Ухвала

від 16.05.2024 по справі 756/267/24

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУДСправа № 756/267/24

УХВАЛА

16 травня 2024 року м. Київ

Суддя Шостого апеляційного адміністративного суду Кузьменко В.В., перевіривши матеріали апеляційної скарги ОСОБА_1 на рішення Оболонського районного суду м. Києва від 26 березня 2024 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Київської митниці Державної митної служби України про скасування постанови про порушення митних правил,

В С Т А Н О В И В:

Рішенням Оболонського районного суду м. Києва від 26 березня 2024 року в задоволенні позову відмовлено повністю.

Не погоджуючись з вказаним судовим рішенням, позивачка подала апеляційну скаргу, в якій просить скасувати спірне рішення суду першої інстанції.

Перевіривши апеляційну скаргу, вважаю, що вона не може бути прийнята до апеляційного провадження та підлягає залишенню без руху, оскільки не відповідає вимогам ст. 296 КАС України.

Пунктом 1 ч. 5 ст. 296 КАС України передбачено, що до апеляційної скарги додається документ про сплату судового збору. Якщо апеляційна скарга подається особою, звільненою від сплати судового збору відповідно до закону, у ній зазначаються підстави звільнення від сплати судового збору.

Дослідивши апеляційну скаргу, встановлено, що апелянтом до апеляційної скарги не додано документа про сплату судового збору.

Сплата судового збору за подання апеляційної скарги в силу положень ст. 296 КАС України є процесуальним обов`язком сторони, що звертається до суду з апеляційною скаргою.

Згідно ч. 7 ст. 283 КУпАП постанова суду (судді) про накладення адміністративного стягнення повинна містити положення про стягнення з особи, щодо якої її винесено, судового збору.

Згідно з ч. 4 ст. 288 КУпАП особа, яка оскаржила постанову у справі про адміністративне правопорушення, звільняється від сплати державного мита.

При цьому, першорядним нормативно-правовим актом національного законодавства, який регулює порядок справляння судового збору, є Закон України «Про судовий збір», а тому саме правові приписи, закріплені в цьому законі, застосовуються при визначенні об`єктів, за які не справляється судовий збір та осіб, які звільняються від сплати судового збору в усіх судових інстанціях.

Проте, відповідно до положень ст.ст. 3, 5 Закону України «Про судовий збір» серед осіб, які мають пільги щодо сплати судового збору, немає таких, які б звільнялися від сплати судового збору за подання до суду позовної заяви на постанову про накладення адміністративного стягнення, чи виключали б позовну заяву на постанову про накладення адміністративного стягнення з об`єктів оплати судовим збором.

Згідно ч. 5 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» розмір судового збору, який підлягає стягненню у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення, складає 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Отже, у справах щодо оскарження постанов про адміністративне правопорушення у розумінні положень статей 287, 288 КУпАП, слід застосовувати норми Закону України «Про судовий збір», як і пільг за подання позовної заяви, відповідних скарг у цих правовідносинах не передбачають.

Згідно з правовою позицією, яка міститься у постанові Великої Палати Верховного Суду від 18 березня 2020 року у справі № 543/775/17, у справах щодо оскарження постанов про адміністративне правопорушення у розумінні положень ст.ст. 287, 288 КУпАП, як і в інших справах, які розглядаються судом у порядку позовного провадження, слід застосовувати ст.ст. 2-5 Закону України «Про судовий збір», які пільг за подання позовної заяви, відповідних скарг у цих правовідносинах не передбачають.

Положеннями п. 5 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» передбачено сплату судового збору у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення у розмірі 0,2 прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відповідно до п.п. 2 п. 3 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», за подання до адміністративного суду апеляційної скарги на рішення суду, судовий збір справляється у розмірі 150 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги, але не більше 15 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відповідно до Закону України «Про Державний бюджет України на 2023 рік» розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб з 1 січня 2023 року становив 2684 грн.

Так, при поданні даного позову до суду першої інстанції сплаті підлягав судовий збір у розмірі 536,80 грн (0,2*2684,00 грн).

Таким чином, апелянту необхідно надати докази сплати судового збору в сумі 805,20 грн (536,80*150%).

Реквізити для сплати судового збору за подачу апеляційних скарг:

Отримувач коштів: ГУК у м.Києві/Печерс.р-н/22030101;

Код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37993783.

Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП)

Код банку отримувача (МФО): 899998

Рахунок отримувача: UA638999980313171206081026007.

Код класифікації доходів бюджету - 22030101.

Вказані недоліки можуть бути усунуті шляхом подання суду апеляційної інстанції: оригіналу документа про сплату судового збору за вказаними вище реквізитами.

Керуючись ст.ст. 169, 296, 298, 325, 328 КАС України,

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Оболонського районного суду м. Києва від 26 березня 2024 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Київської митниці Державної митної служби України про скасування постанови про порушення митних правил - залишити без руху.

Надати апелянту строк для усунення недоліків апеляційної скарги - протягом 10 днів з дня вручення ухвали про залишення апеляційної скарги без руху.

Повідомити апелянта, що у разі не усунення недоліків до строку встановленого судом, апеляційну скаргу буде повернуто апелянту.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Суддя В. В. Кузьменко