Постанова

від 08.05.2024 по справі 752/20086/18

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

08 травня 2024 року м. Київ

Справа №752/20086/18

Провадження № 22-ц/824/6120/2024

Резолютивна частина постанови оголошена 08 травня 2024 року

Повний текст постанови складено 09 травня 2024 року

Київський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

судді-доповідача Стрижеуса А. М.,

суддів: Поливач Л. Д ., Шкоріної О. І.

секретаря: Мандрики О.П.

сторони: позивач ОСОБА_1 ,

відповідач ОСОБА_2 ,

третя особа Рада адвокатів м. Києва

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 , поданою адвокатом Нєсвєтовим Вадимом Геннадійовичем на заочне рішення Голосіївського районного суду м. Києва від 16 вересня 2020 року у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: Рада Адвокатів м. Києва про стягнення коштів отриманих від фізичної особи в процесі недобросовісного виконання юридичних послуг та невиконання договірних зобов`язань,-

В С Т А Н О В И В:

В травні 2018 позивач звернулась до Товариства з обмеженою відповідальністю «Юридична фірма «Лекс Юре» в особі директора Рогова Михайла Соломоновича , ОСОБА_2 , третя особа: Рада Адвокатів м. Києва із позовом, з урахуванням уточнених позовних вимог, позивач просила стягнути тільки з відповідача ОСОБА_2 кошти в сумі 14000 доларів США та моральну шкоду в розмірі 200000 грн., а щодо стягнення коштів з Товариства з обмеженою відповідальністю «Юридична фірма «Лекс Юре» в особі директора Рогова Михайла Соломоновича відмовилась.

В обґрунтування позовних вимог посилалася на те, що 30 листопада 2009 року був укладений договір №35 про надання юридичних послуг, сторонами якого були позивач - ОСОБА_1 (Замовник) та відповідач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Юридична фірма «Лекс Юре», в особі директора Рогова Михайла Соломоновича (Виконавець). 01 грудня 2009 року відповідач - ТОВ «Юридична фірма «Лекс Юре» в особі директора Рогова М.С., з метою виконання взятих на себе зобов`язань, доручає юридичний супровід адвокату ОСОБА_2, який отримує повноваження згідно Довіреності, посвідченої 01.12.2009 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Латанюк І.А. за реєстровим № 2742.

За вказаний період, починаючи з 25.02.2010 року позивач систематично вела переговори з відповідачами та прохала їх повернути кошти, які зберігались в приміщенні юридичної фірми, але отриимувала обіцянку, що її питання буде вирішено позитивно, а затримка пов`язана тим, що не знайдено «нормального» судді, який вирішить вказане питання. В лютому 2013 року адвокат ОСОБА_2. зустрівся з позивачем і в процесі спілкування надав інформацію, яка з його слів свідчила, що він знайшов «необхідну суддю» і все буде вирішено. Він також повідомив, що заплатив судді 10 тис. доларів США за позитивне вирішення питання, але після отримання ухвали про відмову у відкритті провадження почав уникати зустрічей з ОСОБА_1 і часто не відповідав на телефонні дзвінки, а коли вона телефонувала з незнайомих йому телефонів, то ображав її нецензурними словами та погрожував фізичною розправою.

Тобто, відповідач розуміє, що порушив договірні відносини, але не бажає їх виконувати з причини жадібності, меркантильності, жорстокого та цинічного відношення до особи яка звернулась до них за наданням правової допомоги. Вказані особи діяли підло і підступно, а також намагались кинути корупційну тінь підозри на представника державної судової влади.

12 лютого 2016 року ОСОБА_1 звернулась до Шевченківського управління поліції в м. Києві, і згідно з постановою прокурора було відкрито кримінальне провадження № 9420160100000066, яке знаходиться в провадженні слідчого відділу, але нажаль слідча Москальова ухиляється від розслідування кримінального провадження.

Ухвалою судді Голосіївського районного суду м. Києва від 26 березня 2019 року відкрито провадження по справі та ухвалено проводити розгляд справи в порядку загального позовного провадження, призначено підготовче засідання.

Ухвалою Голосіївського районного суду м. Києва від 15 липня 2020 року закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті.

Заочним рішенням Голосіївського районного суду м. Києва від 16 вересня 2020 року Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: Рада Адвокатів м. Києва про стягнення коштів отриманих від фізичної особи в процесі недобросовісного виконання юридичних послуг та невиконання договірних зобов`язань - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2 (РНОКПП: НОМЕР_1 ; місце проживання: АДРЕСА_1 ) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_2 ; місце проживання: АДРЕСА_2 ) кошти в розмірі 14000 доларів США, що станом на 16.09.2020 (дата ухвалення рішення) за курсом Національного Банку України (1 долар США - 28,0556 грн) становить 392778 (триста девяносто дві тисячі сімсот сімдесят вісім) грн 40 коп.

Стягнути з ОСОБА_2 (РНОКПП: НОМЕР_1 ; місце проживання: АДРЕСА_1 ) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_2 ; місце проживання: АДРЕСА_2 ) витрати по сплаті судового збору у розмірі 3874 (три тисячі всімсот сімдесят чотири) гривні 56 копійок.

В задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.

Не погоджуючись із заочним рішенням суду, адвокатом Нєсвєтовим В.Г., який діє в інтересах ОСОБА_2 , подано апеляційну скаргу, в якій він просить заочне рішення суду скасувати та ухвалити нове судове рішення, яким в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 відмовити, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права.

В судовому засіданні представник ОСОБА_2 адвокат Нєсвєтов В.Г. підтримав доводи апеляційної скарги.

ОСОБА_1 проти доводів апеляційної скарги заперечувала, при цьому суду пояснила, що вона дійсно укладала договір про надання правничої допомоги з юридичною фірмою, передавала кошти в сумі 14000 доларів США. Також пояснила, що вона особисто надавала довіреність від свого імені на представництво її інтересів ОСОБА_2 .

Частинами першою-третьою статті 367 ЦПК України встановлено, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише

у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла таких висновків.

Встановлено, що 30 листопада 2009 року був укладений договір №35 про надання юридичних послуг, сторонами якого були позивач - ОСОБА_1 (Замовник) та відповідач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Юридична фірма «Лекс Юре», в особі директора Рогова Михайла Соломоновича (Виконавець). Згідно з умовами п.2.2 вказаного Договору, «Виконавець гарантує високий рівень наданих послуг та зобов`язаний зберігати в таємниці всі відомості, повідомлені йому Замовником. В розділі №4 вказаний порядок оплати юридичних послуг, згідно з яким «Замовник здійснює 100% попередню оплату, яка проводиться не пізніше 2х робочих днів здати підписання Договору». Також в розділі №6 вказано, що за порушення умов даного Договору чи неналежне їх виконання, сторони несуть відповідальність у порядку визначеному законодавством України.

У частинах першій, другій та п`ятій статті 263 ЦПК України встановлено, що судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним

і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Зазначеним вимогам закону оскаржуване судове рішення не відповідає.

Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року (далі - Конвенція) кожен має право на справедливий

і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Обов`язком суду при розгляді справи є дотримання вимог щодо всебічності, повноти й об`єктивності з`ясування обставин справи та оцінки доказів.

Усебічність та повнота розгляду передбачає з`ясування усіх юридично значущих обставин та наданих доказів з усіма притаманними їм властивостями, якостями та ознаками, їх зв`язків, відносин і залежностей. Усебічне, повне та об`єктивне з`ясування обставин справи забезпечує, як наслідок, постановлення законного й обґрунтованого рішення.

Відповідно до статті 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до статей 610-611 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: 1) припинення зобов`язання внаслідок односторонньої відмови від зобов`язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору.

Відповідно до частини першої статті 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які

є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до частин першої, другої статті 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних, умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.

У відповідності до частин першої, другої статті 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами:

1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів;

3) показаннями свідків.

Згідно із статтею 77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи

і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування.

Відповідно до статті 79 ЦПК України достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.

Статтею 80 ЦПК України передбачено, що достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Відповідно до частин першої, п?ятої, шостої статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Згідно протоколу №1 від 01.12.2009, узгодження договірної ціни до Договору №35 від 30 листопада 2009, Відповідач Товариство з обмеженою відповідальністю «Юридична фірма «Лекс Юре», в особі директора Рогова М.С. отримав від позивача - ОСОБА_1 14 (чотирнадцять) тисяч доларів США, що на сьогоднішній день за курсом Національного Банку України становить 387456,00 грн. Згідно з Актом №1 від 25 грудня 2009, відповідач (Виконавець) ТОВ «Юридична фірма «Лекс Юре» в особі директора Рогова М.С. та позивач (Замовник) ОСОБА_1 посвідчили факт передачі Виконавцю для зберігання суму коштів в розмірі еквівалентну 14000,00 доларів США по курсу НБУ України згідно умов, передбачених п. 1 Протоколу, який є невід`ємною частиною Договору №35 від 30.11.2009. Акт підписаний Позивачем і Відповідачем та скріплений печаткою юридичної фірми.

Відповідно до частин першої та другої статті 51 ЦПК України суд першої інстанції має право за клопотанням позивача до закінчення підготовчого провадження, а у разі розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження - до початку першого судового засідання залучити до участі у ній співвідповідача.

Якщо позов подано не до тієї особи, яка повинна відповідати за позовом, суд до закінчення підготовчого провадження, а у разі розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження - до початку першого судового засідання за клопотанням позивача замінює первісного відповідача належним відповідачем, не закриваючи провадження у справі.

Тлумачення статті 51 ЦПК України свідчить, що належним відповідачем є особа, яка має відповідати за позовом.

Неналежний відповідач - це особа, притягнута позивачем як відповідач, стосовно якої встановлено, що вона не повинна відповідати за пред`явленим позовом за наявності даних про те, що обов`язок виконати вимоги позивача лежить на іншій особі - належному відповідачеві.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 17 квітня 2018 року у справі № 523/9076/16-ц зроблено висновок, що пред`явлення позову до неналежного відповідача не є підставою для відмови у відкритті провадження у справі, оскільки заміна неналежного відповідача здійснюється в порядку, визначеному ЦПК України. За результатами розгляду справи суд відмовляє в позові до неналежного відповідача та приймає рішення по суті заявлених вимог щодо належного відповідача.

Вказаний висновок узгоджується з висновками Верховного Суду, викладеними у справах з подібними правовідносинами: у постанові від 19 серпня 2020 року (справа № 201/16327/16-ц, провадження № 61-43384св18), у постанові від 06 грудня 2021 року (справа № 640/10507/18, провадження № 61-18941св20).

Як убачається з матеріалів справи позивач звернулась до Товариства з обмеженою відповідальністю «Юридична фірма «Лекс Юре» в особі директора Рогова Михайла Соломоновича , ОСОБА_2 , третя особа: Рада Адвокатів м. Києва із позовом, з урахуванням уточнених позовних вимог, позивач просить стягнути тільки з відповідача ОСОБА_2 кошти в сумі 14000 доларів США та моральну шкоду в розмірі 200000 грн., а щодо стягнення коштів з Товариства з обмеженою відповідальністю «Юридична фірма «Лекс Юре» в особі директора Рогова Михайла Соломоновича відмовилась.

За таких обставин, колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції, прийшов помилкового висновку про стягнення грошових коштів з ОСОБА_2 , оскільки матеріали справи не містять будь-яких письмових доказів, які б свідчили про існування договірних правовідносин позивача саме з ОСОБА_2 , в той час, матеріалми справи підтверджено існування договірнх правовідносин між ОСОБА_1 та ТОВ «Юридична фірма «Лекс Юре».

Згідно з пунктом 2 частиною першою статті 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити у відповідній частині нове рішення або змінити рішення.

Відповідно до частин першої та другої статті 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права. Неправильним застосуванням норм матеріального права вважається: неправильне тлумачення закону, або застосування закону, який не підлягає застосуванню, або незастосування закону, який підлягав застосуванню.

Керуючись ст.ст. 367, 368, 369, 374, 376, 381, 382, 383 ЦПК України, суд,

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 , подану адвокатом Нєсвєтовим Вадимом Геннадійовичем- задовольнити.

Заочне рішення Голосіївського районного суду м. Києва від 16 вересня 2020 року- скасувати та ухвалити нове судове рішення, яким у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 - відмовити.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом 30 днів до Верховного Суду з дня складення повної постанови шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Суддя-доповідач А. М. Стрижеус

Судді: Л. Д. Поливач

О. І. Шкоріна