ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
======================================================================
УХВАЛА
15 травня 2024 року Справа № 910/2472/24
м.Миколаїв
Господарський суд Миколаївської області у складі судді Мавродієвої М.В.,
розглянувши матеріали
за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «ФЕС Тернівська»,
до відповідача: Російська Федерація в особі Міністерства юстиції Російської Федерації,
про: відшкодування збитків у розмірі 42734197,60 грн,-
в с т а н о в и в:
Товариство з обмеженою відповідальністю «ФЕС Тернівська» звернулося до Господарського суду міста Києва з позовною заявою б/н від 29.02.2024, в якій просить суд стягнути з Російської Федерації в особі Міністерства юстиції Російської Федерації на його користь збитки з яких: реальних збитків, завданих пошкодженням майна позивача на суму 571019,05 доларів США, упущеної вигоди на суму 21035767,86 грн; а також моральну шкоду, що полягає у втраті ділової репутації.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 05.03.2024 матеріали вказаної позовної заяви передано на розгляд до Господарського суду Миколаївської області.
Згідно протоколу автоматизованого розподілу даної судової справи між суддями Господарського суду Миколаївської області від 10.05.2024 дану справу призначено головуючому судді Мавродієвій М.В.
Дослідивши матеріали позовної заяви та додані до неї документи, суд дійшов висновку про залишення позовної заяви без руху, виходячи з наступного.
За змістом ч.3 ст.162 ГПК України, позовна заява повинна містити, серед іншого, виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; правові підстави позову; зазначення ціни позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці; обґрунтований розрахунок сум, що стягуються чи оспорюються.
Так, ціна позову визначена в розмірі 42734197,60 грн, однак, у прохальній частині позову позивач просить стягнути іншу суму, а саме: 571019,05 доларів США реальних збитків та 21035767,86 грн упущеної вигоди, що явно відрізняється від ціни позову.
Зважаючи на наведене, у порушення вимог п.3) ч.3 ст.162 ГПК України, позивачем неправильно визначено ціну позову.
Також, позивачем до позову не додано обґрунтованого розрахунку розміру заявлених до стягнення сум завданих збитків, в тому числі, рельних збитків, упущеної вигоди та моральної шкоди; не наведено доводів, з чого позивач виходив при визначенні вказаних сум з посиланням на конкретні докази, що підтверджують відповідні розрахунки; не надано правового обґрунтування вимог щодо стягнення упущеної вигоди та моральної шкоди, не вказано якими нормами права регулюються вказані відносини.
Заявляючи вимогу про стягнення моральної шкоди позивач взагалі не визначив розмір таких вимог, не надав їх розрахунку, не зазначив доказів, якими такий розрахунок підтверджується.
Крім того, суд звертає увагу позивача, що за змістом ч.ч.1, 3 ст.533 ЦК України, грошове зобов`язання має бути виконане у гривнях. Використання іноземної валюти, а також платіжних документів в іноземній валюті при здійсненні розрахунків на території України за зобов`язаннями допускається у випадках, порядку та на умовах, встановлених законом.
Згідно п.3.4 постанови Пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» №18 від 26.12.2011, при визначенні ціни позову, поданого в іноземній валюті, необхідно виходити з тієї валюти, в якій провадились чи повинні бути проведені розрахунки між сторонами.
У той же час із позову вбачається, що між сторонами відсутні будь-які господарські відносини, зокрема зовнішньоекономічні відносини, за якими розрахунки здійснюються чи можуть бути здійснені в іноземній валюті. Тобто позивач не обґрунтував своїх вимог про стягнення збитків, заявлених в іноземній валюті - доларах США.
Згідно ч.1 ст.174 ГПК України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 162, 164, 172 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що позивачем при поданні позову не дотримано вимог ст.162 ГПК України, що відповідно до вимог ч.1 ст.174 ГПК України є підставою для залишення позовної заяви без руху з наданням строку для усунення вказаних недоліків.
Керуючись ст.ст.174, 234, 235 ГПК України, суд,-
УХВАЛИВ:
1. Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «ФЕС Тернівська» б/н від 29.02.2024 про стягнення з Російської Федерації в особі Міністерства юстиції Російської Федерації збитків у розмірі 42734197,60 грн, - залишити без руху.
2. Позивачу усунути встановлені при поданні позовної заяви недоліки не пізніше 10 днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
3. Роз`яснити позивачу, що при невиконанні вимог даної ухвали, позовна заява вважається неподаною та повертається заявнику.
Ухвала суду, у відповідності до ч.2 ст.235 ГПК України, набирає законної сили з моменту її підписання суддею. Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя М.В.Мавродієва
Суд | Господарський суд Миколаївської області |
Дата ухвалення рішення | 15.05.2024 |
Оприлюднено | 20.05.2024 |
Номер документу | 119098926 |
Судочинство | Господарське |
Категорія | Справи позовного провадження Справи у спорах, щодо недоговірних зобов’язань про відшкодування шкоди |
Господарське
Господарський суд Миколаївської області
Мавродієва М.В.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні