Рішення

від 17.05.2024 по справі 910/20076/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

17.05.2024Справа № 910/20076/23Суддя Господарського суду міста Києва Демидов В.О., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження, без повідомлення (виклику) сторін, справу за позовом Департаменту патрульної поліції (03048, місто Київ, вулиця Федора Ернста, будинок 3) до Товариства з обмеженою відповідальністю «УКРАЇНСЬКА БУДІВНИЧА КОМПАНІЯ» (02141, місто Київ, вул. Руденко Лариси, будинок 6-А, офіс 58) про стягнення 169 864,12 грн,

без повідомлення (виклику) сторін,

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

28.12.2023 в системі «Електронний суд» представником Департаменту патрульної поліції сформовано позовну заяву до Товариства з обмеженою відповідальністю «УКРАЇНСЬКА БУДІВНИЧА КОМПАНІЯ» про стягнення 169864,12 грн та 02.01.2024 була передана судді Демидову В.О. відповідно до автоматизованого розподілу судової справи між суддями. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що між Департаментом патрульної поліції (далі - ДПП, Замовник) та ТОВ «Українська будівнича компанія» (далі - Виконавець) укладено:

1) договір від 31.05.2023 № 353 (далі - договір № 353) про проведення поточного ремонту адміністративної будівлі літ. «М» батальйону із забезпечення супроводження Департаменту патрульної поліції за адресою: просп. Берестейський, 10-В, м. Київ, за кодом ДК 021:2015 - 45450000-6 «Інші завершальні будівельні роботи» (далі - послуги);

2) договір від 03.07.2023 № 463 (далі - договір № 463) про проведення поточного ремонту адміністративних будівель літ. А-2 управління патрульної поліції в Рівненській області Департаменту патрульної поліції за адресою: вул. Степана Бандери, 14-А, м. Рівне, за кодом ДК 021:2015 - 45450000-6 «Інші завершальні будівельні роботи» (далі - послуги);

3) договір від 03.07.2023 № 464 (далі - договір № 464) про проведення поточного ремонту адміністративних будівель літ. Б-2 управління патрульної поліції в Рівненській області Департаменту патрульної поліції за адресою: вул. Степана Бандери, 14-А, м. Рівне, за кодом ДК 021:2015 - 45450000-6 «Інші завершальні будівельні роботи» (далі - послуги);

4) договір від 25.07.2023 № 504 (далі - договір № 504) про проведення поточного ремонту адміністративного приміщення відділу організації несення служби в м. Сарни управління патрульної поліції в Рівненській області Департаменту патрульної поліції за адресою: вул. Європейська, 70, м. Сарни, Рівненська обл., за кодом ДК 021:2015 - 45450000-6 «Інші завершальні будівельні роботи» (далі - послуги);

5) договір від 08.09.2023 № 597 (далі - договір № 597) про проведення поточного ремонту адміністративної будівлі літ. «М» батальйону із забезпечення супроводження Департаменту патрульної поліції за адресою: просп. Берестейський, 10-В, м. Київ, за кодом ДК 021:2015 - 45450000-6 «Інші завершальні будівельні роботи» (далі - послуги).

Представник позивача зазначає, що виконавець порушив строки надання послуг, що визначені в пункті 2.1 договорів, зокрема: 1) по договору № 353 на 95 днів; 2) по договору № 463 на 53 дні; 3) по договору № 464 на 25 днів; 4) по договору № 504 на 59 днів; 5) по договору № 597 на 37 днів.

З огляду на викладене позивач просить стягнути з відповідача на користь Департаменту патрульної поліції 169 864, 12 грн штрафних санкцій за неналежне виконання умов договорів про надання послуг від 31.05.2023 № 353, від 03.07.2023 № 463, від 03.07.2023 № 464, від 25.07.2023 № 504, від 08.09.2023 № 597.

Ухвалою суду від 22.01.2024 залишено позовну заяву Департаменту патрульної поліції без руху та надано позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви протягом десяти днів з дня вручення даної ухвали.

Позивачем у строк встановлений ухвалою суду від 22.01.2024, подано заяву про усунення недоліків, з доданими до неї документами.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 06.02.2024 у справі відкрито провадження за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін. Запропоновано відповідачу у строк не пізніше п`ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження подати до суду відзив на позовну заяву, а також всі докази, що підтверджують заперечення проти позову, позивачу запропоновано у строк не пізніше п`яти днів з дня отримання відзиву подати відповідь на відзив, відповідачу надано строк протягом п`яти днів з дня отримання відповіді на відзив (у разі подання такого) подати заперечення на відповідь на відзив.

14.02.2024 відповідач подав відзив на позовну заяву, в якому просив відмовити у задоволенні позову, посилаючись на взаємне усне рішення сторін про продовження строку надання послуг за договорами, а також посилаючись на неможливість вчасного виконання зобов`язань щодо надання послуг за договорами №№ 353, 463, 464, 504 та 597 у зв`язку із настанням форс-мажорних обставин.

28.02.2024 позивач подав до суду відповідь на відзив, в якому заперечував наявність будь-яких взаємних усних рішень сторін про продовження строку надання послуг по кожному з 5 договорів, укладених між сторонами. Також зазначав. що лист ТПП України від 28.02.2022 є загальним офіційним документом та не містить ідентифікуючих ознак конкретного договору, виконання якого стало неможливим через наявність форс-мажорних обставин. При цьому, на момент підписання договорів №№ 353, 463, 464, 504, 597 повномасштабна агресія російської федерації проти України вже тривала. Крім того вказував, що умови банківських гарантій за вказаними договорами принципалом не виконані, позивач не отримав виплат за жодною з 4 банківських гарантій. Виконання умов договору №597 не було забезпечено банківською гарантією.

Частиною першою ст. 252 ГПК України встановлено, що розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для розгляду справи в порядку загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у цій главі.

Згідно частини восьмої ст. 252 ГПК України, при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їх усні пояснення. Судові дебати не проводяться.

Частинами першою та другою ст. 161 ГПК України закріплено, що при розгляді справи судом у порядку позовного провадження учасники справи викладають письмово свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення та міркування щодо предмета спору виключно у заявах по суті справи, визначених цим Кодексом. Заявами по суті справи є: позовна заява; відзив на позовну заяву (відзив); відповідь на відзив; заперечення; пояснення третьої особи щодо позову або відзиву. Подання заяв по суті справи є правом учасників справи.

Частиною четвертою ст. 240 ГПК України передбачено, що у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

Враховуючи достатність часу, наданого сторонам для подачі доказів в обґрунтування своїх позицій у справі, приймаючи до уваги принципи змагальності та диспозитивності господарського процесу, господарським судом, в межах наданих йому повноважень, сторонам створені усі належні умови для надання доказів.

Розглянувши матеріали справи, всебічно та повно дослідивши надані докази, суд встановив такі фактичні обставини.

Між Департаментом патрульної поліції (далі - ДПП, Замовник) та ТОВ «Українська будівнича компанія» (далі - Виконавець) укладено:

1) договір від 31.05.2023 № 353 (далі - договір № 353) про проведення поточного ремонту адміністративної будівлі літ. «М» батальйону із забезпечення супроводження Департаменту патрульної поліції за адресою: просп. Берестейський, 10-В, м. Київ, за кодом ДК 021:2015 - 45450000-6 «Інші завершальні будівельні роботи» (далі - послуги);

2) договір від 03.07.2023 № 463 (далі - договір № 463) про проведення поточного ремонту адміністративних будівель літ. А-2 управління патрульної поліції в Рівненській області Департаменту патрульної поліції за адресою: вул. Степана Бандери, 14-А, м. Рівне, за кодом ДК 021:2015 - 45450000-6 «Інші завершальні будівельні роботи» (далі - послуги);

3) договір від 03.07.2023 № 464 (далі - договір № 464) про проведення поточного ремонту адміністративних будівель літ. Б-2 управління патрульної поліції в Рівненській області Департаменту патрульної поліції за адресою: вул. Степана Бандери, 14-А, м. Рівне, за кодом ДК 021:2015 - 45450000-6 «Інші завершальні будівельні роботи» (далі - послуги);

4) договір від 25.07.2023 № 504 (далі - договір № 504) про проведення поточного ремонту адміністративного приміщення відділу організації несення служби в м. Сарни управління патрульної поліції в Рівненській області Департаменту патрульної поліції за адресою: вул. Європейська, 70, м. Сарни, Рівненська обл., за кодом ДК 021:2015 - 45450000-6 «Інші завершальні будівельні роботи» (далі - послуги);

5) договір від 08.09.2023 № 597 (далі - договір № 597) про проведення поточного ремонту адміністративної будівлі літ. «М» батальйону із забезпечення супроводження Департаменту патрульної поліції за адресою: просп. Берестейський, 10-В, м. Київ, за кодом ДК 021:2015 - 45450000-6 «Інші завершальні будівельні роботи» (далі - послуги).

Договори №№ 353, 463, 464, 504, 597 укладено за результатом проведення публічних закупівель ДПП з переможцем процедур закупівель - ТОВ «Українська будівнича компанія». Тобто учасникам закупівель за ID: UА-2023-05-04-014801-а; ГА-2023-06-07- 013608-а; UА-2023-07-03-010851-а; UА-2023-09-08-012285-а, зокрема і ТОВ «Українська будівнича компанія», на момент подання документів для участі в проведенні закупівель достеменно відомі предмет закупівель, ціни закупівель, строки та порядок надання послуг, строки дії договорів, проекти договорів тощо. Ця інформація є в тендерній документації, яка оприлюднюється Замовником разом з оголошеннями про проведення конкурентних процедур закупівель в електронній системі закупівель для загального доступу (відповідно до статті 22 Закону).

Укладаючи договори №№ 353, 463, 464, 504, 597 виконавець погодив строки їх виконання. Договори підписані без зауважень та заперечень.

Пунктом 5.1.1 договорів №№ 353, 463, 464, 504, 597 визначено, що Виконавець зобов`язується надати послуги якісно і своєчасно, відповідно до умов Договору, локального кошторису, будівельних норм і правил.

Згідно з пунктом 5.4.2 договорів №№ 353, 463, 464, 504, 597 Замовник має право контролювати надання послуг Виконавцем у строки, встановлені Договором.

Відповідно до п. 2.2 договорів приймання-передавання наданих послуг оформлюється актом приймання виконання будівельних робіт за формою №КБ-2В та довідкою про вартість виконаних будівельних робіт та витрати за формою №КБ-3.

Пунктом 2.8 договорів передбачено, що у випадку необхідності надання додаткових послуг, не зазначених у початковій кошторисній документації та локальних кошторисах, але які стали через непередбачувані обставини необхідними для виконання проекту, сторони можуть тимчасово призупиняти надання послуг шляхом підписання акту про призупинення надання послуг, на час укладення окремого договору, яким буде передбачено надання додаткових послуг на об`єкті.

Пунктом 7.1 договорів №№ 353, 463, 464, 504, 597 встановлено, що в разі невиконання або неналежного виконання сторонами договору своїх зобов`язань, сторони несуть відповідальність згідно з чинним законодавством України та Договором.

Пунктом 7.3 договорів №№ 353, 463, 464, 504, 597 визначено, що у разі порушення строку надання Послуг у повному обсязі з вини Виконавця, він сплачує на вимогу Замовника штрафні санкції протягом десяти робочих днів після отримання цієї вимоги в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який сплачуються штрафні санкції, від загальної вартості Послуг за Договором за кожний день прострочення до дня фактичного виконання зобов`язань.

У пункті 8.1 договорів зазначено, що сторони звільняються від відповідальності за часткове або повне невиконання зобов`язань за договором, якщо таке невиконання сталося внаслідок обставини непереборної сили.

У п. 8.2 договорів вказано, що під форс-мажорними обставинами розуміються зовнішні та надзвичайні обставини, які не існували під час укладення договору, виникли незалежно від волі сторін, про виникнення яких сторони не могли знати та дії яких сторони не могли перешкодити за допомогою засобів та заходів, застосування яких у конкретній ситуації справедливо було б вимагати та очікувати від будь-якої із сторін.

Під форс-мажорними обставинами визнаються такі обставини непереборної сили, як пожежі, землетруси, війни, воєнні дії, окупації, терористичні акти, блокади, епідемії, страйки, повені, інші стихійні лиха, які перешкоджають виконанню сторонами своїх зобов`язань.

Сторона, яка потрапила під дію форс-мажорних обставин та виявилася внаслідок цього неспроможною виконувати зобовязання за договором, зобов`язана не пізніше ніж за 3 календарних дні з моменту їх виникнення в письмовій формі проінформувати про це іншу сторону. Несвоєчасне інформування про форс-мажорні обставини позбавляє відповідну сторону права посилатися на ці обставини (п. 8.3 договорів).

Звертаючись до суду з цим позовом, позивач посилається на те, що виконавець порушив строки надання послуг, що визначені в пункті 2.1 договорів, зокрема: 1) по договору № 353 на 95 днів; 2) по договору № 463 на 53 дні; 3) по договору № 464 на 25 днів; 4) по договору № 504 на 59 днів; 5) по договору № 597 на 37 днів.

Так, щодо Договору № 353, то приймання-передачу наданих послуг підтверджено актом приймання виконаних робіт від 18.10.2023.

Водночас в пункті 2.1 цього договору встановлено, що «Послуги повинні бути надані в повному обсязі у строк не пізніше 15.07.2023 з дати підписання договору уповноваженими особами сторін».

07.11.2023 між ДПП та ТОВ «Українська будівнича компанія» укладено додаткову угоду № 1 про внесення змін до договору № 353, якою внесено зміни до пункту 3.1 розділу 3 договору «Загальна вартість послуг за договором», виклавши його в новій редакції, та до додатків №№ 1, 2, 3 до договору, виклавши їх у новій редакції. Згідно із зазначеною додатковою угодою загальна вартість послуг становить 707 125,92 грн.

Отже, позивач зазначає, що Виконавець порушив строк надання послуг на 95 днів, а сума штрафних санкцій за договором від 31.05.2023 №353 складає 79 740,56 грн.

Щодо договору № 463, то приймання-передачу наданих послуг підтверджено актом приймання виконаних будівельних робіт від 25.09.2023 № 1 та актом приймання виконаних будівельних робіт від 23.10.2023 № 2.

Водночас в пункті 2.1 договору встановлено, що «Послуги повинні бути надані в повному обсязі у строк, не пізніше 31.08.2023 з дати підписання договору уповноваженими особами сторін».

07.11.2023 між ДПП та ТОВ «Українська будівнича компанія» укладено додаткову угоду № 1 про внесення змін до договору № 463, якою внесено зміни до пункту 3.1 розділу 3 договору «Загальна вартість послуг за договором», виклавши його в новій редакції, та до додатків №№ 1, 2, 3 до договору, виклавши їх у новій редакції.

Оскільки Виконавець порушив строк надання послуг на 53 дні, сума штрафних санкцій за договором від 03.07.2023 № 463 складає 49 542,76 грн.

Щодо договору № 464, то приймання-передачу наданих послуг підтверджено актом приймання виконаних будівельних робіт від 25.09.2023 №1.

Водночас в пункті 2.1 договору встановлено, що «Послуги повинні бути надані в повному обсязі у строк, не пізніше 31.08.2023 з дати підписання договору уповноваженими особами сторін».

Отже Виконавець порушив строк надання послуг на 25 днів, а сума штрафних санкцій за договором від 03.07.2023 № 464 складає 6 017,76 грн.

Щодо договору № 504, то приймання-передачу наданих послуг підтверджено актом приймання виконаних будівельних робіт від 20.11.2023 № 1.

Водночас в пункті 2.1 договору встановлено, що «Послуги повинні бути надані в повному обсязі у строк, не пізніше 22.09.2023 з дати підписання договору уповноваженими особами сторін».

21.11.2023 між ДПП та ТОВ «Українська будівнича компанія» укладено додаткову угоду № 1 про внесення змін до договору № 464. якою внесено зміни до пункту 3.1 розділу 3 договору «Загальна вартість послуг за договором», виклавши його в новій редакції, та до додатків №№1,2,3 до договору, виклавши їх у новій редакції.

Оскільки Виконавець порушив строк надання послуг на 59 днів, то сума штрафних санкцій за договором від 25.07.2023 № 504 складає 32 071,86 грн.

Щодо договору № 597, то приймання-передачу наданих послуг підтверджено актом приймання виконаних будівельних робіт від 18.10.2023 № 1.

Водночас в пункті 2.1 договору встановлено, що «Послуги повинні бути надані в повному обсязі у строк не пізніше 11.09.2023 з дати підписання договору уповноваженими особами сторін».

07.11.2023 між ДПП та ТОВ «Українська будівнича компанія» укладено додаткову угоду № 1 про внесення змін до договору № 597, якою внесено зміни до пункту 3.1 розділу 3 договору «Загальна вартість послуг за договором», виклавши його в новій редакції, та до додатків №№ 1, 2, 3 до договору, виклавши їх у новій редакції.

Оскільки Виконавець порушив строк надання послуг на 37 днів, тому сума штрафних санкцій за договором від 08.09.2023 № 597 складає 2 491,18 грн.

Обставини щодо укладання вказаних договорів та підписання актів приймання -передачі наданих послуг за цими договорами сторонами не заперечується.

Матеріали справи містять претензії, направлені на адресу відповідача, а саме: від 17.11.2023 № 20891/41/3/02-2023 (по договору № 353); від 20.11.2023 № 20968/41/3/02-2023 (по договору № 463); від 20.11.2023 № 20966/41/3/02-2023 (по договору № 464); від 20.11.2023 № 20967/41/3/02-2023 (по договору № 504); від 17.11.2023 № 20892/41/3/02-2023 (по договору № 597).

Листами від 30.11.2023 № 30/11-2 (по договорам № 353 та № 597); № 30/11-4 (по договору № 463); № 30/11-3 (по договору № 464); № 30/11-5 (по договору № 504), відповідач відмовив у задоволенні претензій, посилаючись зокрема на лист ТПП України від 28.02.2022 № 2024/02.07.1, як на документ, що засвідчує обставини непереборної сили, пов`язані з повномасштабною агресією російської федерації проти України.

Звертаючись до суду з цим позовом, позивач посилається на те, що загальна сума штрафних санкцій, що підлягають застосуванню до Виконавця внаслідок неналежного виконання умов договорів №№ 353, 463, 464, 504, 597 складає 169 864,12 грн. (79 740,56 грн+ 49 542,76 грн + 6 017,76 грн + 32 071,86 грн + 2 491,18 грн), які підлягають стягненню з відповідача.

Заперечуючи проти задоволення позову, відповідач посилався на взаємне усне рішення сторін про продовження строку надання послуг за договорами, а також на неможливість вчасного виконання зобов`язань щодо надання послуг за договорами №№ 353, 463, 464, 504 та 597 у зв`язку із настанням форс-мажорних обставин.

Дослідивши обставини справи, надані матеріали, оцінивши надані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи, а також належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, суд дійшов такого обґрунтованого висновку.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу.

Частиною 1 ст. 530 Цивільного кодексу України визначено, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Стаття 525 Цивільного кодексу України встановлює, що одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Частиною 7 цієї статті передбачено, що одностороння відмова від виконання зобов`язань, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов`язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином, не допускаються.

Статтею 610 ЦК України, визначено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст. 611 ЦК України, правовими наслідками порушення зобов`язання є, зокрема, сплата неустойки та відшкодування збитків.

Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання (п.п. 1, 3 ст. 549 ЦК України).

Одним із видів господарських санкцій, згідно з частиною 2 статті 217 ГК України, є штрафні санкції.

Так, пунктом 7.1 договорів №№ 353, 463, 464, 504, 597 встановлено, що в разі невиконання або неналежного виконання сторонами договору своїх зобов`язань, сторони несуть відповідальність згідно з чинним законодавством України та Договором.

Пунктом 7.3 договорів №№ 353, 463, 464, 504, 597 визначено, що у разі порушення строку надання Послуг у повному обсязі з вини Виконавця, він сплачує на вимогу Замовника штрафні санкції протягом десяти робочих днів після отримання цієї вимоги в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який сплачуються штрафні санкції, від загальної вартості Послуг за Договором за кожний день прострочення до дня фактичного виконання зобов`язань.

Вартість послуг за Договорами, з урахуванням внесених змін додатковими угодами, становить: за договором №353 від 31.05.2023 - 707 125,92 грн; за договором №463 від 03.07.2023 - 831 025,22 грн; за договором №464 від 03.07.2023 - 208 000,00 грн; за договором №504 від 25.07.2023 - 541 955,00 грн; за договором №597 від 08.09.2023 - 60 943,80 грн.

Відповідно до пункту 2.1 Договору № 353 послуги повинні бути надані в повному обсязі у строк не пізніше 15.07.2023 з дати підписання договору уповноваженими особами сторін, проте акт прийому-передачі виконаних робіт підписано сторонами 18.10.2023, отже Виконавець порушив строк надання послуг на 95 днів.

Відповідно до пункту 2.1 Договору № 463 послуги повинні бути надані в повному обсязі у строк, не пізніше 31.08.2023 з дати підписання договору уповноваженими особами сторін, проте акти прийому-передачі виконаних робіт підписано сторонами: 25.09.2023 № 1 та 23.10.2023 № 2, отже Виконавець порушив строк надання послуг на 53 дні.

Відповідно до пункту 2.1 Договору № 464 послуги повинні бути надані в повному обсязі у строк, не пізніше 31.08.2023 з дати підписання договору уповноваженими особами сторін, проте акт прийому-передачі виконаних робіт підписано сторонами 25.09.2023 №1, отже Виконавець порушив строк надання послуг на 25 днів.

Відповідно до пункту 2.1 Договору № 504 послуги повинні бути надані в повному обсязі у строк, не пізніше 22.09.2023 з дати підписання договору уповноваженими особами сторін, проте акт прийому-передачі виконаних робіт підписано сторонами 20.11.2023 № 1, отже Виконавець порушив строк надання послуг на 59 днів.

Відповідно до пункту 2.1 Договору № 597 послуги повинні бути надані в повному обсязі у строк не пізніше 11.09.2023 з дати підписання договору уповноваженими особами сторін, проте акт прийому-передачі виконаних робіт підписано сторонами 18.10.2023 № 1, отже Виконавець порушив строк надання послуг на 37 днів.

Отже, за розрахунком позивача, розмір пені за вказаними договорами становить 169 864,12 грн. (79 740,56 грн+ 49 542,76 грн + 6 017,76 грн + 32 071,86 грн + 2 491,18 грн).

Перевіривши здійснені позивачем розрахунки, суд визнав їх законними та обґрунтованими.

Заперечуючи проти позову, відповідач, крім іншого, посилається на існування форс-мажорних обставин як на підставу невиконання умов Договорів.

З цього приводу суд зазначає наступне.

Указом Президента України № 64/2022 введено воєнний стан з 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, який продовжував свою дію в момент виникнення між сторонами договірних правовідносин.

Торгово-промислова палата України (далі - ТПП України) на своєму сайті в мережі Інтернет розмістила лист № 2024/02.0-7.1 від 28.02.2022, що адресований "Всім кого це стосується".

Відповідно до ч. 1 ст. 14-1 Закону України "Про торгово-промислові палати в Україні", Торгово-промислова палата України та уповноважені нею регіональні торгово-промислові палати засвідчують форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) та видають сертифікат про такі обставини протягом семи днів з дня звернення суб`єкта господарської діяльності за собівартістю. Сертифікат про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) для суб`єктів малого підприємництва видається безкоштовно.

ТПП України листом від 28.02.2022 за № 2024/02.0-7.1 засвідчила форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) військову агресію Російської Федерації проти України, що стало підставою запровадження воєнного стану, та підтвердила, що зазначені обставини з 24 лютого 2022 року до їх офіційного закінчення є надзвичайними, невідворотними та об`єктивними обставинами для суб`єктів господарської діяльності та/або фізичних осіб по договору.

Водночас, лист ТПП України від 28.02.2022 не містить ідентифікуючих ознак конкретного договору, контракту, угоди тощо, виконання яких стало неможливим через наявність зазначених обставин.

Загальний офіційний лист ТПП України від 28.02.2022 не свідчить про наявність причинно-наслідкового зв`язку між військовою агресією Російської Федерації проти України та неможливістю виконання конкретного зобов`язання (у цьому випадку - за Договором № 444 від 27.06.2023).

Згідно з висновком Верховного Суду, викладеним у постанові від 25.01.2022 у справі № 904/3886/21, форс-мажорні обставини не мають преюдиціального (заздалегідь встановленого) характеру, а зацікавленій стороні необхідно довести факт їх виникнення; те, що обставини є форс-мажорними для конкретного випадку.

Виходячи з ознак форс-мажорних обставин, необхідно також довести їх надзвичайність та невідворотність.

Аналогічного висновку дійшов Верховний Суд й у постанові від 16.07.2019 у справі № 917/1053/18, зазначивши, що лише посилання сторони у справі на наявність обставин непереборної сили та надання підтверджуючих доказів не може вважатися безумовним доведенням відповідних обставин, яке не потребує оцінки суду. Саме суд повинен на підставі наявних у матеріалах доказів встановити, чи дійсно такі обставини, на які посилається сторона, є надзвичайними і невідворотними, що об`єктивно унеможливили належне виконання стороною свого обов`язку.

За загальним правилом, неможливість виконати зобов`язання внаслідок дії обставин непереборної сили відповідно до вимог законодавства є підставою для звільнення від відповідальності за порушення зобов`язання (частина 1 статті 617 ЦК України).

У пункті 8.1 договорів зазначено, що сторони звільняються від відповідальності за часткове або повне невиконання зобов`язань за договором, якщо таке невиконання сталося внаслідок обставини непереборної сили.

У п. 8.2 договорів вказано, що під форс-мажорними обставинами розуміються зовнішні та надзвичайні обставини, які не існували під час укладення договору, виникли незалежно від волі сторін, про виникнення яких сторони не могли знати та дії яких сторони не могли перешкодити за допомогою засобів та заходів, застосування яких у конкретній ситуації справедливо було б вимагати та очікувати від будь-якої із сторін.

Під форс-мажорними обставинами визнаються такі обставини непереборної сили, як пожежі, землетруси, війни, воєнні дії, окупації, терористичні акти, блокади, епідемії, страйки, повені, інші стихійні лиха, які перешкоджають виконанню сторонами своїх зобов`язань.

Сторона, яка потрапила під дію форс-мажорних обставин та виявилася внаслідок цього неспроможною виконувати зобовязання за договором, зобов`язана не пізніше ніж за 3 календарних дні з моменту їх виникнення в письмовій формі проінформувати про це іншу сторону. Несвоєчасне інформування про форс-мажорні обставини позбавляє відповідну сторону права посилатися на ці обставини (п. 8.3 договорів).

Статтею 86 ГПК України визначено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Необхідність доводити обставини, на які учасник справи посилається як на підставу своїх вимог і заперечень в господарському процесі, є складовою обов`язку сприяти всебічному, повному та об`єктивному встановленню усіх обставин справи, що передбачає, зокрема, подання належних доказів, тобто таких, що підтверджують обставини, які входять у предмет доказування у справі, з відповідним посиланням на те, які обставини цей доказ підтверджує.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 05.02.2019 у справі № 914/1131/18, від 26.02.2019 у справі № 914/385/18, від 10.04.2019 у справі № 904/6455/17, від 05.11.2019 у справі № 915/641/18.

Відповідно до ч. 3-4 ст. 13 ГПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом; кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Верховний Суд неодноразово наголошував щодо необхідності застосування категорій стандартів доказування та відзначав, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Зокрема, цей принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони (постанова Верховного Суду від 29.01.2021 по справі № 922/51/20).

Проте, матеріали справи свідчать, що відповідач не звертався до позивача відповідно п. 8.3 Договорів з повідомленням про виникнення форс-мажорних обставин як протягом трьох календарних днів, так і в подальшому.

Відповідачем взагалі не надано будь-яких належних доказів того, що саме такі форс-мажорні обставини, як то знищення приміщення, відсутність повного доступу до приміщення, відсутність можливості зберігати майно тощо, незалежно від тих зусиль та матеріальних витрат, які сторона понесла чи могла понести, зробили неможливим виконання зобов`язання за договорами, а не лише є такими, що викликали складнощі, або є економічно невигідними.

Також не може свідчити про існування форс-мажорних обставин долучена відповідачем статистика повітряних тривог в Україні, яка не є офіційною, у зв`язку з чим суд не може вважати такий доказ належним відповідно до статті 76 ГПК України.

Крім того, суд звертає увагу на те, що на момент укладення між сторонами Договорів в Україні вже понад рік діяв правовий режим воєнного стану.

При цьому, договори укладено за результатом проведення публічної закупівлі.

Тобто на момент подання документів для участі в проведенні закупівлі відповідачу достеменно були відомі предмет закупівлі, ціна закупівлі, строки та порядок надання послуг, строк дії договорів, проєкт договорів тощо.

Ця інформація є в тендерній документації, яка оприлюднюється замовником разом з оголошенням про проведення конкурентних процедур закупівель в електронній системі закупівель для загального доступу (відповідно до вимог ст. 22 Закону України "Про публічні закупівлі").

Таким чином, відповідач повинен був самостійно врахувати визначені Договорами строки, об`єми робіт, наявність достатньої кількості кваліфікованих робітників та й загалом усвідомлювати всі ризики настання несприятливих обставин ведення господарської діяльності у воєнний стан в передбаченому Договорами регіоні.

Верховний Суд неодноразово звертав увагу на те, що кожна сторона при укладенні правочину має поводити себе добросовісно, обачливо і розумно, об`єктивно оцінювати ситуацію, а стандарт розумної та обачливої поведінки комерсанта набагато вищий, порівняно зі стандартом пересічної розумної людини (постанови Верховного Суду від 27.01.2021 у справі № 910/17876/19, від 31.03.2021 у справі № 910/17881/19, від 08.12.2021 у справі № 910/5953/17, від 15.12.2021 у справі № 910/4908/21 тощо).

Також одним із принципів цивільного права є принцип заборони суперечливої поведінки. Верховний Суд неодноразово зазначав, що добросовісність (п. 6 частини першої стаття 3 Цивільного кодексу України) це певний стандарт поведінки, що характеризується чесністю, відкритістю і повагою інтересів іншої сторони договору або відповідного правовідношення. Доктрина venire contra factum proprium (заборони суперечливої поведінки) ґрунтується ще на римській максимі "non concedit venire contra factum proprium" (ніхто не може діяти всупереч своїй попередній поведінці). В основі доктрини venire contra factum proprium знаходиться принцип добросовісності.

Поведінкою, яка суперечить добросовісності та чесній діловій практиці, є, зокрема, поведінка, що не відповідає попереднім заявам або поведінці сторони, за умови, що інша сторона розумно покладається на них (п. 91 постанови Великої Палати Верховного Суду від 25.05.2021 у справі № 461/9578/15-ц, постанови Верховного Суду від 10.04.2019 у справі № 390/34/17, від 30.11.2021 у справі №910/4224/21).

Добросовісність поведінки відповідача визначається у виконанні обов`язку, передбаченого договором, у вигляді здійснення поточного ремонту адміністративної будівлі управління патрульної поліції в Дніпропетровській області ДПП та, у разі виникнення форс-мажорних обставин, належного повідомлення замовника про їх настання.

В розумінні ст. 617 ЦК України, сама по собі наявність обставин непереборної сили (форс-мажору) не звільняє особу, яка порушила зобов`язання, від відповідальності за таке порушення, якщо вона не доведе, що це порушення сталося саме внаслідок таких обставин непереборної сили (форс-мажору).

Отже, у даному випадку, відповідачем не наведено обґрунтованих підстав і не надано належних та допустимих доказів, які б свідчили, що несвоєчасне виконання зобов`язання було наслідком обставин непереборної сили (форс-мажору).

Також в обґрунтування заперечень проти позову, відповідач посилається на розділ 12 Договорів "Забезпечення виконання договору" та зазначає, що для отримання яких-небудь сум штрафних санкцій через невиконання або неналежне виконання умов Договорів позивач мав звертатись до банка як гаранта.

Відповідно до п. 12.1 договорів №№ 353, 463, 464, 504, керуючись результатами проведення процедури закупівлі оприлюдненої на веб-порталі Уповноваженого органу ((Ідентифікатор закупівлі), виконавець не пізніше дати укладання цих договорів надає замовнику забезпечення виконання цих договорів у формі банківської гарантії, в розмірі 5% від ціни цих договорів.

Водночас виконання умов договору №597 не було забезпечено банківською гарантією.

Згідно зі ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

За приписами ст. 546 ЦК України виконання зобов`язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

У частині 2 статті 20 ГК України визначено, що застосування штрафних санкцій є одним зі способів захисту прав та законних інтересів суб`єктів господарювання. Крім того, встановлено, що права та законні інтереси зазначених суб`єктів захищаються також іншими способами, передбаченими законом.

Згідно з ч. 1 ст. 200 ГК України, гарантія є специфічним засобом забезпечення виконання господарських зобов`язань.

Проте, неустойка і банківська гарантія є різними способами захисту прав та законних інтересів суб`єктів господарювання, різними засобами забезпечення виконання господарських зобов`язань. Зазначені способи мають різну правову природу і не є взаємовиключними. Сплата коштів кредитору гарантом і сплата штрафних санкцій боржником не належать до одного виду відповідальності. Таких правових висновків дійшов Верховний Суд у справі № 908/7/18 від 01.04.2021.

Отже, доводи відповідача в цій частині не заслуговують на увагу.

На підставі викладеного, суд дійшов висновку, що позовні вимоги Департаменту патрульної поліції є обґрунтованими, такими, що підтверджуються наявними у матеріалах справи доказами та не спростовані відповідачем, а тому підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати покладаються на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись статтями 74, 76-80, 129, 236 - 242 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва,

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «УКРАЇНСЬКА БУДІВНИЧА КОМПАНІЯ» (02141, місто Київ, вул. Руденко Лариси, будинок 6-А, офіс 58, код ЄДРПОУ 32764157) на користь Департаменту патрульної поліції (03048, місто Київ, вулиця Федора Ернста, будинок 3, код ЄДРПОУ 40108646) 169 864 (сто шістдесят дев`ять тисяч вісімсот шістдесят чотири) грн 12 коп. штрафних санкцій за неналежне виконання умов договорів про надання послуг від 31.05.2023 №353, від 03.07.2023 №463, від 03.07.2023 № 464, від 25.07.2023 № 504, від 08.09.2023 № 597 та судовий збір у розмірі 2 147 (дві тисячі сто сорок сім) грн 20 коп.

3. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

4. Рішення набирає законної сили у строк та в порядку, встановленому статтею 241 Господарського процесуального кодексу України.

Рішення може бути оскаржено до Північного апеляційного господарського суду в строк, встановлений статтею 256 Господарського процесуального кодексу України та в порядку, передбаченому статтею 257 Господарського процесуального кодексу України.

З повним текстом рішення можна ознайомитись у Єдиному державному реєстрі судових рішень за веб-адресою:http://reyestr.court.gov.ua/.

Повний текст рішення складено та підписано 17.05.2024.

Суддя Владислав ДЕМИДОВ