Ухвала

від 02.05.2024 по справі 591/1815/23

СУМСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа №591/1815/23 Головуючий у суді у 1 інстанції - ОСОБА_1 Номер провадження 11-сс/816/291/24 Суддя-доповідач - ОСОБА_2 Категорія - домашній арешт

УХВАЛА

Іменем України

02 травня 2024 року колегія суддів Сумського апеляційного суду в складі:

судді-доповідача - ОСОБА_2 ,

суддів - ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,

з участю секретаря судового засідання - ОСОБА_5 ,

розглянула у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Суми кримінальне провадження № 591/1815/23 за апеляційною скаргою захисника ОСОБА_6 на ухвалу слідчого судді Зарічного районного суду м. Суми від 18.03.2024 про обрання підозрюваному ОСОБА_7 запобіжного заходу у виді домашнього арешту,

установила:

В поданій апеляційній скарзі захисник ОСОБА_6 просить скасувати ухвалу слідчого судді та постановити нову ухвалу, якою відмовити у задоволенні клопотання слідчого про застосування запобіжного заходу у виді домашнього арешту відносно підозрюваного ОСОБА_7 , оскільки пред`явлена його підзахисному підозра є необґрунтованою, всі договори купівлі-продажу необробленої деревини укладені ДП «Краснопільський агролісгосп» в особі директора ОСОБА_7 до внесення змін до постанови КМУ від 26.07.2022 № 834, якою зобов`язано продаж такої деревини здійснювати виключно на організованих товарних ринках, до дисциплінарної відповідальності за порушення порядку укладення таких видів договорів його підзахисний не притягувався. Письмове повідомлення про підозру не містить анкетних даних щодо громадянства його підзахисного, часу, місця вчинення кримінального правопорушення, не містить переліку фізичних і юридичних осіб, які отримали неправомірну вигоду, обгрунтування розміру заподіяної шкоди. Слідчі ТУ ДБР згідно ч. 4 ст. 216 КПК не уповноважені здійснювати досудове розслідування у даному кримінальному провадженні. Вважає недоведеними ризики, оскільки проведено ряд слідчих дій, в ході яких вже вилучені документи, які мають значення для кримінального провадження, свідки, на яких може вплинути ОСОБА_7 органом досудового розслідування не зазначені.

15.03.2024 до Зарічного районного суду м. Суми з клопотанням, погодженим із прокурором відділу Сумської обласної прокуратури, звернувся слідчий Четвертого СВ ТУ ДБР у м. Полтаві, яке обґрунтував тим, що ОСОБА_7 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 364 КК, в тому, що він з використанням службового становища всупереч вимогам діючого законодавства з метою одержання неправомірної вигоди для іншої особи, використовував службове становище при укладені договорів з продажу деревини, чим завдав тяжкі наслідки державним інтересам.

14.03.2024 ОСОБА_7 в межах кримінального провадження № 62023170040000046 від 09.02.2023 за ч. 2 ст. 364, ч. 2 ст. 367 КК повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 364 КК.

Зважаючи на те, що існують ризики, передбачені п. 1, 2, 3 і 5 ч. 1 ст. 177 КПК, для запобігання спробам переховуватись від органів досудового розслідування та/або суду, знищити або спотворити речі чи документи, які мають істотне значення для встановлення обставин справи, незаконно впливати на свідків, експертів у даному кримінальному провадженні та вчинити інше кримінальне правопорушення, тому слідчий просив застосувати до ОСОБА_7 запобіжний захід у виді цілодобового домашнього арешту.

Ухвалою слідчого судді Зарічного районного суду м. Суми 18.03.2024 клопотання слідчого задоволено частково і до підозрюваного ОСОБА_7 застосовано запобіжний захід у виді домашнього арешту із забороною залишати житло за адресою: АДРЕСА_1 без дозволу слідчого в період доби з 21-00 год. до 07-00 год. та покладено на останнього наступні обов`язки: прибувати до слідчого, прокурора та суду за першою вимогою; повідомляти слідчого про зміну місця проживання, місця роботи та засобів зв`язку; не відлучатися з м. Суми без дозволу слідчого; утримуватися від спілкування із працівниками ДП «Краснопільський агролісгосп» та працівниками і засновниками суб`єктів господарювання, які придбавали деревину у ДП «Краснопільський агролісгосп» у 2022 році, з приводу обставин кримінального провадження; здати на зберігання до відповідних органів державної влади паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну; носити електронний засіб контролю. Встановлено строк дії ухвали в частині застосування запобіжного заходу та покладення на підозрюваного обов`язків до 13.05.2024.

Своє рішення слідчий суддя умотивував тим, що підозра та ризики, передбачені п. 1, 2 і 3 ч. 1 ст. 177 КПК є обґрунтованими, однак не доведено, що вказаним ризикам неможливо запобігти шляхом застосування запобіжного заходу у виді домашнього арешту в певний час доби.

Будучи належним чином повідомленими про час і місце апеляційного розгляду, учасники кримінального провадження в судове засідання не з`явились, від прокурора ОСОБА_10 , підозрюваного ОСОБА_7 та його захисника ОСОБА_6 надійшли письмові клопотання про розгляд апеляційної скарги у їх відсутність, тому колегія суддів вважає за можливе здійснити апеляційний розгляд у відсутність сторін провадження, що не суперечить вимогам кримінального процесуального закону.

Вислухавши суддю-доповідача про зміст оскарженого рішення слідчого судді, перевіривши матеріали кримінального провадження та обговоривши доводи поданої апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що вказана вище апеляційна скарга задоволенню не підлягає з таких підстав.

Зокрема, здійснивши розгляд клопотання слідчого, слідчий суддя суду першої інстанції дійшов правильного висновку про застосування до ОСОБА_7 запобіжного заходу саме у виді домашнього арешту в певний час доби, а не обрання будь-якого іншого, більш м`якого запобіжного заходу, передбаченого ч. 1 ст. 176 КПК, та дотримався вимог ст. 176, 177, 178, 183 і 194 КПК, з`ясував і дослідив всі ті обставини, з якими кримінальний процесуальний закон пов`язує можливість застосування запобіжного заходу у виді домашнього арешту, а саме наявність у органу досудового розслідування щодо ОСОБА_7 обґрунтованої підозри у вчиненні інкримінованого йому правопорушення за ч. 2 ст. 364 КК, існування ризиків, передбачених п. 1, 2, 3 ч. 1 ст. 177 КПК, на які вказував слідчий у своєму клопотанні, та недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання цим ризикам.

Так, ОСОБА_7 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 364 КК, за яке законом України про кримінальну відповідальність передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк до шести років, існують реальні ризики того, що останній може переховуватися від органів досудового розслідування та суду з метою уникнути відповідальності за скоєне; знищити, сховати або спотворити будь-яку з речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, незаконно впливати на свідків, експертів у вказаному кримінальному провадженні, і застосування до нього іншого запобіжного заходу є недостатнім для запобігання визначеним в ухвалі слідчого судді ризикам.

Наявність обґрунтованої підозри підтверджується сукупністю наданих стороною обвинувачення доказів відповідно п. 1 ч. 1 ст. 178, ч. 1 ст. 194 КПК, а будь-які інші докази, які б викликали сумніви в обґрунтованості оголошеної підозри на цій стадії процесу у кримінальному провадженні відсутні. При встановленні факту наявності обґрунтованої підозри колегія суддів також враховує і усталену судову практику з цього питання ЄСПЛ, який у своїх численних рішеннях (зокрема від 21.04.2011 у справі «Нечипорук і Йонкало проти України» (Nechiporuk and Yonkalo v. Ukraine, п. 175) і від 20.03.1997 у справі «Луканов проти Болгарії» (Lukanov v. Bulgaria) визначив, що слідчий суддя, оцінюючи докази на предмет доведеності обставин, передбачених п. 1 ч. 1 ст. 194 КПК, повинен виходити з того, що підозра визнається обґрунтованою лише у тому випадку, якщо «існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про котру йдеться, могла вчинити правопорушення». У справі «Джон Мюррей проти Сполученого Королівства» (John Murray v. the United Kingdom), рішення від 28.10.1994, заява № 14310/88) ЄСПЛ зазначив, що «факти, які є причиною виникнення підозри, не повинні бути такими самими переконливими як ті, що є необхідними для обґрунтування обвинувального вироку чи суто висунення обвинувачення, що здійснюється на наступній стадії процесу».

Таким чином, наявні докази для визнання підозри обґрунтованою є достатніми, а доведення факту вчинення кримінального правопорушення є завданням подальшого досудового розслідування.

Незважаючи на те, що на стадії застосування запобіжного заходу, слідчий суддя зобов`язаний дослідити вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення та інші обставини, передбачені ст. 178 КПК, а також встановити, чи доводять надані стороною обвинувачення докази наявність обставин, зазначених в ч. 1 ст. 194 КПК, але в той же час цей же слідчий суддя позбавлений процесуальної можливості встановлювати будь-які фактичні обставини вчинення кримінального правопорушення та давати безпосередньо оцінку доказам його вчинення, а тому доводи захисника ОСОБА_6 щодо необгрунтованості пред`явленої його підзахисному підозри, зокрема, що всі договори купівлі-продажу необробленої деревини укладені ДП «Краснопільський агролісгосп» в особі директора ОСОБА_7 до внесення змін до постанови КМУ від 26.07.2022 № 834, якою зобов`язано продаж такої деревини здійснювати виключно на організованих товарних ринках, не притягнення останнього до дисциплінарної відповідальності за порушення порядку укладення таких видів договорів на цій стадії досудового розслідування є необґрунтованими.

Висновки про ступінь ризиків та неможливості запобігання їм більш м`якими запобіжними заходами, мають бути зроблені за результатами сукупного аналізу фактичних обставин кримінального правопорушення та обвинуваченої особи (характеру, моральних якостей, способу життя, сімейних зв`язків, постійного місця роботи, утриманців тощо), її поведінки під час досудового розслідування кримінального правопорушення (наявність або відсутність спроб ухилятися від органів влади, способу життя взагалі, способу самозабезпечення, системності злочинної діяльності, наявності злочинних зв`язків тощо).

Мають місце і заявлені у клопотанні слідчого ризики того, що ОСОБА_7 із-за тяжкості покарання, що йому загрожує в разі визнання його винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, може переховуватися від органів досудового розслідування. Врахування тяжкості кримінального правопорушення при цьому має свій раціональний зміст, оскільки тяжкість свідчить про ступінь суспільної небезпечності цієї особи та дозволяє спрогнозувати з достатньо високим ступенем імовірності її поведінку, беручи до уваги, що майбутнє покарання за вчинене кримінальне правопорушення підвищує ризик того, що ОСОБА_7 може іншим чином перешкоджати встановленню істини у кримінальному провадженні, так як небезпека ризику переховування від органів досудового розслідування і суду може вимірюватися суворістю можливого покарання в сукупності з інформацією про матеріальний, соціальний стан особи та інше.

Ризик того, що підозрюваний може знищити, сховати або спотворити будь-яку з речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення (п. 2 ч. 1 ст. 177 КПК) також є цілком виправданим, враховуючи, що статусу підозрюваного в кримінальному провадженні, яке розслідується з 09.02.2023 ОСОБА_7 набув лише 14.03.2024, і всупереч доводів захисника значна частина документів у кримінальному провадженні не вилучена, а тому можливість вчинення ним певних дій на перешкоджання здійсненню кримінального провадження, значно збільшилась.

Обґрунтованим також є і ризик того, що ОСОБА_7 може незаконно впливати на свідків, більшість з яких перебуває у прямій службовій залежності від нього, будучи працівниками ДП «Краснопільський агролісгосп», експертів, що з урахуванням усіх фактичних обставин провадження, на думку колегії суддів, і свідчить про наявність передбачених кримінальним процесуальним законом підстав для застосування до ОСОБА_7 запобіжного заходу саме у виді домашнього арешту.

Доводи апеляційної скарги захисника щодо відсутності ризиків, передбачених ст. 177 КПК, є необґрунтованими і задоволенню не підлягають, оскільки при розгляді клопотання прокурором доведено об`єктивне існування обставин, які вказують на наявність цих ризиків.

Посилання захисника в апеляційній скарзі на те, що відповідно вимог ч. 4 ст. 216 КПК дане провадження не підслідне слідчим органів ДБР не заслуговують на увагу, оскільки згідно доданої прокурором до матеріалів клопотання постанови Офісу Генерального прокурора від 07.03.2024 здійснення досудового розслідування даного кримінального провадження доручено слідчим Четвертого слідчого відділу (з дислокацією у м. Сумах) ТУ ДБР, розташованого у м. Полтава. При цьому колегія суддів враховує, що відповідно ч. 5 ст. 218 КПК спори про підслідність вирішує керівник органу прокуратури вищого рівня. Матеріали клопотання не містять відомостей про зміну підслідності, а також відомостей про те, що сторона, яка стверджує про порушення підслідності зверталась з відповідним клопотанням.

Необхідно також зазначити, що вирішення питання щодо порушення правил підслідності при розгляді клопотань слідчих органів не відноситься до повноважень слідчого судді, наслідком ж такого порушення є визнання під час судового розгляду доказів, отриманих з порушенням правил підслідності недопустимими.

Як встановлено колегією суддів обставини підозри судом з`ясовані в тій мірі, в якій закон на даному етапі кримінального провадження вимагає це від слідчого судді, а відтак, зазначені в апеляційній скарзі доводи та підстави, з яких сторона захисту просить скасувати ухвалу слідчого судді, не знайшли свого підтвердження під час апеляційного розгляду.

Колегією суддів не встановлено істотних порушень положень КПК при розгляді слідчим суддею суду першої інстанції питання про застосування запобіжного заходу у виді домашнього арешту із забороною залишати житло у певний час доби, які б були безумовною підставою для скасування оскарженої ухвали (п. 3 ч. 1 ст. 409, ч. 2 ст. 412 КПК).

Ухвала слідчого судді є законною, обґрунтованою та належним чином вмотивованою, внаслідок чого вона підлягає залишенню без змін, а апеляційна скарга захисника - без задоволення.

Керуючись ст. 404, 405, 407, 418, 419, 422 КПК України,

постановила:

Ухвалу слідчої судді Зарічного районного суду м. Суми від 18.03.2024 відносно ОСОБА_7 залишити без змін, а апеляційну скаргу його захисника ОСОБА_6 на цю ухвалу - без задоволення.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Судді:

ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4