Рішення

від 17.05.2024 по справі 420/5743/24

ОДЕСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 420/5743/24

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(додаткове)

17 травня 2024 року м.Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Єфіменка К.С., розглянувши в письмовому провадженні заяву представника позивача про ухвалення додаткового рішення щодо стягнення витрат на професійну правничу допомогу по справі №420/5743/24 за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «ОДЕСМІСЬКБУД» (вул. Косівська, 47, м.Одеса, 65017) до Головного управління ДПС в Одеській області (вул. Семінарська, 5, м.Одеса, 65044, код ЄДРПОУ ВП 44069166) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень: №20764/15-32-07-01-12, №20756/15-32-07-01-12, №20743/15-32-07-01-12 від 21.08.2023 року,-

ВСТАНОВИВ:

До Одеського окружного адміністративного суду надійшов позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ОДЕСМІСЬКБУД» до Головного управління ДПС в Одеській області, за результатом якого позивач просить:

Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення № 20764/15-32-07-01-12 від 21.08.2023 р., № 20756/15-32-07-01-12 від 21.08.2023 р, № 20743/15-32-07-01-12 від 21.08.2023р., винесені Головним управлінням ДПС в Одеській області.

Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 07 травня 2024 року адміністративний позов задоволено.

Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС в Одеській області податкові повідомлення-рішення № 20764/15-32-07-01-12 від 21.08.2023 р., № 20756/15-32-07-01-12 від 21.08.2023 р, № 20743/15-32-07-01-12 від 21.08.2023р., винесені Головним управлінням ДПС в Одеській області.

Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС в Одеській області (вул. Семінарська, 5, м. Одеса, 65044, код ЄДРПОУ ВП 44069166) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ОДЕСМІСЬКБУД» (вул. Косівська, 47, м.Одеса, 65017, код ЄДРПОУ 40381625) сплачений судовий збір в розмірі 30280,00 (тридцять тисяч двісті вісімдесят гривень) 00 копійок.

10.05.2024 року до суду надійшла заява представника позивача ухвалення додаткового рішення щодо розподілу судових витрат на правничу допомогу, в якій представник позивача просить стягнути з Головного управління ДПС в Одеській області витрати на професійну правничу допомогу на користь ТОВ «ОДЕСМІСЬКБУД» у розмірі 20000,00 грн.

Відповідачем Головним управлінням ДПС в Одеській області надано заперечення на заяву позивача з посиланням на неспівмірність зазначених витрат.

Враховуючи вищезазначене, суд дійшов висновку про можливість розгляду заяву представника позивача щодо розподілу судових витрат в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Відповідно до частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

За правилами частини сьомої цієї статті, розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

Разом з позовною заявою позивачем подавалася заява про стягнення судових витрат з відповідача, але судом при прийнятті судового рішення не вирішено питання стягнення витрат на правничу допомогу.

Відповідно до частини другої статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України, за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

За правилами частини третьої цієї статті, для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

А за правилами частини четвертої цієї статті, для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

На виконання вимог цієї норми позивач надав суду копії: договору, додаткової угоди, детального опису робіт (наданих послуг), рахунок, квитанції, акт приймання-передачі наданих послуг.

За правилами частини п`ятої-сьомої статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України, розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини п`ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Заперечення відповідача щодо заяви про стягнення витрат на професійну правничу допомогу обґрунтовані тим, що справа є незначної складності: учасників справи лише двоє, кількість доказів, що підлягають оцінці, незначна, розгляд справи призначено у порядку спрощеного позовного провадження.

Дослідивши заяву представника позивача про стягнення витрат на професійну правничу допомогу, перевіривши відповідні докази, суд дійшов висновку, що вказане клопотання необхідно задовольнити.

Так, при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрат на підставі ст. 41 Конвенції. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір обґрунтованим (рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України", заява №19336/04). У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

З аналізу положень статті 134 КАС України вбачається, що склад та розмір витрат на професійну правничу допомогу підлягає доказуванню в судовому процесі - сторона, яка хоче компенсувати судові витрати повинна довести та підтвердити розмір заявлених судових витрат, а інша сторона може подати заперечення щодо неспівмірності розміру таких витрат. Результат та вирішення справи безпосередньо пов`язаний із позицією, зусиллям і участю в процесі представника інтересів сторони за договором. При цьому, такі надані послуги повинні бути обґрунтованими, тобто доцільність надання такої послуги та її вплив на кінцевий результат розгляду справи, якого прагне сторона, повинно бути доведено стороною в процесі.

Принцип співмірності витрат на оплату послуг адвоката запроваджено у ч.5 ст.134 КАС України. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи (ч.5 ст. 134 КАС України).

При цьому розмір витрат на правничу допомогу встановлюється судом на підставі оцінки доказів щодо детального опису робіт, здійснених адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Тобто, питання розподілу судових витрат пов`язане із суддівським розсудом (дискреційні повноваження).

Судом встановлено, що у своїй заяві позивач просить стягнути з відповідачів витрати на правничу допомогу в розмірі 20000,00 грн.

Судом встановлено, що на підтвердження витрат на правничу допомогу позивачем надано до суду договір, додаткову угоду, акт здачі-прийняття наданих послуг. Після складення наданого до суду акту здачі-прийняття наданих послуг № 15/03 від 18.03.2024р представником Позивача адвокатом Васильєвим П.П. була також надана правнича допомога, що полягала в участі у судових засіданнях.

Відповідно до акту здачі-прийняття наданих послуг № 15/03 від 18.03.2024р. витрати на правничу допомогу у позивача склали 18000,00 грн.

Згідно висновку Верховного Суду, висвітленого у Постанові від 15.05.2018 року у справі №821/1594/17, розмір витрат на правничу допомогу адвоката, серед іншого, складає гонорар адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, які визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Згідно із ч.ч.6,7 ст.134 КАС України у разі недотримання вимог частини п`ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

В свою чергу, суд зазначає, що вирішуючи питання про визначення розміру витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами, суд має враховувати складність справи, час витрачений адвокатом на виконання робіт, обсяг наданих послуг та ціну позову.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, про що, зокрема, зазначено у рішеннях від 26 лютого 2015 року у справі "Баришевський проти України", від 10 грудня 2009 року у справі "Гімайдуліна і інших проти України", від 12 жовтня 2006 року у справі "Двойних проти України", від 30 березня 2004 року у справі "Меріт проти України", заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим.

Отже, суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалене судове рішення, всі понесені нею витрати на професійну правничу допомогу, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та її адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, враховуючи такі критерії, як складність справи, витрачений адвокатом час, значення спору для сторони тощо.

У застосуванні критерію співмірності витрат на оплату послуг адвоката суд користується досить широким розсудом, який, тим не менш, повинен ґрунтуватися на критеріях, визначених у частині п`ятій статті 134 КАС України. Ці критерії суд застосовує за наявності наданих стороною, яка вказує на неспівмірність витрат, доказів та обґрунтування невідповідності заявлених витрат цим критеріям.

Тобто, саме зацікавлена сторона має вчинити певні дії, спрямовані на відшкодування з іншої сторони витрат на професійну правничу допомогу, а інша сторона має право на відповідні заперечення проти таких вимог.

Аналогічна позиція викладена в постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 05 квітня 2021 року по справі №160/6899/20.

Крім того відповідачем надано вмотивовані заперечення проти розміру витрат на правничу допомогу.

З урахуванням зазначеного та розрахунку витрат часу, суд вважає, що розмір понесених позивачем витрат на правничу допомогу адвоката у розмірі 20000,00 грн. є непропорційним до предмета спору та складності справи.

Таким чином, враховуючи викладене, категорію справи, обсяг наданих послуг, суд вважає за можливе присудити з відповідача за рахунок бюджетних асигнувань на користь кожного з позивачів понесені витрати на професійну правничу допомогу по цій справі в сумі 7000,00 грн. та саме такий розмір витрат на професійну правничу допомогу є пропорційним до предмета спору.

Керуючись ст.ст. 139, 143, 241-247, 252 КАС України суд, -

ВИРІШИВ:

Заяву представника позивача про розподіл судових витрат - задовольнити частково.

Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС в Одеській області (вул. Семінарська, 5, м.Одеса, 65044, код ЄДРПОУ ВП 44069166) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ОДЕСМІСЬКБУД» (вул. Косівська, 47, м.Одеса, 65017, код ЄДРПОУ 40381625) суму витрат на правничу допомогу в розмірі 7000,00 грн.

Відповідно до ст.295 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення суду, або розгляд справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя К.С. Єфіменко