Постанова

від 01.05.2024 по справі 359/2836/23

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

01 травня 2024 року

справа № 359/2836/23

провадження № 22-ц/824/4709/2024

Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

судді-доповідача: Музичко С.Г.,

суддів: Болотова Є.В., Кулікової С.В.

при секретарі: Савіцькій Д.А.

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1

відповідачі: -Дочірнє підприємство «Нафтогаз Біоенергія» НАК «Нафтогаз України», Публічне акціонерного товариство «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України»

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за апеляційною скаргою представника Акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» та за апеляційною скаргою представника Дочірнього підприємства «Нафтогаз Біоенергія» НАК «Нафтогаз України» на рішення Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 29 серпня 2023 року, постановлене під головуванням судді Журавського В.В., у справі за позовом ОСОБА_1 до Дочірнього підприємства «Нафтогаз Біоенергія» НАК «Нафтогаз України», Публічного акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» про поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та зобов`язання вчинити певні дії,

В С Т А Н О В И В :

Звертаючись до суду із позовом у березні 2023 року, ОСОБА_1 обґрунтував тим, що між ним та ДП «Вуглесинтезгаз України» був укладений контракт №451 від 18 червня 2022 року, за умовами якого ОСОБА_1 зобов`язався безпосередньо здійснювати керівництво поточною діяльністю підприємства.

ІНФОРМАЦІЯ_1 у позивача народилась дитина ОСОБА_2 . З урахуванням власних сімейних обставин, зокрема працевлаштування дружини, ОСОБА_1 мав намір отримати відпустку для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, про що усно повідомив керівництво НАК «Нафтогаз України». 17 лютого 2023 року позивачем була підготовлена відповідна заява про надання відпустки, але він не зміг її направити через офіційну корпоративну пошту, оскільки вона була заблокована. Тому вказана заява на прохання позивача була направлена начальником відділу адміністрування Толочко А.Ю . Крім цього, 18 лютого 2023 року вказана заява за допомогою особистої електронної пошти позивача була направлена голові правління НАК «Нафтогаз України» Чернишову О.М. , члену правління та директору з адміністративної діяльності НАК «Нафтогаз України» ОСОБА_5 , начальнику департаменту правління персоналу та соціальної політики НАК «Нафтогаз України» Борисенку Р.М. та фінансовому директору Мазнічевській В.А . В той самий день заява про надання відпустки була надіслана у паперовому вигляді рекомендованим поштовим відправленням. Незважаючи на це, наказом НАК «Нафтогаз України» №105-К від 22 лютого 2023 року ОСОБА_1 був звільнений з посади генерального директора ДП «Нафтогаз Біоенергія» на підставі п.8 ч.1 ст.36 КЗпП України. ОСОБА_1 не погоджується з вказаним наказом про звільнення та вважає його незаконним та таким, що прийнятий з порушенням норм трудового законодавства, а наведені у наказі підстави для розірвання контракту не існували. Тому ОСОБА_1 просить скасувати наказ НАК «Нафтогаз України» №105-К від 22 лютого 2023 року та наказ ДП «Нафтогаз Біоенергія» №9/к/тр. від 22 лютого 2023 року про звільнення його з посади генерального директора НАК «Нафтогаз України»; поновити його на посаді генерального директора ДП «Нафтогаз Біоенергія НАК «Нафтогаз України», стягнути з НАК «Нафтогаз України» середній заробіток за час вимушеного прогулу, а також зобов`язати ДП «Нафтогаз Біоенергія НАК «Нафтогаз України» розглянути заяву про надання відпустки по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку.

Рішенням Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 29 серпня 2023 року позов задоволено.

Скасовано наказ Публічного акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» №105-К від 22.02.2023 року та наказ Дочірнього підприємства «Нафтогаз Біоенергія» НАК «Нафтогаз України» №9/к/тр. від 22.02.2023 року про звільнення ОСОБА_1 із займаної посади генерального директора Дочірнього підприємства «Нафтогаз Біоенергія» НАК «Нафтогаз України».

Поновлено ОСОБА_1 на займаній посаді генерального директора Дочірнього підприємства «Нафтогаз Біоенергія» НАК «Нафтогаз України» з 22.02.2023 року.

Стягнуто з Дочірнього підприємства «Нафтогаз Біоенергія» НАК «Нафтогаз України» на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу в розмірі 3776363 грн 88 коп.

Зобов`язано Дочірнє підприємство «Нафтогаз Біоенергія» НАК «Нафтогаз України» розглянути заяву ОСОБА_1 про надання відпустки по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку.

Стягнуто з дочірнього підприємства «Нафтогаз Біоенергія» НАК «Нафтогаз України» на користь держави судовий збір в розмірі 13420 грн.

Додатковим рішенням від 16 жовтня 2023 року допущено негайне виконання рішення в частині поновлення ОСОБА_1 на роботі.

В поданій апеляційній скарзі представник АТ «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» рішення суду скасувати, у задоволенні позову відмовити.

Вимоги обґрунтовані тим, що судом здійснено розгляд справи в порядку спрощеного провадження, в той час як справа підлягала розгляду в порядку загального позовного провадження, оскільки ціна позову перевищує 250 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Вказує, що звільнення позивача було проведено у відповідності з трудовим законодавством та умовами укладеного контракту, якими передбачено можливість припинення трудових відносин на підставі п. 8 ч. 1 ст. 36 КЗпП

Причиною рішення про звільнення позивача стало порушення останнім положень статуту та положення про службові відрядження, надання доступу до особистого ключа кваліфікованого електронного підпису, неефективне використання майна, невжиття заходів щодо своєчасного погашення заборгованості з орендної плати.

Зазначає, що позивач не перебував у відпустці на дату звільнення. Апелянт вказує, що електронні листи позивача, які містять прохання про надання відпустки для догляду за дитиною не містять електронну підпису, ДП «Нафтогаз Біоенергія» як роботодавець не отримувало заяв від позивача, а НАК «Нафтогаз України» отримало заяву позивача вже після його звільнення. Оригінал заяви про надання відпустки надіслані позивачем у паперовому вигляді в суботу ввечері 18.02.2023 року та зареєстровані НАК «Нафтогаз України» 23.02.2023 року, тобто після звільнення позивача.

Доповнюючи апеляційну скаргу, представник відповідача НАК «Нафтогаз Україна» зазначила, що суд першої інстанції безпідставно визнав встановленою обставину повідомлення ОСОБА_1 керівництва НАК «Нафтогаз України» про свій намір отримати відпустку по догляду за дитиною ще 18.02.2023, а також отримання 22.02.2023 НАК «Нафтогаз» України заяви позивача. Роботодавець ДП «Нафтогаз України» також не отримав заяву ОСОБА_1 про надання відпустки, а тому не мав можливості її розглянути. Судом не враховано висновки, викладені у постановах Верховного Суду, про те, що електронні листи, які містять прохання конкретної особи про надання відпустки, не вважаються належним підтвердженням такого волевиявлення. Вказує на те, що звільнення на підставі п.8 ч.1 ст.36 не носить характеру дисциплінарного стягнення, а є звільнення з підстав, передбачених контрактом. Відтак, ст.179 КзпП України не передбачено на посаді працівника. Вважає поведінку позивача недобросовісною.

В апеляційній скарзі представник ДП «Нафтогаз Біоенергія» НАК «Нафтогаз України» просить рішення суду скасувати, у задоволенні позову відмовити.

Посилається на те, що заява ОСОБА_1 про надання відпустки на ім`я ДП «Нафтогаз Біоенергія» не надходила. Під час судового розгляду відповідачами було доведено факт порушення позивачем вимог статуту ДП «Нафтогаз Біоенергія», Положення про службові відрядження.

Вказує, що враховуючи наявність підстав для звільнення та у разі наявності порушень з боку роботодавця гарантії працівника, ефективним захистом порушеного права працівника, є зміна дати припинення з ним трудових відносин, а не поновлення його на роботі.

У відзиві на апеляційну скаргу предстаник позивача просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, рішення суду першої інстанції залишити без змін. Посилається на те, що стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу є похідним заходом трудової відповідальності перед незаконно звільненим працівником та не являється матеріально-правовою вимогою позивача з вартісною оцінкою.

Розгорнуті дослідження інформаційно-комунікаційних технологій та їх встановлені результати, пов`язані із КЕП ОСОБА_1 у наданих відповідачем доказах відсутні. Не відповідають дійсності твердження про те, що позивач не погоджував відрядження з головою правління НАК «Нафтогаз України».

ОСОБА_1 своєчасно вживав дії по розірванню невигідного договору оренди і зменшення розміру орендної плати, тобто він діяв в інтересах ДП «Нафтогаз Біоенергія» та його працівників. Позивач не перебував у відпустці на дату звільнення. Заяву про надання відпустки по догляду за дитиною подав у встановленому законом порядку.

В судовому засіданні представник відповідачів апеляційні скарги підтримав, просив задовольнити.

В судовому засіданні представник позивача проти задоволення апеляційної скарги заперечувала, просив рішення суду першої інстанції залишити без змін.

Перевіривши законність та обґрунтованість оскаржуваного рішення в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційні скарги підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Задовольняючи позов суд першої інстанції виходив з того, що заява позивача про надання йому відпустки до досягнення трирічного віку у відповідності до ст. 179 КЗпП України розглянута не була, тому з метою відновлення права позивача на працю дійшов висновку про скасування оспорюваних наказів про звільнення позивача, а також поновити його на роботі в ДП «Нафтогаз Біоенергія» НАК «Нафтогаз України» на посаді генерального директора з 22 лютого 2023 року та стягнути середній заробіток за час вимушеного прогулу у розмірі 3 776363 грн 88 коп., зобов`язати ДП «Нафтогаз Біоенергія» НАК «Нафтогаз України» розглянути заяву ОСОБА_1 про надання йому відпустки по догляду за дитиною по досягненню нею трирічного віку.

Колегія суддів частково погоджується з висновком суду першої інстанції, з огляду на наступне.

Судом встановлено, що 18 червня 2022 року між ДП «Вуглесинтезгаз України» та ОСОБА_1 був укладений контракт з генеральним директором ДП «Вуглесинтезгаз України», яким ОСОБА_1 був призначений на посаду генерального директора ДП «Вуглесинтезгаз України» строком з 19 травня 2022 року по 18 серпня 2022 року включно (а.с.16-31).

Згідно додаткової угоди №451/1 від 18 серпня 2022 року до контракту №451 від 18 червня 2022 року було змінено найменування ДП «Вуглесинтезгаз України» на ДП «Нафтогаз Біоенергія» НАК «Нафтогаз України». Крім цього, визначено, що строк дії контракту становить з 19 травня 2022 року по 31 грудня 2023 року (т.1 а.с.32-39).

ІНФОРМАЦІЯ_1 у позивача народилась дочка ОСОБА_2 , що підтверджується копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 (т.1 а.с.40).

17 лютого 2023 року ОСОБА_1 подав голові правління НАК «Нафтогаз України» Чернишову О.М. заяву про надання йому відпустки по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку. Вказана заява була направлена від імені ОСОБА_1 , начальником відділу адміністрування Толочко А.Ю .

Крім цього, засобами електронної пошти 18 лютого 2023 року ОСОБА_1 направив зазначену заяву з власної електронної пошти ОСОБА_5 , члену правління та директору з адміністративної діяльності НАК «Нафтогаз України», Мазнічевській В.А. , фінансовому директору, та Борисенку Р.М. , начальнику департаменту управління персоналу та соціальної політики НАК «Нафтогаз України» (т.1 а.с.42,45-46).

18 лютого 2023 року ОСОБА_1 за допомогою WhatsApp Messenger направив заяву про надання йому відпустки особисто начальнику департаменту управління персоналу та соціальної політики НАК «Нафтогаз України» Борисенку Р.М. , що підтверджується скріншотом з месенджера (т.1 а.с.51-54).

В той самий день заява про надання відпустки по догляду за дитиною була також направлена НАК «Нафтогаз України» поштовим відправленням у вигляді рекомендованого поштового відправлення з описом вкладення до цінного листа (т.1 а.с.48,49).

Наказом голови правління НАК «Нафтогаз України» №105-К від 22 лютого 2023 року (т.1 а.с.58-60) ОСОБА_1 був звільнений з посади генерального директора ДП «Нафтогаз Біоенергія» НАК «Нафтогаз України» з підстав, передбачених пунктами 5.3.3, 5.4.2, 5.4.8 та п.5.4.9 контракту №451 від 18 червня 2022 року з генеральним директором, на підставі п.8 ч.1 ст.36 КЗпП України.

Наказом в.о. генерального директора ДП «Нафтогаз Біоенергія» НАК «Нафтогаз України» (т.1 а.с.57) ОСОБА_1 був звільнений з займаної посади генерального директора з 22 лютого 2023 року на підставі наказу НАК «Нафтогаз України» №105-К від 22 лютого 2023 року.

Згідно з ст.43 Конституції України кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується.

За змістом ст.21 КЗпП України трудовим договором є угода між працівником і роботодавцем (роботодавцем - фізичною особою), за якою працівник зобов`язується виконувати роботу, визначену цією угодою, а роботодавець (роботодавець - фізична особа) зобов`язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін. Трудовим договором можуть встановлюватися умови щодо виконання робіт, які вимагають професійної та/або часткової професійної кваліфікації, а також умови щодо виконання робіт, які не потребують наявності у особи професійної або часткової професійної кваліфікації.

Згідно абз.3 ст.21 КЗпП України особливою формою трудового договору є контракт, в якому строк його дії, права, обов`язки і відповідальність сторін (в тому числі матеріальна), умови матеріального забезпечення та організації праці працівника, умови розірвання договору, в тому числі дострокового, можуть встановлюватися угодою сторін. Сфера застосування контракту визначається законами України.

Відповідно до п.8 ч.1 ст.36 КЗпП України підставою припинення трудового договору є підстави, передбачені трудовим договором з нефіксованим робочим часом, контрактом.

Згідно з ч.4 ст.179 КЗпП України за бажанням матері або батька дитини одному з них надається відпустка для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку з виплатою за ці періоди допомоги відповідно до законодавства.

Відповідно до ч.4 ст.20 Закону України «Про відпустки» передбачено, що особам, зазначеним у частині третій статті 18 цього Закону (крім осіб, які усиновили чи взяли дитину під опіку у встановленому законодавством порядку, прийомних батьків і батьків-вихователів), відпустка для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається на підставі довідки з місця роботи (навчання, служби) одного з батьків дитини про те, що він (вона) вийшов (вийшла) на роботу до закінчення терміну цієї відпустки.

Згідно із ч.1 ст.181 КЗпП України відпустка для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку та відпустка без збереження заробітної плати (частини третя та шоста статті 179 цього Кодексу) надаються за заявою матері (батька) дитини або осіб, зазначених

Відповідно до п.8 Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №100 від 8 лютого 1995 року, нарахування виплат, що обчислюються із середньої заробітної плати за останні два місяці роботи, проводяться шляхом множення середньоденного (годинного) заробітку на число робочих днів (годин), а у випадках, передбачених чинним законодавством, календарних днів, які мають бути оплачені за середнім заробітком.

Згідно з ч.1 ст.94 КЗпП України та ч.1 ст.1 Закону України «Про оплату праці» заробітна плата - це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку власник або уповноважений ним орган виплачує працівникові за виконану ним роботу.

При цьому, структура заробітної плати визначена ст.2 Закону України «Про оплату праці» за змістом якої заробітна плата складається з основної та додаткової заробітної плати, а також з інших заохочувальних та компенсаційних виплат.

Як встановлено судом першої інстанції ОСОБА_1 звернувся до НАК «Нафтогаз України» з заявою про надання йому відпустки по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку.

На виконання вимог ч.4 ст.20 Закону України «Про відпустки» до заяви про надання відпустки позивачем були приєднані наступні документи: копія свідоцтва про народження дитини, копія свідоцтва про шлюб, копія паспорту громадянина України, а також довідка №1 від 15 лютого 2023 року, видана ТОВ «Конюшня Бутенко-777», згідно якої ОСОБА_8 працює в ТОВ «Конюшня Бутенко-777» на посаді директора з 23 лютого 2021 року по теперішній час та в цей період їй не надавалась відпустка по догляду за дитиною ОСОБА_2 , 02 вересня 2022 року, до досягнення нею 3-років. З 15 лютого 2023 року ОСОБА_8 відмовилась від нарахування їй щомісячних соціальних виплат по догляду за дитиною.

Висновок суду про те, що заява ОСОБА_1 про надання йому відпустки по догляду за дитиною не була розглянута суперечить матеріалам справи, оскільки 06.03.2023 року відповідач НАК «Нафтогаз України» таку заяву розглянув та зазначив, що Голова правління Компанії не наділений повноваженнями щодо видання наказу про надання позивачу відпустки по догляду за дитиною (233-234).

Зазначений доказ спростовує доводи представника відповідача НАК «Нафтогаз України» щодо неотримання заяви про надання відпустки.

ОСОБА_1 не звертався до ДП «Нафтогаз Біоенергія» із заявою про надання йому відпустки по догляду за дитиною, відтак вимога позивача про зобов`язання розглянути заяву необґрунтована.

Разом з тим, колегія суддів погоджується з доводами позивача про те, що підстав для дострокового розірвання контракту і звільнення позивача згідно із наказом голови правління НАК «Нафтогаз України» №105-К від 22 лютого 2023 року не було.

Згідно із наказами Генерального директора ОСОБА_1 звільнено із займаної посади 22.02.2023 року з підстав, передбачених пунктами 5.3.3, 5.4.2, 5.4.8 та 5.4.9 контракту №451 від 18.06.2022 року, зі змінами, внесеними додатковою угодою №451/1 від 18.08.2022 року, п. 8 ч. 1 ст. 36 КЗпП України.

Вказаними у наказах пунктами контракту передбачена можливість його розірвання за ініціативою Засновника у разі:

п. 5.4.2. - невиконання/неналежне виконання керівником рішень правління, організаційно-розпорядчих актів, доручень засновника, вказівок голови правління, або особи, яка виконує його обов`язки, та/або обов`язків визначених законодавством України, документами Групи Нафтогаз, статутом підприємства, іншими внутрішніми документами, Підприємства та цим контрактом;

п. 5.4.8. - втрати, пошкодження чи неефективного використання майна Підприємства та/або майна переданого підприємству в користування, і прибутку підприємства;

п. 5.4.9. - порушення порядку укладення договорів оренди нерухомого майна та невжиття заходів щодо погашення заборгованості з орендної плати.

Як зазначено у наказі НАК «Нафтогаз України» №105-К від 22.02.2023 року, ОСОБА_1 протягом вересня 2022 року - лютого 2023 року неодноразово перебував у відрядженнях у межах України, що підтверджується відповідними розпорядженнями.

Відповідно до п. 6.8 статуту ДП «Нафтогаз Біоенергія» у разі відрядження Генерального директора виконання його обов`язків покладається на одного із заступників згідно із наказом Генерального директора за попереднім погодженням кандидатури з головою правління Засновника або на особу, призначену головою правління Засновника, а пунктом 2.3 Положення про службові відрядження (далі Положення) встановлено, що рішення щодо свого відрядження Генеральний директор приймає самостійно, при цьому погоджує його з головою правління НАК «Нафтогаз України» або особою, яка виконує його обов`язки. На період свого відрядження Генеральний директор призначає виконуючого обов`язки Генерального директора.

З огляду на кількість відряджень доводи позивача про те, що такі відрядження ним погоджувались з головою правління НАК «Нафтогаз України» або особами, які виконували його обов`язки є обґрунтованими.

Відповідно до статуту, на період відрядження Генерального директора виконання його обов`язків покладається на одного із заступників за попереднім погодженням кандидатури із головою правління або на особу, призначену головою правління Засновника.

Відтак, у разі неподання ОСОБА_1 кандидатури заступника на погодження для покладення на нього виконання обов`язків Генерального директора, у позивача не виникає обов`язок по призначенню виконуючого обов`язки за цією посадою на період його відрядження.

Відповідно до службової записки №3-95СЗ-23 від 21.02.2023 року керівника Групи з управління інформаційною безпекою Департаменту безпеки НАК «Нафтогаз України» Р. Соболя, встановлено факт підписання наказу №5 від 21.01.2023 року та вихідного листа №03.2/01.02/26-23 від 21.01.2023 року за допомогою КЕП ОСОБА_1 іншою особою.

В аналітичній довідці керівника Групи з управління інформаційною безпекою Департаменту безпеки НАК «Нафтогаз України» Р. Соболя, зазначено: зазначено про те, що «...на підставі службового розслідування встановлено, що підписання вищенаведених документів від імені Позивача за допомогою його КЕП здійснювалося з території Німеччини помічником заступника голови правління Служби забезпечення роботи правління НАК «Нафтогаз України» Толочко А.Ю.».

Відповідно до п.п.1.3, 1.4 контракту, укладеного між сторонами на підставі цього контракту між Керівником Підприємства та Роботодавцем виникають трудові правовідносини. Кодекс законів про працю України, інші нормативні акти, що регулюють трудові правовідносини, поширюються на взаємовідносини Сторін за цим контрактом.

Факт невиконання позивача вимог ч.2 ст.12 Закону України «Про електронні довірчі послуги», що полягало у наданні доступу до його особистого ключа кваліфікованого електронного підпису та паролю до нього іншій особі не впливає на права і обов`язки ДП «Нафтогаз Біоенергія» і ОСОБА_1 , визначених контрактом, як особливою формою трудового договору, та не є підставою для його розірвання.

Посилання апелянта на неефективне використання ОСОБА_1 , як керівника ДП «Нафтогаз Біоенергія» майна, переданого підприємству в користування та невжиття заходів щодо своєчасного погашення заборгованості з орендної плати як на підставу для розірвання контракту не може бути прийнята судом до уваги з огляду на наступне.

Обставини щодо несплати орендної плати за жовтень 2022 року за приміщення підтверджуються рішенням Господарського судом міста Києва від 06.02.2023 року у справі №910/13110/22, яке на час звільнення не набрало законної сили, а тому така підстава для розірвання контракту є необґрунтованою.

Таким чином, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про незаконність оспорюваного наказу від 22.03.2023 року.

Водночас, оскільки строк дії контракту ОСОБА_1 визначено по 31 грудня 2023 року, тому колегія суддів не вбачає підстав для його поновлення.

Судом встановлено, що відповідно до довідки головного бухгалтера ДП «Нафтогаз Біоенергія» НАК «Нафтогаз України» (т.2 а.с. 49) вбачається, що середньоденний заробіток позивача становив 28181 гривень 82 копійки. Станом на день ухвалення рішення суду період вимушеного прогулу ОСОБА_1 становить 134 дні.

Тому з ДП «Нафтогаз Біоенергія» НАК «Нафтогаз України» на користь ОСОБА_1 належить середній заробіток за час вимушеного прогулу з 22 лютого 2023 року по 29 серпня 2023 року в розмірі 3 776 363 гривень 88 копійок (28181,82 ? 134).

Дійшовши вірного висновку про скасування наказу про звільнення та стягнення середнього заробітку у розмірі 3 776 363 гривень 88 копійок, суд у порушення ст.274 ЦПК України розглянув справу у порядку спрощеного позовного провадження, оскільки ціна позову перевищує 250 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб , а саме 671 000 гривень за відповідний період у 2023 році, що виключає можливість розгляду у порядку спрощеного позовного провадження та є обов`язковою підставою для скасування оскаржуваного рішення у відповідності до ст.376 ЦПК України.

Згідно ст. 376 ЦПК підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є, зокрема, неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; недоведеність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

Керуючись ст.ст.367, 374, 376, 381, 382 ЦПК України, суд

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу представника Акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» задовольнити частково.

Апеляційну скаргу представника Дочірнього підприємства «Нафтогаз Біоенергія» НАК «Нафтогаз України» задовольнити частково.

Рішення Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 29 серпня 2023 року скасувати, постановити нове наступного змісту.

Позов ОСОБА_1 до Дочірнього підприємства «Нафтогаз Біоенергія» НАК «Нафтогаз України», Публічного акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» про поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та зобов`язання вчинити певні дії задовольнити частково.

Скасувати наказ Публічного акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» №105-К від 22.02.2023 року та наказ Дочірнього підприємства «Нафтогаз Біоенергія» НАК «Нафтогаз України» №9/к/тр. від 22.02.2023 року про звільнення ОСОБА_1 із займаної посади генерального директора Дочірнього підприємства «Нафтогаз Біоенергія» НАК «Нафтогаз України».

Стягнути з Дочірнього підприємства «Нафтогаз Біоенергія» НАК «Нафтогаз України» на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу в розмірі 3 776 363 грн. 88 коп.

В задоволенні інших позовних вимог відмовити.

Стягнути з дочірнього підприємства «Нафтогаз Біоенергія» НАК «Нафтогаз України» на користь держави судовий збір в розмірі 13420 грн.

Постанова набирає законної сили з моменту прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів.

Суддя-доповідач

Судді