Рішення

від 25.04.2024 по справі 481/252/23

НОВОБУЗЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 481/252/23

Провадж.№ 2/481/13/2024

Р І Ш Е Н Н Я

іменем У К Р А Ї Н И

25.04.2024 року Новобузький районний суд Миколаївської області в складі:

головуючої судді Уманської О.В.,

за участі секретаря Кузьміної Н.П.,

позивача ОСОБА_1 ,

представника позивача ОСОБА_2 ,

відповідачки ОСОБА_3 ,

представника відповідача ОСОБА_4 ,

представника третьої особи ОСОБА_5 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом адвоката Проценко Оксани Миколаївни, яка представляє інтереси ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , третя особа без самостійних вимог: орган опіки та піклування Вільнозапорізької сільської ради Баштанського району Миколаївської області, про визначення місця проживання малолітніх дітей,

Встановив:

08.02.2023 року представник позивача ОСОБА_2 , діючи в інтересах позивача ОСОБА_1 звернулась з позовом до відповідачки ОСОБА_6 про визначення місця проживання малолітніх дітей ОСОБА_7 ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 з їх батьком ОСОБА_1 .

Свої позовні вимоги мотивував тим, що ОСОБА_1 є батьком двох малолітніх дітей: ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , та ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_4 . З матір`ю дітей ОСОБА_6 позивач проживав однією сім`ю у не зареєстрованому шлюбі. 3 вересня 2022 року сторони не проживають разом та припинили фактичні шлюбні відносини. Відповідачка залишила дітей разом з позивачем за місцем їх постійного проживання та виїхала з населеного пункту. Постійно змінює місце свого проживання. Діти проживають з позивачем, що підтверджується актом обстеження умов проживання та актом № 23 від 03.10.2022 року. Відповідачка не навідує дітей, не доглядає їх, не цікавиться їхнім життям взагалі. До теперішнього часу позивач та відповідач не дійшли офіційної письмовою згоди щодо місця проживання дітей, що стало наслідком подання даного позову до суду. В акті обстеження матеріально-побутових умов проживання сімї позивача вказано, що умови проживання в будинку, де в даний час проживає позивач з дітьми задовільні, всім необхідним для проживання та розвитку дітей родина забезпечена. За місцем проживання позивач характеризується позитивно. На обліку у психіатра та нарколога не перебуває. Позивач має дохід щоб утримувати дітей. Позивач має змогу забезпечити дітей всім необхідним для нормального розвитку. Відповідачка не має постійного місця проживання, роботи та міцних соціальних зв`язків, веде аморальний спосіб життя, що може зашкодити розвитку дітей. Відтак позивач вважає, що дітям буде краще проживати саме з ним. ОСОБА_1 може у повному обсязі створити всі необхідні умови для проживання та нормального розвитку дітей, задовольнити гармонійний розвиток їх особистості в атмосфері любові і моральної та матеріальної забезпеченості. Крім того, позивач наразі проживає в одному селищі зі своїми батьками, які мають сили і бажання допомагати йому по догляду за дітьми. Разом з тим, позивач не чинитиме жодних перешкод для спілкування відповідачки з дітьми і готовий зі свого боку усіма силами сприяти тому, щоб діти через розлучення батьків не були позбавлені піклування матері.

Ухвалою суду від 16.02.2023 року відкрито провадження у справі та призначено її до розгляду в порядку загального позовного провадження до підготовчого судового засідання.

Ухвалою суду від 06.04.2023 року закрите підготовче провадження, а справа призначена до розгляду.

Заочним рішенням Новобузького районного суду Миколаївської області від 30.05.2023 року задоволено позовні вимоги адвоката Проценко Оксани Миколаївни, яка представляє інтереси ОСОБА_1 до ОСОБА_6 , третя особа без самостійних вимог: орган опіки та піклування Вільнозапорізької сільської ради Баштанського району Миколаївської області, служби у справах дітей Новобузької міської ради Баштанського району Миколаївської області, про визначення місця проживання дітей.

Ухвалою Новобузького районного суду Миколаївської області від 20.07.2023 року скасовано заочне рішення від 30.05.2023 року, призначено справу до підготовчого засідання в порядку загального позовного провадження з викликом сторін на07вересня2023рокуо11:00 год. в приміщенні Новобузького районного суду Миколаївської області.

Ухвалою суду від 07.09.2023 року закрите підготовче провадження, а справа призначена до розгляду.

Позивач ОСОБА_1 та його представник адвокат Проценко О.М., під час розгляду справи позовні вимоги підтримали, посилаючись на обставини зазначені у позові та просили їх задовольнити.

Представник третьої особи, яка не заявляє самостійні вимоги на предмет спору на стороні позивача, органу опіки та піклування Вільнозапорізької сільської ради Баштанського району Миколаївської області Бондаренко Н.М., під час розгляду справи зазначила, що хоча на даний час сімейний стан відповідачки змінився, вона вийшла заміж та народила ще одну дитину, однак поки не вбачається підстав забирати дітей від батька. Орган опіки та піклування вважає за доцільне визначити місцем проживання малолітніх ОСОБА_8 та ОСОБА_7 з їх батьком ОСОБА_1 , а тому даний висновок видна підтримує і на час розгляду справи.

Відповідачка ОСОБА_3 заперечувала проти задоволення позовних вимог в повному обсязі. Суду пояснила, що дійсно у вересні 2022 року вона була змушені покинути будинок де вона проживала з дітьми та позивачем, оскільки останній її ображав, застосовував фізичне насилля, звинувачував у зрадах, і в результаті сам же й вигнав із будинку пізно увечері. Позивачка деякий час перебувала у лісосмузі а потім зателефонувала своїй рідній сестрі, щоб та її забрала. Декілька місяців відповідачка проживала у сестри ОСОБА_9 у м.Баштанка, Миколаївської області. Пізніше вона проживав у свого брата у селі Піски, Баштанського району, Миколаївської області до березня 2023 року. За цей період відповідачка ОСОБА_3 декілька разів поверталась до позивача, він обіцяв, що сімейне життя налагодиться, однак знову вчиняв сварки та виганяв відповідачку з дому вночі.

Також повідомила суд, що позивач застосовував відносно неї фізичне насилля, наслідком чого були тяжкі наслідки пов`язані із жіночим здоров`ям, через які їй довелось лікуватися у медичному закладі. При цьому позивач тиснув на відповідачку морально, ображаючи її та постійно погрожуючи, що їй нема від кого чекати допомоги оскільки вона сирота.

Відповідачка постійного місця роботи не мала, однак матеріально її підтримувала рідна сестра та брат, а також відповідачка працювала у людей по найму. У березні 2023 року вона почала працювати у ОСОБА_10 , у них почались стосунки і вони одружились. На час розгляду справи у них народилась вже спільна дитина.

Відповідачка ОСОБА_3 уже зі своїм законним чоловіком неодноразово приїздила до дітей, привозила гостинці, однак відповідач та його батьки їх виганяла та перешкоджали побаченням з дітьми. Однак останні місяці вона має змогу бавитися та спілкуватися із дітьми, коли приїздить до них в гості, однак під наглядом позивача і лише за місцем їх проживання.

Відповідачка ОСОБА_3 просила суд відмовити у задоволенні позову, оскільки вона хоче забрати дітей, і для цього на даний час вона із чоловіком створює всі умови.

Розглянувши матеріали справи, вислухавши пояснення учасників справи та свідків, дослідивши та оцінивши письмові докази по справі у їх сукупності, суд приходить до висновку про задоволення позову з наступних підстав.

Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Законодавство України не містить норм, які б наділяли будь-кого з батьків пріоритетним правом на проживання з дитиною.

Відповідно до частин першої, другої статті 24 Конституції України громадяни мають рівні конституційні права і свободи та є рівними перед законом. Не може бути привілеїв чи обмежень за ознаками раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, за мовними або іншими ознаками.

Відповідно до статті 8 Закону України "Про охорону дитинства" кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України.

У статті 141 СК України встановлено, що мати, батько мають рівні права та обов`язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов`язків щодо дитини, крім випадку, передбаченого частиною п`ятою статті 157 цього Кодексу.

За частинами першою, другою статті 161 СК України, якщо мати та батько, які проживають окремо, не дійшли згоди щодо того, з ким із них буде проживати малолітня дитина, спір між ними може вирішуватися органом опіки та піклування або судом. Під час вирішення спору щодо місця проживання малолітньої дитини беруться до уваги ставлення батьків до виконання своїх батьківських обов`язків, особиста прихильність дитини до кожного з них, вік дитини, стан її здоров`я та інші обставини, що мають істотне значення.

Тлумачення частини першої статті 161 СК України свідчить, що під час вирішення спору щодо місця проживання малолітньої дитини враховується ставлення батьків до виконання своїх батьківських обов`язків, особисту прихильність дитини до кожного з них, вік дитини, стан її здоров`я та інші обставини, що мають істотне значення. До інших обставин, що мають істотне значення, можна віднести, зокрема: особисті якості батьків; відносини, які існують між кожним з батьків і дитиною (як виконують батьки свої батьківські обов`язки по відношенню до дитини, як враховують її інтереси, чи є взаєморозуміння між кожним з батьків і дитиною); можливість створення дитині умов для виховання і розвитку.

Орган опіки та піклування або суд не можуть передати дитину для проживання з тим із батьків, хто не має самостійного доходу, зловживає спиртними напоями або наркотичними засобами, своєю аморальною поведінкою може зашкодити розвиткові дитини.

Суд звертає увагу, що у усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага повинна приділятись якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.

Дитина є суб`єктом права і незважаючи на незначний вік, неповну цивільну дієздатність, має певний обсяг прав. Одними з основних її прав є право висловлювати свою думку та право на врахування думки щодо питань, які стосуються її життя.

Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_5 у сторін по справі народилась донька - ОСОБА_7 , в графі батьки записано: мати ОСОБА_6 , батько ОСОБА_1 , що підтверджується свідоцтвом про народження, серії НОМЕР_1 , виданого Новобузьким районним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) від 17.03.2020 року (а.с.10 т.1).

Крім того, ІНФОРМАЦІЯ_6 у сторін по справі народився син - ОСОБА_8 , в графі батьки записано: мати ОСОБА_6 , батько ОСОБА_1 , що підтверджується свідоцтвом про народження, серії НОМЕР_2 , виданого Новобузьким районним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) від 06.04.2021 року (а.с.9)

Згідно акту обстеження умов проживання, складеного службою у справах дітей Вільнозапорізької сільської ради та Акта № 23 від 03.10.2022 року, складеного комісією старостинського округу Вільнозапорізької сільської ради, ОСОБА_1 проживає на даний час із своїми батьками ОСОБА_11 та ОСОБА_12 , а також двома малолітніми дітьми : ОСОБА_7 та ОСОБА_8 . Сім`я проживає у будинку та матеріально забезпечена Мати дітей ОСОБА_6 з вересня 2022 року з дітьми не проживає (а.с.11,12 т.1).

Відповідно до Характеристики старости Вільнозапорізької сільської ради Баштанського району Миколаївської області від 10.01.2023 року №2/14.01.02 ОСОБА_1 позитивно характеризується, самозайнятий в особистому господарстві, має на утриманні двох неповнолітніх дітей (а.с.13 т.1).

Згідно довідок про зареєстроване місце проживання Новохристофорівського старостинського округу №1 ОСОБА_7 та ОСОБА_8 з народження зареєстровані за адресою: АДРЕСА_1 (а.с.15,16 т.1)

Відповідно до висновку органу опіки та піклування Вільнозапорізької сільської ради Баштанського району Миколаївської області про визначення місця постійного проживання малолітніх дітей, затвердженого рішенням виконавчого комітету за № 42 від 28.03.2023 року, ОСОБА_6 протягом тривалого часу діє всупереч інтересам малолітніх дітей. Не має місця постійного проживання, декілька разі за рік змінювала його, не працює та не має доходу, таким чином не може забезпечити умови для проживання дітей та утримувати їх матеріально. Натомість ОСОБА_1 надав документи,які підтверджують його право власності на будинок, який обстежений службою у справах дітей, і які переконались, що житло знаходиться в задовільному стані та придатне для проживання дітей, обладнане усім необхідним. Крім того ОСОБА_1 має дохід, що дає йому змогу матеріально утримувати дітей. Орган опіки та піклування вважає за доцільне визначити малолітнім ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_7 постійне місце проживання з їх батьком ОСОБА_1 (а.с.16-17т.1).

Також судом встановлено, що ОСОБА_6 07.07.2023 року уклала шлюб із ОСОБА_10 , що підтверджується свідоцтвом про шлюб серії НОМЕР_3 від 07.07.2023 року ( а.с.161 т.1)

Згідно акту про встановлення факту проживання від 10.07.2023 року ОСОБА_6 фактично проживає по АДРЕСА_2 ( а.с.128) який частково належить ОСОБА_10 (а.с.166 т.2).

Судом встановлено, що ОСОБА_6 в період з 09.09.2022 року по 14.09.2022 року перебувала на стаціонарному лікуванні в Баштанській ЦРЛ ( а.с.183 т.1)

Свідок ОСОБА_10 суду пояснив, що минулої осені за проханням знайомої ОСОБА_9 у пізній час, під час комендантської години, їздив забирати відповідачку із с. Новохристофорівка. Під час поїздки відповідачка була мовчазна, засмучена, іноді плакала, при цьому причину такого свого стану вона не пояснила. Пізніше, ще декілька разів за проханням ОСОБА_9 він забирав з того ж села відповідачку ОСОБА_6 та привози її щоразу в м. Баштанку до ОСОБА_13 . Кожної поїздки ОСОБА_6 була пригнічена, плакала, при цьому мовчазна і не розповідача причини свого настрою.

Навесні 2023 року відповідачка ОСОБА_6 , яка шукала роботу, допомагала свідку по господарству, оскільки у нього була дуже хвора дружина. У них розпочались стосунки і після смерті дружини свідка, ОСОБА_6 та ОСОБА_10 уклали шлюб і на даний час у них народилась спільна дитина.

Свідок повідомив, що він бажає, щоб діти дружини від першого шлюбу проживали разом із ними, він забезпечить їм належні умови проживання.

Свідок ОСОБА_9 суду пояснила, що вона є рідною сестрою відповідачки ОСОБА_3 . Пояснила суду, що під час спільного проживання відповідачки з позивачем останній неодноразово ображав сестру та застосовував фізичне насилля після чого відповідачці доводилось лікуватися. Приблизно у вересні 2022 року їй зателефонувала ОСОБА_3 та попросила приїхати її забрати, оскільки чоловік її вигнав з дому. Однак оскільки був вже вечірній час, перед початком комендантської години, вона попросила поїхати за сестрою знайомого таксиста. Декілька місяців відповідачка проживала у свідка, а ще деякий час у іншому селі у їх брата. На даний час відповідачка влаштувала особисте життя, вийшла заміж та створила усі умови для проживання своїх дітей.

Також свідок суду повідомила, що саме позивач створив такі умови життя при яких сім`я розпалась, і саме він виганяв постійно відповідачку з дому, а потім не давав можливості бачитися з дітьми.

Свідки ОСОБА_14 та ОСОБА_15 повідомили суду, що вони бачили, як відповідачка приїздила до своїх дітей і відвідувала їх у с. Н-Христофорівка, Баштанського району, Миколаївської області.

У постанові Верховного Суду від 14 лютого 2019 року в справі №377/128/18 (провадження №61-44680 св18) зазначено, що "тлумачення частини першоїстатті 161 СК Українисвідчить, що під час вирішення спору щодо місяця проживання малолітньої дитини враховується ставлення батьків до виконання своїх батьківських обов`язків, особисту прихильність дитини до кожного з них, вік дитини, стан її здоров`я та інші обставини, що мають істотне значення. До інших обставин, що мають істотне значення, можна віднести, зокрема: особисті якості батьків, відносини, які існують між кожним з батьків і дитиною (як виконують батька свої батьківські обов`язки по відношенню до дитини, як враховують її інтереси, чи є взаєморозуміння між кожним із батьків і дитиною); можливість створення дитині умов для виховання і розвитку".

Орган опіки та піклування або суд не можуть передати дитину для проживання з тим із батьків, хто не має самостійного доходу, зловживає спиртними напоями або наркотичними засобами, своєю аморальною поведінкою може зашкодити розвиткові дитини.

Міжнародні та національні норми не містять положень, які б наділяли будь-кого з батьків пріоритетним правом на проживання з дитиною.

В усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини (частина перша статті 3 Конвенції про права дитини).

Дитина є найбільш вразливою стороною під час будь-яких сімейних конфліктів, оскільки на її долю випадає найбільше страждань та втрат. Судовий розгляд сімейних спорів, у яких зачіпаються інтереси дитини, є особливо складним, оскільки в його процесі вирішуються не просто спірні питання між батьками та іншими особами, а визначається доля дитини, а тому результат судового розгляду повинен бути спрямований на захист найкращих інтересів дитини.

У рішенні Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) від 11 липня 2017 року у справі «М. С. проти України», заява № 2091/13, суд зауважив, що при визначенні найкращих інтересів дитини у кожній конкретній справі необхідно враховувати два аспекти: по-перше, інтересам дитини найкраще відповідає збереження її зв`язків із сім`єю, крім випадків, коли сім`я є особливо непридатною або неблагополучною; по-друге, у найкращих інтересах дитини є забезпечення її розвитку у безпечному, спокійному та стійкому середовищі, що не є неблагонадійним.

ЄСПЛ зауважує, що між інтересами дитини та інтересами батьків повинна існувати справедлива рівновага і, дотримуючись такої рівноваги, особлива увага має бути до найважливіших інтересів дитини, які за своєю природою та важливістю мають переважати над інтересами батьків (рішення ЄСПЛ від 07 грудня 2006 року у справі «Хант проти України», заява № 31111/04).

Аналіз наведених норм права, практики ЄСПЛ дає підстави для висновку, що рівність прав батьків щодо дитини є похідною від прав та інтересів самої дитини на гармонійний розвиток та належне виховання, а отже, в першу чергу підлягають урахуванню інтереси дитини.

Таким чином суд приходить до висновку, що матеріально-побутове забезпечення позивача, позитивна характеристика з місця проживання дають підстави для твердження, що батько здатний створити умови для розвитку та виховання дітей, забезпечити їх повноцінний розвиток. Тоді як відповідачка, на час розгляду справи, не надала суду доказів того, що вона зможе матеріально утримувати усіх дітей, при тому що право власності на будинок, в якому вона наразі проживає, належним чином на даний час не оформлене, а юридично зареєстроване місце проживання самої відповідачки, збігається із місцем проживання позивача.

Як зазначено у Постанові ВС від 21.07.2021 року у справі № 404/3499/17 «питання забезпечення інтересів дитини ґрунтується на розумінні, що для дітей розлучення батьків - це завжди тяжке психологічне навантаження, пов`язане, зокрема, з кардинальними змінами в житті дитини: нове оточення та місце проживання, неможливість спілкування з двома батьками одночасно тощо.

Вирішуючи питання про визначення місце проживання дитини, суди мають враховувати об`єктивні та наявні у справі докази, зокрема обстеження умов проживання, характеристики психоемоційного стану дитини, поведінки батьків щодо дитини та висновку органу опіки та піклування. Однак найважливішим у цій категорії справ є внутрішнє переконання судді, яке має ґрунтуватися на внутрішній оцінці всіх обставин в їх сукупності. Адже не можна піддавати формалізму долю дитини, яка через те, що батьки не змогли зберегти шлюб, не повинна бути позбавлена щасливого та спокійного дитинства.

Таким чином, при вирішенні таких спорів доцільно та правильно керуватися виключно інтересами дитини, судам передусім потрібно впевнитися, що саме той з батьків, на чию користь буде прийнято рішення, створить для дитини належні умови для її морального, духовного та фізичного розвитку».

Вирішуючи спір суд, врахувавши інтереси малолітніх дітей, їх психологічний стан, права та інтереси на гармонійний розвиток та належне виховання, а також дотримуючись балансу між інтересами дітей, правами батьків на виховання дитини і обов`язком батьків діяти в їх інтересах, приходить до висновку про необхідність визначення місця проживання дітей ОСОБА_7 та ОСОБА_8 з батьком ОСОБА_1 , оскільки це відповідає найкращому забезпеченню інтересів дітей, так як вони з народження проживають разом з батьком та його батьками, мають за місцем свого проживання стійкі соціальні зв`язки.

Також суд, вважає за необхідне зазначити, що визначення місця проживання дітей з батьком не може впливати на рівні права матері щодо своїх дітей, та наголошує на неприпустимість з боку батька чинити перешкоди у її спілкуванні та відвідуванні дітей. Визначення місця проживання дітей з батьком не повинно впливати на взаємовідносини дітей з матір`ю, оскільки визначення місця проживання дитини з однім із батьків, не позбавляє іншого батьківських прав та не звільняє його від виконання своїх батьківських обов`язків.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, про задоволення позовних вимог позивача.

Керуючись ст.12,13,259,263-265,280-284ЦПК України,суд

Ухвалив:

Позов адвоката Проценко Оксани Миколаївни, яка представляє інтереси ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , третя особа без самостійних вимог: орган опіки та піклування Вільнозапорізької сільської ради Баштанського району Миколаївської області, про визначення місця проживання малолітніх дітей, задовольнити.

Визначити місце проживання ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 з їх батьком ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , за місцем його постійного проживання

Стягнути з ОСОБА_6 на користь держави судовий збір в сумі 1073 (однієї тисячі семи десяти трьох ) гривні 60 копійок.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Миколаївського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому рішення не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому рішення суду.

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_9 , місце реєстрації: АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_4 .

Відповідач: ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_10 , місце реєстрації: АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_5 .

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача, орган опіки і піклування Вільнозапорізької сільської ради Баштанського району Миколаївської області, адреса місцезнаходження: 55650, Миколаївська область, Баштанський район, с.Вільне Запоріжжя, вулиця Москаленка, 35.

Повний текст рішення виготовлений 03.05.2024 року.

Суддя