Постанова

від 15.05.2024 по справі 320/24/24

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУДСправа № 320/24/24 Головуючий у І інстанції - Діска А.Б.,

Суддя-доповідач - Губська Л.В.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 травня 2024 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючого судді: Губської Л.В.,

суддів: Мєзєнцева Є.І., Файдюка В.В.,

за участю секретаря: Куць М.Г.,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Сателлит» на ухвалу Київського окружного адміністративного суду від 19 лютого 2024 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Сателлит» до Центрального міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків про визнання протиправним та скасування рішення,-

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Сателлит» звернулось до суду з позовом, в якому просить визнати протиправним та скасувати рішення Комісії регіонального рівня з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Центрального міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків про відповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку від 22.11.2023 № 36526 та зобов`язати відповідача виключити ТОВ «Сателлит» з переліку ризикових платників податків.

Також, позивач подав до суду заяву про забезпечення позову шляхом зупинення дії оскаржуваного рішення до моменту набрання законної сили судового рішення.

Вказана заява обґрунтована тим, що відповідачем можуть вчинитися дії щодо подальшого зупинення реєстрації податкових накладних, що в свою чергу матиме негативний вплив на ділову репутацію позивача, а також на майновий стан позивача.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 19 лютого 2024 року у задоволені заяви про забезпечення позову відмовлено.

При цьому, суд першої інстанції виходив з того, що позивачем не доведені та документально не підтверджені обставини, які б вказували на очевидну небезпеку заподіянню шкоди правам, свободам та інтересам позивача, які б унеможливили захист його прав, свобод та інтересів без вжиття відповідних заходів до ухвалення рішення у справі. Разом з тим, неправомірності, як вказує позивач, оскаржуваного рішення та, власне оцінку останньому, суд надаватиме під час розгляду справи по суті, а тому вжиття заходів забезпечення позову є передчасними.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм процесуального права, просить скасувати ухвалу та задовольнити його заяву про забезпечення позову в повному обсязі.

Доводи апеляційної скарги загалом аналогічні тим, що викладені у заяві. Крім того, зауважує, що з 2024 року позивач втратив статус великого платника податків та перейшов на облік із ЦМУ ДПС до ГУ ДПС у м. Києві. Крім того, зазначає, що за їх заявою щодо голови комісії ДПС України з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування відкрито кримінальне провадження по факту внесення до офіційного документу завідомо неправдиві відомості.

Відповідачем подано відзив на апеляційну скаргу, в якому він просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, а ухвалу суду першої інстанції без змін та зазначає про безпідставність доводів, викладених в апеляційній скарзі.

Належним чином повідомлений про дату, час і місце апеляційного розгляду представник позивача до суду не прибув.

Представник відповідача до суду з`явився та подав клопотання про розгляд справи в порядку письмового провадження, тому згідно п. 1 ч. 1 ст. 311 КАС України справу розглянуто у письмовому провадженні.

Відповідно до ч. 1 ст. 308 КАС України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Так, відповідно до ч. 1 ст. 150 КАС України суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову.

Згідно ч. 2 ст. 150 КАС України забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо: 1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або 2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.

Системний аналіз наведених норм дає підстави для однозначного висновку, що заходи забезпечення позову можуть вживатися виключно у випадках, коли невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.

За правилами ч. ч. 1, 2 ст. 151 КАС України позов може бути забезпечено: 1) зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта; 2) забороною відповідачу вчиняти певні дії; 4) забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору; 5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.

При цьому, суд може застосувати кілька заходів забезпечення позову. Заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Суд також повинен враховувати співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, із наслідками вжиття заходів забезпечення позову для заінтересованих осіб.

Отже, процесуальний закон наділяє суд повноваженнями на вжиття заходів забезпечення позову шляхом, зокрема, зупинення дії індивідуального акту. Однак, передумовою для вжиття таких заходів є існування та встановлення судом обставин, визначених ч. 2 ст. 150 КАС України.

Колегія суддів звертає увагу, що виходячи з системного аналізу зазначених положень вбачається, що застосування заходів забезпечення позову можливе лише у випадку існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі, або якщо захист цих прав, свобод та інтересів стане неможливим без вжиття таких заходів, або для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат, а також наявність ознак, які свідчать про очевидність протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень. При цьому, небезпека заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача має бути очевидною.

Тобто, інститут забезпечення адміністративного позову є однією з гарантій захисту прав, свобод та законних інтересів юридичних та фізичних осіб - позивачів в адміністративному процесі, механізмом, який покликаний забезпечити реальне та неухильне виконання судового рішення прийнятого в адміністративній справі.

У зв`язку з цим суд повинен у кожному випадку, виходячи з конкретних доказів, встановити, чи є захід забезпечення позову, про який просить позивач, співмірним з позовними вимогами та чи відповідає він меті і завданням правового інституту забезпечення позову.

Співмірність передбачає співвідношення негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.

Крім того, в ухвалі про забезпечення позову суд повинен навести мотиви, з яких він дійшов висновку про існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення у справі, а також вказати, в чому будуть полягати дії, направлені на відновлення прав позивача, оцінити складність вчинення цих дій, встановити, що витрати, пов`язані з відновленням прав будуть значними.

Наведена правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 10.09.2018 у справі № 804/8343/17.

Так, позивач просить суд зупинити дію дії рішення Центрального міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків про відповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку від 22.11.2023 № 36526 - до моменту набрання законної сили судового рішення з підстав того, що відповідачем можуть вчинитися дії щодо подальшого зупинення реєстрації податкових накладних, що в свою чергу матиме негативний вплив на ділову репутацію позивача, а також матиме негативний вплив на його майновий стан.

Разом з тим, як правильно наголошує суд першої інстанції, матеріали справи не містять доказів, які б вказували на очевидну небезпеку заподіянню шкоди правам, свободам та інтересам позивача, які б унеможливили захист його прав, свобод та інтересів без вжиття відповідних заходів до ухвалення рішення у справі.

Щодо визначеної заявником підстави для забезпечення позову в частині наявності ознак, які свідчать про очевидність протиправності оскаржуваного рішення, колегія суддів зазначає, що в цьому випадку наявність ознак протиправності оскаржуваного акту може бути виявлена судом тільки на стадії з`ясування фактичних обставин справи, а також оцінки належності, допустимості і достовірності як кожного доказу окремо, так і достатності та взаємного зв`язку наявних у матеріалах справи доказів у їх сукупності. Застосування заходів забезпечення позову в цьому випадку фактично вирішує справу по суті предмету позову.

Аналогічний висновок викладений у постанові Верховного Суду від 30.09.2020 у справі №640/1305/20.

Очевидна протиправність рішення (дії, бездіяльності) суб`єкта владних повноважень - це прийняття ним таких рішень (вчинення дій, допущення бездіяльності), які взагалі не передбачені законодавством України, або прийняття рішень суб`єктами, які не наділені компетенцією у відповідній сфері.

З огляду на встановлені обставини, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про відсутність підстав для задоволення заяви про забезпечення позову.

Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а ухвалу без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм процесуального права.

Судом апеляційної інстанції враховується, що згідно п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Керуючись ст.ст. 243, 308, 311, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ :

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Сателлит» - залишити без задоволення.

Ухвалу Київського окружного адміністративного суду від 19 лютого 2024 року - без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена протягом тридцяти днів шляхом подачі касаційної скарги до Верховного Суду.

Головуючий-суддя: Л.В. Губська

Судді: Є.І. Мєзєнцев

В.В. Файдюк