Рішення

від 23.04.2024 по справі 911/3790/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"23" квітня 2024 р.,

м. Київ

Справа № 911/3790/23

Суддя Черногуз А.Ф., за участю секретаря Репікової З.А., розглянувши в порядку загального позовного провадження

позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес Сіті Груп» (03110, місто Київ, вулиця Солом`янська, будинок 15А, нежиле приміщення 235 А, код ЄДРПОУ 42118813)

до Бориспільської міської ради (08300, Київська область, місто Бориспіль, вулиця Київський Шлях, будинок 72, код ЄДРПОУ 04054903)

та Виконавчого комітету Бориспільської міської ради (Бориспільський міськвиконком) (08300, Київська область, місто Бориспіль, вулиця Київський Шлях, будинок 72, код ЄДРПОУ 33003375)

за участю Комунального підприємства «Виробниче управління комунального господарства» (08301, Київська область, Бориспільський район, місто Бориспіль, вулиця Глибоцька, будинок 128-А, код ЄДРПОУ 03363720) в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на стороні відповідача

про усунення перешкод у користуванні земельними ділянками шляхом визнання недійсними рішень та визнання права користування, визнання укладеним договору оренди землі у запропонованій позивачем редакції,

за участю представників:

позивача: ОСОБА_1 ;

відповідача 1,2: не з`явились;

третьої особи: не з`явились,

в с т а н о в и в :

Історія розгляду справи

До Господарського суду Київської області надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю "Бізнес Сіті-груп" до Бориспільської міської ради та Виконавчого комітету Бориспільської міської ради про усунення перешкод у користуванні земельними ділянками шляхом визнання недійсними рішень та визнання права користування, та визнання укладеним договору.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 26.12.2023 вказану позовну заяву залишено без руху. Позивачем, на виконання ухвали Господарського суду Київської області про залишення позовної заяви без руху подано клопотання від 27.12.2023 про усунення недоліків. Суд, перевіривши подані документи, встановив, що позивачем усунуто недоліки позовної заяви.

Господарський суд ухвалою від 08.01.2024 відкрив провадження у справі, розгляд справи вирішено здійснювати за правилами загального позовного провадження. Призначено проведення підготовчого засідання у справі на 29.01.2024 на 14:45. Судом встановлено відповідачу строк для подання відзиву на позовну заяву протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення ухвали суду про відкриття провадження.

У судовому засіданні 29.01.2024 брали участь представники сторін. Судом прийнято до матеріалів справи клопотання про залучення Комунального підприємства «Виробниче управління комунального господарства» (08301, Київська область, Бориспільський район, місто Бориспіль, вулиця Глибоцька, будинок 128-А, код ЄДРПОУ 03363720) в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на стороні відповідача, клопотання про зміну предмету позову. Суд, вислухавши пояснення позивача та відповідача задовольнив клопотання та залучив КП «Виробниче управління комунального господарства» в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на стороні відповідача.

Також суд вважав задовольнив клопотання про зміну предмету позову та виклав позовні вимоги в редакції, зазначеній в клопотанні про зміну предмету позову від 24.01.2024. В зв`язку з цим, суд встановив строк для подання пояснень залученій третій особі, яка не заявляє самостійних вимог на стороні відповідача - КП «Виробниче управління комунального господарства» до наступного судового засідання, а позивачу строк для подання відповіді на відзив - до наступного судового засідання.

У зв`язку з вищезазначеним суд відклав розгляд справи в підготовчому провадженні на 19.02.2024 на 14:30.

У судовому засіданні 19.02.2024 брав участь представник позивача. Судом прийнято до матеріалів справи відзив, відповідь на відзив, пояснення третьої особи. Також надійшло клопотання від позивача про відмову в долученні відзиву, клопотання/заперечення від відповідачів. Зважаючи на те, що відзив надіслано засобами поштового зв`язку в встановленні судом терміни суд відмовив у задоволенні клопотання позивача.

Враховуючи відсутність відповідачів та неможливість суду з`ясувати намір про подання заперечень, суд встановив строк відповідачам для подання заперечень до 27.02.2024 у зв`язку з чим підготовче засідання відкладено на 04.03.2024 на 14:30.

У судовому засіданні 04.03.2024 були присутні представники сторін: представник позивача в режимі відеоконференції та представник відповідача 1, 2 в залі суду. Представник відповідача повідомила, що заперечення подавати не має наміру.

Враховуючи закінчення строку підготовчого провадження та відсутність заперечень сторін, суд призначив справу до розгляду по суті на 12.03.2024..

У судовому засіданні 12.03.2024 був присутній представник позивача. В справі містилось клопотання ТОВ «Бізнес Сіті груп» про витребування доказів, а саме: витребування у Головного управління Держгеокадастру у м. Києві та Київській області документації з землеустрою щодо земельних ділянок з кадастровими номерами 3210500000:10:005:0018, 3210500000:10:005:0019, 3210500000:10:005:0020, 3210500000:10:005:0091 в задоволенні якого судом відмовлено, оскільки в матеріалах справи містяться відомості про фактичні дані вказаних земельних ділянок, які зафіксовано в оскаржуваному рішенні.

Також суд відмовив в задоволенні клопотання ТОВ «Бізнес Сіті Груп» про витребування доказів оплати третьою особою орендних платежів, з огляду на те, що питання сплати орендної плати за орендними правовідносинами між третіми особами лежить в площині договірних правовідносин, та за наявності заборгованості відповідно орендодавець має право звернутися з відповідним позовом до суду для стягнення цих коштів або ініціювати розірвання договору, що в межах справи не вирішується, позаяк орендодавець жодних вимог не заявляв в межах даного провадження.

До суду надійшла заява про стягнення судових витрат від представника позивача та заперечення на заяву про стягнення судових витрат від представника відповідача 1, 2, які судом прийнято.

Від представника відповідача-1, 2 надійшло клопотання про розгляд справи без участі, яке судом прийнято.

Заслухавши вступне слово представника позивача, дослідивши докази, суд, з огляду на необхідність додаткового дослідження судом доказів та матеріалів справи оголосив перерву на стадії судових дебатів до 19.03.2024 до 16:00.

Через підвищену небезпеку для працівників та учасників процесу, враховуючи оголошення сигналу повітряної тривоги 19.03.2024 в час проведення засідання безпечно здійснювати розгляд справи у судовому засіданні не видавалось за можливе. Тож судом було знято з розгляду справу, з огляду на оголошення у місті Києві повітряної тривоги в час засідання у справі.

Відповідно до частини 2 статті 120 ГПК України суд повідомляє учасників справи про дату, час і місце судового засідання чи вчинення відповідної процесуальної дії, якщо їх явка не обов`язковою.

Таким чином, враховуючи наведені вище обставини, з метою надання можливості сторонам реалізувати своє право належного доступу до правосуддя, суд вважав за необхідне призначити іншу дату розгляду справи та повідомив про це учасників провадження.

У судовому засіданні 09.04.2024 був присутній представник позивача. Від представника позивача надійшли пояснення, які судом долучено до матеріалів справи та клопотання про відкладення розгляду справи у зв`язку з можливістю врегулювання спору до ухвалення рішення суду по суті, яке судом задоволено.

У зв`язку із задоволенням клопотання представника позивача про відкладення розгляду справи з підстав можливості врегулювання спору до ухвалення рішення суду по суті, суд оголосив перерву на стадії судових дебатів до 23.04.2024 до 14:00.

У судовому засіданні 23.04.2024 судом прийнято рішення.

Зміст та підстави позовних вимог

Звертаючись до суду позивач просив визнати недійсним рішення Бориспільської міської ради від 14.07.2015 №5548-65-VI, рішення Бориспільської міської ради від 08.09.2015 №5545-66-VI, рішення Бориспільської міської ради від 08.09.2015 №5630-66-VI, рішення Бориспільської міської ради від 14.09.2021 №1070-13-VІІI зі скасуванням державної реєстрації земельних ділянок за кадастровими номерами 3210500000:10:005:0018, 3210500000:10:005:0019, 3210500000:10:005:0020, 3210500000:10:005:0091 і закриттям Поземельних книг зі скасуванням цих кадастрових номерів.

Також позивач заявив вимогу зобов`язати Бориспільську міську раду передати Товариству з обмеженою діяльністю «Бізнес Сіті-Груп» у користування земельні ділянки кадастровий номер 3210500000:10:005:0011 та 3210500000:10:005:0008 і вважати укладеним договір оренди землі в наведеній у позові редакції.

Позивач зазначав, що він неодноразово звертався до Бориспільської міської ради з клопотанням про передачу йому у користування земельної ділянки, на якій розміщений придбаний позивачем об`єкт незавершеного будівництва. За переконанням позивача Бориспільська міська рада та виконавчий комітет Бориспільської міської ради протиправно та безпідставно відмовили у виконанні своїх обов`язків, передбачених імперативною нормою статті 120 ЗК України.

Позивач акцентував увагу суду на наступних обставинах.

Рішенням Бориспільської міської ради від 22.02.2007 №1093-11-V затверджені матеріали погодження місця розташування земельної ділянки та наданий дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки на умовах оренди товариству з обмеженою відповідальністю «Холдингова компанія «Київінвестбуд» (попередній забудовник) під будівництво житлово-офісного комплексу по АДРЕСА_1 .

Рішенням Бориспільської міської ради Київської області від 31.05.2007 №1397-18-V наданий дозвіл товариству з обмеженою відповідальністю «Холдингова компанія «Київінвестбуд», код ЄДРПОУ 32776576 на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки в користування на умовах оренди у зв`язку з розширенням існуючої земельної ділянки під будівництво багатоповерхових житлових будинків по АДРЕСА_1 .

Приватне підприємство «Міра» розробило проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду ТОВ «Холдингова компанія «Київінвестбуд» під будівництво багатоповерхових житлових будинків по АДРЕСА_1 (щодо земельної ділянки площею 1,1390 га, кадастровий номер 3210500000:10:005:0008).

Рішенням Бориспільської міської ради Київської області від 05.07.2007 №1592-19-V затверджений проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 1,1390 га на умовах оренди та передано товариству з обмеженою відповідальністю «Холдингова компанія «Київінвестбуд», код ЄДРПОУ 32776576 земельну ділянку в оренду під будівництво багатоповерхових житлових будинків по АДРЕСА_1 (землі житлової забудови).

На підставі зазначеного рішення між Бориспільською міською радою та товариством з обмеженою відповідальністю «Холдингова компанія «Київінвестбуд» укладений договір оренди землі від 31.07.2007, який посвідчений приватним нотаріусом Бориспільського міського нотаріального округу Київської області, зареєстровано в реєстрі за № 7141. Договір зареєстрований у Бориспільському міському відділенні Київської регіональної філії центру Державного земельного кадастру, про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 01.08.2007 за № 040733700106.

Предметом договору оренди згідно з розділом «Предмет договору» сторони визначили земельну ділянку під будівництво багатоповерхових житлових будинків по АДРЕСА_1 , кадастровий номер 3210500000:10:005:0008.

Актом від 19.07.2007 товариству з обмеженою відповідальністю «Холдингова компанія «Київінвестбуд» передані на зберігання встановлені межові знаки земельної ділянки.

Актом прийому-передачі від 31.07.2007 засвідчена передача земельної ділянки під будівництво багатоповерхових житлових будинків на підставі укладеного договору оренди землі товариству з обмеженою відповідальністю «Холдингова компанія «Київінвестбуд».

Згідно з висновком про наявні обмеження на використання земельної ділянки від 11.06.2007 № 1488, виданим Бориспільським міським відділом земельних ресурсів, зміна цільового використання під будівництво багатоповерхових житлових будинків допускається лише за проектами землеустрою; перехід прав на земельну ділянку до іншої юридичної особи не припиняє встановлені обмеження; термін дії висновку постійний.

Також позивач звертав увагу суду на те, що Приватне підприємство «Міра» розробило проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду ТОВ «Холдингова компанія «Київінвестбуд» під будівництво багатоповерхових житлових будинків по АДРЕСА_1 (щодо земельної ділянки площею 0,0636 га, кадастровий номер 3210500000:10:005:0011).

Рішенням Бориспільської міської ради Київської області від 31.05.2007 №1437-18-V затверджений проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 0,0630 га на умовах оренди та передано товариству з обмеженою відповідальністю «Холдингова компанія «Київінвестбуд», код ЄДРПОУ 32776576 земельну ділянку в оренду під будівництво багатоповерхових житлових будинків по АДРЕСА_1 (землі житлової забудови).

На підставі зазначеного рішення між Бориспільською міською радою та товариством з обмеженою відповідальністю «Холдингова компанія «Київінвестбуд» укладений договір оренди землі від 31.07.2007, який посвідчений приватним нотаріусом Бориспільського міського нотаріального округу Київської області, зареєстровано в реєстрі за № 7142. Договір зареєстрований у Бориспільському міському відділенні Київської регіональної філії центру Державного земельного кадастру, про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 01.08.2007 за №040733700105.

Предметом договору оренди згідно з розділом «Предмет договору» сторони визначили земельну ділянку під будівництво багатоповерхових житлових будинків по АДРЕСА_1 , кадастровий номер 3210500000:10:005:0011.

Актом від 19.07.2007 передані на зберігання встановлені межові знаки земельної ділянки.

Актом прийому-передачі від 31.07.2007 засвідчена передача товариству з обмеженою відповідальністю «Холдингова компанія «Київінвестбуд» земельної ділянки під будівництво багатоповерхових житлових будинків на підставі укладеного договору оренди землі.

Згідно з висновком про наявні обмеження на використання земельної ділянки від 30.07.2007 №1788, виданим Бориспільським міським відділом земельних ресурсів, зміна цільового використання під будівництво багатоповерхових житлових будинків допускається лише за проектами землеустрою; перехід прав на земельну ділянку до іншої юридичної особи не припиняє встановлені обмеження; термін дії висновку постійний.

Позивач стверджував, що земельні ділянки кадастровий номер 3210500000:10:005:0011 та кадастровий номер 3210500000:10:005:0008 складають єдиний масив і утворюють єдиний майданчик, який використовувався попереднім забудовником Товариством з обмеженою відповідальністю «Холдингова компанія «Київінвестбуд» відповідно до цільового призначення земельних ділянок для будівництва багатоповерхових житлових будинків. Земельні ділянки перебували у комунальній власності, цільове призначення «02.03. для будівництва і обслуговування багатоквартирного житлового будинку», категорія «землі житлової і громадської забудови».

Проте будівництво багатоповерхових житлових будинків не було закінчене попереднім забудовником товариством з обмеженою відповідальністю «Холдингова компанія «Київінвестбуд», код ЄДРПОУ 32776576.

Другий повторний аукціон з продажу майна товариства з обмеженою відповідальністю «Холдингова компанія «Київінвестбуд», код ЄДРПОУ 32776576, - об`єкта незавершеного будівництва (незавершений будівництвом житлово-офісний комплекс), реєстраційний номер майна: 25969234, що розташований за адресою: Київська область, місто Бориспіль, вулиця Київський Шлях, 28, відбувся 21.02.2022 (https://sale.uub.com.ua/auction/UA-PS-2022-02-09-000013-3).

Об`єкт незавершеного будівництва у передбаченому чинним законодавством порядку був реалізований на аукціоні за ціною 10767519,40 грн, покупець Товариство з обмеженою відповідальністю «Бізнес Сіті-Груп», код ЄДРПОУ 42118813. Товариство з обмеженою відповідальністю «Бізнес Сіті-Груп» внесло остаточну суму на рахунок Товариства з обмеженою відповідальністю «Холдингова компанія «Київінвестбуд», а оператор перерахував на рахунок боржника гарантійний внесок, зменшений за рахунок винагороди оператора. Продавець та покупець об`єкту незавершеного будівництва підписали Акт про придбання майна на аукціоні.

Відтак, 21.02.2022 Товариство з обмеженою відповідальністю «Бізнес Сіті-Груп» набуло право власності на незавершений будівництвом (готовність 16,12%) житлово-офісний комплекс загальною площею 2351 кв.м по АДРЕСА_1 у складі житлово-офісний комплекс літера «А», огорожа №1-№4 на земельних ділянках загальною площею 1,202 гектари, переданих Бориспільською міською радою в оренду товариству з обмеженою відповідальністю «Холдингова компанія «Київінвестбуд», код ЄДРПОУ 32776576 згідно з договором оренди землі від 31.07.2007.

Факт набуття Товариством з обмеженою відповідальністю «Бізнес Сіті-Груп» права власності на об`єкт незавершеного будівництва посвідчений Свідоцтвом про придбання нерухового майна на аукціоні з реалізації заставленого майна від 08.06.2022, складеним приватним нотаріусом Бориспільського районного нотаріального округу Київської області Лазоренко Л.Є., зареєстровано у реєстрі за № 112.

Разом з тим позивач вказав, що право власності засвідчується витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності, рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень індексним номер 63804602 від 08.06.2022, номер запису про право власності 47013041.

На об`єкт незавершеного будівництва Комунальне підприємство «Бориспільське бюро технічної інвентаризації» склало Технічний паспорт об`єкта незавершеного будівництва від 31.05.2022 (реєстраційний номер TI01:9484-1780-2037-0286).

Зі змісту опису лоту, правовстановлювальних документів та документів технічної інвентаризації, складених уповноваженими особами з дотриманням вимог нормативних документів, убачається склад набутого позивачем на праві власності майна об`єкта незавершеного будівництва в складі житлово-офісного комплексу літера «А», огорожі АДРЕСА_2 , яка у передбаченому законом порядку вважається будівельним майданчиком.

За переконаннями позивача огорожа є приналежністю основної речі у розумінні статті 186 ЦК України.

Після набуття права власності на об`єкт незавершеного будівництва позивач з`ясував, що внаслідок протиправних дій Бориспільської міської ради він позбавлений можливості реалізувати правомірні очікування, пов`язані з набуттям права власності на майно, і не може здійснити будівництво через неможливість виконати вимоги державних норм і правил, містобудівних правил тощо.

Позивач наголошував, що між Бориспільською міською радою як орендодавцем та Товариством з обмеженою відповідальністю «Холдингова компанія «Київінвестбуд» не складались акти про повернення земельних ділянок з тимчасового платного користування. Бориспільська міська рада не повідомляла орендаря про небажання продовжити оренду землі, не заперечувала проти її використання забудовником.

Зважаючи на відсутність заперечень з боку орендодавця та фактичне користування орендованими земельними ділянками, на підставі статті 33 Закону України «Про оренду землі» у разі якщо орендар продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення строку договору оренди і за відсутності протягом одного місяця після закінчення строку договору листа-повідомлення орендодавця про заперечення у поновленні договору оренди землі такий договір вважається поновленим на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором.

Земельна ділянка кадастровий номер 3210500000:10:005:0008 була припинена шляхом утворення земельної ділянки кадастровий номер 3210500000:10:005:0019 та земельної ділянки кадастровий номер 3210500000:10:005:0020 (поділ земельних ділянок).

Згодом земельна ділянка кадастровий номер 3210500000:10:005:0019 була об`єднана з земельною ділянкою кадастровий номер 3210500000:10:005:0011 з утворенням нової земельної ділянки кадастровий номер 3210500000:10:005:0091, чим було довершене позбавлення доступу власника об`єкту незавершеного будівництва до внутрішньосельбищної вулично-дорожньої і транспортної мережі.

Земельна ділянка кадастровий номер 3210500000:10:005:0018 утворена вздовж фасаду («червона лінія») по АДРЕСА_1 . Вказана ділянка була передана користування на умовах довгострокової оренди строком на 25 років комунальному підприємству «Виробниче управління комунального господарства» рішенням Бориспільської міської ради Київської області від 16.12.2014 № 4819-58VI. За переконанням позивача, внаслідок цього порушені права власника об`єкта незавершеного будівництва, оскільки втрачений єдиний можливий до внутрішньосельбищної вулично-дорожньої і транспортної мережі.

Позивач вважає, що сукупність наведених фактів та обставин свідчить про відсутність будь-яких передумов для наведених маніпуляцій у сфері земельних відносин щодо земельних ділянок, призначених для будівництва багатоповерхового житлового будинку, свідчить про порушення принципу добросовісності та належного урядування з боку Бориспільської міської ради

Позивач стверджував, що незважаючи на те, що земельна ділянка комунальної форми власності належить до земель для будівництва і обслуговування багатоквартирного житлового будинку, відповідач в порушення статті 19 Конституції України, статті 83 Земельного кодексу України незаконно, з перевищенням повноважень розпорядився землями і передала в оренду з одночасною зміною цільового призначення.

У додаткових поясненнях від 03.04.2024 позивач також акцентував увагу на практиці Верховного Суду, яку слід застосовувати до спірних правовідносин:

згідно з принципом єдності юридичної долі земельної ділянки та розташованих на ній будинку, споруди (зміст якого розкривається, зокрема, у статті 120 ЗК України та статті 377 ЦК України) особа, яка законно набула у власність будинок, споруду, має цивільний інтерес в оформленні права на земельну ділянку під такими будинком і спорудою після їх набуття (пункт 61 постанови Великої Палати Верховного Суду від 5 грудня 2018 року у справі № 713/1817/16-ц);

перехід майнових прав до іншої особи зумовлює перехід до неї і прав на ту частину земельної ділянки, на якій безпосередньо розташований відповідний об`єкт нерухомості, та частини земельної ділянки, яка необхідна для його обслуговування. Особа, яка набула право власності на об`єкт нерухомості, розташований у межах земельної ділянки, якою користувався попередній власник нерухомого майна, набуває право вимагати оформлення на своє ім`я документів на користування всією земельною ділянкою на умовах і в обсязі, які були встановлені для попереднього землекористувача-власника об`єкта нерухомості, або частиною земельної ділянки, яка необхідна для обслуговування об`єкта нерухомості, розташованого на ній. Розмір цієї частини земельної ділянки має визначатися на основі державних будівельних норм та санітарних норм і правил. Таким чином, особа, яка набула право власності на об`єкт нерухомості, розташований у межах земельної ділянки, якою користувався попередній власник нерухомого майна, набуває право вимагати оформлення на своє ім`я документів на користування земельною ділянкою на умовах і в обсязі, які були встановлені для попереднього землекористувача власника об`єкта нерухомості, або частиною земельної ділянки, яка необхідна для обслуговування об`єкта нерухомості розташованого на ній (пункти 8.16 і 8.17 постанови Великої Палати Верховного Суду від 04.12.2018 у справі №910/18560/16; пункт 49 постанови Великої Палати Верховного Суду від 18.12.2019 у справі № 263/6022/16-ц).

Перехід права на земельну ділянку до нового набувача нерухомого майна відбувається в силу прямого припису закону, незалежно від волі органу, який уповноважений розпоряджатися земельною ділянкою (пункт 7.42 постанови Великої Палати Верховного Суду від 4 грудня 2018 року у справі № 910/18560/16).

З огляду на зміст позову відповідачі не вчинили жодних заходів зі сприяння розширенню житлового будівництва, а навпаки вдались до припинення існування земельних ділянок, відведених для будівництва та обслуговування багатоквартирного житлового будинку.

Внаслідок наведеного у середмісті утворилось звалище та смітник, який псує благоустрій та не відповідає Правилам благоустрою, містить потенційну небезпеку санітарно-епідеміологічному стану, здоров`ю містян близько 10 років.

Бездіяльність третьої особи, поєднана з порушенням Генерального плану міста Борисполя, правил міського зонування, ухиленням від цільового використання отриманих в оренду земельних ділянок, свідчить про неефективність рішення відповідачів з вилучення частини земельної ділянки у позивача, зловживання органом місцевого самоврядування своїми повноваженнями та явну недобросовісну поведінку всупереч установленому порядку.

За переконанням позивача, відповідачі діють неефективно, нераціонально, непослідовно та всупереч обставинам, що фактично склались. Відповідачі повинні були знати про те, що за місцезнаходженням спірних земельних ділянок повинен бути збудованим багатоквартирний житловий будинок разом з достатньою прибудинковою територією, необхідною для належного обслуговування багатоквартирного житлового будинку з дотриманням державних вимог та стандартів (у тому числі щодо цільності забудови), а не влаштована автостоянка.

Крім того, станом на час розгляду справи територія відповідно до Генерального плану міста Борисполя не змінила свого призначення; завершення будівництвом придбаного позивачем об`єкта незавершеного будівництва неможливе саме через рішення міської ради та тривале невикористання земельних ділянок третьою особою (та набуття нею прав на землю поза конкурентною процедурою).

Позиція відповідачів

Відповідачі подали до суду спільний відзив у якому просили суд відмовити у задоволенні вимог до Виконавчого комітету Бориспільської міської ради, оскільки комітет не є належним відповідачем не має повноважень щодо розпорядження спірними земельними ділянками, не має відношень до рішень, що прийняті радою, як іншою юридичною особою, а до компетенції виконавчого комітету не належить вирішення питань щодо зміни чи скасування рішень ради у відповідності до Закону України "Про місцеве самоврядування".

Також відповідачі наполягали на відсутності підстав для задоволенні вимог до міської ради з огляду на те, що рішення, які позивач намагається оскаржити (визнати недійсними) прийняті Бориспільською міською радою у 2015 році (9 років тому).

Позивач не є правонаступником ТОВ «Холдингова компанія «Київінвестбуд» Права на незавершене будівництво позивач набув у 2022 році, після прийняття рішень Бориспільською міською радою, які оскаржує позивач. Таким чином, рішення міської ради, які позивач просить визнати недійсними не стосуються позивача, не порушують його права.

Рішення міської ради прийняті у межах повноважень, як власником земельних ділянок. На момент прийняття спірних рішень жодного права користування, а ні у попереднього забудовника, а ні тим паче у позивача не було. Договори оренди з первісним забудовником припинено у зв`язку із закінченням строку на який їх було укладено. Жодного законодавчого акту, що в разі припинення договору оренди (не розірвання) необхідно укладання передавальних актів не визначено. Більш того, об`єкта будівництва в юридичному полі не існувало, не було зареєстровано в реєстрі речових прав на нерухоме майно.

Таким чином в межах повноважень міська рада розпорядилась земельними ділянками після припинення договорів оренди попереднього орендаря.

Відповідачі звертали увагу суду, що наразі рішення повністю реалізовані шляхом повного реалізації і не існують в правовому полі, оскільки на підставі затвердження відповідної документації укладено два договори оренди землі від 05.10.2015 та 30.09.2021.

Також вважаємо, що позивачами обрано не вірний спосіб захисту, оскільки навіть при скасуванні спірних, реалізованих рішень ОМС такі дії не призводять до автоматичної зміни цільового призначення земельних ділянок, які існують на сьогодні. Процедура зміни цільового призначення також належить до дискреційних повноважень ОМС.

Відповідачі зазначали, що передача земельних ділянок комунальної власності у користування відноситься до виключної компетенції міської ради як органу місцевого самоврядування і власника земельної ділянки, а позивач фактично просить суд вирішити питання, яке віднесене до виключної компетенції органу місцевого самоврядування, а саме Бориспільської міської ради, не довівши при цьому порушення свого права, яке можна відновити у зазначений ним спосіб.

До правил укладення договору оренди, застосовуються загальні правила укладення договорів на основі вільного волевиявлення, тобто передумовою укладення договору оренди земельної ділянки у даному випадку необхідне його схвалення (погодження всіх умов) обома сторонами та обмін пропозиціями щодо всіх умов пропонованого проекту договору.

До позову не долучено докази, які б підтверджували надсилання позивачем відповідачу проекту договору, яку позивач просить визнати укладеною.

Отже, за відсутності доказів надсилання відповідачу примірника договору в редакції, яка зазначена у прохальній частині позовної заяви відсутні підстави стверджувати, що сторонами тим чи іншим чином погоджувались викладені у вказаному договорі умови, а відтак і відсутні підстави для констатації того факту, що сторонами досягнуто згоди на укладення даного договору у відповідності до положень ст. 180, 181, 185 Господарського кодексу України та 638, 640 Цивільного кодексу України.

Також відповідачі вказували, що у разі якщо орендар та орендодавець у процесі погодження фактично дійшли згоди щодо всіх умов договору оренди землі, але не уклали договору, то належним способом захисту прав орендаря буде його звернення до суду із позовом про визнання договору укладеним

Позицію відповідачів повністю підтримала третя особа, про що зазначено у поясненнях Комунального підприємства «Виробниче управління комунального господарства» , що надійшли до суду 16.02.2024.

Висновки господарського суду

В силу статті 55 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом. Кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.

Право на доступ до правосуддя закріплене у статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка ратифікована Україною.

Як визначено статтею 5 ГПК України, здійснюючи правосуддя, господарський суд захищає права та інтереси фізичних і юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Статтею 15 ЦК України передбачено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання, а також на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства. Положеннями статті 16 ЦК України, які кореспондуються зі статтею 20 ГК України, встановлено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Названими нормами матеріального права визначено способи захисту прав та інтересів, і цей перелік не є вичерпним.

Інтерес особи має бути законним, не суперечити Конституції і законам України, суспільним інтересам, справедливості, добросовісності, розумності та іншим загальноправовим засадам і відповідати критеріям охоронюваного законом інтересу.

Підставою для звернення особи до суду є наявність у неї порушеного права та/або законного інтересу. Таке звернення здійснюється особою, котрій це право належить, і саме з метою його захисту. Відсутність обставин, які б підтверджували наявність порушення права та/або законного інтересу особи, за захистом якого вона звернулася, є підставою для відмови у задоволенні такого позову.

Порушенням є такий стан суб`єктивного права, за якого воно зазнало протиправного впливу з боку правопорушника, внаслідок чого суб`єктивне право особи зменшилось або зникло як таке. Порушення права пов`язане з позбавленням можливості здійснити, реалізувати своє право повністю або частково.

Вказаний вище підхід є загальним і може застосовуватись при розгляді будь-яких категорій спорів, оскільки недоведеність порушення прав, за захистом яких було пред`явлено позов, у будь-якому випадку є підставою для відмови у його задоволенні.

Відповідно до частини 1 статті 21 ЦК України суд визнає незаконним та скасовує правовий акт індивідуальної дії, виданий органом державної влади, органом влади Автономної Республіки Крим або органом місцевого самоврядування, якщо він суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права або інтереси.

Відповідно до частини 1 статті 393 ЦК України правовий акт органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, який не відповідає законові і порушує права власника, за позовом власника майна визнається судом незаконним та скасовується.

В силу частини 1 статті 155 ЗК України у разі видання органом виконавчої влади або органом місцевого самоврядування акта, яким порушуються права особи щодо володіння, користування чи розпорядження належною їй земельною ділянкою, такий акт визнається недійсним.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 03.04.2019 у справі N 921/158/18 зазначала, що якщо особа стверджує про порушення своїх прав наслідками, спричиненими рішенням, дією чи бездіяльністю органу місцевого самоврядування, які вона вважає неправомірними, і ці наслідки призвели до виникнення, зміни або припинення її цивільних прав чи інтересів або пов`язані з реалізацією її майнових або особистих немайнових прав чи інтересів, зокрема і щодо оформлення права на земельну ділянку під набутим у власність будинком або спорудою, то визнання незаконними таких рішень, їх скасування, визнання дій чи бездіяльності органу місцевого самоврядування неправомірними, є способами захисту відповідних цивільних прав та інтересів.

Суд вказує, що відповідно до частини 4 статті 120 ЗК України у разі набуття права власності на об`єкт нерухомого майна (жилий будинок (крім багатоквартирного), іншу будівлю або споруду), об`єкт незавершеного будівництва, розміщений на земельній ділянці, що перебуває у користуванні на праві оренди, емфітевзису, суперфіцію у відчужувача (попереднього власника), до набувача одночасно переходить відповідно право оренди, емфітевзису, суперфіцію земельної ділянки, на якій розміщений такий об`єкт, в обсязі та на умовах, встановлених для відчужувача (попереднього власника) такого об`єкта, крім випадків, визначених частиною шостою цієї статті. Волевиявлення орендодавця (власника) земельної ділянки, відчужувача (попереднього власника), набувача такого об`єкта та внесення змін до договору оренди землі, емфітевзису, суперфіцію із зазначенням нового орендаря (користувача) земельної ділянки не вимагається.

Частиною 11 цієї ж статті встановлено, що якщо об`єкт нерухомого майна (жилий будинок (крім багатоквартирного), інша будівля або споруда), об`єкт незавершеного будівництва розміщений на земельній ділянці державної або комунальної власності, що не перебуває у користуванні, набувач такого об`єкта нерухомого майна зобов`язаний протягом 30 днів з дня державної реєстрації права власності на такий об`єкт звернутися до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування з клопотанням про передачу йому у власність або користування земельної ділянки, на якій розміщений такий об`єкт, що належить йому на праві власності, у порядку, передбаченому статтями 118, 123 або 128 цього Кодексу.

Орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, зобов`язаний передати земельну ділянку у власність або користування набувачу в порядку, встановленому цим Кодексом.

Пропущення строку подання клопотання, зазначеного в абзаці першому цієї частини, не може бути підставою для відмови набувачу (власнику) такого об`єкта у передачі йому у власність або користування земельної ділянки, на якій розміщений такий об`єкт.

Позивач посилався на наявні у справі договори оренди від 2007 року, відповідно до яких попередньому власнику об`єкту незавершеного будівництва, право на який наразі належить позивачу, було передано в строкове платне користування і володіння земельні ділянки з кадастровими номерами 3210500000:10:005:0011 та 3210500000:10:005:0008.

В силу статті 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються, зокрема письмовими, речовими та електронними доказами.

Судом досліджено наявні у справі договори оренди землі, що укладалися між Бориспільською міською радою та ТОВ "Холдингова компанія "Київінвестбуд" від 31.07.2007 року та встановлено, що відповідно до розділу "Предмет договору" вказані ділянки передані під будівництво багатоповерхових житлових будинків по АДРЕСА_1 . Згідно розділів "Строк дії договору" яких договори укладені на 5 років, після закінчення строку договору орендар має переважне право переукладання його на новий строк. У цьому разі орендар повинен не пізніше ніж за 30 днів до закінчення строку дії договору повідомити письмово орендодавця про намір продовжити його дію.

Суд констатує, що за наведених обставин дія договору тривала до 31.07.2012. Статтею 33 Закону України "Про оренду землі", в редакції що була чинна на цю дату, регулювалося поновлення договору оренди землі, де вказано, що по закінченню строку, на який було укладено договір оренди землі, орендар, який належно виконував обов`язки за умовами договору, має переважне право перед іншими особами на укладення договору оренди землі на новий строк (поновлення договору оренди землі). Орендар, який має намір скористатися переважним правом на укладення договору оренди землі на новий строк, зобов`язаний повідомити про це орендодавця до спливу строку договору оренди землі у строк, встановлений цим договором, але не пізніше ніж за місяць до спливу строку договору оренди землі. До листа-повідомлення про поновлення договору оренди землі орендар додає проект додаткової угоди. При поновленні договору оренди землі його умови можуть бути змінені за згодою сторін. У разі недосягнення домовленості щодо орендної плати та інших істотних умов договору переважне право орендаря на укладення договору оренди землі припиняється.

В матеріалах справи відсутні будь-які докази того, що орендарем (попереднім власником об`єкту незавершеного будівництва, який наразі належить позивачу) вчинялися дії щодо продовження дії договору оренди.

Статтею 13 ГПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

За таких обставин суд констатує, що 31.07.2012 відбулось припинення дії договорів оренди від 31.07.2007. При цьому законом не визначався порядок автоматичної пролонгації договорів оренди землі, що також не встановлено і у самому договорі.

Статтею 34 Закону України "Про оренду землі" в редакції що була чинна на 31.07.2012 визначено, що у разі припинення або розірвання договору оренди землі орендар зобов`язаний повернути орендодавцеві земельну ділянку на умовах, визначених договором. Орендар не має права утримувати земельну ділянку для задоволення своїх вимог до орендодавця.

Позивач звертав увагу суду на те, що на момент звернення до суду з цим позовом акт повернення земельної ділянки орендарем товариством з обмеженою відповідальністю «Холдингова компанія «Київінвестбуд» не складався, земельна ділянка власнику Бориспільській міській раді товариством з обмеженою відповідальністю «Холдингова компанія «Київінвестбуд» не поверталась.

Суд зазначає, що договорами та законом не визначалося обов`язку сторін складати акт про повернення земельної ділянки. Так само у справі відсутні відомості про наявність будь-яких спорів між сторонами щодо невиконання встановленого статтею 34 Закону України "Про оренду землі" обов`язку щодо повернення земельної ділянки, щодо стягнення орендної плати з орендаря та інше. Відтак, за наявних обставин, суд вважає що договір було остаточно припинено 31.07.2012 відповідно до визначеного порядку. Позивачем не наведено достатніх аргументів, щоб вважати, що орендар за договорами продовжував орендувати наведені земельні ділянки з кадастровими номерами 3210500000:10:005:0011 та 3210500000:10:005:0008.

Таким чином, суд приходить до висновку, що переважне право оренди земельної ділянки попереднього забудовника, до моменту відчуження об`єкту незавершеного будівництва відповідно до статті 33 Закону України "Про оренду землі" було втрачено. Таким чином, до позивача від попереднього орендаря земельних ділянок не могло перейти у відповідності до наведеної вище у цьому рішенні частини 4 статті 120 ЗК України право оренди, а також переважне право на укладення договору саме означених у позові ділянок.

Натомість суд констатує, що в силу ч. 11, 15 статті 120 ЗК України позивач набув право на отримання в користування земельної ділянки безпосередньо під об`єктом незавершеного будівництва та право на земельну ділянку необхідну для його обслуговування.

Щодо оренди земельних ділянок третьою особою слід відзначити, що з долучених до позову матеріалів вбачається, що рішенням Бориспільської міської ради №4819-58-VI від 16.12.2014 надано дозвіл Комунальному підприємству «Виробниче управління комунального господарства» на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у користування на умовах оренди площею у межах 0,0200 га для розміщення та експлуатації будівель і споруд автомобільного транспорту та дорожнього господарства (для облаштування стоянки для автомобілів) по АДРЕСА_1 .

Рішенням № 5630-66-VI від 08.09.2015 Бориспільської міської ради затверджено проект земелеустрою та надано Комунальному підприємству «Виробниче управління комунального господарства» у користування на умовах дострокової оренди строк на 25 років земельну ділянку з кадастровим номером 3210500000:10:005:0018 площею 0,0200 га для розміщення та експлуатації будівель і споруд автомобільного транспорту та дорожнього господарства (для облаштування стоянки для автомобілів) по АДРЕСА_1 .

До справи долучено копію договору оренди від 05.10.2015, яким наведену вище земельну ділянку міською радою надано в оренду Комунальному підприємству «Виробниче управління комунального господарства». У пункті 2.2 договору вказано, що на цій земельній ділянці об`єкти нерухомості відсутні.

Рішенням № 5448-65-VI від 14.07.2015 Бориспільської міської ради надано дозвіл Бориспільській міській раді на розробку технічної документації щодо поділу земельної ділянки з кадастровим номером 3210500000:10:005:0008 по АДРЕСА_1 . Рішенням ради від 08.09.2015 № 5545-66-VI затверджено технічну документацію із землеустрою щодо поділу земельної ділянки площею 1,139 га (кадастровий номер 3210500000:10:005:0008) для будівництва i обслуговування багатоквартирного житлового будинку по АДРЕСА_1 (землі житлової та громадської забудови) на дві земельні ділянки площею 0,8705 га (кадастровий номер 3210500000:10:005:0020) та 0,2685 га (кадастровий номер 3210500000:10:005:0019).

Відповідно до відомостей, що надані представнику позивача Головним управлінням Держгеокадастру у м. Києві та Київській області листом № 29-10-0.3-6323/2-23 від 12.07.2023 земельна ділянка з кадастровим номером 3210500000:10:005:0091 сформована об`єднання земельних ділянок 3 кадастровими номерами 3210500000:10:005:0011 1 3210500000:10:005:0019. За інформацією, що надійшла у порядку інформаційної взаємодії органу, що здійснює ведення Державного земельного кадастру та суб`єктів державної реєстрації прав, передбачених ст. 30 Закону України «Про державний земельний кадастр» земельна ділянка з кадастровим номером 3210500000:10:005:0091 комунальної форми власності належить Бориспільській міській раді і передана на правах оренди КП «Виробниче управління комунального господарства». Реєстрація речового права на оренду даної земельної ділянки здійснена 30.09.2021.

Рішенням Бориспільської міської ради від 14.09.2021 № 1070-13-VIII затверджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки у користування на умовах оренди для розміщення та експлуатації будівель та споруд автомобільного транспорту та дорожнього господарства (для облаштування стоянки автомобілів) Комунальному підприємству «Виробниче управління комунального господарства» по вул. Київський Шлях, 28-а у м. Бориспіль Київської області.

Цим рішенням надано у користування на умовах оренди строком на 10 (десять) років земельну ділянку (кадастровий номер 3210500000:10:005:0091) площею 0,3244 га Комунальному підприємству «Виробниче управління комунального господарства» по вул. Київський Шлях, 28-а у м. Бориспіль Київської області.

У справі наявна копія договору оренди землі від 31.09.2021, де орендарем виступає Бориспільська міська рада, а орендодавцем Комунальне підприємство «Виробниче управління комунального господарства» за яким орендарю передано у строкове платне користування земельну ділянку площею 0,3244 га за адресою АДРЕСА_1 з кадастровим номером 3210500000:10:005:0091 для розміщення та експлуатації будівель і споруд автомобільного транспорту та дорожнього господарства (для облаштування стоянки автомобілів). У пункті 2.2 договору вказано, що на цій земельній ділянці об`єкти нерухомості відсутні.

Досліджуючи витяг з державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності № 302312014 щодо об`єкту незавершеного будівництва р/н 2596665332040 готовністю 16,12 %, суд встановив, що згідно відомостей реєстру його площа становить 2351 кв. м житлово-офісний комплекс літера А, огорожа №1-4.

З технічного паспорту об`єкту незавершеного будівництва р/н ТІ01:9484-1780-2037-0286 виготовленого КП "Бориспільське БТІ" на замовлення ТОВ "Бізнес сіті груп" вбачається, що площа ділянки під основною будівлею становить лише 1616 кв.м (усього під забудовою). Площі забудови під господарськими, допоміжними будівлями і спорудами, зокрема, до яких відносять і будівельний паркан технічним паспортом не визначено.

З огляду на це, суд вважає за необхідне зазначити, що огорожа або паркан в даному випадку не є об`єктом нерухомого майна, оскільки є тимчасовою спорудою створеною попереднім забудовником з метою забезпечення безпеки проведення будівельних робіт та є фактично будівельними матеріалами, що знаходяться за адресою АДРЕСА_3 та належать позивачу.

При цьому позивач, заявляючи вимоги про визнання недійсними рішень Бориспільської міської ради зі скасуванням державної реєстрації земельних ділянок, які знаходяться за адресою АДРЕСА_1 , не вказав яким чином скасування реєстрації цих земельних ділянок за відмінною адресою від адреси, де знаходиться об`єкт незавершеного будівництва призведе до поновлення його прав, як власника нерухомого майна за адресою АДРЕСА_1 , та не врахував, що це вплине на права третьої особи, жодних позовних вимог до якої заявлено не було.

Наразі ділянка з колишнім кадастровим номером 3210500000:10:005:0011 спільно з частиною ділянки з колишнім кадастровим номером 3210500000:10:005:0008 3210500000:10:005:0019 об`єднана в єдину земельну ділянку з кадастровим номером 3210500000:10:005:0091 та передана в оренду третій особі на правових підставах, відповідно до рішення міської ради, після закінчення строку дії договору оренди земельної ділянки, укладеним з попереднім власником об`єкта незавершеного будівництва.

Відповідно до частини 1 статті 122 ЗК України сільські, селищні, міські ради передають земельні ділянки у власність або у користування із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб.

Частиною 1 статті 123 ЗК України встановлено, що надання земельних ділянок державної або комунальної власності у користування здійснюється Верховною Радою Автономної Республіки Крим, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування.

За встановлених обставин у суду відсутні підстави стверджувати, що міською радою прийняті рішення щодо передачі земельних ділянок у користування Комунального підприємства «Виробниче управління комунального господарства» з порушенням вимог земельного законодавства, враховуючи також те, що договір оренди земельної ділянки від 2007 року припинив свою дію до моменту передання частини цих ділянок у користування третій особі Бориспільською міською радою з повним обсягом повноважень на це.

Як суд вже констатував вище, позивач згідно положень ч. 11, 15 статті 120 ЗК України, набувши у власність об`єкт незвершеного будівництва, в силу вимог закону набув права отримати в користування земельну ділянку під вказаним об`єктом з урахуванням площі необхідної для обслуговування майбутнього об`єкту нерухомості.

Водночас, враховуючи встановлені судом обставини припинення у 2012 році договорів оренди землі з попереднім забудовником, не відбулось переходу прав на землю, що виникли у попереднього забудовника за припиненими договорами оренди, до нового власника об`єкта незавершеного будівництва в тому самому обсязі, що існував у попереднього забудовника.

Суд наголошує на тому, що вирішуючи питання про розмір земельної ділянки необхідної для розміщення (добудови) та обслуговування майбутнього об`єкту нерухомості, який наразі таким не є, оскільки має статус об`єкту незавершеного будівництва зі стадією готовності 16,12 % треба виходити з розміру самої площі забудови об`єкту незавершеного будівництва, що прийняв у власність позивач та мінімально необхідної, згідно нормативів, земельної ділянки для його обслуговування/добудови.

Суд акцентує увагу на тому, що у ситуації, яка склалася в межах даного провадження, з огляду на припинення дії договорів оренди попереднього власника об`єкту незавершеного будівництва до моменту реєстрації цього права за позивачем, право нового власника об`єкту незавершеного будівництва в силу частин 11 та 15 статті 120 ЗК України кореспондує лише обов`язок ради передати земельну ділянку в користування виключно під самим об`єктом незавершеного будівництва та виключно з мінімально необхідним розміром земельної ділянки, яка згідно нормативів є мінімально необхідною для обслуговування/добудови існуючого об`єкту незавершеного будівництва.

З цих підстав заявляючи вимоги щодо спірних земельних ділянок та рішень ради, позивач повинен був довести суду належними доказами, що спірні земельні ділянки площею 1,1390 га та 0,0636 га, які перебували в оренді в попереднього забудовника є мінімально-необхідними для розміщення та обслуговування набутого у власність позивача об`єкту незавершеного будівництва, площею забудови лише 1616 кв.м. та лише 16,12-відсотковою готовністю.

Доведення вказаних обставин знаходиться в безпосередньому причинно-наслідковому зв`язку з встановленням обставин правомірності дій ради щодо поділу земельних ділянок наданих попередньому забудовнику, незважаючи на встановлений судом факт припинення договорів оренди.

Разом з цим, суд констатує, що позивачем не надано суду доказів того, що для обслуговування об`єкту незавершеного будівництва, набутого ним у власність, з відсотком готовності 16,12 %, земельні ділянки з кадастровими номерами 3210500000:10:005:0011 та 3210500000:10:005:0008, які відповідно до договорів від 2007 року передавалися в оренду попередньому забудовнику, є мінімально необхідними для розміщення та обслуговування об`єкту незавершеного будівництв, площею забудови 1616 кв.м, власність на який набута позивачем.

Також судом враховано, що позивачем не надано доказів направлення раді на погодження істотних умов проекту договору, який останній просить визнати укладеним. Так само відсутні докази того, що позивач звертаючись до ради надавав останній обгрунтування того, що спірні ділянки є мінімально необхідним розміром ділянки, яка повинна бути передана в користування в силу положень ч. 11 та 15 статті 120 ЗК України

Відтак, суд констатує наявність у позивача презюмованого законом права користування земельною ділянкою під об`єктом незавершеного будівництва, водночас задоволення позовних вимог у наведеній редакції призведе до порушення балансу інтересів приватної особи позивача та територіальної громади від імені якої діє Бориспільська міська рада і третьої особи, що є неприпустимим з огляду на недоведеність позовних вимог у заявленій редакції.

З огляду на викладене, не доведеними є доводи позивача про факт наявності порушень при прийняття радою оскаржуваних рішень та факт створення радою перешкод щодо реалізації прав позивача, які гарантовані законом, а відтак у суду відсутні підстави для задоволення всіх вимог позивача.

Враховуючи вищенаведене, а також те, що положеннями п. 3 ч. 2 ст. 129 Конституції України однією з засад судочинства визначено змагальність сторін та свободу в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, господарський суд вважає, що судом, в межах наданих повноважень, створені належні умови для реалізації сторонами своїх процесуальних прав щодо доказів та доводів.

Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів сторін та їх відображення у судовому рішенні, суд спирається на висновки, яких дійшов Європейський суд з прав людини у рішенні від 18.07.2006 у справі "Проніна проти України", в якому Європейський суд з прав людини зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.

Поряд з цим, за змістом п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень та висновків Європейського суду з прав людини, викладених у рішеннях у справах "Трофимчук проти України", "Серявін та інші проти України" обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Пунктом 12 частини 3 статті 2 ГПК України закріплено, що основними засадами (принципами) господарського судочинства є, зокрема, відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення.

Судові витрати відповідно до статті 123 ГПК України складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи на професійну правничу допомогу та інших витрат, що пов`язані з вчиненням сторонами необхідних процесуальних дій. За змістом статті 129 ГПК України судові витрати, пов`язані з розглядом справи покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Оскільки судом відмовлено у задоволенні позову у повному обсязі витрати позивача, що пов`язані з розглядом спору залишаються за позивачем.

Керуючись ст.ст. 129, 233, 236 - 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

в и р і ш и в :

В задоволенні позову відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили в порядку ст. 241 ГПК України.

Рішення підлягає оскарженню в порядку та строки, визначені статтями 254-256 ГПК України.

Повний текст рішення складено та підписано 16.05.2024.

Суддя А.Ф. Черногуз