Ухвала

від 23.09.2024 по справі 759/9687/23

СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. КИЄВА

пр. № 1-кп/759/835/24

ун. № 759/9687/23

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 вересня 2024 року м.Київ

Святошинський районний суд м. Києва в складі:

головуючої судді ОСОБА_1 ,

секретар судового засідання: ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у кримінальному провадженні, відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12023100080001333 від 22.03.2023 стосовно:

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця смт. Компаніївка Кіровоградської області, громадянина України, українця, з середньою освітою, не працевлаштованого, одруженого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , в силу ст. 89 КК України раніше не судимого,

який обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 186 КК України,

за участю: прокурора ОСОБА_4 , обвинуваченого ОСОБА_3 , захисника ОСОБА_5 ,

ВСТАНОВИВ:

На розгляді суду перебуває вказане кримінальне провадження.

В судовому засідання прокурор подав клопотання про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, застосованого до обвинуваченого ОСОБА_3 строком на 60 днів, оскільки ризики, передбачені ч.1 ст. 177 КПК України, продовжують існувати та не зменшились. Застосування більш м`якого запобіжного заходу до обвинуваченого не зможе запобігти встановленим ризикам та забезпечити його належну процесуальну поведінку. Просив клопотання задовольнити.

Захисник, думку якого підтримав обвинувачений ОСОБА_3 , проти клопотання прокурора заперечив, з огляду на те, що ризики, заявлені прокурором відсутні, прокурором не доведено доцільність застосування до його підзахисного найсуворішого запобіжного заходу, просив у задоволенні клопотання прокурора відмовити та застосувати до обвинуваченого більш м`який запобіжний захід, а саме у виді домашнього арешту.

Вислухавши думку учасників судового провадження, дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного.

В силу ч. 3 ст. 331 КПК України за наявності клопотань суд під час судового розгляду зобов`язаний розглянути питання доцільності продовження запобіжного заходу до закінчення двомісячного строку з дня його застосування. За результатами розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців.

За змістом положень кримінального процесуального законодавства продовження застосування будь-якого запобіжного заходу, в тому числі у вигляді тримання під вартою, може бути зумовлено тим, що заявлені при застосуванні запобіжного заходу ризики не зменшилися або з`явилися нові ризики, які виправдовують тримання особи під вартою.

Відповідно до ч. 1ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України.

Ухвалою суду від 01.08.2024 обвинуваченому ОСОБА_3 продовжено строк запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою в умовах Державної установи «Київський слідчий ізолятор» строком на 60 днів, тобто до 29 вересня 2024 року включно та визначено, як альтернативний запобіжний захід, заставу у межах 30 (тридцяти) прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 90 840 (дев`яносто тисяч вісімсот сорок) грн. 00 коп.

Завершити судовий розгляд до закінчення строку дії запобіжного заходу неможливо, судове провадження перебуває на стадії допиту обвинуваченого.

Оцінюючи існування наведених прокурором ризиків, суд приходить до висновку, що стороною обвинувачення у повній мірі доведена висока ступінь ймовірності можливих спроб обвинуваченого ОСОБА_3 вчинити дії, передбачені п.п. 1,5 ч. 1 ст.177 КПК України, виходячи з наступного.

Так, надаючи оцінку наявності ризику, передбаченого п.1 ч.1 ст.177 КПК України, суд вважає, що тяжкість покарання (позбавлення волі на строк від семи до десяти років), що загрожує обвинуваченому у разі визнання його винуватим у вчиненні інкримінованого злочину, у сукупності з даними про особу обвинуваченого, дають підстави вважати, що обвинувачений може переховуватися від суду з метою уникнення кримінальної відповідальності. До обставини, яка збільшує ризик втечі, безумовно належить військова агресія рф проти України, яка суттєво обмежує можливості виконання органами влади своїх повноважень на певних територіях.

Ризик того, що обвинувачений ОСОБА_3 може вчинити інше кримінальне правопорушення обґрунтовується тим, що останній не працевлаштований, офіційного джерела доходу не має, обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення з корисливих мотивів.

Європейський суд з прав людини у своїй прецедентній практиці неодноразово підкреслював, що тримання особи під вартою завжди може бути виправдано, за наявності ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які, незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважають інтереси забезпечення поваги до особистої свободи.

На думку суду, більш м`який запобіжний захід, ніж тримання під вартою, зокрема, у вигляді домашнього арешту, не зможе забезпечити належну процесуальну поведінку обвинуваченого та запобігти встановленим ризикам.

Беручи до уваги фактичні обставини інкримінованого обвинуваченому ОСОБА_3 кримінального правопорушення, наявність ризиків, передбачених п.п. 1,5 ч. 1 ст.177 КПК України, які є триваючими та наразі не зменшились, суд доходить до обґрунтованого переконання, що загальносуспільний інтерес переважає інтереси обвинуваченого на особисту свободу, а тому в даному випадку запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, як захід процесуального примусу, є виправданим.

Водночас, враховуючи обставини кримінального правопорушення та особу обвинуваченого, його вік та майновий стан, суд вважає за доцільне залишити попередньо визначений розмір застави як альтернативний запобіжний захід у межах 30 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 90 840 грн., яку вважає співмірною з наявними в кримінальному провадженні ризиками та покладає на обвинуваченого обов`язки, передбачені ч.5 ст.194 КПК України.

При цьому, суд враховує практику Європейського суду з прав людини, відповідно до якої розмір застави повинен визначатися тим ступенем довіри, при якому перспектива втрати застави, буде достатнім стримуючим засобом, щоб відбити у особи, щодо якої застосовано заставу, бажання будь-яким чином перешкодити встановленню істини у кримінальному провадженні.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 177, 182,183, 194, 331 КПК України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання прокурора - задовольнити.

Продовжити обвинуваченому ОСОБА_3 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в умовах Державної установи «Київський слідчий ізолятор» строком на 60 днів, тобто до 21 листопада 2024 року включно.

Визначити обвинуваченому ОСОБА_3 заставу у розмірі 30 (тридцяти) прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 90 840 (дев`яносто тисяч вісімсот сорок) грн. 00 коп., яка може бути внесена як самим обвинуваченим, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на депозитний рахунок Святошинського районного суду м. Києва, після внесення якої ОСОБА_3 підлягає звільненню з-під варти в порядку, передбаченому ч. 4 ст. 202 КПК України.

На підставі ч. 5 ст. 194 КПК України покласти на обвинуваченого ОСОБА_3 у разі внесення застави строком на два місяці з моменту внесення застави наступні обов`язки: прибувати до суду за викликом; не відлучатися із населеного пункту, в якому він проживає без дозволу суду; повідомляти суд про зміну свого місця проживання; здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

З моменту звільнення з-під варти у зв`язку з внесенням застави обвинувачений ОСОБА_3 вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у виді застави.

Роз`яснити обвинуваченому ОСОБА_3 , що в разі невиконання обов`язків заставодавцем, а також якщо обвинувачений, будучи належним чином повідомлений, не з`явиться за викликом суду без поважних причин чи не повідомить про причини своєї неявки, або якщо порушить інші покладені на нього при застосуванні застави обов`язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України.

Строк дії ухвали визначити до 21 листопада 2024 року включно.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її проголошення.

Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Суддя ОСОБА_1