Рішення

від 20.05.2024 по справі 718/3706/23

КІЦМАНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа№ 718/3706/23

Провадження 2-о/718/268/23

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"20" травня 2024 р. м.Кіцмань Чернівецька область

Кіцманський районний суд Чернівецької області під головуванням судді СкорейкаВ.В., у складі присяжних АхтемійчукаВ.І., Грінки М.М., за участю секретаря судового засідання Безушко М.Д., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Кіцмань цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , представник заявника адвокат СаламандикА.І., заінтересовані особи: ОСОБА_2 , орган опіки та піклування Ставчанської сільської ради Чернівецького району Чернівецької області про визнання особи недієздатною, встановлення опіки та призначення опікуна,-

У С Т А Н О В И В:

Стислий виклад позиції заявника та зацікавленої особи.

Адвокат СаламандикА.І., який виступає в інтересах заявника ОСОБА_1 , звернувся до Кіцманського районного суду Чернівецької області із заявою про визнання ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , недієздатним та призначення ОСОБА_1 його опікуном.

Зазначає, що ОСОБА_1 є внуком ОСОБА_3 , який наразі через стан психічного здоров`я потребує постійного стороннього догляду.

Рішенням виконавчого комітету Ставчанської сільської ради Чернівецької області № 74/10 від 10.10.2023 затверджено висновок опікунської ради про можливість призначення ОСОБА_1 опікуном над ОСОБА_3 ..

За таких обставин просить заяву задовольнити, постановити рішення, яким визнати ОСОБА_3 недієздатним та встановити над ним опіку, призначивши заявника його опікуном.

Представники зацікавлених осіб не надали заперечень проти задоволення заяви.

Заяви, клопотання, інші процесуальні дії у справі.

Ухвалою судді Кіцманського районного суду Чернівецької області від 30.10.2023 вказану заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі. Розгляд справи визначено проводити за правилами окремого провадження. Судове засідання призначено на 22.11.2023.

22.11.2023 ухвалою Кіцманського районного суду Чернівецької області призначено у справі судово-психіатричну експертизу, залучено адвоката для ОСОБА_3 та зупинено провадження у справі.

29.03.2024 ухвалою Кіцманського районного суду Чернівецької області поновлено провадження у справі, оскільки 19.03.2024 на адресу суду надійшов висновок експерта № 297 від 11.03.2024. Судове засідання призначено на 19.04.2024, яке за клопотанням адвоката СаламандикаА.І. відкладено на 10.05.2024.

Позиція заявника та його представника в судовому засіданні

Заявник ОСОБА_1 та його адвокат СаламандикВ.І в судове засідання не з`явилися, 10.05.2024 адвокат СаламандикВ.І. на адресу суду скерував заяву про підтримання заявлених вимог та розгляд справи за їхньої відсутності.

Адвокат особи, стосовно якої розглядається справа, ОСОБА_4 в судове засідання не з`явився, 22.03.2024 на адресу суду скерував заяву, в якій не заперечував проти задоволення заявлених вимог, а судовий розгляд просив провести без участі його та ОСОБА_3 ..

Представник Ставчанської сільської ради Чернівецького району Чернівецької області в судове засідання не з`явилася, в матеріалах справи міститься заява від 07.11.2023 про розгляд справи без його участі, проти заявлених вимог не заперечує.

Відповідно до ч .4, 5 ст 268 ЦПК України у разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, суд підписує рішення без його проголошення. Датою ухвалення рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено - повне чи скорочене). Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, оцінивши докази, суд доходить наступного висновку.

Фактичні обставини, встановлені судом.

Фізична особа, яка внаслідок хронічного, стійкого психічного розладу не здатна усвідомлювати значення своїх дій та (або) керувати ними, може бути, відповідно до ст.39 ЦК України, визнана судом недієздатною.

Згідно Закону України «Про психіатричну допомогу» від 22 лютого 2000 року (з наступними змінами та доповненнями) під тяжким психічним розладом розуміють порушення психічної діяльності функціонального характеру (затьмарення свідомості, порушення адаптації та сприйняття, мислення, волі, емоцій, інтелекту чи пам`яті), яке позбавляє особу здатності адекватно усвідомлювати оточуючу дійсність, оцінювати свій психічний стан і поведінку.

Предметом судової діяльності є безпосереднє визначення наявності підстав для встановлення такого правового статусу фізичної особи, як обмеження у дієздатності чи визнання її недієздатною.

Фізична особа визнається недієздатною лише на підставі рішення суду у порядку, встановленому ЦПК України.

Необхідність судового порядку визнання громадянина обмежено дієздатним або недієздатним обумовлюється істотною зміною правового становища громадянина, який на невизначений період позбавляється можливості самостійно здійснювати свої права і обов`язки. Судова процедура покликана гарантувати правомірність правообмежень, які вживаються до громадянина, особливо якщо судовий розгляд ініційовано особами, що претендують на роль опікунів або піклувальників.

Згідно з ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним та обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права з дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені у судовому засіданні.

Згідно із ст. 76, 77, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування

Частиною 1 ст.81 ЦПК України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до положень статті 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

За вимогами ст. 264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд встановлює такі питання: чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення та якими доказами вони підтверджуються; чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи та докази на їх підтвердження; які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; яка правова норма підлягає застосуванню для цих правовідносин.

Згідно з ст. 293 ЦПК України, окреме провадження це вид непозовного цивільного судочинства, у порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.

Суд розглядає у порядку окремого провадження справи про обмеження цивільної дієздатності фізичної особи, визнання фізичної особи недієздатною та поновлення цивільної дієздатності фізичної особи (ч. 2 п. 1ст. 293 ЦПК України).

Відповідно до ст. 39 ЦК України фізична особа може бути визнана судом недієздатною, якщо вона внаслідок хронічного, стійкого психічного розладу не здатна усвідомлювати значення своїх дій та (або) керувати ними. Порядок визнання фізичної особи недієздатною встановлюєтьсяЦПК України.

Встановлення хронічної хвороби, недоумства, іншого важкого захворювання, що спричинили стійкий розлад психіки, належать до компетенції відповідних медичних закладів.

Над недієздатною фізичною особою встановлюється опіка(ч.1 ст. 41 ЦК України).

Згідно зі ст. 55 ЦК України опіка та піклування встановлюється з метою забезпечення особистих немайнових та майнових прав та інтересів малолітніх, неповнолітніх, а також повнолітніх осіб, які за станом здоров`я не можуть самостійно здійснювати свої права і виконувати обов`язки.

Відповідно дост. 58 ЦК України, опіка встановлюється над особами, визнаними недієздатними.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 60 ЦК України суд встановлює опіку над фізичною особою у разі визнання її недієздатною і призначає опікуна за поданням органу опіки та піклування.

Відповідно до ст. 300 ЦПК України, суд, ухвалюючи рішення про обмеження цивільної дієздатності фізичної особи (у тому числі обмеження або позбавлення права неповнолітньої особи самостійно розпоряджатися своїми доходами) чи визнання фізичної особи недієздатною, встановлює над нею відповідно піклування або опіку і за поданням органу опіки та піклування призначає їй піклувальника чи опікуна. Строк дії рішення про визнання фізичної особи недієздатною визначається судом, але не може перевищувати двох років. Клопотання про продовження строку дії рішення про визнання фізичної особи недієздатною має право подати опікун, представник органу опіки та піклування не пізніше ніж за п`ятнадцять днів до закінчення строку, визначеного частиною шостою цієї статті.

Тлумачення зазначених норм права дає підстави стверджувати, що недієздатні особи є особливою категорією людей (фізичних осіб), які внаслідок хронічного, стійкого психічного розладу тимчасово або постійно не можуть самостійно на власний розсуд реалізовувати майнові та особисті немайнові права, виконувати обов`язки й нести юридичну відповідальність за свої діяння.

Згідно з абз. 1 п. 3 Постанови Пленуму Верховного суду України №3 «Про судову практику в справах про визнання громадянина обмежено дієздатним чи недієздатним» даними про психічну хворобу можуть бути довідки про стан здоров`я, виписка з історії хвороби й інші документи, видані лікувально-профілактичними закладами.

Відповідно до статті 298 ЦПК України, суд за наявності достатніх даних про психічний розлад здоров`я фізичної особи призначає для встановлення її психічного стану судово-психіатричну експертизу. У виняткових випадках, коли особа, щодо якої відкрито провадження у справі про обмеження її у цивільній дієздатності чи визнання її недієздатною, явно ухиляється від проходження експертизи, суд у судовому засіданні за участю лікаря-психіатра може постановити ухвалу про примусове направлення фізичної особи на судово-психіатричну експертизу.

Метою проведення судово-психіатричної експертизи є з`ясування наявності чи відсутності психічного розладу, здатного вплинути на усвідомлення особою своїх дій та керування ними, такий висновок експертизи повинен бути обґрунтованим та мати конкретний характер. При проведенні експертизи щодо наявності в особи хронічного, стійкого психічного розладу експерт повинен дослідити стан психічного здоров`я особи протягом певного часу, пославшись на медичні документи, їх аналіз та особисте дослідження особи, зробити висновок щодо наявності в особи саме стійкого, хронічного психічного розладу, визначити час, з якого в особи виникло таке захворювання, встановити чи повністю особа не здатна внаслідок цього захворювання усвідомлювати свої дії та керувати ними.

Постановою Пленуму Верховного Суду України від 30.05.1997 року № 8 акцентовано увагу судів на тому, що висновок експерта не має наперед встановленої сили та переваги над іншими джерелами доказів, підлягає перевірці й оцінці за внутрішнім переконанням суду, яке має ґрунтуватися на всебічному, повному й об`єктивному розгляді всіх обставин справи у сукупності.

З аналізу наведених норм слідує, що висновок про недієздатність фізичної особи слід робити, перш за все, на основі доказів, які свідчать про внутрішній, психічний стан особи в сукупності з умови, що особа страждає саме хронічним, стійким психічним розладом, внаслідок чого у особи виникає абсолютна неспроможність особи розуміти значення своїх дій та (або) керувати ними, і в основу рішення суду про визнання особи недієздатною не можуть покладатися докази, які ґрунтуються на припущеннях.

Судом встановлено, що відповідно до копії паспорта серії НОМЕР_1 від 07.05.2007 та витягу з реєстру територіальної громади ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстрований в АДРЕСА_1 .

Згідно із витягом з реєстру речових прав № 340504194 ОСОБА_1 з 26.07.2023 на підставі договору дарування є власником житлового будинку в АДРЕСА_1 .

Згідно з довідками № 372 від 05.09.2023 та № 377 від 06.09.2023 ОСОБА_1 на обліках в лікарів нарколога та психіатра не перебуває.

Відповідно до висновку № 342 від 06.09.2023 ОСОБА_1 за станом здоров`я може бути опікуном.

Витяг з ІАС МВС підтверджує, що ОСОБА_1 до кримінальної відповідальності не притягувався, судимості не має, у розшуку не перебуває.

Згідно із витягом № 239 від 05.09.2023 та актом обстеження матеріально-побутових умов від 06.09.2024 у житловому приміщенні за адресою: АДРЕСА_1 зареєстровані ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ..

Довідка до акта МСЕК № 577274 від 27.06.2023 підтверджує, що ОСОБА_3 має першу групу інвалідності «Б».

Заявою від 05.09.2024 ОСОБА_6 дає згоду на призначення опікуном над її чоловіком ОСОБА_3 його внука ОСОБА_1 , оскільки в силу свого віку та стану здоров`я не може бути його опікуном.

Відповідно до висновку опікунської ради виконавчого комітету Ставчанської сільської ради від 02.10.2023 ухвалено рішення про визнання можливим виконання ОСОБА_1 обов`язків опікуна над дідусем ОСОБА_3 у разі встановлення судом його недієздатності.

Рішенням № 74/10від 10.10.2023 виконавчого комітету Ставчанської сільської ради Чернівецької області затверджено висновок опікунської ради про можливість виконання ОСОБА_1 обов`язків опікуна над дідусем ОСОБА_3 ..

Із Висновку судово-психіатричного експерта № 297 від 11.03.2024 встановлено, що ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на даний час виявляє ознаки стійкого психічного захворювання у формі розладів особистості та поведінки, виражений психоорганічний синдром, апатичний варіант, внаслідок органічного ураження ЦНС, внаслідок чого не може розумніти значення своїх дій та керувати ними.

Кваліфікація експерта сумнівів не викликає.

Доказів, що ставили б під сумнів висновок експерта, в судовому засіданні не здобуто.

Відповідно до ч. 1 ст. 39 ЦК України суд може визнати фізичну особу недієздатною, якщо вона внаслідок хронічного, стійкого психічного розладу не здатна усвідомлювати значення своїх дій та керувати ними.

За таких обставин, суд доходить висновку про наявність правових підстав для визнання ОСОБА_3 недієздатним.

Статтею 300 ЦПК України, разом з іншим, встановлено, що суд, ухвалюючи рішення про визнання фізичної особи недієздатною, встановлює над нею опіку і за поданням органу опіки та піклування призначає їй опікуна.

Аналізуючи норми ЦК України так ЦПК України у цьому питанні, слід звернути увагу, що законодавець, захищаючи недієздатну особу покладає на суд обов`язок відразу у рішенні про визнання особи недієздатною вирішити питання захисту прав цієї особи шляхом призначення їй опікуна. При цьому із змісту норм ЦК та ЦПК слідує, що вагома роль органу опіки та піклування, який зобов`язаний надати ґрунтовне подання суду щодо призначення опікуна, полягає в тому, що саме на вказаний орган покладається обов`язок знайти особу, яка за своїми якостями (стан здоров`я, родинні зв`язки тощо) найбільш ефективно для особи, визнаної недієздатною, може виконувати обов`язки опікуна.

Відповідно до ч. 1ст. 41 ЦК Українинад недієздатною особою встановлюється опіка.

Відповідно до ч. 1ст. 60 ЦК Українисуд встановлює опіку над фізичною особою у разі визнання її недієздатною і призначає опікуна за поданням органу опіки та піклування.

Однак, в матеріалах справи відсутнє відповідне подання органу опіки та піклування.

Зміст вимог ч.4 ст.185 та ст.300 ЦПК України та тлумачення значення слова «подання» свідчить про те, що тільки орган опіки та піклування наділений процесуальною дієздатністю звертатися до суду з клопотанням про призначення опікуна недієздатній особі.

Отже, призначення опікуна недієздатній особі здійснюється за поданням органу опіки та піклування, яке повинно відповідати вимогам закону щодо його обґрунтованості та змісту, має бути подано в належній процесуальній формі згідно з вимогами ЦПК України. При внесенні подання орган опіки та піклування має якнайкраще врахувати інтереси особи, над якою встановлюється опіка.

Аналогічний висновок викладено у постанові ВС від 07.04.2022, справа №712/10043/20.

Відповідно до висновку опікунської ради виконавчого комітету Ставчанської сільської ради від 02.10.2023 визнано за можливе виконання ОСОБА_1 обов`язків опікуна над дідом ОСОБА_3 ..

Рішенням № 74/10 від 10.10.2023 виконавчого комітету Ставчанської сільської ради Чернівецької області затверджено висновок опікунської ради про можливість виконання ОСОБА_1 обов`язків опікуна над дідусем ОСОБА_3 ..

Отже, подання органу опіки та піклування у цій справі відсутнє.

Наявність у справі рішення та висновку опікунської ради, яке отримано на руки заявником для ініціювання останнім перед судом призначення його опікуном, не відповідає визначеній процесуальним законом формі і змісту, що не ототожнює його з наявністю такого в матеріалах справи і не дає підстави суду вирішувати питання призначення опікуна за зверненням самого ОСОБА_1 ..

Такі дії органу опіки та піклування є самоусуненням від виконання делегованих державною на нього обов`язків та повноважень.

Таким чином, ОСОБА_1 , не маючи встановлених законом підстав звернення до суду, подав заяву про призначення його опікуном.

Згідно з приписами п.1 ч.1 ст.257 ЦПК України суд постановляє ухвалу про залишення позову без розгляду, якщо позов подано особою, яка не має цивільної процесуальної дієздатності.

Проте, заявник у цій справі не позбавлений права звернутися до органу опіки та піклування з метою призначення його як опікуна недієздатного діда, який, у разі доцільності призначення його опікуном, уповноважений внести відповідне подання до суду.

Отже, заява підлягає частковому задоволенню відповідно до наведених висновків.

Судові витрати компенсувати за рахунок держави.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.39-41, 55, 58, 60 Цивільного кодексу України, ст.ст. 2-5, 10-13, 76-81, 89, 258-259, 263-265, 268, 293-294, 295-300 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В:

Заяву ОСОБА_1 , представник заявника адвокат Саламандик А.І., заінтересовані особи: ОСОБА_2 , орган опіки та піклування Ставчанської сільської ради Чернівецького району Чернівецької області про визнання особи недієздатною, встановлення опіки та призначення опікуна задовольнити частково.

Визнати ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , недієздатним.

Копію рішення суду після набрання ним законної сили направити органу опіки та піклування, органам ведення Державного реєстру виборців за місцем проживання фізичної особи.

Встановити строк дії рішеннядва роки з дня набрання ним законної сили.

Стягнути з Державного бюджету України витрати за проведення експертизи на суму 1945,08 грн. на рахунок ( ДУ «ІСП МОЗ України» ЄДРПОУ 04803492, МФО 820172, UA158201720313251005201007077 ДКС України у Подільському районі м.Києва, призначення платежу: «за проведення експертизи ОСОБА_3 у Чернівецькій філії СПЕ ДУ «ІСП МОЗУ», висновок № 297).

Вимогу про встановлення опіки та призначення опікуном над ОСОБА_2 - ОСОБА_1 залишити без розгляду.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. до Чернівецького апеляційного суду через Кіцманський районний суд Чернівецької області

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя Василь Скорейко

Присяжні Вадим Ахтемійчук

Марія Грінка