Ухвала

від 18.04.2024 по справі 759/9687/23

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа 759/9687/23 Головуючий в І інстанції - ОСОБА_1

Провадження 11-кп/824/3427/2024 Доповідач в суді ІІ інстанції ? ОСОБА_2

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

У Х В А Л А

І м е н е м У к р а ї н и

18 квітня 2024 року м. Київ

Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду в складі суддів:

ОСОБА_2 (головуючий), ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,

за участю секретаря ОСОБА_5 ,

учасників судового провадження:

прокурора ОСОБА_6 ,

захисника ОСОБА_7 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві апеляційну скаргу захисника обвинуваченого ОСОБА_8 - адвоката ОСОБА_7 на ухвалу Святошинського районного суду міста Києва від 19 березня 2024 року, -

в с т а н о в и л а :

Ухвалою Святошинського районного суду міста Києва від 19 березня 2024 року ОСОБА_8 , обвинуваченому у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 186 КК України, продовжено строк дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою до 17 травня 2024 року із визначенням застави у розмірі 40 прожиткових мінімумів доходів громадян для працездатних осіб, що становить 121 120 гривень.

Дане рішення мотивовано тим, що ризики, які були констатовані при застосуванні запобіжного заходу у виді тримання під вартою не припинили свого існування, а саме, ризики передбачені п. п. 1, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України. Судом при вирішенні питання про продовження строку дії запобіжного заходу було враховано тяжкість покарання, характер та обставини вчинення злочину. Підстав для зміни запобіжного заходу на більш м`який судом не встановлено.

Не погоджуючись із постановленою ухвалою, захисник ОСОБА_7 подав на неї апеляційну скаргу у якій вказав на її незаконність та необґрунтованість. В обгрунтування доводів апеляційної скарги указав на те, що оскаржувана ухвала не містить достатніх мотивів, які б підтверджували доцільність продовження дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_8 , а клопотання прокурора фактично містило формальний перелік ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України. На думка захисника, ОСОБА_8 здатний виконувати покладені на нього процесуальні обов`язки, передбачені КПК України, без ізоляції від суспільства. Крім того, визначений ОСОБА_8 розмір застави, з урахуванням його матеріального становища, відсутності джерел отримання будь-якого доходу свідчить про формальність підходу до застосування альтернативного запобіжного заходу, адже визначена сума застави у вказаному в ухвалі розмірі є непомірною для обвинуваченого та його близьких родичів. Крім того, в мотивувальній частині ухвали відсутні аргументи щодо застосування такого надмірного розміру застави. Просив скасувати ухвалу та застосувати щодо ОСОБА_8 запобіжний захід не пов`язаний з триманням під вартою, зокрема домашній арешт у нічний час за місцем реєстрації: АДРЕСА_1 .

Вислухавши доповідь судді апеляційного суду, пояснення:

захисника, який підтвердив доводи апеляційної скарги та просив її задовольнити;

прокурора, який заперечував проти задоволення апеляційної скарги захисника, просив залишити її без задоволення, а ухвалу суду першої інстанції без змін;

вивчивши матеріали провадження та перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга до задоволення не підлягає з огляду на таке.

Колегія суддів зважає на те, що питання про продовження строку тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_8 було вирішене на стадії судового провадження. Тобто, це питання вирішувалось на стадії, яка унеможливлює перевірку обґрунтованості підозри, оскільки остання перестала існувати і на заміну якої висунуте обвинувачення. При цьому, колегія суддів звертає увагу на те, що судовими інстанціями на стадії досудового розслідування неодноразово визнавалась обґрунтованість підозри, що давало підстави для ухвалення, як рішення про застосування щодо обвинуваченого запобіжного заходу у виді тримання під вартою, так і під час продовження строку тримання під вартою. Відповідні ухвали слідчих суддів не були змінені чи скасовані. Обґрунтованість обвинувачення перевіряється судом, який здійснює судовий розгляд на підставі обвинувального акту шляхом дослідження наданих сторонами кримінального провадження доказів. Таким чином, при вирішенні питання про продовження строку тримання під вартою на стадії судового провадження та при перевірці відповідного рішення судом апеляційної інстанції, вирішальним є з`ясування питання про наявність ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України.

Оцінюючи рішення суду першої інстанції про продовження строку тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_8 колегія суддів звертає увагу на те, що судом першої інстанції при вирішенні зазначеного вище питання були враховані тяжкість вчиненого злочину, суворість покарання, яке загрожує обвинуваченому у випадку доведеності його вини у вчиненні інкримінованого злочину та дані про особу обвинуваченого. Ці обставини привели суд першої інстанції до обґрунтованого переконання про наявність ризику того, що обвинувачений, перебуваючи на свободі, може переховуватись від суду. У зв`язку із цим, суд першої інстанції із підстав, передбачених законом ухвалив рішення про продовження строку тримання обвинуваченого ОСОБА_8 під вартою, належним чином його мотивувавши. Ухвалене судом першої інстанції рішення відповідає засадам законності, обґрунтованості та вмотивованості, із цим рішенням колегія суддів погоджується у повному обсязі.

Апеляційна скарга захисника не містить доводів, які би указували на незаконність та не обґрунтованість ухвали суду першої інстанції.

Так, висновок суду першої інстанції про доведеність ризику переховування обвинуваченого від суду грунтується на даних про особу обвинуваченого із урахуванням тяжкості та обставин вчинення злочину. Матеріали кримінального провадження не містять даних про наявність у обвинуваченого соціальних зв`язків такої міцності, які можуть запобігти ризику переховування обвинуваченого від суду.

Із урахуванням тяжкості вчиненого злочину та обставин його вчинення, кількості процесуальних дій, необхідних для проведення розслідування та судового розгляду сумарний строк протягом якого обвинувачений тримається під вартою не можливо визнати таким, який відповідає критерію надмірності. Окрім того, колегія суддів звертає увагу на те, що є доведеним існування ризику ухилення обвинуваченого від суду. В умовах суспільно-політичної обстановки у державі, введення воєнного стану та існування непідконтрольних державі територій ступінь ризику ухилення обвинуваченого від суду є надзвичайно високим, а існування цього ризику достатнім для продовження строку тримання обвинуваченого ОСОБА_8 під вартою.

Доводи апеляційної скарги захисника в частині надмірності визначеної ОСОБА_8 застави у якості альтернативного запобіжного заходу, не визнаються переконливими колегією суддів. Ступінь констатованих ризиків, тяжкість та фактичні обставини злочину, поставленого у вину ОСОБА_8 , у взаємозв`язку із визначеним розміром застави, який близький до мінімальної межі, визначеної до тяжкості злочину, обвинувачення за яким пред`явлене ОСОБА_8 , не дають підстав для висновку про надмірність визначеного розміру застави.

Наведене указує на необґрунтованість доводів апеляційної скарги та відсутність підстав для її задоволення.

Ухвала Святошинського районного суду міста Києва від 19 березня 2024 року про продовження строку дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_8 відповідає вимогам закону, підстав для її скасування чи зміни колегія суддів не знаходить, у зв`язку із чим залишає ухвалу без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

Керуючись ст. ст. 404, 405, 407, 419, 422? КПК України, колегія суддів, -

у х в а л и л а :

Апеляційну скаргу захисника обвинуваченого ОСОБА_8 - адвоката ОСОБА_7 - залишити без задоволення.

Ухвалу Святошинського районного суду міста Києва від 19 березня 2024 року про продовження строку дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_8 до 17 травня 2024 року залишити без змін.

Ухвала в касаційному порядку оскарженню не підлягає.

СУДДІ

---

---

---

ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4