Постанова

від 15.05.2024 по справі 826/15862/18

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУДСправа № 826/15862/18 Суддя (судді) першої інстанції: Леонтович А.М.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 травня 2024 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Судді-доповідача: Кузьмишиної О.М.,

суддів: Кобаля М.І., Грибан І.О.,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «А.Л.М.А.С.» на ухвалу Київського окружного адміністративного суду від 26 вересня 2023 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «А.Л.М.А.С.» до Головного управління Державної податкової служби у місті Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 09.07.2018,

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю «А.Л.М.А.С.» звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до Головного управління ДФС у м. Києві, в якому просило визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 09 липня 2018 року №3512615147 та №3522615147.

Окружний адміністративний суд міста Києва рішенням від 24 квітня 2019 року у справі №826/15862/18, яке залишено без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 20 листопада 2018 року, задовольнив повністю позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «А.Л.М.А.С.».

Постановою від 15 січня 2021 року Верховний Суд скасував постанови Окружного адміністративного суду міста Києва від 24 квітня 2019 року та Шостого апеляційного адміністративного суду від 20 листопада 2019 року, а справу направив до суду першої інстанції на новий розгляд.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 26 вересня 2023 року позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «А.Л.М.А.С.» залишено без розгляду.

Не погоджуючись із вказаною ухвалою суду першої інстанції, ТОВ «А.Л.М.А.С.» подало апеляційну скаргу, у якій просить оскаржувану ухвалу скасувати, а справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Апеляційна скарга мотивована тим, що ухвала суду першої інстанції прийнята із порушенням норм процесуального права, що в силу положень статті 320 Кодексу адміністративного судочинства України є умовою для скасування оскаржуваної ухвали та направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Обґрунтовуючи свої вимоги, апелянт зазначає, що позивач не був належним чином повідомлений про дату та час судових засідань, оскільки суд першої інстанції надсилав ухвалу про прийняття адміністративної справи до провадження та повістки особі, що не має повноважень представляти позивача у Київському окружному адміністративному суді та не є його представником.

Також апелянт звертає увагу, що в матеріалах справи відсутні докази надсилання повістки про виклик позивача в судове засідання на 26.09.2023 та підтвердження про отримання тексту повістки.

Обґрунтовуючи свої вимоги, апелянт зазначає, що судом в оскаржуваній ухвалі не зазначено, що неявка позивача перешкоджає розгляду справи та не викладав аргументів щодо неможливості подальшого розгляду справи за відсутності позивача.

Ухвалами Шостого апеляційного адміністративного суду від 30.01.2024 та від 25.03.2024 відкрито апеляційне провадження та призначено справу до судового розгляду в порядку письмового провадження.

Від Головного управління ДПС у м. Києві відзив на апеляційну скаргу не надходив, що не перешкоджає розгляду справи за наявними у ній матеріалами.

Відповідно до частини першої статті 308 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши доводи апеляційної скарги та перевіривши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а ухвалу суду першої інстанції слід скасувати із направленням до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Як вбачається з матеріалів справи, ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 20.06.2023 справу №826/15862/18 прийнято до провадження судді Леонтовича А.М. та призначено підготовче судове засідання на 20.07.2023 о 16:00. Копію ухвали суду від 20.06.2023 року надіслано Головному управлінню ДПС у м. Києві в його електронний кабінет.

В матеріалах справи міститься довідка про доставку електронного листа, з якої вбачається, що документ доставлено до електронного кабінету Головного управління ДПС у м. Києві 20.06.2023 року о 19:34. Однак, суд апеляційної інстанції звертає увагу, що зазначена довідка не містить підпису відповідального працівника - Грабовської І.В .

Окрім цього, в матеріалах справи відсутні докази направлення зазначеної ухвали позивачу.

Судове засідання, призначене на 20.07.2023 було відкладено у зв`язку з неявкою позивача.

Про наступне судове засідання, призначене на 05.09.2023, позивача було повідомлено повісткою, яку направлено на електронну пошту позивача - ІНФОРМАЦІЯ_1 Однак докази отримання повістки в матеріалах справи відсутні. Відповідач повідомлений про зазначене судове засідання під розписку, яка міститься в матеріалах справи. (а.с.175).

Судове засідання, призначене на 05.09.2023 було відкладено у зв`язку з неявкою позивача.

Колегія суддів встановила, що в матеріалах справи відсутні будь-які докази, які підтверджують повідомлення позивача про наступне судове засідання на 26.09.2023 року. Однак, згідно протоколу судового засідання від 26.09.2023 року №1949101 (а.с.180) вбачається, що суддя зазначив, що представник позивача три рази не з`явився в судове засідання, будь-яких клопотань, заяв не надходило, позивач був повідомлений належним чином, у зв`язку із чим суд керуючись пунктом 4 частини першої статті 240 Кодексу адміністративного судочинства України залишив позовну заяву без розгляду.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, колегія суддів виходить із наступного.

Частина друга статті 44 КАС України передбачає, що учасники справи зобов`язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

За приписами частин першої та другої статті 124 КАС України судові виклики і повідомлення здійснюються повістками про виклик і повістками-повідомленнями.

Повістки про виклик у суд надсилаються учасникам справи, свідкам, експертам, спеціалістам, перекладачам, а повістки-повідомлення - учасникам справи з приводу вчинення процесуальних дій, у яких участь цих осіб не є обов`язковою.

Відповідно до частини третьої статті 124 Кодексу адміністративного судочинства України судовий виклик або судове повідомлення учасників справи, свідків, експертів, спеціалістів, перекладачів здійснюється: 1) за наявності в особи офіційної електронної адреси - шляхом надсилання повістки на офіційну електронну адресу; 2) за відсутності в особи офіційної електронної адреси - шляхом надсилання повістки рекомендованою кореспонденцією (листом, телеграмою), кур`єром із зворотною розпискою за адресами, вказаними цими особами, або шляхом надсилання тексту повістки в порядку, визначеному статтею 129 цього Кодексу.

За змістом частини третьої статті 126 Кодексу адміністративного судочинства України повістка повинна бути вручена не пізніше ніж за п`ять днів до судового засідання, крім випадку, коли повістка вручається безпосередньо в суді.

Як унормовано статтею 129 Кодексу адміністративного судочинства України, за письмовою заявою учасника судового процесу, який не має офіційної електронної адреси, текст повістки надсилається йому судом електронною поштою, факсимільним повідомленням, телефонограмою, текстовим повідомленням з використанням мобільного зв`язку на відповідну адресу електронної пошти, номер факсу, телефаксу, телефону, зазначені у відповідній письмовій заяві.

Учасник судового процесу повинен за допомогою електронної пошти (факсу, телефону) негайно підтвердити суду про отримання тексту повістки. Текст такого підтвердження роздруковується, а телефонне підтвердження записується відповідним працівником апарату суду, приєднується секретарем судового засідання до справи і вважається належним повідомленням учасника судового процесу про дату, час і місце судового розгляду. У такому випадку повістка вважається врученою учаснику судового процесу з моменту надходження до суду підтвердження про отримання тексту повістки.

Якщо протягом дня, наступного за днем надсилання тексту повістки, підтвердження від учасника судового процесу не надійшло, секретар судового засідання складає про це довідку, що приєднується до справи і підтверджує належне повідомлення учасника судового процесу про дату, час і місце судового розгляду. У такому випадку повістка вважається врученою з моменту складання секретарем судового засідання відповідної довідки.

Положення частин другої та третьої цієї статті не застосовуються, якщо направлення повістки здійснюється судом з використанням засобів мобільного зв`язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику. У такому випадку повістка вважається врученою з моменту її доставки учаснику судового процесу.

Відповідно до частини першої статті 205 Кодексу адміністративного судочинства України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи, за умови що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Згідно з частиною п`ятою цієї ж статті у разі неявки позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки, якщо від нього не надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, суд залишає позовну заяву без розгляду, якщо неявка перешкоджає розгляду справи. Якщо відповідач наполягає на розгляді справи по суті, справа розглядається на підставі наявних у ній доказів. До позивача, який не є суб`єктом владних повноважень, положення цієї частини застосовуються лише у разі повторної неявки.

Пунктом 4 частини першої статті 240 Кодексу адміністративного судочинства України обумовлено, що суд своєю ухвалою залишає позов без розгляду, якщо позивач не прибув (повторно не прибув, якщо він не є суб`єктом владних повноважень) у підготовче засідання чи у судове засідання без поважних причин або не повідомив про причини неявки, якщо від нього не надійшло заяви про розгляд справи за його відсутності.

Верховний Суд неодноразово викладав правові висновки щодо підстав для залишення позову без розгляду відповідно до пункту 4 частини першої статті 240 Кодексу адміністративного судочинства України.

Зокрема, у постанові Великої Палати Верховного Суду від 12 січня 2023 року у справі № 9901/278/21 зазначено, що залишення позовної заяви без розгляду з підстав, передбачених пунктом 4 частини першої статті 240 Кодексу адміністративного судочинства України, можливе виключно за наявності сукупності таких умов:

а) належне повідомлення позивача про дату, час і місце судового засідання;

б) ненадходження заяви позивача про розгляд справи за його відсутності;

в) неявка позивача в судове (підготовче) засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини такої неявки;

г) неможливість розгляду справи по суті за відсутності позивача;

ґ) відсутність вимоги відповідача щодо розгляду справи по суті на підставі наявних у ній доказів.

Належним повідомленням є інформування учасників справи про дату, час і місце судового засідання у спосіб та за формою, передбаченою процесуальним законодавством.

Вирішуючи питання про залишення позову без розгляду, суд першої виходив із того, що у жодне з підготовчих засідань, які були призначені на 20.07.2023, 05.09.2023, 26.09.2023 у даній справі позивач не прибув, про дату, час та місце проведення судового розгляду справи повідомлений належним чином, явку свого представника не забезпечив, клопотань чи заяв щодо відкладення розгляду справи чи проведення розгляду справи без участі позивача до суду не надходило.

Однак, суд апеляційної інстанції зазначає, що в матеріалах справи відсутні докази повідомлення позивача про дату, час та місце проведення судового розгляду справи.

Суд апеляційної інстанції зазначає, що в матеріалах справи міститься лише лист про направлення копії ухвали суду від 20.06.2023 року про призначення судового засідання на 20.07.2023 року на електронну адресу - ilnytskiy.y@gmail.com.

Однак, суд апеляційної інстанції зазначає, що зазначена електронна адреса належить представнику позивача - адвокату Ільницькому Ю.В. Згідно ордеру на надання правничої (правової) допомоги від 25.10.2022 року серії АІ, який міститься в матеріалах справи, ТОВ «А.Л.М.А.С.» на підставі договору про надання правової допомоги/доручення органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги №21-10/2022-01 від 21.10.2022 року надано повноваження адвокату Ільницькому Ю.В. на представництво інтересів в Окружному адміністративному суді м. Києва, Шостому апеляційному адміністративному суді, Верховному Суді.

Більше того, в матеріалах справи відсутні докази, які підтверджують отримання позивачем вищезазначеної ухвали суду першої інстанції.

Щодо повідомлення позивача про призначення судового засідання на 26.09.2023 року, колегія суддів зазначає, що в матеріалах справи відсутня повістка про виклик в судове засідання ТОВ «А.Л.М.А.С.», а також відсутні будь-які підтвердження про отримання тексту повістки.

З урахуванням викладеного, колегія суддів погоджується з доводами позивача про те, що суд першої інстанції здійснив судове повідомлення позивача про дату, час та місце розгляду справи з порушенням вимог процесуального закону.

Таким чином, суд першої інстанції дійшов помилкових висновків про те, що позивач, у значенні Кодексу адміністративного судочинства України, був належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання.

Щодо доводів апелянта про те, що суд першої інстанції в оскаржуваній ухвалі не вказав, що неявка позивача перешкоджає розгляду справи та не виклав аргументів щодо неможливості подальшого розгляду справи за відсутності позивача, колегія суддів зазначає наступне.

Велика Палата Верховного Суду неодноразово, зокрема у постанові від 18.12.2019 у справі 9901/949/18 зазначала, що частина п`ята статті 205 Кодексу адміністративного судочинства України сконструйована таким чином, що дає суду можливість не розглядати позовну заяву особи і повернути її без розгляду, що має вигляд застосування до особи, яка ініціювала позовне провадження, своєрідної форми відповідальності за дії, пов`язані з неявкою на засідання суду.

Логіка цих норм така, що якщо позивач два і більше разів не з`явився в судове засідання на судові виклики, не повідомив причин неявки й не висловив свою позицію щодо можливості розгляду справи без його участі, не постав перед судом і не переконав його у тому, що відповідач щодо нього чинив протиправно чи незаконно, то тоді такими діями він фактично вказує на своє небажання розглядати спір.

Законодавче формулювання частини п`ятої цієї статті «… якщо неявка перешкоджає розгляду справи» означає, що суд може розглянути позов по суті, однак не зобов`язаний цього робити. Це змістовно викладено у вигляді умови, яка в кожному конкретному випадку (правовій ситуації) повинна оцінюватися окремо в межах відповідних спірних правовідносин, які передбачають її застосування.

Залишаючи позов без розгляду, суд першої інстанції не навів обставин, які б свідчили, що процесуальна поведінка позивача свідчила про втрату ним інтересу до спору, або ж існування інших обставин, що вимагали безпосередньої участі позивача у судовому засіданні.

Відповідно до статті 320 Кодексу адміністративного судочинства України підставами для скасування ухвали суду, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції, зокрема, є неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, які призвели до неправильного вирішення питання.

Враховуючи, що доводи апелянта стосовно порушення судом першої інстанції норм процесуального права знайшли своє підтвердження під час розгляду апеляційної скарги в суді апеляційної інстанції, колегія суддів дійшла висновку про необхідність скасування ухвали суду першої інстанції від 26 вересня 2023 року та направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Керуючись статтями 312, 320, 322, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів,-

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «А.Л.М.А.С.» задовольнити.

Ухвалу Київського окружного адміністративного суду від 26 вересня 2023 року скасувати, а справу №826/15862/18 направити до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Суддя - доповідач О.М. Кузьмишина

Судді М.І. Кобаль

І.О. Грибан