Постанова

від 03.07.2024 по справі 756/267/24

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУДСправа № 756/267/24 Суддя (судді) першої інстанції: Луценко О.М.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 липня 2024 року м. Київ

Колегія Шостого апеляційного адміністративного суду у складі:

судді-доповідача Кузьменка В.В.,

суддів: Ганечко О.М., Сорочко Є.О.,

за участю секретаря Барміної Г.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Київської митниці Державної митної служби України про скасування постанови про порушення митних правил, за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Оболонського районного суду м. Києва від 26 березня 2024 року,

В С Т А Н О В И Л А:

ОСОБА_1 звернулася до Оболонського районного суду м. Києва з адміністративним позовом до Київської митниці Державної митної служби України, в якому просила:

- скасувати постанову в справі про порушення митних правил 0965/10000/23 від 14.12.2023, винесену першим заступником начальника Київської митниці Дірочка Олексієм Миколайовичем про накладення на ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян у сумі 34000,00 грн;

- закрити провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ознаками порушення митних правил, передбачений ч. 4 ст. 481 МК України згідно постанови № 0965/10000/23 від 14.12.2023.

Рішенням Оболонського районного суду м. Києва від 26 березня 2024 року в задоволенні позову відмовлено.

Не погоджуючись із вказаним судовим рішенням, позивачем подано апеляційну скаргу, в якій просить скасувати спірне рішення суду та задовольнити позовні вимоги.

Доводи апелянта аналогічні викладеним у позовній заяві та стосуються того, що спірна постанова є необґрунтованою та прийнята без повноти, всебічності та об`єктивності при з`ясуванні обставин у справі, в діях позивача відсутні ознаки складу порушення митних правил, зокрема з огляду на запровадження воєнного стану. Крім того, наголошено на тому, що вина позивачки у вчиненні адміністративного правопорушення - відсутня, позаяк ТОВ «Авіакомпанія ДЖОНІКА» та її співробітники не можуть потрапити в аеропорт базування літаків через заборону, відтак доводи відповідача про можливість наземного вивезення товару є необгрунтованими.

Виконуючи вимоги процесуального законодавства, колегія суддів ухвалила продовжити строк розгляду апеляційної скарги, згідно з положеннями ст. 309 Кодексу адміністративного судочинства України.

Представник позивачки та позивачка в судовому засіданні просили задовольнити вимоги апеляційної скарги, а спірне рішення суду першої інстанції скасувати, задовольнивши позовні вимоги.

Представник відповідача в судовому засіданні заперечив проти задоволення вимог апеляційної скарги, спірне рішення суду першої інстанції просив залишити без змін.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Згідно зі ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

У відповідності до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Як вірно встановлено судом першої інстанції, 23.11.2021 до відділу митного оформлення № 6 митного поста «Бориспіль» Київської митниці, декларантом TOB «Аеро Вінд» ОСОБА_3 подано електронну митну декларацію (далі - МД) типу IM 31 ДЕ № UA100040/2021/373020 разом з специфікацією № SA-01/26 від 10.11.2021 до Угоди оперативної оренди № JNK2702/2019 від 27.02.2019, INVOICE № SA-01/26 від 10.11.2021, CMR№ 818546 від 10.11.2021 реєстраційного посвідчення повітряного судна щодо поміщення в митний режим тимчасового ввезення товар: сталевий стенд зварної конструкції, обладнаний коліщатами призначений для зберігання, а також зняття/установки авіаційного двигуна марки CFM56-3C-1 p/n А656-3 s/n З OAS 177, бувший у використанні», у кількості 1 шт., виробник: «AIR SPARES», торговельна марка «AIR SPARES», країна виробництва: US, за кодом згідно з УКТ ЗЕД 8716800000, загальною вагою нетто 1356,00 кг., загальною вагою брутто 1356,00 кг., загальною фактурною вартістю 2000,00 USD.

Відповідно до граф 2, 8 МД відправником товару є компанія «SHIRAK AVIA» (LLC, 30 ISHARAK GASPARYAN STR AIRPORT ZVARTNOTS YEREVAN 0042 REPUBLIC OF ARMENIA), а одержувачем TOB «Авіакомпанія "Джонка"» (код ЄДРПОУ 40711230, юридична адреса: м. Київ, вул. Волинська, 66-а).

TOB «Авіакомпанія "Джоніка"» надало до Київської митниці гарантійне зобов`язання № 21.11 від 21.11.2021 щодо зворотного вивезення товару, в строк до 31.01.2022.

Строк тимчасового ввезення товару встановлено митним органом до 31.01.2022 з внесенням посадовою особою митниці відповідної відмітки до графи D/J («Відмітки митного органу відправлення/ призначення») в МД № UA100040/2021/373020 від 23.11.2021.

TOB «Авіакомпанія "Джоніка"» звернулось до Київської митниці з заявами на продовження строку тимчасового ввезення товару № 2101-6/2022 від 21.01.2022 (вх. митниці №7.8-28.2-21/118 від 25.01.2022), № 77 від 01.06.2022 (вх. митниці № 12803/13/E3), № 82 від 16.08.2022 (вх. митниці № 21854/13/E3 від 17.08.2022), № 111 від 28.11.2022 (вх. митниці № 34146/13/E3 від 29.11.2022), № 113 від 26.12.2022 (вх. митниці № 37331/13/ЕЗ від 27.12.2022), № 119 від 28.02.2023 (вх. митниці № 6747/13/E3 від 28.02.2023), № 132 від 29.03.2023 (вх. митниці № 10542/13/E3 від 30.03.2023), № 139 від 27.04.2023 (вх. митниці № 13798/13/E3 від 28.04.2023).

В подальшому, митним органом були продовжені строки тимчасового ввезення товару за МД № UA100040/2021/373020 від 23.11.2021.

На адресу Київської митниці від TOB «Авіакомпанія "Джоніка"» надійшла заява № 157 від 31.05.2023 (вх. митниці №17045/І3/Е3) на продовження строку тимчасового ввезення товару.

Рішенням митного органу було продовжено строк тимчасового ввезення товару до 30.06.2023.

Після 30.06.2023 від TOB «Авіакомпанія "Джоніка"» заяв на продовження строку тимчасового ввезення товару за МД № UA100040/2021/373020 від 23.11.2021 до митного органу не надходило.

З огляду на викладене, постановою першого заступника начальника Київської митниці Дірочка Олексієм Миколайовичем від 14.12.2023 у справі № 0965/10000/23, порушеної 16.08.2023 року відносно генерального директора ТОВ «Авіакомпанія Джоніка» ОСОБА_1 , яку визнано винною у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 481 МК України та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 34000 грн.

Зі змісту вказаної постанови вбачається, що станом на 16.08.2023 товар, оформлений за МД № UА100040/2021/373020 не реекспортовано, у інший митний режим не переміщено, заяв на продовження митного режиму тимчасового ввезення до митного органу не надходило. Таким чином, генеральний директор ТОВ « Авіакомпанія Джоніка» ОСОБА_1 перевищено строк тимчасового ввезення товару сталевий стенд зварної конструкції, обладнаний коліщатами призначений для зберігання, а також зняття/установки авіаційного двигуна марки CFM56-3C-1 p/n А656-3 s/n НОМЕР_1 , бувший у використанні, у кількості 1 шт., виробник: «AIR SPARES», торговельна марка «AIR SPARES», більше, ніж на 20 діб.

Вважаючи, що вищевказану постанову прийнято протиправно, позивачка звернулася до суду із даним позовом.

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що позивачка про обставини, передбачені ст. 460 МК України, які могли заважати виконанню зобов`язання про зворотне вивезення товарів або вчиненню інших дій відповідно до ст. 120 МК України до закінчення строку зворотного ввезення, митний орган не повідомила, документи не надала. Відтак, генеральним директор TOB «Авіакомпанія "Джоніка"» ОСОБА_1 , перевищено строк тимчасового ввезення товару більше, ніж на 20 діб, що є порушенням Митних правил, передбачених частиною 4 статті 481 МК України.

Аналізуючи обставини справи, доводи апелянта та норми чинного законодавства, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про необґрунтованість позовних вимог та відсутність правових підстав для їх задоволення, з огляду на таке.

Статтею 103 МК України визначено, що тимчасове ввезення - це митний режим, відповідно до якого іноземні товари, транспортні засоби комерційного призначення ввозяться для конкретних цілей на митну територію України з умовним повним або частковим звільненням від оподаткування митними платежами та без застосування заходів нетарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності і підлягають реекспорту до завершення встановленого строку без будь-яких змін за винятком звичайного зносу в результаті їх використання.

Відповідно до пункту 2 частини 6 статті 104 МК України для поміщення товарів у митний режим тимчасового ввезення особа, відповідальна за дотримання митного режиму, повинна у випадках, передбачених законодавством, надати митному органу зобов`язання про реекспорт товарів, транспортних засобів комерційного призначення, які тимчасово ввозяться, у строки, встановлені митним органом.

Відповідно до положень частини 1 статті 108 МК України строк тимчасового ввезення товарів встановлюється митним органом у кожному конкретному випадку, але не повинен перевищувати трьох років з дати поміщення товарів у митний режим тимчасового ввезення.

Відповідно до частини 3 статті 108 МК України з урахуванням мети ввезення товарів та інших обставин попередньо встановлений строк тимчасового ввезення товарів за письмовою заявою власника цих товарів або уповноваженої ним особи може бути продовжений відповідним митним органом.

Статтею 109 МК України передбачено, що за заявою особи, відповідальної за дотримання митного режиму тимчасового ввезення, митний орган надає дозвіл на передачу права використання режиму тимчасового ввезення щодо товарів будь-якій іншій особі за умови, що така інша особа: відповідає вимогам, встановленим цим Кодексом; приймає на себе зобов`язання особи, відповідальної за дотримання митного режиму тимчасового ввезення.

Відповідно до ст. 458 МК України порушення митних правил є адміністративним правопорушенням, яке являє собою протиправні, винні (умисні або з необережності) дії чи бездіяльність, що посягають на встановлений цим Кодексом та іншими актами законодавства України порядок переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, пред`явлення їх органам доходів і зборів для проведення митного контролю та митного оформлення, а також здійснення операцій з товарами, що перебувають під митним контролем або контроль за якими покладено на органи доходів і зборів цим Кодексом чи іншими законами України, і за які цим Кодексом передбачена адміністративна відповідальність.

Так, диспозицією ч. 4 ст. 481 МК України передбачено відповідальність за перевищення строку тимчасового ввезення товарів, крім транспортних засобів особистого користування, на митну територію України або строку тимчасового вивезення товарів, крім транспортних засобів особистого користування, за межі митної території України більше ніж на двадцять діб.

Такі дії тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Частиною першою статті 112 МК України встановлено, що митний режим тимчасового ввезення завершується шляхом реекспорту товарів, поміщених у цей митний режим, або шляхом поміщення їх в інший митний режим, що допускається цим Кодексом, а також у випадках, передбачених частиною третьою цієї статті.

Згідно з частиною першою статті 460 МК України вчинення порушень митних правил, передбачених статтею 481 цього Кодексу, внаслідок аварії, дії обставин непереборної сили або протиправних дій третіх осіб, що підтверджується відповідними документами, не тягне за собою адміністративної відповідальності.

Згідно ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

При розгляді апеляційної скарги колегія суддів наголошує на тому, що станом на 16.08.2023 товар, оформлений за МД № UA100040/2021/373020 не реекспортовано, у інший митний режим не поміщено, заяв на продовження митного режиму тимчасового ввезення до митного органу не надходило, що не спростовано під час апеляційного розгляду справи.

Відповідно до ст.489 МК України, посадова особа при розгляді справи про порушення митних правил зобов`язана з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують та/або обтяжують відповідальність, чи є підстави для звільнення особи, що вчинила правопорушення, від адміністративної відповідальності, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до пункту 3 пункту 912 прикінцевих та перехідних положень МК України тимчасово, на період до припинення чи скасування воєнного, надзвичайного стану на території України митні органи за заявою декларанта або уповноваженої ним особи можуть приймати рішення про продовження строків (включаючи граничні), визначених цим Кодексом, крім тих, перебіг яких зупинено підпунктом 2 цього пункту.

Суд першої інстанції вірно зазначив, що дія воєнного, надзвичайного стану на території України не позбавляє можливості завершити митний режим тимчасового ввезення товару шляхом поміщення його у інший митний режим, за умови дотримання вимог МК України, або продовжити строк тимчасового ввезення товару.

Апеляційна скарга не містить обґрунтованих доводів стосовно неможливості вчасного звернення із заявою про продовження строку тимчасового ввезення товару, а відтак твердження ОСОБА_1 критично оцінюються колегією суддів.

Колегія суддів відхиляє твердження апеляційної скарги стосовно того, що в діях позивачки відсутні ознаки складу порушення митних правил, зокрема з огляду на запровадження воєнного стану, позаяк вказана обставина не позбавляла останню можливості звернутись до митного органу з відповідною заявою.

Інші доводи апеляційної скарги зазначених вище висновків суду попередньої інстанції не спростовують і не дають підстав для висновку, що судом першої інстанції при розгляді справи неповно з`ясовано обставини, що мають значення для справи, неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, чи порушено норми процесуального права.

Таким чином, суд попередньої інстанції дійшов обґрунтованого висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 є необґрунтованими, а тому правові підстави для задоволення вимог апеляційної скарги також - відсутні.

Згідно з п. 41 висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Європи щодо якості судових рішень, обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Слід зазначити, що згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі «Серявін та інші проти України» від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, відповідно до п.58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» від 9 грудня 1994 року, серія A, N 303-A, п.29).

Перевіривши мотивування судового рішення та доводи апеляційної скарги, відповідно до вимог ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо справедливого судового розгляду, врахувавши ст. 6 КАС України, відповідно до якої суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини, судова колегія вважає, що суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку за наслідками розгляду даної справи.

Керуючись ст.ст. 242, 308, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України,

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Оболонського районного суду м. Києва від 26 березня 2024 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Київської митниці Державної митної служби України про скасування постанови про порушення митних правил - залишити без задоволення.

Рішення Оболонського районного суду м. Києва від 26 березня 2024 року - залишити без змін.

Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена протягом тридцяти днів шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Суддя-доповідач В. В. Кузьменко

Судді: О. М. Ганечко

Є. О. Сорочко