Ухвала

від 15.05.2024 по справі 583/2176/24

ОХТИРСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 583/2176/24

1-кс/583/723/24

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"15" травня 2024 р. м. Охтирка

Слідчий суддя Охтирського міськрайонного суду Сумської області ОСОБА_1 ,

з участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Охтирка клопотання тимчасово виконуючого обов`язки начальника СВ Охтирського районного відділу поліції Головного управління Національної поліції в Сумській області ОСОБА_3 , що погоджено прокурором Охтирської окружної прокуратури ОСОБА_4 , щодо

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Стара Сіль Старосамбірського району Львівської області, українця, громадянина України, що має вищу освіту, директора комунального некомерційного підприємства Охтирської міської ради «Охтирська центральна районна лікарня», фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого

про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою,

з участю сторін кримінального провадження:

прокурора ОСОБА_6 ,

підозрюваного ОСОБА_5 , захисника ОСОБА_7 ,

встановив:

13.05.2024 слідчий звернувся до суду з зазначеним клопотанням.

Клопотання мотивоване тим, що ОСОБА_5 , який є директором комунального некомерційного підприємства Охтирської міської ради «Охтирська центральна районна лікарня» (далі КНП ОМР «Охтирська ЦРЛ»), будучи особою, яка постійно обіймає на підприємстві посаду, пов`язану з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських функцій, тобто, відповідно до ч. 3 ст. 18 КК України та примітки 1 ст. 364 КК України, являється службовою особою.

Будучи службовою особою, ОСОБА_5 вчинив злочини у сфері службової діяльності за наступних фактичних обставин.

В листопаді 2023 року, точної дати на даний час органом досудового розслідування не встановлено, до КНП ОМР «Охтирська ЦРЛ» звернулись представники товариства з обмеженою відповідальністю «ХЛР» (код ЄДРПОУ 42820893) з метою прийняття участі у тендерній процедурі з приводу поставки до КНП ОМР «Охтирська ЦРЛ» медичного обладнання, а саме: аналізатора гематологічного автоматичного ВС-30s, вартість якого складала 259 тис. 812 грн., та аналізатора біохімічного автоматичного ВС-230, вартість якого складала 441 тис. 120 грн. Загальна вартість зазначеного медичного обладнання складала з ПДВ 749 тис. 997 грн 24 коп.

У подальшому ОСОБА_5 , який є директором КНП ОМР «Охтирська ЦРЛ», вирішив використати цю обставину у своїх особистих корисливих інтересах та незаконно, використовуючи свої службові повноваження, одержати неправомірну вигоду від представників ТОВ «ХЛР» за створення штучних умов для перемоги ТОВ «ХЛР» у тендерній процедурі та подальшому укладанні договору про закупівлю товару, предметом якого є зазначене медичне обладнання.

Так, 13.11.2023, близько 11 год. 45 хв., точного часу досудовим розслідуванням не встановлено, до службового кабінету директора КНП ОМР «Охтирська ЦРЛ» ОСОБА_5 прибули невстановлені на даний час представники ТОВ «ХЛР» у кількості двох осіб. В цей час, перебуваючи у своєму службовому кабінеті директора КНП ОМР «Охтирська ЦРЛ» за адресою: Сумська область, м. Охтирка, вул. Петропавлівська, 15, ОСОБА_5 , реалізовуючи свій злочинний намір, направлений на отримання неправомірної вигоди, висунув невстановленим на даний час представникам ТОВ «ХЛР» вимогу про надання особисто йому частини грошових коштів («відкату») в розмірі 25 % від суми майбутньої закупівлі медичного обладнання, за укладеним у подальшому договором закупівлі між КНП ОМР «Охтирська ЦРЛ» та ТОВ «ХЛР».

Таким чином ОСОБА_5 , використовуючи свої службові повноваження, створив умови, за яких, у випадку не вчинення ним дій, що є визначальним для законних права та інтересів ТОВ «ХЛР», особа не повинна була, а вимушена надати неправомірну вигоду ОСОБА_5 із метою запобігання шкідливим наслідкам чи законним інтересам, які могли настати у випадку не укладення у подальшому договору поставки медичного обладнання, тобто вчинив дії поєднані із вимаганням неправомірної вигоди.

У подальшому, реалізуючи свій злочинний умисел, 05.12.2023, приблизно о 12 год.

28 хв., перебуваючи у своєму службовому кабінеті директора КНП ОМР «Охтирська ЦРЛ» за адресою: Сумська область, м. Охтирка, вул. Петропавлівська, 15, ОСОБА_5 отримав від невстановленого на даний час представника ТОВ «ХЛР» грошові кошти в сумі близько 178 000 грн, які до цього вимагав у представників зазначеного товариства, що складає 25 % від суми закупівлі. При цьому, розмір отриманої ОСОБА_5 неправомірної вигоди в сто і більше разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян, тобто є неправомірною вигодою в значному розмірі.

Крім того, 10.04.2024, близько 14 год. 09 хв., точного часу досудовим розслідуванням не встановлено, до службового кабінету директора КНП ОМР «Охтирська ЦРЛ» ОСОБА_5 прибула мешканка м. Охтирка ОСОБА_8 з питання працевлаштування на посаду лікаря КНП ОМР «Охтирська ЦРЛ» свого сина ОСОБА_9 .

Під час розмови у службову кабінеті директора КНП ОМР «Охтирська ЦРЛ» за адресою: Сумська область, м. Охтирка, вул. Петропавлівська, 15, ОСОБА_8 запропонувала особисто ОСОБА_5 неправомірну вигоду у вигляді грошових коштів за вчинення ним як службовою особою в інтересах свого сина ОСОБА_9 дій з використанням наданого ОСОБА_5 службового становища, а саме прийняття позитивного рішення з приводу прийняття ОСОБА_9 на посаду лікаря КНП ОМР «Охтирська» ЦРЛ.

В свою чергу ОСОБА_5 вирішив використати цю обставину у своїх особистих корисливих інтересах та незаконно, використовуючи свої службові повноваження, одержати неправомірну вигоду від ОСОБА_8 за вчинення дій, спрямованих на прийняття на роботу до очолюваної ним лікарні ОСОБА_9 .

Після цього, у вищезазначений час та місц,і директор КНП ОМР «Охтирська ЦРЛ» ОСОБА_5 прийняв від ОСОБА_8 її пропозицію одержання неправомірної вигоди, безпосередньо після чого отримав від ОСОБА_8 неправомірну вигоду у вигляді грошових коштів в сумі 1 000 доларів США, таким чином вчинив прийняття пропозиції та одержання неправомірної вигоди повторно.

10.05.2024 ОСОБА_5 вручено письмове повідомлення про підозру у вчиненні ним кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України.

Інкриміноване підозрюваному ОСОБА_5 кримінальне правопорушення,передбачене ч.3ст.368КК України,в силуположень ч.5ст.12КК України,належить докатегорії тяжкихзлочинів.Зокрема,санкція ч.3ст.368КК Українипередбачає покаранняу вигляді позбавлення волі на строк від п`яти до десяти років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років, з конфіскацією майна.

Обґрунтованість підозри ОСОБА_5 підтверджується наступними матеріалами кримінального провадження, а саме: матеріалами проведених негласних слідчих (розшукових) дій, які розсекречені у встановленому законом порядку, а також іншими матеріалами кримінального провадження у їх сукупності.

В ході розслідування провадження встановлено наявність ризиків, передбачених пунктами 1, 2, 3, 4, 5 ч.1 ст.177КПК України, а саме те, що ОСОБА_5 може переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду, так як підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, за вчинення якого передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від п`яти до десяти років; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, зокрема знищити або спотворити документи, які ще не відшукані органом досудового розслідування, зокрема з приводу поставки до КНП ОМР «Охтирська ЦРЛ» медичного обладнання (аналізатора гематологічного автоматичного ВС-30s, аналізатора біохімічного автоматичного ВС-230) та працевлаштування ОСОБА_9 ; незаконно впливати на свідків у цьому ж кримінальному провадженні, оскільки на даний час свідки, у тому числі працівники КНП ОМР «Охтирська ЦРЛ», яким відомі обставини вчинених кримінальних правопорушень не допитані, проте вони перебувають у підпорядкуванні ОСОБА_5 , який, в свою чергу, може здійснити на них вплив з метою надання неправдивих показів; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення, зокрема шляхом незаконного впливу на свідків у кримінальному провадженні.

У судовому засіданні прокурор клопотання слідчого підтримав повністю, просив задовольнити з наведених у клопотанні підстав. Зазначив, що інший, більш м`який запобіжний захід, в тому числі особиста порука не зможе запобігти наявним ризикам.

Підозрюваний просив відмовити в задоволенні клопотання прокурора. Просив обрати запобіжний захід особисту поруку. Зазначив про відсутність наміру переховуватися та незаконно впливати на свідків. Він є зацікавленим у об`єктивному розслідуванні, тому ніяким чином не буде перешкоджати слідству.

Захисник просив відмовити у задоволенні клопотання. Зазначив, що підозра ОСОБА_5 необґрунтована. Відсутні ризики, передбачені ч. 1ст. 177 КПК України. ОСОБА_5 не вчиняв і не має наміру вчиняти жодних дій, спрямованих на переховування від органу досудового розслідування та суду, має міцні соціальні зв`язки. ОСОБА_5 не буде вчиняти дій, спрямованих на вплив на будь-яких осіб у кримінальному провадженні. Вважає, що достатнім є застосування до підозрюваного особистої поруки.

Вислухавши пояснення учасників кримінального провадження, дослідивши матеріали справи, слідчий суддя дійшов висновку, що клопотання належить задовольнити частково з таких підстав.

Встановлено, що слідчі Охтирського РВП ГУНП в Сумській області здійснюють досудове розслідування у кримінальному провадженні № 42023202520000081 від 26.09.2023 за ознаками вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст. 368, ч. 4 ст. 191, ч. 4 ст. 27 ч.1 ст. 369 КК України.

Запобіжні заходи є одним із видів заходів забезпечення кримінального провадження, які застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження (ч. 1, 2ст. 131 КПК України).

Згідно із ч. 1ст. 177 КПК Українизапобіжні заходи можуть застосовуватись до особи, яка набула статусу підозрюваної або обвинуваченої у конкретному кримінальному провадженні.

У ч. 1ст. 42 КПК Українивизначено, що підозрюваним є особа, якій у порядку, передбаченомустаттями 276-279 цього Кодексу, повідомлено про підозру, особа, яка затримана за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення, або особа, щодо якої складено повідомлення про підозру, однак його не вручено їй внаслідок невстановлення місцезнаходження особи, проте вжито заходів для вручення у спосіб, передбачений цим Кодексом для вручення повідомлень.

З матеріалів доданих до клопотання встановлено, що 10.05.2024 ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 368 КК України,тобто у прийнятті пропозиції, обіцянки та одержанні службовою особою неправомірної вигоди, а так само проханні надати таку вигоду для себе за вчинення чи невчинення такою службовою особою в інтересах того, хто пропонує, обіцяє чи надає неправомірну вигоду, будь-якої дії з використанням наданої їй службового становища, предметом якого була неправомірна вигода у значному розмірі, поєднане з вимаганням неправомірної вигоди та у прийнятті пропозиції та одержанні службовою особою неправомірної вигоди, за вчинення такою службовою особою в інтересах третьої особи будь-якої дії з використанням наданої їй службового становища, вчиненому повторно.

Отже, відповідно до положень ч. 1ст. 42 КПК України, ОСОБА_5 набув статусу підозрюваного в цьому кримінальному провадженні і щодо нього може вирішуватися питання про застосування запобіжного заходу.

Згідно із ч. 1, 2ст. 177 КПК Українипідставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити, зокрема, такі дії: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про:

- наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення;

- наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбаченихстаттею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор;

- недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні (ч. 1ст. 194 КПК України).

Щодо наявності обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення.

Положення кримінального процесуального законодавства не розкривають поняття «обґрунтованості підозри». Тому в оцінці цього питання слідчий суддя керується практикою Європейського суду з прав людини, яка відповідно дост. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини»є джерелом права.

Відповідно до усталеної практики ЄСПЛ визначення «обґрунтованої підозри» надано, зокрема, у рішенні «Fox, Campbell and Hartley v. The United Kingdom», згідно з яким «…існування обґрунтованої підозри передбачає наявність фактів або інформації, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення. Втім, що саме може бути розцінене як «обґрунтоване», буде залежати від усіх обставин справи» [15, § 32]. Таке формулювання ЄСПЛ надалі також підтверджено в таких його рішеннях, як «Нечипорук і Йонкало проти України», «Erdagoz v. Turkey», «Labita v. Italy», «Ilgar Mammadov v. Azerbaijan» та доповнено вказівкою на те, що «факти, які дають підставу для підозри, не мають бути такого ж рівня, як такі, що обґрунтовують засудження особи» [16, §§ 34, 36], і так само «висунення обвинувачення» [17, § 184].

На підтвердження причетності ОСОБА_5 до вчинення інкримінованих йому кримінальних правопорушень, до клопотання додано матеріали, які досліджені у судовому засіданні, а саме копії: протоколів обстеження публічно недоступних місць, житла чи іншого володіння особи, протоколів про результати аудіо-, відео контролю за особою, протоколу огляду речей та документів, протоколу обшуку та інших матеріалів.

Не вирішуючи питання про доведеність вини та остаточної кваліфікації дій ОСОБА_5 , виходячи із сукупності досліджених матеріалів, доданих до клопотання, слідчий суддя дійшов висновку про наявність обґрунтованої підозри щодо вчинення підозрюваним інкримінованих йому кримінальних правопорушень, за викладених у повідомленні про підозру обставин. Зазначені у клопотанні слідчого обставини і надані документи кримінального провадження у своїй сукупності підтверджують, що ОСОБА_5 міг здійснити прийняття пропозиції, обіцянки та одержання службовою особою неправомірної вигоди, а так само прохання надати таку вигоду для себе за вчинення чи невчинення такою службовою особою в інтересах того, хто пропонує, обіцяє чи надає неправомірну вигоду, будь-якої дії з використанням наданої їй службового становища, предметом якого була неправомірна вигода у значному розмірі, поєднане з вимаганням неправомірної вигоди та прийняття пропозиції та одержання службовою особою неправомірної вигоди, за вчинення такою службовою особою в інтересах третьої особи будь-якої дії з використанням наданої їй службового становища, вчинене повторно.

Посилання сторони захисту на необґрунтованість підозри зводяться до оцінки, наданих до клопотання доказів щодо їх належності та достатності. Жодного доказу, які б спростовували доводи прокурора, стороною захисту не надано. Тоді як, відповідно до ч. 1ст. 194 КПК України, слідчий суддя встановлює наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення на підставі наданих сторонами кримінального провадження доказів.

Щодо існування ризиків.

Підставою застосування запобіжного заходу є наявність, зокрема, ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені частиною 1статті 177 КПК України(частина 2статті 177 КПК України).

Ризики, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний може здійснити спробу протидії кримінальному провадженню у формах, що передбачені частиною 1статті 177 КПК України, слід вважати наявними за умови встановлення обґрунтованої ймовірності можливості здійснення підозрюваним зазначених дій. ВодночасКримінальний процесуальний кодекс Українине вимагає доказів того, що підозрюваний обов`язково (поза всяким сумнівом) здійснюватиме відповідні дії, однак вимагає доказів того, що він має реальну можливість їх здійснити у конкретному кримінальному провадженні в майбутньому.

Обґрунтовуючи клопотання про застосування запобіжного заходу підозрюваномуслідчий послався на існування ризиків того, що він може: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити документи, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на свідків у кримінальному провадженні; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється.

При визначенні імовірності переховування ОСОБА_5 від органів досудового розслідування та суду слідчий суддя враховує тяжкість покарання, що загрожує останньому у разі визнання його винуватим у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення, яке класифікується, як тяжкий злочин та відноситься до корупційних.

Окрім врахування ступеня тяжкості кримінального правопорушення, слідчий суддя враховує майновий стан підозрюваного та його родини.

Проте, співставлення можливих негативних наслідків для підозрюваного у вигляді його можливого ув`язнення у невизначеному майбутньому з можливим засудженням до покарання у виді позбавлення волі у найближчій перспективі доводять, що цей ризик є достатньо високим безвідносно стадії кримінального провадження та характеру слідчих та процесуальних дій, які належить провести органу досудового розслідування.

На спростування наявності існування цього ризику сторона захисту посилалась на те, що ОСОБА_5 з початку вторгнення РФ мав можливість виїхати за місцем своєї реєстрації до Львівської області, однак не зробив цього, а залишався у місті та допомагав людям. Однак, така його поведінка не може свідчити про його належну процесуальну поведінку після того, як він набув статус підозрюваного у кримінальному провадженні.

Слідчий суддя вважає, що кожна окремо з вищезазначених обставин не є вирішальною при оцінці наявності ризику переховування, однак у сукупності між собою та з іншими обставинами цього кримінального провадження, дає підстави стверджувати про наявність ризику можливого переховування від органів досудового розслідування та суду на даному етапі кримінального провадження.

Щодо ризику знищення документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення.

ОСОБА_5 в силу займаної посади має широке коло знайомих, може здійснити спроби впливу на підлеглих та інших працівників з метою спонукання їх до знищення чи спотворення документів, які становлять інтерес для слідства, для уникнення відповідальності за інкриміноване йому кримінальне правопорушення.

З огляду на те, що досудове розслідування не завершене, вищенаведені обставини вказують на існування ризику знищення, приховування або спотворення речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення.

При встановленні наявності ризику незаконного впливу на свідків слідчий суддя враховує встановленуКПК Українипроцедуру отримання показань від осіб у кримінальному провадженні, а саме спочатку на стадії досудового розслідування показання отримуються шляхом допиту слідчим чи прокурором, а після направлення обвинувального акту до суду на стадії судового розгляду - усно шляхом допиту особи в судовому засіданні (ч. 1, 2 ст.23, ст.224 КПК України).

Суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання або отриманих у порядку, передбаченомустаттею 225 КПК України, тобто допитаних на стадії досудового розслідування слідчим суддею. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них (ч. 4ст. 95 КПК України).

Тобто ризик впливу на свідків існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при зібранні доказів, а й продовжує існувати на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань від свідків та дослідження їх судом.

У результаті обізнаності ОСОБА_5 про осіб, які давали свідчення у кримінальному провадженні, існує ймовірність, що він може впливати на свідків, з метою примушування їх до зміни раніше наданих показань, та таким же чином впливати на свідків, які не давали показання, що в подальшому виключить їх можливість давати правдиві показання.

За таких обставин, слідчий суддя вважає обґрунтованими твердження слідчого у клопотанні щодо існування впливу на свідків у кримінальному провадженні.

Разом з цим, з урахуванням критеріїв, що мають враховуватися при встановленні наявності того чи іншого ризику, на які наявне посилання вище, слідчий суддя дійшов висновку, що обставини, на які сторона обвинувачення посилається в обґрунтування наявності ризику вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється особа, не знайшли свого підтвердження під час розгляду клопотання, у зв`язку із чим цей ризик не враховується слідчим суддею при ухваленні рішення.

Щодо визначення виду запобіжного заходу, який може бути застосований щодо підозрюваного.

Відповідно до приписівст. 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченимст. 177 цього кодексу.

Більш м`якими запобіжними заходами є: особисте зобов`язання, особиста порука, застава та домашній арешт. (ст. 176 КПК України)

Метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання ризикам, передбаченимстаттею 177 КПК України, на будь-якій стадії кримінального провадження, тобто як на стадії досудового розслідування, так і на стадії судового провадження.

При вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених устатті 177 КПК України, слідчий суддя на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов`язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення; тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється; вік та стан здоров`я підозрюваного; міцність соціальних зв`язків підозрюваного в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; наявність у підозрюваного постійного місця роботи; репутацію підозрюваного; майновий стан підозрюваного (стаття 178 КПК України).

Фактично, слідчий суддя повинен встановити, чи є запобіжний захід пропорційним для запобігання ризику або ризикам, наявність яких визнана доведеною, з метою захисту прав підозрюваного та дотримання принципу верховенства права.

Враховуючи характер та тяжкість кримінальних правопорушень, у вчиненні яких підозрюється ОСОБА_5 , та встановлені ризики, передбаченіст. 177 КПК України, слідчий суддя дійшов висновку, що на цьому етапі кримінального провадження застосування до підозрюваного іншого більш м`якого запобіжного заходу, ніж тримання під вартою, не зможе запобігти ризикам кримінального провадження, у тому числі належного виконання підозрюваним процесуальних обов`язків.

Особисте зобов`язання не можливо застосувати у зв`язку з тим, що даний запобіжний захід вимагає наявність особливої довіри до підозрюваного в підтвердження можливості дотримання процесуальних обов`язків, яка відсутня в органів слідства до підозрюваного.

Враховуючи висновки, до яких дійшов слідчий суддя, не підлягають задоволенню заяви міського голови Охтирської міської ради Сумської області ОСОБА_10 , настоятеля храму Успіння Пресвятої Богородиці ОСОБА_11 , депутатів Сумської обласної ради ОСОБА_12 , ОСОБА_13 про взяття підозрюваного ОСОБА_5 на особисту поруку в порядкуст. 180 КПК України.

Застава також не може бути застосована, оскільки не надходили заяви або клопотання від підозрюваного, його захисника, рідних або інших осіб про можливість внесення застави.

Домашній арешт неможливо застосувати у зв`язку з тим, що підозрюваний підлягає постійному візуальному контролю з метою запобігання вчиненню вищевказаних ризиків. Перебуваючи за місцем мешкання, підозрюваний матиме можливість при спілкуванні здійснити тиск на можливих свідків, з метою зміни їх показів на його користь.

Таким чином, прокурор довів в судовому засіданні, що інший, більш м`який запобіжних захід є недостатнім у даному випадку.

Таким чином, слідчий суддя дійшов до висновку про необхідність застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Враховуючи матеріальне становище підозрюваного, тяжкість правопорушення, суд вважає за необхідне визначити заставу відповідно до ч. 5 ст. 182 КПК України

Відповідно до п. 2 ч. 5ст. 182 КПК Українирозмір застави щодо особи, підозрюваної у вчиненні тяжкого злочину, визначається у межах від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Слідчий суддя також враховує, що розмір застави повинен бути таким, щоб загроза її втрати утримувала б підозрюваного від намірів та спроб порушити покладені на нього обов`язки.

Керуючись ст.2,7,9,177,178,182,193-196,309,372,376 КПК України, слідчий суддя

постановив:

Клопотання слідчого задовольнити.

Застосувати до підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на строк шістдесят днів, обчислюючи строк з моменту його затримання.

Визначити розмір застави у розмірі 60 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 181680 гривень, яка може бути внесена як самим підозрюваним так і іншою фізичною або юридичною особою на депозитний рахунок Охтирського міськрайонного суду Сумської області згідно з наступними реквізитами:

Одержувач: ТУ ДСА України в Сумській області, Код: 26270240, Назва банку: ДКСУ м. Київ, МФО: 820172, Рахунок: UA558201720355249001000008869, Призначення платежу: застава, № ухвали суду, прізвище, ім`я, по-батькові платника застави.

У разі внесення застави зобов`язати підозрюваного прибувати за кожною вимогою слідчого, прокурора, суду та покласти на ОСОБА_5 такі обов`язки:

1) не відлучатися із населеного пункту, в якому він проживає, а саме з м. Охтирка без дозволу слідчого, прокурора або суду;

2) повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання.

3) утримуватися від спілкування з ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , представниками ТОВ «ХЛР».

4) здати на зберігання паспорт для виїзду за кордон.

Роз`яснити підозрюваному, що у разі внесення застави у визначеному у даній ухвалі розмірі, оригінал документа з відміткою банку, який підтверджує внесення на депозитний рахунок Охтирського міськрайонного суду Сумської області коштів, має бути наданий уповноваженій службовій особі місця ув`язнення.

Після отримання та перевірки документа, що підтверджує внесення застави, уповноважена службова особа місця ув`язнення має негайно здійснити розпорядження про звільнення ОСОБА_5 з-під варти, повідомивши усно та письмово Охтирський міськрайонний суд Сумської області.

Строк дії ухвали до 24 години 00 хвилин 13 липня 2024 року включно.

Ухвала щодо застосування запобіжного заходу підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Сумського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення, а підозрюваним протягом п`яти днів з дня отримання ним копії ухвали.

Слідчий суддя Охтирського міськрайонного суду

Сумської області ОСОБА_14