії щодо митного оформлення ввезеної партії товару та надані документи на підтвердження їх митної вартості згідно з вимогами митного законодавства, проте Рівненська митниця безпідставно відмовила у прийнятті митної декларації та митному оформленні партії товарів за визначеною відповідно до ціни договору (контракту) митною вартістю. Позивач вважає, що оскаржувані рішення від 25.09.2023 № UA204000/2023/000145/2 не містять передбачених законодавством відомостей про підстави невизнання заявленої митної вартості.

По справі було відкрито спрощене провадження в порядку, передбаченому та запропоновано відповідачеві надати відзив на позов.

Копія ухвали про відкриття спрощеного провадження була надіслана сторонам та отримана ними.

Від представника відповідача надійшов відзив, в якому позов не визнає, посилаючись на те, що митним органом здійснена перевірка документів, які подані позивачем до митного оформлення та встановлено розбіжності. Відповідач зауважив, що згідно накладних ЦІМ/УМВС від 23.11.2023 № 44784, маршрут перевезення товарів залізничним транспортом:Славков(Польша)-ст.Клевань(Україна). До митного оформлення надано рахунок-фактуру щодо транспортно-експедиторських послуг від 02.11.2023 № LS-4517475, в якому маршрут перевезення залізничним транспортом не зазначається, а відповідно до довідки ввід 02.11.2023 № 416218, маршрут перевезення залізничним транспортом є Гданськ (Польша)- ст. Клевань (Україна). Це свідчить про ймовірність не включення вартості транспортування за маршрутом Гданськ (Польша) Славков (Польша) при розрахунку митної вартості товарів, що є порушенням ч. 10 ст. 58 Митного кодексу України. До митного оформлення декларантом в якості підтвердження задекларованих числових значень витрат, пов`язаних із організацією та доставкою товару, надано довідку, що не відповідає вимогам Наказу Міністерства фінансів України від 24.05.2012 № 599 «Про затвердження Форми декларації митної вартості та Правил її заповнення», зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 18.06.2012 за № 984/21296. Крім того, довідка від 02.11.2023 № 416218 не містить інформації щодо числового значення винагороди експедитору за послуги за межами території України, хоча у Рахунку у позиції № 2 зазначено «Експедиторська винагорода».

До митної вартості не включено витрати на транспортування від порту Гданськ до Евротермінал Славков (м. Славков Польша) відстань між яким складає близько 500 км. Відповідно до ч. 3 ст. 53 МК України визначені документи, які підтверджують митну вартість товарів, однак надані документи містили розбіжності щодо вартості товару та ідентифікуючих даних документів на підставі яких придбано товар. За митною декларацією № 23UA204020038393U0 декларантом заявлено до митного оформлення товари(локшина, соуси, паста), митна вартість яких визначена за основним методом на підставі положень ст.58Митного кодексу України. При контролі правильності визначення декларантом митної вартості товарів, заявлених до митного оформлення за митною декларацією, встановлені неточності, у зв`язку з чим декларанту було надіслано електронне повідомлення про необхідність надання додаткових документів для підтвердження заявленого рівня митної вартості. За результатами опрацювання усіх наданих декларантом документів, прийнято рішення про коригування митної вартості товару від 25.09.2023 № UA20400/2023/000145/2 з обґрунтуванням причин коригування митної вартості товарів. Враховуючи вищезазначене просить у задоволені позовних вимог відмовити.

Позивачем надано відповідь на відзив, у якому він підтримав свої позовні вимоги та зазначив, що відповідач помилково посилається на заявку № 416218 від 10.12.2023 на організацію транспортування та експедирування вантажу у контейнері, накладну ЦІМ/УМВС від 23.11.2023 № 44784, довідку від 02.11.2023 № 416218. Вищезазначені документи не стосуються поставки та митному оформленні товарів за митною декларацією № 23UA204020038393U0 від 21.09.2023 стосовно якої відповідачем було прийнято рішення про коригування митної вартості товару від 25.09.2023 № UA20400/2023/000145/2 та картку відмови. На підтвердження розміру транспортних витрат до кордону України ТОВ «СУШІ ПРОДУКТ ПЛЮС» надав до Рівненської митниці: рахунок № LS-4508128 від 15.09.2023 та довідку про транспортні витрати № 407646 від 15.09.2023. Вказані в них суми не суперечать змісту заявки №15/07 від 15.07.2023. Крім того, позивач зазначає, що відповідачем безпідставно використано джерело для коригування митної вартості товару за резервним методом - інші митні декларації, при цьому відповідач не обґрунтував неможливість визначення митної вартості товарів, задекларованих позивачем, за основним методом(ціною договору) згідно ст. 58 Митного кодексу.

Відповідно до ст. 263 КАС України, суд розглядає за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) справи, зокрема, щодо: оскарження фізичними особами рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат.

Фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється згідно вимог ст. 229 КАС України.

Дослідивши матеріали справи, суд виходить з наступного.

Між ТОВ «СУШІ ПРОДУКТ ПЛЮС», як покупцем та компанією «ВEIJING SYIPULLER COL.,TD» (Китай), як продавець укладено зовнішньоекономічний контракт купівлі-продажу № BS-001 від 10.08.2021. Відповідно до п. 1.1. контракту продавець зобов`язується продати покупцю товар згідно специфікацій. Згідно зі специфікацією-додатком № 11 від 24.05.2023 до контракту купівлі-продажу № BS-001 від 10.08.2021 передбачена поставка наступного товару: паста Місо темна, пшенична локшина, соус Тонкацу, соус Кімчі, соус Устричний, загальна сума вартості вищевказаної партії товару складає 36620 доларів США. Спеціфікацією-додатком № 11 від 24.05.2023 до контракту купівлі-продажу № BS-001 від 24.05.2023 до контракту купівлі-продажу № BS-001 від 10.08.2021 також передбачено,що вантажовідправником товару є компанія-продавець «ВEIJING SYIPULLER COL.,TD» (Китай), умови поставки FOB Qingdao(місто порт у Китаї). Позивач зазначає, що ціна на умовах поставки FOB означає, що контрактна ціна товару включає в себе суму вартості самого товару, експортного митного оформлення цього товару із сплатою експортних мит та інших зборів, а також вартість доставки у порт відвантаження та завантаження на борт судна без вартості перевезення(фрахту) в порт призначення. Продавець компанія «ВEIJING SYIPULLER COL.,TD» (Китай) надав ТОВ«СУШІ ПРОДУКТ ПЛЮС» комерційний інвойс №INV/SP2305 ВІД 10.07.2023 від 10.07.2023 на вищевказаний товар. У інвойсі вказана загальна вартість партії товару на умовах поставки FOB Qingdao, у розмірі 36620 доларів США, а також конкретизована вартість за одиницю товару та загальна вартість по кожному виду товару відповідно до специфікації додатку№11 від 24.05.2023р. до контракту № BS-001 від 10.08.2021. У інвойсі також конкретизовані відомості щодо пакування та ваги товару, які відповідають специфікації. Позивачем було здійснено повну оплату за товар, шляхом перерахунку коштів на рахунок продавця, що підтверджено платіжною інструкцією № 208 від 24.07.2023 на суму 27905,75 доларів США та платіжною інструкцією № 168 від 30.05.2023 на суму 8714,25 катастрофи, виконанням інтернаціонального обов`язку чи безпосередньою участю в антитерористичній операції в рай

На подану позивачем митну декларацію № 23UA204020038393U0 від 21.09.2023 та документів на підтвердження митної вартості товарі, позивач отримав повідомлення від митниці декларації №1950541 від 22.09.2023 у якому зазначено, що відповідно до положень Митного кодексу України у поданих документах виявлено неточності, що свідчить про наявність ризиків заявлення до митного оформлення неповних відомостей стосовно умов придбання товарів, в тому числі і стосовно числових значень складових митної вартості. Відповідачем було надіслано повідомлення № 1950544 від 22.09.2023 наступного змісту: «митна вартість імпортованих товарів не може бути визнана за митною вартістю, визначеною декларантом, у зв`язку з наявністю неточностей у поданих до митного оформлення документах. Враховуючи зазначене, позивач надав відповідачу письмові пояснення від 25.09.2023 та надав копії додаткових документів:

1. копію комерційної пропозиції від 23.05.2023;

2. копію митної декларації Республіки Польша;

3. копію заявки № 15/07 від 15.07.2023 до договору про транспортно-експедиторське обслуговування № 12/20СШ від 12.10.2021;

4. копію виправленої довідки про транспортні витрати з вих.. № 407646 від 22.09.2023 наданої експедитором ТОВ «ЛАМАН-ШІПІНГ»;

5. копія листа-повідомлення з вих. № 23/09 від 23.09.2023 експедитора ТОВ «ЛАМАН-ШІПІНГ» про виправлення помилки у довідці про транспортні витрати з вих. 407646 від 22.09.2023. Відповідачем не були враховані пояснення та надані додаткові документи.

За результатами перевірки митної декларації №23UA204020038393U0 від 21.09.2023р. та документів Рівненською митницею було складено картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення від 25.09.2023 № UA204000/2023/000145/2. Позивач вважає зазначене рішення необґрунтованим, оскільки розрахована позивачем митна вартість товарів підтверджується математично та документально, тому позивач має право на застосування основного методу визначення митної вартості.

Суд, визначаючись щодо заявлених вимог по суті, виходить з того, що засади організації та здійснення митної справи в Україні, регулювання економічних, організаційних, правових, кадрових та соціальних аспектів діяльності митної служби України визначає Митний кодекс України.

Згідно положень частини другої статті 1 Митного кодексу України (далі - МК України) відносини, пов`язані із справлянням митних платежів, регулюються цим Кодексом, Податковим кодексом України та іншими законами України з питань оподаткування.

Відповідно до частини другої статті 52 МК України, декларант зобов`язаний: заявляти митну вартість, визначену ним самостійно, у тому числі за результатами консультацій з митним органом; подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; нести всі додаткові витрати, пов`язані з коригуванням митної вартості або наданням митному органу додаткової інформації.

Положеннями статті 53 МК України передбачено, що документами, які підтверджують митну вартість товарів, є документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування ( ч. 2 ст. 53 МК України).

У разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи:) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); виписку з бухгалтерської документації; ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; копію митної декларації країни відправлення; висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини ( ч. 3 ст. 53 МК України).

У разі якщо митний орган має обґрунтовані підстави вважати, що існуючий взаємозв`язок між продавцем і покупцем вплинув на заявлену декларантом митну вартість, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу, крім документів, зазначених у частинах другій та третій цієї статті, подає (за наявності) такі документи: виписку з бухгалтерських та банківських документів покупця, що стосуються відчуження оцінюваних товарів, ідентичних та/або подібних (аналогічних) товарів на території України; довідкову інформацію щодо вартості у країні-експортері товарів, що є ідентичними та/або подібними (аналогічними) оцінюваним товарам; розрахунок ціни (калькуляцію). Забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті. Декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару ( ч.ч. 4,5,6 ст. 53 МК України).

Отже, передбачений перелік документів, які подаються разом з митною декларацією, які мають на меті встановити товар та визначити його вартість, вартість страхування, транспортування, упаковки, є вичерпним. У разі, коли декларантом надано повний перелік документів передбачених частиною другою статті 53 МК України, та можливо встановити повну, вірну ціну товару, складники, що впливають на формування його вартості, вимагати додаткові документи заборонено. У разі не надання повного пакету документів, з який можливо встановити дійсну заявлену вартість товару, митний орган вправі витребувати інші документи, підтверджуючі дані митної декларації.

Рівненська митниця Держмитслужби України отримавши від позивача документи встановила невідповідність наданих документів заявленій вартості товару.

Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.

За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.

Згідно з положеннями статті 57 МК України визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).

Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

Суд зауважує,що чинним законодавством врегульовано, що застосування другорядних методів, до яких віднесено і резервний, здійснюється лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу, та виключно після процедури консультацій між органом доходів і зборів та декларантом, в ході яких декларант обґрунтовує неможливість застосування основного та наступних методів.

Крім того, суд зауважує, що ч. 12 статті 264 МК України встановлено, що у разі відмови у прийнятті митної декларації посадовою особою органу доходів і зборів заповнюється картка відмови у прийнятті митної декларації за формою, встановленою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику. Один примірник зазначеної картки невідкладно вручається (надсилається) декларанту або уповноваженій ним особі. Інформація про відмову у прийнятті для оформлення електронної митної декларації надсилається декларанту електронним повідомленням, засвідченим електронним цифровим підписом посадової особи органу доходів і зборів.

Суд зазначає, що витребування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості не може ґрунтуватись на припущеннях, а може мати місце у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей. Такі сумніви можуть бути зумовлені неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів, невідповідністю характеристик товарів, зазначених у поданих документах, митному огляду цих товарів, порівнянням рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких уже здійснено, тощо. Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду України від 30.06.2015 у справі №21-591а15.

Отже, надані позивачем для митного оформлення товару документи містять достовірні та об`єктивні відомості, які підтверджують числові значення складових митної вартості товару за ціною договору, а тому відсутні підстави ставити під сумнів достовірність заявленої декларантом митної вартості спірної партії товару за ціною договору.

Відповідно до частини чотирнадцятої статті 58 МК України, у разі відсутності обґрунтувань з боку органу доходів і зборів необхідно вважати, що взаємовідносини, зазначені у частині дванадцятій цієї статті, не вплинули на ціну оцінюваних товарів.

Відповідно до частини шостої статті 54 МК України митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: 1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; 2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; 3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; 4) надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

Проаналізувавши наведені вище приписи МК України суд дійшов висновку, що митний орган у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, яка була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, може витребувати додаткові документи. Наявність обґрунтованих сумнівів у правильності зазначеної декларантом митної вартості товарів є імперативною умовою, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів. Сумніви митниці є обґрунтованими, якщо надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Митний орган зобов`язаний зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки сумнівних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у їх достовірності.

При цьому суд також зазначає, що під час митного оформлення відповідачем не встановлено неможливості визначення позивачем митної вартості за ціною Контракту з підстав порушення ним вимог частини вісімнадцятої статті 58 МК України.

Із матеріалів справи вбачається, що за результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товару відповідач не визнав митну вартість, заявлену декларантом за основним методом за ціною договору(контракту), та прийняв спірне рішення про коригування митної вартості товарів від 25.09.2023 № UA20400/2023/000145/2 визначивши митну вартість відповідно до ст. 64 МК України за другорядним (резервним) методом

Суд зауважує, що в адміністративних процедурах із митного контролю та митного оформлення орган повинен обґрунтувати та довести законність свого рішення. Таке рішення митного органу не може ґрунтуватися на припущеннях, на сумнівах про повноту і достовірність відомостей про заявлену митну вартість товару. Проте, відповідач не довів наявність застережень, передбачених ч. 1,2 ст. 58 МК України щодо неможливості визначення митної вартості за основним методом, зокрема не довів, що заявлені позивачем відомості про митну вартість товару є неповними або недостовірними. Крім того, відповідачем не доведено, що митна вартість, визначеного ним за резервним методом ґрунтується на раніше визначених митним органом митних вартостях, як це передбачено ч. 2 ст. 64 МК України. Тому резервний метод визначення митної вартості застосовано без достатніх на те підстав та з порушенням порядку черговості послідовного використання методів, визначених ст. ст. 59-63МК України. Наведене не дає підстав вважати рішення Рівненської митниці Держмитслужби України про коригування митної вартості товарів 25.09.2023 № UA20400/2023/000145/2, обґрунтованим та мотивованим у контексті вимог ч. 2 ст. 55 МК України. Так застосовуючи резервний метод у спірному рішенні про коригування митної вартості товарів, відповідач не здійснив порівняння якісних характеристик товарів, умов контрактів (умов поставки,оплати, розміру партії товару, вартості фрахту тощо), методу визначення митної вартості, чи застосовувалося її коригування митницею та відповідачем не було враховано положення ч. 7 ст. 60 МК України про те, що при визначення митної вартості оцінюваних товарів за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів, використовується найменша така вартість. Докази в підтвердження проведення посадовою особою Рівненської митниці перевірки наявності чи відсутності відомостей про митне оформлення ідентичних чи аналогічних товарів у спірному рішенні не наводиться. При цьому відповідач не виконав обов`язку щодо наведення у рішенні про коригування митної вартості товаріня про реєстрацію такої податкової накладної. Крім того, запропонувавши позивачу надати пояснення та копії документів щодо підтвердження інформації, зазначеної в податковій накладні, для розгляду питання прийняття рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної в ЄРПН, контролюючий орган не визначив конкретного переліку документів, які він вважає належними та достатніми для прийняття по

Така позиція підтверджується практикою застосування ч. 2 ст. 55 МК України Верховним Судом, зокрема в постанові від 05.02.2019 у справі № 816/1199/15-а.

Отже не наведення митницею в рішенні про коригування митної вартості товарів належних та допустимих доказів того, що документи, подані декларантом для митного оформлення товару, є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності викликають сумнів у достовірності наданої інформації, витребування митницею додаткових документів без зазначення обставин, які ці документи повинні підтвердити, свідчить, за висновком суду, на користь протиправності рішення щодо застосування іншого, ніж основний метод, визначення митної вартості товарів. Позивач, у свою чергу, під час митного оформлення надав всі документи, передбачені частиною другою статті 53 МК України, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення за ціною договору, та, як наслідок, необґрунтованість висновку митного органу щодо наявності розбіжностей в поданих документах.

Суд наголошує, що принцип прийняття рішення на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України є орієнтиром при реалізації повноважень владного суб`єкта, який вимагає від останнього діяти на виконання закону, за умов та обставин, визначених ним, з дотриманням встановленої законом процедури. Критерій прийняття рішення, вчинення (невчинення) дії обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення або вчинення дії, відображає принцип обґрунтованості рішення або дії. Він вимагає від суб`єкта владних повноважень враховувати як обставини, на обов`язковість урахування яких прямо вказує закон, так і інші обставини, що мають значення у конкретній ситуації. Суб`єкт владних повноважень повинен уникати прийняття невмотивованих висновків, обґрунтованих припущеннями, а не конкретними обставинами. Несприятливе для особи рішення повинно бути вмотивованим.

Суд, дослідивши наявні у справі документи подані ТОВ «СУШІ ПРОДУКТ ПЛЮС» звертає увагу на те, що документи, подані до Рівненської митниці, з метою підтвердження заявлених відомостей про митну вартість товару, містять усю необхідну інформацію про вартість товару та транспортних послуг, а також реквізити , необхідні для ідентифікації ввезеного товару. Крім того, документи надані ТОВ «СУШІ ПРОДУКТ ПЛЮС» чітко ідентифікують оцінюваний товар та містять об`єктивні і достовірні дані , що підлягають обчисленню, які підтверджували ціни товару, що підлягає сплаті ТОВ «СУШІ ПРОДУКТ ПЛЮС» на користь поставщика, тобто підтверджують митну вартість товару за ціною договору. Крім того, на вимогу відповідача були надані усі додатково витребувані документи для проведення подальшого дослідження відповідності заявленої митної вартості товару, які підтверджують у повному обсязі заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

Частиною першою-другою статті 77 КАС України унормовано, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Проте відповідачем не доведено правомірність спірного рішення.

З урахуванням встановлених вище обставин суд приходить до висновку про необґрунтованість використання Рівненською митницею Держмитслужби України резервного методу визначення митної вартості товару, оскільки, як було встановлено раніше, у відповідача були наявні всі правові підстави для визначення митної вартості імпортованого товару за першим методом - за ціною договору.

Оцінюючи в сукупності наведене, суд приходить до переконливого висновку про те, що заявлений позов є обґрунтованим та підлягає до задоволення.

Відповідно до частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Керуючись ст. ст.139, 227, 241-243, 246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «СУШІ ПРОДУКТ ПЛЮС» (вул. 23 Серпня, буд. 12-А літ. «И-2», кімната 2, м. Харків, 61072, код ЄДРПОУ 41453496) до Рівненської митниці Державної митної служби України (вул. Соборна, буд. 104, м. Рівне, буд. 104, 33028, код ЄДРПОУ 43958370 ) про визнання протиправними та скасування рішення та картки відмови - задовольнити.

Визнати протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості товарів від 25.09.2023 № UA204000/2023/000145/2 Рівненської митниці Державної митної служби України.

Визнати протиправною та скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA204000/2023/000197 від 25.09.2023 Рівненської митниці Державної митної служби України.

Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «СУШІ ПРОДУКТ ПЛЮС» (вул. 23 Серпня, буд. 12-А літ. «И-2», кімната 2, м. Харків, 61072, код ЄДРПОУ 41453496) за рахунок бюджетних асигнувань Рівненської митниці Державної митної служби України (вул. Соборна, буд. 104, м. Рівне, 33028, код ЄДРПОУ 43958370) сплачену суму судового збору у розмірі 8674,18 грн (вісім тисяч шістсот сімдесят чотири гривні 18 копійок).

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржено протягом тридцяти днів з дня його складання у повному обсязі шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Другого апеляційного адміністративного суду.

Суддя Заічко О.В.