Ухвала

від 01.05.2024 по справі 925/1121/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

18005, м. Черкаси, бульвар Шевченка, 307, тел. канцелярії (0472) 31-21-49, inbox@ck.arbitr.gov.ua

ДОДАТКОВА УХВАЛА

"01" травня 2024 р.

м. Черкаси справа № 925/1121/23

Господарський суд Черкаської області в складі головуючого судді Костянтина ДОВГАНЯ, з секретарем судового засідання ДЯЧЕНКО Тетяною, за участю представників: позивача не з`явився, відповідача не з`явився, розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Черкаси заяву представника Товариства з обмеженою відповідальністю Компанія НІКО-ТАЙС адвоката Олександра Грищенка про розподіл судових витрат у справі №925/1121/23 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Компанія НІКО-ТАЙС до Фізичної особи підприємця Якименко Наталії Віленівни про стягнення 31 000,00 грн,

УСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду Черкаської області від 12 грудня 2023 року позов задоволено повністю.

Представник Товариства з обмеженою відповідальністю Компанія НІКО-ТАЙС адвокат Олександр ГРИЩЕНКО звернувся до суду зі скаргою від 09.03.2024 №09-1/03 на бездіяльність державного виконавця Першого відділу державної виконавчої служби у м. Черкаси Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ).

Ухвалою суду від 27 березня 2024 року за клопотанням Товариства з обмеженою відповідальністю Компанія НІКО-ТАЙС провадження у скарзі представника Товариства з обмеженою відповідальністю Компанія НІКО-ТАЙС адвоката Олександра ГРИЩЕНКА від 09.03.2024 №09-1/03 на бездіяльність державного виконавця Першого відділу державної виконавчої служби у м. Черкаси Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) у справі №925/1121/23 закрито.

17 квітня 2024 року до Господарського суду Черкаської області надійшла заява представника Товариства з обмеженою відповідальністю Компанія НІКО-ТАЙС адвоката Олександра Грищенка №13-1/04 від 13.04.2024 про розподіл судових витрат понесених ним на професійну правничу допомогу у сумі 8 000,00 грн. за розгляд скарги вих.№09-1/03 від 09 березня 2024 року Товариства з обмеженою відповідальністю Компанія Нотапс на бездіяльність державного виконавця Першого ВДВС у місті Черкаси Центрального МРУ Міністерства Юстиції (місто Київ).

Ухвалою суду від 26 квітня 2024 року заяву про розподіл судових витрат прийнято до розгляду і призначено судове засідання з її розгляду.

23 квітня 2024 року від Першого відділу державної виконавчої служби у м. Черкаси Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) до суду надійшло клопотання про зменшення судових витрат.

Клопотання вмотивовано тим, що:

- розмір витрат на професійну правничу допомогу у даній справі у розмірі 8 000,00 грн. значно завищений;

-пункт 3.8 договору про надання адвокатських послуг передбачає визначення розміру гонорару адвоката у випадку прийняття позитивного рішення на користь Замовника (задоволення повністю та/або частково вимог Замовника). У договорі взагалі не йдеться про гонорар в разі закриття провадження в зв`язку з відсутністю предмету спору або у разі відмови позивача від позову;

-скаржником не надано до суду підтвердження здійснення ним витрат (квитанції про оплату) на суму 8 000,00 грн.

В засідання представники сторін не з`явилися.

Дослідивши заяву представника Товариства з обмеженою відповідальністю Компанія НІКО-ТАЙС адвоката Олександра Грищенка про розподіл судових витрат, оцінивши їх у сукупності суд вважає заяву такою, що підлягає задоволенню частково з таких підстав.

26.02.2024 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Ніко Тайс» (замовником) і адвокатом Грищенко Олександром Миколайовичем (виконавцем) був укладений договір про надання адвокатських послуг (правової допомоги) № 26-02-2024/1 (далі - Договір), відповідно до умов якого виконавець зобов`язався надати замовнику правову допомогу щодо аналізу правовідносин між позивачем та ФОП Якименко Н.В. (ідентифікаційний код НОМЕР_1 ) (боржник) та Першим ВДВС у місті Черкаси Центрального МРУ Міністерства юстиції (м. Київ), котрі виникли під час виконання примусового виконання наказу Господарського суду Черкаської області від 15 січня 2024 року по справі №925/1121/23, виданого на примусове виконання Рішення Господарського суду Черкаської області від 12 грудня 2023 року по справі №925/1121/23, котре набрало законної сили, надання консультацій з приводу можливого, законодавчо доцільного та обґрунтованого вжиття заходів Першим ВДВС у місті Черкаси Центрального МРУ Міністерства юстиції (м. Київ), направлених на примусове виконання наказу Господарського суду Черкаської області від 15 січня 2024 року по справі №925/1121/23 про стягнення із Боржника безспірного розміру грошових коштів, консультації з питань практичного застосування норм виконавчого, виконавчо процесуального та господарського процесуального законодавства із врахуванням останніх змін та доповнень, що стосуються зазначених правовідносин та підстав їх виникнення, підготовки, написання та подання до господарського суду відповідної скарги на дії та/або бездіяльність державного виконавця Першого ВДВС у місті Черкаси Центрального МРУ Міністерства юстиції (м. Київ) під час примусового виконання наказу Господарського суду Черкаської області від 15 січня 2024 року по справі №925/1121/23, виданого на примусове виконання рішення Господарського суду Черкаської області від 12 грудня 2023 року по справі №925/1121/23, котре набрало законної сили, при наявності підстав для такого заходу, представництві інтересів Замовника у суді під час розгляду судової справи за поданою скаргою, здійснення інших процесуальних заходів направлених на виконання умов та обов`язків Виконавця за даним договором.

П.1.2 цього Договору сторони зазначили, що правова допомога за цим Договором вважається наданою та виконаною з моменту підписання уповноваженими представниками Сторін Акту здачі-приймання виконаних робіт щодо надання правової допомоги.

П.1.3 Договору сторони погодили, що відповідний перелік видів правової допомоги (послуг) згідно умов даного Договору, є не остаточний, та може бути сторонами відповідно збільшено на власний розсуд та за необхідності. Повний та остаточний перелік виконаних робіт та наданих послуг за відповідний період їх виконання/здійснення визначається в акті здачі-приймання виконаних робіт (наданих послуг) щодо надання правової допомоги у відповідності до умов даного Договору.

Розділом 3 визначений порядок розрахунків по Договору.

За умовами п.3.1 Договору сторони погодили, що вартість виконання передбачених цим Договором комплексу правових послуг та робіт визначається в актах здачі-приймання виконаних робіт (наданих послуг) щодо надання адвокатських послуг, виходячи із того, що вартість однієї години роботи Виконавця складає 1 500,00 грн. (включаючи всі витрати (поштові, комісійні, банківські, транспортні, тощо) по підготовці матеріалів у відповідності до пункту 1.1. Договору). При цьому сторонами враховано як середній розмір вартості аналогічного роду здійснення комплексу правових послуг та робіт в регіонах України, так і рекомендовані ставки аналогічного роду здійснення комплексу правових послуг та робіт, котрі пропонуються Радами Адвокатів відповідного регіону та/або Радами Адвокатів регіону найближчого до місця надання послуг (виконання робіт).

П.3.2 Договору передбачено порядок оплати вартості наданих послуг наступним чином: 100% вартості наданих послуг та/або виконаних робіт відповідно до акту здачі прийняття виконаних та наданих послуг, оплачуються протягом 30-ти календарних днів з дня проголошення/прийняття судового рішення за результатами завершення розгляду судом справи №925/1121/23 за скаргою Замовника на дії та /або бездіяльність державного виконавця Першого ВДВС у місті Черкаси Центрального МРУ Міністерства юстиції (м. Черкаси) під час примусового виконання наказу Господарського суду Черкаської області від 15 січня 2024 року по справі №925/1121/23, виданого на примусове виконання рішення Господарського суду Черкаської області від 12 грудня 2023 року по справі №925/1121/23, котре набрало законної сили.

П.3.8 цього Договору сторони узгодили та визначили, що розміром гонорару Виконавця у випадку прийняття позитивного рішення на користь замовника (задоволення повністю та/або частково вимог Замовника, у відповідності до пункту 1.1., 2.1. Договору) визначається на рівні до двох розмірів прожитого мінімуму для працездатних осіб.

В якості доказів понесених витрат позивач надав суду:

- Договір про надання адвокатських послуг (правової допомоги) № 26-02-2024/1 від 26.02.2024;

- Акт прийому-передачі документів від 26.02.2024;

- Акт здачі-приймання виконаних робіт щодо надання адвокатських послуг (правової допомоги) від 12.04.2024.

З Акту здачі-приймання виконаних робіт від 12.04.2024 вбачається, що загальна вартість вказаних послуг склала 8 000,00 грн (п.2 Акту). Вартість однієї години правової допомоги/роботи складала 1 500,00 гривень, кількість годин - 4 (п`ять), гонорар успіху становить -2 000,00 грн (п.2.1. Акту).

Також, замовник, на підставі пункту 3.2. Договору, 100% від вартості наданих виконавцем робіт та послуг зобов`язався сплатити - протягом 30-ти календарних днів з дня проголошення/ прийняття судового рішення за результатами завершення розгляду судом скарги у справі №925/1121/23 (п.3 Акту).

Статтею 15 ГПК України встановлено, що суд визначає в межах, встановлених цим Кодексом, порядок здійснення провадження у справі відповідно до принципу пропорційності, враховуючи: завдання господарського судочинства; забезпечення розумного балансу між приватними й публічними інтересами; особливості предмета спору; ціну позову; складність справи; значення розгляду справи для сторін, час, необхідний для вчинення тих чи інших дій, розмір судових витрат, пов`язаних із відповідними процесуальними діями, тощо.

Частиною 1 статті ст. 16 ГПК України, встановлено, що учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Згідно з ч. 2 названої статті, представництво у суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.

Статтею 123 ГПК України визначено види судових витрат. Судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати, зокрема, на професійну правничу допомогу (ч.ч. 1, 3 п. 1).

Відповідно до ч. 1 ст. 124 ГПК України, разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи. У разі неподання стороною попереднього розрахунку суми судових витрат, суд може відмовити їй у відшкодуванні відповідних судових витрат, за винятком суми сплаченого нею судового збору (ч. 2 ст. 124 ГПК України).

Проте, суд вважає, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

Аналогічні критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі ст.41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

За змістом частини четвертої статті 126 ГПК розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Відповідно до частини п`ятої статті 129 ГПК під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

Суд враховує правову позицію Великої Палати Верховного Суду, викладену у постанові від 16.11.2022 у справі №922/1964/21 про те, що учасник справи повинен деталізувати відповідний опис лише тією мірою, якою досягається його функціональне призначення - визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат. Надмірний формалізм при оцінці такого опису на предмет його деталізації, за відсутності визначених процесуальним законом чітких критеріїв оцінки, може призвести до порушення принципу верховенства права. У випадку встановленого договором фіксованого розміру гонорару сторона може доводити неспівмірність витрат у тому числі, але не виключно, без зазначення в детальному описі робіт (наданих послуг) відомостей про витрати часу на надання правничої допомоги. Зокрема, посилаючись на неспівмірність суми фіксованого гонорару зі складністю справи, ціною позову, обсягом матеріалів у справі, кількістю підготовлених процесуальних документів, кількістю засідань, тривалістю розгляду справи судом тощо.

Суд бере до уваги, що ні статтею 126, ні статтею 129 ГПК України також не передбачено, що неспівмірність розміру витрат на оплату послуг адвоката необхідно доводити одразу за всіма пунктами з переліку, визначеного частиною четвертою статті 126 чи частиною п`ятою статті 129 ГПК України.

Отже, у випадку встановленого договором фіксованого розміру гонорару сторона може доводити неспівмірність витрат у тому числі, але не виключно, без зазначення в детальному описі робіт (наданих послуг) відомостей про витрати часу на надання правничої допомоги, - зокрема, посилаючись на неспівмірність суми фіксованого гонорару зі складністю справи, ціною позову, обсягом матеріалів у справі, кількістю підготовлених процесуальних документів, кількістю засідань, тривалістю розгляду справи судом тощо.

Аналогічна правова позиція викладена в пунктах 146, 147 постанови Великої Палати Верховного Суду від 16.11.2022 у справі № 922/1964/21.

Суд також враховує правову позицію, викладену Великою Палатою Верховного Суду у справі № 904/4507/18 від 12.05.2020, яка полягає в тому, що не є обов`язковими для суду зобов`язання, які склалися між адвокатом та клієнтом, зокрема у випадку укладення ними договору, що передбачає сплату адвокату "гонорару успіху", у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат. Вирішуючи останнє, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і оцінювати їх необхідність.

Відповідно до частини першої статті 9 Конституції України чинні міжнародні договори, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України.

Статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" визначено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Суд акцентує, що Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) у рішенні (щодо справедливої сатисфакції) від 19 жовтня 2000 року у справі "Іатрідіс проти Греції" (Iatridis v. Greece, заява N 31107/96) ЄСПЛ вирішував питання обов`язковості для цього суду угоди, укладеної заявником зі своїм адвокатом стосовно плати за надані послуги, що співставна з "гонораром успіху". ЄСПЛ вказав, що йдеться про договір, відповідно до якого клієнт погоджується сплатити адвокату як гонорар відповідний відсоток суми, якщо така буде присуджена клієнту судом. Такі угоди, якщо вони є юридично дійсними, можуть підтверджувати, що у заявника дійсно виник обов`язок заплатити відповідну суму гонорару своєму адвокатові. Однак, угоди такого роду, зважаючи на зобов`язання, що виникли лише між адвокатом і клієнтом, не можуть зобов`язувати суд, який має оцінювати судові та інші витрати не лише через те, що вони дійсно понесені, але й ураховуючи також те, чи були вони розумними (§ 55).

Також суд виходить з того, що ЄСПЛ (див. mutatis mutandis рішення ЄСПЛ у справі "East/West Alliance Limited" проти України" від 23 січня 2014 року (East/West Alliance Limited v. Ukraine, заява N 19336/04, § 268)) присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, вказує, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, якщо вони були фактичними і неминучими, а їхній розмір обґрунтованим (п. 268).

Отже, визначаючи суму відшкодування, суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, зважаючи на конкретні обставини справи та фінансовий стан обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ), присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року.

У частині п`ятій статті 129 ГПК визначено критерії, керуючись якими суд може відступити від вказаного загального правила при вирішенні питання про розподіл витрат на правову допомогу та не розподіляти такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення, а натомість покласти їх на сторону, на користь якої ухвалено рішення.

Отже, суд приходить до переконання, що під час вирішення питання про розподіл судових витрат господарський суд, керуючись критеріями, що визначені частинами п`ятою-сьомою, дев`ятою статті 129 ГПК України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу.

У такому випадку суд, керуючись частинами п`ятою-сьомою, дев`ятою статті 129 зазначеного Кодексу, відмовляє стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні понесених нею на правову допомогу витрат повністю або частково, та, відповідно, не покладає такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення. При цьому, в судовому рішенні суд повинен конкретно вказати, які саме витрати на правову допомогу не підлягають відшкодуванню повністю або частково, навести мотивацію такого рішення та правові підстави для його ухвалення. Зокрема, вирішуючи питання розподілу судових витрат, господарський суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов`язаних зі сплатою судового збору, не повинен бути непропорційним до предмета спору. У зв`язку з наведеним, суд з урахуванням конкретних обставин може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи.

Такі критерії як обґрунтованість, пропорційність, співмірність розміру витрат на оплату послуг адвоката суд має враховувати як відповідно до частини четвертої статті 126 ГПК України, так і відповідно до частини п`ятої статті 129 цього Кодексу.

Тобто критерії, визначені частиною четвертою статті 126 ГПК України, враховуються за клопотанням заінтересованої сторони для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою наступного розподілу між сторонами за правилами частини четвертої статі 129 цього Кодексу. Водночас критерії, визначені частиною п`ятою статті 129 ГПК України, враховуються для здійснення безпосередньо розподілу всіх судових витрат, пов`язаних з розглядом справи, в тому числі і інших, передбачених частиною четвертою статті 129 ГПК України.

Така позиція випливає з правових висновків, які послідовно викладені у низці постанов Верховного Суду, зокрема у постанові Великої Палати Верховного Суду від 16.01.2022 у справі № 922/1964/21, у додатковій постанові Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі № 755/9215/15-ц, у постанові об`єднаної палати Верховного Суду у складі суддів Касаційного господарського суду від 03.10.2019 у справі №922/445/19, у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 01.08.2019 у справі № 915/237/18, від 24.10.2019 у справі № 905/1795/18, від 17.09.2020 у справі № 904/3583/19, від 18.03.2021 №910/15621/19, від 07.09.2022 у справі №912/1616/21 тощо.

Відтак, під час вирішення питання про розподіл витрат на професійну правничу допомогу, суд може як за клопотанням сторони, так і з власної ініціативи застосовувати критерії, що визначені у частинах п`ятій-сьомій статті 129 ГПК України. При цьому таке застосовування не є тотожним застосовуванню судом критеріїв, визначених у частині четвертій статті 126 ГПК України, де обов`язковою умовою є наявність клопотання іншої сторони.

Крім того, суд одночасно може застосувати як критерії, визначені статтею 126 ГПК України, так і критерії, передбачені статтею 129 ГПК України.

За змістом пункту 1 частини 2 статті 126, частини 8 статті 129 ГПК України розмір витрат на оплату професійної правничої допомоги адвоката встановлюється і розподіляється судом згідно з умовами договору про надання правничої допомоги при наданні відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, як уже сплаченої, так і тієї, що лише підлягає сплаті (буде сплачена) відповідною стороною або третьою особою.

Отже, витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено (пункт 1 частини 2 статті 126 цього Кодексу).

Дослідивши перелік і вартість послуг, наданих адвокатом Замовнику за договором про надання правової допомоги, з огляду на наведене вище, суд приходить до висновку про доведеність вказаних витрат.

Разом з тим, вирішуючи питання про співмірність заявлених відповідачем до стягнення з позивача судових витрат з сумою позову, складністю справи, суд з урахуванням норму статей 15, 126 ч. 4 ГПК України та, застосувавши критерії пропорційності і розумності, приходить до висновку, що вказаним критеріям відповідає сума 4 000,00 грн.

З огляду на викладені обставини і наведені норми законодавства суд клопотання представника відповідача про розподіл судових витрат задовольняє частково.

Керуючись ст.ст. 15, 16, 123, 126, 129, 221, 244 ГПК України, суд

УХВАЛИВ:

Заяву заяву представника Товариства з обмеженою відповідальністю Компанія НІКО-ТАЙС адвоката Олександра Грищенка про розподіл судових витрат у справі №925/1121/23 задовольнити частково.

Стягнути з Першого відділу державної виконавчої служби у місті Черкаси Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) (код ЄДРПОУ 34998129; проспект Хіміків, 50, каб. 301, м. Черкаси, 18018) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Компанія Ніко Тайс (проспект Академіка Глушкова, 40, офіс 315. м. Київ, 03187: вул. Академіка Заболотнього, 38, офіс 23, м. Київ, 03187, код ЄДРПОУ 38039872) 4 000,00 грн. (чотири тисячі гривень) витрат на професійну правничу допомогу.

Додаткова ухвала може бути оскаржена до Північного апеляційного господарського суду.

Додаткова ухвала складена 16.05.2024.

Суддя Костянтин ДОВГАНЬ