Постанова

від 01.05.2024 по справі 925/1487/23

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"01" травня 2024 р. Справа№ 925/1487/23

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Шаптали Є.Ю.

суддів: Гончарова С.А.

Яковлєва М.Л.

при секретарі Токаревій А.Г.

за участю представників учасників справи: згідно протоколу судового засідання від 01.05.2024

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали апеляційної скарги Черкаської міської ради

на рішення Господарського суду Черкаської області від 15.01.2024 по справі №925/1487/23 (суддя В.М. Грачов, повний текст рішення складено 22.01.2024)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Аксолотль"

до Черкаської міської ради

про визнання незаконним та скасування рішення

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Аксолотль» звернулося до Господарського суду Черкаської області з позовом до Черкаської міської ради, у якому просив суд визнати незаконним та скасувати рішення Черкаської міської ради № 48-28 від 19.10.2023 року «Про скасування рішення Черкаської міської ради від 22.12.2022 року №34-111 Про продаж на земельних торгах права оренди земельної ділянки площею 2,2825 га по вул. Героїв Холодного Яру (біля будівлі №74) та затвердження умов проведення земельних торгів і відшкодувати судові витрати.

Позов мотивований тим, що оспорене рішення прийнято відповідачем всупереч ст. 19 Конституції України, ст.ст. 10, 24, 59 Закону України «Про місцеве самоврядування», висновкам Конституційного суду України, викладеним у рішенні від 16.04.2009 року № 7-рп/2009, з перевищенням повноважень та за відсутності передбачених для цього правових підстав. Оскаржуване рішення порушує права та охоронювані законом інтереси позивача, як учасника та переможця земельних торгів, прямо впливає на реалізацію права на орендовану земельну ділянку, що передбачені договором оренди земельної ділянки. За результатами вирішення спору позивач має намір продовжити користуватися земельною ділянкою на умовах укладеного договору оренди землі від 12.04.2023 року, дотримуючись всіх договірних зобов`язань, належної поведінки, вчасної та в повному обсязі сплати орендної плати за користування землею, а також і надалі здійснювати впорядкування та дотримання належного санітарного стану земельної ділянки і прилеглої території.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції.

Рішенням Господарського суду Черкаської області від 15.01.2024 по справі №925/1487/23 позов задоволено повністю.

Визнано незаконним та скасовано рішення Черкаської міської ради № 48-28 від 19.10.2023 року про скасування рішення Черкаської міської ради від 22.12.2022 року № 34-111 «Про продаж на земельних торгах права оренди земельної ділянки площею 2,2825 га по вул. Героїв Холодного Яру (біля будівлі №74) та затвердження умов проведення земельних торгів».

Стягнуто з Черкаської міської ради на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Аксолотль» 2684 грн. судових витрат.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції дійшов висновку, що оскільки оскарженим рішенням № 48-28 від 19.10.2023 року відповідач скасував своє ж рішення від 22.12.2022 року № 34-111, яке уже реалізоване і фактично має значення лише для позивача, тобто є рішенням індивідуальної дії, при цьому оскаржений акт індивідуальної дії вичерпав свою дію його фактичним виконанням і не може бути скасований іншим його рішенням, а тому є таким, що відповідачем прийнятим всупереч нормам цивільного і земельного законодавства, з перевищенням повноважень та порушує речове право оренди землі позивача.

Вимоги та зміст апеляційної скарги.

Не погодившись з прийнятим рішенням суду першої інстанції, Черкаська міська рада звернулась до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 15.01.2024 по справі №925/1487/23 та ухвалити нове, яким повністю відмовити в задоволені позовних вимог. Здійснити розподіл судових витрат стягнувши на користь платника - Департаменту архітектури та містобудування Черкаської міської ради витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги.

Узагальнені доводи апеляційної скарги:

- відсутність порушених прав як підстава для відмови в позові - скаржник вважає, що оскаржуване рішення Черкаської міської ради не порушені права відповідача щодо безпосереднього користування земельною ділянкою;

- скасування рішення як неефективний спосіб захисту - відповідач зазначає, що оскарження рішення, яке не стосується безпосередньо прав та інтересів позивача не може призвести до захисту його права та інтересів, а тому не призводить до ефективного поновлення прав позивача.

Клопотання та відзив учасників справи.

01.04.2024 через систему «Електронний суд» (а також 04.04.2024 до канцелярії суду засобами поштового зв`язку) від Товариства з обмеженою відповідальністю «Аксолотль» надійшов відзив на апеляційну скаргу.

Узагальнені доводи відзиву на апеляційну скаргу:

- рішення Черкаської міської ради від 22.12.2022 року № 34-111 не може бути скасоване чи змінене органом місцевого самоврядування після його виконання, що виключає можливість його скасування, зокрема шляхом прийняття Черкаською міською радою оскаржуваного рішення « 48-28 від 19.10.2023. Отже, Черкаська міська рада діяла не у відповідності до своїх повноважень, а тому оскаржене рішення від 48-28 від 19.10.2023 є протиправним та підлягає скасуванню;

- оспорюване рішення № 48-28 від 19.10.2023 стосується виключно прав та інтересів Черкаської міської ради як власника земельної ділянки та ТОВ «Аксолотль» як особи, яка її орендувала, а тому прямо зачіпає права, обов`язки та інтереси Позивача.

Позивач вважає, що оскаржуване рішення прийнято з дотриманням норм матеріального та процесуального права, а тому просить суд його без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

29.04.2024 до Північного апеляційного господарського суду від представника Товариства з обмеженою відповідальністю «Аксолотль» надійшло клопотання про участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів.

Процесуальні дії суду апеляційної інстанції, щодо розгляду апеляційної скарги.

09.02.2024 безпосередньо до Північного апеляційного господарського суду надійшла апеляційна скарга Черкаської міської ради на рішення Господарського суду Черкаської області від 15.01.2024 по справі №925/1487/23.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 09.02.2024 апеляційну скаргу передано на розгляд колегії суддів у наступному складі: головуючий суддя - Шаптала Є. Ю., судді: Яковлєв М.Л., Гончаров С.А.

На час надходження апеляційної скарги матеріали справи №925/1487/23 на адресу Північного апеляційного господарського суду не надходили, у зв`язку з чим ухвалою від 04.03.2024 відкладено вирішення питання щодо апеляційної скарги Черкаської міської ради на рішення Господарського суду Черкаської області від 15.01.2024 по справі №925/1487/23 до надходження матеріалів справи на адресу Північного апеляційного господарського суду; доручено Господарському суду Черкаської області надіслати матеріали справи №925/1487/23 на адресу Північного апеляційного господарського суду.

13.03.2024 до Північного апеляційного господарського суду надійшли матеріали справи №925/1487/23.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 18.03.2024 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Черкаської міської ради на рішення Господарського суду Черкаської області від 15.01.2024 по справі №925/1487/23 та призначено до розгляду на 01.05.2024.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 29.04.2024 клопотання представника Товариства з обмеженою відповідальністю «Аксолотль» про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду - задоволено.

Позиція учасників справи та явка в судове засідання.

01.05.2024 у судове засідання з`явився представник позивача.

Представник позивача який брав участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції з використанням власних технічних засобів, заперечив проти доводів апеляційної скарги та просив суд залишити її без задоволення.

Представник відповідача в судове засідання не з`явився, про причини неявки суд не повідомив, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, про що свідчить довідка про доставку електронного документа - ухвали суду до відповідного електронного кабінету ЕС відповідача.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 ГПК України завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.

Судом враховано, що у своїх рішеннях Європейський суд неодноразово наголошував, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

При цьому на осіб, які беруть участь у справі, покладається обов`язок демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду і не допускати свідомих маніпуляцій та ухилень від отримання інформації про рух справи.

Оскільки явка учасників апеляційного провадження в судове засідання не була визнана обов`язковою, а також враховуючи те, що судочинство здійснюється, зокрема, на засадах рівності та змагальності сторін і учасники судового провадження на власний розсуд користуються наданими їм процесуальними правами, зокрема, правом на участь у судовому засіданні, беручи до уваги строки розгляду апеляційної скарги, встановлені Господарським процесуальним кодексом України, суд апеляційної інстанції вбачає за можливе розглядати дану апеляційну скаргу за відсутності представника відповідача за наявними у справі матеріалами.

Обставини справи встановлені судом першої інстанції та перевірені судом апеляційної інстанції.

Згідно з частиною першою статті 270 Господарського процесуального кодексу України у суді апеляційної інстанції справи переглядаються за правилами розгляду справ у порядку спрощеного позовного провадження з урахуванням особливостей, передбачених у цій Главі.

У відповідності до вимог ч.ч. 1, 2, 5 ст. 269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. В суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Колегія суддів, беручи до уваги межі перегляду справи у апеляційній інстанції, обговоривши доводи апеляційної скарги, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті оскаржуваного рішення, дійшла до висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як встановлено судом та вбачається з матеріалів справи, 22.12.2022 року рішенням Черкаської міської ради № 34-111 «Про продаж на земельних торгах права оренди земельної ділянки площею 2,285 га по вул. Героїв Холодного Яру (біля будівлі № 74) та затвердження умов проведення земельних торгів (а.с. 8), вирішено зокрема наступне:

п. 1 - затвердити проект землеустрою щодо відведення Земельної ділянки комунальної форми власності для продажу права оренди на земельних торгах (у формі аукціону) площею 2,2825 га по вул. Героїв Холодного Яру (біля будівлі № 74) для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд підприємств переробної, машинобудівної та іншої промисловості. Кадастровий помер земельної ділянки 7110136400:03:001.0046;

п. 2 - зареєструвати право комунальної власності за територіальною громадою міста Черкаси на земельну ділянку площею 2,2825 га по вул. Героїв Холодного Яру (біля будівлі № 74) (кадастровий номер земельної ділянки 71 10136400:03:001:0046);

п. 3 - доручити департаменту архітектури та містобудування Черкаської міської ради: укласти договір про організацію та проведення земельних торгів відповідно вимог чинного законодавства України (п. 3.1); провести земельці торги відповідно норм чинного законодавства з продажу лота права оренди земельної ділянки, зазначеної в п. 1 цього рішення, та затвердити умови проведення земельних торгів (п. 3.2), а саме: земельну ділянку віднести до категорії земель промисловості, транспорту, зв`язку, енергетики, оборони та іншого призначення. Цільове призначення - для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд підприємств переробної, машинобудівної та іншої промисловості (код КВЦПЗ- 11.02); відповідно до витягу з містобудівної документації міста Черкаси на визначення обмежень у використанні території для містобудівних потреб від 29.07.2022 № 3017 та містобудівної документації «Внесення змін до Генерального плану міста Черкаси (Актуалізація)», затвердженої рішенням Черкаської міської ради від 13.05.2021 № 5-318, вищезазначена земельна ділянка належить до території комунально-складських підприємств. На нижчезазначену земельну ділянку відсутні містобудівні обмеження. Містобудівні потреби відповідають діючій містобудівній документації міста Черкаси (п. 3.2.1); встановити стартовий розмір річної орендної плати за земельну ділянку у розмірі 3% віл нормативної грошової оцінки земельної ділянки (п.3.2.2); строк оренди земельної ділянки - 49 років (п. 3.2.3);

п. 4 - затвердити проект договору оренди землі (додаток);

п. 5 - зобов`язати Переможця земельних торгів: виконати всі умови проведення земельних торгів відповідно до вимог чинного законодавства (5.1.); здійснити оплату за користування земельною ділянкою, право користування якою набуто на земельних торгах, а також суму витрат на підготовку лота до продажу у порядку та строки, які визначені чинними законодавством (5.2.); укласти договір оренди землі між Черкаською міською радоні (організатором земельних торгів) і переможцем торгів в установленому законодавством порядку, після підписання якого два примірника оригіналу договору залишаються у організатора земельних торгів до моменту здійснення повної сплати коштів за користування земельною ділянкою, право користування якою набуто на земельних торгах, а також суму витрат па підготовку лота до пролажу у порядку та строки, які визначені чинними законодавством, та до проведення державної реєстрації права оренди земельної ділянки. Подання документів для державної реєстрації права оренди земельної ділянки здійснюється виключно уповноваженою особою Черкаської міської ради (організатора земельних торгів). Довідка департаменту фінансової політики Черкаської міської ради про повну сплату коштів в строки, визначені чинним законодавством та відповідним договором оренди землі, разом з договором оренди землі є підставою для державної реєстрації відповідного речового права переможця земельних торгів на земельну ділянку (5.3.); право на земельну ділянку, набуте за результатами проведення земельних торгів, виникає з дня державної реєстрації такого права в порядку, встановленому законом (5.4.); у зоні проходження інженерних комунікацій вести обмежене землекористування відповідно до діючих норм і правил, забезпечити безперешкодний допуск власників і експлуатаційних технічних служб для ремонту та експлуатації інженерних комунікацій та врахувати законні інтереси суміжних землекористувачів (5.3);

п. 6 - доручити уповноваженим особам, згідно рішення Черкаської міської ради від 09.11.2021 № 13-20, бути представниками від Черкаської міської ради на земельних торгах та за результатами проведення земельних торгів підписувати протокол земельних торгів, укладати від імені Черкаської міської ради договір оренди землі, право на яку виставляється на земельні торги.

Із протоколу про результати земельних торгів № LR001- UA-20230215-80814 від 05.04.2023 року (а.с. 13-14) вбачається, що за замовленням Департаменту архітектури та містобудування Черкаської міської ради, 29.03.2023 року відбулися земельні торги з продажу права оренди земельної ділянки комунальної форми власності площею 2,2825 га по вул. Героїв Холодного Яру (біля будівлі 74) в м. Черкаси (кадастровий помер земельної ділянки 7110136400:03:001.0046) для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель і споруд підприємств переробної, машинобудівної та іншої промисловості; стартова ціна лота 175494 грн. 58 коп. Учасниками земельних торгів стали: ТОВ «Сигнум», ТОВ «Спектролаб», ТОВ «Аксолотль», ТОВ «Карбон-Агро». За результатами 3-х раундів переможцем земельних торгів визначено позивача - ТОВ «Аксолотль», який повинен сплатити: 17625 грн. винагороди оператору, через електронний майданчик якого подано заяву переможцем; 35023 грн. 37 коп. сума, що підлягає перерахуванню організатору від оператора через електронний майданчик якого подано заяву переможцем; 317476 грн. 63 коп. сума, що підлягає сплаті переможцем земельних торгів організатору; 18000 грн. сума витрат, здійснених на підготовку лота для продажу, яка підлягає сплаті переможцем земельних торгів.

12.04.2023 року між відповідачем - Черкаською міською радою, як орендодавцем, та позивачем - ТОВ Аксолотль, як орендарем, укладено договір оренди землі за результатами проведення земельних торгів, згідно з п. 1 якого Орендодавець на підставі рішення ЧМР від 22.12.2022 № 34-111 та Протоколу про результати земельних торгів, надав, а Орендар прийняв в строкове платне користування земельну ділянку, що за цільовим призначенням відноситься до категорії земель промисловості, транспорту, зв`язку, енергетики, оборони та іншого призначення, що знаходиться в м. Черкаси по вул. Героїв Холодного Яру (біля будівлі № 74).

Листом від 17.04.2023 № 529/18-08 Департамент фінансової політики Черкаської міської ради повідомив позивача на його запит, що кошти до бюджету Черкаської міської територіальної громади за результатами земельних торгів і на підставі договору оренди землі площею 2,2825 га, що знаходиться в м. Черкаси по вул. Героїв Холодного Яру (біля будівлі № 74) позивачем сплачено в розмірі 352500 грн., а саме 3177476 грн. 63 коп. 13.04.2023 року, 35023 грн. 37 коп. 14.04.2023 року (а.с. 72).

З Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо суб`єкта за № 352119148 від 27.10.2023 року вбачається, що 21.04.2023 року державним реєстратором Департаменту управління справами та юридичного забезпечення Черкаської міської ради Грищенко М.О. проведено державну реєстрацію іншого речового права оренди земельної ділянки площею 2,2825 га (кадастровий помер земельної ділянки 7110136400:03:001.0046) за ТОВ Аксолотль на підставі договору оренди землі за результатами проведення земельних торгів від 12.04.2023 року, орендодавцем є Черкаська міська рада, строк дії договору - 49 років, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 2694953471101, номер запис про інше речове право № 50040209 (а.с. 19).

Рішенням сорок восьмої сесії Черкаської міської ради від 19.10.2023 року № 48-28 «Про скасування рішення Черкаської міської ради від 22.12.2022 року № 34-111 «Про продаж на земельних торгах права оренди земельної ділянки площею 2,2825 га по вул. Героїв Холодного Яру (біля будівлі №74) та затвердження умов проведення земельних торгів» вирішено скасувати рішення Черкаської міської ради від 22.12.2022 року № 34-111 «Про продаж на земельних торгах права оренди земельної ділянки площею 2,2825 га по вул. Героїв Холодного Яру (біля будівлі №74) та затвердження умов проведення земельних торгів» (а.с. 17).

Прийняттю вказаного рішення передувало звернення депутатів та протокольне доручення Черкаської міської ради від 28.09.2023 року № ПД-9-1129 (а.с. 18), сформований проект рішення (а.с. 15) та пояснювальна записка до нього (а.с. 16), в якій міститься посилання на процес передачі в оренду земельної ділянки та площею 2,2825 га по вул. Героїв Холодного Яру (біля будівлі №74), необхідність її повернення з урахуванням рішення Конституційного суду України від 16.04.2009 року № 7-рп/2009.

Листом від 02.11.2023 № 15128-01-18 Департамент фінансової політики Черкаської міської ради повідомив позивача, що з огляду на прийняте Черкаською міською радою рішення від 19.10.2023 № 48-28 «Про скасування рішення Черкаської міської ради від 22.12.2022 року № 34-111 «Про продаж на земельних торгах права оренди земельної ділянки площею 2,2825 га по вул. Героїв Холодного Яру (біля будівлі № 74) та затвердження умов проведення земельних торгів» позивачу необхідно звернутися до Черкаської міської ради для розірвання договору оренди землі від 12.04.2023 земельної ділянки площею 2,2825 га (кадастровий номер земельної ділянки 7110136400:03:001.0046), право оренди якої було придбане на земельних торгах (а.с. 69).

Отже, предметом даної справи є вимога позивача про скасування рішення відповідача Черкаської міської ради № 48-28 від 19.10.2023 року «Про скасування рішення Черкаської міської ради від 22.12.2022 року № 34-111 «Про продаж на земельних торгах права оренди земельної ділянки площею 2,2825 га по вул. Героїв Холодного Яру (біля будівлі №74) та затвердження умов проведення земельних торгів», на підставі якого позивач набув право оренди земельної ділянки площею 2,2825 га (кадастровий номер 7110136400:03:001.0046) по вул. Героїв Холодного Яру (біля будівлі № 74) для використання у своїй господарській діяльності, уклав з відповідачем відповідний договір оренди землі.

Суд першої інстанції дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позову, з чим погоджується судова колегія, виходячи з наступного.

Спірні правовідносини сторін, а відповідно, їх цивільні права та обов`язки, перебувають у сфері дії Цивільного, Земельного кодексів України, Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», який з урахуванням предмету спору, є спеціальним нормативним актом.

У статті 15 Цивільного кодексу України унормовано, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання та на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: 1) визнання права; 2) визнання правочину недійсним; 3) припинення дії, яка порушує право; 4) відновлення становища, яке існувало до порушення; 5) примусове виконання обов`язку в натурі; 6) зміна правовідношення; 7) припинення правовідношення; 8) відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; 9) відшкодування моральної (немайнової) шкоди; 10) визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом чи судом у визначених законом випадках (стаття 16 зазначеного Кодексу).

Відповідно до ч. 1 ст. 21 Цивільного кодексу України, суд визнає незаконним та скасовує правовий акт індивідуальної дії, виданий органом державної влади, органом влади Автономної Республіки Крим або органом місцевого самоврядування, якщо він суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права або інтереси.

Статтею 20 Господарського кодексу України передбачено право кожного суб`єкта господарювання на захист своїх прав і законних інтересів шляхом, зокрема, визнання повністю або частково недійсними актів органів державної влади та органів місцевого самоврядування, що суперечать законодавству, ущемляють права та законні інтереси суб`єкта господарювання.

Статтею 792 ЦК України встановлено, що за договором найму (оренди) земельної ділянки наймодавець зобов`язується передати наймачеві земельну ділянку на встановлений договором строк у володіння та користування за плату. Відносини щодо найму (оренди) земельної ділянки регулюються законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 93 ЗК України та ст. 1 Закону України «Про оренду землі», право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності.

Частиною 1 ст. 2 Закону України «Про оренду землі» встановлено, що відносини, пов`язані з орендою землі, регулюються Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, цим Законом, законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також договором оренди землі.

Орендодавцями земельних ділянок є їх власники або уповноважені ними особи або особи, які використовують земельні ділянки на праві емфітевзису (ч. 8 ст. 93 Земельного кодексу України).

Відповідно до ч. 1 ст. 123 Земельного кодексу України, надання земельних ділянок державної або комунальної власності у користування здійснюється Верховною Радою Автономної Республіки Крим, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування.

Згідно з ч.ч. 1, 2, 4 ст. 124 Земельного кодексу України, передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування згідно з їх повноваженнями, визначеними статтею 122 цього Кодексу. Передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється за результатами проведення земельних торгів, крім випадків, встановлених частинами другою, третьою статті 134 цього Кодексу.

Відповідно до положень статті 125 Земельного кодексу України, право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.

Підставами припинення права користування земельною ділянкою, згідно зі ст. 141 Земельного кодексу України, є:

а)добровільна відмова від права користування земельною ділянкою;

б)вилучення земельної ділянки у випадках, передбачених цим Кодексом;

в)припинення діяльності релігійних організацій, державних чи комунальних підприємств, установ та організацій;

г)використання земельної ділянки способами, які суперечать екологічним вимогам;

г)використання земельної ділянки не за цільовим призначенням;

д)систематична несплата земельного податку або орендної плати;

є) набуття іншою особою права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, які розташовані на земельній ділянці;

є) використання земельної ділянки у спосіб, що суперечить вимогам охорони культурної спадщини.

Статтею 152 Земельного кодексу України передбачено, що власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов`язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків.

Відповідно до статті 13 Конституції України земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони є об`єктами права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією. Кожний громадянин має право користуватися природними об`єктами права власності народу відповідно до закону. Власність зобов`язує. Власність не повинна використовуватися на шкоду людині і суспільству. Держава забезпечує захист прав усіх суб`єктів права власності і господарювання, соціальну спрямованість економіки. Усі суб`єкти права власності рівні перед законом.

За змістом статті 14 Конституції України земля є основним національним багатством, що знаходиться під особливою охороною держави.

Відповідно до статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до статей 140, 143 та 144 Конституції України, місцеве самоврядування є правом територіальної громади самостійно вирішувати питання місцевого значення в межах Конституції і законів України, що здійснюється територіальною громадою в порядку, встановленому законом, як безпосередньо, так і через органи місцевого самоврядування; територіальні громади безпосередньо або через утворені ними органи управляють майном, що є в територіальній власності, вирішують інші питання, віднесені законом до їх компетенції; вирішуючи питання місцевого значення, органи місцевого самоврядування в межах визначених законом повноважень приймають рішення. які є обов`язковими до виконання на відповідній території.

Законом України «Про місцеве самоврядування в Україні» (в редакції чинній на момент спірних правовідносин) встановлено, що:

сільські, селищні, міські ради є органами місцевого самоврядування, що представляють відповідні територіальні громади та здійснюють від їх імені та в їх інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією України, цим та іншими законами. Представницькі органи місцевого самоврядування, сільські, селищні, міські голови, виконавчі органи місцевого самоврядування діють за принципом розподілу повноважень у порядку і межах, визначених цим та іншими законами (ч.ч. 1, 3 ст. 10 );

органи місцевого самоврядування та їх посадові особи діють лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією і законами України, та керуються у своїй діяльності Конституцією і законами України, актами Президента України, Кабінету Міністрів України, а в Автономній Республіці Крим - також нормативно-правовими актами Верховної Ради і Ради міністрів Автономної Республіки Крим, прийнятими у межах їхньої компетенції (ч. 3 ст. 24);

сільські, селищні, міські ради правомочні розглядати і вирішувати питання, віднесені Конституцією України, цим та іншими законами до їх відання (ст. 25);

виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради вирішуються зокрема питання скасування актів виконавчих органів ради, які не відповідають Конституції чи законам України, іншим актам законодавства, рішенням відповідної ради, прийнятим у межах її повноважень (п. 15 ч. 1. ст. 26);

виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради вирішуються зокрема питання вирішення відповідно до закону питань регулювання земельних відносин (п. 34 ч. 1. ст. 26);

рада в межах своїх повноважень приймає нормативні та інші акти у формі рішень (ч. 1 ст. 59);

акти органів та посадових осіб місцевого самоврядування з мотивів їхньої невідповідності Конституції або законам України визнаються незаконними в судовому порядку (ч. 10 ст. 59);

органи місцевого самоврядування від імені та в інтересах територіальних громад відповідно до закону здійснюють правомочності щодо володіння, користування та розпорядження об`єктами права комунальної власності, в тому числі виконують усі майнові операції, можуть передавати об`єкти права комунальної власності у постійне або тимчасове користування юридичним та фізичним особам, укладати договори в рамках державно-приватного партнерства, у тому числі концесійні договори, здавати їх в оренду, продавати і купувати, використовувати як заставу, вирішувати питання їхнього відчуження, визначати в угодах та договорах умови використання та фінансування об`єктів, що приватизуються та передаються у користування і оренду (ч. 5 ст. 60).

Положенню частини десятої статті 59 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» дано офіційне тлумачення Рішенням Конституційного Суду України від 16.04.2009 р. № 7-рп/2009, пунктами 5, 6 ч. 5 якого визначено, що в Конституції України закріплено принцип, за яким права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави, яка відповідає перед людиною за свою діяльність (стаття 3 Закону). Органи місцевого самоврядування є відповідальними за свою діяльність перед юридичними і фізичними особами (стаття 74 Закону). Таким чином, органи місцевого самоврядування не можуть скасовувати свої попередні рішення, вносити до них зміни, якщо відповідно до приписів цих рішень виникли правовідносини, пов`язані з реалізацією певних суб`єктивних прав та охоронюваних законом інтересів, і суб`єкти цих правовідносин заперечують проти їх зміни чи припинення. Це є «гарантією стабільності суспільних відносин» між органами місцевого самоврядування і громадянами, породжуючи у громадян впевненість у тому, що їхнє існуюче становище не буде погіршене прийняттям більш пізнього рішення, що узгоджується з правовою позицією, викладеною в абзаці другому пункту 5 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 13 травня 1997 року № 1-зп у справі щодо несумісності депутатського мандата.

Ненормативні правові акти органу місцевого самоврядування є актами одноразового застосування, вичерпують свою дію фактом їхнього виконання, тому вони не можуть бути скасовані чи змінені органом місцевого самоврядування після їх виконання.

Колегія суддів враховує, що відповідачем фактично не заперечується той факт, що рішення ЧМР від 22.12.2022 №34-111 виконано в повному обсязі.

Щодо обрання позивачем способу захисту порушеного права та віднесення цього спору до юрисдикції господарського суду слід зазначити наступне.

Приписами частини 2 статті 4 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Способи захисту порушених прав встановлено статтею 20 Господарського кодексу України та статтею 16 Цивільного кодексу України, до яких відноситься, зокрема, визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб. При цьому, для вирішення питання щодо наявності правових підстав для визнання незаконним та скасування відповідного рішення органу державної влади або місцевого самоврядування суду необхідно встановити невідповідність такого рішення вимогам чинного законодавства та/або визначеній законом компетенції органу, який видав ці акти. Також обов`язковою умовою визнання цих актів недійсними є порушення у зв`язку з їх прийняттям прав та охоронюваних законом інтересів позивача у справі. Якщо за результатами розгляду справи факту такого порушення не встановлено, у господарського суду немає правових підстав для задоволення позову.

Згідно з частиною 1 статті 21 Цивільного кодексу України, суд визнає незаконним та скасовує правовий акт індивідуальної дії, виданий органом державної влади, органом влади Автономної Республіки Крим або органом місцевого самоврядування, якщо він суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права або інтереси.

Конституційний Суд України, вирішуючи питання, порушені в конституційному зверненні і конституційному поданні щодо тлумачення частини 2 статті 55 Конституції України, в своєму Рішенні від 14.12.2011 N 19-рп/2011 зазначив, що особа, стосовно якої суб`єкт владних повноважень прийняв рішення, вчинив дію чи допустив бездіяльність, має право на захист.

Це означає, що обов`язковою умовою надання правового захисту судом є наявність відповідного порушення суб`єктом владних повноважень прав, свобод або інтересів особи на момент її звернення до суду. Таке порушення має бути реальним, обґрунтованим, стосуватися (зачіпати) зазвичай індивідуально виражених прав чи інтересів особи - позивача з боку відповідача, яка стверджує про їх порушення.

Відповідно до частини 1 статті 155 Земельного кодексу України у разі видання органом виконавчої влади або органом місцевого самоврядування акта, яким порушуються права особи щодо володіння, користування чи розпорядження належною їй земельною ділянкою, такий акт визнається недійсним.

Виходячи з системного аналізу змісту положень зазначених норм права, а саме: статей 16, 21 Цивільного кодексу України, статті 20 Господарського кодексу України, частини 1 статті 155 Земельного кодексу України і частини 2 статті 4 Господарського процесуального кодексу України, суд приходить до висновку, що юридичні особи можуть звертатися до господарського суду за захистом своїх порушених прав на володіння, користування чи розпорядження належних їм земельних ділянок.

З наведених обставин вбачається, що спір між сторонами у даній справі є спором, що виник у зв`язку із здійсненням господарської діяльності позивачем та спором щодо його речового права оренди землі.

Так, рішенням відповідача Черкаської міської ради від 22.12.2022 року № 34-111 оголошено продаж на земельних торгах права оренди земельної ділянки площею 2,2825 га по вул. Героїв Холодного Яру (біля будівлі № 74) кадастровий номер 7110136400:03:001.0046 та затверджено умови проведення цих земельних торгів, за результатом проведених торгів позивача визнано переможцем торгів, з ним укладено договір оренди землі, набуте ним право оренди землі зареєстроване в Державному реєстрі речових прав.

Водночас, оскарженим рішенням № 48-28 від 19.10.2023 року відповідач скасував своє ж рішення від 22.12.2022 року № 34-111, яке уже реалізоване і фактично має значення лише для позивача, тобто є рішенням індивідуальної дії, а наслідком прийняття відповідачем оскарженого ненормативного правового акта є припинення речового права оренди землі позивача.

Тобто, як правильно зазначив суд першої інстанції, оскаржений акт індивідуальної дії вичерпав свою дію його фактичним виконанням і не може бути скасований іншим його рішенням, а тому відповідачем прийнятий всупереч наведеним нормам цивільного і земельного законодавства, з перевищенням повноважень відповідача, та порушує речове право оренди землі позивача.

Доводи апеляційної скарги про відсутність порушеного права позивача оскарженим рішення Черкаської міської ради колегія суддів визнає необґрунтованими, оскільки оспорюване рішення №48-28 від 19.10.2023 стосується виключно прав та інтересів Черкаської міської ради як власника земельної ділянки та ТОВ «Аксолотль» як особи, яка її орендувала, а тому прямо впливає на права, обов`язки та інтереси Позивача.

За викладених обставин, судова колегія погоджується з судом першої інстанції в тому, що вимога позивача про визнання незаконним та скасування рішення Черкаської міської ради № 48-28 від 19.10.2023 року про скасування рішення Черкаської міської ради від 22.12.2022 року № 34-111 «Про продаж на земельних торгах права оренди земельної ділянки площею 2,2825 га по вул. Героїв Холодного Яру (біля будівлі №74) та затвердження умов проведення земельних торгів», яка є предметом позову, є обґрунтованою і підлягає задоволенню.

Усі інші доводи та міркування учасників справи судовою колегією враховано, однак вони не спростовують наведених вище висновків суду та не можуть бути достатньою підставою для скасування рішення суду першої інстанції.

Висновки апеляційного інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги.

Підсумовуючи викладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про обґрунтованість позовних вимог та наявність підстав для їх задоволення.

Апеляційний господарський суд, перевіривши матеріали справи та дослідивши доводи учасників справи, дійшов висновку, що судом першої інстанції за результатами розгляду справи було прийнято законне та вмотивоване рішення на підставі належних та допустимих доказів, а скаржником в апеляційній скарзі вищенаведені висновки суду першої інстанції не спростовано.

Отже, апеляційний господарський суд не вбачає підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування рішення Господарського суду Черкаської області від 15.01.2024 у справі №925/1487/23.

Згідно з ст. 17 Закону України «Про виконання рішень і застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини, як джерело права.

Так, у своїх рішеннях Європейський суд з прав людини зазначає, що хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень (див. рішення у справі «Суомінен проти Фінляндії» (Suominen v. Finland), № 37801/97, п. 36, від 1 липня 2003 року).

Ще одне призначення обґрунтованого рішення полягає в тому, щоб продемонструвати сторонам, що вони були почуті. Крім того, вмотивоване рішення дає стороні можливість оскаржити його та отримати його перегляд вищестоящою інстанцією. Лише за умови винесення обґрунтованого рішення може забезпечуватись публічний контроль здійснення правосуддя (див. рішення у справі «Гірвісаарі проти Фінляндії» (Hirvisaari v. Finland), №49684/99, п. 30, від 27 вересня 2001 року).

Суд апеляційної інстанції зазначає, що враховуючи положення ч. 1 ст. 9 Конституції України та беручи до уваги ратифікацію Законом України від 17.07.1997 р. N 475/97-ВР Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і Першого протоколу та протоколів N 2,4,7,11 до Конвенції та прийняття Закону України від 23.02.2006 р. N3477-IV (3477-15) «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», суди також повинні застосовувати Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод (Рим, 4 листопада 1950 року) та рішення Європейського суду з прав людини як джерело права.

У рішенні Суду у справі Трофимчук проти України № 4241/03 від 28.10.2010 Європейським судом з прав людини зазначено, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід сторін.

Колегія суддів зазначає про те, що при апеляційному перегляді не встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права щодо винесення судом першої інстанції рішення, а доводи апеляційної скарги не спростовують висновки суду, наведені в оскаржуваному рішенні.

За таких обставин, висновки суду першої інстанції про встановлені обставини і правові наслідки відповідають дійсним обставинам справи і підтверджуються достовірними доказами, а тому рішення Господарського суду Черкаської області від 15.01.2024 у справі №925/1487/23 відповідає чинному законодавству, фактичним обставинам та матеріалам справи і підстав для його скасування не вбачається.

З огляду на викладене, судова колегія приходить до висновку про те, що апеляційна скарга Черкаської міської ради на рішення Господарського суду Черкаської області від 15.01.2024 у справі №925/1487/23 є необґрунтованою та такою, що задоволенню не підлягає.

Судові витрати за розгляд апеляційної скарги у зв`язку з відмовою в її задоволенні на підставі ст. 129 Господарського процесуального кодексу України покладаються на апелянта.

Керуючись ст.ст. 129, 231, 269, 270, 275, 276, 281 - 284 ГПК України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Черкаської міської ради - залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду Черкаської області від 15.01.2024 по справі №925/1487/23 - залишити без змін.

3. Судові витрати зі сплати судового збору за подачу апеляційної скарги покласти на апелянта.

4. Матеріали справи № 925/1487/23 повернути до господарського суду першої інстанції.

Постанова суду набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Верховного Суду в порядку та строки, передбачені ГПК України.

Повний текст постанови складено та підписано 13.05.2024 після виходу суддів з відпустки.

Головуючий суддя Є.Ю. Шаптала

Судді С.А. Гончаров

М.Л. Яковлєв