Постанова

від 18.04.2024 по справі 922/1160/23

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 квітня 2024 року

м. Київ

cправа № 922/1160/23

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Случ О. В. - головуючий, Краснов Є. В., Мачульський Г. М.,

за участю секретаря судового засідання - Росущан К. О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Харківської міської ради

на рішення Господарського суду Харківської області від 15.08.2023 (суддя Жигалкін І. П.)

і постанову Східного апеляційного господарського суду від 25.01.2024 (головуючий суддя Склярук О. І., судді Гетьман Р. А., Россолов В. В.)

у справі № 922/1160/23

за первісним позовом Харківської міської ради

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Род-Ник Інвест"

про стягнення коштів та розірвання договору

і за зустрічним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Род-Ник Інвест"

до Харківської міської ради

про визнання укладеної додаткової угоди,

(у судовому засіданні взяли участь представники: позивача - Бенденжук Л. О., відповідача - Барбарицька Я. М., Маловічко І. В.)

СУТЬ СПОРУ

1. Суть позовних вимог Харківської міської ради (далі - Харківська міськрада, позивач) зводиться до порушення прав останньої як власника земельної ділянки, у зв`язку з несвоєчасною та систематичною несплатою Товариством з обмеженою відповідальністю "Род-Ник Інвест" (далі - ТОВ "Род-Ник Інвест", відповідач) орендної плати.

2. Верховний Суд у цій справі розглядав касаційну скаргу позивача, який не погоджувався із висновками судів попередніх інстанцій в частині відмови у задоволенні первісних позовних вимог про розірвання договору оренди, а також стягнення 12 227,58 грн заборгованості зі сплати орендної плати та 45 0007,72 пені.

3. За результатом розгляду касаційної скарги, Верховний Суд прийшов до висновку про необхідність залишення оскаржуваних судових рішень без змін, про що детально викладено нижче.

ІСТОРІЯ СПРАВИ

Узагальнений зміст вимог і підстав позову

4. Харківська міськрада звернулася до Господарського суду Харківської області з позовною заявою до ТОВ "Род-Ник Інвест", в якій просила:

- стягнути з ТОВ "Род-Ник Інвест" 68 932,35 грн, з яких: 16 962,73 грн - заборгованість зі сплати орендної плати за користування земельною ділянкою по вул. Морозова, 15 у м. Харкові відповідно до договору оренди від 06.08.2001 № 170/01 за період з 23.06.2021 по 28.02.2022; 51 969,62 грн - пені, нарахованої відповідно до пункту 5.1 договору від 06.08.2001 № 170/01;

- розірвати з ТОВ "Род-Ник Інвест" договір оренди від 06.08.2001 № 170/01 земельної ділянки площею 0,1167 га з кадастровим номером 6310136900:04:001:0054 по вул. Морозова, у м. Харкові.

5. Позовні вимоги обґрунтуванні неналежним виконанням відповідачем своїх зобов`язань за договором оренди землі від 06.08.2001 № 170/01 щодо повного та своєчасного внесення орендних платежів.

6. В свою чергу, ТОВ "Род-Ник Інвест" звернулося до Харківської міськради з зустрічним позовом, в якому просило визнати укладеною додаткову угоду від 23.06.2021 між ТОВ "Род-Ник Інвест" (орендар) та Харківською міськрадою (орендодавець) до договору оренди землі на тих самих умовах, які були викладені в договорі оренди спірної земельної ділянки (кадастровий номер 6310136900:04:001:0054, площею 0,1167 га у м. Харків, по вул. Морозова, 15) укладеного між Харківською міськрадою та Приватною виробничо-комерційною фірмою "Шанс".

7. Зустрічний позов обґрунтовано з посиланням на те, що ТОВ "Род-Ник Інвест", як орендарем, відповідно до положень Земельного та Цивільного кодексів України, Закону України "Про оренду землі", а також відповідно до рішення Харківської міськради від 17.04.2019 № 1554/19 "Про затвердження Положення про оренду землі в м. Харкові" дотримано порядок укладення додаткової угоди по заміні сторони договору оренди землі, у той час як Харківська міськрада, не висунувши заперечень проти цього, протиправно ухиляється від укладення додаткової угоди.

Стислий виклад фактичних обставин справи

8. Як встановили суди попередніх інстанцій і свідчать матеріали справи, рішенням Виконавчого комітету Харківської міськради від 13.02.2001 № 265 Приватній виробничо-комерційній фірмі "Шанс" надано у тимчасове платне користування на умовах оренди земельну ділянку площею 0,1167 га за адресою: м. Харків, вул. Морозова, 15, для експлуатації стаціонарної АГЗС строком до 01.12.2025.

9. 03.08.2001 між Харківською міськрадою (орендодавець) та Приватною виробничо-комерційною фірмою "Шанс" (орендар) укладено договір оренди землі, який зареєстровано у Виконавчому комітеті Харківської міської ради в книзі записів державної реєстрації договорів оренди землі від 06.08.2001 за номером 170/01.

10. У пункті 1.1 договору оренди зазначено, що орендодавець на підставі рішення Виконавчого комітету Харківської міськради від 13.02.2001 № 265 надає, а орендар приймає в тимчасове платне користування на умовах оренди земельну ділянку за адресою: місто Харків, вул. Морозова, 15 загальною площею 0,1167 га.

11. Земельна ділянка надається у тимчасове платне користування на умовах оренди до 01.12.2025 для експлуатації стаціонарної АГЗС (пункт 1.2 договору оренди).

12. Відповідно до пункту 2.1 договору оренди плата за землю вноситься орендарем щомісячно у вигляді орендної плати у грошовій формі у розмірі 389,97 грн до 31.12.2001, а з 01.01.2002 у розмірі 572,80 грн не пізніше п`ятнадцятого числа наступного місяця.

13. Пунктом 3.2.2 договору оренди передбачено, що орендар зобов`язаний своєчасно вносити орендну плату; проводити звірку платежів по орендній платі щоквартально не пізніше 20 числа першого місяця наступного кварталу. При наявності заборгованості в десятиденний строк погасити її; виконувати обов`язки, передбачені Законом України "Про оренду землі" та іншими нормативними правовими актами.

14. Відповідно до пункту 4.5 договору оренди при переході права власності або права користування на будівлі і споруди, що розташовані на орендованій земельній ділянці до іншої юридичної чи фізичної особи, а також при реєстрації юридичної особи орендаря, права і обов`язки сторін діють у повному обсязі, згідно з цим договором до припинення його дії.

15. З наявної у справі Інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно станом від 06.03.2023 № 324924316 вбачається, що право власності на нерухоме майно, яке розташоване на земельної ділянці, за адресою м. Харків, вул. Морозова, 15 було зареєстровано:

- з 29.05.2003 по 18.07.2010 - за ПВКФ "Шанс" на підставі свідоцтва про право власності;

- з 19.07.2010 по 20.05.2021 - за ДП "ЕКСПОГАЗ". СП У ФОРМІ ТОВ "ЕКСПОГАЗ" (код ЄДРПОУ: 31236507) на підставі свідоцтва про придбання нерухомого майна з прилюдних торгів від 19.07.2010 № 628;

- з 21.05.2021 по 22.06.2021 - за ТОВ "ГАЗТРОН-Україна" (код ЄДРПОУ: 34048506) на підставі договору про задоволення вимог іпотекодержателя від 21.05.2021 № 685;

- з 23.06.2021 по теперішній час - за ТОВ "Род-Ник Інвест" (код ЄДРПОУ: 40455555) на підставі договору купівлі-продажу нежитлової будівлі від 23.06.2021 № 1093.

16. Крім того, відповідно до Інформаційної довідки право оренди земельної ділянки з кадастровим номером 6310136900:04:001:0054 площею 0,1167 га за адресою: м. Харків, вул. Морозова,15, зареєстроване з 23.04.2014.

17. 17.02.2023 державним реєстратором Первомайської міської ради Харківської області Лозовською М. М. внесено зміни до іншого речового права. Видалено орендаря - Приватну виробничо-комерційну фірму "Шанс" та додано орендаря - ТОВ "Род-Ник Інвест".

18. Враховуючи зазначене, позивач наполягав, що за період з 23.06.2021 по 28.02.2022 ТОВ "Род-Ник Інвест", відповідно до умов договору оренди землі від 06.08.2001, повинно було сплатити орендну плату у розмірі 36 393,05 грн.

19. Згідно з листом ГУ ДПС у Харківській області від 16.03.2023 № 3857/5/20-40-04-02-12 ТОВ "Род-Ник Інвест" задекларовано земельного податку за земельну ділянку з кадастровим номером 6310136900:04:001:0054 у період з 23.06.2021 по 28.02.2022 у сумі 19 430,32 грн

20. Отже, за розрахунками позивача, розмір заборгованості зі сплати орендної плати, яку повинно було сплатити ТОВ "Род-Ник Інвест" за період з 23.06.2021 по 28.02.2022 складає 16 962,73 грн.

Узагальнений зміст і обґрунтування рішень судів попередніх інстанцій

21. Рішенням Господарського суду Харківської області від 15.08.2023 у задоволенні первісного та зустрічного позовів відмовлено.

22. Відмовляючи у задоволенні первісного позову, суд виходив з відсутності обставин, які б свідчили про наявність підстав для розірвання договору оренди землі. При цьому суд зазначив про підтвердження матеріалами справи того, що відповідач не ухилявся від виконання своїх обов`язків щодо внесення орендної плати та вживав всіх необхідних заходів щодо документального оформлення права користування земельною ділянкою (кадастровий номер 6310136900:04:001:0054, площею 0,1167 га у м Харків, по вул. Морозова, 15), зокрема, сплачував земельний податок, а після державної реєстрації права оренди сплатив орендну плату в повному обсязі, що свідчить про відсутність порушень зі сторони ТОВ "Род-Ник Інвест" зобов`язань за договором оренди землі від 06.08.2001 № 170/01.

23. Водночас, відмовляючи у задоволенні зустрічного позову, суд першої інстанції виходив з того, що внесення відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно є офіційним визнанням і підтвердженням державою факту набуття ТОВ "Род-Ник Інвест" права оренди земельної ділянки та зміни орендаря у чинному договорі оренди. При цьому, зміни щодо орендаря внесені на підставі договору купівлі-продажу від 23.06.2021 № 1093 та за відсутності додаткової угоди про заміну сторони.

24. Отже, врахувавши положення статей 15, 16 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), суд першої інстанції дійшов висновку про те, що заявлений позов фактично містить у собі вимогу про встановлення судом факту, що має юридичне значення (виникнення правовідносин у силу закону) та не стосується захисту права цивільного, тобто задоволення такої вимоги не є ефективним способом захисту прав позивача за зустрічним позовом, які вже захищені законом.

25. Постановою Східного апеляційного господарського суду від 25.01.2024 рішення суду першої інстанції скасовано в частині відмови у задоволенні первісного позову Харківської міськради до ТОВ "Род-Ник Інвест" про стягнення заборгованості зі сплати орендної плати у розмірі 4 735,15 грн та пені за несвоєчасну сплату орендної плати у розмірі 6 961,90 грн. Ухвалено в цій частині нове рішення, яким провадження у справі закрито. В решті рішення залишено без змін.

26. Скасовуючи рішення суду першої інстанції в частині вирішення первісного позову щодо стягнення заборгованості зі сплати орендної плати у розмірі 4 735,15 грн та пені у розмірі 6 961,90 грн, суд апеляційної інстанції виходив з того, що розмір орендної плати за умовами договору оренди землі 06.08.2001 № 170/01 має обраховуватись без урахування індексу інфляції, а зміна розміру орендної плати, обумовлена інфляційними процесами, повинна відбуватися шляхом укладанням між сторонами додаткових угод.

27. Суд апеляційної інстанції вказав, що оскільки відповідачем було сплачено заборгованість з орендної плати та пеню після надсилання позивачем позовної заяви від 22.03.2023, тобто в процесі розгляду справи, то місцевий господарський суд повинен був закрити провадження у справі у цій частині позовних вимог на підставі пункту 2 частини першої статті 231 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України).

28. Щодо позовних вимог про розірвання договору оренди землі, то апеляційний господарський суд погодився із судом першої інстанції про недоведення позивачем наявності обставин, які визначені позивачем підставою для його розірвання, врахувавши при цьому наявність на земельній ділянці об`єкта нерухомості відповідача, для розміщення якого позивачем і виділялась така земельна ділянка.

Касаційна скарга

29. Харківська міськрада подала касаційну скаргу, в якій просить скасувати рішення і постанову в частині відмови у задоволенні позовних вимог за первісним позовом та ухвалити в цій частині нове рішення, яким стягнути з ТОВ "Род-Ник Інвест" на користь Харківської міської ради 12 227,58 грн заборгованості зі сплати орендної плати та 45 007,72 грн пені за несвоєчасну сплату орендної плати, а також розірвати договір оренди землі.

АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

Узагальнені доводи касаційної скарги

30. У касаційній скарзі скаржник зазначає про ухвалення судами рішень з порушенням статей 13, 86, частини п`ятої статті 236 ГПК України щодо повного та всебічного дослідження обставин, доказів та аргументів сторін, що мають значення для правильного розгляду позовних вимог Харківської міської ради.

31. Скаржник стверджує, що судами не враховано висновки Верховного Суду, викладені у постановах Верховного Суду (у тому числі Великої Палати Верховного Суду):

- від 25.06.2020 у справі 924/233/18, від 18.03.2020 у справі № 129/1033/13-ц, від 02.10.2018 у справі № 910/18036/17, від 23.10.2019 у справі № 917/1307/18, від 18.11.2019 у справі № 902/761/18, від 04.12.2019 у справі № 917/2101/17 в частині застосування стандарту доказування при оцінці доказів;

- від 22.02.2022 у справі № 917/957/20, від 02.05.2018 у справі № 925/549/17, від 10.02.2021 у справі № 923/1001/19, від 10.01.2019 у справі № 904/3953/17, від 31.07.2020 у справі № 479/1073/18, від 06.03.2019 у справі № 183/262/17, від 30.03.2021 у справі № 902/526/19, від 08.04.2020 у справі № 904/23/18, від 20.06.2019 у справі № 383/708/16-ц щодо: (1) систематичного порушення договору оренди земельної ділянки в частині сплати орендної плати, як підстави для розірвання такого договору, незважаючи на те, чи виплачена в подальшому заборгованість; (2) систематичної сплати орендної плати не у повному обсязі (тобто як невиконання, так і неналежного виконання умов договору), як підстави для розірвання такого договору;

- від 16.03.2020 у справі № 922/1658/19 та від 26.06.2020 у справі № 905/21/19 щодо обчислення розміру орендної плати за землю з урахуванням індексів інфляції.

32. Скаржник наголошує, що оскільки 31.03.2023 ТОВ "Род-Ник Інвест" зняло взяті та сплачені на себе зобов`язання за 2021-2022 роки зі сплати земельного податку за спірну земельну ділянку, у зв`язку із чим твердження судів про сплату земельного податку за цей період, є помилковим.

33. В частині підстави касаційного оскарження, передбаченої пунктом 3 частини другої статті 287 ГПК України скаржник зауважує на відсутності висновку Верховного Суду щодо обчислення розміру орендної плати за землю з урахуванням індексів інфляції для договорів оренди землі укладених до вступу в дію Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про оренду землі" від 02.10.2003 № 1211-IV.

34. На думку скаржника, якщо в договорі вказано, що орендна плата не підлягає індексації, то на розмір орендної плати не впливають інфляційні процеси, вона не збільшується на індекс інфляції. Якщо ж в договорі не зазначено про проведення індексації, то орендна плата підлягає обов`язковій індексації. Невнесення сторонами договору оренди землі змін до його умов у частині, що встановлюється у законодавчому порядку, не звільняє сторони від обов`язку їх виконання.

Позиція інших учасників справи

35. ТОВ "Род-Ник Інвест" 17.04.2024 подало до Суду відзив на касаційну скаргу з пропуском строку, встановленого в ухвалі Верховного Суду від 14.03.2024 для його подання. У відзиві відповідач просить Суд поновити строк на подання відзиву та відмовити у задоволенні касаційної скарги Харківської міськради.

36. За змістом частин першої та другої статті 119 ГПК України поновленим може бути процесуальний строк, встановлений законом, а встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду.

37. Згідно з частиною четвертою статті 294 ГПК України в ухвалі про відкриття касаційного провадження зазначається строк для подання учасниками справи відзиву на касаційну скаргу.

38. Верховний Суд зазначає, що строк на подання відзиву на касаційну скаргу встановлюється судом та відповідно до вимог процесуального закону може бути продовжений за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, тому клопотання третьої особи про поновлення строку на подання відзиву на касаційну скаргу не підлягає задоволенню.

39. Враховуючи викладене, Суд залишає без розгляду поданий відповідачем відзив на касаційну скаргу та не надає оцінку викладеним у ньому доводам.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

Оцінка аргументів учасників справи і висновків судів попередніх інстанцій

40. Згідно з частинами першою, другою статті 300 ГПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

41. З матеріалів касаційної скарги вбачається, що судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій оскаржуються позивачем з підстав, передбачених пунктами 1, 3 частини другої статті 287 ГПК України.

42. Верховний Суд зазначає, що оскільки скаржником судові рішення оскаржуються лише частині відмови у задоволенні позовних вимог за первісним позовом, то огляду на норму статті 300 ГПК України судові рішення в частині закриття провадження у справі щодо первісних позовних вимог та в частині відмови у задоволені зустрічних позовних вимог Верховним Судом не переглядаються.

43. Заслухавши суддю-доповідача, представників учасників справи, дослідивши доводи, наведені у касаційній скарзі, перевіривши матеріали справи щодо правильності застосування господарськими судами норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не може бути задоволена з огляду на таке.

44. За змістом статей 15, 16 ЦК України кожна особа має право на звернення до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права у разі його порушення, невизнання або оспорювання та інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

45. Земельні правовідносини, зокрема ті, які пов`язані з набуттям права оренди на земельні ділянки, укладенням договорів оренди землі тощо регулюються нормами ЦК України, Земельним кодексом України (далі - ЗК України), Законом України "Про оренду землі" та іншими нормативно-правовими актами.

46. Статті 377 ЦК України, 120 ЗК України регулюють питання переходу права на земельну ділянку у разі набуття права на жилий будинок, будівлю або споруду.

47. Так, за статтею 120 ЗК України у разі набуття права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, що перебувають у власності, користуванні іншої особи, припиняється право власності, право користування земельною ділянкою, на якій розташовані ці об`єкти. До особи, яка набула право власності на жилий будинок, будівлю або споруду, розміщені на земельній ділянці, що перебуває у власності іншої особи, переходить право власності на земельну ділянку або її частину, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення. Якщо жилий будинок, будівля або споруда розміщені на земельній ділянці, що перебуває у користуванні, то в разі набуття права власності на ці об`єкти до набувача переходить право користування земельною ділянкою, на якій вони розміщені, на тих самих умовах і в тому ж обсязі, що були у попереднього землекористувача.

48. Верховний Суд, здійснюючи тлумачення вказаних вище норм матеріального права, а саме статті 7 Закону України "Про оренду землі", у постанові від 29.08.2018 у справі № 920/675/17, серед іншого, дійшов висновку, що у розумінні наведених положень при виникненні в іншої особи права власності на жилий будинок, будівлю або споруду (відповідно до договору, який містить необхідні за законом істотні умови), право попереднього власника або користувача припиняється в силу прямої вказівки закону без припинення у цілому договору оренди земельної ділянки; відповідно, новий власник об`єкта нерухомості, якому переходить право оренди, набуває права оренди за чинним договором оренди, а не у порядку повторного надання земельної ділянки, тобто має місце заміна сторони у зобов`язанні.

49. Велика Палата Верховного Суду вже неодноразово звертала увагу на те, що у нормах статті 120 ЗК України, статті 377 ЦК України, а також і в інших положеннях законодавства фактично закріплений принцип "superficies solo cedit" - збудоване на поверхні слідує за нею, який є одним із основоположних принципів земельного, а також цивільного законодавства (узгоджується із постановами від 04.12.2018 у справі № 910/18560/16, від 03.04.2019 у справі № 921/158/18, від 22.06.2021 у справі № 200/606/18, від 31.08.2021 у справі № 903/1030/19, від 20.07.2022 у справі № 923/196/20).

50. Суди попередніх інстанцій встановили, що на підставі укладеного договору купівлі-продажу нежитлової будівлі від 23.06.2021 № 1093 у ТОВ "Род-Ник Інвест" автоматично виникло право користування (оренди) спірною земельною ділянкою з кадастровим номером 6310136900:04:001:0054 площею 0,1167 га за адресою: м. Харків, вул. Морозова,15. Таким чином, після відчуження об`єкта нерухомого майна, розташованого на земельній ділянці з кадастровим номером 6310136900:04:001:0054, договір оренди землі від 06.08.2001 № 170/01, укладений між Харківською міськрадою та ПВКФ "Шанс", не припинив свою дію в цілому, а відбулася заміна сторони в зобов`язанні, а саме орендаря, з ПВКФ "Шанс" на ТОВ "Род-Ник Інвест".

51. Отже, з моменту набуття власності на нерухоме майно (23.06.2021) ТОВ "Род-Ник Інвест" набуло також право оренди спірною земельною ділянкою, а також обов`язок зі сплати орендної плати в розмірі та на умовах, передбачених умовами договору.

52. Так, договір оренди землі № 170/01 укладений 06.08.2001.

53. Відповідно до статті 2 Закону України "Про оренду землі" від 06.10.1998 № 161-XIV, який діяв на час укладення договору оренди, відносини, пов`язані з орендою землі, регулюються ЗК України, цим Законом, ЦК України, іншими законами України, постановами, виданими Кабінетом Міністрів України, у випадках, передбачених цим Законом, а також договором оренди землі.

54. Згідно зі статтею 19 Закону України "Про оренду землі" від 06.10.1998 № 161-XIV (у вказаній редакції) орендна плата за земельну ділянку - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою. Розмір, форма і строки внесення орендної плати встановлюються за угодою сторін у договорі оренди.

55. Відповідно до частин першої і третьої статті 21 цього Закону умови договору оренди про розмір орендної плати можуть переглядатися за згодою сторін. У разі збільшення відповідно до законів України розміру земельного податку орендодавець має право вимагати збільшення орендної плати, якщо інше не передбачено умовами договору оренди.

56. У пункті 2.1 договору оренди сторони погодили, що плата за землю вноситься орендарем щомісячно у вигляді орендної плати у грошовій формі у розмірі 389,97 грн до 31.12.2001, а з 01.01.2002 у розмірі 572,80 грн не пізніше п`ятнадцятого числа наступного місяця.

57. У подальшому, Законом України "Про внесення змін до Закону України "Про оренду землі" від 02.10.2003 № 1211-IV Закон України "Про оренду землі" викладено у новій редакції. Згідно з частиною третьою статті 21 Закону України "Про оренду землі" обчислення розміру орендної плати за землю здійснюється з урахуванням індексів інфляції, якщо інше не передбачено договором оренди.

58. Частинами першою-третьою статті 632 ЦК України визначено, що ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін. У випадках, встановлених законом, застосовуються ціни (тарифи, ставки тощо), які встановлюються або регулюються уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування. Зміна ціни після укладення договору допускається лише у випадках і на умовах, встановлених договором або законом. Зміна ціни в договорі після його виконання не допускається.

59. Таким чином, згідно з наведеними нормами права, орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, способу та умов розрахунків, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату є істотною умовою договору оренди землі. Розмір, умови і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, які встановлюються відповідно до Податкового кодексу України). Такий висновок викладений у постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 29.03.2023 у справі № 904/4013/20.

60. Статтею 30 Закону України "Про оренду землі" передбачено, що зміна умов договору оренди землі здійснюється за взаємною згодою сторін. У разі недосягнення згоди щодо зміни умов договору оренди землі спір вирішується в судовому порядку.

61. Відповідно до умов пункту 2.2 договору оренда плата за землю збільшується при зміні розміру земельного податку відповідно до Законів України, при цьому сторони укладають додаткову угоду, яка є невід`ємною частиною цього договору.

62. Як вбачається із матеріалів справи та встановлено судами попередніх інстанцій, сторони узгодили розмір орендної плати відповідно до законодавства, яке було чинним на момент укладення договору оренди землі від 06.08.2001 № 170/01. Так, орендар та орендодавець визначили на власний розсуд як має здійснюватися обчислення розміру орендної плати і такий розмір визначено у пункті 2.1 цього договору.

63. Таким чином, укладеним між сторонами договором оренди передбачено механізм зміни розміру орендної плати виключно шляхом укладення відповідної додаткової угоди, що повністю відповідало умовам статей 19, 21 Закону України "Про оренду землі" (в редакції Закону України "Про оренду землі" від 06.10.1998 № 161-XIV). При цьому колегія суддів зазначає, що наведені вище у цій постанові висновки судів першої та апеляційної інстанції узгоджуються із правовими висновками, викладеними у постанові Верховного Суду від 02.04.2024 у справі № 922/1165/23, яка ухвалена у аналогічній справі та враховуються Судом в силу приписів частини четвертої статті 300 ГПК України, підстав для відступу від якої колегія суддів не вбачає.

64. У свою чергу, доказів укладення між сторонами додаткових угод у порядку, визначеному договором, щодо зміни порядку обрахунку розміру орендної плати, судами попередніх інстанцій не встановлено і скаржником таких обставин також не доведено.

65. Посилання скаржника в цій частині доводів на висновки Верховного Суду, викладені у постанові від 16.03.2020 у справі № 922/1658/19, щодо застосування статті 21 Закону України "Про оренду землі" в контексті необхідності обчислення розміру орендної плати за землю з урахуванням індексів інфляції, колегією суддів відхиляється, оскільки на відміну від справи, що переглядається, у зазначеній скаржником справі у відповідному договорі оренди землі була визначена умова, яка прямо передбачала необхідність обчислення розміру орендної плати за землю з урахуванням індексів інфляції (пункт 56 постанови від 16.03.2020 у справі № 922/1658/19).

66. Так само не приймаються Судом доводи скаржника, з посиланням на висновки Верховного Суду, викладені у постанові від 26.06.2020 у справі № 905/21/19, щодо наявності підстав для застосування до спірних правовідносин норм Закону України "Про індексацію грошових доходів населення" та приписів Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 № 1078, з огляду на таке.

67. Так, у постанові Об`єднаної палати Верховного Суду у складі суддів Касаційного господарського суду від 26.06.2020 у справі № 905/21/19 (на яку посилається скаржник), де предметом спору було стягнення коштів, Верховний Суд вказав, що при розрахунку інфляційних втрат у зв`язку з простроченням боржником виконання грошового зобов`язання до цивільних відносин, за аналогією закону, підлягають застосуванню норми Закону України "Про індексацію грошових доходів населення" та приписи Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 № 1078 та Методика розрахунку базового індексу споживчих цін, затверджена наказом Державного комітету статистики України від 27.07.2007 № 265.

68. Колегія суддів відзначає, що у зазначеній скаржником справі № 905/21/19 висновки Верховного Суду стосувались саме застосування механізму розрахунку інфляційної складової (інфляційних втрат) боргу внаслідок прострочення боржником виконання грошового зобов`язання, що є відмінним від правовідносин у справі, що переглядається, одним із спірних питань якій постала наявність або ж відсутність підстав саме для індексації орендної плати за земельну ділянку.

69. З урахуванням наведеного вище, з огляду на предмет і підстави заявленого позову, встановлені у справі фактичні обставини та правові норми, які належить застосовувати, та які були застосовані апеляційним судом при вирішенні у цьому спорі питання щодо відсутності підстав для обчислення розміру орендної плати за землю з урахуванням індексів інфляції, зазначена скаржником підстава касаційного оскарження, передбачена у пункті 3 частини другої статті 287 ГПК України, не отримала підтвердження під час касаційного провадження, що виключає скасування постанови апеляційного суду з такої підстави (доводи касаційної скарги в цій частині не доводять помилковості висновків суду апеляційної інстанції).

70. Щодо аргументів касаційної скарги в частині наявності підстав для розірвання договору оренди землі через систематичну несплату орендної плати, то необхідно зазначити таке.

71. Як уже зазначалось вище у цій постанові, звертаючись із позовом у справі, Харківська міськрада просила стягнути з відповідача заборгованість зі сплати орендної плати і пеню, а також розірвати договір оренди землі з підстав неналежного виконання зобов`язань за договором в частині сплати орендної плати.

72. За частиною першою статті 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості (частина третя статті 509 ЦК України).

73. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу, зокрема безпосередньо з договорів та інших правочинів, передбачених законом, а також угод, які не передбачені законом, але йому не суперечать.

74. Нормами статей 24, 25 Закону України "Про оренду землі" визначено права та обов`язки орендодавця і орендаря, а саме: орендодавець має право вимагати від орендаря, зокрема своєчасного внесення орендної плати. Орендар, у свою чергу, має право самостійно господарювати на землі з дотриманням умов договору оренди землі, за письмовою згодою орендодавця зводити в установленому законодавством порядку жилі, виробничі, культурно-побутові та інші будівлі і споруди та закладати багаторічні насадження та зобов`язаний приступати до використання земельної ділянки в строки, встановлені договором оренди землі, зареєстрованим в установленому законом порядку.

75. Статтею 31 Закону України "Про оренду землі" врегульовано припинення договору оренди землі. Так, за частинами третьою і четвертою цієї статті договір оренди землі може бути розірваний за згодою сторін. На вимогу однієї із сторін договір оренди може бути достроково розірваний за рішенням суду в порядку, встановленому законом. Розірвання договору оренди землі в односторонньому порядку не допускається, якщо інше не передбачено законом або цим договором.

76. Частиною першою статті 32 Закону України "Про оренду землі" встановлено, що на вимогу однієї із сторін договір може бути достроково розірваний за рішенням суду у разі невиконання сторонами обов`язків, передбачених статтями 24 і 25 цього Закону та умовами договору, в разі випадкового знищення чи пошкодження об`єкта оренди, яке істотно перешкоджає передбаченому договором використанню земельної ділянки, а також на підставах, визначених ЗК України та іншими законами України.

77. Разом з тим, законодавець загальними засадами цивільного законодавства визначив, зокрема справедливість, добросовісність та розумність (пункт 6 частини першої статті 3 ЦК Украйни). На таких засадах має ґрунтуватися і виконання особою свого зобов`язання.

78. Добросовісність (пункт 6 статті 3 ЦК України) - це певний стандарт поведінки, що характеризується чесністю, відкритістю і повагою інтересів іншої сторони договору або відповідного правовідношення. З огляду на вказаний принцип, особа при виконанні своїх юридичних обов`язків і здійсненні своїх суб`єктивних прав повинна діяти сумлінної та чесно.

79. Отже, при досліджені питання належності/неналежності виконання особою своїх зобов`язань, необхідним, при цьому, є і врахування того, чи діяла така особа з урахуванням загальних засад цивільного законодавства, які, зокрема закріплено в пункті 6 частини першої статті 3 ЦК України.

80. Дослідивши наявні у матеріалах справи докази відповідно до вимог статті 86 ГПК України судами попередніх інстанцій не встановлено обставин, які б свідчили про наявність підстава для розірвання договору оренди землі. При цьому суди встановили, що ТОВ "Род-Ник Інвест" не ухилялось від виконання своїх зобов`язань щодо внесення орендної плати, а ним навпаки здійснювалися всі необхідні дії щодо документального оформлення права користування відповідною земельною ділянкою, виконання яких, в тому числі, залежало і від відповідної ради, а також сплачувався земельний податок, а після державної реєстрації права оренди - було сплачено орендну плату та пеню в повному обсязі, виходячи саме з умов договору, що не може свідчити про порушення останнім своїх зобов`язань, а є підтвердженням добросовісності поведінки відповідача та здійснення ним своїх обов`язків з дотриманням загальних засад цивільного законодавства.

81. Аналогічні висновки щодо відсутності підстав для розірвання договору оренди землі у зв`язку із встановленням обставин добросовісності поведінки орендаря та здійснення ним своїх обов`язків з дотриманням загальних засад цивільного законодавства також викладені у постанові Верховного Суду від 02.04.2024 у справі № 922/1163/23 за наслідком розгляду спору між тими самими сторонами та враховуються Судом в силу приписів частини четвертої статті 300 ГПК України, підстав для відступу від якої колегія суддів не вбачає.

82. З урахуванням наведеного у цій постанові, Верховний Суд дійшов висновку про те, що постанова суду апеляційної інстанції в оскаржувані частині не суперечить висновкам Верховного Суду у справах № 917/957/20, № 925/549/17, № 923/1001/19, № 904/3953/17, № 479/1073/18, № 183/262/17, № 902/526/19, № 904/23/18, № 383/708/16-ц, на які посилається скаржник в обґрунтування підстав для розірвання договору оренди внаслідок порушення зобов`язань щодо сплати орендної плати, адже у цих справах норми статей 525, 526, 530, 599 ЦК України, статей 174, 193, 202 Господарського кодексу України, статті 32 Закону України застосовувалися судом за встановлених у них обставин, які не є подібними, як у справі, яка переглядається. Доводи скаржника фактично зводяться лише до надання іншої оцінки обставинам справи, встановленим судами попередніх інстанцій, що не є повноваженнями Верховного Суду з огляду на статтю 300 ГПК України та до бажання ухвалення судового рішення на його користь.

83. Доводи скаржника щодо неврахування судами порядку сплати податкового зобов`язання, та, як наслідок, неналежності і недопустимості наданих відповідачем платіжних інструкцій у підтвердження сплати останнім земельного податку за 2021-2022 роки, визнаються Верховним Судом необґрунтованим, позаяк такі доводи спрямовані на необхідність переоцінки таких доказів і обставин справи в тому контексті, який на думку свідчить про непідтвердення виконання відповідачем будь-яких зобов`язань, що суперечить приписами статті 300 ГПК України.

84. У свою чергу, колегія суддів також відхиляє посилання скаржника на висновки Верховного Суду (у тому числі Великої Палати Верховного Суду), викладені у постановах від 25.06.2020 у справі 924/233/18, від 18.03.2020 у справі № 129/1033/13-ц, від 02.10.2018 у справі № 910/18036/17, від 23.10.2019 у справі № 917/1307/18, від 18.11.2019 у справі № 902/761/18, від 04.12.2019 у справі № 917/2101/17 щодо стандарту доказування при оцінці доказів. З норм процесуального права вбачається, що оцінка доказів у кожній конкретній справі надається на підставі наявних у них доказів, які у справі, яка переглядається, та у справах, які наводить скаржник, не є аналогічними. Водночас, підстав вважати, що висновки судів суперечать вказаним правовим позиціями у Верховного Суду також немає. Також відхиляються наведені у касаційній скарзі посилання на усі інші постанови Верховного Суду (без їх належного відповідно до пункту 1 частини другої статті 287 ГПК України обґрунтування), оскільки такі ухвалені у справах з очевидно іншою нормативно-доказовою базою і також не свідчать про неправильне застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального чи порушення норм процесуального права.

85. З урахуванням наведеного вище, Верховний Суд вважає, що оскільки доводи скаржника щодо неправильного застосування судами норм матеріального і процесуального права в межах підстав касаційного оскарження не знайшли свого підтвердження, ключових мотивів з яких виходили суди Харківська міськрада не спростувала, відсутні підстави для скасування рішень судів попередніх інстанцій в оскаржуваній частині.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

86. Відповідно до пункту 1 частини першої статті 308 ГПК України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право залишити судові рішення судів першої інстанції та апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення.

87. Суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо судове рішення, переглянуте в передбачених статтею 300 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і законне рішення з одних лише формальних міркувань (стаття 309 ГПК України).

88. Звертаючись із касаційною скаргою, позивач, у межах доводів і вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, не спростував наведених висновків судів попередніх інстанцій та не довів неправильного застосування ними норм матеріального і порушення норм процесуального права як необхідної передумови для скасування оскаржуваних судових рішень у справі.

89. За таких обставин, касаційна інстанція вважає за необхідне касаційну скаргу залишити без задоволення, а постанову апеляційного господарського суду і рішення місцевого господарського суду в оскаржуваній частині - без змін.

Розподіл судових витрат

90. Оскільки Суд відмовляє у задоволенні касаційної скарги та залишає без змін оскаржувані судові рішення, відповідно до статті 129 ГПК України судові витрати необхідно покласти на скаржника.

Керуючись статтями 300, 301, 308, 309, 314, 315, 317 ГПК України, Суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу Харківської міської ради залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду Харківської області від 15.08.2023 і постанову Східного апеляційного господарського суду від 25.01.2024 у справі № 922/1160/23 в оскарженій частині залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий О. В. Случ

Судді Є. В. Краснов

Г. М. Мачульський