Рішення

від 17.05.2024 по справі 766/10646/23

ХЕРСОНСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа №766/10646/23

н/п 2/766/1173/24

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17.05.2024 року м. Херсон

Херсонський міський суд Херсонської області у складі:

головуючого судді: Валігурської Л.В.

за участю секретаря: Цілинської А.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Херсона позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: Товарна біржа«Ізумруд», провизнання дійснимдоговору купівлі-продажужитлового будинку, -

в с т а н о в и в:

І. Виклад позиції позивача.

16.11.2023 позивач звернулася до суду з позовом, у якому просить визнати дійсним договір купівлі-продажу №4296 від 09.09.1998 житлового будинку, який розташований за адресою: АДРЕСА_1 , укладений між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , який посвідчений Товарною біржою «Ізумруд» та зареєстрований у КП «Херсонське бюро технічної інвентаризації» 09.09.1998 за №4296.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що 09.09.1998 між позивачем та відповідачем було укладено договір №4296 купівлі-продажу житлового будинку АДРЕСА_1 . Вказаний договір був посвідчений товарною біржею «Ізумруд», про що свідчать проставлені на звороті підпис начальника реєстраційного відділу та печатка товарної біржі. На час укладання угоди сторони керувались нормою ст. 15 Закону України «Про товарну біржу», відповідно до якої угоди, які зареєстровані на біржі не підлягають нотаріальному посвідченню, тому позивач вважала, що договір укладено згідно вимог чинного на той час законодавства.

Зі змісту договору вбачається, що сторони досягли всіх істотних умов купівлі-продажу та виконали його умови, проте позивач не може розпорядитись належним їй майном, оскільки документ на підставі якого вона придбала житловий будинок не відповідає вимогам закону, оскільки потребує нотаріального посвідчення.

На обґрунтування заявлених позовних вимог позивач посилається на норми ст. ст. 47, 227 ЦК України 1963 року.

ІІ. Виклад позиції відповідача.

Відповідач ОСОБА_2 відзив на позовну заяву не подавав.

ІІІ. Процесуальні дії суду у справі.

Ухвалою Херсонського міського суду Херсонської області від 13.03.2024 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін.

Позивач ОСОБА_1 про день, час та місце судового розгляду була повідомлена належним чином, подала на адресу суду клопотання про розгляд справи за її відсутності.

Відповідач ОСОБА_2 та представниктретьої особи в судове засідання не з`явилися, про день, час та місце судового засідання були повідомлені належним чином, заяв та клопотань у зв`язку з судовим розглядом не подавали.

Пунктами 1, 2 ч. 3 ст. 223 ЦПК України, визначено, що якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі: неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки; повторної неявки в судове засідання учасника справи (його представника), крім відповідача, незалежно від причин неявки.

Таким чином, суд прийшов до висновку про можливість розгляду справи за відсутності відповідача ОСОБА_2 та представника третьої особи, оскільки останні були належним чином повідомлені про судове засідання, однак до суду не прибули, про причини своєї неявки суд не повідомили, заяв про слухання справи за їх відсутності не поступало.

З урахуванням викладеного, суд постановив, здійснювати розгляд справи за відсутності сторін.

За приписами ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

ІV. Фактичні обставини справи, встановлені судом та зміст правовідносин.

Відповідно до договору купівлі-продажу №4296 від 29.09.1998, укладеного на Херсонській товарній біржі «Ізумруд», ОСОБА_2 (продавець) і ОСОБА_1 (покупець) уклали вказаний договір про те, що продавець продав, а покупець купив домоволодіння АДРЕСА_1 .

З довідки КП «Херсонське бюро технічної інвентаризації» від 25.09.2023 №335 вбачається, що за матеріалами інвентарної справи №15113 право власності на житловий будинок станом на 31.12.2012 зареєстровано за ОСОБА_1 в цілому згідно договору купівлі-продажу від 09.09.1998.

Згідно довідки Білозерської селищної ради від 09.11.2023 вих. №865 ОСОБА_1 дійсно зареєстрована та проживає в АДРЕСА_1 з 10.08.1998.

V. Оцінка Суду.

У відповідності до ст. 5 ЦК України акти цивільного законодавства регулюють відносини, які виникли з дня набрання ними чинності. Акт цивільного законодавства не має зворотної дії у часі, крім випадків, коли він пом`якшує або скасовує цивільну відповідальність особи. Якщо цивільні відносини виникли раніше і регулювалися актом цивільного законодавства, який втратив чинність, новий акт цивільного законодавства застосовується до прав та обов`язків, що виникли з моменту набрання ним чинності.

Відповідно до ч. 1 ст. 58 Конституції України закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом`якшують або скасовують відповідальність особи.

Згідно з п. 4 Прикінцевих і перехідних положень ЦК України 2003 року, що набрав чинності 01.01.2004, цей Кодекс застосовується до цивільних відносин, що виникли після набрання ним чинності. Оскільки спірний договір купівлі-продажу укладений та зареєстрований на Херсонській товарній біржі «Ізумруд» 09.09.1998, то при вирішенні спору підлягають застосуванню положення Цивільного кодексу Української РСР 1963 року (далі ЦК УРСР 1963 року), Закон України «Про власність», Закон України «Про товарну біржу».

Відповідно до ст. 49 Закону України «Про власність», чинного на час виникнення спірних правовідносин, володіння майном вважається правомірним, якщо інше не буде встановлено судом.

Згідно із ст. 1 Закону України «Про товарну біржу» (в редакції на час укладення договору купівлі-продажу спірної квартири) товарна біржа є організацією, що об`єднує юридичних і фізичних осіб, які здійснюють виробничу і комерційну діяльність, і має за мету надання послуг в укладенні біржових угод, виявлення товарних цін, попиту і пропозицій на товари, вивчення, упорядкування і полегшення товарообігу і пов`язаних з ним торговельних операцій. Крім того, ст. 2 Закону встановлено, що основними принципами діяльності товарної біржі є рівноправність учасників біржових торгів, застосування вільних (ринкових) цін, публічність проведення біржових торгів.

На товарних біржах здійснюються біржові операції, які повинні відповідати сукупності вимог, установлених ст. 15 Закону України «Про товарну біржу», згідно з якою угода вважається укладеною на біржі: якщо вона являє собою купівлю-продаж, поставку та обмін товарів, допущених до обігу на товарній біржі; якщо її учасниками є члени біржі; якщо вона подана до реєстрації та зареєстрована на біржі не пізніше наступного за здійсненням угоди дня.

Набуття права власності це певний юридичний склад, з яким закон пов`язує виникнення в особи суб`єктивного права власності на певні об`єкти. Згідно зі ст. 41 ЦК УРСР 1963 року (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) угодами визнаються дії громадян і організацій, спрямовані на встановлення, зміну або припинення цивільних прав або обов`язків.

Відповідно до ст. 42 ЦК УРСР 1963 року угоди можуть укладатися усно або в письмовій формі (простій чи нотаріальній). Водночас згідно зі ст. 47 ЦК УРСР 1963 року нотаріальне посвідчення угод обов`язкове лише у випадках, зазначених у законі. Недодержання в цих випадках нотаріальної форми тягне за собою недійсність угоди.

За змістом ст. ст. 128, 153 ЦК УРСР 1963 року право власності у набувача майна за договором виникає з моменту передачі речі, якщо інше не передбачено законом або договором. Договір вважається укладеним, коли між сторонами в повній у належних випадках формі досягнуто згоди по всіх істотних умовах. Істотними є ті умови договору, які визнані такими за законом або необхідні для договорів даного виду, а також всі ті умови, щодо яких за заявою однієї з сторін повинно бути досягнуто згоди.

Відповідно до ст. 224 ЦК УРСР 1963 року за договором купівлі-продажу продавець зобов`язується передати майно у власність покупцеві, а покупець зобов`язується прийняти майно та сплатити за нього певну грошову суму.

Статтею 227 ЦК УРСР 1963 року передбачалася обов`язкова нотаріальна форма договору купівлі-продажу житлового будинку (квартири) і його реєстрація органами місцевого самоврядування. Відповідно до ст. 15 Закону України «Про товарну біржу» (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) угоди, зареєстровані на біржі, не підлягають нотаріальному посвідченню.

Пленум Верховного Суду України у своїй постанові «Про судову практику в справах про визнання угод недійсними» від 28.07.1978 №3 (із змінами і доповненнями, внесеними постановами Пленуму Верховного Суду України від 25.12.1992 №13 та від 25.05.1998 №15) роз`яснив, що з підстав недодержання нотаріальної форми визнаються недійсними тільки ті угоди, які відповідно до чинного законодавства підлягають обов`язковому нотаріальному посвідченню, зокрема договори довічного утримання, застави, купівлі-продажу, в тому числі при придбанні на біржових торгах, міни або дарування жилого будинку (квартири) чи його (її) частини.

В ЦК УРСР 1963 року не передбачалося конструкції нікчемності правочину чи договору. Правочин чи договір, які вчинялися під час чинності ЦК УРСР 1963 року, могли бути визнанні недійсними на підставі рішення суду. На рівні ЦК УРСР 1963 року не передбачалося правила про пріоритетність його норм над нормами інших законів. У ч.2ст.15Закону України«Про товарнубіржу» (вредакції,чинній намомент виникненняспірних правовідносин)міститься спеціальнанорма щодоположень ст.47та ст.227ЦК УРСР1963року.Адже статті47і 227ЦК УРСР1963року внормовувалиформу угоди/договорукупівлі-продажужилого будинку,а ч.2ст.15Закону «Протоварну біржу»регулювала формуцього договоруу вужчомурозумінні як укладеногона товарнійбіржі.

Спеціальна норма (ч. 2 ст. 15 Закону України «Про товарну біржу» (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин)) має перевагу над загальними (статті 47 та 227 ЦК УРСР 1963 року) нормами (lex specialis derogat generali). Прийнята пізніше в часі спеціальна норма (ч. 2 ст. 15 Закону України «Про товарну біржу» (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин)) має перевагу над загальними (статті 47 та 227 ЦК УРСР 1963 року) нормами (lex posterior derogat priori). Відповідно, укладення договору на товарній біржі унеможливлювало його нотаріальне посвідчення в силу прямої вказівки на це в законі.

Наведений правовий висновок сформовано у постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 25.03.2023 №336/6023/20.

Крім того, відповідно до положень пп. 1.2 п. 1 глави 2 «Посвідчення правочинів про відчуження та заставу майна» розділу ІІ «Порядок вчинення окремих видів нотаріальних дій» Наказу Міністерства юстиції України від 22.02.2012 №296/5 « Про затвердження Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України право власності на житловий будинок, квартиру, дачу, садовий будинок, гараж, інші будівлі і споруди, земельну ділянку, що відчужуються, може бути підтверджено, зокрема, одним з таких документів або їх дублікатів: …договором купівлі-продажу, зареєстрованим на біржі, укладеним відповідно до вимог законодавства, тощо.

З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що відсутні жодні правові підстави для визнання договору купівлі-продажу, укладеного на товарній біржі, дійсним, оскільки останній є таким в силу вимог вищенаведених норм ЦК УРСР 1963 року та ст. 15 Закону України «Про товарну біржу». Крім того, враховуючи правила вчинення нотаріальних дій нотаріуси мають право при оформленні відчуження нерухомості приймати до уваги договір купівлі-продажу, зареєстрований на біржі, що свідчить про відсутність перепон для позивача у розпорядженні належним їй будинком.

VІ. Розподіл судових витрат між сторонами.

Позивачем не заявлено вимогу про стягнення судових витрат з відповідача.

Керуючисьст. ст. 12, 13, 76-81, 247, 259, 263, 265, 274-284, 354-355 ЦПК України, суд, -

у х в а л и в:

У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє вимог на предмет спору: Товарна біржа«Ізумруд» провизнання дійснимдоговору купівлі-продажужитлового будинку відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом 30 (тридцяти) днів з дня його проголошення. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом 30 (тридцяти) днів з дня вручення йому повного рішення суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених уч. 2 ст. 358 цього Кодексу.

Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції. До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційну скаргу може бути подано до Херсонського апеляційного суду через Херсонський міський суд Херсонської області

Відомості про учасників справи згідно п. 4 ч. 5ст. 265 ЦПК України:

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 .

Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП не відомо, зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 .

Третя особа: Товарна біржа«Ізумруд», код ЄДРПОУ 24105100, зареєстроване місцезнаходження: вул. Соборна, 2, м. Херсон.

Суддя: Людмила ВАЛІГУРСЬКА