Постанова

від 16.05.2024 по справі 460/21159/23

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 травня 2024 рокуЛьвівСправа № 460/21159/23 пров. № А/857/4300/24

Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого суддіЗаверухи О.Б.,

суддівГудима Л.Я., Качмара В.Я.,

розглянувши в порядку письмового провадження в м. Львові апеляційну скаргу Головного управління Держгеокадастру у Рівненській області на рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 22 січня 2024 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Рівненський Молодіжний Жилий Комплекс» до Головного управління Держгеокадастру у Рівненській області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача Рівненська міська рада про визнання дій протиправними, визнання протиправними та скасування витягів,

суддя (судді) в суді першої інстанції Щербаков В.В.,

час ухвалення рішення не зазначено,

місце ухвалення рішення м. Рівне,

дата складання повного тексту рішення 22 січня 2024 року,

В С Т А Н О В И В:

08 вересня 2023 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Рівненський Молодіжний Жилий Комплекс» (далі ТОВ «Рівненський МЖК») звернулось в суд з адміністративним позовом до Головного управління Держгеокадастру у Рівненській області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача Рівненська міська рада, в якому просило: визнати протиправними дії щодо застосування сукупного коефіцієнту Км3 у витязі № НВ-9916086212023 із технічної документації з нормативної грошової оцінки земельних ділянок сформованому 24.03.2023 року щодо земельної ділянки із кадастровим номером 5610100000:01:012:0073; визнати протиправним і скасувати витяг № НВ-9916086212023 із технічної документації з нормативної грошової оцінки земельних ділянок сформований 24.03.2023 щодо земельної ділянки із кадастровим номером 5610100000:01:012:0073; визнати протиправними дії щодо застосування сукупного коефіцієнту Км3 у витязі № НВ-9916039432023 із технічної документації з нормативної грошової оцінки земельних ділянок сформованому 24.03.2023 щодо земельної ділянки із кадастровим номером 5610100000:01:012:0074; визнати протиправним і скасувати витяг № НВ-9916039432023 із технічної документації з нормативної грошової оцінки земельних ділянок сформований 24.03.2023 щодо земельної ділянки із кадастровим номером 5610100000:01:012:0074; визнати протиправними дії щодо застосування сукупного коефіцієнту Км3 у витязі № НВ-5600219122023 із технічної документації з нормативної грошової оцінки земельних ділянок сформованому 27.03.2023 щодо земельної ділянки із кадастровим номером 5610100000:01:012:0112; визнати протиправним і скасувати витяг № НВ-5600219122023 із технічної документації з нормативної грошової оцінки земельних ділянок сформований 27.03.2023 щодо земельної ділянки із кадастровим номером 5610100000:01:012:0112.

На обґрунтування позовних вимог зазначає, що на підставі відповідних договорів оренди, укладених із Рівненською міською радою, орендує земельні ділянки із кадастровими номерами 5610100000:01:012:0073, 5610100000:01:012:0074, 5610100000:01:012:0112. Вказує, що величина локального коефіцієнту Км3 визначається щодо кожного населеного пункту з урахуванням місцеположення земельної ділянки за територіально-планувальними, інженерно-геологічними, історико-культурними, природно-ландшафтними, санітарно-гігієнічними умовами та рівнем облаштування території, на підставі рішення сільської, селищної, міської ради. Зазначає, що Головним управлінням Держгеокадастру у Рівненській області при формуванні витягів із технічної документації з нормативної грошової оцінки земельних ділянок від 24.03.2023 та від 27.03.2023 не було враховано обмеження у застосуванні коефіцієнтів Км3, що встановлені у додатку 7 Порядку нормативної грошової оцінки земель населених пунктів, затвердженого наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України від 25.11.2016 № 489. Звертає увагу, що такі локальні коефіцієнти зменшують нормативну грошову оцінку відповідних земельних ділянок, що має безпосередній вплив на розмір орендної плати. Зауважує, що висновок відповідача про необхідність застосування значення сукупного коефіцієнта Км3 величиною « 1,10» до земельної ділянки із кадастровим номером 5610100000:01:012:0074 та « 1,33) до земельної ділянки із кадастровим номером 5610100000:01:012:0112, наданих в оренду для позивача, є протиправним, оскільки такі земельні ділянки, не забезпечено централізованим водопостачанням, централізованим водовідведенням, теплопостачанням та газопостачанням. Також аналогічно висновок ГУ Держгеокадастру про необхідність застосування сукупного коефіцієнта Км3 « 1,50» до земельної ділянки із кадастровим номером 5610100000:01:012:0073 є протиправним, оскільки така земельна ділянка не забезпечена централізованим теплопостачанням.

Рішенням Рівненського окружного адміністративного суду від 22 січня 2024 року адміністративний позов задоволено повністю. Визнано протиправними дії Головного Управління Держгеокадастру у Рівненській області щодо застосування сукупного коефіцієнту Км3 у витязі № НВ-9916086212023 із технічної документації з нормативної грошової оцінки земельних ділянок сформованому 24.03.2023 року щодо земельної ділянки із кадастровим номером 5610100000:01:012:0073. Визнано протиправним і скасовано витяг № НВ-9916086212023 із технічної документації з нормативної грошової оцінки земельних ділянок сформований 24.03.2023 щодо земельної ділянки із кадастровим номером 5610100000:01:012:0073. Визнано протиправними дії Головного Управління Держгеокадастру у Рівненській області щодо застосування сукупного коефіцієнту Км3 у витязі № НВ-9916039432023 із технічної документації з нормативної грошової оцінки земельних ділянок сформованому 24.03.2023 щодо земельної ділянки із кадастровим номером 5610100000:01:012:0074. Визнано протиправним і скасовано витяг № НВ-9916039432023 із технічної документації з нормативної грошової оцінки земельних ділянок сформований 24.03.2023 щодо земельної ділянки із кадастровим номером 5610100000:01:012:0074. Визнано протиправними дії Головного Управління Держгеокадастру у Рівненській області щодо застосування сукупного коефіцієнту Км3 у витязі № НВ-5600219122023 із технічної документації з нормативної грошової оцінки земельних ділянок сформованому 27.03.2023 щодо земельної ділянки із кадастровим номером 5610100000:01:012:0112. Визнано протиправним і скасовано витяг № НВ-5600219122023 із технічної документації з нормативної грошової оцінки земельних ділянок сформований 27.03.2023 щодо земельної ділянки із кадастровим номером 5610100000:01:012:0112.

Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що при визначенні розміру нормативної грошової оцінки земельних ділянок, наданих в оренду позивачу (кадастрові номер: 5610100000:01:012:0073, 5610100000:01:012:0074, 5610100000:01:012:0112) при формуванні витягів №№ НВ-9916086212023, НВ-9916039432023 від 24.03.2023 року та № НВ-5600219122023 від 27.03.2023 року відповідачем не були враховані понижуючі коефіцієнти з урахуванням наявних локальних інженерно-інфраструктурних факторів, зокрема таких як: не забезпечення централізованим газопостачанням, теплопостачанням, водопостачанням в водовідведенням (в повному обсязі) (від 0,90 до 0,95), що вплинуло на кінцевий результат нормативної грошової оцінки земельних ділянок. Такі локальні коефіцієнти зменшують нормативну грошову оцінку відповідних земельних ділянок, що має безпосередній вплив на розмір орендної плати для позивача. Видача вищезазначених витягів із визначенням нормативної грошової оцінки земельних ділянок внаслідок незастосування існуючих локальних коефіцієнтів має своїм наслідком протиправне збільшення розміру орендної плати, яку позивач буде змушений сплачувати виходячи із завищеного розміру нормативної грошової оцінки земельних ділянок, які перебуваються в оренді. З метою захисту прав позивача та відновлення фінансового стану останнього, єдиним ефективним способом захисту є визнання дій відповідача протиправними та скасування відповідних витягів. Враховуючи наведене, суд першої інстанції прийшов до висновку про те, що дії відповідача щодо виготовлення та видачі витягів з технічно документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки №№ НВ-9916086212023, НВ-9916039432023 від 24.03.2023 року та № НВ-5600219122023 від 27.03.2023 року, без врахування наявних локальних коефіцієнтів по інженерно-інфраструктурних факторах вчинені не на підставі, не в межах повноважень та не у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Відтак, оскільки при визначенні розміру нормативної грошової оцінки земельних ділянок, наданих в оренду позивачу із застосуванням коефіцієнта Км3 на рівні « 1,50» (кадастровий номер 5610100000:01:012:0073), « 1,10» (кадастровий номер 5610100000:01:012:0074) та « 1,33» (кадастровий номер 5610100000:01:012:0112) при формуванні витягів відповідач діяв неправомірно, тому оскаржувані витяги підлягають скасуванню.

Не погодившись з прийнятим рішенням, Головне управління Держгеокадастру у Рівненській області подало апеляційну скаргу, в якій просило скасувати оскаржуване рішення та прийняти нове, яким у задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.

Доводи апеляційної скарги обґрунтовує тим, що оскаржуване рішення є незаконним та необґрунтованим, прийняте з порушенням норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи. Зокрема, зазначає, що технічна документація з нормативної грошової оцінки земель м. Рівне розроблена ДП «Рівненський науково-дослідний та проектний інститут землеустрою», пройшла Державну експертизу землевпорядної документації у Державній службі України з питань геодезії, картографії та кадастру (висновок від 16.03.2020 № 416-20) та затверджена рішенням Рівненської міської ради від 02.07.2020 № 7565. З огляду на вказане, вважає, що Головне управління Держгеокадастру у Рівненській області не є належним відповідачем у цій справі, оскільки не є розробником документації із землеустрою та не затверджує технічну документацію з нормативної грошової оцінки земель. Вказує, що Головне управління Держгеокадастру у Рівненській області не проводить нормативну грошову оцінку земельних ділянок, а лише при оформленні витягу з технічної документації користується даними, які надаються розробником такої документації, яка затверджується органом місцевого самоврядування і набирає чинності у встановленому Законом України «Про оцінку земель» порядку. Звертає увагу на те, що спеціалісти Головного управління Держгеокадастру у Рівненській області лише формують витяги вже з готової розробленої та затвердженої у встановленому законодавством порядку Технічної документації з нормативної грошової оцінки земель населених пунктів і не беруть участі у її розробленні, тому вносити зміни до коефіцієнтів не мають права та відповідних повноважень. Вважає, що суд першої інстанції прийшов до помилкового висновку про те, що дана справа є справою незначної складності, а характер спірних правовідносин та предмет доказування не вимагають її розгляду в порядку загального позовного провадження.

Представником позивача подано відзив на апеляційну скаргу, в якому зазначено, що суд першої інстанції прийшов до обгрунтованого висновку про задоволення позовних вимог. Вказує, що у постанові від 24 листопада 2021 року у справі № 817/1780/17 Верховний Суд у складі судової палати з розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду дійшов висновку, що дії з формування витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки можуть бути предметом судового оскарження, а підстави позову слугуватимуть висновку про належність обраного способу захисту прав. Зауважує, що та обставина, що саме Головне управління Держгеокадастру у Рівненській області є належним відповідачем при оскарженні витягів з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельних ділянок, які перебувають у користування ТОВ «Рівненський МЖК» підтверджується також рішеннями Рівненського окружного адміністративного суду від 10.05.2019 у справі № 460/139/19 та від 13.10.2022 у справі № 460/14725/22, які набрали законної сили. Просить стягнути на його користь за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Держгеокадастру у Рівненській області судові витрати в розмірі 4 000,00 грн, пов`язані з розглядом апеляційної скарги по цій справі.

Представником відповідача подано заперечення на заяву про розподіл судових витрат, в якій зазначено, що підготовка та подання до Восьмого апеляційного адміністративного суду відзиву на апеляційну скаргу Головного управління Держгеокадастру у Рівненській області у цій справі є не співмірною із сумою витрат на правничу допомогу, вказаною представником позивача, тому відсутні підстави для стягнення такої суми.

Суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження) (п. 3 ч. 1 ст. 311 КАС України).

Відповідно до ч. 1 ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу з наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обгрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши обставини справи та доводи апеляційної скарги, відзиву на апеляційну скаргу, заперечення на заяву про розподіл судових витрат, суд апеляційної інстанції приходить до висновку про те, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення з наступних підстав.

Як встановлено судом першої інстанції, рішенням Рівненської міської ради від 09.03.2006 № 2040 затверджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки в районі вулиць Гагаріна та Марфи Струтинської ТОВ «Рівненський МЖК» для будівництва та обслуговування другої черги малоповерхової забудови мікрорайону молодіжного житлового комплексу. Надано ТОВ «Рівненський МЖК» в оренду строком на п`ятдесят років земельну ділянку загальною площею 96 100 м2 в районі вулиць Гагаріна і Марфи Струтинської для будівництва та обслуговування другої черги малоповерхової забудови мікрорайону молодіжного житлового комплексу, у тому числі: площею 95 680 м2 з числа земель запасу Рівненської міської ради (сільськогосподарські угіддя рілля); площею 420 м2 з числа земель запасу Рівненської міської ради (полезахисні та інші захисні насадження).

На виконання вищезазначеного рішення 26.07.2006 Рівненською міською радою (Орендодавець) та ТОВ «Рівненський МЖК» (Орендар) підписано та нотаріально посвідчено договір оренди землі, за умовами якого Орендодавець надає, а Орендар приймає у строкове платне користування земельну ділянку загальною площею 96 100 кв.м., яка знаходиться в м. Рівне, в районі вул. Гагаріна і Марфи Струтинської, який зареєстрований в Рівненській регіональній філії Державного підприємства «Центр державного земельного кадастру при Держкомземі України» 14.08.2006 запис № 040658300244 (далі Договір оренди від 14.08.2006).

Згідно із п. 4 Договору оренди від 14.08.2006 нормативна грошова оцінка земельної ділянки становить 7 683 789,44 грн, згідно із довідкою № 03-162, виданої Рівненським міським управлінням земельних ресурсів 06.07.2006.

Відповідно до п. 8 Договору оренди від 14.08.2006 за оренду земельної ділянки Орендар сплачує Орендодавцеві орендну плату виключно у грошовій формі. Розмір орендної плати в рік становить 76 837,89 грн (довідка № 03-162 видана 06.07.2006 Рівненським міським управлінням земельних ресурсів). Довідка дійсна на період будівництва. В місячний термін після здачі об`єкта в експлуатацію необхідно замовити новий розрахунок грошової оцінки земельної ділянки. Річна орендна плата не може бути меншою за розмір земельного податку, що встановлюється чинним законодавством України.

Рішенням Рівненської міської ради № 81 від 05.01.2011 «Про припинення права оренди частини земельної ділянки в районі вулиць Гагаріна та Марфи Струтинської» припинено право оренди частини земельної ділянки площею 30 000 м2 в районі вулиць Гагаріна та Марфи Струтинської, яка рішенням Рівненської міської ради від 09 березня 2006 року № 2040 «Про надання і вилучення земельних ділянок, затвердження проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок та скасування окремих пунктів рішень Рівненської міської ради» надана ТОВ «Рівненський МЖК» в оренду на п`ятдесят років для будівництва та обслуговування другої черги малоповерхової забудови мікрорайону молодіжного житлового комплексу, і зараховано цю ділянку до земель запасу Рівненської міської ради.

На виконання вищезазначеного рішення між Рівненською міською радою та ТОВ «Рівненський МЖК» укладено додатковий договір від 04.08.2011 про внесення змін до Договору оренди від 14.08.2006, за яким сторони домовилися внести зміни до Договору оренди від 14.08.2006 та викласти окремі пункти в наступній редакції, зокрема:

п. 2. В оренду передається земельна ділянка загальною площею 61 200 кв.м. для будівництва та обслуговування другої черги малоповерхової забудови мікрорайону молодіжного житлового комплексу, в тому числі: - площею 56 968 кв.м та площею 42 32 кв.м, за рахунок земель, які рішенням Рівненської міської ради від 09.03.2006 № 2040 «Про надання і вилучення земельних ділянок, затвердження проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок та скасування окремих пунктів рішень Рівненської міської ради» були надані ТОВ «Рівненський МЖК» в оренду строком на п`ятдесят років для будівництва та обслуговування другої черги малоповерхової забудови мікрорайону молодіжного житлового комплексу;

п. 4. Нормативна грошова оцінка земельної ділянки площею 61 200 кв.м. становить 8 013 245,53 грн, - витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки № 04-09/47, виконаний управлінням Держкомзему у місті Рівному станом на 07.07.2011;

п. 8. Розмір орендної плати в рік за земельну ділянку площею 61 200 кв.м. складає 174869,21 грн, - розрахунок розміру орендної плати за земельну ділянку № 04-09/47-1, виконаний управлінням Держкомзему у місті Рівному станом на 05.01.2011;

п. 10. Орендна плата сплачується орендарем щомісячно, протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця на рахунок 33212812700002 в управління ДКУ в Рівненській області МФО 833017, код 13050200, одержувач: Місцбюджет м. Рівне, УБФ, ЗКПО 22586331. Зміна отримувача орендної плати та його банківських реквізитів може здійснюватися Орендодавцем в односторонньому порядку і не потребує внесення змін до цього договору. Орендар зобов`язується уточнювати платіжні реквізити і назву отримувача орендної плати;

п. 12. Розмір орендної плати може змінюватися в односторонньому порядку. Пропозиції про перегляд розміру орендної плати надсилаються не частіше, ніж один раз на квартал. Зміна розміру орендної плати при її індексації проводиться без внесення змін до цього договору у порядку та у випадках, передбачених законодавством України. Розмір орендної плати переглядається у разі: зміни умов господарювання, передбачених договором; зміни нормативної грошової оцінки земель у місті Рівному; зміни розмірів земельного податку, підвищення цін і тарифі, зміни коефіцієнтів індексації, визначених законодавством; погіршення стану орендованої земельної ділянки не з вини Орендаря, що підтверджується документами; в інших випадках, передбачених законом.

21.05.2014 між Рівненською міською радою та ТОВ «Рівненський МЖК» укладено Додатковий договір про внесення змін до Договору оренди від 14.08.2006, за яким сторони домовилися внести зміни до Договору оренди від 14.08.2006 та викласти його окремі пункти в наступній редакції:

п. 4. Нормативна грошова оцінка земельної ділянки площею 56 968 м2 становить 8 184 486,60 грн, витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки № 02-17/69, виконаний управлінням Держземагенства у м. Рівному Рівненської області станом на 01.04.2014. Витяг дійсний на період будівництва. Нормативна грошова оцінка земельної ділянки площею 4232 м2 становить 608 003,57 грн, - витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки № 02-17/70, виконаний управлінням Держземагенства у м. Рівному Рівненської області станом на 01 квітня 2014 року. Витяг дійсний на період будівництва;

п. 8. Розмір орендної плати в рік за земельну ділянку площею 56 968 м2 складає 245 534,60 грн, - що становить 3% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки, - розрахунок розміру орендної плати за земельну ділянку № 02-17/69-1, виданий управлінням Держземагенства у м. Рівному Рівненської області відповідно до протоколу № 4 від 19.02.2014 засідання комісії по встановленню розмірів орендної плати за земельні ділянки. Розрахунок дійсний на період будівництва.

Розмір орендної плати в рік за земельну ділянку площею 4232 м2 складає 18 240,11 грн, - що становить 3% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки, - розрахунок розміру орендної плати за земельну ділянку № 02-17/70-1, виданий управлінням Держземагенства у м. Рівному Рівненської області відповідно до протоколу № 4 від 19.02.2014 засідання комісії по встановленню розмірів орендної плати за земельні ділянки. Розрахунок дійсний на період будівництва. Орендар зобов`язується вносити орендну плату за новими ставками з 01.04.2014 року. В місячний термін після прийняття об`єкта в експлуатацію, Орендар зобов`язується внести зміни в договір оренди землі в частині перерахунку розміру орендної плати із врахуванням завершення будівництва та сплачувати орендну плату з дня прийняття об`єкта в експлуатацію. Орендар погоджується, що термін будівництва об`єкта не повинен перевищувати 3 роки з моменту реєстрації даної додаткової угоди.

Відповідно до витягів з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права від 30.09.2014 ТОВ «Рівненський МЖК» володіє правом оренди земельних ділянок площею 56 968 м.кв. та 4 232 м.кв. в районі вулиць Гагаріна та Марфи Струтинської в м. Рівне для будівництва та обслуговування багатоквартирного житлового будинку, другої черги малоповерхової забудови мікрорайону молодіжного житлового комплексу на підставі договору оренди землі, серія та номер: 4018, виданого 26.07.2006, видавник: Приватний нотаріус Рівненського міського нотаріального округу Вовк Н.П. та зареєстрований у Рівненській регіональній філії Державного підприємства «Центр державного земельного кадастру при Держкомземі України по земельних ресурсах» від 14.08.2006 №050658300244, додаткової угоди до договору оренди землі від 26.07.2006, серія та номер: 2545, виданий 26.10.2009, видавник: приватний нотаріус Рівненського міського нотаріального округу Вовк Н.П. та зареєстрована у Рівненському міськрайонному відділі Рівненської регіональної філії Державного підприємства «Центр державного земельного кадастру» від 09.02.2010 № 041058300038, додаткового договору про внесення змін до договору оренди землі від 14.08.2006 №040658300244, серія та номер: б/н, виданий 21.05.2014, видавник: укладений між Рівненською міською радою та ТОВ «Рівненський МЖК».

Рішенням Рівненської міської ради від 21.17.2017 № 3852 затверджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки в районі вулиць Гайдамацької та Гагаріна ТОВ «Рівненський МЖК» в оренду на сорок дев`ять років для розміщення, будівництва, експлуатації та обслуговування будівель і споруд об`єктів передачі електричної та теплової енергії (для будівництва, обслуговування та ремонту інженерних мереж). Вирішено передати ТОВ «Рівненський МЖК» в оренду на сорок дев`ять років земельну ділянку площею 113 м2 в районі вулиць Гайдамацької та Гагаріна (кадастровий номер земельної ділянки 5610100000:01:012:0112) для розміщення, будівництва, експлуатації та обслуговування будівель і споруд об`єктів передачі електричної та теплової енергії (для будівництва, обслуговування та ремонту інженерних мереж).

На виконання рішення Рівненської міської ради від 21.12.2017 № 3852 20.03.2018 було укладено Договір оренди землі між Рівненською міською радою (Орендодавець) та ТОВ «Рівненський МЖК» (Орендар) (надалі Договір оренди від 20.03.2018) відповідно до умов якого Орендодавець на підставі рішення Рівненської міської ради від 21.12.2017 №3852 надає, а Орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку для розміщення, будівництва, експлуатації та обслуговування будівель і споруд об`єктів передачі електричної та теплової енергії (для будівництва, обслуговування та ремонту інженерних мереж), з кадастровим номером 5610100000:01:012:0112, яка знаходиться в м. Рівне в районі вулиць Гайдамацької та Гагаріна.

Згідно із п. 9 Договору оренди від 20.03.2018 за оренду земельної ділянки Орендар сплачує Орендодавцю орендну плату виключно у грошовій формі. Розмір орендної плати в рік за земельну ділянку складає 1501,51 грн, що становить 4,5% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки, - розрахунок розміру орендної плати за земельну ділянку №43/18, виданий Управлінням земельних відносин виконавчого комітету Рівненської міської ради, відповідно до протоколу № 5 від 02.03.2018 засідання контрольної комісії Рівненської міської ради з питань встановлення розмірів орендної плати за земельні ділянки. Сторони погоджуються, що орендна плата за землю справляється з моменту прийняття рішення Рівненської міської ради від 21.12.2017 №3852.

Відповідно до п. 10 Договору оренди від 20.03.2018 обчислення розміру орендної плати за земельні ділянки державної або комунальної власності здійснюється з урахуванням їх цільового призначення та коефіцієнтів індексації, визначених законодавством, за затвердженими Кабінетом Міністрів України формами, що заповнюються під час укладення або зміни умов договору оренди чи продовження його дії.

Як слідує з витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права від 02.04.2018 ТОВ «Рівненський МЖК» володіє правом оренди земельної ділянки площею 0,0113 га в районі вулиць Гайдамацької та Гагаріна в м. Рівне для розміщення, будівництва, експлуатації та обслуговування будівель і споруд об`єктів передачі електричної та теплової енергії на підставі договору оренди землі, серія та номер: б/н, виданого 20.03.2018, видавник: укладений між Рівненська міська рада та ТОВ «Рівненський МЖК»; рішення органу місцевого самоврядування, серія та номер: 3852, виданий 21.12.2017, видавник: Рівненська міська рада.

Земельні ділянки, які надані позивачу у довгострокову оренду, характеризуються: рівнинною місцевістю, вільною від забудови, на якій відсутнє централізоване водопостачання, водовідведення, газопостачання та теплопостачання.

Починаючи з 2007 року позивач використовував вищезазначені земельні ділянки для будівництва об`єктів житлового та громадського призначення.

05 серпня 2015 року Управлінням ДАБІ у Рівненській області за № РВ 143152170456 зареєстровано Декларацію про готовність об`єкта до експлуатації Будівництво житлового будинку №4 в складі І-го пускового комплексу ІІ-ї черги будівництва мікрорайону МЖК на вул. Гагаріна в м. Рівне.

29 грудня 2014 року Управлінням ДАБІ у Рівненській області за № РВ 142143630208 зареєстровано Декларацію про готовність об`єкта до експлуатації Будівництво закритої стоянки для легкових автомобілів в районі вул. Гагаріна та М.Струтинської в м. Рівному (будівництво ІІ-ї черги мікрорайону МЖК).

08.11.2016 Управлінням ДАБІ у Рівненській області за № РВ 142163131515 зареєстровано Декларацію про готовність до експлуатації об`єкта Будівництво автомийки самообслуговування на вул. Гагаріна-М.Струтинської в м. Рівне.

13.02.2017 Управлінням ДАБІ у Рівненській області за № РВ 142170441703 зареєстровано Декларацію про готовність до експлуатації об`єкта Будівництво оздоровчо-торгівельно-розважального комплексу в складі ІІ-ої черги МЖК в районі вулиць Гагаріна та Марфи Струтинської в м. Рівне.

22.12.2014 Управлінням ДАБІ у Рівненській області за № РВ 143143560240 зареєстровано Декларацію про готовність об`єкта до експлуатації будівництво багатоповерхового житлового будинку (будівельний № 8), І-ша черга м. Рівне, в районі вулиць Гагаріна та М.Струтинської (друга черга МКР МЖК).

31.08.2018 року Управлінням ДАБІ у Рівненській області за № РВ 143182431231 зареєстровано Декларацію про готовність об`єкта до експлуатації будівництво багатоповерхового житлового будинку (будівельний № 8), ІІ-ша черга м. Рівне, в районі вулиць Гагаріна та М.Струтинської (друга черга МКР МЖК).

08.05.2023 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Рівненський Молодіжний Жилий Комплекс» отримало пропозиції № 08-993 від 01.05.2023 року та № 08-994 від 01.05.2023 року про внесення змін до договору оренди землі від 26.07.2006 року, зареєстрованого за № 040658300244 від 14.08.2006 року (зі змінами) щодо передачі в оренду земельних ділянок загальною площею 61 200 м2 з кадастровими номерами 5610100000:01:012:0074 та 5610100000:01:012:0073 та до договору оренди землі від 20.03.2018 року щодо передачі в оренду земельної ділянки площею 113 м2 з кадастровим номером 5610100000:01:012:0112 відповідно.

Умовами додаткових договорів, які додані до вищезазначених пропозицій передбачено зміни нормативної грошової оцінки земельних ділянок, а саме встановлення їх у розмірі: земельна ділянка із кадастровим номером 5610100000:01:012:0073 54 146 731,58 грн; земельна ділянка із кадастровим номером 5610100000:01:012:0074 2 933 413,75 грн; земельна ділянка із кадастровим номером 5610100000:01:012:0112 49 401,24 грн.

Зі змісту вищезазначених додаткових договорів слідує, що зміна нормативної грошової оцінки земельних ділянок обґрунтовується витягами із нормативної грошової оцінки земельних ділянок №№ НВ-9916086212023, НВ-9916039432023 від 24.03.2023 року та №НВ-5600219122023 від 27.03.2023.

26 травня 2023 року у відповідь на адвокатський запит Рівненська міська рада листом від 18.05.2023 № 05/1263 надіслала копії витягів із технічної документації з нормативної грошової оцінку земельних ділянок №№ НВ-9916086212023, НВ-9916039432023 від 24.03.2023 та №НВ-5600219122023 від 27.03.2023 (т.1, а.с.166-168).

Як слідує із листа Держгеокадастру від 31.07.2023 № 29-28-0.222-7817/2-23, що наданий у відповідь на адвокатський запит, відповідно до інформації, що міститься у Державному земельному кадастрі (яка внесена на підставі електронного документа, що був оформлений при розробленні технічної документації з нормативної грошової оцінки земель міста Рівне) наявні наступні локальні коефіцієнти, що враховуються:

а) на земельній ділянці з кадастровим номером 5610100000:01:012:0073:

- розташування земельної ділянки у зоні магістралей підвищеного місто формувального значення (мінімальне значення коефіцієнта 1,05, максимальне значення 1,2);

- розташування земельної ділянки у зоні пішохідної доступності до національних, зоологічних та дендрологічних парків, парків-пам`яток садово-паркового мистецтва, ботанічних садів, заказників, заповідних урочищ, пам`яток природи, курортів, парків, лісопарків, лісів, зелених зон (мінімальне значення коефіцієнта 1,04, максимальне значення 1,15);

- розташування земельної ділянки у зоні пішохідної доступності швидкісного міського та зовнішнього пасажирського транспорту (мінімальне значення коефіцієнта 1,04, максимальне значення 1,15);

б) на земельній ділянці з кадастровим номером 5610100000:01:012:0074:

- розташування земельної ділянки у зоні пішохідної доступності швидкісного міського та зовнішнього пасажирського транспорту (мінімальне значення коефіцієнта 1,04, максимальне значення 1,15);

- місцезнаходження земельної ділянки у санітарно-захисній зоні (мінімальне значення коефіцієнта 0,8, максимальне значення 0,96);

в) на земельній ділянці з кадастровим номером 5610100000:01:012:0112:

- розташування земельної ділянки у зоні магістралей підвищеного місто формувального значення (мінімальне значення коефіцієнта 1,05, максимальне значення 1,2);

- розташування земельної ділянки у зоні пішохідної доступності швидкісного міського та зовнішнього пасажирського транспорту (мінімальне значення коефіцієнта 1,04, максимальне значення 1,15);

- місцезнаходження земельної ділянки у санітарно-захисній зоні (мінімальне значення коефіцієнта 0,8, максимальне значення 0,96) (т.1, а.с.173-175).

Приймаючи оскаржуване рішення, суд першої інстанції прийшов до висновку про обгрунтованість позовних вимог.

Колегія суддів погоджується з обґрунтованістю такого висновку суду першої інстанції з наступних підстав.

Статтею 2 Закону України «Про оренду землі» № 161-XIV від 06.10.1998 (далі Закон № 161-XIV) визначено, що відносини, пов`язані з орендною землі регулюються Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, цим Законом, законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також договором оренди землі.

Відповідно до статті 21 Закону України «Про оренду землі» орендна плата за землю це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою згідно з договором оренди землі.

Розмір, форма і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, які встановлюються відповідно до Податкового кодексу України).

Згідно з положеннями частини п`ятої статті 288 Податкового кодексу України розмір орендної плати встановлюється у договорі оренди, але річна сума платежу: не може бути меншою 3 відсотків нормативної грошової оцінки; не може перевищувати 12 відсотків нормативної грошової оцінки.

Відповідно до ч. 3, 5 ст. 201 Земельного кодексу України нормативна грошова оцінка земельних ділянок використовується для визначення розміру земельного податку, втрат сільськогосподарського і лісогосподарського виробництва, економічного стимулювання раціонального використання та охорони земель тощо. Грошова оцінка земельних ділянок проводиться за методикою, яка затверджується Кабінетом Міністрів України.

Преамбулою Закону України «Про оцінку земель» встановлено, що цей Закон визначає правові засади проведення оцінки земель, професійної оціночної діяльності у сфері оцінки земель в Україні та спрямований на регулювання відносин, пов`язаних з процесом оцінки земель, забезпечення проведення оцінки земель, з метою захисту законних інтересів держави та інших суб`єктів правовідносин у питаннях оцінки земель, інформаційного забезпечення оподаткування та ринку земель.

Згідно зі ст. 1 Закону України «Про оцінку земель» нормативна грошова оцінка земельних ділянок капіталізований рентний дохід із земельної ділянки, визначений за встановленими і затвердженими нормативами.

При цьому під рентним доходом розуміється дохід, який можна отримати із землі як фактора виробництва залежно від якості та місця розташування земельної ділянки.

Частиною першою статті 13 Закону України «Про оцінку земель» передбачено, що нормативна грошова оцінка земельних ділянок проводиться, зокрема, у разі визначення розміру орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності.

Статтею 18 Закону України «Про оцінку земель» встановлено, що нормативна грошова оцінка земельних ділянок проводиться відповідно до норм, правил, а також інших нормативно-правових актів на землях усіх категорій та форм власності.. Нормативна грошова оцінка земельних ділянок, розташованих у межах населених пунктів, незалежно від їх цільового призначення, проводиться не рідше, ніж один раз на 5-7 років.

За результатами бонітування ґрунтів та нормативної грошової оцінки земельних ділянок складається технічна документація, а за результатами проведення експертної грошової оцінки земельних ділянок складається звіт. Дані про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки оформляються як витяг з технічної документації з нормативної грошової оцінки земель. (частини перша та друга статті 20 Закону України «Про оцінку землі»).

Відповідно до статті 15 Закону України «Про оцінку земель» підставою для проведення оцінки земель (бонітування ґрунтів та нормативної грошової оцінки земельних ділянок) є рішення органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування.

За приписами ч. 1, 2 ст. 20 Закону України «Про оцінку земель» за результатами бонітування ґрунтів та нормативної грошової оцінки земельних ділянок складається технічна документація, а за результатами проведення експертної грошової оцінки земельних ділянок складається звіт. Дані про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки оформляються як витяг з технічної документації з нормативної грошової оцінки земель.

Згідно з положеннями частини третьої та четвертої статті 23 Закону України «Про оцінку землі», витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки видається органами, що здійснюють ведення Державного земельного кадастру.

Рішення рад щодо технічної документації з нормативної грошової оцінки земельних ділянок набирають чинності у строки, встановлені відповідно до пункту 271.2 статті 271 Податкового кодексу України.

Зокрема, у цьому пункті зазначено, що рішення рад щодо нормативної грошової оцінки земельних ділянок, розташованих у межах населених пунктів, офіційно оприлюднюється відповідним органом місцевого самоврядування до 15 липня року, що передує бюджетному періоду, в якому планується застосування нормативної грошової оцінки земель або змін (плановий період). В іншому разі норми відповідних рішень застосовуються не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим періодом.

Проаналізувавши наведені правові норми, колегія суддів зазначає, що нормативна грошова оцінка землі проводиться в обов`язковому порядку для визначення розміру орендної плати за землі комунальної та державної форм власності. При цьому, технічна документація з нормативної грошової оцінки земельних ділянок, розташованих у межах населених пунктів, затверджується рішенням відповідної сільської, селищної чи міської ради. Таке рішення офіційно оприлюднюється відповідним органом місцевого самоврядування до 15 липня кожного року.

Аналогічний висновок викладений у постановах Верховного Суду від 31.07.2018 у справі № 804/7823/14, від 30.10.2018 року у справі № 804/2111/14.

Згідно із п. 1, пп. 55 п. 4 Положення про Державну службу України з питань геодезії, картографії та кадастру, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 14.01.2015 року № 15 Державна служба України з питань геодезії, картографії та кадастру (Держгеокадастр) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра аграрної політики та продовольства і який реалізує державну політику у сфері національної інфраструктури геопросторових даних, земельних відносин, землеустрою, у сфері Державного земельного кадастру. Держгеокадастр відповідно до покладених на нього завдань, серед іншого, видає витяги з технічної документації про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки.

Таким чином, у правовідносинах, пов`язаних з оцінкою та земельних ділянок, Держгеокадастр і його територіальні органи здійснюють публічно-владні управлінські функції. Тому перевірка законності їх дій (бездіяльності), рішень, зокрема під час формування даних про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки, оформлення таких даних у вигляді витягу з технічної документації з нормативної грошової оцінки земель, є предметом судового розгляду та має здійснюватися адміністративним судом. Крім цього, витяг про розмір нормативної грошової оцінки земельної ділянки є однією з підстав визначення розміру орендної плати за користування земельною ділянкою. Отже, оформлюваний органом Держгеокадастру витяг із технічної документації з нормативної грошової оцінки земель, у якому визначено конкретний розмір такої оцінки, безпосередньо пов`язаний з колом прав та обов`язків користувача відповідної земельної ділянки.

Вищевказане узгоджується із правовими висновками Великої Палати Верховного Суду, викладеними у постанові від 20.06.2018 у справі № 823/902/17.

Механізм визначення нормативної грошової оцінки земель станом на момент видачі оскаржуваних витягів із технічної документації з нормативної грошової оцінки земельних ділянок від 24.03.2023 та від 27.03.2023 року був врегульований Порядком нормативної грошової оцінки земель населених пунктів, затвердженого наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України від 25.11.2016 № 489 (далі Наказ № 489).

У пункті 3 розділу ІІ Наказу № 489 НГО всіх категорій земель та земельних ділянок населених пунктів (за винятком земель сільськогосподарського призначення та земельних ділянок водного фонду, що використовуються для риборозведення) визначається згідно з формулою: Цн = (В х Нп/Нк) х Кф х Км, де

Цн - НГО квадратного метра земельної ділянки (у гривнях);

В - витрати на освоєння та облаштування території з розрахунку на квадратний метр (у гривнях);

Нп - норма прибутку (6 %);

Нк - норма капіталізації (3 %);

Кф - коефіцієнт, який характеризує функціональне використання земельної ділянки;

Км - коефіцієнт, який характеризує місце розташування земельної ділянки.

Положенням пункту 6 розділу ІІ Наказу № 489 передбачено, що коефіцієнт, який характеризує місце розташування земельної ділянки (Км), обумовлюється трьома групами рентоутворювальних факторів регіонального, зонального та локального характеру і обчислюється за формулою: Км = Км1 х Км2 х Км3, де

Км1 - регіональний коефіцієнт, який характеризує залежність рентного доходу від місцеположення населеного пункту у загальнодержавній, регіональній і місцевій системах виробництва і розселення;

Км2 - зональний коефіцієнт, який характеризує містобудівну цінність території у межах населеного пункту (економіко-планувальної зони);

Км3 - локальний коефіцієнт, який враховує місце розташування земельної ділянки у межах економіко-планувальної зони.

Вихідними даними для обчислення коефіцієнта Км є затверджені матеріали Генеральної схеми планування території України, схеми планування території Автономної Республіки Крим та областей, генеральні плани населених пунктів у частині, яка характеризує існуючий стан населеного пункту. Значення коефіцієнтів установлюються за результатами пофакторних оцінок кожної групи з урахуванням питомої ваги рентоутворювальних факторів у формуванні загального рентного доходу в межах населеного пункту та його економіко-планувальних зон.

Відповідно до розділу ІІІ Методики нормативної грошової оцінки земель населених пунктів, затвердженої Постановою Кабінету Міністрів України від 23 березня 1995 року № 213 (далі Методика № 213), Км3 - це коефіцієнт, який характеризує локальні фактори місцеположення земельної ділянки за територіально-планувальними, інженерно-геологічними, історико-культурними, природно-ландшафтними, санітарно-гігієнічними умовами та рівнем облаштування території.

У пункті 10 розділу ІІ Наказу № 489 передбачено, що значення коефіцієнта Км3 визначається щодо кожного населеного пункту, виходячи з його особливостей. Значення локального коефіцієнта для окремої земельної ділянки можливо встановлювати на основі визначення частки площі, яку займає цей фактор на земельній ділянці. Встановлення частки площі здійснюється переважно шляхом використання ГІС-технологій та електронних цифрових карт масштабу не менше ніж 1:10000 - для міст з чисельністю населення понад 100 тис. осіб, та 1:5000 - для інших населених пунктів. Для обчислення Км3 враховуються локальні фактори, наведені у додатку 7, при цьому добуток пофакторних оцінок не має бути нижче 0,50 і вище 1,50.

Отже, сукупний коефіцієнт Км3 повинен визначатися як добуток пофакторних оцінок (локальних факторів, локальних коефіцієнтів), які є на відповідній земельній ділянці.

Із листа Держгеокадастру від 31.07.2023 № 29-28-0.222-7817/2-23 слідує, що добуток пофакторних оцінок, визначених Наказом № 489 за максимальним показником становить для земельної ділянки з кадастровим номером:

- 5610100000:01:012:0073 1,50;

- 5610100000:01:012:0074 1,10;

- 5610100000:01:012:0112 1,33.

Серед іншого додаток 7 до Наказу № 489 у формі таблиці відображає перелік локальних факторів по групам та коефіцієнти локальних факторів із вказівкою граничних (максимальних і мінімальних) значень коефіцієнтів, до яких належать також інженерно-інфраструктурі фактори, а саме:

- земельна ділянка, що примикає до вулиці без твердого покриття 0,90-0,95

- земельна ділянка, що примикає до вулиці із твердим покриттям 1,00;

- не забезпечена централізованим водопостачанням 0,90-0,95;

- забезпечена централізованим водопостачанням 1,0;

- не забезпечена централізованим водовідведенням 0,90-0,95;

- забезпечена централізованим водовідведенням 1,0;

- не забезпечена централізованим теплопостачанням 0,90-0,95;

- забезпечена централізованим теплопостачанням 1,0;

- не забезпечена централізованим газопостачанням 0,90-0,95;

- забезпечена централізованим газопостачанням 1,0.

Згідно частини першої статті 12 Земельного кодексу України до повноважень сільських, селищних, міських рад у галузі земельних відносин на території сіл, селищ, міст належить розпорядження землями територіальних громад. Рада в межах своїх повноважень приймає нормативні та інші акти у формі рішень (статті 59 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні»).

Відповідно до частини першої статті 73 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» акти ради, сільського, селищного, міського голови, голови районної в місті ради, виконавчого комітету сільської, селищної, міської, районної у місті (у разі її створення) ради, прийняті в межах наданих їм повноважень, є обов`язковими для виконання всіма розташованими на відповідній території органами виконавчої влади, об`єднаннями громадян, підприємствами, установами та організаціями, посадовими особами, а також громадянами, які постійно або тимчасово проживають на відповідній території.

Системний аналіз наведених правових норм дає підстави дійти до висновку про те, що величина локального коефіцієнту Км3 визначається щодо кожного населеного пункту з урахуванням місцеположення земельної ділянки за територіально-планувальними, інженерно-геологічними, історико-культурними, природно-ландшафтними, санітарно-гігієнічними умовами та рівнем облаштування території, на підставі рішення сільської, селищної, міської ради.

Проте, відповідачем при наданні витягів із технічної документації з нормативної грошової оцінки земельних ділянок №№ НВ-9916086212023, НВ-9916039432023 від 24.03.2023 року та № НВ-5600219122023 від 27.03.2023 року не було враховано обмеження у застосуванні коефіцієнтів Км3, що встановлені у додатку 7 Наказу № 489.

Тобто висновок про необхідність застосування значення сукупного коефіцієнта Км3 величиною « 1,10» до земельної ділянки із кадастровим номером 5610100000:01:012:0074 та «1,33) до земельної ділянки із кадастровим номером 5610100000:01:012:0112, наданих в оренду позивачу, є протиправним, оскільки такі земельні ділянки, не забезпечено централізованим водопостачанням, централізованим водовідведенням, теплопостачанням та газопостачанням. Аналогічно висновок ГУ Держгеокадастру про необхідність застосування сукупного коефіцієнта Км3 « 1,50» до земельної ділянки із кадастровим номером 5610100000:01:012:0073, яка надана в оренду для ТОВ «Рівненський МЖК», є протиправним, оскільки така земельна ділянка, не забезпечена централізованим теплопостачанням.

Вказаний висновок узгоджується з правовою позицією, що міститься у постановах Верховного Суду від 30.01.2018 у справі № 818/2896/14, від 03.12.2018 у справі № 815/927/15, від 20.12.2018 року у справі № 826/11716/17, від 15.12.2021 року у справі № 820/149/17, від 30.01.2020 року у справі № 820/1804/16, від 30.01.2020 року у справі № 820/1804/16, від 11.01.2022 року у справі № 820/105/16, від 07.12.2022 року у справі № 460/139/19.

При визначенні розміру нормативної грошової оцінки земельної ділянки із кадастровим номером 5610100000:01:012:0112 при формуванні витягу № НВ-5600219122023 від 27.03.2023 року застосовувався сукупний коефіцієнт Км3 на рівні « 1,33», який визначався лише за добутком двох функціонально-планувальних та одного санітарно-гігієнічного факторів, а саме: розташування земельної ділянки у зоні магістралей підвищеного місто формувального значення (мінімальне значення коефіцієнта 1,05, максимальне значення 1,2); розташування земельної ділянки у зоні пішохідної доступності швидкісного міського та зовнішнього пасажирського транспорту (мінімальне значення коефіцієнта 1,04, максимальне значення 1,15); місцезнаходження земельної ділянки у санітарно-захисній зоні (мінімальне значення коефіцієнта 0,8, максимальне значення 0,96).

При визначення розміру нормативної грошової оцінки земельної ділянки із кадастровим номером 5610100000:01:012:0073 при формуванні витягу № НВ-9916086212023 від 24.03.2023 року застосовувався сукупний коефіцієнт Км3 на рівні « 1,50», який визначався лише трьома функціонально-планувальними факторами, а саме: розташування земельної ділянки у зоні магістралей підвищеного місто формувального значення (мінімальне значення коефіцієнта 1,05, максимальне значення 1,2); розташування земельної ділянки у зоні пішохідної доступності до національних, зоологічних та дендрологічних парків, парків-пам`яток садово-паркового мистецтва, ботанічних садів, заказників, заповідних урочищ, пам`яток природи, курортів, парків, лісопарків, лісів, зелених зон (мінімальне значення коефіцієнта 1,04, максимальне значення 1,15); розташування земельної ділянки у зоні пішохідної доступності швидкісного міського та зовнішнього пасажирського транспорту (мінімальне значення коефіцієнта 1,04, максимальне значення 1,15).

При визначення розміру нормативної грошової оцінки земельної ділянки із кадастровим номером 5610100000:01:012:0074 при формуванні витягу № НВ-9916039432023 від 24.03.2023 застосовувався сукупний коефіцієнт Км3 на рівні « 1,10», який визначався лише за добутком одного функціонально-планувального та одного санітарно-гігієнічного факторів, а саме: розташування земельної ділянки у зоні пішохідної доступності швидкісного міського та зовнішнього пасажирського транспорту (мінімальне значення коефіцієнта 1,04, максимальне значення 1,15); місцезнаходження земельної ділянки у санітарно-захисній зоні (мінімальне значення коефіцієнта 0,8, максимальне значення 0,96).

Водночас, жодний інший локальний фактор, зокрема із груп інженерно-інфраструктурних, інженерно-геологічних, історико-культурних, природно-ландшафтних та санітарно-гігієнічних врахований не був.

Разом з тим, колегія суддів зауважує, що відповідачу та третій особі було достовірно відомо про існування певних інженерно-інфраструктурних факторів місцезнаходження земельних ділянок із кадастровими номерами 5610100000:01:012:0073 (не забезпечена централізованим теплопостачанням) та 5610100000:01:012:0074 (не забезпечена централізованим водопостачанням, водовідведенням, теплопостачанням, газопостачанням), 5610100000:01:012:0112 (не забезпечена централізованим водопостачанням, водовідведенням, теплопостачанням, газопостачанням) з огляду на те, що рішенням Рівненського окружного адміністративного суду від 10.05.2019 у справі №460/139/19 було з підстав незастосування інженерно-інфраструктурних факторів місце розташування земельних ділянок було визнано протиправними дії Головного управління Держгеокадастру у Рівненській області при застосуванні сукупного коефіцієнту Км3 величиною « 1,2» у витягах, сформованих 05.06.2018, зареєстрованому за № 1838 та № 1837 від 06.06.2018 року, із технічної документації про нормативно грошову оцінку земельних ділянок, які розташовані за адресою: м. Рівне, в районі вулиць Гагаріна та Струтинської, кадастровий номер 5610100000:01:012:0073 та 5610100000:01:012:0074 відповідно.

Постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 17.09.2019 у у справі № 460/139/19 рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 10.05.2019 у справі № 460/139/19 залишено без змін.

Постановою Верховного Суду від 07.12.2022 у справі № 460/139/19 рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 10.05.2019 та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 17.09.2019 по справі № 460/139/19 - залишено без змін.

Аналогічні обставини були встановлені також рішенням Рівненського окружного адміністративного суду від 13.10.2022 у справі № 460/14725/22, яке було залишене без змін постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 14.02.2023 у справі № 460/14725/22.

Згідно із листом РОВКП ВКГ «Рівнеоблводоканал» № 748/01-11 від 21.02.2019 у відповідь на адвокатський запит, діючі договори на надання послуг з централізованого водопостачання і водовідведення за адресою вул. Струтинської (Гайдамацька), 41-в в м. Рівне відсутні.

РОВКП ВКГ «Рівнеоблводоканал» листом № 3085/01-11 від 26.07.2023 у відповідь на адвокатський запит повідомило, що об`єкти нерухомості, розташовані на земельній ділянці з кадастровим номером 5610100000:01:012:0074 в районі вулиць Василя Червонія (Гагаріна) та Гайдамацької (Струтинської) до централізованих мереж водопостачання і водовідведення не підключені та про відсутність даних про наявність інженерних мереж на земельних ділянках із кадастровим номером 5610100000:01:012:0074 та 5610100000:01:012:0112.

Відповідно до інформації ТОВ «Рівнетеплоенерго № 03-05/883/886 від 03.04.2019, наданої на вимогу суду у справі № 460/139/19, закрита стоянка для легкових автомобілів по вул. Струтинської (Гайдамацька), буд 41-в у м. Рівне, що побудована на земельній ділянці площею 4232 кв.м., яка розташована за адресою: м. Рівне, в районі вулиць Гагаріна та Струтинської, кадастровий номер 5610100000:01:012:0074 до централізованого теплопостачання не підключена; громадський будинок авто мийки самообслуговування за адресою: Рівненська обл., м. Рівне, вул. Гагаріна, буд. 18-В; оздоровчо-торгівельно-розважальний комплекс (літ. А-3) за адресою: Рівненська обл., м. Рівне, вул. Гагаріна, буд. 18-б; багатоквартирний житловий будинок за адресою: Рівненська обл., м. Рівне, вул. Гагаріна, 22, що побудовані на земельній ділянці площею 56968 кв.м., кадастровий номер 5610100000:01:012:0073 до централізованого теплопостачання не підключені; на земельній ділянці за адресою: м. Рівне, в районі вулиць Гагаріна та Струтинської діючі точки доступу (підключення) до централізованого теплопостачання відсутні.

У відповідь на адвокатський запит № 28-08/20/2 від 28.08.2020 із проханням повідомити чи розташовані на земельній ділянці площею 113 м2 за адресою: м. Рівне, в районі вулиць Гайдамацької та Гагаріна, кадастровий номер 5610100000:01:012:0112 діючі точки доступу (підключення) до централізованого теплопостачання та чи укладено договори на постачання теплової енергії (підключення до централізованого теплопостачання) між ТОВ «Рівнетеплоенерго» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Рівненський Молодіжний Жилий Комплекс» (код ЄДРПОУ 13988757) відносно постачання теплової енергії до об`єктів нерухомості розташованих на земельній ділянці площею 113 м2 за адресою: м. Рівне, в районі вулиць Гайдамацької та Гагаріна, кадастровий номер 5610100000:01:012:0112, ТОВ «Рівнетеплоенерго» листом №03-05/2432/2435 від 03.09.2020 року повідомило, що між ТОВ «Рівнетеплоенерго» та ТОВ «Рівненський Молодіжний Жилий Комплекс» договір на постачання теплової енергії не укладався.

У відповідь на адвокатський запит від 19.07.2023 ТОВ «Рівнетеплоенерго» повідомило, що за адресою: Струтинської (Гайдамацька) 41-в стоянка для легкових автомобілів; Гагаріна 18-в (громадський будинок авто мийки); Гагаріна 18-б (торговельно-розважальний комплекс); Гагаріна 22 (багатоквартирний житловий будинок) не знаходяться на обліку в ТОВ «Рівнетеплоенерго». Відповідно, договір на постачання теплової енергії між Товариством та ТОВ «Рівненський Молодіжний Жилий Комплекс» не укладався.

Відповідно до інформації АТ «Рівнегаз» № 330007.Ск-1997-0419 від 10.04.2019, наданої на вимогу суду у справі № 460/139/19, закрита стоянка для легкових автомобілів по вул. Струтинської (Гайдамацька), 41-в у м. Рівне, що розташована на земельній ділянці площею 4232 кв.м., яка розташована за адресою: м. Рівне, в районі вулиць Гагаріна та Струтинської, кадастровий номер 5610100000:01:012:0074 не підключена до газорозподільних мереж; на земельній ділянці площею 4232 кв.м. за адресою: м. Рівне, в районі вулиць Гагаріна та Струтинської, кадастровий номер 5610100000:01:012:0074 діючі точки доступу (підключення) до газорозподільних мереж не розташовані; на земельній ділянці площею 56968 кв.м., яка розташована за адресою: м. Рівне, в районі вулиць Гагаріна та Струтинської, кадастровий номер 5610100000:016012:0073, об`єкти нерухомості, що розташовані на зазначеній земельній ділянці, а саме: громадський будинок авто мийки самообслуговування та оздоровчо-торгівельно-розважальний комплекс не підключено до газорозподільних мереж. Багатоквартирний житловий будинок, який розташований на земельній ділянці площею 56968 кв.м., яка розташована за адресою: м. Рівне, в районі вулиць Гагаріна та Струтинської кадастровий номер 5610100000:01:012:0073, підключено до газорозподільних мереж; на земельній ділянці площею 56968 кв.м. за адресою: м. Рівне, в районі вулиць Гагаріна та Струтинської, кадастровий номер 5610100000:01:012:0073 діючі точки доступу (підключення) до газорозподільних мереж розташовані.

Листом від 14.09.2020 № 33002.1.2-Са-4704-0920 АТ «Рівнегаз», у відповідь на адвокатський запит, повідомило, що на території земельної ділянки з кадастровим номером 5610100000:012:0112 відсутні прокладені діючі газопроводи системи газопостачання АТ «Рівнегаз».

Вищезазначена інформація підтверджується також копіями декларацій про готовність відповідних об`єктів до експлуатації.

Рішенням Рівненської міської ради № 7565 від 02.07.2020 затверджено технічну документацію з нормативної грошової оцінки земель міста Рівного. Введено в дію нормативну грошову оцінку земель міста Рівного з 01 січня 2021 року.

Крім того, Рівненська міська рада листом № 05-1958 від 25.07.2023 повідомила, що зміни до технічної документації з нормативної грошової оцінки земель міста Рівне, затвердженої рішенням Рівненської міської ради від 02.07.2020 року № 7565, не вносилися.

Таким чином, судом першої інстанції вірно встановлено, що при визначенні розміру нормативної грошової оцінки земельних ділянок, наданих в оренду позивачу (кадастрові номери: 5610100000:01:012:0073, 5610100000:01:012:0074, 5610100000:01:012:0112) при формуванні витягів №№ НВ-9916086212023, НВ-9916039432023 від 24.03.2023 року та № НВ-5600219122023 від 27.03.2023 відповідачем не були враховані понижуючі коефіцієнти з урахуванням наявних локальних інженерно-інфраструктурних факторів, зокрема таких як: не забезпечення централізованим газопостачанням, теплопостачанням, водопостачанням в водовідведенням (в повному обсязі) (від 0,90 до 0,95), що вплинуло на кінцевий результат нормативної грошової оцінки земельних ділянок.

Такі локальні коефіцієнти зменшують нормативну грошову оцінку відповідних земельних ділянок, що має безпосередній вплив на розмір орендної плати для позивача.

Видача вищезазначених витягів із визначенням нормативної грошової оцінки земельних ділянок внаслідок незастосування існуючих локальних коефіцієнтів має своїм наслідком протиправне збільшення розміру орендної плати, яку позивач буде змушений сплачувати виходячи із завищеного розміру нормативної грошової оцінки земельних ділянок, які перебуваються в оренді.

З метою захисту прав позивача та відновлення фінансового стану останнього, належним та ефективним способом захисту є визнання дій відповідача протиправними та скасування відповідних витягів.

Стосовно доводів Головного управління Держгеокадастру у Рівненській області про те, що воно не є належним відповідачем у цій справі, суд апеляційної інстанції зазначає наступне.

Верховний Суд у складі судової палати з розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду в постанові від 24.11.2021 у справі № 817/1780/17 прийшов до висновку, що дії з формування витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки можуть бути предметом оскарження, а підстави позову слугуватимуть висновку про належність обраного способу захисту.

У цій постанові Судова палата з розгляду справ щодо захисту соціальних прав вважала за необхідне відступити від висновків, викладених у постановах Верховного Суду від 27.11.2018 у справі №817/1819/17, від17.10.2019 у справі №817/1814/17, від 28.07.2020 у справі №817/1783/17, від 10.09.2020 у справі №817/1793/17, від 04.02.2021 у справі №817/1809/17, від 15.06.2021у справі №817/1802/17, від 15.07.2021 у справі №817/1800/17.

Підпунктом 55 пункту 4 Положення про Держгеокадастр визначено, що останній відповідно до покладених на нього завдань видає витяги з технічної документації про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки

Колегія суддів відхиляє доводи скаржника про те, що Головне управління Держгеокадастру у Рівненській області не є належним відповідачем у даній справі, оскільки у правовідносинах, пов`язаних з оцінкою земель та земельних ділянок, Держгеокадастр і його територіальні органи здійснюють публічно-владні управлінські функції. Тому перевірка законності їх дій (бездіяльності), рішень, зокрема під час формування даних про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки, оформлення таких даних у вигляді витягу з технічної документації з нормативної грошової оцінки земель, є предметом судового розгляду та має здійснюватися адміністративним судом. Крім цього, витяг про розмір нормативної грошової оцінки земельної ділянки є однією з підстав визначення розміру орендної плати за користування земельною ділянкою. Отже, оформлюваний органом Держгеокадастру витяг з технічної документації з нормативної грошової оцінки земель, у якому визначено конкретний розмір такої оцінки, безпосередньо пов`язаний з колом прав та обов`язків користувача відповідної земельної ділянки.

Зазначений висновок в повній мірі відповідає правовій позиції, викладений у постанові Верховного Суду від 03.12.2018 у справі № 815/927/15.

Та обставина, що саме Головне управління Держгеокадастру у Рівненській області є належним відповідачем при оскарженні витягів з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельних ділянок, які перебувають у користування ТОВ «Рівненський МЖК» підтверджується також рішеннями Рівненського окружного адміністративного суду від 10.05.2019 у справі № 460/139/19 та від 13.10.2022 у справі № 460/14725/22, які набрали законної сили.

Крім того, в апеляційній скарзі відповідач вказував, що розрахунок значення коефіцієнтів Км3 (локальні фактори) при наданні витягу з нормативної грошової оцінки здійснюється в автоматизованому режимі, тому відповідач не розраховує такі показники в ручному режимі та не впливає на значення коефіцієнту.

Суд апеляційної інстанції відхиляє аргументи щодо неможливості впливати на показники коефіцієнтів Км3 у зв`язку з наданням витягу із застосуванням програмного забезпечення в автоматизованому режимі з використанням програмного забезпеченнч Державного земельного кадастру, з огляду на таке.

Відповідно до пункту 20 Методики нормативної грошової оцінки земельних ділянок, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 03.11.2021 № 1147 (в редакції від 06.07.2022) дані про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки оформляються за заявою, форму якої наведено в додатку 16, що подається в електронній або паперовій формі, як витяг із технічної документації з нормативної грошової оцінки земельних ділянок за формою згідно з додатком 17.

У разі розташування земельних ділянок у межах кількох оціночних районів та/або адміністративно-територіальних одиниць, та/або категорій лісів нормативна грошова оцінка таких земельних ділянок визначається як сума нормативних грошових оцінок їх частин, що розташовані у відповідних землеоціночних районах та/або адміністративно-територіальних одиницях, та/або категоріях лісів.

Витяг із технічної документації з нормативної грошової оцінки земельних ділянок оформляється і видається автоматично в електронній формі з використанням програмного забезпечення Державного земельного кадастру.

У разі відсутності в Державному земельному кадастрі відомостей про нормативну грошову оцінку земельних ділянок, що унеможливлює автоматичну видачу витягу із технічної документації з нормативної грошової оцінки земельних ділянок із використанням програмного забезпечення Державного земельного кадастру, такий витяг оформляється протягом трьох робочих днів з дати надходження відповідної заяви із наявної технічної документації з нормативної грошової оцінки земельних ділянок за підписом працівника відповідного територіального органу Держгеокадастру, до посадових обов`язків якого належить надання зазначених витягів.

У разі подання заяви в електронній формі витяг із технічної документації з нормативної грошової оцінки земельних ділянок або мотивована відмова в наданні такого витягу видається в електронній формі за допомогою технічних засобів електронних комунікацій із накладенням кваліфікованого електронного підпису, а за бажанням заявника може також надаватися в паперовій формі.

Згідно з п. 4 Порядку ведення Державного земельного кадастру, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.10.2012 № 1051 (далі - Порядок № 1051) ведення Державного земельного кадастру здійснює Держгеокадастр та його територіальні органи. Держателем Державного земельного кадастру є Держгеокадастр. Функції адміністратора Державного земельного кадастру виконує визначене Держгеокадастром за погодженням з Мінагрополітики державне підприємство, яке належить до сфери управління Держгеокадастру.

Відповідно до п.5 Порядку № 1051 до складу Держгеокадастру та його територіальних органів входять державні кадастрові реєстратори, які здійснюють внесення відомостей до Державного земельного кадастру і надання таких відомостей в межах повноважень, визначених Законом України «Про Державний земельний кадастр» та цим Порядком.

Державний кадастровий реєстратор має доступ до всіх відомостей Державного земельного кадастру, самостійно приймає рішення про внесення відомостей до нього, надання таких відомостей, а також відмову у внесенні або наданні відомостей.

Згідно з пп.1 п. 6 Порядку № 1051 до повноважень державних кадастрових реєстраторів Держгеокадастру та його територіальних органів належить внесення до Державного земельного кадастру геодезичної, картографічної основи та відомостей про них (змін до них), індексних кадастрових карт (планів) відповідних адміністративно-територіальних одиниць (змін до них), індексної кадастрової карти кадастрової зони за межами адміністративно-територіальних одиниць (змін до неї) та відомостей про кадастрове зонування земель в межах території України (змін до них).

Відповідно до п. 10 розділу ІІ Порядку №489 значення коефіцієнта Км3 визначається щодо кожного населеного пункту, виходячи з його особливостей. Значення локального коефіцієнта для окремої земельної ділянки можливо встановлювати на основі визначення частки площі, яку займає цей фактор на земельній ділянці.

Отже, внесення до Державного земельного кадастру геодезичної, картографічної основи та відомостей про них (змін до них), індексних кадастрових карт (планів) відповідних адміністративно-територіальних одиниць (змін до них) входить до компетенції державного кадастрового реєстратора, який, у свою чергу, входить до складу Держгеокадастру та його територіальних органів, що спростовує доводи скаржника про неможливість внесення до бази даних певних змін щодо території розташування земельної ділянки, які стосуються саме цих земельнихї ділянок.

Верховний Суд у постанові від 30.01.2020 у справі № 820/1804/16 зазначив, що формування витягу в автоматичному режимі не може бути підставою для встановлення в ньому розмірів коефіцієнтів, які не відповідають вимогам чинного законодавства.

Колегія суддів вважає цей висновок застосовним у справі, що розглядається.

Отже, відповідач не довів правомірності застосування сукупного коефіцієнту Км3 у при формуванні витягів із технічної документації з нормативної грошової оцінки земельних ділянок, оскільки формування витягу в автоматичному режимі не може бути підставою для встановлення в ньому необґрунтованих розмірів коефіцієнтів.

Вищевказане узгоджується із висновками Верховного Суду, викладеними у постанові від 05.09.2023 у справі № 520/9277/2020.

Враховуючи вищенаведене, колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції про те, що дії відповідача щодо виготовлення та видачі витягів з технічно документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки №№ НВ-9916086212023, НВ-9916039432023 від 24.03.2023 року та № НВ-5600219122023 від 27.03.2023 року, без врахування наявних локальних коефіцієнтів по інженерно-інфраструктурних факторах є протиправними.

Відтак, оскільки при визначенні розмірі нормативної грошової оцінки земельних ділянок, наданих в оренду позивачу із застосуванням коефіцієнта Км3 на рівні « 1,50» (кадастровий номер 5610100000:01:012:0073), « 1,10» (кадастровий номер 5610100000:01:012:0074) та « 1,33» (кадастровий номер 5610100000:01:012:0112) при формуванні витягів відповідач діяв неправомірно, тому оскаржувані витяги підлягають скасуванню.

Стосовно доводів скаржника про те, що вказана справа повинна була розглядатись судом першої інстанції за правилами загального позовного провадження, колегія суддів зазначає наступне.

В апеляційній скарзі відповідачем вказано, що суд першої інстанції не врахував, що характер спірних правовідносин та предмет доказування вимгагають проведення підготовчого провадження та судового засідання для повного та всебічного встановлення її обставин, в тому числі з огляду на необхідність надання суду доказів та пояснень щодо відсутності у Головного управління Держгеокадастру у Рівненській області повноважень застосування сукупного коефіцієнту Км3, а також щодо формування витягів з нормативної грошової оцінки земельних ділянок.

Частинами другою та третьою статті 12 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) передбачено, що спрощене позовне провадження призначене для розгляду справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи.

Загальне позовне провадження призначене для розгляду справ, які через складність або інші обставини недоцільно розглядати у спрощеному позовному провадженні.

Згідно з частинами другою-четвертою статті 257 КАС України за правилами спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка справа, віднесена до юрисдикції адміністративного суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті.

При вирішенні питання про розгляд справи за правилами спрощеного або загального позовного провадження суд враховує:

1) значення справи для сторін;

2) обраний позивачем спосіб захисту;

3) категорію та складність справи;

4) обсяг та характер доказів у справі, в тому числі чи потрібно у справі призначати експертизу, викликати свідків тощо;

5) кількість сторін та інших учасників справи;

6) чи становить розгляд справи значний суспільний інтерес;

7) думку сторін щодо необхідності розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження.

За правилами спрощеного позовного провадження не можуть бути розглянуті справи у спорах:

1) щодо оскарження нормативно-правових актів, за винятком випадків, визначених цим Кодексом;

2) щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб`єкта владних повноважень, якщо позивачем також заявлено вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної такими рішеннями, діями чи бездіяльністю, у сумі, що перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб;

3) про примусове відчуження земельної ділянки, інших об`єктів нерухомого майна, що на ній розміщені, з мотивів суспільної необхідності;

4) щодо оскарження рішення суб`єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів у сумі, що перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Також, відповідно до частини першої статті 263 КАС України суд розглядає за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) справи щодо:

1) оскарження бездіяльності суб`єкта владних повноважень або розпорядника інформації щодо розгляду звернення або запиту на інформацію;

2) оскарження фізичними особами рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту, пільг;

3) припинення за зверненням суб`єкта владних повноважень юридичних осіб чи підприємницької діяльності фізичних осіб - підприємців у випадках, визначених законом, чи відміни державної реєстрації припинення юридичних осіб або підприємницької діяльності фізичних осіб - підприємців;

4) стягнення грошових сум, що ґрунтуються на рішеннях суб`єкта владних повноважень, щодо яких завершився встановлений цим Кодексом строк оскарження та сума яких не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб;

5) оскарження фізичними особами рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень щодо в`їзду (виїзду) на тимчасово окуповану територію.

Колегія суддів зауважує, що ухвалою Рівненського окружного адміністративного суду від 22 січня 2024 року у цій справі у задоволенні клопотання відповідача про розгляд справи за правилами загального позовного провадження - відмовлено.

При цьому, під час розгляду справи у суді першої інстанції Головним управлінням Держгеокадастру у Рівненській області не було наведено належних та достатніх доводів, що свідчать про складність цієї справи та недоцільність її розгляду в спрощеному позовному провадженні без повідомлення (виклику) сторін.

Згідно з пунктом 20 частини першої статті 4 адміністративна справа незначної складності (малозначна справа) адміністративна справа, у якій характер спірних правовідносин, предмет доказування та склад учасників тощо не вимагають проведення підготовчого провадження та (або) судового засідання для повного та всебічного встановлення її обставин.

Дослідивши предмет та підстави позову, склад учасників справи, беручи до уваги пункт 20 частини першої статті 4 та частину шосту статті 12 Кодексу адміністративного судочинства України, суд першої інстанції прийшов до обгрунтованого висновку, що дана справа є справою незначної складності, а характер спірних правовідносин та предмет доказування не вимагають її розгляду в порядку загального позовного провадження.

Суд апеляційної інстанції зазначає, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Докази суду надають особи, які беруть участь у справі. Суд може запропонувати надати додаткові докази або витребувати додаткові докази за клопотанням осіб, які беруть участь у справі, або з власної ініціативи.

Відтак, сторони не позбавлені можливості подачі доказів на підтвердження своїх позицій або письмових пояснень, із матеріалів справи слідує, що під час розгляду справи у суді першої інстанції відповідачем подавався відзив на апеляційну скаргу із відповідним обгрунтуваннями своєї правової позиції у цій справі, тому, на переконання суду апеляційної інстанції, право відповідача на судовий захист не було порушено.

Стосовно стягнення витрат на професійну правничу допомогу у суді апеляційної інстанції колегія суддів зазначає наступне.

У відзиві на апеляційну скаргу ТОВ «Рівненський МЖК» просить стягнути на його користь за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Держгеокадастру у Рівненській області судові витрати в розмірі 4 000,00 грн, пов`язані з розглядом апеляційної скарги по цій справі.

Відповідно до ч. 1 ст. 132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Згідно з ч. 1, 2 ст. 134 КАС України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Згідно з частиною першою статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Відповідно до частин першої, другої статті 134 КАС України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Згідно з частиною третьою статті 134 КАС України для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Водночас частинами четвертою, п`ятою статті 134 КАС України встановлено, що для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Разом з тим, відповідно до частин шостої та сьомої статті 134 КАС України визначено, що у разі недотримання вимог частини п`ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення не співмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Відповідно до частин сьомої, дев`ятої статті 139 КАС України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. За відсутності відповідної заяви або неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду. При вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору (у випадках, коли відповідно до закону досудове вирішення спору є обов`язковим) та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

Відповідно до пункту 4 статті 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» від 05 липня 2012 року № 5076-VI договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору. Нормами статті 30 цього Закону визначено, що формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту є гонорар. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

У пункті 269 Рішення у справі «East/West Alliance Limited» проти України» Європейський суд з прав людини зазначив, що угода, за якою клієнт адвоката погоджується сплатити в якості гонорару певний відсоток від суми, яку присудить позивачу суд - у разі якщо така сума буде присуджена та внаслідок якої виникають зобов`язання виключно між адвокатом та його клієнтом, не може бути обов`язковою для Суду, який повинен оцінити рівень судових та інших витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично, але й також - чи була їх сума обґрунтованою (див. вищезазначене рішення щодо справедливої сатисфакції у справі «Іатрідіс проти Греції» (Iatridis v. Greece), п. 55 з подальшими посиланнями).

Аналіз вищевказаних правових норм дає підстави для висновку, що склад та розмір витрат на професійну правничу допомогу підлягає доказуванню в судовому процесі. Сторона, яка хоче компенсувати судові витрати повинна довести та підтвердити розмір заявлених судових витрат, а інша сторона може подати заперечення щодо не співмірності розміру таких витрат. Результат та вирішення справи безпосередньо пов`язаний із позицією, зусиллям і участю в процесі представника інтересів сторони за договором. При цьому, такі надані послуги повинні бути обґрунтованими, тобто доцільність надання такої послуги та її вплив на кінцевий результат розгляду справи, якого прагне сторона, повинно бути доведено стороною в процесі.

Із доданих письмових доказів слідує, що на підтвердження підстав, факту понесення та розміру витрат, пов`язаних із розглядом справи у суді апеляційної інстанції, представник позивача надав копії таких документів: копію Договору про надання адвокатських послуг (правничої допомоги) від 14.05.2019; копію Предметного завдання № 07-03-2024 від 07.03.2024 до Договору про надання адвокатських послуг (правничої допомоги) від 14.05.2019; копію акту здачі-приймання наданих послуг до Договору про надання адвокатських послуг (правничої допомоги) від 14 травня 2019 року, складеного 23.03.2024; копію рахунку № 23-03/2024 від 23.03.2024 року виданого АБ «Віталія Грабовського».

Відповідно до пункту 1.1 Договору про надання правової допомоги від 14.05.2019 Клієнт доручає, а Адвокатське бюро приймає на себе зобов`язання надавати адвокатські послуги (правничу допомогу) в обсязі і на умовах, визначених даним Договором та Предметними завданнями, кожне з яких є невід`ємною частиною даного Договору з моменту його підписання Сторонами.

На підтвердження того, що представництво ТОВ «Рівненський МЖК» здійснювалось адвокатом АБ «Віталія Грабовського» до суду апеляційної інстанції надано: копію витягу з ЄДР відносно Адвокатського бюро «Віталія Грабовського»; копію свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю, виданого на ім`я ОСОБА_1 ; копію довіреності ТОВ «Рівненський МЖК» від 14.08.2023 року (оригінал знаходиться у адвоката Грабовського В.А.)

З акту здачі-приймання наданих послуг до Договору про надання адвокатських послуг (правничої допомоги) від 14 травня 2019 року, складеного 23.03.2024 року слідує, що АБ «Віталія Грабовського» виконані та належним чином оформлені, а Клієнтом прийняті юридичні роботи та послуги, обумовлені п. 1.1, 1.2., 1.2.1.-1.2.6. Предметного завдання № 07-03-2024 до Договору про надання адвокатських послуг (правничої допомоги) від 14 травня 2019 року, а саме: захист інтересів Клієнта під час підготовки, подачі до Восьмого апеляційного господарського суду відзиву на апеляційну скаргу Головного управління Держгеокадастру у Рівненській області на рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 22.01.2024 у справі № 460/21159/23 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Рівненський Молодіжний Жилий Комплекс» до Головного Управління Держгеокадастру у Рівненській області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача Рівненська міська рада про визнання дій протиправними, визнання протиправними та скасування витягів. Також, з вказаного акту здачі-приймання наданих послуг вбачається, що АБ «Віталія Грабовського» надавало правову допомогу Позивачу у справі середньої складності. З акту здачі-приймання наданих послуг від 23.03.2024 року вбачається, що претензій та зауважень ТОВ «Рівненський МЖК» до наданих АБ «Віталія Грабовського» адвокатських послуг не має.

Згідно з рахунком за надані послуги № 23-03/2024 від 23.03.2024 ТОВ «Рівненський МЖК» зобов`язується оплатити адвокатські послуги (правнича допомога) АБ «Віталія Грабовського» на суму 5000 грн. 00 коп.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі №755/9215/15-ц міститься правовий висновок про те, що розмір витрат на оплату професійної правничої допомоги адвоката встановлюється і розподіляється судом згідно з умовами договору про надання правничої допомоги у разі надання відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, як уже сплаченої, так і тієї, що лише підлягає сплаті (буде сплачена) відповідною стороною або третьою особою.

Матеріалами справи підтверджується, що адвокатом Грабовським В.А. подано до суду апеляційної інстанції відзив на апеляційну скаргу Головного управління Держгеокадастру у Рівненській області на рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 22 січня 2024 року у цій справі (на 21 арк.)

Колегія суддів апеляційного суду зазначає, що при визначенні суми відшкодування судових витрат, суд повинен керуватися критерієм реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерієм розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та суті виконаних послуг. Надані послуги повинні бути обґрунтованими, тобто повинно бути доведено доцільність надання такої послуги та її вплив на кінцевий результат розгляду справи.

Вирішуючи питання про відшкодування судових витрат у вигляді витрат на професійну правничу допомогу, у відповідності до частини п`ятої статті 242 КАС України, колегія суддів також враховує висновок Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду, викладений у постанові 21 січня 2021 року у справі № 280/2635/20, відповідно до якого КАС України у редакції, чинній з 15 грудня 2017 року, імплементував нову процедуру відшкодування витрат на професійну правову допомогу, однією з особливостей якої є те, що відшкодуванню підлягають витрати, незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною / третьою особою чи тільки має бути сплачено.

Зазначені норми (статті 134, 139) були введені в КАС України з 15 грудня 2017 року, у тому числі, з метою унормування відносин між суб`єктами, які потребують юридичного супроводу, та адвокатами. Так, за існуючого правового регулювання у сторін з`явилась можливість відшкодувати понесені на правову допомогу витрати (у разі доведення власної правоти у спорі із суб`єктом владних повноважень). При цьому, норми зазначених статей спрямовані саме на захист прав та інтересів позивачів-суб`єктів господарювання, а не адвокатів. Встановлена на законодавчому рівні можливість позивачів отримати відшкодування понесених витрат на правничу допомогу сприяє нормальному розвитку галузі, дозволяє учасникам судових процесів залучати для захисту свої прав кваліфікованих адвокатів, даючи при цьому таким особам законне право сподіватись на повне або часткове відшкодування понесених витрат у разі доведення власної правової позиції.

Крім того, враховуючи вимоги статей 134, 139 КАС України під час вирішення питання про розподіл судових витрат, суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені частинами сьомою-дев`ятою статті 139 КАС України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу.

Таким чином, з наведеної правової позиції слідує, що суд вправі зменшити розмір судових витрат на професійну правничу допомогу адвоката як за клопотанням сторони, так і з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені частинами сьомою-дев`ятою статті 139 КАС України, з урахуванням конкретних обставин справи та з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи.

Згідно з ч. 6, 7 ст. 134 КАС України, у разі недотримання вимог частини п`ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Колегія суддів зазначає, що сторона, яка хоче компенсувати судові витрати, повинна довести та підтвердити розмір заявлених судових витрат, а інша сторона може подати заперечення щодо неспівмірності розміру таких витрат. Результат та вирішення справи безпосередньо пов`язаний із позицією, зусиллям і участю в процесі представника інтересів сторони за договором. При цьому такі надані послуги повинні бути обґрунтованими, тобто доцільність надання такої послуги та її вплив на кінцевий результат розгляду справи, якого прагне сторона, повинно бути доведено стороною в процесі.

Колегія суддів зауважує, що при розгляді справи судом питання про відшкодування витрат на правничу допомогу учасники справи викладають свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення, міркування щодо процесуальних питань у заявах та клопотаннях, а також запереченнях проти заяв і клопотань і саме зацікавлена сторона має вчинити певні дії, спрямовані на відшкодування з іншої сторони витрат на професійну правничу допомогу, а інша сторона має право на відповідні заперечення проти таких вимог, що виключає ініціативу суду з приводу відшкодування витрат на професійну правничу допомогу одній із сторін без відповідних дій з боку такої сторони (саме така позиція викладена в постанові Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі №755/9215/15-ц).

У вказаній постанові Велика Палата Верховного Суду звернула увагу на те, що принцип змагальності знайшов своє втілення, зокрема, у положеннях частин п`ятої та шостої статті 137 ЦПК України, відповідно до яких саме на іншу сторону покладено обов`язок обґрунтування наявності підстав для зменшення розміру витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами, а також обов`язок доведення їх неспівмірності, тому при вирішенні питання про стягнення витрат на професійну правничу допомогу слід надавати оцінку виключно тим обставинам, щодо яких інша сторона має заперечення.

Таким чином, при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд має враховувати конкретні обставини справи, загальні засади законодавства та критерії відшкодування витрат на професійну правничу допомогу.

Отже, принцип співмірності розміру витрат на професійну правничу допомогу повинен застосовуватися відповідно до вимог частини шостої статті 134 КАС України за наявності клопотання іншої сторони.

Це означає, що відповідач, як особа, яка заперечує зазначений позивачем розмір витрат на оплату правничої допомоги, зобов`язаний навести обґрунтування та надати відповідні докази на підтвердження його доводів щодо неспівмірності заявлених судових витрат із заявленими позовними вимогами, подавши відповідне клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги, а суд, керуючись принципом співмірності, обґрунтованості та фактичності, вирішує питання розподілу судових витрат, керуючись критеріями, закріпленими у статті 139 КАС України.

Аналогічні висновки викладені також у постанові Верховного Суду від 05 серпня 2020 року у справі №640/15803/19.

Представником відповідача подано заперечення на заяву про розподіл судових витрат, в якій зазначено, що підготовка та подання до Восьмого апеляційного адміністративного суду відзиву на апеляційну скаргу Головного управління Держгеокадастру у Рівненській області у цій справі є не співмірною із сумою витрат на правничу допомогу, вказаною представником позивача і, як наслідок, відсутні підстави для стягнення такої суми.

Також відповідачем вказано, що відповідно до акту здачі-приймання виконаних послуг (надання правової допомоги) від 23.03.2024 кількість витрачених годин під час підготовки та подання до Восьмого апеляційного адміністративного суду відзиву на апеляційну скаргу не вказано, що не дає змоги визначити витрачений адвокатом час на підготовку вказаного відзиву.

Проте колегія суддів вважає вказані доводи необгрунтованими з огляду на наступне.

Пунктом 4.1 Договору про надання правової допомоги від 14.09.2019 сторонами узгоджено винагороду та гонорар адвоката.

Із Предметного завдання № 07-03-2024 від 07.03.2024 року слідує, що Бюро зобов`язується надати Клієнту адвокатські послуги (правничу допомогу) під час підготовки та подання до Восьмого апеляційного адміністративного суду відзиву на апеляційну скаргу Головного управління Держгеокадастру у Рівненській області у справі № 460/21159/23.

Відповідно до пункту 1.4 Предметного завдання винагорода Бюро згідно з цим договором встановлюється в розмірі 4000 грн.

Вищевказане спростовує доводи відповідача про те, що позивачем не зазначено кількість витрачених годин під час підготовки та подання до Восьмого апеляційного адміністративного суду відзиву на апеляційну скаргу, оскільки згідно з пунктом 4.2 Договору про надання правової допомоги винагорода Бюро розраховується відповідно до погодинних ставок Бюро, якщо інше не погоджено Сторонами у предметному завданні, натомість у даному випадку у Предметному завданні встановлено фіксований розмір винагороди.

Проаналізувавши вищевказане, суд апеляційної інстанції зазначає, що заявлені позивачем до відшкодування 4000 грн витрат на правничу допомогу, є обґрунтованими, заявлений розмір витрат є співмірним із складністю справи та виконаною адвокатом роботою.

Враховуючи вищенаведене, колегія суддів приходить до висновку про наявність підстав для стягнення за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Держгеокадастру у Рівненській області на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Рівненський Молодіжний Жилий Комплекс» (витрати на професійну правничу допомогу у суді апеляційної інстанції у сумі 4000 грн 00 коп. відповідно до вимог ст. 139 КАС України.

Колегія суддів також враховує положення Висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів щодо якості судових рішень (пункти 32-41), в якому, серед іншого, звертається увага на те, що усі судові рішення повинні бути обґрунтованими, зрозумілими, викладеними чіткою і простою мовою і це є необхідною передумовою розуміння рішення сторонами та громадськістю; у викладі підстав для прийняття рішення необхідно дати відповідь на доречні аргументи та доводи сторін, здатні вплинути на вирішення спору; виклад підстав для прийняття рішення не повинен неодмінно бути довгим, оскільки необхідно знайти належний баланс між стислістю та правильним розумінням ухваленого рішення; обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент заявника на підтримку кожної підстави захисту; обсяг цього обов`язку суду може змінюватися залежно від характеру рішення. При цьому, зазначений Висновок, крім іншого, акцентує увагу на тому, що згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.

Також згідно позиції Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у касаційному провадженні), сформованої, зокрема у справах «Салов проти України» (заява № 65518/01; пункт 89), «Проніна проти України» (заява № 63566/00; пункт 23) та «Серявін та інші проти України» (заява № 4909/04; пункт 58): принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torija v. Spain) серія A. 303-A; пункт 29).

Відповідно до ч. 2 ст. 6 КАС України суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини, а ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» передбачає, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Таким чином, доводи апеляційної скарги не знайшли свого підтвердження та спростовуються висновками суду першої інстанції, які зроблені на підставі повного, всебічного та об`єктивного аналізу відповідних правових норм та фактичних обставин справи.

За наведених обставин колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду, тому оскаржуване рішення слід залишити без змін.

Керуючись ст. 243, ст. 308, ст. 311, п. 1 ч. 1 ст. 315, ст. 316, ч. 1 ст. 321, ст. 322, ст. 325 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Головного управління Держгеокадастру у Рівненській області залишити без задоволення, а рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 22 січня 2024 року у справі № 460/21159/23 без змін.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Держгеокадастру у Рівненській області (вул. Симона Петлюри, 37, м. Рівне, 33013, ЄДРПОУ 39768252) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Рівненський Молодіжний Жилий Комплекс» (вул. Гайдамацька, 13-Б, м. Рівне, 33003, ЄДРПОУ 13988757) витрати на професійну правничу допомогу у суді апеляційної інстанції у сумі 4000 грн 00 коп. (чотири тисячі гривень).

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених пунктом другим частини п`ятої статті 328 КАС України.

Головуючий суддя О. Б. Заверуха судді Л. Я. Гудим В. Я. Качмар Повне судове рішення складено 16 травня 2024 року.