ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua
ПОСТАНОВА
(додаткова)
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"20" травня 2024 р. Справа№ 911/827/23
Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Андрієнка В.В.
суддів: Буравльова С.І.
Шапрана В.В.
розглянувши у порядку письмового провадження, без виклику учасників справи, заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Херсоніндустріалпарк"
про ухвалення додаткового рішення
за апеляційною скаргою Фізичної особи-підприємця Дуліна Олександра Михайловича
на рішення Господарського суду Київської області від 28.09.2023 (повний текст рішення складено та підписано 18.10.2023)
у справі №911/827/23 (суддя Сокуренко Л.В.)
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Херсоніндустріалпарк"
до Фізичної особи-підприємця Дуліна Олександра Михайловича
за участю у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - Товариство з обмеженою відповідальністю "Росич Приват"
про стягнення 15 148,57 грн
УСТАНОВИВ:
Рішенням Господарського суду Київської області від 28.09.2023 у справі №911/827/23 задоволено частково. Стягнуто з Фізичної особи-підприємця Дуліна Олександра Михайловича на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ХЕРСОНІНДУСТРІАЛПАРК" 10 068,39 грн основного боргу, 1 572,68 грн пені, 236,67 грн 3 % річних, 1 520,45 грн інфляційних втрат, 801,32 грн неустойки в розмірі подвійної плати за найм речі за період з 09.03.2023 до 31.03.2023 та 2 515,85 грн судового збору. В іншій частині позовних вимог відмовлено.
Не погодившись з прийнятим рішенням, Фізична особа-підприємць Дулін Олександр Михайлович подав апеляційну скаргу, в якій просить поновити Фізичній особі-підприємцю Дуліну Олександру Михайловичу строк на апеляційне оскарження рішення господарського суду Київської області від 28.09.2023 у справі №911/827/23; скасувати рішення Господарського суду Київської області від 28.09.2023 у справі №911/827/23 повністю і ухвалити нове рішення, за яким в задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю "Херсоніндустріалпарк" до Фізичної особи-підприємця Дуліна Олександра Михайловича, третя особа: Товариство з обмеженою відповідальністю "Росич Приват" про стягнення коштів у сумі 10 068,39 грн основного боргу, 1 572,68 грн пені, 236,67 грн 3% річних, 1 520,42 інфляційних втрат, 801,32 грн неустойки в розмірі подвійної плати за найм речі за період з 09.03.2023 до 31.03.2023 - відмовити повністю; стягнути з Товариства з обмеженоювідповідальністю "Херсоніндустріалпарк" на користь Фізичної особи-підприємця Дуліна Олександра Михайловича судові витрати.
Постановою Північного апеляційного господарського суду від 15.04.2024 апеляційну скаргу Фізичної особи-підприємця Дуліна Олександра Михайловича на рішення Господарського суду Київської області від 28.09.2023 у справі №911/827/23 залишено без задоволення, рішення Господарського суду Київської області від 28.09.2023 у справі №911/827/23 залишено без змін.
19.04.2024 на адресу суду від позивача - Товариства з обмеженою відповідальністю "Херсоніндустріалпарк" надійшла заява про ухвалення додаткового рішення. У даній заяві позивач просить ухвалити додаткову постанову у справі №911/827/23 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Херсоніндустріалпарк" до Фізичної особи-підприємця Дуліна Олександра Михайловича про стягнення на користь позивача витрат пов`язаних з правничою допомогою адвоката в розмірі 5 000,00 грн; розглядати без нашої участі за наявними в матеріалах справи доказами.
В додатках до заяви про ухвалення додаткового рішення позивач надав наступні документи:
- ордер серії АІ 1487985;
- акт;
- договір скан.;
- докази направлення;
Згідно протоколу передачі судової справи (апеляційної скарги, заяви, картки додаткових матеріалів) раніше визначеному головуючому судді (судді-доповідачу) (складу суду) від 19.04.2024 заяву про ухвалення додаткового рішення Товариства з обмеженою відповідальністю "Херсоніндустріалпарк" у справі №911/827/23 передано на розгляд колегії у складі: Андрієнко В.В. (головуючий суддя), судді Буравльов С.І., Шапран В.В.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 23.04.2024 заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Херсоніндустріалпарк" про ухвалення додаткового рішення у справі №911/827/23 прийнято до розгляду. Розгляд заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Херсоніндустріалпарк" про ухвалення додаткового рішення у справі №911/827/23 ухвалено здійснювати без повідомлення (виклику) учасників справи. Надано можливість іншим учасникам не пізніше 10 днів з моменту вручення даної ухвали надати суду клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, у даній справі.
24.04.2024 на адресу суду від відповідача надійшло клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги, у даному клопотанні відповідач зазначав, що понесені позивачем у справі №911/827/23 у розмірі 5000,00 грн є неспівмірними зі складністю справи; часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг) та обсягом наданих адвокатом послуг; не відповідають критерію розумності їхнього розміру, а відтак, є необґрунтованими та не підлягають задоволенню в повному обсязі. Відповідач зазначав, що викладена позивачем у відзиві на апеляційну скаргу позиція повністю дублює зміст оскаржуваного рішення суду першої інстанцій, без зазначення нових обґрунтувань.
Відповідно до ст. 123 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.
За приписами ч. 3 - 5 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Порядок розподілу судових витрат визначено статтею 129 Господарського процесуального кодексу України.
Згідно із частинами 4, 8 статті 129 ГПК України інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: у разі задоволення позову - на відповідача; у разі відмови в позові - на позивача; у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
При визначенні суми відшкодування, суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрат на підставі ст. 41 Конвенції. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України", заява N 19336/04).
У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.
Як зазначалось вище, частиною 5 ст. 126 ГПК України установлено, що у разі недотримання вимог ч. 4 ст. 126 ГПК України суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (ч. 6 ст. 126 ГПК України).
Розглянувши клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "Херсоніндустріалпарк" про розподіл судових витрат на професійну правничу допомогу, суд дійшов висновку про його часткове задоволення, з огляду на таке.
Документами, що посвідчують повноваження адвоката на надання правової допомоги, можуть бути: договір про надання правової допомоги; довіреність; ордер; доручення органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги.
Статтею 30 цього Закону встановлено, що гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.
Як убачається із матеріалів справи, 02.11.2023 адвокат Здоровєйщева Т.Ю. (свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю серія МК №002013 від 29.09.2023) і Товариство з обмеженою відповідальністю "ХЕРСОНІНДУСТРІАЛПАРК", в особі директора Олійника О.А. уклали договір про надання правової допомоги №02/11/23-01, за умовами даного договору адвокат приймає на себе зобов`язання надавати правову допомогу в обсязі та на умовах, передбаченим даним договором.
Відповідно до п. 2 ч. 4 ст. 60 ГПК України, повноваження адвоката як представника підтверджуються одним з таких документів, зокрема ордер. Відповідно до ордеру від 02.11.2023 №1487985 адвокат Здоровєйщева Т.Ю. представляє інтереси Товариство з обмеженою відповідальністю "ХЕРСОНІНДУСТРІАЛПАРК".
Відповідно до акту здачі-приймання виконаних робіт до Договору №02/11/23-01, сторони зазначили, що згідно п. 2 додатку №6 від 06.02.2024 до Договору №02/11/23-01 адвокатом були надані наступні послуги: підготовка та подання відзиву на апеляційну скаргу у справі №911/827/23, кількість витраченого часу 10 годин, вартість 5000,00 грн.
Колегія суддів зазначає, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (установлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі ст. 41 Конвенції. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (наприклад, рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України, заява №19336/04, п. 269).
Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 11.05.2018 у справі №910/8443/17 та у практиці Європейського суду з прав людини, про що, зокрема, відзначено у п. 95 рішення у справі "Баришевський проти України" від 26.02.2015, п.п.34-36 рішення у справі "Гімайдуліна і інших проти України" від 10.12.2009, п.80 рішення у справі "Двойних проти України" від 12.10.2006, п.88 рішення у справі "Меріт проти України" від 30.03.2004.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 16.11.2022 у справі № 922/1964/21 зауважено, що не є обов`язковими для суду зобов`язання, які склалися між адвокатом та клієнтом у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат. Вирішуючи останнє, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і оцінювати їх необхідність. Подібний висновок викладений і у пункті 5.44 постанови Великої Палати Верховного Суду від 12.05.2020 у справі N 904/4507/18.
При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (установлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру з огляду на конкретні обставини справи та фінансового стану обох сторін (пункт 21 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі № 755/9215/15-ц, пункт 5.40 постанови Великої Палати Верховного Суду від 12.05.2020 у справі № 904/4507/18).
Як убачається з матеріалів справи, у суді першої та апеляційної інстанції правова позиція Товариства з обмеженою відповідальністю "Херсоніндустріалпарк" була сталою і не зазнавала змін протягом розгляду спору двома судовими інстанціями, а адвокат Здоровєйщева Т.Ю. надавала правову допомогу Товариству і в суді першої інстанції, тому, відповідно, була обізнана у справі з усіма деталями, що з неї випливають. Крім того, колегією суддів береться до уваги те, що предметом даної справи є стягнення 15 148,57 і що у суді апеляційної інстанції розгляд відбувався за правилами спрощеного позовного провадження та без повідомлення учасників справи (без проведення судового засідання).
Водночас, приймаючи до уваги співмірність заявленої позивачем суми із складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг), суд вважає, що заявлений позивачем до стягнення розмір витрат на оплату послуг адвокатів не є співмірним із складністю даної справи.
Оскільки зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, відповідно до частин п`ятої та шостої статті 126 ГПК України можливе виключно на підставі клопотання заінтересованої сторони з підстав недотримання вимог стосовно співмірності витрат із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт, суд, ураховуючи принципи диспозитивності та змагальності, не має права вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правову допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи (аналогічна правова позиція викладена в постановах об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03.10.2019 у справі № 922/445/19, від 22.11.2019 у справі № 902/347/18, від 22.11.2019 у справі № 910/906/18, від 06.12.2019 у справі № 910/353/19).
Водночас суд вважає з урахуванням позиції викладеній у Постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 14 липня 2022 року у справі 910/7765/20 вважає, що заявлений позивачем розмір витрат на професійну правову допомогу не є обґрунтованим та пропорційним до предмета спору у цій справі та ураховуючи складність відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт.
Додатково судом ураховано правовий висновок, викладений в постанові Верховного Суду від 24.01.2022 у справі № 911/2737/17, згідно якого стягнення витрат на професійну правничу допомогу з боржника не може бути способом надмірного збагачення сторони, на користь якої такі витрати стягуються і не може становити для неї по суті додатковий спосіб отримання доходу. Крім того колегією суддів береться до уваги те, що витрати наразі стягуються за перегляд рішення суду першої інстанції у суді апеляційної інстанції. Отже, при складанні процесуальних документів представнику позивача не знадобилось вивчення обставини справи, оскільки відповідно до норм ГПК України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
При цьому, колегія суддів зазначає, що у постанові ВС Великої Палати від 16 листопада 2022 року у справі № 922/1964/21, зазначено, що в судовому рішенні суд повинен конкретно вказати, які саме витрати на правову допомогу не підлягають відшкодуванню повністю або частково, навести мотивацію такого рішення та правові підстави для його ухвалення.
З урахуванням положень наведених норм та зазначених фактичних обставин справи, керуючись у тому числі такими критеріями, як обґрунтованість та пропорційність до предмета спору, а також ураховуючи критерій розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи, суд дійшов висновку про зменшення розміру витрат Товариства з обмеженою відповідальністю "Херсоніндустріалпарк" на професійну правничу допомогу та про необхідність покладення на відповідача судових витрат на професійну правничу допомогу, понесених позивачем, у розмірі 2500,00 грн.
Отже, оскільки Верховний Суд акцентує увагу, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (установлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін та з огляду на заперечення відповідача щодо розміру понесених позивачем витрат, суд дійшов висновку про часткове задоволення заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Херсоніндустріалпарк", з покладенням на відповідача обов`язку по відшкодуванню витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 2 500,00 грн.
Керуючись ст. 123, 126, 129, 244 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд,-
ПОСТАНОВИВ:
1. Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "ХЕРСОНІНДУСТРІАЛПАРК" про ухвалення додаткового рішення про розподіл судових витрат у справі №911/827/23 задовольнити частково.
2. Стягнути з Фізичної особи-підприємця Дуліна Олександра Михайловича (місцезнаходження: АДРЕСА_1 ; ІПН НОМЕР_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ХЕРСОНІНДУСТРІАЛПАРК" (місцезнаходження: вул. Ярослава Мудрого, буд. 20, м. Біла Церква, Білоцерківський район, Київська обл., 09107; код ЄДРПОУ 42624978) витрати на професійну правничу допомогу адвоката у розмірі 2 500,00 грн.
В іншій частині заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "ХЕРСОНІНДУСТРІАЛПАРК" відмовити.
3. Видачу наказу на виконання даної постанови доручити Господарському суду Київської області.
4. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття, є невід`ємною складовою основного судового рішення та може бути оскаржена відповідно до ст.287-291 Господарського процесуального кодексу України.
Головуючий суддя В.В. Андрієнко
Судді С.І. Буравльов
В.В. Шапран
Суд | Північний апеляційний господарський суд |
Дата ухвалення рішення | 20.05.2024 |
Оприлюднено | 22.05.2024 |
Номер документу | 119126801 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Північний апеляційний господарський суд
Андрієнко В.В.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні