Постанова

від 14.05.2024 по справі 914/1152/23

ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"14" травня 2024 р. Справа №914/1152/23

Західний апеляційний господарський суд в складі колегії:

головуючого - суддіКравчук Н.М.

суддівСкрипчук О.С.

Плотніцький Б.Д.

секретар судового засідання Михайлишин С.В.

розглянувшиапеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства Ірокс б/н від 24.01.2024 (вх. № ЗАГС 01-05/312/24 від 30.01.2024)

на рішенняГосподарського суду Львівської області від 06.12.2023 (суддя Матвіїв Р.І.) повний текст рішення складено 11.12.2023)

та апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства Ірокс б/н від 13.02.2024 (вх. № ЗАГС 01-05/516/24 від 19.02.2024)

на додаткове рішення Господарського суду Львівської області від 24.01.2024 (суддя Матвіїв Р.І.) повний текст рішення складено 25.01.2024)

у справі № 914/1152/23

за позовом: Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку Шевченка 418 (надалі ОСББ Шевченка 418), м. Львів

до відповідача: Приватного акціонерного товариства Ірокс (надалі ПрАТ Ірокс), м. Львів

про: зобов`язання передати оригінали технічної документації

за участі представників учасників справи:

від позивача: Вошик В.Б., Хвесь Ж.Б.

від відповідача: не з`явився

ВСТАНОВИВ:

ОСББ Шевченка 418 звернулось до Господарського суду Львівської області з позовом до ПрАТ Ірокс про зобов`язання передати оригінали технічної документації.

Рішенням Господарського суду Львівської області від 06.12.2023 у справі № 914/1152/23 позовні вимоги задоволено повністю. Зобов`язано ПрАТ Ірокс протягом 5 календарних днів з моменту набрання чинності рішенням суду передати ОСББ Шевченка 418 оригінали технічної документації на будинок 418 по вул. Шевченка, 418 у місті Львові, а саме:

- технічний паспорт на багатоквартирний будинок по АДРЕСА_1 ,

- паспорт об`єкта, складений за результатами обстеження прийнятих в експлуатацію об`єктів будівництва по вул. Шевченка 418 у м. Львові,

- енергетичний сертифікат і звіт про обстеження інженерних систем багатоквартирного будинку по вул. Шевченка 418 у м. Львові,

- проєктну документацію зі схемами влаштування внутрішньо-будинкових систем багатоквартирного будинку по вул. Шевченка 418 у м. Львові,

- документ, що підтверджує прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів багатоквартирного будинку по вул. Шевченка 418 у м. Львові,

- технічну документація на ліфти багатоквартирного будинку по вул. Шевченка 418 у м. Львові,

- план земельної ділянки багатоквартирного будинку по вул. Шевченка 418 у м. Львові,

- акти приймання-передавання технічної документації на багатоквартирний будинок по вул. Шевченка 418 у м. Львові,

- паспорти, гарантійні документи, акти випробування, повірки й опломбування та інші технічні документи на системи, мережі, встановлені прилади, устаткування та обладнання у багатоквартирному будинку по АДРЕСА_1 .

Стягнуто з ПрАТ Ірокс на користь ОСББ «Шевченка 418» в рахунок відшкодування сплаченого судового збору в розмірі 2 684,00 грн.

Рішення суду мотивовано тим, що в силу норм ч. 18, 19 ст. 6 Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку» та ч. 5, ч.6 ст. 5 Закону України "Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку", з моменту державної реєстрації ОСББ у позивача виникло право на отримання від відповідача документації на будинок, у строк, встановлений законом, який збіг на момент подання позову. При цьому перелік документів, який просить позивач зобов`язати відповідача йому передати, відповідає Переліку технічної документації на багатоквартирний будинок, затвердженого наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України № 176 від 17.07.2018, який був чинний станом на момент реєстрації ОСББ «Шевченка 418».

Додатковим рішенням Господарського суду Львівської області від 24.01.2024 у справі № 914/1152/23 заяву ОСББ Шевченка 418 про ухвалення додаткового рішення задоволено. Стягнуто з ПрАТ «Ірокс» на користь ОСББ «Шевченка, 418» 10 000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу.

При прийняті додаткового рішення, судом було досліджено та оцінено докази на підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу, взято до уваги характер спірних правовідносин, значення справи для сторін, категорію складності справи. Суд визнав заявлений розмір витрат на професійну правничу допомогу на суму 10 000,00 грн обґрунтованою, яка є співмірною із наданими адвокатом послугами у суді першої інстанції та відповідає критеріям "необхідності і обґрунтованості".

Не погоджуючись з даними судовими рішеннями, ПрАТ Ірокс подало апеляційні скарги, в якій зазначає, що судом першої інстанції було порушено норми матеріального та процесуального права, не враховано надані ним докази та аргументи, судові рішення винесено з неповним з`ясуванням усіх обставин справи. Зокрема, скаржник стверджує, що поза увагою суду залишився доводи відповідача про незаконність створення самого ОСББ «Шевченка 418», оскільки рішення про створення ОСББ було прийнято за відсутності кворуму. Відповідно у відповідача не виникло правових підстав для передачі позивачу технічної документації на будинок АДРЕСА_1 . Апелянт вважає, що суд, задовольняючи позовні вимоги, не конкретизував, яку технічну документацію, її кількість та обсяг, які системи, мережі, прилади та устаткування має передати відповідач позивачу, що унеможливлює майбутнє виконання даного рішення суду. Окрім того, апелянт звертає увагу на те, що посекційно спірний будинок здано в експлуатацію у 2014-2015 роках, тобто, юридична і технічна документація датується до 2016 року, чинне на цей час законодавство не передбачало виготовлення таких документів як паспорт об`єкта, енергетичний сертифікат, звіт про обстеження інженерних систем. Покликання позивача на перелік документів, які визначені у Наказі Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України №176 від 17.07.2018, не може братися до уваги судом, оскільки зазначений Наказ не поширюються на правовідносини, що виникли до його прийняття.

Щодо додаткового рішення суду від 24.01.2024, то скаржник зазначає, що таке рішення є необґрунтованим та безпідставним, а відтак, підлягає скасуванню. Зокрема, скаржник вважає, що суд не перевірив співмірність заявлених до стягнення витрат на оплату послуг адвоката із складністю справи. Також суд не навів аргументів для відхилення клопотання відповідача про зменшення розміру витрат на оплату правничої допомоги.

Представник скаржника жодного разу в судові засідання не з`явився.

Представник позивача проти доводів скаржника заперечив з підстав, викладених у відзиві на апеляційні скарги (зареєстрований в канцелярії суду за вх№ 01-04/1548/24 та вх№ 01-04/1560/24 від 04.03.2024).

18.03.2024 на адресу суду від ОСББ «Шевченка 118» надійшло клопотання про долучення доказів до матеріалів справи (зареєстроване в канцелярії суду за вх№ 01-04/1852/24), а саме заявник просить долучити висновок судової будівельної-технічної експертизи № 2241 від 20.10.2017 в адміністративній справі №464/9096/16-а щодо визначення категорії складності об`єктів будівництва багатоквартирного житлового будинку на вул. Шевченка 418 по генплану в мкр-1 житлового району «Рясне-1» у м. Львові. Зокрема, у висновку експерта вказано, що об`єкт будівництва «Будівництво багатоквартирних житлових будинків з вбудовано-прибудованих офісних приміщень № 25, 25 г по генплану на вул. Шевченка, 418 в МКР -1 житлового району Рясне-1 у м.Львові» належить до класу наслідків (відповідальності) СС2 та за критерієм таблиці А.1 додатку А ДСТУ -Н Б В 1.2.-16:2013 до V категорії складності. Натомість у Деклараціях про готовність об`єкта до експлуатації - реконструкція незавершеного будівництва багатоквартирного житлового будинку, корпус 25 по генплану в мкр - 1 житлового району Рясне - 1 у м. Львів (перша, друга, третя та четверта черги), вул. Шевченка, 418, на які посилається відповідач у даній справі № 914/1152/23, зазначається третя категорія складності.

Приписами ч.1, ч.3 ст. 269 ГПК України встановлено, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього.

На обґрунтування поважності причини неможливості подання такого доказу до суду першої інстанції, заявник покликається на те, що ОСББ «Шевченка 418» вступило у справу № 464/9096/16-а в якості третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача вже після винесення рішення суду у справі № 914/1152/23 від 06.12.2023. Після вступу у якості третьої особи у справу № 464/9096/16-а та ознайомлення із матеріалами адміністративної справи 15.03.2024, виникла необхідність долучення до матеріалів даної справи № 914/1152/23 вказаний вище висновок експертизи.

Розглянувши дане клопотання, колегія суддів вважає за необхідне задовольнити дане клопотання та долучити до матеріалів справи № 914/1152/23 висновок судової будівельної-технічної експертизи № 2241 від 20.10.2017, зроблений в адміністративній справі №464/9096/16-а, проте в якості інформації, а не як нового доказу. Оскільки вказаний доказ не стосується предмету позову у справі № 914/1152/23 та не впливає на її доказову базу.

14.05.2024 на адресу надійшла заява від ПрАТ «Ірок» про зупинення провадження у справі № 914/1152/23 до набрання законної сили судовим рішенням у справі № 914/1914/23 за позовом ПрАТ «Ірокс» до ОСББ «Шевченка 418» про визнання недійсним рішення установчих зборів та припинення юридичної особи шляхом ліквідації. Зокрема, заявник стверджує, що вказані справи є взаємопов`язаними і задоволення позову у справі № 914/1914/23 про законність створення ОСББ може виключити повністю задоволення позову у справі № 914/1152/23 про зобов`язання ПрАТ «Ірокс» передати ОСББ «Шевченка 418» оригінали технічної документації (зареєстрований в канцелярії суду за вх№ 01-05/1388/24 від 14.05.2024).

Розглянувши дане клопотання, суд дійшов висновку, що заява про зупинення провадження у справі до задоволення не підлягає, з огляду на таке.

Порядок та умови зупинення провадження у справі врегульовано положеннями статей 227, 228 ГПК України, в яких наведено вичерпний перелік підстав, за яких суд зобов`язаний та має право зупинити провадження у справі.

Згідно з п. 5 ч. 1 ст. 227 ГПК України суд зобов`язаний зупинити провадження у справі у випадках об`єктивної неможливості розгляду цієї справи до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку конституційного провадження, адміністративного, цивільного, господарського чи кримінального судочинства, - до набрання законної сили судовим рішенням в іншій справі; суд не може посилатися на об`єктивну неможливість розгляду справи у випадку, коли зібрані докази дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду.

Відповідно до імперативних приписів ч. 3 ст.195 ГПК України провадження у справі на стадії її розгляду по суті зупиняється тільки з підстав, встановлених пунктами 1- 31 ч. 1 ст. 227 та п. 1 ч. 1 ст. 228 цього Кодексу.

Отже, об`єктивна неможливість розгляду цієї справи до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку конституційного провадження, адміністративного, цивільного, господарського чи кримінального судочинства не входить до вичерпного переліку підстав для зупинення провадження у справі на стадії її розгляду по суті.

Водночас згідно з ч.1 та 2 ст. 270 ГПК України у суді апеляційної інстанції справи переглядаються за правилами розгляду справ у порядку спрощеного позовного провадження з урахуванням особливостей, передбачених у цій главі. Розгляд справ у суді апеляційної інстанції починається з відкриття першого судового засідання або через п`ятнадцять днів з дня відкриття апеляційного провадження, якщо справа розглядається без повідомлення учасників справи.

Таким чином, виходячи з системного аналізу змісту положень ч. 3 ст.195, ч.1 та 2 ст.270 ГПК України зупинення провадження у справі на підставі п. 5 ч. 1 ст. 227 ГПК України допускається лише до початку розгляду (перегляду) апеляційним судом справи по суті.

Однак, як вбачається з матеріалів справи, ухвалами Західного апеляційного господарського суду від 26.02.2024 відкрито апеляційні провадження за апеляційною скаргою ПрАТ Ірокс на рішення Господарського суду Львівської області від 06.12.2023 та на додаткове рішення Господарського суду Львівської області від 24.01.2024 у справі № 914/1152/23, розгляд справи призначено на 19.03.2024.

В подальшому ухвалою суду від 19.03.2024 розгляд апеляційних скарги було відкладено на 23.04.2024.

Ухвалою суду від 23.04.2024 розгляд апеляційних скарги було відкладено на 14.05.2024.

Зі змісту протоколів судових засідань суду вбачається, колегія суддів перейшла до розгляду апеляційної скарги по суті, заслуховувала пояснення присутніх представників позивача.

В свою чергу, заява відповідача про зупинення провадження у справі було подано до апеляційного суду лише 14.05.2024, тобто вже на стадії апеляційного перегляду справи по суті, що з урахуванням приписів ч. 3 ст. 195, частин 1 та 2 ст. 270 ГПК України, свідчить про відсутність передбачених чинним процесуальним законом підстав для зупинення апеляційного провадження на підставі п. 5 ч. 1 ст. 227 ГПК України.

Подібний правовий висновок викладено у постанові Верховного Суду від 02.05.2024 у справі № 922/1334/22, від 13.04.2023 у справі 914/2150/18.

Вивчивши апеляційну скаргу, здійснивши оцінку доказів, що містяться в матеріалах справи, заслухавши учасників справи, Західний апеляційний господарський суд встановив таке.

Як вбачається зі змісту Декларації про готовність об`єкта до експлуатації - реконструкція незавершеного будівництва багатоквартирного житлового будинку, корпус 25 по генплану в мкр - 1 житлового району Рясне - 1 у м. Львів (перша черга - секції 1-2, 5, 6, 7, 8), вул. Шевченка, 418, затверджена Департаментом ДАБІ у Львівській області 10.07.2014, містить відомості про закінчення будівництва об`єкта: січень 2014 (а.с. 51-58 том І).

Відповідно до декларації про готовність об`єкта до експлуатації - реконструкція незавершеного будівництва багатоквартирного житлового будинку, корпус 25 по генплану в мкр-1 житлового району Рясне-1 у м. Львів (друга черга-секції 9, 10), вул. Шевченка, 418, затвердженої Департаментом ДАБІ у Львівській області 25.09.2015, будівництво об`єкта розпочато у квітні 2010, закінчено квітень 2015 (а.с. 59-66 том І).

Декларація про готовність об`єкта до експлуатації - реконструкція незавершеного будівництва багатоквартирного житлового будинку, корпус 25 по генплану в мкр-1 житлового району Рясне-1 у м. Львів (четверта черга-секції 11, 12), вул. Шевченка, 418, затверджена Департаментом ДАБІ у Львівській області 28.09.2015, містить відомості про закінчення будівництва об`єкта травень 2015 (а.с. 67-74 том І).

Замовником декларацій є ПрАТ Ірокс; генеральним підрядником будівництва також є ПрАТ Ірокс.

З матеріалів справи вбачається, що 09.10.2022 власниками багатоквартирного житлового будинку по вул. Шевченка 118 у м. Львові було проведено установчі збори щодо створення ОСББ «Шевченка 118».

Відповідно до витягу з протоколу №1 Установчих зборів об`єднання співвласників багатоквартирного будинку № 418 за адресою м. Львів, вул. Шевченка від 09.10.2022, вирішено створити ОСББ «Шевченка 118» та затверджено Статут ОСББ Шевченка 418 (а.с. 12-18, 21 том І).

26.10.2022 здійснено державну реєстрацію юридичної особи - Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку Шевченка 418 (а.с. 19 том І).

11.11.2022 позивач звернувся до відповідача з листом №5, відповідно до якого просив повідомити Об`єднання співвласників будинку 418, чи підключений належним чином житловий будинок до інженерних мереж, а також передати ОСББ Шевченка 418 проєктну та технічну документацію на будинок, інвентаризаційну справу з матеріалами технічної інвентаризації та наявні технічні паспорти будинку, а також іншу передбачену законодавством документацію на даний будинок в тримісячний термін з дня реєстрації Об`єднання (а.с. 24 том І).

Листом від 12.01.2023 позивач повідомив відповідача, що загальними зборами Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку № 418 на вул. Шевченка у м. Львові (протокол № 2 від 04.12.2022) прийнято рішення відмовитись від послуг Житлово-експлуатаційної контори дирекції по будівництву ЗАТ Ірокс з утримання багатоквартирним будинком і прибудинковою територією на вул. Шевченка, 418 у м. Львові, та здійснення управління будинком й прибудинковою територією самостійно через статутні органи ОСББ Шевченка 418 з 01.04.2023; розірвати з 01.04.2023 договори про надання послуг з утримання будинків та споруд та прибудинкових територій, укладені між співвласниками багатоквартирного будинку та виконавцем таких послуг ЖЕК ДПБ ПАТ Ірокс. Також повторно заявлено прохання повноважних представників до складу комісії з обстеження технічного стану багатоквартирного будинку АДРЕСА_1 (а.с. 25 том І).

Позивач повторно звернувся до відповідача із листом від 22.01.2023 і просив передати проєктну і технічну документацію на будинок відповідно до ст. 5 Закону України Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку, перелік якої затверджено Міністерством регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України 17.07.2018 № 176 (а.с. 27-28 том І).

У відповідь на зазначений лист відповідач 13.02.2023 повідомив, що готовий передати частину повноважень щодо утримання і обслуговування будинку і прибудинкової території за адресою м. Львів, вул. Шевченка, 18. Передача всіх повноважень буде здійснюватися індивідуально кожним мешканцем квартир. Кожен мешканець квартири по вул. Шевченка, 418 повинен особисто розірвати із ЖЕК ДПБ ЗАТ Ірокс договір на обслуговування і утримання будинку та прибудинкової території, а також укласти договір з ОСББ і ЖЕК ДПБ ЗАТ Ірокс на обслуговування будинку і прибудинкової території. І тільки коли всі мешканці розірвуть договір із ЖЕК ДПБ ЗАТ Ірокс, тоді ПРАТ Ірокс знімає із себе відповідальність по утриманню будинку і прибудинкової території. Також відповідач зазначив про наявність у мешканців будинку по вул. Шевченка, 418 заборгованості перед ЖЕК ДПБ ЗАТ ІРОКС за спожиті комунальні послуги (а.с. 30 том І).

Наступним листом від 01.02.2023 позивач вимагав у відповідача передати ОСББ Шевченка 418 проєктну та технічну документацію на будинок відповідно до ч. 5 ст. 5 Закону України Про особливості здійснення права власності багатоквартирному будинку: паспорт об`єкта будівництва та один примірник технічної документації на будинок згідно з переліком, визначеним центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної житлової політики і політики у сфері житлово-комунального господарства (а.с. 29 том І).

Подальші неодноразові звернення позивача від 02.02.2023, від 20.02.2023, від 28.03.2023 та від 03.04.2023 про передачу спірної технічної документації (а.с. 31-34 том І) залишилися без відповіді та задоволення, що стало підставою звернення до суду із даним позовом.

При винесенні постанови колегія суддів керувалася таким.

Предметом розгляду у цій справі є вимога позивача про передачу технічної та іншої, передбаченої законодавством, документації на багатоквартирний будинок.

Відповідно до ч. ч. 1, 3 ст. 11 ЦК України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Цивільні права та обов`язки можуть виникати безпосередньо з актів цивільного законодавства.

Згідно з положеннями статей 316, 319, 322 ЦК України правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб. Власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Діяльність власника може бути обмежена чи припинена або власника може бути зобов`язано допустити до користування його майном інших осіб лише у випадках і в порядку, встановлених законом. Власник зобов`язаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом.

Спільна власність двох або більше осіб без визначення часток кожного з них у праві власності є спільною сумісною власністю. Суб`єктами права спільної сумісної власності можуть бути фізичні особи, юридичні особи, а також держава, територіальні громади, якщо інше не встановлено законом (ч.1, ч.2 ст. 368 ЦК України).

Частиною 2 ст. 382 ЦК України унормовано, що усі власники квартир та нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку є співвласниками на праві спільної сумісної власності спільного майна багатоквартирного будинку.

Статтею 385 ЦК України передбачено, що власники квартир та нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку (будинках) для забезпечення експлуатації такого будинку (будинків), користування квартирами та нежитловими приміщеннями та управління, утримання і використання спільного майна багатоквартирного будинку (будинків) можуть створювати об`єднання співвласників багатоквартирного будинку (будинків). Таке об`єднання є юридичною особою, що створюється та діє відповідно до закону та статуту.

Особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку, регулювання правових, організаційних та економічних відносини, пов`язаних з реалізацією прав та виконанням обов`язків співвласниками багатоквартирного будинку щодо його утримання та управління врегульовані Законом України "Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку" (в редакції чинної станом на момент створення ОСББ).

Відповідно до ч.5, ч.6 ст. 5 цього Закону замовник будівництва або попередній власник будинку зобов`язаний передати паспорт об`єкта будівництва та один примірник технічної документації на будинок згідно з переліком, визначеним центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної житлової політики і політики у сфері житлово-комунального господарства, співвласникам в особі їх об`єднання або особі, уповноваженій співвласниками у передбаченому цим Законом порядку. У разі, якщо об`єднання співвласників багатоквартирного будинку не створено та уповноважену особу не визначено, паспорт об`єкта будівництва та примірник технічної документації на будинок передаються управителю, якщо його обрано відповідно до закону. У разі зміни форми управління багатоквартирним будинком особа, яка здійснювала управління, повинна передати наявну в неї технічну та іншу передбачену законодавством документацію на будинок особі, визначеній співвласниками такого будинку. У разі зміни управителя попередній управитель повинен передати наявну в нього технічну та іншу передбачену законодавством документацію на будинок новому управителю.

Згідно з ч.1 ст. 9 Закону України "Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку" управління багатоквартирним будинком здійснюється його співвласниками. За рішенням співвласників усі або частина функцій з управління багатоквартирним будинком можуть передаватися управителю або всі функції - об`єднанню співвласників багатоквартирного будинку (асоціації об`єднань співвласників багатоквартирного будинку).

Частиною 1 ст. 10 Закону України "Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку" встановлено, що співвласники приймають рішення щодо управління багатоквартирним будинком на зборах у порядку, передбаченому цією статтею. Якщо у багатоквартирному будинку в установленому законом порядку утворено об`єднання співвласників, проведення зборів співвласників та прийняття відповідних рішень здійснюється згідно із законом, що регулює діяльність об`єднань співвласників багатоквартирних будинків.

Правові та організаційні засади створення, функціонування, реорганізації та ліквідації об`єднань власників жилих та нежилих приміщень багатоквартирного будинку, захисту їхніх прав та виконання обов`язків щодо спільного утримання багатоквартирного будинку визначені Законом України "Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку".

Частиною 14 ст. 6 Закону України "Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку" визначено, що державна реєстрація об`єднання (асоціації) проводиться у порядку, встановленому законом для державної реєстрації юридичних осіб. Об`єднання (асоціація) вважається утвореним з дня його державної реєстрації.

Відповідно до ч.18, ч. 19 ст. 6 Закону України "Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку" колишній балансоутримувач багатоквартирного будинку або особа, яка здійснювала управління багатоквартирним будинком до створення об`єднання, у тримісячний строк з дня державної реєстрації об`єднання забезпечує передачу йому примірника технічної та іншої передбаченої законодавством документації на будинок, а також документа, на підставі якого багатоквартирний будинок прийнято в експлуатацію, технічного паспорта і планів інженерних мереж. У разі відсутності документації на багатоквартирний будинок колишній балансоутримувач багатоквартирного будинку або особа, яка здійснювала управління багатоквартирним будинком до створення об`єднання, протягом півроку з дня державної реєстрації об`єднання відновлює її за власний рахунок.

Зі змісту наведених норм слідує, що законодавець передбачив обов`язок замовника будівництва або попереднього власника будинку передати співвласникам в особі їх об`єднання або особі, уповноваженій співвласниками паспорт об`єкта будівництва та один примірник технічної документації на будинок, а також обов`язок колишнього балансоутримувача або особи, яка здійснювала управління багатоквартирним будинком до створення ОСББ передати останньому примірник технічної та іншої документації на будинок, документа, на підставі якого багатоквартирний будинок прийнято в експлуатацію, технічного паспорта і планів інженерних мереж.

При цьому такий обов`язок виникає у нього з дня державної реєстрації об`єднання та не залежить від прийняття об`єднанням рішення про передачу йому функцій з управління будинком та про прийняття будинку на баланс, оскільки будь-яких інших умов, крім державної реєстрації об`єднання, для передачі документації від попереднього балансоутримувача або управителя Законом не визначено.

Такий же правовий висновок викладено у постанові об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 05.07.2019 у справі №910/6167/18 та у постановах Верховного Суду від 15.06.2023 у справі № 910/17109/21, від 18.05.2023 у справі № 925/1613/20, від 09.03.2023 у справі № 925/1758/21, від 07.03.2023 у справі № 925/1284/21.

Як зазначалося вище, ПрАТ Ірокс є особою, яка здійснювала будівництво спірного будинку, що підтверджується деклараціями про готовність об`єкта до експлуатації (а.с. 51-74 том І) та не заперечується самими сторонами.

Окрім того, як вбачається зі змісту рішення Загальних зборів ОСББ «Шевченка 418», оформлених протоколом №2 від 04.12.2022 (а.с. 22-23 том ІІ), із листування між ОСББ «Шевченка 418» та ПрАТ «Ірокс» (а.с. 24-34 том І) багатоквартирний будинок і прибудинкова територія по вул. Шевченка 418 у м. Львові перебуває в обслуговуванні Житлово-експлуатаційної контори дирекції по будівництву ЗАТ Ірокс (ЖЕК ДпБ ЗАТ Ірокс), згідно організаційно-правової форми господарювання є філією ПрАТ «Ірокс» без права юридичної особи. Відповідно до Положення про житлово-експлуатаційну контору дирекції по будівництву ЗАТ «Ірокс», затвердженого Загальними зборами акціонерів (протокол загальних зборів акціонерів №4 від 02.11.2004) Житлово-експлуатаційна контора дирекції по будівництву являється структурним підрозділом ПрАТ «Ірокс». У судових рішеннях господарських справ №914/2350/16 та №914/2351/16 за позовом ПрАТ «Ірокс» до Львівського ОТВ АМК України про визнання недійсним та скасування рішення, встановлено, що ПрАТ «Ірокс» є балансоутримувачем багатоквартирного будинку по вул. Шевченка 418 у м. Львові (а.с. 124-178 том І).

Таким чином, у даних правовідносинах, відповідач є особою, який в силу спеціальних вимог закону ч.5, ч.6 ст. 5 Закону України "Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку" та ч.18 ст. 6 Закону України "Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку" зобов`язаний передати ОСББ усю технічну документацію на будинок з моменту реєстрації ОСББ.

Як зазначалося вище, 09.10.2022 співвласниками багатоквартирного будинку № 418 по вул. Шевченка у місті Львові створено ОСББ "Шевченка 418", яке зареєстровано 26.10.2022 в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

Відтак, колегія суддів погоджується із висновками місцевого господарського суду про те, що у позивача виникло право витребувати у відповідача документацію на підставі ч.5 ст. 5 Закону України "Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку" та ч. 18, ч.19 ст. 6 Закону України "Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку", а у відповідача виник обов`язок передати таку документацію на будинок. При цьому перелік документації визначений у відповідному нормативно-правовому акті.

Станом на момент створення ОСББ «Шевченка 418» чинним був Наказ Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 17.07.2018 № 176, яким затверджено Перелік технічної документації на багатоквартирний будинок, до якого включено: технічний паспорт на багатоквартирний будинок; паспорт об`єкта, складений за результатами обстеження прийнятих в експлуатацію об`єктів будівництва; енергетичний сертифікат і звіт про обстеження інженерних систем; проектна документація зі схемами влаштування внутрішньобудинкових систем; документ, що підтверджує прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів; технічна документація обладнання котелень; технічна документація на ліфти; план земельної ділянки; акти приймання-передавання технічної документації на багатоквартирний будинок; паспорти, гарантійні документи, акти випробування, повірки й опломбування та інші технічні документи на системи, мережі, встановлені прилади, устаткування та обладнання у багатоквартирному будинку.

Заперечення апелянта щодо неможливості застосування такого акта, бо він не був чинним на 2014-2015 роки, коли об`єкт був готовий до здачі в експлуатацію, суд визнає безпідставним, оскільки, як слідує з вищенаведених норм права, обов`язок передати документацію виник у відповідача після створення Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку, а не на час введення будинку в експлуатацію.

Покликання скаржника на те, що позивачем не конкретизовано технічну документацію, її кількість та обсяг, які системи, мережі, прилади та устаткування, має передати відповідач позивачу, суд також визнає безпідставним з огляду на те, що перелік технічної документації на спірний багатоквартирний будинок, який є предметом даного позову відповідає переліку технічної документації, який наведений у Наказі Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 17.07.2018 № 176.

Матеріалами справи, а саме листуванням між позивачем та відповідачем, підтверджується отримання відповідачем повідомлення від позивача про прийняте рішення про зміну форми управління будинком; звернення до відповідача про передачу технічної документації на будинок та щодо розірвання договорів про надання послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій, укладені між співвласниками багатоквартирного будинку та виконавцем таких послуг ЖЕК ДПБ ПАТ Ірокс.

Однак, судом встановлено, що відповідачем не виконано зазначений обов`язок щодо передачі технічної документації на будинок позивачу, а тому колегія суддів погоджується з обґрунтованим висновком місцевого господарського суду про наявність правових підстав для задоволення позовних вимог в частині зобов`язання відповідача передати технічну документацію на багатоквартирний будинок ОСББ "Шевченка 418", перелік якої визначено Наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 17.07.2018 № 176.

Водночас, як вірно зазначено судом першої інстанції, обставини фактичної наявності або відсутності такої документації у відповідача не мають істотного значення для вирішення цієї категорії спорів, оскільки зміст ч.5 ст. 5 Закону України "Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку" передбачає таку документацію в наявності у замовника, а у випадку відсутності документації на багатоквартирний будинок відповідач відповідно до вимог ч.19 ст. 6 Закону України "Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку" зобов`язаний відновити її за власний рахунок (подібний висновок викладений в постанові об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 05.07.2019 у справі №910/6167/18).

Тобто, обов`язок відповідача з передачі технічної документації визначений законодавчо та є безумовним і не ставиться в залежність від того, чи є відповідні документи в наявності. У свою чергу невиконання ним такого обов`язку унеможливлює здійснення позивачем функцій з утримання житлового будинку.

Зазначеним вище спростовуються доводи апелянта про недоведення позивачем факту наявності у відповідача документації на будинок, як підстави для відмови у позові.

Щодо покликання відповідача на незаконність створення ОСББ «Шевченка 418», оскільки, як він вважає, рішення про створення ОСББ було прийнято за відсутності кворуму, то суд апеляційної інстанції зауважує, що даний спір розглядається у відповідності до ч.1 ст. 14 ГПК України за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу та в межах заявлених нею позовних вимог. Предметом даного спору № 914/1152/23 є позовні вимоги ОСББ «Шевченка 418» до ПрАТ «Ірокс» про зобов`язання передати технічну документацію на будинок і вирішальним для розгляду даної справи є факт державної реєстрації ОСББ «Шевченка 418» яка здійснена у порядку, встановленому законом для державної реєстрації юридичних осіб. Перевірка законності рішення про створення ОСББ «Шевченка 418» може бути предметом самостійного позову.

Скаржник в апеляційній скарзі також однією із підстав для скасування рішення суду першої інстанції наводить необґрунтовану відмову місцевого господарського суду у задоволенні заяви ПрАТ «Ірокс» про зупинення провадження у даній справі № 914/1152/23 до набрання законної сили у справі № 914/1914/23 за позовом ПрАТ «Ірокс» до ОСББ «Шевченка 418» про визнання недійсним рішення установчих зборів та припинення юридичної особи. Зокрема, заявник стверджує, що вказані справи є взаємопов`язаними і задоволення позову у справі № 914/1914/23 про законність створення ОСББ може виключити повністю задоволення позову у справі № 914/1152/23 про зобов`язання ПрАТ «Ірокс» передати ОСББ «Шевченка 418» оригінали технічної документації (а.с. 47-89 том ІІ).

У ч. 1 ст. 2 ГПК України зазначено, що завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.

Відповідно до ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Таке право повинно бути забезпечене судовими процедурами, які повинні бути справедливими.

Приписами п.5 ч.1 ст. 227 ГПК України унормовано, що суд зобов`язаний зупинити провадження у справі, зокрема у випадках об`єктивної неможливості розгляду цієї справи до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку конституційного провадження, адміністративного, цивільного, господарського чи кримінального судочинства, - до набрання законної сили судовим рішенням в іншій справі; суд не може посилатися на об`єктивну неможливість розгляду справи у випадку, коли зібрані докази дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду.

Для вирішення питання про зупинення провадження у справі господарському суду потрібно у кожному випадку з`ясовувати: 1) як саме пов`язана справа, що розглядається господарським судом, зі справою, яка розглядається іншим судом; 2) чим саме обумовлюється неможливість розгляду справи до розгляду іншої справи іншим судом з метою забезпеченням сторонам розумних строків розгляду їх справ (постанови Верховного Суду від 25.02.2019 у справі №910/15364/17, від 15.03.2019 у справі №910/17243/17 та від 27.03.2019 у справі №910/15707/17, від 04.08.2021 у справі №903/636/20, від 14.09.2022 у справі №911/1977/21).

Зважаючи на норми ч.4 та ч.6 ст. 75 ГПК України, пов`язаною із однією справою є така інша справа, в якій інший суд встановлює обставини, що впливають чи можуть вплинути на подання та оцінку доказів у цій справі; в тому числі йдеться про факти, які мають преюдиціальне значення (постанова Верховного Суду від 06.09.2022 у справі №904/4393/21).

Під неможливістю розгляду справи слід розуміти неможливість для господарського суду самостійно встановити обставини, які встановлюються іншим судом в іншій справі, - у зв`язку з непідвідомчістю або непідсудністю іншої справи цьому господарському суду, одночасністю розгляду двох пов`язаних між собою справ різними судами або з інших причин.

Метою зупинення провадження у справі до розгляду іншої справи є виявлення обставин, підстав, фактів тощо, які не можуть бути з`ясовані та встановлені в цьому процесі, але мають значення для справи, провадження у якій зупинено.

Вирішуючи питання щодо зупинення провадження у справі через неможливість її розгляду до вирішення іншої справи, суд повинен належним чином проаналізувати імовірні наслідки ухвалення судом рішення за результатом розгляду вказаної справи, їх взаємозв`язок зі спірними правовідносинами, що є предметом розгляду у цій справі, підставами позову.

Отже, провадження у справі слід зупиняти лише за наявності беззаперечних підстав для цього.

Натомість, необґрунтоване зупинення провадження у справі призводить до затягування строків її розгляду і перебування в стані невизначеності учасників процесу, що свідчить про порушення положень ч. 1 ст. 6 Конвенції, що покладає на національні суди обов`язок здійснити швидкий та ефективний розгляд справ упродовж розумного строку.

Не встановивши обставин стосовно об`єктивної неможливості розгляду цієї справи до вирішення іншої справи № 914/1914/23, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про відсутність підстав для зупинення провадження у цій справі № 914/1152/23 (а.с. 200-201 том ІІ).

Суд апеляційної інстанції погоджується з такими висновками суду першої інстанції, оскільки, в даному випадку, відхилення господарським судом заяви про зупинення провадження у цій справі №914/1152/23 до вирішення іншої справи не призвело до неможливості встановлення обставин, які мають значення для правильного вирішення даної справи.

Окрім того, судом встановлено, що за даними Єдиного державного реєстру судових рішень, відомості якого є відкритими, рішенням Господарського суду Львівської області від 08.02.2024 у справі № 914/1914/23 позовні вимоги задоволено. Визнано недійсним рішення установчих зборів Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку Шевченка 418 (місцезнаходження: 79069, місто Львів, вулиця Шевченка Т., будинок 418, ідент код: 44732097), яке оформлене протоколом № 1 установчих зборів співвласників багатоквартирного будинку за місцезнаходженням: м. Львів, вул. Тараса Шевченка, 418 від 09.10.2022. Припинено юридичну особу - Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку Шевченка 418 (місцезнаходження: 79069, місто Львів, вулиця Шевченка Т., будинок 418, ідент код: 44732097) шляхом її ліквідації.

Проте, рішення Господарського суду Львівської області від 08.02.2024 у справі № 914/1914/23 було оскаржено ОСОБА_1 та ОСББ Шевченка 418 до суду апеляційної інстанції. Західний апеляційний господарський суду ухвалами від 18.03.2024 та 21.03.2024 відкрив апеляційне провадження та призначив справу до розгляду, станом на момент винесення даної постанови у справі № 914/1152/23, судового рішення апеляційним судом не прийнято, тобто, рішення Господарського суду Львівської області від 08.02.2024 у справі № 914/1914/23 не набрало законної сили.

Відповідно до ст. 79 ГПК України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Тлумачення змісту цієї статті свідчить, що нею покладено на суд обов`язок оцінювати докази, обставини справи з огляду на їх вірогідність, яка дозволяє дійти висновку, що факти, які розглядаються, скоріше були (мали місце), аніж не були.

Верховний Суд в ході касаційного перегляду судових рішень неодноразово звертався загалом до категорії стандарту доказування та відзначав, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Цей принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони. Одночасно цей принцип не передбачає обов`язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує. Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний.

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів) (ст.86 ГПК України).

Таким чином, суд зобов`язаній надати оцінку кожному належному, допустимому та достовірному доказу, який міститься в матеріалах справи, а також визначити певну сукупність доказів, з урахуванням їх вірогідності та взаємного зв`язку, що дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Водночас, частини 1,3,4 ст. 13 ГПК України регламентують, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін; кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом; кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Зважаючи на викладене, за результатами дослідження та оцінки за правилами статті 86 ГПК України зібраних у справі доказів та обставин у сукупності, з урахуванням ст.ст. 2, 13, 14, 76-79 ГПК України, колегія суддів вважає, що надані позивачем докази на підтвердження своїх доводів є більш вірогідними та достатніми. В свою чергу відповідачем належними та допустимим доказами не підтверджено своїх доводів, у зв`язку з чим висновок суду першої інстанції про задоволення позову є обґрунтованим.

З огляду на викладене, суд апеляційної інстанції вважає, що рішення місцевого господарського суду від 06.12.2023 слід залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Щодо доводів апеляційної скарги на додаткове рішення Господарського суду Львівської області від 24.01.2024, то колегія суддів зазначає таке.

Згідно зі ст.16 ГПК України учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.

Однією з основних засад (принципів) господарського судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (п.12 ч.3 ст. 2 зазначеного Кодексу).

Метою впровадження цього принципу є забезпечення особі можливості; ефективно захистити свої права в суді, ефективно захиститись у разі подання до неї необґрунтованого позову, а також стимулювання сторін до досудового вирішення спору.

Практична реалізація згаданого принципу в частині відшкодування витрат на професійну правничу допомогу відбувається в такі етапи:

1) попереднє визначення суми судових витрат на професійну правничу допомогу (ст.124 ГПК України);

2) визначення розміру судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу між сторонами: - подання (1) заяви (клопотання) про відшкодування судових витрат на професійну правничу допомогу разом з (2) детальним описом робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, і здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги, та (3) доказами, що підтверджують здійснення робіт (наданих послуг) і розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи; - зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу.

3) розподіл судових витрат (ст. 129 ГПК України).

Відповідно до ч.1, ч.2 ст. 126 ГПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Разом із тим розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду (ч. 8 ГПК України).

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (ч. 3 ст. 126 цього Кодексу).

Водночас за змістом ч.4 ст. 126 ГПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

За змістом п. 1 ч.2 ст.126, ч.8 ст.129 ГПК України розмір витрат на оплату професійної правничої допомоги адвоката встановлюється і розподіляється судом згідно з умовами договору про надання правничої допомоги при наданні відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, як уже сплаченої, так і тієї, що лише підлягає сплаті (буде сплачена) відповідною стороною або третьою особою.

Отже, витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено (п.1 ч.2 ст.126 цього Кодексу).

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності понесення адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі ст. 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема, згідно з практикою Європейського суду з прав людини заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України").

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Як вбачається з матеріалів справи, 11.12.2023 позивачем подано заяву про ухвалення додаткового рішення про стягнення з відповідача 10 000,00 грн витрат на правову допомогу.

На підтвердження вартості послуг адвоката у сумі 10 000,00 грн позивачем долучено платіжні інструкції від 27.04.2023 на суму 5 000,00 грн і від 03.05.2023 на суму 5 000,00 грн та акт виконаних робіт № 1152/23-г/с від 11.12.2023 на суму 10 000,00 грн, відповідно до якого визначено перелік наданих юридичних послуг у справі № 914/1152/23:

- 24.04.2023 виїзна консультація, підготовка позовної заяви з усунутими недоліками, подача документів до канцелярії господарського суду - 7,5 год, 5 000,00 год;

- 24.05.2023 підготовка та подання відповіді на відзив - 3 год, 2 000,00 грн;

- 18.07.2023 підготовка та подання заперечення на клопотання про зупинення провадження у даній справі - 2 год, 1 500,00 грн;

- участь у судових засіданнях 28.06.2023, 19.07.2023, 23.08.2023, 21.09.2023, 06.12.2023 - 3,5 год, 1 500,00 грн.

До матеріалів справи також долучено ордер ВС № 1191652 від 29.05.2023 на надання правничої (правової) допомоги позивачу адвокатом Вошик Володимир Богданович та договір про надання правової допомоги від 23.04.2023, укладений між ОСББ «Шевченка 418» (клієнт) і Вошиком В.Б. (виконавець) за умовами якого виконавець зобов`язаннявся представляти інтереси клієнта в судах першої, апеляційної та касаційної інстанції. Відповідно до п. 3.1 договору замовник оплачує роботу виконавця у справі № 914/1152/23 в розмірі 10 000,00 грн.

Натомість відповідач подав заяву про зменшення розміру заявлених витрат до 4 166,67 грн, оскільки вважає, що загальна кількість часу, витраченого представником позивача на формування правової позиції, написання та подання позовної заяви потребувало не більше 3 годин. Відповідно й розумна вартість виконання вказаних робіт становить 2 000,00 грн, а не 5 000,00 грн. Також вважає, що загальна кількість часу, витраченого представником позивача на підготовку та подання відповіді на відзив та заперечення про зупинку провадження потребувало не більше 1 години. Відповідно й розумна вартість виконання вказаних робіт становить 666,67 грн, а не 3 500,00 год.

Колегія суддів ставиться критично до тверджень представника ПрАТ «Ірокс», наведених у вказаному клопотанні, оскільки вартість послуги є договірною, погодженою сторонами в договорі і підтвердженою в акті наданих послуг, а втручатися в договірні відносини суд не має підстав. Окрім того, визначення співмірності із часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг), суд здійснює з огляду на принципи диспозитивності та змагальності, з урахуванням статті 86 ГПК у взаємозв`язку із оцінкою таких критеріїв як складність справи (обсяг опрацьованого законодавства, судової практики, кількість та тривалість судових засідань, тощо).

Відповідно до правової позиції, викладеної у постановах Верховного Суду від 13.12.2018 у справі №816/2096/17, від 16.05.2019 у справі №823/2638/18, від 09.07.2019 у справі №923/726/18 від учасника справи вимагається надання доказів щодо обсягу наданих послуг і виконання робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою, але не доказів обґрунтування часу, витраченого фахівцем в галузі права. Що стосується часу, витраченого фахівцем в галузі права, то зі змісту вказаних норм процесуального права можна зробити висновок, що достатнім є підтвердження лише кількості такого часу, але не обґрунтування, що саме така кількість часу витрачена на відповідні дії.

З матеріалів справи вбачається, що розгляд справи тривав із 01.05.2023 по 06.12.2023, адвокат позивача брав активну участь в розгляді справи, подавав процесуальні документи та заяви по суті, тому у суду немає сумнівів в реальності, фактичності та співмірності в наданих адвокатом послугах клієнту (позивач у справі).

А відтак, керуючись приписами ст.ст. 126, 129 ГПК України, оцінивши відповідність обсягу роботи адвоката з представництва інтересів позивача, а також враховуючи заявлену до стягнення позивачем суму витрат на правову допомогу, господарський суд дійшов правильного висновку про обґрунтування заявленого позивачем розміру витрат на професійну правничу допомогу в сумі 10 000,00 грн. В свою чергу відповідачем належними та допустимими доказами протилежного не доведено.

З огляду на наведене, колегія суддів дійшла висновку про залишення додаткового рішення місцевого господарського суду без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

Оскільки, апеляційні скарги до задоволення не підлягають, то відповідно понесені судові витрати на сплату судового збору за подання апеляційної скарги залишається за скаржником.

Керуючись, ст.ст. 269, 275, 276, 282, 284 Господарського процесуального кодексу України, Західний апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

1.Апеляційні скарги Приватного акціонерного товариства Ірокс залишити без задоволення.

2.Рішення Господарського суду Львівської області від 06.12.2023 та додаткове рішення Господарського суду Львівської області від 24.01.2024 у справі №914/1152/23 залишити без змін.

3.Витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги залишити за скаржником.

4.Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку в строки, передбаченні ст.ст.287-288 ГПК України.

5.Справу повернути до Господарського суду Львівської області.

Веб-адреса Єдиного державного реєстру судових рішень, розміщена на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет: http://reyestr.court.gov.ua/.

Повний текст складено 20.05.2024.

Головуючий суддяКравчук Н.М.

судді Скрипчук О.С.

Плотніцький Б.Д.