Ухвала

від 13.01.2025 по справі 911/3790/23

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

13 січня 2025 року

м. Київ

cправа № 911/3790/23

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду: Краснова Є. В. - головуючого, Мачульського Г. М., Рогач Л. І.,

розглянувши матеріали касаційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Бізнес Сіті Груп" на постанову Північного апеляційного господарського суду від 09.10.2024 (колегія суддів: Агрикова О. В., Мальченко А. О., Козир Т. П.) і рішення Господарського суду Київської області від 23.04.2024 (суддя Черногуз А. Ф.) у справі

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Бізнес Сіті Груп" до відповідачів: 1) Бориспільської міської ради, 2) Виконавчого комітету Бориспільської міської ради, третя особа, які не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача Комунальне підприємство "Виробниче управління комунального господарства", про усунення перешкод у користуванні земельними ділянками шляхом визнання недійсними рішень та визнання права користування, визнання укладеним договору оренди землі у запропонованій позивачем редакції,

ВСТАНОВИВ:

У 2023 році Товариство з обмеженою відповідальністю "Бізнес Сіті Груп" (далі - ТОВ "Бізнес Сіті Груп") звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Бориспільської міської ради та Виконавчого комітету Бориспільської міської ради про:

- усунення перешкоди в користуванні земельною ділянкою кадастровий номер 3210500000:10:005:0011 та кадастровий номер 3210500000:10:005:0008 загальною площею 1,202 га шляхом визнання недійсним рішення Бориспільської міської ради від 14.07.2015 №5548-65-VI, рішення Бориспільської міської ради від 08.09.2015 №5545-66-VI, рішення Бориспільської міської ради від 08.09.2015 №5630-66-VI, рішення Бориспільської міської ради від 14.09.2021 №1070-13-VІІI зі скасуванням державної реєстрації земельних ділянок з кадастровими номерами 3210500000:10:005:0018, 3210500000:10:005:0019, 3210500000:10:005:0020, 3210500000:10:005:0091 і закриттям Поземельних книг зі цих скасуванням кадастрових номерів;

- визнання за ТОВ "Бізнес Сіті Груп" права користування земельними ділянками кадастровий номер 3210500000:10:005:0011 та 3210500000:10:005:0008 і зобов`язання Бориспільської міської ради передати ТОВ "Бізнес Сіті Груп" у користування земельні ділянки кадастровий номер 3210500000:10:005:0011 та 3210500000:10:005:0008, і вважати укладеним договір оренди землі у редакції долученій до позовної заяви.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що Бориспільська міська рада та виконавчий комітет Бориспільської міської ради протиправно та безпідставно ухиляються від виконання своїх обов`язків, передбачених імперативною нормою статті 120 Земельного кодексу України.

В подальшому 25.01.2024 позивачем було подано заяву про зміну предмету позову, відповідно до якої останній просив суд першої інстанції:

- визнати недійсним рішення Бориспільської міської ради від 14.07.2015 № 5548-65-VI, рішення Бориспільської міської ради від 08.09.2015 №5545-66-VI, рішення Бориспільської міської ради від 08.09.2015 № 5630-66-VI, рішення Бориспільської міської ради від 14.09.2021 № 1070-13-VІІI зі скасуванням державної реєстрації земельних ділянок за кадастровими номерами 3210500000:10:005:0018, 3210500000:10:005:0019, 3210500000:10:005:0020, 3210500000:10:005:0091 і закриттям Поземельних книг зі скасуванням цих кадастрових номерів,

- зобов`язати Бориспільську міську раду передати ТОВ "Бізнес Сіті Груп" у користування земельні ділянки кадастровий номер 3210500000:10:005:0011 та 3210500000:10:005:0008 і вважати укладеним договір оренди землі у редакції долученої до заяви про зміну предмета позову.

Ухвалою від 29.01.2024 задоволено клопотання позивача про залучення Комунального підприємства "Виробниче управління комунального господарства" в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача.

23.04.2024 Господарський суд Київської області ухвалив рішення, залишене без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 09.10.2024, повний текст якої складений 15.10.2024, про відмову у задоволенні позову.

04.11.2024 ТОВ "Бізнес Сіті Груп" звернулося до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанцій та прийняти нове - про задоволення позову. Крім того, скаржник заявив клопотання про визнання поважними причин пропуску строку на касаційне оскарження та поновлення строку на подання касаційної скарги.

Оскільки касаційна скарга не відповідала вимогам статті 290 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), то ухвалою Верховного Суду від 18.11.2024 її залишено без руху на підставі частини другої статті 292 ГПК України з наданням скаржнику можливості подати докази сплати судового збору у розмірі 47 238,40 грн та докази надсилання копій касаційної скарги і доданих до неї документів відповідачу-1. Для усунення зазначених в цій ухвалі недоліків суд встановив скаржнику десятиденний строк з дня її вручення.

19.11.2024 до Верховного Суду надійшла заява позивача про виправлення описки, в якій скаржник висловив незгоду з мотивами прийнятої ухвали від 18.11.2024 та просив внести до неї виправлення. Заява обґрунтована тим, що скаржник вважає неправильним викладений Верховним Судом в ухвалі розрахунок суми судового збору, що підлягає сплаті за подання касаційної скарги. Також скаржник зазначив, що звільняється від обов`язку надсилання копій документів відповідачу-1 - Бориспільській міській раді, оскільки цей учасник справи не зареєстрував свій електронний кабінет.

26.11.2024 до Верховного Суду надійшла заява ТОВ "Бізнес Сіті Груп" про виконання ухвали суду. До заяви додані докази надсилання копій касаційної скарги і доданих до неї документів відповідачу-1, а також докази сплати судового збору у розмірі 26 840,00 грн. Скаржник зазначив, що подає докази сплати судового збору за розгляд касаційної скарги, виходячи зі ставки судового збору 200 % від суми, обрахованої Господарським судом Київської області під час вирішення питання про відкриття провадження у справі.

Отже, скаржник фактично усунув недоліки касаційної скарги лише в частині надсилання копій касаційної скарги і доданих до неї документів відповідачу-1. Вимоги ухвали від 18.11.2024 в частині сплати судового збору у встановленому законом розмірі скаржником були проігноровані.

12.12.2024 Верховний Суд постановив ухвалу, якою відмовив у задоволенні заяви ТОВ "Бізнес Сіті Груп" про виправлення описки в ухвалі від 18.11.2024 про залишення касаційної скарги без руху, а касаційну скаргу повернув скаржнику, оскільки останній не повністю усунув недоліки касаційної скарги у встановлений судом строк, а саме сплачена скаржником сума судового збору у розмірі 26 840,00 грн була на 20 398,40 грн меншою, ніж встановлено законом.

17.12.2024 ТОВ "Бізнес Сіті Груп" повторно звернулося до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить скасувати зазначені вище судові рішення, та прийняти нове - про задоволення позову. Крім того, скаржник подав заяву про визнання поважними причин пропуску строку на касаційне оскарження та поновлення такого строку.

Обґрунтовуючи заяву про визнання поважними причин пропуску строку на касаційне оскарження та поновлення такого строку, скаржник послався на об`єктивні обставини, у яких перебував та які давали скаржнику підстави для того, аби діяти саме в обраний ним спосіб, суб`єктивно сприймались скаржником як обачлива і добросовісна поведінка.

При цьому, до повторно поданої касаційної скарги ТОВ "Бізнес Сіті Груп" було додано докази виконання вимог ухвали Суду від 18.11.2024 щодо сплати судового збору у встановленому законом розмірі, а саме: позивач сплатив 20 398,40 грн відповідно до платіжної інструкції № 139 від 17.12.2024.

Згідно з протоколом передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 17.12.2024 справу передано на розгляд колегії суддів у складі: Краснова Є. В. - головуючого, Рогач Л. І., Мачульського Г. М.

20.12.2024 Верховний Суд постановив ухвалу, якою визнав неповажними названі вище причини пропуску ТОВ "Бізнес Сіті Груп" строку на касаційне оскарження та залишив касаційну скаргу без руху для усунення протягом десяти днів з дня її вручення недоліків шляхом подання суду клопотання (заяви) про поновлення строку на касаційне оскарження з наведенням інших поважних причин пропуску такого строку.

23.12.2024 скаржник направив до Верховного Суду клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження, подане з метою усунення недоліків касаційної скарги.

У клопотанні скаржник просить врахувати обставини явної невизначеності, в яких перебував скаржник та суперечливості фактів, що безпосередньо впливали на поведінку скаржника. Крім того, такі обставини діяли тривалий час, натомість належні процесуальні рішення скаржник повинен був ухвалити в умовах дефіциту часу у межах наданого Верховним Судом строку на усунення недоліків, керуючись у тому числі рішеннями попередніх судових інстанцій, щодо яких у скаржника існують істотні сумніви щодо законності та правосудності. Скаржник зазначив також, що суд першої інстанцій визначив для позивача розмір судового збору для сплати, виходячи зі змісту заявлених позовних вимог, що підтверджено судом апеляційної інстанції під час обрахунку ним розміру до сплати судового збору в апеляційному провадженні. Оскільки місцевий суд визнав цей алгоритм достатнім для покладання на позивача обов`язку зі сплати судового збору, позивач міг очікувати, що запропонованого обома судами у межах цієї самої справи алгоритму розрахунку судового збору буде достатньо і для касаційного суду. У позивача не було і не могло виникнути ніяких сумнівів у цьому контексті під час підготовки до подання касаційної скарги.

ТОВ "Бізнес Сіті Груп" зазначило, що помилковість обрахунку скаржником судового збору є наслідком не суб`єктивного сприйняття та тлумачення норм процесуального права самим скаржником, а ґрунтується на висновках та процесуальній діяльності судів, що формалізована у судових рішеннях, які набули законної сили та підпорядковані положенням статті 129-1 Конституції України. Тому наведені Верховним Судом в ухвалі про залишення касаційної скарги без руху розрахунки обачно у тих обставинах, що склались, були сприйняті скаржником як такі, що є наслідком математичної помилки, а тому потребували звернення із заявою про виправлення. Водночас скаржник не заперечує приписи щодо обов`язковості сплати судового збору, а тому у межах визначеного Верховним Судом строку сплатив судовий збір, у тому числі задля демонстрації наміру дотримуватись закону та рішимості реалізувати право на касаційне оскарження, а також сподіваючись на те, що у разі відмови Верховного Суду у задоволенні заяви про виправлення описки касаційний суд надасть скаржнику додатковий розумний строк на доплату судового збору саме у тому розмірі, що наведений в ухвалі про залишення касаційної скарги без руху. Крім того, скаржник просив врахувати, що ним недвозначно продемонстровано добросовісне ставлення до реалізації ним права на касаційне оскарження й вжито усіх можливих та залежних від нього заходів з метою усунення недоліків касаційної скарги, які стали підставою для повернення вперше поданої касаційної скарги, і такі недоліки фактично усунуті станом на момент повторного звернення з касаційною скаргою у межах декількох днів від дня повернення касаційної скарги, тобто у межах розумного строку.

Розглянувши аргументи скаржника на підтвердження поважності причин пропуску строку на касаційне оскарження, колегія суддів дійшла висновку, що такі причини не можуть вважатися поважними з огляду на таке.

Зі змісту статей 118, 119 ГПК України вбачається, що законодавець не передбачив обов`язку суду автоматично відновлювати пропущений строк за наявності відповідного клопотання заявника, оскільки у кожному випадку суд має чітко визначити, з якої саме поважної причини такий строк було порушено скаржником та чи підлягає він відновленню. Як свідчить правовий аналіз норм чинного процесуального законодавства, господарський суд може відновити пропущений процесуальний строк лише у виняткових випадках, тобто причини відновлення таких строків повинні бути не просто поважними, але й мати такий характер, не зважати на який було б несправедливим і таким, що суперечить загальним засадам законодавства (аналогічний правовий висновок сформульовано в постанові Верховного Суду від 30.07.2020 у справі № 910/15481/17).

У клопотанні про поновлення строку на касаційне оскарження скаржник вказує що за подібних обставин судом касаційної інстанції строк на касаційне оскарження поновлювався скаржникам, на підтвердження чого посилається, зокрема, на ухвали Верховного Суду від 19.02.2018 у справі № 530/357/17, від 12.02.2024 у справі № 916/533/23 та від 08.01.2024 у справі № 910/9644/22.

Проте колегія суддів звертає увагу, що підстави повернення касаційних скарг і обставини такого повернення були відмінними у справах, на які посилається скаржник, у порівнянні з даною справою. У вказаних скаржником справах дії заявників були спрямовані на усунення недоліків касаційних скарг, на відміну від дій скаржника у цій справі.

Скаржник вперше звернувся із касаційною скаргою у цій справі в межах встановленого законом строку на касаційне оскарження, однак ухвалою Верховного Суду від 12.12.2024 цю касаційну скаргу було повернуто у зв`язку з тим, що скаржник не усунув недоліки касаційної скарги у встановлений судом строк, зокрема, не сплатив судовий збір у розмірі, встановленому законом відповідно до ухвали суду касаційної інстанції.

При цьому невиконання позивачем вимог ухвали від 18.11.2024 щодо надання доказів сплати судового збору у розмірі 47 238,40 грн не можна вважати добросовісною та обачною поведінкою скаржника, адже відповідно до статті 18 ГПК України судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання.

Так, у заяві про виконання ухвали суду від 18.11.2024 ТОВ "Бізнес Сіті Груп" зазначило, що подало докази сплати судового збору за розгляд касаційної скарги, виходячи зі ставки судового збору 200 % від суми, обрахованої Господарським судом Київської області під час вирішення питання про відкриття провадження у справі.

Водночас процесуальні дії скаржника у їх сукупності: подання скаржником заяви про виправлення описки, в якій останній висловив незгоду з мотивами прийнятої ухвали Верховного Суду від 18.11.2024 та подальше виконання ухвали Господарського суду Київської області замість ухвали Верховного Суду в частині визначення розміру судового збору, який підлягає сплаті за подання касаційної скарги, очевидно були направлені на оскарження ухвали Верховного Суду, яка оскарженню не підлягає. Більше того посилання скаржника на те, що за результатами вчинених ним процесуальних дій він мав правомірні очікування на встановлення йому Верховним Судом додаткового строку на усунення недоліків касаційної скарги не ґрунтуються на положеннях процесуального законодавства.

Колегія суддів виходить з того, що у разі поновлення скаржнику строку на касаційне оскарження, поважні об`єктивні підстави для чого у скаржника відсутні, судовий збір за подання касаційної скарги у наведеному в ухвалі від 18.11.2024 розмірі, який мав бути сплачений скаржником у відповідності до закону до 29.11.2024 фактично продовжується до 17.12.2024 без належної правової підстави, що ставить скаржника у нерівне привілейоване становище перед іншими учасниками судового процесу.

Крім того, колегія суддів зазначає, що відповідно до статті 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Згідно з положеннями частин першої-другої статті 18 ГПК України судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України. Невиконання судового рішення є підставою для відповідальності, встановленої законом.

Отже, однією з основних засад судочинства є обов`язковість судового рішення (пункт 9 частини першої статті 129 Конституції України). Аналогічне положення міститься у пункті 7 частини третьої статті 2 ГПК України.

Принцип обов`язковості судового рішення є однією із важливих складових принципу правової визначеності, а також права на справедливий суд, закріпленого, зокрема, у статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Обов`язковість судового рішення означає, що таке рішення буде виконано своєчасно, належним чином та у повному обсязі.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 232 ГПК України судовими рішеннями є, зокрема, ухвали.

Таким чином, приписи ухвали від 18.11.2024 були обов`язковими для виконання скаржником. Суд чітко та зрозуміло виклав підстави залишення касаційної скарги ТОВ "Бізнес Сіті Груп" без руху та встановив спосіб та строк для усунення зазначених у цій ухвалі недоліків.

Отже, можливість своєчасного виконання вимог ухвали від 18.11.2024 залежала виключно від самого заявника, тобто мала суб`єктивний характер.

Верховний Суд неодноразово зазначав, що можливість поновлення пропущеного процесуального строку пов`язується з наявністю саме об`єктивних поважних причин його пропуску. Поважними причинами визнаються лише такі обставини, які є об`єктивно непереборними та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій, а тому колегія суддів не вважає наведені скаржником обставини у заяві поважними і такими, що дають підстави для поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, оскільки вони мають суб`єктивний характер та залежали лише від самого скаржника, який реалізовував свої права на власний розсуд.

Разом з тим об`єктивних обставин, які не залежали від волевиявлення скаржника, та могли б вплинути на пропуск встановленого процесуального строку на касаційне оскарження скаржник не навів.

З огляду на викладене, колегія суддів визнає неповажними підстави, наведені ТОВ "Бізнес Сіті Груп" у клопотанні про поновлення строку на касаційне оскарження, поданому з метою усунення недоліків касаційної скарги.

Відповідно до пункту 4 частини першої статті 293 ГПК України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на касаційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на касаційне оскарження визнані судом неповажними.

З урахуванням викладеного Верховний Суд дійшов висновку про відмову у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ТОВ "Бізнес Сіті Груп" на постанову Північного апеляційного господарського суду від 09.10.2024 і рішення Господарського суду Київської області від 23.04.2024.

Керуючись статтями 234, 235, 288, 290, 292, 293 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд

УХВАЛИВ:

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Бізнес Сіті Груп" на постанову Північного апеляційного господарського суду від 09.10.2024 і рішення Господарського суду Київської області від 23.04.2024 у справі № 911/3790/23.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Суддя Є. В. Краснов

Суддя Г. М. Мачульський

Суддя Л. І. Рогач