Ухвала

від 17.05.2024 по справі 761/31966/15-к

КАСАЦІЙНИЙ КРИМІНАЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

17 травня 2024 року

м. Київ

справа № 761/31966/15-к

провадження № 51-2361ск20

Верховний Суд колегією суддів Третьої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:

головуючого ОСОБА_1 ,

суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,

розглянувши касаційну скаргу прокурора на вирок Шевченківського районного суду м. Києва від 23 жовтня 2023 року та ухвалу Київського апеляційного суду від 15 лютого 2024 року щодо ОСОБА_4 ,

встановив:

Прокурор звернувся до суду з касаційною скаргою на указані вище судові рішення щодо виправданої ОСОБА_4 , де стверджує про наявність підстав до їх скасування через істотне порушення вимог кримінального процесуального закону та неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність й призначення нового розгляду в суді першої інстанції.

Згідно з п. 4 ч. 2 ст. 427 КПК в касаційній скарзі має бути наведено обґрунтування вимог особи, яка подала касаційну скаргу, із зазначенням того, у чому полягає незаконність чи необґрунтованість судового рішення.

Посилаючись у касаційній скарзі на незаконність судового рішення, особа, яка подає касаційну скаргу, має вказати на конкретні порушення закону, що є підставами для скасування або зміни судового рішення, які, на її думку, були допущені судами при винесенні судових рішень, навести конкретні аргументи в обґрунтування кожної позиції.

За приписами ст. 433 КПК, суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин і не має права досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в оскарженому судовому рішенні, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.

Прокурор в касаційній скарзі наводить доводи щодо недотримання судом першої інстанції правил оцінки доказів у кримінальному провадженні через неправильне, на його думку, трактування положень ст. 290 КПК, визнавши недопустимими, серед іншого, надані стороною обвинувачення копії матеріалів кримінального провадження № 320130000000000148 від 06 листопада 2013 року, які були відкриті ОСОБА_4 після направлення обвинувального акта відносно неї до суду, при цьому не наводить обґрунтування того, які конкретно приписи ст. 290 КПК судом першої інстанції було не застосовано, або неправильно застосовано та, з огляду на це, яких порушень правил оцінки цього доказу допущено судом.

Зміст касаційної скарги прокурора відображає ті порушення, які, на його переконання, були допущені судом першої інстанції, проте не наведено обґрунтування того, яких порушень приписів кримінального процесуального закону було допущено судом апеляційної інстанції при апеляційному перегляді вироку Шевченківського районного суду м. Києва від 23 жовтня 2023 року, з огляду на межі та порядок, передбачені статтями 404, 405 КПК, щодо його здійснення, в тому числі й при перевірці доводів щодо оцінки зазначених вище копій матеріалів кримінального провадження № 320130000000000148 від 06 листопада 2013 року як доказів.

Прокурор формально указує про те, що суд апеляційної інстанції безпідставно погодився з висновками місцевого суду, чим допустив порушення вимог ч. 2 ст. 419 КПК, однак не зазначає, які конкретно доводи залишились без відповіді за результатами апеляційного перегляду, не обґрунтовує очевидну недостатність тих мотивів, якими керувався апеляційний суд, який, погодившись із висновками місцевого суду, визнав переконливими і мотиви, покладені в обґрунтування виправдувального вироку.

За змістом приписів ч. 2 ст. 433 КПК суд касаційної інстанції не вправі виходити за межі касаційних вимог, якщо цим погіршується становище виправданого. Касаційна скарга, подана стороною обвинувачення на погіршення становища виправданого, враховуючи приписи ч. З ст. 26 КПК у їх взаємозв`язку із положеннями ч. 2 ст. 433 вказаного Кодексу, має містити обґрунтовані доводи, змістом яких охоплюються належні підстави для задоволення вимог прокурора, оскільки Верховний Суд не може на власний розсуд відшуковувати відповідні підґрунтя для цього.

Наявність вказаних недоліків перешкоджає вирішенню питання про відкриття касаційного провадження. Відповідно до ст. 429 КПК суд касаційної інстанції, встановивши, що касаційну скаргу було подано без додержання вимог, передбачених ст. 427 КПК, постановляє ухвалу про залишення касаційної скарги без руху, в якій зазначаються недоліки скарги і встановлюється строк, необхідний для їх усунення, що не може перевищувати п`ятнадцяти днів із дня отримання ухвали особою, котра подала касаційну скаргу.

Врахувавши вищенаведене, керуючись положеннями ст. 429 КПК, з огляду на те, що касаційну скаргу подано без додержання вимог, передбачених ст. 427 КПК, колегія суддів дійшла висновку, що скаргу необхідно залишити без руху і надати строк на усунення недоліків.

Недоліки касаційної скарги, пов`язані з її змістом, можуть бути усунуті шляхом подання нової касаційної скарги.

Керуючись ст. 429 КПК, Суд

постановив:

Касаційну скаргу прокурора залишити без руху та встановити строк для усунення зазначених в ухвалі недоліків касаційної скарги - п`ятнадцять днів із дня її отримання.

Роз`яснити, що касаційна скарга повертається в разі, якщо особа в установлений строк не усунула недоліків касаційної скарги, залишеної без руху.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Судді:

ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3