Ухвала

від 07.05.2024 по справі 203/4731/22

КІРОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ДНІПРОПЕТРОВСЬКА

Справа № 203/4731/22

Провадження № 1-кс/0203/1564/2024

УХВАЛА

07 травня 2024 року слідчий суддя Кіровського районного суду міста Дніпропетровська ОСОБА_1 ,

за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

за участі:

прокурора ОСОБА_3 ,

слідчого ОСОБА_4 ,

власника майна ОСОБА_5 ,

представників власника майна ОСОБА_6 , ОСОБА_7 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Дніпрі клопотання слідчого про арешт майна у кримінальному провадженні №62022050030000407,

ВСТАНОВИВ:

02.05.2024 року до Кіровського районного суду м. Дніпропетровська звернувся слідчий за погодженням з прокурором із клопотанням про арешт майна у кримінальному провадженні №62022050030000407, в якому слідчий просить суд:

- накласти арешт на майно, що належить підозрюваному ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , а саме на:

- 1/2 частку земельної ділянки з кадастровим номером: 1412300000:02:005:0302, площею 0,06 га (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 2279876914123);

- 1/2 частку житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 632130114123);

- транспортний засіб мотоцикл марки «Harley-Davidson FXD», 2008 року випуску, VIN-код: НОМЕР_1 ;

- транспортний засіб легковий автомобіль марки «ВАЗ 2103», 1974 року випуску, VIN-код: НОМЕР_2 ;

- накласти арешт на грошові кошти ОСОБА_5 , що тимчасово вилучені під час проведення обшуку на підставі ухвали слідчого судді за місцем мешкання ОСОБА_5 за адресою: АДРЕСА_2 , а саме на: грошові кошти у сумі 200 доларів США, грошові кошти у сумі 96000,00 грн.

В обґрунтування вимог клопотання слідчий зазначив, що під час досудового розслідування у кримінальному провадженні №62022050030000407 були встановлені докази вчинення ОСОБА_5 кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191 КК України. Під час досудового розслідування встановлено майно, яке належить підозрюваному, а саме: 1/2 частка земельної ділянки з кадастровим номером: 1412300000:02:005:0302, площею 0,06 га (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 2279876914123); 1/2 частка житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 632130114123); транспортний засіб мотоцикл марки «Harley-Davidson FXD», 2008 року випуску, VIN-код: НОМЕР_1 ; транспортний засіб легковий автомобіль марки «ВАЗ 2103», 1974 року випуску, VIN-код: НОМЕР_2 . Крім того, ухвалою слідчого судді від 11.04.2024 року було надано дозвіл на проведення обшуку за місцем мешкання ОСОБА_5 за адресою: АДРЕСА_2 . Під час проведення обшуку 01.05.2024 року були виявлені та вилучені грошові кошти у сумі 200 доларів США та у сумі 96000,00 грн.

Так, як зазначив слідчий, ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст. 191 КК України, санкцією якої передбачена можливість призначення покарання у вигляді позбавлення волі на строк від 8 до 12 років з конфіскацією майна. Вказане кримінальне правопорушення є особливо тяжким, відповідно до вимог Кримінального кодексу України. Тому у ході досудового розслідування у кримінальному провадженні виникла необхідність у застосуванні заходу забезпечення кримінального провадження у вигляді арешту з метою конфіскації майна як виду покарання.

З огляду на викладене, слідчий звернувся до суду з клопотанням про арешт майна.

Відповідно до протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 02.05.2024 року, судову справу №203/4731/22, провадження №1-кс/0203/1564/2024, було розподілено слідчому судді ОСОБА_1 , яка передана канцелярією суду 06.05.2024 року.

Судове засідання з розгляду клопотання було призначене судом на 07.05.2024 року, в яке з`явились прокурор, слідчий, власник майна та його захисники.

Під час судового засідання слідчий та прокурор підтримали клопотання та просили суд його задовольнити, підстави звернення до суду з клопотанням пояснили суду таким чином, як про це вказано вище.

Захисники власника майна заперечували проти задоволення клопотання слідчого та просили суд відмовити у його задоволенні, повернути грошові кошти підозрюваному ОСОБА_5 . За поясненнями захисників, рухоме та нерухоме майно, на яке слідчий просить суд накласти арешт, знаходиться на тимчасово окупованій території України, а на вилучення грошових коштів судом не було надано дозвіл ухвалою суду на проведення обшуку та такі є частиною виплаченої заробітної плати. Також захисник зазначила, що на її думку, повідомлення про підозру є необґрунтованим.

Підозрюваний підтримав своїх захисників та зазначив, що його оклад становив близько 270 тис. грн, все було задекларовано.

Слідчий суддя, заслухавши думки та пояснення прокурора, слідчого, власника майна та його захисників, вивчивши доводи слідчого, викладені в клопотанні, та дослідивши матеріали клопотання, проаналізувавши норми КПК України, дійшов таких висновків.

Слідчим суддею встановлено, що у провадженні Третього слідчого відділу (з дислокацією у м. Маріуполі) ТУ ДБР, розташованого у м. Краматорську, на досудовому розслідуванні перебуває кримінальне провадження №62022050030000407 від 10.11.2022 року за ч. 5 ст. 191 КК України, підозрюваний ОСОБА_5 .

01.05.2024 року ОСОБА_5 було повідомлено про підозру у кримінальному провадженні №62022050030000407 від 10.11.2022 року за ч. 5 ст. 191 КК України, яке було вручене його захиснику 01.05.2024 року.

За відомостями з листа РСЦ ГСЦ МВС у Дніпропетровській та Запорізькій областях від 10.04.2024 року за №31/29-1517еп, станом на 07.04.2024 року, згідно з Єдиним державним реєстром транспортних засобів, за ОСОБА_5 зареєстровані транспортні засоби: марки «Harley-Davidson FXD», 2008 року випуску, VIN-код: НОМЕР_1 , дата реєстрації 30.07.2021 року, марки «ВАЗ 2103», 1974 року випуску, об`єм двигуна 1452 см. куб, VIN-код: НОМЕР_2 , дата реєстрації 07.08.2009 року.

За відомостями з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 04.04.2024 року, за ОСОБА_5 зареєстроване право власності на: 1/2 частку земельної ділянки з кадастровим номером: 1412300000:02:005:0302, площею 0,06 га (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 2279876914123); 1/2 частку житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 632130114123).

Ухвалою слідчого судді Кіровського районного суду м. Дніпропетровська від 11.04.2024 року, справа №203/4731/22, провадження №1-кс/0203/1336/2024, було задоволено клопотання слідчого та надано слідчому в ОВС Третього слідчого відділу (з дислокацією у м. Маріуполі) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Краматорську, ОСОБА_4 , слідчим слідчої групи, прокурорам групи прокурорів у кримінальному провадженні №62022050030000407 від 10.11.2022 року дозвіл на проведення обшуку квартири за адресою: АДРЕСА_2 , за місцем мешкання ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , право власності на яку зареєстровано за Державним підприємством «Маріупольський морський торгівельний порт», код ЄДРПОУ 01125755, з метою відшукання та вилучення:

- оригіналу договору підряду №20-17/22/65 від 21.02.2022 року на додаткові роботи з залишку робіт з будівництва об`єкту «Будівництво спеціалізованого перевантажувального комплексу зернових вантажів на території Маріупольського порту на АДРЕСА_3 » та пов`язаних з ним документів, чорнових записів, чернеток, нотаток, записних книжок, блокнотів, електронних та магнітних носіїв інформації;

- оригіналів документів зі зразками почерку та підпису ОСОБА_8 ;

- оригіналів документів зі зразками почерку та підпису ОСОБА_9 ;

- оригіналів документів зі зразками почерку та підпису ОСОБА_10 .

Відповідно до протоколу обшуку від 01.05.2024 року, проведеного на підставі ухвали слідчого судді від 11.04.2024 року, справа №203/4731/22, провадження №1-кс/0203/1336/2024, у ході проведення обшуку були виявлені та вилучені, зокрема, документи та грошові кошті у розмірі 200 доларів США купюрами по 100 доларів США (2 шт), 96000,00 грн купюрами по 500,00 грн (192шт.).

Відповідно до щорічної декларації ОСОБА_5 за 2023 рік, розмір його заробітної плати за основним місцем роботи у ДП «ММТП» становить 726181,00 грн, та останній має у власності грошові активи у розмірі 15000 доларів США та 350000,00 грн.

Також у ході судового розгляду клопотання судом були досліджені листи, рапорти, повідомлення про вчинення злочину, статут підприємства, протоколи допитів свідків, наказ, розпорядження, договір підряду, акт, рахунки на оплату, платіжні доручення, платіжні інструкції, висновки експертів, звіти по транзакціям з використанням/без використання БПК, що були вилучені до банківських рахунків, власник рахунків ОСОБА_5 .

Суд зазначає, що відповідно до абзацу першого частин 1, 2, 3, 4, 5, 10 статті 170 Кримінального процесуального кодексу України (далі КПК України), арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом кримінального правопорушення, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження. Арешт майна допускається з метою забезпечення: збереження речових доказів; спеціальної конфіскації; конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

Арешт майна допускається з метою забезпечення:

1) збереження речових доказів;

2) спеціальної конфіскації;

3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи;

4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

У випадку, передбаченомупунктом 1частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним устатті 98цього Кодексу.

Арешт може бути накладений і на майно, на яке раніше накладено арешт відповідно до інших актів законодавства. У такому разі виконанню підлягає ухвала слідчого судді, суду про накладення арешту на майно відповідно до правил цього Кодексу.

У випадку, передбаченому пунктом 3 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, за наявності достатніх підстав вважати, що суд у випадках, передбаченихКримінальним кодексом України, може призначити покарання у виді конфіскації майна або застосувати до юридичної особи захід кримінально-правового характеру у виді конфіскації майна.

Арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, віртуальні активи, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна.

Не може бути арештовано майно, якщо воно перебуває у власності добросовісного набувача, крім арешту майна з метою забезпечення збереження речових доказів.

Відповідно до положень статті 167 КПК України, тимчасовим вилученням майна є фактичне позбавлення підозрюваного або осіб, у володінні яких перебуває зазначене у частині другій цієї статті майно, можливості володіти, користуватися та розпоряджатися певним майном до вирішення питання про арешт майна або його повернення, або його спеціальну конфіскацію в порядку, встановленому законом.

Тимчасово вилученим може бути майно у вигляді речей, документів, грошей тощо, щодо яких є достатні підстави вважати, що вони:

1) підшукані, виготовлені, пристосовані чи використані як засоби чи знаряддя вчинення кримінального правопорушення та (або) зберегли на собі його сліди;

2) призначалися (використовувалися) для схиляння особи до вчинення кримінального правопорушення, фінансування та/або матеріального забезпечення кримінального правопорушення або винагороди за його вчинення;

3) є предметом кримінального правопорушення, у тому числі пов`язаного з їх незаконним обігом;

4) одержані внаслідок вчинення кримінального правопорушення та/або є доходами від них, а також майно, в яке їх було повністю або частково перетворено.

Відповідно до частин 2, 3 статті 168 КПК України, тимчасове вилучення майна може здійснюватися також під час обшуку, огляду.

Слідчий,прокурор,інша уповноваженаслужбова особапід часзатримання або обшуку і тимчасового вилучення майна або негайно після їх здійснення зобов`язана скласти відповідний протокол, копія якого надається особі, у якої вилучено майно, або її представнику.

Відповідно до пунктів 3, 4 частини 1, частини 3 статті 169 КПК України, тимчасово вилучене майно повертається особі, у якої воно було вилучено, зокрема, у випадках, передбаченихчастиною п`ятою статті 171,частиною шостоюстатті 173 цього Кодексу , у разі скасування арешту.

Слідчий, прокурор після отримання судового рішення про відмову в задоволенні або про часткове задоволення клопотання про арешт тимчасово вилученого майна, судового рішення про повне або часткове скасування арешту тимчасово вилученого майна повинні негайно вжити заходів щодо виконання судового рішення та направити повідомлення про його виконання слідчому судді.

Відповідно до частини 5 статті 171 КПК України, клопотання слідчого, прокурора про арешт тимчасово вилученого майна повинно бути подано не пізніше наступного робочого дня після вилучення майна, інакше майно має бути негайно повернуто особі, у якої його було вилучено.

У разі тимчасового вилучення майна під час обшуку, огляду, здійснюваних на підставі ухвали слідчого судді, передбаченоїстаттею 235цього Кодексу, клопотання про арешт такого майна повинно бути подано слідчим, прокурором протягом 48 годин після вилучення майна, інакше майно має бути негайно повернуто особі, в якої його було вилучено.

Відповідно до частини 6 статті 173 КПК України, ухвалу про арешт тимчасово вилученого майна слідчий суддя, суд постановляє не пізніше сімдесяти двох годин із дня находження до суду клопотання, інакше таке майно повертається особі, у якої його було вилучено.

Згідно з частиною 1 статті 174 КПК України, підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження судом.

Відповідно до частини 11 статті 170 КПК України, заборона або обмеження користування, розпорядження майном можуть бути застосовані лише у разі, коли існують обставини, які підтверджують, що їх незастосування призведе до приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі майна.

Відповідно до частини 4 статті 173 КПК України, у разі задоволення клопотання слідчий суддя, суд застосовує найменш обтяжливий спосіб арешту майна. Слідчий суддя, суд зобов`язаний застосувати такий спосіб арешту майна, який не призведе до зупинення або надмірного обмеження правомірної підприємницької діяльності особи, або інших наслідків, які суттєво позначаються на інтересах інших осіб.

Відповідно допункту 4частини 5статті 173КПК України, у разі задоволення клопотання слідчий суддя, суд постановляє ухвалу, в якій зазначає, зокрема, заборону, обмеження розпоряджатися або користуватися майном у разі їх передбачення та вказівку на таке майно.

Відповідно до положень статті 59 КК України, покарання у виді конфіскації майна полягає в примусовому безоплатному вилученні у власність держави всього або частини майна, яке є власністю засудженого. Якщо конфіскується частина майна, суд повинен зазначити, яка саме частина майна конфіскується, або перелічити предмети, що конфіскуються.

Конфіскація майна встановлюється за тяжкі та особливо тяжкі корисливі злочини, а також за злочини проти основ національної безпеки України та громадської безпеки незалежно від ступеня їх тяжкості і може бути призначена лише у випадках, спеціально передбачених в Особливій частині цього Кодексу.

Перелік майна, що не підлягає конфіскації, визначається законом України.

Санкцією ч. 5 ст. 191 КК України передбачене покарання у виді позбавлення волі на строк від семи до дванадцяти років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років та з конфіскацією майна.

Аналіз викладеного вище дає суду підстави для висновку, що у слідчого судді наявні визначені КПК України підстави для задоволення заявленого слідчим клопотання про арешт майна з метою забезпечення конфіскації майна як виду покарання в частині вимог про накладення арешту на транспортні засоби та на частки земельної ділянки, житлового будинку. Оскільки арешт з метою конфіскації майна як виду покарання накладається на майно підозрюваного, який є власником рухомого та нерухомого майна. Крім того, конфіскація як вид можливого покарання полягає в примусовому безоплатному вилученні у власність держави всього або частини майна, яке є власністю засудженого, та у випадку засудження підозрюваного до нього може бути застосовано додаткове покарання у виді конфіскації майна, яке йому належить.

Натомість суд, враховуючи, що ухвалою суду від 11.04.2024 року не було надано дозволу на вилучення грошових коштів під час обшуку житла за місцем мешкання підозрюваного, вважає, що у суду відсутні правові підстави для накладення арешту на вилучені грошові кошти з метою конфіскації майна. Оскільки у ході судового розгляду клопотання судом було встановлено, що підозрюваний вважається їх добросовісним власником, з урахуванням їх законного джерела походження, як частини отриманих доходів та наявних у нього грошових активів. Крім того, стороною обвинувачення не доведена правомірність підстав їх вилучення на підставі ухвали слідчого судді про надання дозволу на проведення обшуку від 11.04.2024 року.

Отже, слідчий суддя дійшов висновку про необхідність накладення арешту на частину майна підозрюваного, враховуючи те, що доведена обґрунтованість підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України; майно, яке належить на праві власності підозрюваному, є предметом можливої конфіскації майна як виду покарання, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України; застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження відповідає принципу розумності, є співрозмірним, виходячи із завдань кримінального провадження та не створюватиме негативних наслідків для третіх осіб.

З огляду на викладене вище, суд дійшов висновку про необхідність частково задовольнити клопотання слідчого про арешт майна з метою забезпечення конфіскації майна як виду покарання.

Керуючись статтями 167, 168, 170, 171, 369-372 Кримінального процесуального кодексу України, слідчий суддя,

УХВАЛИВ:

Клопотання слідчого про арешт майна у кримінальному провадженні №62022050030000407 задовольнити частково.

Накласти арешт на майно, що належить на праві приватної форми власності, в тому числі спільної часткової, підозрюваному ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , а саме на:

- 1/2 частку земельної ділянки з кадастровим номером: 1412300000:02:005:0302, площею 0,06 га (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 2279876914123);

- 1/2 частку житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 632130114123);

- транспортний засіб мотоцикл марки «Harley-Davidson FXD», 2008 року випуску, VIN-код: НОМЕР_1 ;

- транспортний засіб легковий автомобіль марки «ВАЗ 2103», 1974 року випуску, VIN-код: НОМЕР_2 , із забороною розпоряджатися вказаним майном, з метою конфіскації майна як виду покарання.

У задоволенні іншої частини вимог клопотання відмовити.

Ухвала слідчого судді може бути оскаржена безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її проголошення та набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

Повний текст ухвали слідчого судді складено та оголошено 13.05.2024 року о 17:40 годині.

Слідчий суддя ОСОБА_1