Справа № 463/11100/23
Провадження № 2/463/542/24
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
15 травня 2024 року Личаківський районний суд м. Львова
в складі:
головуючого судді - Леньо С. І.
з участю секретаря - Станько Р.О.
розглянувши в залі суду в м. Львові в порядку спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Комунального некомерційного підприємства Львівської обласної ради «Львівський обласний центр служби крові», третя особа ОСОБА_2 про відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок дорожньо-транспортної пригоди -
в с т а н о в и в:
Позивач звернулась до суду з позовом до відповідача, просить ухвалити рішення, яким стягнути з КНП ЛОР «Львівський обласний центр крові» матеріальну шкоду, завдану внаслідок ДТП в розмірі 265500 грн.
В обґрунтування позовних вимог покликається на те, що 24.04.2023 о 12:15 год. в місті Львові на перехресті пл. Соборна вул. Пекарська відбулась ДТП за участю транспортного засобу «Volvo» VIN: НОМЕР_1 під керуванням ОСОБА_2 та автомобіля «BMW X5» д.н.з. НОМЕР_2 , який отримав інертний рух та зконтактував з припаркованим автомобілем «Honda» д.н.з. НОМЕР_3 . Постановою Галицького районного суду м. Львова від 24.05.2023 ОСОБА_2 визнано винним у вчиненні ДТП. На момент ДТП ОСОБА_2 був працевлаштований на посаді водія у КНП ЛОР «Львівський обласний центр крові». Позивач є власником автомобіля «BMW X5» д.н.з. НОМЕР_2 і згідно відповідного звіту вартість матеріальних збитків внаслідок ДТП становить 1051720,40 грн. Страхова компанія, у якій був застрахований автомобіль «BMW X5» д.н.з. НОМЕР_2 виплатила страхове відшкодування в розмірі 462144,32 грн. Різницю у розмірі 265500 грн. просить стягнути з відповідача.
Відповідач не погодився та в особі повноважного представника подав відзив на позовну заяву. Зазначає, що відповідач є бюджетною установою з обмеженим фінансуванням, забезпечує компонентами крові лікувальні установи міста Львова та Львівської області, виконує мобілізаційні завдання. Покладення на відповідача обов`язку здійснити виплату в розмірі 265500 грн. буде надмірним тягарем, і тому, з огляду на загальні засади цивільного законодавства, такі як добросовісність, розумність та справедливість просить зменшити розмір матеріальної шкоди до суми 200000 грн.
Інших заяв по суті справи, виключно в яких в силу вимог частини першої статті 174 ЦПК України викладаються вимоги, заперечення, аргументи, пояснення та міркування щодо предмета спору не було подано.
Інформація про рух справи та процесуальні дії, вчинені судом в процесі її розгляду.
Позовна заява поступила до суду 06.12.2023.
Ухвалою судді Личаківського районного суду м. Львова від 11.12.2023 відкрито провадження у справі та призначено таку до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання за наявними в ній матеріалами. Визначено строк та черговість для подання заяв по суті справи.
Одночасно з відкриттям провадження у справі суд направив сторонам інформаційне повідомлення про права та обов`язки сторін (а.с.69), в тому числі про обов`язок подати усі наявні у них докази в порядку та строки, встановлені законом або судом, а також неможливість приховування доказів. Цим же повідомленням сторонам роз`яснено порядок та строки подання доказів.
Таким чином, суд виконав вимоги статті 221 ЦПК України.
Відповідно до прецедентної практики ЄСПЛ, яку останній повторив в пункті 22 справи «Осіпов проти України» (заява № 795/09, рішення від 08.10.2020), стаття 6 Конвенції гарантує не право бути особисто присутнім у судовому засіданні під час розгляду цивільної справи, а більш загальне право ефективно представляти свою справу в суді та на рівність у користуванні правами з протилежною стороною, передбаченими принципом рівності сторін. Пункт 1 статті 6 Конвенції надає Державам можливість на власний розсуд обирати засоби гарантування цих прав сторонам провадження (див. рішення у справі «Варданян та Нанушян проти Вірменії» (Vardanyan and Nanushyan v. Armenia), заява № 8001/07, пункт 86, від 27.10.2016, та наведені у ньому посилання). Отже, питання особистої присутності, форми здійснення судового розгляду, усної чи письмової, а також представництва у суді є взаємопов`язаними та мають аналізуватися у більш ширшому контексті «справедливого судового розгляду», гарантованого статтею 6 Конвенції.
З огляду на характер спірних правовідносин, справа стосується відшкодування шкоди, а оскільки вирішенню підлягали виключно питання права, суд з посиланням на відповідну практику ЄСПЛ при відкритті провадження визнав недоцільним проведення судового засідання та визначив, що розгляд справи проводитиметься без проведення судового засідання за наявними в ній матеріалами. Одночасно, сторонам було роз`яснено право ініціювати розгляд справи з викликом сторін.
Сторони таким правом не скористались. Суд також не знайшов підстав ініціювати розгляд справи з викликом сторін, а тому, розгляд справи проводиться в порядку письмового провадження.
В силу вимог Закону справа підлягає розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, а тому, відповідно до вимог частини третьої статті 279 ЦПК України суд не проводив підготовчого засідання.
Перед тим як закінчити з`ясування обставин справи та перевірки їх доказами, суд надав можливість кожній із сторін висловити свою позицію та надати наявні у неї докази.
Відтак, суд у відповідності до вимог частини п`ятої статі 12 ЦПК України та прецедентної практики ЄСПЛ створив для сторін рівні можливості відстоювати свою позицію у справі в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище в порівнянні з опонентом.
Відповідно до частини сьомої статті 81 ЦПК України суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом.
За обставинами справи майнові інтереси позивача, пов`язані з володінням та користуванням автомобілем «BMW X5» д.н.з. НОМЕР_2 застраховані у ПрАТ «СК «Універсальна», яка за наслідками згаданої вище ДТП виплатила їй страхове відшкодування в розмірі 462144,32 грн., проте позивач так і не надала суду жодних доказів щодо погодження такого розміру страхового відшкодування, який по суті відображає розмір оціненої шкоди.
Така пасивна поведінка позивача виключала можливість встановити обставини, які мають значення для прийняття рішення та свідчила про недобросовісне здійснення останньою своїх прав та обов`язків, внаслідок чого суд відповідно до частини сьомої статті 81 ЦПК України витребував у Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Універсальна» належно завірені копії матеріалів страхової справи по договору № 3014/215/040659, укладеному 29 липня 2022 року між ПрАТ СК «Універсальна» та ОСОБА_3 , згідно якого 12 вересня 2023 року було виплачено 462 144,32 грн. страхового відшкодування по автомобілю БМВ Х5 д.н.з. НОМЕР_2 .
З аналогічних підстав ухвалою Личаківського районного суду м. Львова від 28.03.2024 повторно витребувано у ПрАТ «СК «Універсальна» зазначені вище документи, оскільки попередня ухвала залишилась невиконаною. Іншою ухвалою від 28.03.2024 у позивача витребувано докази на підтвердження факту укладення договору із страховою компанією та на підтвердження розміру страхового відшкодування.
Ухвалою Личаківського районного суду м. Львова від 17.04.2024 року зазначені документи витребувано у ПрАТ «СК «Універсальна» втретє, оскільки попередні ухвали залишились невиконаними. Іншою ухвалою від 17.04.2024 суд застосував до ПрАТ «СК «Універсальна» заходи процесуального примусу у виді штрафу в розмірі 6056 грн.
26.04.2024 ПрАТ «СК «Універсальна» надала суду витребувані документи.
Позиція суду.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши в сукупності зібрані докази та ухвалюючи рішення у відповідності до вимог ст. 264 ЦПК України суд приходить до висновку, що позов не підлягає до задоволення з огляду на таке.
Фактичні обставини справи.
Судом встановлено, що 24.04.2023 о 12:15 год. в місті Львові на перехресті пл. Соборна вул. Пекарська відбулась ДТП за участю транспортного засобу «Volvo» VIN: НОМЕР_1 під керуванням ОСОБА_2 та автомобіля «BMW X5» д.н.з. НОМЕР_2 , який отримав інертний рух та зконтактував з припаркованим автомобілем «Honda» д.н.з. НОМЕР_3 .
Власником автомобіля марки «BMW X5» д.н.з. НОМЕР_2 є позивач, що стверджується копією свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу (а.с.7, 8).
Постановою Галицького районного суду м. Львова від 24.12.2023 (а.с.9), яка не оскаржувалась і набрала законної сили, ОСОБА_2 визнано винним у вчиненні ДТП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу.
Сторонами у справі визнається, що на момент ДТП ОСОБА_2 працював на посаді водія у КНП ЛОР «Львівський обласний центр служби крові»
Майнові інтереси, що не суперечать закону та пов`язані з володінням, користуванням та розпорядженням автомобілем марки «BMW X5» д.н.з. НОМЕР_2 на момент ДТП були застраховані згідно договору добровільного страхування наземного транспортного засобу від 29.07.2022 (а.с.120-125).
Згідно договору про погодження розміру та умов виплати страхового відшкодування від 04.09.2023 (а.с.137), який укладено між ПрАТ «СК «Універсальна», позивачем як вигодонабувачем і ОСОБА_3 як страхувальником, сторони погодили, що у зв`язку з настанням страхового випадку розмір страхового відшкодування становить 462144,32 грн., яке сплачується страховиком на рахунок вигодонабувача (пункт 1 договору). При цьому, відповідно до пункту 4 цього договору сторони гарантували, що вказана у пункті 1 договору сума є абсолютно достатньою та остаточною (не підлягає подальшому коригуванню, в т.ч. на підставі експертиз, калькуляцій і т. ін.).
Вказана сума страхового відшкодування виплачена в повному обсязі, чого сторони не оспорюють і що стверджується відповідним листом ПрАТ «СК «Універсальна» (а.с.60).
Водночас згідно наданого позивачем звіту від 04.10.2023 (а.с.11-15), який складено вже після укладення договору про погодження розміру та умов виплати страхового відшкодування від 04.09.2023, вартість відновлювального ремонту автомобіля марки «BMW X5» д.н.з. НОМЕР_2 становить 1051720,4 грн.
З метою стягнення різниці між виплаченим страховим відшкодуванням та розміром шкоди, яка становить 265500 грн. позивач звернувся до суду з цим позовом.
Мотиви, з яких виходить суд при розгляді цієї справи та застосовані ним норми права.
Відповідно до частини шостої статті 81 ЦПК України, вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов`язковими для суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.
Як зазначив Верховний Суд складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду під час розгляду справи № 288/1256/17 (постанова від 08.02.2021) преюдиційні факти - це факти, встановлені рішенням чи вироком суду, що набрали законної сили. Преюдиційність ґрунтується на правовій властивості законної сили судового рішення і означається його суб`єктивними і об`єктивними межами, за якими сторони та інші особи, які брали участь у розгляді справи, а також їх правонаступники не можуть знову оспорювати в іншому процесі встановлені судовим рішенням у такій справі правовідносини.
Оскільки згаданою вище постановою судді Галицького районного суду м. Львова від 24.05.2023 встановлено вину ОСОБА_2 у вчиненні ДТП, суд в межах цієї справи вказаний факт визнає преюдиційним та не буде його повторно досліджувати.
Відповідно до статті 626 ЦК України (тут і надалі в редакції, чинній на момент дорожньо-транспортної пригоди) договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.
Відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (частина перша статті 627 ЦК України).
Свобода договору є однією із загальних засад цивільного законодавства, що передбачено у пункті 3 частини першої статті 3 ЦК України.
Договір є обов`язковим для виконання сторонами (статті 629 ЦК України).
Тлумачення статті 629 ЦК України свідчить, що в ній закріплено один із фундаментів на якому базується цивільне право - обов`язковість договору. Тобто з укладенням договору та виникненням зобов`язання його сторони набувають обов`язки (а не лише суб`єктивні права), які вони мають виконувати. Не виконання обов`язків, встановлених договором, може відбуватися при: (1) розірванні договору за взаємною домовленістю сторін; (2) розірванні договору в судовому порядку; (3) відмові від договору в односторонньому порядку у випадках, передбачених договором та законом; (4) припинення зобов`язання на підставах, що містяться в главі 50 ЦК України; (5) недійсності договору (нікчемності договору або визнання його недійсним на підставі рішення суду).
Відповідно до статті 979 ЦК України, за договором за договором страхування одна сторона (страховик) зобов`язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов`язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.
Договір страхування це письмова угода між страхувальником і страховиком, згідно з якою страховик бере на себе зобов`язання у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату страхувальнику або іншій особі, визначеній у договорі страхування страхувальником, на користь якої укладено договір страхування (подати допомогу, виконати послугу тощо), а страхувальник зобов`язується сплачувати страхові платежі у визначені строки та виконувати інші умови договору (стаття 16 Закону України «Про страхування» від 07.03.1996, який був чинним на момент настання страхового випадку, надалі Закон України «Про стархування»).
Відповідно до частини другої статті 8 Закону України «Про страхування» страховий випадок подія, передбачена договором страхування або законодавством, яка відбулася і з настанням якої виникає обов`язок страховика здійснити виплату страхової суми (страхового відшкодування) страхувальнику, застрахованій або іншій третій особі.
Як зазначив Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду під час розгляду справи № 450/2286/16-ц (постанова від 07.10.2020) добросовісність (пункт 6 статті 3 ЦК України) це певний стандарт поведінки, що характеризується чесністю, відкритістю і повагою інтересів іншої сторони договору або відповідного правовідношення.
Доктрина venirecontrafactumproprium (заборони суперечливої поведінки), базується ще на римській максимі - «nonconceditvenirecontrafactumproprium» (ніхто не може діяти всупереч своїй попередній поведінці). В основі доктрини venirecontrafactumproprium знаходиться принцип добросовісності. Поведінкою, яка суперечить добросовісності та чесній діловій практиці, є, зокрема, поведінка, що не відповідає попереднім заявам або поведінці сторони, за умови, що інша сторона, яка діє собі на шкоду, розумно покладається на них. Якщо особа, яка має право на оспорення документу чи юридичного факту (зокрема, правочину, договору, рішення органу юридичної особи), висловила безпосередньо або своєю поведінкою дала зрозуміти, що не буде реалізовувати своє право на оспорення, то така особа пов`язана своїм рішенням і не вправі його змінити згодом. Спроба особи згодом здійснити право на оспорення суперечитиме попередній поведінці такої особи і має призводити до припинення зазначеного права.
У справі яка розглядається позивач внаслідок укладення договору про погодження розміру та умов виплати страхового відшкодування від 04.09.2023 погодила остаточність та достатність страхового відшкодування, яке в подальшому не може бути скориговане.
Крім того позивач тим самим підтвердила належне виконання страховою компанією своїх зобов`язань і в силу вимог статті 993 ЦК України передала останній право вимоги до особи, відповідальної за завдані збитки безпосередньо на суму 462144,32 грн.
Тому, подальше оспорення позивачем розміру збитків є таким, що суперечить її попередній поведінці і в силу згаданих вище висновків Верховного Суду призводить до припинення зазначеного права, та, як наслідок, відмови в позові.
З цих же підстав суд у відповідності до вимог частини четвертої статті 206 ЦПК України відмовляє у прийнятті визнання відповідачем позову на суму 200000 грн., оскільки таке визнання суперечить закону.
Що ж стосується покликання позивача на правові висновки Верховного Суду, сформульовані у справі №756/2632/17, суд визнає їх помилковим, оскільки, такі правовідносини в цій справі регулюються нормами Закону України «Про обов`язкове страхування цивільної відповідальності власників наземних транспортних засобів», а не Законом України «Про страхування».
Щодо судових витрат.
У зв`язку з відмовою в позові понесені позивачем судові витрати в силу вимог статті 141 ЦПК України не підлягають відшкодуванню.
На підставі наведеного та керуючись ст. ст. 12,81,82,141,223,263-265,268,279 ЦПК України, ст.ст. 3, 6, 11, 15, 16, 22, 626, 627, 628, 629, 979, 980 ЦК України, суд
в и р і ш и в:
В позові ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_4 ) до Комунального некомерційного підприємства Львівської обласної ради «Львівський обласний центр служби крові» (м. Львів, вул. Пекарська, 65, код ЄДРПОУ 01996757), третя особа ОСОБА_2 ( АДРЕСА_2 ) про відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок дорожньо-транспортної пригоди відмовити.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Львівського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги в порядку та строки передбачені ст. ст. 354, 355, пп.15.5 п. 15 Розділу ХІІІ «Перехідні положення» ЦПК України.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повний текст рішення суду виготовлено 17.05.2024.
Суддя: Леньо С. І.
Суд | Личаківський районний суд м.Львова |
Дата ухвалення рішення | 15.05.2024 |
Оприлюднено | 20.05.2024 |
Номер документу | 119086749 |
Судочинство | Цивільне |
Категорія | Справи у спорах про недоговірні зобов’язання, з них про відшкодування шкоди, з них завданої внаслідок ДТП |
Цивільне
Личаківський районний суд м.Львова
Леньо С. І.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні