Ухвала

від 17.05.2024 по справі 380/11705/22

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

17 травня 2024 року

м. Київ

справа №380/11705/22

адміністративне провадження №К/990/16674/24

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду (далі - Суд):

судді-доповідача - Радишевської О.Р.,

суддів - Мацедонської В.Е., Смоковича М.І.,

перевіривши касаційну скаргу Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Рубчака», яка подана його представником - адвокатом Козаком Володимиром Івановичем, на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 28 березня 2023 року та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 19 березня 2024 року у справі №380/11705/22 за позовом Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Рубчака» до Головного управління Держпраці у Львівській області про визнання протиправним та скасування припису,

УСТАНОВИВ:

Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Рубчака» звернулося до суду з позовом до Головного управління Держпраці у Львівській області, в якому просило:

- скасувати пункти 8, 9, 10, 11 Припису Головного управління Держпраці у Львівській області від 22 лютого 2022 року «Про усунення виявлених порушень законодавства у сферах охорони праці, промислової безпеки, гігієни праці» ЛВ 0309/428/АПП/П.

Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 28 березня 2023 року, залишеним без змін постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 19 березня 2024 року, у задоволенні позову відмовлено.

29 квітня 2024 року до Суду надійшла касаційна скарга Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Рубчака», яка подана його представником - адвокатом Козаком Володимиром Івановичем, на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 28 березня 2023 року та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 19 березня 2024 року у справі №380/11705/22.

За правилами частини першої статті 334 КАС України за відсутності підстав для залишення касаційної скарги без руху, повернення касаційної скарги чи відмови у відкритті касаційного провадження суд касаційної інстанції постановляє ухвалу про відкриття касаційного провадження у справі.

Перевіряючи касаційну скаргу на відповідність вимогам процесуального закону, Суд дійшов висновку про залишення її без руху з огляду на таке.

Статтею 329 КАС України передбачено, що касаційна скарга на судове рішення подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі, якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється із дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом тридцяти днів із дня вручення йому такого судового рішення.

Строк на подання касаційної скарги також може бути поновлений у разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною п`ятою статті 333 цього Кодексу.

З оскаржуваної постанови Восьмого апеляційного адміністративного суду від 19 березня 2024 року вбачається, що її повний текст складено цього ж дня, а отже, останнім днем строку на її касаційне оскарження є 18 квітня 2024 року.

Касаційну скаргу направлено представником скаржника до Суду 26 квітня 2023 року, тобто з пропуском строку на касаційне оскарження.

У касаційній скарзі представник позивача зазначає, що копію оскаржуваної постанови суду апеляційної інстанції не було направлено судом ані йомі, ані позивачу, а з її змістом ознайомився у Єдиному державному реєстрі судових рішень лише 25 березня 2024 року. На підтвердження вказаних обставин скаржником не долучено до матеріалів касаційної скарги жодних доказів.

Суд зазначає, що питання поважності причин пропуску процесуального строку оцінюються судом на власний розсуд, в кожному конкретному випадку, з урахуванням обставин справи і належних доказів поважності пропуску процесуального строку на оскарження.

Належними доказами факту отримання копії судового рішення можуть бути, зокрема, поштовий конверт з відтиском штемпеля поштового відділення, довідка суду про дату видачі копії судового рішення тощо. У разі якщо скаржником копія оскаржуваного судового рішення не була ним отримана, належним доказом у такому випадку може бути довідка суду із зазначенням дати та способу направлення відповідного судового рішення або копія супровідного листа про направлення оскаржуваного судового рішення скаржнику.

З огляду на зазначене, за відсутності належних доказів, що підтверджують дату ознайомлення скаржника зі змістом оскаржуваного судового рішення або дату отримання останнім цього рішення, Суд не вбачає підстав визнавати поважними причини пропуску строку на касаційне оскарження.

Відповідно до частини третьої статті 332 КАС України касаційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 329 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку або якщо підстави, указані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху особа має право звернутися до суду касаційної інстанції із заявою про поновлення строків або вказати інші підстави для поновлення строку.

Відповідно до пункту 2 частини другої статті 330 КАС України (з урахуванням внесених до КАС України змін, які набрали чинності 18 жовтня 2023 року) у касаційній скарзі зазначаються, зокрема, відомості про наявність або відсутність Електронного кабінету.

Частиною шостою статті 18 КАС України (з урахуванням внесених до КАС України змін, які набрали чинності 18 жовтня 2023 року) унормовано, що адвокати, нотаріуси, державні та приватні виконавці, судові експерти, органи державної влади та інші державні органи, органи місцевого самоврядування реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в обов`язковому порядку. Інші особи реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в добровільному порядку.

Процесуальні наслідки, передбачені цим Кодексом, у разі звернення до суду з документом особи, яка відповідно до цієї частини зобов`язана зареєструвати Електронний кабінет, але не зареєструвала його, застосовуються судом також у випадках, якщо інтереси такої особи у справі представляє адвокат.

З аналізу наведених норм законодавства випливає, що Козак Володимир Іванович , як адвокат, який представляє інтереси скаржника у цій справі, відповідно до приписів статті 18 КАС України, зобов`язаний зареєструвати Електронний кабінет в ЄСІТС в обов`язковому порядку.

На підставі даних комп`ютерної програми «Діловодство спеціалізованого суду» Судом установлено, що адвокат Козак Володимир Іванович, як представник позивача, не зареєстрував Електронний кабінет в підсистемі ЄСІТС «Електронний суд».

Отже, аналіз матеріалів касаційної скарги свідчить про її невідповідність вимогам статті 330 КАС України, оскільки вона подана особою, яка, відповідно до частини шостої статті 18 цього Кодексу, зобов`язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його.

Крім того, відповідно до частини четвертої статті 330 КАС України до касаційної скарги додається документ про сплату судового збору.

У переліку додатків касаційної скарги зазначено, що до неї приєднано «квитанцію про сплату судового збору».

Водночас, під час розкриття конверта, у якому надійшла касаційна скарга, було виявлено, що квитанція про сплату судового збору у ньому відсутня, про що складено акт від 29 квітня 2024 року №380/11705/22/21806/24.

За змістом підпункту 3 пункту 3 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» ставка судового збору за подання до адміністративного суду касаційної скарги на рішення суду встановлена на рівні 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви.

Зі скарги та доданих до неї матеріалів убачається, що позивач у цій справі є юридичною особою і, звернувшись до суду в 2023 році, заявив одну вимогу немайнового характеру.

Відповідно до положень Закону України «Про Державний бюджет України на 2022 рік» станом на 01 січня 2022 року розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб становить 2481,00 грн.

Отже, розмір судового збору за подання цієї касаційної скарги складає 4962,00 (2481,00 грн х 200%).

Отже, скаржнику необхідно сплатити судовий збір у розмірі 3028,00 грн та надати суду докази на підтвердження його сплати.

Реквізити для сплати судового збору: отримувач коштів - ГУК у м. Києві/Печерс. р-н/22030102; код отримувача (код за ЄДРПОУ) - 37993783; банк отримувача - Казначейство України (ЕАП); номер рахунку отримувача (стандарт IBAN) - UA288999980313151207000026007; код класифікації доходів бюджету - 22030102; найменування податку, збору, платежу - судовий збір (Верховний Суд, 055); призначення платежу - *;101;

---

(код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків - фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та має відповідну відмітку у паспорті);Судовий збір, за позовом

---

(ПІБ чи назва установи, організації позивача), ВЕРХОВНИЙ СУД (назва відповідного касаційного суду, де розглядається справа, або Велика Палата Верховного Суду), номер справи, у якій сплачується судовий збір.

Також за правилами частини четвертої статті 328 КАС України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині першій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках:

1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;

2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;

3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;

4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами другою і третьою статті 353 цього Кодексу.

Аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що перелік підстав для касаційного оскарження судових рішень є вичерпним і касаційна скарга повинна бути обґрунтована виключно такими доводами.

Вимоги до форми та змісту касаційної скарги встановлено статтею 330 КАС України, відповідно до пункту 4 частини другої якої у касаційній скарзі зазначаються підстава (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 328 цього Кодексу підстави (підстав).

Перевіркою змісту касаційної скарги встановлено, що він зводиться до незгоди скаржника з рішенням судів першої та апеляційної інстанцій з підстав неправильного застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, викладу фактичних обставин справи, однак без належного обґрунтування підпунктів частини четвертої статті 328 КАС України, що суперечить вимогам статті 330 КАС України та перешкоджає вирішенню питання про відкриття касаційного провадження.

Також оскаржуючи судові рішення у справі, розглянутій за правилами спрощеного позовного провадження, відповідач не зазначає про наявність виняткових обставин, передбачених пунктом 2 частини п`ятої статті 328 КАС України, які є передумовою для перевірки вмотивованості підстав, передбачених частиною четвертою статті 328 КАС України.

Отже у разі не зазначення в касаційній скарзі підстав (підстави), на якій подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 328 цього Кодексу підстави (підстав) (пункт 4 частини другої статті 330 КАС України) така касаційна скарга має бути залишена без руху.

За таких обставин, відповідно до норм статей 169, 332 КАС України, касаційна скарга підлягає залишенню без руху з установленням скаржнику десятиденного строку з дня вручення копії цієї ухвали для усунення її недоліків шляхом: подання заяви про поновлення строку на касаційне оскарження, а також відповідних доказів на підтвердження викладених у заяві обставин; реєстрації електронного кабінету в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами; подання до суду документу про сплату судового збору у вказаному Судом розмірі та за належними реквізитами; касаційної скарги в новій редакції із зазначенням підстав (підстави), на яких подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 328 КАС України підстави (підстав), з належним її обґрунтуванням, а також обґрунтуванням наявності виняткових обставин, передбачених пунктом 2 частини п`ятої статті 328 КАС України.

Керуючись статтями 169, 332 КАС України, Суд

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Рубчака», яка подана його представником - адвокатом Козаком Володимиром Івановичем, на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 28 березня 2023 року та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 19 березня 2024 року у справі №380/11705/22 залишити без руху.

Надати скаржнику строк у десять днів із дня вручення копії цієї ухвали для усунення недоліку касаційної скарги, зазначеного у мотивувальній частині ухвали.

Роз`яснити, що у разі невиконання вимог цієї ухвали в установлений судом строк касаційна скарга буде повернута.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання, є остаточною та не може бути оскаржена.

Суддя-доповідач: Судді: О.Р. Радишевська В.Е. Мацедонська М.І. Смокович