Ухвала

від 16.05.2024 по справі 359/3506/19

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 травня 2024 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду в складі:

головуючого судді ОСОБА_1

суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3

за участю секретаря ОСОБА_4

в режимі відеоконференції обвинуваченого ОСОБА_5

його захисника - адвоката ОСОБА_6

прокурора ОСОБА_7

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Київського апеляційного суду в режимі відеоконференції з ДУ «Київський слідчий ізолятор» апеляційну скаргу захисника обвинуваченого ОСОБА_5 - адвоката ОСОБА_6 на ухвалу Дніпровського районного суду м. Києва від 09 квітня 2024 року, якою обвинуваченому ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ст. 257, ч. 4 ст. 187, ч. 1 ст. 263, ч. 2 ст. 289, ст. 290, ч. 3 ст. 262, ч. 3 ст. 28, п. 6 ч. 2 ст. 115 КК України, продовжено запобіжний захід у виді тримання під вартою на строк до 07 червня 2024 року (включно),-

В С Т А Н О В И Л А:

В провадженні Дніпровського районного суду м. Києва перебуває кримінальне провадження за обвинувальним актом у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12017110140000678 від 11 травня 2017 року, за обвинуваченням: ОСОБА_8 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ст. 257, ч. 4 ст. 187, ч. 1 ст. 263, ч. 3 ст. 262, ч. 3 ст. 28 і п. 6 ч. 2 ст. 115, ч. 2 ст. 209 КК України; ОСОБА_9 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ст. 257, ч. 4 ст. 187, ч. 1 ст. 263, ч. 3 ст. 262, ч. 3 ст. 28 і п. 6 ч. 2 ст. 115 КК Українита ОСОБА_5 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ст. 257, ч. 4 ст. 187, ч. 1 ст. 263, ч. 2 ст. 289, ст. 290, ч. 3 ст. 262, ч. 3 ст. 28 і п. 6 ч. 2 ст. 115 КК України.

В судовому засіданні суду першої інстанції прокурор надала клопотання про продовження обвинуваченим ОСОБА_8 , ОСОБА_9 та ОСОБА_5 запобіжного заходу у виді триманні під вартою, без застосування застави, посилаючись на наявність обґрунтованої підозри та існування ризиків, які дають підстави вважати, що останні можуть продовжувати злочинну діяльність, будучи обізнаними з покаранням за вчинені ними кримінальні правопорушення, кожен з них може переховуватись від органів досудового розслідування та суду, можуть незаконно впливати на потерпілих та свідків у даному кримінальному провадженні з метою уникнення кримінальної відповідальності, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, вчинити інші кримінальні правопорушення; більш м`які запобіжні заходи, на думку прокурора, не зможуть забезпечити належну поведінку обвинувачених.

Ухвалою Дніпровського районного суду м. Києва від 09 квітня 2024 року вищевказане клопотання прокурора визнано обґрунтованим і задоволено.

На дану ухвалу захисник обвинуваченого ОСОБА_5 - адвокат ОСОБА_6 подав апеляційну скаргу, в якій просить ухвалу Дніпровського районного суду м. Києва від 09 квітня 2024 року скасувати, відмовити у задоволенні клопотання прокурора про обрання обвинуваченому ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та обрати ОСОБА_5 запобіжний захід у вигляді особистого зобов`язання.

В обґрунтування своїх вимог вказав, що прокурором протягом чотирьох років розгляду справи в суді першої інстанції з квітня 2019 року не надано жодного доказу та/або інших відомостей на обґрунтування доводів про необхідність тримання під вартою ОСОБА_5 . Крім того, всі докази, здобуті під час розслідування кримінального провадження стороною обвинувачення вилучені під час незаконного обшуку, проведеного слідчим в домоволодінні ОСОБА_5 у селі Северинівка, Київської області. Відтак, на думку сторони захисту посилання суду на доведеність прокурором обґрунтованої підозри та ризиків неналежної процесуальної поведінки ОСОБА_5 є надуманими та безпідставними.

Апелянт вказав, що під час тримання під вартою з 11 квітня 2018 року ОСОБА_5 постійно скаржиться на стан здоров`я та підвищений артеріальний тиск, а внаслідок ненадання йому належної медичної допомоги його стан здоров`я значно погіршився, що потребує невідкладного вжиття заходів для його реабілітації та проведення медико-соціальної експертизи для встановлення групи інвалідності.

Сторона захисту вказує, що з урахуванням стану здоров`я ОСОБА_5 відсутні ризики його втечі, що очевидно обумовлюється необхідністю реабілітації та слабкого фізичного стану, а також перешкоджати іншим чином судовому розгляду справи.

Крім того, сторона захисту вказує на міцні соціальні зв`язки обвинуваченого ОСОБА_5 , а саме те, що він одружений, виховує 3-х малолітніх дітей, має батьків інвалідів пенсійного віку, а тому вони забезпечать належну процесуальну поведінку останнього.

Заслухавши доповідь судді, позицію захисника та обвинуваченого які підтримали апеляційну скаргу, прокурора який заперечував проти її задоволення, заслухавши пояснення учасників кримінального провадження, вивчивши матеріали провадження, що надійшли на запит апеляційного суду в порядку ст. 422-1 КПК України, дослідивши оскаржувану ухвалу, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга захисника обвинуваченого ОСОБА_5 - адвоката ОСОБА_6 не підлягає до задоволення з таких підстав.

Відповідно до ч. 2 ст. 392 КПК України, ухвали суду про обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою, про зміну іншого запобіжного заходу на запобіжний захід у виді тримання під вартою або про продовження строку тримання під вартою, постановлені під час судового провадження в суді першої інстанції до ухвалення судового рішення по суті, підлягають апеляційному оскарженню в порядку, передбаченому цим Кодексом.

Відповідно до ч. 3 ст. 422-1 КПК України апеляційні скарги на ухвалу суду про обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою, про зміну іншого запобіжного заходу на запобіжний захід у виді тримання під вартою, а також про продовження строку тримання під вартою, постановлені під час судового провадження в суді першої інстанції до ухвалення судового рішення по суті, розглядаються не пізніш як через три дні після їх надходження до суду апеляційної інстанції.

Частиною 3 ст. 331 КПК України передбачено, що за наявності клопотань суд під час судового розгляду зобов`язаний розглянути питання доцільності продовження запобіжного заходу до закінчення двомісячного строку з дня його застосування. За результатами розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців. Копія ухвали вручається обвинуваченому, прокурору та надсилається уповноваженій службовій особі до місця ув`язнення.

Відповідно до ч. 2 ст. 331 КПК вирішення питання судом щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченому главою 18 цього Кодексу.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 177 КПК України підставою для застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави суду вважати, що обвинувачений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті, тобто з метою запобігання спробам: переховуватися від суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженні іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому обвинувачується.

Розглядаючи питання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, так само як і про його продовження, суд першої інстанції, для прийняття законного і обґрунтованого рішення, відповідно до ст. ст. 178, 199 КПК України та практики Європейського суду з прав людини, повинен врахувати тяжкість кримінального правопорушення, у вчиненні якого обвинувачується особа та особисті обставини життя особи, які можуть свідчити на користь збільшення (зменшення) ризику переховування від правосуддя чи інших способів неналежної процесуальної поведінки.

Перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів встановила, що при вирішенні питання про продовження строку тримання обвинуваченого ОСОБА_5 під вартою, судом першої інстанції були дотримані зазначені вимоги кримінального процесуального закону а тому, враховуючи конкретні обставини даного кримінального провадження, обставини, з якими закон пов`язує можливість, як для застосування, так і для продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою, підстави для скасування оскаржуваної ухвали відсутні.

Переглядаючи рішення суду першої інстанції про продовження строку дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою стосовно обвинуваченого ОСОБА_5 . колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що підстави, у зв`язку з наявністю яких останньому був обраний запобіжний захід у виді тримання під вартою, не відпали, а ризики, передбачені ст. 177 КПК України, не зменшилися.

На думку колегії суддів, суд першої інстанції дійшов правильних висновків про те, що вказані обставини кримінального провадження свідчать про неможливість обрання стосовно обвинуваченого ОСОБА_5 іншого запобіжного заходу, передбаченого ст. 176 КПК України, оскільки він не забезпечить належної поведінки останнього під час розгляду кримінального провадження.

Крім того, колегія суддів звертає увагу, суд апеляційної інстанції, переглядаючи ухвалу суду першої інстанції про продовження строку дії запобіжного заходу стосовно обвинуваченого ОСОБА_5 у виді тримання під вартою на стадії судового розгляду, в межах апеляційного розгляду не може вдаватися до оцінки обґрунтованості висунутого обвинувачення, яке вже є предметом розгляду судом першої інстанції, а також вирішення питань, пов`язаних з оцінкою доказів з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винуватою чи невинуватою у вчиненні злочинів.

Апеляційні твердження захисника обвинуваченого ОСОБА_5 - адвоката ОСОБА_6 про наявність у обвинуваченого ОСОБА_5 міцних соціальних зв`язків - колегія суддів вважає безпідставними, оскільки вказані доводи в цілому не впливають на правильність висновків суду першої інстанції про необхідність продовження строку запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно останнього.

Доводи сторони захисту про погіршення стану здоров`я обвинуваченого ОСОБА_5 колегія суддів також не приймає до увагу, оскільки останньому надавалася вся необхідна медична допомога в стінах Київського слідчого ізолятора.

Будь-яких інших обставин, які б свідчили про те, що даний захід забезпечення кримінального провадження не виправдовує такий ступінь втручання у права і свободи обвинуваченого, судом на даному етапі не встановлено, у зв`язку з чим колегія суддів вважає недостатнім застосування більш м`якого запобіжного заходу для запобігання наявним ризикам, аніж тримання під вартою.

Враховуючи наведене, ухвала Дніпровського районного суду м. Києва від 09 квітня 2024 року про продовження строку дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою стосовно ОСОБА_5 обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ст. 257, ч. 4 ст. 187, ч. 1 ст. 263, ч. 2 ст. 289, ст. 290, ч. 3 ст. 262, ч. 3 ст. 28, п. 6 ч. 2 ст. 115 КК України винесена з додержанням вимог кримінального процесуального закону, є обґрунтованою, а тому колегія суддів не вбачає підстав для її скасування, про що ставиться питання в апеляційній скарзі.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 404, 405, 407, 419, 422-1 КПК України колегія суддів,-

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу захисника обвинуваченого ОСОБА_5 - адвоката ОСОБА_6 залишити без задоволення .

Ухвалу Дніпровського районного суду м. Києва від 09 квітня 2024 року, якою обвинуваченому ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ст. 257, ч. 4 ст. 187, ч. 1 ст. 263, ч. 2 ст. 289, ст. 290, ч. 3 ст. 262, ч. 3 ст. 28, п. 6 ч. 2 ст. 115 КК України, продовжено запобіжний захід у виді тримання під вартою на строк до 07 червня 2024 року (включно), - залишити без змін .

Ухвала апеляційного суду оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

С У Д Д І:

ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3