Ухвала

від 15.05.2024 по справі 300/7016/23

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

з питань забезпечення адміністративного позову

15 травня 2024 рокуЛьвівСправа № 300/7016/23 пров. № А/857/9212/24

Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі:

головуючого судді: Глушка І.В.

суддів: Довгої О.І., Запотічного І.І.,

розглянувши в порядку письмового провадження в м.Львові заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову у справі № 300/7016/23 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Коломийської міської ради, Державного реєстратора центру надання адміністративних послуг Матеївецької сільської ради Бичик Уляни Василівни, Головного управління Держгеокадастру в Івано-Франківській області, з участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог, на стороні позивача - ОСОБА_2 , про визнання незаконними та скасування рішень, реєстрації земельної ділянки, стягнення моральної шкоди,-

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Восьмого апеляційного адміністративного суду знаходиться справа №300/7016/23 за позовом ОСОБА_1 до Коломийської міської ради, Державного реєстратора центру надання адміністративних послуг Матеївецької сільської ради Бичик Уляни Василівни, Головного управління Держгеокадастру в Івано-Франківській області, з участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог, на стороні позивача - ОСОБА_2 , про визнання незаконними та скасування рішень, реєстрації земельної ділянки, стягнення моральної шкоди, провадження в якій відкрито за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 14 березня 2024 року. Справу призначено до розгляду у порядку письмового провадження.

13 травня 2024 року Восьмим апеляційним адміністративним судом зареєстровано заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову у справі № 300/7016/23 (передана на розгляд судді-доповідачу 14 травня 2024 року) шляхом заборони вчинення будь-яких дій на земельних ділянках з кадастровими номерами 2610600000:11:007:0125, 2610600000:11:007:0126, 2610600000:11:007:0127, в тому числі заборони відчуження на час розгляду апеляційної скарги на рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 14 березня 2024 року у справі № 300/7016/23 і до набрання законної сили рішенням суду; заборони проїзду та перевезення будматеріалів через незаконно пробиту дорогу по ділянці з кадастровим номером 2610600000:11:007:0124.

Заявник покликається на те, що невжиття заходів забезпечення позову може призвести до того, що позивач не зможе захистити або поновити свої права у межах даного судового провадження без нових звернень до суду.

Перевіривши матеріали справи та доводи заявника, апеляційний суд вважає, що заява про забезпечення позову до задоволення не підлягає, виходячи з наступного.

Статтею 150 КАС України передбачено, що суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову.

Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо: 1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або 2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.

Суд апеляційної інстанції зауважує, що забезпечення позову це сукупність процесуальних дій, які гарантують виконання судового рішення в разі задоволення позовних вимог. При цьому, інститут забезпечення позову в адміністративному судочинстві є елементом права на судовий захист і спрямований на те, щоб не допустити незворотності певних наслідків відповідних дій щодо відновлення порушеного права. Забезпечення позову є складовою комплексу заходів, спрямованих на охорону публічно-правового та матеріально-правового інтересу в адміністративному судочинстві, а також однією з гарантій реального виконання можливого позитивного для особи рішення.

Відповідно до частин 1 та 2 статті 151 КАС України позов може бути забезпечено: 1) зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта; 2) забороною відповідачу вчиняти певні дії; 4) забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору; 5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку. Суд може застосувати кілька заходів забезпечення позову. Заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Суд також повинен враховувати співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, із наслідками вжиття заходів забезпечення позову для заінтересованих осіб.

Забезпечення позову по суті - це тимчасове обмеження суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов`язаних із ним інших осіб в інтересах забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника).

Забезпечення позову є процесуальним засобом, спрямованим на запобігання можливим порушенням майнових прав чи охоронюваних законом інтересів юридичної або фізичної особи, що полягає у вжитті заходів, за допомогою яких у подальшому гарантується виконання судових рішень, прийнятих за результатами розгляду спору.

Суд, при розгляді клопотання про забезпечення позову повинен у кожному випадку, виходячи з конкретних доказів, встановити, чи є хоча б одна з передбачених статтею 150 КАС України обставин, і оцінити, чи не може застосуванням заходів забезпечення позову бути завдано ще більшої шкоди, ніж та, якій можна запобігти; врахувати пов`язаність заходів щодо забезпечення позову з його предметом, співмірність таких заходів заявленим позовним вимогам і відповідності виду забезпечення позову позовним вимогам.

Співмірність передбачає співвідношення негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.

Адекватність заходу забезпечення позову, що застосовується судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється судом, зокрема, з урахуванням співвідношення права (інтересу), про захист яких просить заявник, з майновими наслідками заборони відповідачеві вчиняти певні дії.

Таким чином інститут забезпечення позову є однією з гарантій захисту прав, свобод та законних інтересів позивача в адміністративному процесі, механізмом, який покликаний забезпечити реальне та неухильне виконання судового рішення прийнятого в адміністративній справі. При цьому заходи забезпечення позову можуть вживатися виключно у випадку наявності очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі, або у випадку, коли захист цих прав, свобод та інтересів стане неможливим без вжиття таких заходів, або для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат, а також якщо очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень.

Доведення наявності зазначених підстав або принаймні однієї з них, з точки зору процесуального закону, є необхідною передумовою для вжиття судом заходів забезпечення позову, у разі їх вжиття за клопотанням позивача.

Необґрунтоване вжиття заходів забезпечення позову може призвести до правових ускладнень, значно більших, ніж ті, яким вдалося б запобігти, тому суд повинен у кожному випадку, виходячи з конкретних доказів, встановити, чи є хоча б одна з названих обставин, і оцінити, чи не може застосуванням заходів забезпечення позову бути завдано ще більшої шкоди, ніж та, якій можна запобігти.

Як зазначено Верховним Судом у постановах від 25 червня 2020 року (справа №520/1545/19), від 01 жовтня 2019 року (справа №420/912/19) ухвала про забезпечення позову повинна бути судом вмотивована, а саме із зазначенням: 1) висновків про існування: - обставин, що свідчать про істотне ускладнення чи унеможливлення виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду, або - очевидних ознак протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю до ухвалення рішення у справі; 2) в чому будуть полягати дії, направлені на відновлення прав позивача.

Згідно з Рекомендаціями № R (89) 8 про тимчасовий судовий захист в адміністративних справах, прийнятий Комітетом Міністрів Ради Європи 13 вересня 1989 року рішення про вжиття заходів тимчасового захисту може, зокрема, прийматися у разі, якщо виконання адміністративного акта може спричинити значну шкоду, відшкодування якої неминуче пов`язано з труднощами, і якщо на перший погляд наявні достатньо вагомі підстави для сумнівів у правомірності такого акта.

Отже, у випадку задоволення заяви про забезпечення позову, в ухвалі про забезпечення позову суд повинен навести мотиви, з яких він дійшов висновку про існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення у справі, а також, вказати, в чому будуть полягати дії, направлені на відновлення прав позивача, оцінити складність вчинення цих дій, встановити, що витрати, пов`язані з відновленням прав будуть значними.

Умовою застосування заходів забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача. Гарантії справедливого суду діють не тільки під час розгляду справи, але й під час виконання судового рішення. Зокрема тому, розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд повинен врахувати, що вжиття відповідних заходів може забезпечити належне виконання рішення про задоволення позову у разі ухвалення цього рішення, а їх невжиття, - навпаки, ускладнити або навіть унеможливити таке виконання (постанова Великої Палати Верховного Суду від 15 вересня 2020 року № 753/22860/17).

Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам (постанова Великої Палати Верховного Суду від 12 лютого 2020 року у справі № 381/4019/18).

Розглядаючи питання щодо наявності підстав для вжиття заходів забезпечення позову, суди повинні також враховувати специфіку правовідносин, стосовно яких виник спір, та їх відповідне законодавче врегулювання, за наслідками аналізу якого можна зробити висновок, чи дійсно застосування заходів забезпечення позову є необхідним у даному конкретному випадку, чи може невжиття таких засобів мати незворотні наслідки.

Зі змісту заяви про забезпечення позову слідує, що, предметом позову є, зокрема визнання незаконними та скасування реєстрації земельних ділянок з кадастровими номерами 2610600000:11:007:0125, 2610600000:11:007:0126, 2610600000:11:007:0127, рішення №67937027 від 08.06.2023. Ухвала суду про задоволення заяви позивача про забезпечення позову мотивована наявністю очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам та інтересам позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі, а саме щодо об`єкту нерухомості - нежитлових приміщень (майстерня) загальною площею 106,3 кв.м, розташовані в АДРЕСА_1 , до складу якого входять також тимчасові споруди навіси та літня вбиральня, які розташовуються окремо, і все майно внесено до державного реєстру нерухомого майна. За вказаним об`єктом нерухомості облікувалась земельна ділянка площею 0,1085 га, якій присвоєно кадастровий номер. На вказаній земельній ділянці згідно генплану ніколи не було дороги. Згідно доводів заявника, дана земельна ділянка на даний час неправомірно поділена на три окремі ділянки із кадастровими номерами 2610600000:11:007:0125, 2610600000:11:007:0126, 2610600000:11:007:0127, виділення та реєстрація яких оскаржується заявником у межах спірних правовідносин.

Слід зазначити, що під час вирішення питання щодо забезпечення позову обґрунтованість позову не досліджується, оскільки питання обґрунтованості заявлених позовних вимог є предметом дослідження судом під час розгляду спору по суті та не можуть вирішуватись ним під час розгляду клопотання про забезпечення позову.

Суд апеляційної інстанції зазначає, що, безумовно, рішення чи дії суб`єктів владних повноважень справляють певний вплив на суб`єктів, яких вони стосуються. Такі рішення можуть завдавати шкоди і мати наслідки, які позивач оцінює негативно.

Проте, відповідно до статті 150 КАС зазначені обставини, навіть у разі їх доведення, не є безумовними підставами для застосування заходів забезпечення позову в адміністративній справі.

Сам собою факт прийняття відповідачем рішень, які стосуються прав та інтересів позивача, не може автоматично свідчити про те, що такі рішення є очевидно протиправними і невжиття заходів забезпечення позову може істотно ускладнити виконання рішення суду, а факт порушення прав та інтересів позивача підлягає доведенню у встановленому законом порядку.

Разом з тим, доводи позивача щодо протиправності оскаржуваного рішення про поділ земельної ділянки та рішення про реєстрацію земельних ділянок є предметом розгляду при вирішення даної адміністративної справи по суті позовних вимог, а покликання заявника на здійснення позаду земельної ділянки площею 0,1085 га будівельних робіт по будівництву котеджів за незаконною вказівкою та дозволом міської ради, облаштування площадки для будматеріалів та проїзду (дороги) через вказану земельну ділянку, внаслідок чого відбувалося пошкодження та знищення майна, як на підставу для вжиття заходів забезпечення позову, в розрізі предмету цього спору є недоречними з огляду на те, що такі виходять за межі предмету судового розгляду у даній справі.

Щодоочевидностіознак протиправності рішення та порушення прав позивача, то пропри те, що такі ознаки не мають окреслених меж, йдеться насамперед про їхякість: вони повинні свідчити про протиправність оскаржуваного рішення поза обґрунтованим сумнівом.

Твердження проочевидністьпорушення до розгляду справи по суті є висновком, який свідчить про правову позицію суду наперед. Тому застосування заходів забезпечення позову з цієї підстави допускається у виключних випадках.

Суд апеляційної інстанції зазначає про відсутність підстав стверджувати про очевидні ознаки протиправності рішення до розгляду справи по суті та дослідження обставин прийняття оскаржуваного рішення.

Заявником не наведено переконливих обґрунтувань необхідності вжиття заходів забезпечення адміністративного позову, не подано суду належних та допустимих доказів наявності очевидної небезпеки її правам, свободам та інтересам до ухвалення рішення в адміністративній справі, неможливості або ускладнення захисту за умови невжиття заходів забезпечення позову.

З урахуванням наведеного апеляційний суд вважає що, у задоволенні заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову у справі № 300/7016/23 слід відмовити.

Керуючись статтями 150, 151, 152, 153, 154, 248, 311, 321, 325, 328, 329, 331 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

П О С Т А Н О В И В:

Відмовити у задоволенні заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову у справі № 300/7016/23.

Ухвала набирає законної сили з дати її підписання та може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення .

Головуючий суддя І. В. Глушко судді Довга О. І. Запотічний І. І.