Ухвала

від 16.05.2024 по справі 638/8684/24

ДЗЕРЖИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ХАРКОВА

Справа № 638/8684/24

Провадження № 2/638/4222/24

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 травня 2024 року суддя Дзержинського районного суду м. Харкова Невеніцин Є.В., при прийнятті позовної заяви ОСОБА_1 до Харківської міської ради, третя особа: Об`єднання житлових кооперативів «Приозерний-25» про визнання права власності у порядку спадкування за законом,-

Встановив:

Позивач звернуласьдо Дзержинськогорайонного судум.Харковаз позовомдо Харківськоїміської радипро визнанняправа власностіу порядкуспадкування зазаконом на 3/8 частини та 5/8 частини квартири АДРЕСА_1 .

Відповідно до частини 1статті 30 ЦПК України, позови, що виникають із приводу нерухомого майна, пред`являються за місцезнаходженням майна або основної його частини. Якщо пов`язані між собою позовні вимоги пред`явлені одночасно щодо декількох об`єктів нерухомого майна, спір розглядається за місцезнаходженням об`єкта, вартість якого є найвищою.

Згідно з частиною 1статті 181 Цивільного кодексу України, до нерухомих речей (нерухоме майно, нерухомість) належать земельні ділянки, а також об`єкти, розташовані на земельній ділянці, переміщення яких є неможливим без їх знецінення та зміни їх призначення.

Відповідно допункту 42Постанови ПленумуВищого спеціалізованогосуду Україниз розглядуцивільних ікримінальних справвід 01.03.2013року №3«Про деякіпитання юрисдикціїзагальних судівта визначенняпідсудності цивільнихсправ», виключну підсудність встановлено для позовів, що виникають із приводу нерухомого майна (частина перша статті 114ЦПК). Згідно з положеннями статті 181ЦКдо нерухомого майна належать: земельні ділянки, а також об`єкти, розташовані на них, переміщення яких є неможливим без їх знецінення та зміни їх призначення. Наприклад, це позови про право власності на таке майно; про право володіння і користування ним (стаття 358 ЦК); про поділ нерухомого майна, що є у спільній частковій власності та виділ частки із цього майна (статті 364, 367 ЦК); про поділ нерухомого майна, що є у спільній сумісній власності та виділ частки із цього майна (статті 370, 372 ЦК); про право користування нерухомим майном (визначення порядку користування ним); про право, яке виникло із договору найму жилого приміщення, оренди тощо; про визнання правочину з нерухомістю недійсним; про звернення стягнення на нерухоме майно - предмет іпотеки чи застави; розірвання договору оренди землі; стягнення орендної плати, якщо спір виник з приводу нерухомого майна; про усунення від права на спадкування та визначення додаткового строку для прийняття спадщини.

Виходячи з аналізу зазначених правових норм, правила виключної підсудності застосовуються до цивільних справ з приводу нерухомого майна та стосуються будь-яких вимог, пов`язаних з правом особи на нерухоме майно: земельні ділянки, будинки, квартири тощо, зокрема щодо права власності на нерухоме майно, а також щодо речових прав на нерухоме майно, дійсності (недійсності) договорів щодо такого майна або спорів з приводу невиконання стороною договору, об`єктом якого є нерухоме майно тощо.

Крім того, суд бере до уваги правову позицію Великої Палати Верховного суду, викладену у постанові від 16.02.2021 у справі № 911/2390/18, відповідно до якої за визначенням, що дає Академічний тлумачний словник української мови, словосполука «з приводу» означає «у зв`язку з чим-небудь», тому словосполучення «з приводу нерухомого майна» треба розуміти як будь-який спір у зв`язку з нерухомим майно або певними діями, пов`язаними з цим майном.Аналізуючи логічну послідовність зміни формулювання положень процесуального законодавства щодо правил розгляду позовів за виключною підсудністю, убачається її спрямованість на визначення виключної підсудності в цілому для всіх спорів, які виникають у межах відповідних правовідносин у зв`язку з нерухомим майном, безвідносно до предмета конкретного спору. Таким чином, виключна підсудність застосовується до тих спорів, вимоги за якими стосуються нерухомого майна як безпосередньо, так і опосередковано, а спір може стосуватися як правового режиму нерухомого майна, так і інших прав та обов`язків, що пов`язані з нерухомим майном.

Із змісту позовної заяви вбачається, що предметом позову є визнання права власності на нерухоме майно за адресою: АДРЕСА_2 , що не відноситься до територіальної юрисдикції Дзержинського районного суду м.Харкова.

Таким чином, суддя приходить до висновку, що на спірні правовідносини поширюються правила виключної підсудності та справа підлягає розгляду Київським районним судом м.Харкова.

Згідно з п.1 ч.1 ст.31 ЦПК України, суд передає справу на розгляд іншому суду, якщо справа належить до територіальної юрисдикції (підсудності) іншого суду.

Враховуючи викладене, справа підлягає передачі до Київського районного суду м.Харкова за територіальною юрисдикцією (підсудністю).

Відповідно до ч.1 ст.32 ЦПК України спори між судами про підсудність не допускаються.

Керуючись ст.ст. 30, 31, 354 ЦПК України, суддя,-

ПОСТАНОВИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Харківської міської ради, третя особа: Об`єднання житлових кооперативів «Приозерний-25» про визнання права власності у порядку спадкування за законом передати до Київського районного суду м.Харкова.

Ухвала набираєзаконної силинегайно змоменту їїпідписання відповіднодо ч.2ст.261ЦПК Українита може бути оскаржена до Харківського апеляційного шляхом подання апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення. Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Суддя Є.В.Невеніцин