Постанова

від 14.05.2024 по справі 924/1089/23

ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33601 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 травня 2024 року Справа № 924/1089/23

Північно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючий суддя Миханюк М.В., суддя Саврій В.А. , суддя Коломис В.В.

секретар судового засідання Верещук А.В.

за участю представників сторін:

позивача: Горбаня О.В., адвоката згідно довіреності б/н від 10.10.2023, Заклецького М.Є. - голови правління

відповідача: Ткач Я.С., адвоката, ордер на надання правничої (правової) допомоги Серія АТ №1063104 від 05.03.2024

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Офіс Сейл" на рішення Господарського суду Хмельницької області, ухваленого 18.03.24р. суддею Грамчуком І.В. о 10:41 у м.Хмельницькому, повний текст складено 26.03.24р. та на додаткове рішення Господарського суду Хмельницької області, ухвалене 02.04.2024 о 10:48 у м.Хмельницькому у справі № 924/1089/23

за позовом Об`єднання співвласників багатоквартирного житлового будинку "Проскурівська 45" м. Хмельницький

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Офіс Сейл" м. Хмельницький

про стягнення 151335,60 грн заборгованості, 9649,34 грн 3% річних, 50079,15 грн інфляційних нарахувань

ВСТАНОВИВ:

Об`єднання співвласників багатоквартирного житлового будинку "Проскурівська 45" м.Хмельницький звернулось до суду до Товариства з обмеженою відповідальністю "Офіс Сейл" м.Хмельницький про стягнення 211 064,10 грн заборгованості.

Рішенням Господарського суду Хмельницької області від 18.03.2024 у справі №924/1089/23 позов Об`єднання співвласників багатоквартирного житлового будинку "Проскурівська 45" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Офіс Сейл" про стягнення 151335,60 грн заборгованості, 9649,34 грн 3% річних, 50079,15 грн інфляційних нарахувань задоволено частково.

Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Офіс Сейл" на користь Об`єднання співвласників багатоквартирного житлового будинку "Проскурівська 45" 76518,00 грн заборгованості, 2358,57 грн 3% річних, 11355,78 грн інфляційних нарахувань, 1356,15 грн витрат зі сплати судового збору.

В обґрунтування рішення, суд з посиланням на Закон України «Про ОСББ», Закон України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку», рішення у справі №924/590/23, ст. ст. 382, 385, 509, 526, 612, 625 ЦК України, ст. 75 ГПК України, докази наявні в матеріалах справи, постанови Верховного Суду від 08.02.2022 у справі №918/964/20, від 15.06.2022 у справі №908/2289/20, від 07.09.2022 у справі №910/8311/20, від 10.11.2022 у справі №925/524/21 прийшов до висновку про часткове задоволення позову.

Додатковим рішенням від 02.04.2024 заяву представників позивача та відповідача про стягнення витрат на правничу допомогу задоволено частково. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Офіс Сейл" на користь Об`єднання співвласників багатоквартирного житлового будинку "Проскурівська 45" 14962,91 грн витрат на професійну правничу допомогу. Стягнуто з Об`єднання співвласників багатоквартирного житлового будинку "Проскурівська 45" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Офіс Сейл" 11449,77 грн витрат на професійну правничу допомогу.

В обґрунтування додаткового рішення, суд з посиланням на ст.ст.124, 126, 129, 221, 244 ГПК України, постанови Верховного Суду, рішення Європейського суду з прав людини, Закон України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», докази наявні в матеріалах справи, прийшов до висновку про часткове задоволення заяв позивача та відповідача.

Не погодившись із винесеними рішеннями, скаржник звернувся із апеляційною скаргою, в якій просить рішення Господарського суду Хмельницької області від 18.03.2024 року у справі № 924/1089/23 скасувати та прийняти нове судове рішення, яким у позові ОСББ Проскурівська 45 відмовити у повному обсязі. Додаткове рішення Господарського суду Хмельницької області від 02.04.2024 у справі № 924/1089/23 в частині задоволених вимог ОСББ Проскурівська 45 скасувати та прийняти нове судове рішення, яким відмовити у задоволенні заяви ОСББ Проскурівська 45 про стягнення витрат на професійну правничу допомогу. Додаткове рішення Господарського суду Хмельницької області від 02.04.2024 у справі № 924/1089/23 в частині незадоволених вимог ТОВ Офіс Сейл скасувати та прийняти нове судове рішення, яким заяву ТОВ Офіс Сейл про стягнення витрат на професійну правничу допомогу задоволити у повному обсязі.

На підтвердження своєї позиції вказує на рішення Господарського суду Хмельницької області від 06.10.2023 у справі № 924/590/23, яким позовні вимоги ОСОБА_1 задоволені частково, а саме: визнано недійсним рішення загальних зборів співвласників багатоквартирного будинку за адресою: м. Хмельницький, вул. Проскурівська, буд. 45 про затвердження розмірів внесків на утримання будинку, тарифу на водо- та електропостачання, оформленого протоколом № 2 від 23.07.2018 року (п. 4 порядку денного) та яке набрало законної сили рішення суду, яким підставу для проведення розрахунків в межах справи №924/1089/23 визнано недійсною. Вважає, що дана обставина свідчить про повністю необґрунтовані розрахунки Позивача, а відтак - відсутність підстав для задоволення позову ОСББ «Проскурівська 45».

Крім того, з приводу незаконності позовних вимог вказує на недоліки протоколів №2 від 23.07.2018 та №3 від 15.07.2021. Зауважує, що вихідний тариф, що нібито був затверджений 23.07.2018, в межах справи № 924/590/23 (із набранням рішенням законної сили) визнаний недійсним, а відтак на думку скаржника, розрахунок позивача вже є необґрунтованим, оскільки він, апріорі, містить недостовірні дані (незатверджені тарифи).

Скаржник вважає, що здійснювати нарахування у розмірі, за який не було проголосовано співвласниками та застосовуючи самовільно періодику таких нарахувань, ОСББ «Проскурівська 45», безумовно, діє безпідставно та необґрунтовано, а отже, суд першої інстанції незаконно задоволив позовні вимоги у справі № 924/1089/23.

Щодо додаткового рішення, з посиланням на ст.ст.123, 124, 129, 161 ГПК України, ст. 26 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» зазначає, що довіреність від 10.10.2023 не містить жодного посилання на Договір про надання правничої допомоги (вона містить посилання лише на адвокатське свідоцтво та паспорт адвоката), отже на думку скаржника, договору між ОСББ «Проскурівська 45» та адвокатом Горбанем О.В. не було укладено взагалі. У зворотному випадку - цим документом би підтверджував представник свої повноваження при зверненні до суду у жовтні 2023 року і, у такому разі, долучав би ордер, виписаний адвокатом на підставі договору. Однак, такого долучено не було.

Таким чином, вважає, що правовідносини між адвокатом Горбанем О.В. та ОСББ «Проскурівська 45» виникли лише 10.10.2023, а відтак, оплата згідно із платіжкою № 1846 від 08.05.2023 та № 1951 від 17.08.2023 була здійснена з боку ОСББ не за послуги в межах справи № 924/1089/23.

Крім того, зауважує, що із змісту Акта виконаних робіт від 20.03.2024, (зокрема, Договору про надання правничої допомоги) взагалі не вбачається, на підставі чого адвокатом Роховим О.В. визначено вартість кожної окремо наданої послуги.

Також, вказує, що представництво інтересів ОСББ «Проскурівська 45» здійснювалось двома адвокатами, які здійснюють індивідуальну діяльність, та в порядку самопредставництва - головою правління. Тобто, протягом судового розгляду у справі № 924/1089/23 приймало участь три представника одного позивача. Такі обставини вже не можуть свідчити про розумність у підході питання витрат ОСББ «Проскурівська 45» на правничу допомогу та їх реальність чи гостру необхідність.

Враховуючи усі ці обставини, а також відсутність погодження наданих послуг за Актом у відповідності до умов Договору, вважає, що відсутні підстави для задоволення заяви ОСББ «Проскурівська 45» в частині стягнення витрат на правничу допомогу, надану адвокатом Роховим О.В.

У відзиві на апеляційну скаргу позивач наводить свої міркування на спростування доводів скаржника та вказує на законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції. Просить апеляційну скаргу відповідача на рішення господарського суду Хмельницької області від 18 березня 2024 року та додаткове рішення від 02 квітня 2024 року по справі №924/1089/23 залишити без задоволення, а рішення господарського суду Хмельницької області - без змін.

В судовому засіданні представник скаржника підтримала доводи викладені в апеляційній скарзі та надала пояснення на обґрунтування своєї позиції. Просить оскаржене рішення та додаткове рішення скасувати та прийняти нове рішення про відмову в задоволенні позову.

Представники позивача заперечили проти доводів апеляційної скарги з підстав викладених у відзиві та надали пояснення на обґрунтування своєї позиції. Просять апеляційну скаргу залишити без задоволення, рішення та додаткове рішення залишити без змін.

Заслухавши пояснення представників сторін, обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, перевіривши повноту з`ясування та доведеність всіх обставин, що мають значення для справи, відповідність висновків, викладених в рішенні та додатковому рішенні місцевого господарського суду, обставинам справи, правильність застосування місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права при винесенні оскарженого рішення та додаткового рішення, колегія суддів Північно-західного апеляційного господарського суду встановила наступне.

Об`єднання співвласників багатоквартирного житлового будинку Проскурівська 45 (надалі за контекстом Позивач) створено співвласниками квартир та нежитлових приміщень багатоквартирного будинку за адресою: м. Хмельницький, вул. Проскурівська, буд. 45, про що 18.06.2018 року внесено відомості до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань.

Рішенням загальних зборів співвласників ОСББ Проскурівська 45 (пункт 2 протоколу № 2 від 23.07.2018р.) вирішено створити цільовий фонд для проведення заходів, необхідних для підготовки котелень до опалювального сезону, за рахунок разового внеску з розрахунку 5,00 грн./кв.м. з урахуванням площі всього майна, яке належить співвласнику (квартири, нежитлового приміщення, паркинги та комори). Також, цими ж зборами (пункт 4 протоколу № 2) затверджено розміри внесків та платежів на обслуговування будинку та прибудинкової території для нежитлових приміщень (комерції) - 5,5 грн./кв.м.

Рішенням загальних зборів співвласників ОСББ Проскурівська 45 (пункт 2 протоколу № 3 від 15.07.2021р.) затверджено разовий внесок на ремонт котельні у розмірі 5 грн./ кв.м.

Цими ж зборами (пункт 5 протоколу № 3) затверджено діючий (Додаток №2) та новий (Додаток №3) кошториси доходів і витрат на обслуговування будинку та прибудинкової території ОСББ Проскурівська 45. Кошторисом (Додаток№3) внесок на обслуговування будинку та прибудинкової території для нежитлових приміщень (комерції) встановлено в розмірі 7 грн./кв.м.

У відповідності до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та його архівної складової частини щодо об`єкта нерухомого майна (Інформаційна довідка № 329967319 від 24.04.2023р.), співвласником нежитлового приміщення площею 538,1 кв.м. за адресою: м. Хмельницький, вул. Проскурівська, 45 є товариство з обмеженою відповідальністю Офіс Сейл (надалі Відповідач) з часткою 79/100.

Позивач 12.05.2023р. направляв Відповідачу вимогу про сплату заборгованості по внескам в загальній сумі 153248,55 грн., що утворилась станом на 01.05.2023р. за період з липня 2018р, вимагаючи сплатити дану заборгованість протягом семи днів з дня отримання вимоги. Також, Відповідачу було запропоновано до моменту звернення Позивача до суду укласти договір про реструктуризацію цієї заборгованості терміном на 6 (шість) місяців. Вказану вимогу Відповідач отримав 16.05.2023р., що підтверджується інформацією з сайту Укрпошти (Трекінг відправлень), однак заборгованість не оплатив і запропонованою можливістю укласти договір про її реструктуризацію не скористався.

По підрахункам позивача, за період з 31.12.2018 по 31.08.2023 за відповідачем обліковується заборгованість зі сплати нарахованих йому внесків на обслуговування будинку та прибудинкової території в сумі 149 210 грн. та разового внеску на ремонт котельні в сумі 2125,50 грн., 50079,15 грн. інфляційних втрат та 9649,34 грн. 3 % річних, у зв`язку з чим подано позов до суду про стягнення даної суми заборгованості.

Надаючи правову кваліфікацію відносинам, що склалися апеляційний господарський суд зазначає наступне.

Згідно з ч. 2 ст. 382 та ст. 385 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) усі власники квартир та нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку є співвласниками на праві спільної сумісної власності спільного майна багатоквартирного будинку, у зв`язку з чим для забезпечення експлуатації такого будинку, користування квартирами та нежитловими приміщеннями та управління, утримання і використання спільного майна багатоквартирного будинку можуть створити об`єднання співвласників багатоквартирного будинку. Об`єднання власників квартир, житлових будинків є юридичною особою, яка створюється та діє відповідно до статуту та закону.

Статтею 9 Закону України "Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку" передбачено, що управління багатоквартирним будинком здійснюється його співвласниками. За рішенням співвласників усі або частина функцій з управління багатоквартирним будинком можуть передаватися управителю або всі функції - об`єднанню співвласників багатоквартирного будинку (асоціації об`єднань співвласників багатоквартирного будинку). Наймачі, орендарі та інші користувачі квартир та нежитлових приміщень багатоквартирного будинку можуть брати участь в управлінні багатоквартирним будинком виключно за дорученням власників таких квартир та приміщень.

Правові та організаційні засади створення, функціонування, реорганізації та ліквідації об`єднань власників жилих та нежилих приміщень багатоквартирного будинку, захисту їхніх прав та виконання обов`язків щодо спільного утримання багатоквартирного будинку визначається Законом України "Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку" (далі Закон України "Про ОСББ").

Відповідно до абз. 5 ст. 1 Закону України "Про ОСББ" та п. 5 ч. 1 ст. 1 Закону України "Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку" співвласники багатоквартирного будинку - власники квартир та нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку.

Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку (далі - об`єднання) - юридична особа, створена власниками квартир та/або нежитлових приміщень багатоквартирного будинку для сприяння використанню їхнього власного майна та управління, утримання і використання спільного майна (абз. 3 ст. 1 Закону України "Про ОСББ").

Статтею 4 Закону України "Про ОСББ" визначено, що об`єднання створюється для забезпечення і захисту прав співвласників та дотримання їхніх обов`язків, належного утримання та використання спільного майна, забезпечення своєчасного надходження коштів для сплати всіх платежів, передбачених законодавством та статутними документами. Основна діяльність об`єднання полягає у здійсненні функцій, що забезпечують реалізацію прав співвласників на володіння та користування спільним майном співвласників, належне утримання багатоквартирного будинку та прибудинкової території, сприяння співвласникам в отриманні житлово-комунальних та інших послуг належної якості за обґрунтованими цінами та виконання ними своїх зобов`язань, пов`язаних з діяльністю об`єднання.

Порядок створення об`єднання співвласників багатоквартирного будинку та скликання і проведення установчих зборів об`єднання співвласників багатоквартирного будинку визначені у ст. 6 Закону України "Про ОСББ", відповідно до якої об`єднання може бути створено лише власниками квартир та нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку (багатоквартирних будинках).

Для створення об`єднання скликаються установчі збори. Скликання установчих зборів здійснюється ініціативною групою, яка складається не менш як з трьох власників квартир або нежилих приміщень.

Повідомлення про проведення установчих зборів направляється ініціативною групою не менше ніж за 14 днів до дати проведення установчих зборів. Повідомлення направляється в письмовій формі і вручається кожному співвласнику під розписку або шляхом поштового відправлення (рекомендованим листом). У повідомленні про проведення установчих зборів зазначається, з чиєї ініціативи скликаються збори, місце і час проведення, проект порядку денного.

Установчі збори веде голова зборів, який обирається більшістю голосів присутніх співвласників або їх представників. Кожний співвласник (його представник) під час голосування має кількість голосів, пропорційну до частки загальної площі квартири або нежитлового приміщення співвласника у загальній площі всіх квартир та нежитлових приміщень, розташованих у багатоквартирному будинку.

Рішення вважається прийнятим, якщо за нього проголосувало більше половини загальної кількості усіх співвласників.

За змістом ч. 1 ст. 14 Закону України "Про ОСББ" співвласник має право: брати участь в управлінні об`єднанням у порядку, визначеному цим Законом і статутом об`єднання; обирати та бути обраним до складу статутних органів об`єднання; знайомитися з протоколами загальних зборів, робити з них виписки; одержувати в установленому порядку інформацію про діяльність об`єднання; вимагати від статутних органів захисту своїх прав та дотримання співвласниками правил добросусідства; одержувати в установленому статутом порядку інформацію про діяльність асоціації.

Аналіз зазначених норм закону свідчить, що здійснення права на створення об`єднання співвласників багатоквартирного будинку, на участь в управлінні об`єднанням належить власникам квартир та нежитлових приміщень у багатоквартирному житловому будинку, тобто співвласникам багатоквартирного будинку.

Порядок проведення зборів співвласників та прийняття ними відповідних рішень урегульовано Законом України "Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку". При цьому приписів про обов`язковість підпису протоколу усіма співвласниками, формування листків опитування як додатків до протоколу та дотримання форми протоколу, затвердженого центральним органом виконавчої влади, норми Закону України Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку не містять, що підтверджує делегування законодавцем урегулювання цього питання на розсуд самих співвласників.

Як убачається із матеріалів справи у ній містяться належним чином засвідчені копії протоколу № 2 загальних зборів співвласників багатоквартирного будинку за адресою: м. Хмельницький, вул. Проскурівська, 45 від 23.07.2018 та протоколу № 3 загальних зборів співвласників ОСББ Проскурівська 45 від 15.07.2021 з додатками № 2 № 3 (кошториси доходів і витрат на обслуговування будинку та прибудинкової території ОСББ Проскурівська 45). Пункт 4 протоколу № 2 від 23.07.2018 та пункти 2 і 5 з додатками №№ 2 та 3, що підтверджують прийняті зборами рішень про розміри внесків співвласників, стягнення заборгованості по яких з відповідача є предметом позову у даній справі.

Згідно з положеннями ст. 1 Закону України Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку: об`єднання співвласників багатоквартирного будинку - юридична особа, створена власниками квартир та/або нежитлових приміщень багатоквартирного будинку для сприяння використанню їхнього власного майна та управління, утримання і використання спільного майна; співвласники багатоквартирного будинку (далі - співвласники) - власники квартир та нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку.

Відповідно до ч. 1, ч. 2 ст. 10 вказаного вище Закону органами управління об`єднання є загальні збори співвласників, правління, ревізійна комісія об`єднання. Вищим органом управління об`єднання є загальні збори.

Згідно абз. 7 ч. 9 ст. 10 вказаного Закону, до виключної компетенції загальних зборів співвласників відноситься визначення порядку сплати, переліку та розмірів внесків і платежів співвласників.

Так, ст. 16 Закону України Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку об`єднання має право відповідно до законодавства та статуту об`єднання, зокрема: встановлювати порядок сплати, перелік та розміри внесків і платежів співвласників, у тому числі відрахувань до резервного та ремонтного фондів; здійснювати контроль за своєчасною сплатою внесків і платежів.

Відповідно до статті 20 вищевказаного Закону частка співвласника у загальному обсязі внесків і платежів на утримання, реконструкцію, реставрацію, проведення поточного і капітального ремонтів, технічного переоснащення спільного майна у багатоквартирному будинку встановлюється пропорційно до загальної площі квартири (квартир) та/або нежитлових приміщень, що перебувають у його власності. Частка участі співвласника квартири та/або нежитлового приміщення визначається відповідно до його частки як співвласника квартири та/або нежитлового приміщення.

Згідно ст. 15 Закону України Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку, співвласник зобов`язаний виконувати рішення статутних органів, прийняті у межах їх повноважень; своєчасно і в повному обсязі сплачувати належні внески і платежі.

У відповідності до ст. 17 Закону України Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку для забезпечення виконання власниками приміщень своїх обов`язків об`єднання має право, зокрема: вимагати від співвласників своєчасної та у повному обсязі сплати всіх встановлених цим Законом та статутом об`єднання внесків і платежів, у тому числі відрахувань до резервного та ремонтного фондів; звертатися до суду в разі відмови співвласника відшкодовувати заподіяні збитки, своєчасно та у повному обсязі сплачувати всі встановлені цим Законом та статутом об`єднання внески і платежі, у тому числі відрахування до резервного та ремонтного фондів.

Статтею 22 Закону унормовано, що для забезпечення утримання та експлуатації багатоквартирного будинку, користування спільним майном у такому будинку, включаючи поточний ремонт, утримання багатоквартирного будинку та прибудинкової території, водопостачання та водовідведення, теплопостачання і опалення, вивезення побутових відходів, об`єднання за рішенням загальних зборів має право: задовольняти зазначені потреби самостійно шляхом самозабезпечення; визначати управителя, виконавців окремих житлово-комунальних послуг, з якими усі співвласники укладають відповідні договори; виступати колективним споживачем (замовником) усіх або частини житлово-комунальних послуг.

Самостійне забезпечення об`єднанням утримання і експлуатації багатоквартирного будинку, користування спільним майном у багатоквартирному будинку може здійснюватися безпосередньо співвласниками, а також шляхом залучення об`єднанням фізичних та юридичних осіб на підставі укладених договорів.

Для фінансування самозабезпечення об`єднання співвласники сплачують відповідні внески і платежі в розмірах, установлених загальними зборами об`єднання. За згодою правління окремі співвласники можуть у рахунок сплати таких внесків і платежів виконувати окремі роботи.

За наведеного, суд апеляційної інстанції зазначає, що обов`язок щодо утримання майна виникає у співвласників багатоквартирного будинку безпосередньо з актів цивільного законодавства, зокрема, зі ст. 360 ЦК України, ч. 2 ст. 7 Закону України Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку. ч. 6 ст. 22 Закону України Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку.

Витрати на утримання спільного майна у багатоквартирному будинку розподіляються між співвласниками пропорційно до їх часток незалежно від факту використання ними належного їм нежитлового приміщення та спільного майна, а також членства в об`єднанні співвласників багатоквартирного будинку.

Згідно із ч. 1 і ч. 2 ст. 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку; зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

За ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

При розгляді справ щодо стягнення заборгованості зі сплати внесків важливим питанням є строк сплати внесків. Стаття 10 Закону України Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку передбачає, що порядок сплати внесків має бути визначений загальними зборами ОСББ. Однак загальні збори ОСББ Проскурівська 45 такий строк не встановили. В таких умовах своє рішення знайшла судова практика - для щомісячних внесків кінцевим терміном сплати визнається останнє число місяця. Зокрема, Харківський апеляційний господарський суд у постанові від 25.01.2018 у справі № 922/3087/17, переглянуту Верховним Судом у касаційному порядку та залишену в силі, терміном сплати внесків (за відсутності інших вказівок) визначив останнє число місяця, виходячи з того, що внески були встановлені загальними зборами як щомісячні.

Згідно із нормами ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання (ч.1); боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом (ч.2).

За період з 01.01.2019 по 31.08.2023 на прострочену суму боргу по внескам відповідачу нараховані інфляційні нарахування в сумі 50079,15 грн та три відсотки річних в сумі 2358,37 грн.

Судом враховується, що рішенням Господарського суду Хмельницької області від 06.10.2023 у справі № 924/590/23 частково задоволено позов ОСОБА_1 до ОСББ Проскурівська 45 і визнано недійсним рішення загальних зборів ОСББ Проскурівська 45, оформлене протоколом № 2 від 23.07.2018 в частині затвердження розмірів внесків на утримання будинку, тарифу водо - та електропостачання (п.4 порядку денного).

Постановою Північно-Західного апеляційного господарського суду від 17 січня 2024 року зазначене рішення господарського суду Хмельницької області від 06.10.2023 було залишено без змін, а апеляційні скарги позивача та відповідача були відхилені.

З огляду на те, що в судовому порядку рішення загальних зборів ОСББ Проскурівська 45, оформлене протоколом № 2 від 23.07.2018 в частині затвердження розмірів внесків на утримання будинку, тарифу водо- та електропостачання (п. 4 порядку денного) було скасовано і зазначене судове рішення набрало чинності 17 січня 2024 року, і що саме вказаним рішенням загальних зборів ОСББ Проскурівська 45, оформленим протоколом № 2 від 23.07.2018 було затверджено розміри внесків на утримання будинку, тариф водо- та електропостачання і в основу розрахунку позовних вимог ОСББ Проскурівська 45 до ТОВ Офіс Сейл у справі №924/1089/23, - виникла необхідність у виключенні із розрахунку позовних вимог період, впродовж якого діяло скасоване господарським судом у справі № 924/590/23 рішення загальних зборів ОСББ Проскурівська 45 від 23.07.2018.

За наведеного, суд апеляційної інстанції зауважує, що судом першої інстанції при розгляді справи було взято до уваги рішення у справі № 924/590/23, що спростовує доводи скаржника про протилежне.

Крім того, слід зазначити, що оскільки у задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСББ Проскурівська 45 в частині скасування рішення загальних зборів ОСББ Проскурівська 45 від 15.07.2021 (протокол № 3) в частині затвердження разового внеску на ремонт котельні 5 грн./кв.м.; а також в частині скасування рішення загальних зборів ОСББ Проскурівська 45 від 15.07.2021р. (протокол № 3) в частині розгляду, затвердження діючого (додаток №2) та нового (додаток № 3) кошторисів, зміни внеску на утримання з 3,5 грн. до 5 грн. для квартир та з 5,5 грн. до 7 грн. для комерції - у справі № 924/590/23 судом було відмовлено, саме зазначені рішення загальних зборів ОСББ обґрунтовують суть позовних вимог даного позову у справі № 924/1089/23.

Розрахунок заборгованості відповідача по сплаті внесків на обслуговування будинку і прибудинкової території та цільового внеску на ремонт котельної, базується на рішенні загальних зборів позивача від 15.07.2021, а саме за період з 15.07.2021 по дату звернення з позовом до суду.

Згідно ч.4 ст.75 ГПК України обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

У відповідності до постанови Північно-Західного апеляційного господарського суду від 17 січня 2024р. у справі № 924/590/23, на загальних зборах ОСББ "Проскурівська 45", оформлених протоколом N 3 від 15 липня 2021 року, розглядалось, зокрема питання 2 порядку денного - про затвердження разового внеску на ремонт котельні 5 грн/кв. м та питання 5 порядку денного - розгляд, затвердження діючого (додаток N 2) та нового (додаток N 3) кошторисів. У якій суд апеляційної інстанції вказав наступне:

«Відповідно до частини 14 статті 10 Закону України "Про ОСББ", пункту 8 розділу III Статуту ОСББ "Проскурівська 45" рішення по вказаних питаннях порядку денного вважаються прийнятим, якщо за них проголосувало не менш як дві третини загальної кількості усіх співвласників.

У протоколі N 3 загальних зборів ОСББ "Проскурівська 45" від 15 липня 2021 року зазначено, що загальна кількість співвласників багатоквартирного будинку становить 195 осіб, яким належать житлові та нежитлові приміщення у багатоквартирному будинку загальною площею 22004,5 кв. м У зборах взяли участь особисто та/або через представників співвласники в кількості 44 осіб, яким належать житлові та нежитлові приміщення у багатоквартирному будинку загальною площею 5791,5 кв. м Зазначено, що відсутні співвласники голосували через письмове опитування на протязі 15 днів.

До матеріалів справи долучені листи голосування для присутніх співвласників та листи голосування для відсутніх співвласників на загальних зборах ОСББ "Проскурівська 45", дата проведення - 15 липня 2021 року, які містять відомості щодо загальної кількості співвласників та належної їм площі квартир та/або нежитлових приміщень, а також щодо волевиявлення співвласників багатоквартирного будинку по питаннях порядку денного.

Як вбачається із змісту протоколу та листів голосування, по питанню 2 порядку денного було прийнято рішення: затвердити внесок на ремонт котельні 5 грн/кв.м. За вказане рішення проголосували: "за" - 39 присутніх осіб, яким належать квартири та/або нежитлові приміщення багатоквартирного будинку загальною площею 4690,3 кв.м. Письмовим опитуванням відсутніх співвласників було зібрано голосів загальною площею 9993,8 кв.м. Разом "за" - 14684,1 кв. м По питанню 5 порядку денного прийнято рішення: розглянути та затвердити діючий (додаток N 2) та новий кошториси (додаток N 3). У протоколі зазначені підсумки голосування: "за" - 41 присутніх осіб, яким належать квартири та/або нежитлові приміщення багатоквартирного будинку загальною площею 5305,1 кв.м. Письмовим опитуванням відсутніх співвласників було зібрано голосів загальною площею 9741,1 кв.м. Разом "за" - 15046,2 кв.м., тоді як 2/3 голосів від загальної кількості усіх співвласників (22004,5 кв.м) становить 14669,67 кв.м.

Отже, за рішення по другому та по п`ятому питаннях порядку денного проголосували не менше як дві третини загальної кількості голосів співвласників, а саме 14684,1 кв.м та 15046,2 кв.м. відповідно. Тому зважаючи на положення частини 14 статті 10 Закону України "Про ОСББ", пункту 8 розділу ІІІ Статуту ОСББ "Проскурівська 45" місцевий господарський суд прийшов до правильного висновку, що вказані рішення загальних зборів вважаються прийнятими.

Доводи апелянта ОСОБА_1 щодо не доведення ОСББ "Проскурівська 45" кворуму на загальних зборах проведених 15 липня 2021 року ґрунтуються на помилковому тлумаченні заявником вимог процесуального законодавства в частині доказування певних обставин. В протоколі №3 від 15 липня 2021 року містяться відомості щодо загальної кількості співвласників та загальної площі квартир та нежитлових приміщень багатоквартирного будинку, детальний перелік співвласників із зазначенням належної кожному із них загальної площі приміщень міститься у листах голосування для присутніх співвласників та листах голосування для відсутніх співвласників на загальних зборах ОСББ "Проскурівська 45". Апелянтом як у суді першої так і апеляційної інстанції не доведено, що до вказаного переліку були включені особи, які не є співвласниками будинку чи мають у власності приміщення іншої площі, ніж вказано в протоколі №3 від 15 липня 2021 року з додатками. Також матеріали справи не містять будь-яких доказів на підтвердження наявності інших співвласників, крім тих, які були враховані у протоколі та зазначені в листах голосування.

Згідно з частиною 1 статті 14 ГПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Одним з основних принципів господарського судочинства є принцип змагальності, що полягає в тому, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається на підтвердження чи заперечення вимог. Принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Цей принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони. Одночасно цей принцип не передбачає обов`язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує. Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний (близька за змістом правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 18 листопада 2019 року у справі №902/761/18, від 20 серпня 2020 року у справі №914/1680/18).

ОСОБА_1 не спростовано зазначених у протоколі №3 від 15 липня 2021 року відомостей щодо загальної кількості співвласників та загальної площі належних їм квартир та нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку. Отже, позивач не довів, що оспорювані рішення на загальних зборах, які відбулись 15 липня 2021 року, прийняті за відсутності кворуму.

Також судами враховано, що оспорювані рішення загальних зборів, оформлені протоколом №3 від 15 липня 2021 року, прийняті за наявності достатньої кількості голосів співвласників, необхідних для їх прийняття, є результатом волевиявлення домінуючої більшості співвласників. У разі оскарження співвласником таких результатів суди мають враховувати принцип пропорційності - справедливої рівноваги (балансу) між інтересами співвласників багатоквартирного будинку, які реалізують свої права на участь в управлінні справами об`єднання співвласників багатоквартирного будинку, були присутні на загальних зборах, інтересами позивача та досягненням основної мети діяльності об`єднання співвласників багатоквартирного будинку.

Діяльність об`єднання співвласників багатоквартирного будинку спрямована на утримання та використання спільного майна співвласників, забезпечення і захисту їх прав та обов`язків. Об`єднання створюється для забезпечення і захисту прав співвласників та дотримання їхніх обов`язків, належного утримання та використання спільного майна, забезпечення своєчасного надходження коштів для сплати всіх платежів, передбачених законодавством та статутними документами. Основна діяльність об`єднання полягає у здійсненні функцій, що забезпечують реалізацію прав співвласників на володіння та користування спільним майном співвласників, належне утримання багатоквартирного будинку та прибудинкової території, сприяння співвласникам в отриманні житлово-комунальних та інших послуг належної якості за обґрунтованими цінами та виконання ними своїх зобов`язань, пов`язаних з діяльністю об`єднання.

Такий висновок Верховного Суду викладений у постанові від 08 лютого 2022 року у справі № 918/964/20.

Також при розгляді даного спору судом прийнято до уваги, що інтереси окремого власника можуть не збігатись з інтересами інших співвласників будинку, тому вирішуючи питання щодо ефективності обраного позивачем способу захисту суди мають враховувати баланс інтересів усіх співвласників та самого об`єднання співвласників багатоквартирного будинку та уникати зайвого втручання в питання діяльності об`єднання співвласників багатоквартирного будинку.

Такі висновки Верховного Суду містяться у постановах від 15 червня 2022 року у справі N 908/2289/20, від 07 вересня 2022 року у справі N 910/8311/20, від 10 листопада 2022 року у справі N 925/524/21.

Зважаючи на викладене, сама лише обставина неповідомлення позивача про проведення загальних зборів 15 липня 2021 року за відсутності інших порушень, допущених під час проведення таких зборів, не може бути підставою для задоволення позовних вимог про визнання недійсними рішень загальних зборів ОСББ "Проскурівська 45" в частині питання 2 та питання 5 порядку денного.

Безпідставні є доводи апелянта ОСОБА_1 про те, що рішенням, яке оформлене протоколом №3 від 15 липня 2021 року було змінено розмір внесків, що встановлені рішенням загальних зборів, яке оформлене протоколом №2 від 23 липня 2018 року, яке було визнано недійсним цим же оскаржуваним рішенням Господарського суду Хмельницької області від 06 жовтня 2023 року, а тому на переконання скаржника наявні підстави для визнання недійсним рішення від 15 липня 2021 року. Отже, рішення щодо внесків на утримання будинку, оформлені протоколами №2 та №3 загальних зборів ОСББ "Проскурівська 45" є взаємопов`язаними. На переконання апелянта, після визнання недійсним рішення, оформленого протоколом №2 від 23 липня 2018 року, рішення про зміну внеску на утримання, оформлене протоколом №3, не можна вважати дійсним, у зв`язку з тим, що розмір внесків на утримання, до якого вносилися зміни, є недійсним, а отже і зміни також є недійсними та безпідставними.

Згідно з частиною 1 статті 14 ГПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Кожне з оскаржуваних рішень загальних зборів ОСББ "Проскурівська 45" є самостійною позовною вимогою, яка розглядається на підставі поданих позивачем доказів. Вимога про оскарження рішення загальних зборів, яке оформлене протоколом №3 від 15 липня 2021 року не є похідною, а тому з огляду на те, що судами не встановлено підстав для визнання такого рішення недійсним, відсутні підстави для його скасування.

Позивач помилково вважає неможливим існування рішення ОСББ від 15.07.2021 щодо визначення кошторису доходів та витрат на обслуговування будинку і прибудинкової території з липня 2018 року у зв`язку з визнанням недійсним рішення ОСББ про затвердження розміру внесків на утримання будинку від 23.07.2018, оскільки визначення кошторису та затвердження внесків не є тотожними питаннями.

Також рішення за зміну внеску на утримання з 3,50 грн до 5 грн для квартир та з 5,50 грн до 7 грн для комерції не носить ретроспективного характеру, не встановлює дію внеску на період до 15.07.2021 /дати оспорюваного рішення/, а визначає розмір внеску 5 грн. для квартир та 7.50 грн для комерції з дати його ухвалення - 15.07.2021».

Отже, суд апеляційної інстанції не бере до уваги доводи скаржника про незаконність протоколу №3 від 15.07.2021.

Враховуючи наведене вище, перевіривши здійснені ОСББ нарахування, похідні від основної заборгованості, суд апеляційної інстанції погоджується із висновком суду першої інстанції, що правомірним є нарахування відповідачу за період з 01.08.2021 по 31.08.2023 11533,78 грн інфляційних нарахувань та три проценти річних в сумі 2358,57 грн.

Таким чином, з огляду на вищенаведені обставини справи та положення законодавства, суд апеляційної інстанції погоджується із місцевим господарським судом про часткове задоволення позовних вимог.

Щодо додаткового рішення, слід вказати таке.

22.03.2024 від представника позивача до суду першої інстанції надійшло клопотання (вх. № 05-08/1198/24 від 22.03.2024р.) про стягнення витрат на професійну правничу допомогу, надану адвокатами Горбанем О.В. та Роховим О.В. в загальній сумі 35000,00 грн (30000,00 грн + 5000 грн).

26.03.2024 від представника відповідача до суду першої інстанції надійшло клопотання (вх.№05-08/1224/24 від 26.03.2024) про стягнення витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 20000,00 грн.

Положеннями ч. ч. 1, 3 ст. 123 ГПК України встановлено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.

Учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом (ст. 16 ГПК України).

Однією з основних засад (принципів) господарського судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (п. 12 ч. 3 ст. 2 ГПК України).

Практична реалізація згаданого принципу в частині відшкодування витрат на професійну правничу допомогу відбувається в такі етапи: 1) попереднє визначення суми судових витрат на професійну правничу допомогу (ст. 124 ГПК України); 2) визначення розміру судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу між сторонами (ст. 126 ГПК України): - подання (1) заяви (клопотання) про відшкодування судових витрат на професійну правничу допомогу разом з (2) детальним описом робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, і здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги, та (3) доказами, що підтверджують здійснення робіт (наданих послуг) і розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи; - зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу; 3) розподіл судових витрат (ст. 129 ГПК України). Зазначений висновок викладений у додатковій постанові Верховного Суду від 19.08.2020р. у справі №910/7520/19.

Відповідно до ч. 1 та ч. 2 ст. 126 ГПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (ч. 3 ст. 126 ГПК України).

Водночас за змістом частини четвертої статті 126 ГПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частини п`ята та шоста статті 126 ГПК України).

У розумінні положень частин п`ятої та шостої статті 126 ГПК України зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони у разі, на її думку, недотримання вимог стосовно співмірності витрат із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт. Суд, ураховуючи принципи диспозитивності та змагальності, не має права вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правову допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи.

Окрім цього, при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (додаткова ухвала Верховного Суду у складі об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 03.12.2021 у справі № 927/237/20).

Такі самі критерії, як зазначено вище, застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року.

Зокрема, згідно з практикою Європейського суду з прав людини заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України", заява № 19336/04).

Крім того, у рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Визначивши розмір судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу між сторонами, суд здійснює розподіл таких витрат.

Загальне правило розподілу судових витрат визначене в частині четвертій статті 129 ГПК України, відповідно до якої інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Разом з тим у частині п`ятій статті 129 ГПК України визначено критерії, керуючись якими, суд (за клопотанням сторони або з власної ініціативи) може відступити від вказаного загального правила при вирішенні питання про розподіл витрат на правову допомогу та не розподіляти такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення, а натомість покласти їх на сторону, на користь якої ухвалено рішення.

Зокрема, відповідно до частини п`ятої статті 129 ГПК України під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

При цьому, на предмет відповідності зазначеним критеріям суд має оцінювати поведінку /дії / бездіяльність обох сторін при вирішенні питання про розподіл судових витрат.

Випадки, за яких суд може відступити від загального правила розподілу судових витрат, унормованого частиною четвертою статті 129 ГПК України, також визначені положеннями частин шостої, сьомої та дев`ятої статті 129 цього Кодексу.

Таким чином, зважаючи на наведені положення законодавства, у разі недотримання вимог частини четвертої статті 126 ГПК України суду надано право зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, лише за клопотанням іншої сторони.

Під час вирішення питання про розподіл судових витрат господарський суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені частинами п`ятою - сьомою та дев`ятою статті 129 ГПК України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу.

У такому випадку суд, керуючись частинами п`ятою - сьомою, дев`ятою статті 129 ГПК України, відмовляє стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні понесених нею витрат на правову допомогу повністю або частково та відповідно не покладає такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення. При цьому в судовому рішенні суд повинен конкретно вказати, які саме витрати на правову допомогу не підлягають відшкодуванню повністю або частково, навести мотивацію такого рішення та правові підстави для його ухвалення. Зокрема, вирішуючи питання розподілу судових витрат, господарський суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов`язаних зі сплатою судового збору, не повинен бути непропорційним до предмета спору. У зв`язку з наведеним суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Об`єднаної Палати Верховного Суду у складі суддів Касаційного господарського суду від 03.10.2019 у справі № 922/445/19, у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 01.08.2019 у справі № 915/237/18, від 24.10.2019 у справі № 905/1795/18, від 17.09.2020 у справі № 904/3583/19.

До того ж у постановах Верховного Суду від 07.11.2019 у справі № 905/1795/18 та від 08.04.2020 у справі № 922/2685/19 висловлено правову позицію, за якою суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.

Верховний Суд неодноразово вказував на те, що при визначенні суми відшкодування слід виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (пункт 21 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі № 755/9215/15-ц).

Відповідно до ст. 221 ГПК України, якщо сторона з поважних причин не може до закінчення судових дебатів у справі подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог. Для вирішення питання про судові витрати суд призначає судове засідання, яке проводиться не пізніше п`ятнадцяти днів з дня ухвалення рішення по суті позовних вимог. У випадку, визначеному частиною другою цієї статті, суд ухвалює додаткове рішення в порядку, передбаченому статтею 244 цього Кодексу.

Згідно з п. 3 ч. 1 статті 244 ГПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, зокрема, якщо судом не вирішено питання про судові витрати. Заяву про ухвалення додаткового рішення може бути подано до закінчення строку на виконання рішення.

В даній справі витрати було заявлено як позивачем так і відповідачем.

Представництво у суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом (ч. 2 ст. 16 ГПК України).

Відповідно ч. 3 ст. 123 ГПК України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу; пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Пунктом 1 частини 1 статті 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" визначено, що адвокат - це фізична особа, яка здійснює адвокатську діяльність на підставах та в порядку, що передбачені цим Законом.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність", договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги (ч. 1 ст. 26 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність").

Відповідно до частини 3 статті 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" при встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

08.05.2023 між Об`єднанням співвласників багатоквартирного житлового будинку "Проскурівська 45" (Замовник) та адвокатом Горбанем О.В. (Адвокат) укладено договір про надання правничої допомоги №08/05/2023/1-г, відповідно до п. 1.1. предметом даного договору є надання Адвокатом усіма законними методами та способами правової допомоги замовнику по стягненню на його користь заборгованості з ТОВ "Офіс Сейл", надалі "Боржник" по внескам та наданим послугам.

Пунктом 3.1 договору розмір гонорару (винагороди) Адвоката за надання правової допомоги за цим договором за виконання Адвокатом обов`язків, передбачених п.п. 2.1.1-2.1.3 становить фіксовану суму 30000,00 грн.

19.03.2024 сторонами договору від 08.05.2023 підписано акт здачі-приймання правничої допомоги (послуг), у відповідності до якого загальна вартість наданої Адвокатом правничої допомоги (послуг) склала фіксовану суму 30000,00 грн.

У матеріали справи надано платіжну інструкцію №1846 від 08.05.2023 на суму 15000,00 грн, платіжну інструкцію №1951 від 17.08.2023 на суму 15000,00 грн.

07.02.2024 між Об`єднанням співвласників багатоквартирного житлового будинку "Проскурівська 45" (Замовник) та адвокатом Роховим О.В. (Адвокат) укладено договір про надання правничої допомоги, відповідно до п. 1.1. Замовник доручає, а Адвокат приймає на себе зобов`язання надавати правничу допомогу та представляти інтереси Замовника під час розгляду Господарським судом Хмельницької області господарської справи№924/1089/23.

Пунктом 2.1 передбачено, що вартість робіт, передбачених п.1.1.3 цього договору - гонорар адвоката визначається сторонами у фіксованій сумі у розмірі 5000,00 грн та виплачується шляхом перерахування коштів на рахунок Адвоката у відділенні АТ КБ "Приватбанк" м.Хмельницького.

Факт виконання Адвокатом зобов`язань за цим договором підтверджується актом виконання робіт (надання послуг). Загальний розмір гонорару адвоката визначається як сума оплати кожної з наданих послуг, виконаних адвокатом за цим договором і зазначається у акті виконаних робіт (наданих послуг) (п.2.2 договору)

20.03.2024 сторонами договору від 07.02.2024 підписано акт виконання робіт (наданих послуг) за договором про надання правничої допомоги від 07.02.2024, у відповідності до якого загальна вартість наданої Адвокатом правничої допомоги (послуг) склала 5000,00 грн.

У матеріали справи надано платіжну інструкцію №2120 від 08.02.2024 на суму 5000,00 грн.

Відповідно до позиції, викладеної у постанові об`єднаної палати КГС ВС від 22.01.2021 у справі № 925/1137/19, за умови підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, не надання іншою стороною доказів невідповідності заявлених до відшкодування витрат критеріям співмірності, у тому числі спростування правильності відповідних розрахунків, витрати на надану професійну правничу допомогу підлягають розподілу за результатами розгляду справи.

Водночас не є обов`язковими для суду зобов`язання, які склалися між адвокатом та клієнтом, зокрема у випадку укладення ними договору, що передбачає сплату адвокату "гонорару успіху", у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат. Вирішуючи останнє, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і оцінювати їх необхідність.

Правовідносини суду з кожним учасником процесу підпорядковані досягненню головної мети - ухвалення законного та обґрунтованого рішення, а також створення особам, що беруть участь у справі, процесуальних умов для забезпечення захисту їх прав, а також прав та інтересів інших осіб.

Матеріалами справи підтверджується, зокрема, актами №19/03/24 від 19.12.2024 та від 20.03.2024, що адвокатами Горбанем О.В. та Роховим О.В. надано послуги на суму 35000,00 грн.

Доводи скаржника про те, що між адвокатом Горбанем О.В. не укладався договір про надання правничої допомоги, оскільки ним до матеріалів справи долучено лише довіреність, відповідно оплата згідно із платіжною № 1846 від 08.05.2023 та № 1951 від 17.08.2023 була здійснена з боку ОСББ не за послуги в межах справи № 924/1089/23 не беруться судовою колегією до уваги, оскільки є власною позицією скаржника не підтвердженою жодними доказами.

У відповідності до п.4 ст. 129 ГПК України інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

З урахуванням зазначеного та критеріїв, які визначені у ст. 129 ГПК України, правомірними є стягнення витрат в розмірі 14962,91 грн на відповідача у даній справі.

19.07.2023 між Товариство з обмеженою відповідальністю "Офіс-Сейл" (Замовник) та адвокатом Ткач Я.С. (Адвокат) укладено договір про надання правничої допомоги, відповідно до п. 2.1. Адвокат зобов`язується надавати правничу допомогу Замовнику на підставах, в порядку і в обсязі, визначеному у договорі за погодженням сторін.

У відповідності до п.5.2 договору вартість послуг та порядок оплати гонорару за даним договором визначається згідно з додатком (додатками) до договору , що є невід`ємними частинами договору та складає суму коштів, сплачених або які підлягають сплаті Замовником Адвокату за цим договором. Визначення розміру вартості правничої допомоги за певний строк чи конкретну дію або справу здійснюється Адвокатом та відображається в акті приймання-передачі послуг, що складається у двох екземплярах, які направляються Адвокатом Замовнику. Також Адвокат надає звіт Замовнику з розшифруванням (переліком) видів та обсягу наданої правничої допомоги.

25.03.2024 сторонами договору підписано акт №1 приймання-передачі наданої правничої допомоги (послуг), у відповідності до якого загальна вартість наданої Адвокатом правничої допомоги (послуг) склала 20000,00 грн.

У матеріали справи надано звіт про витрачений час на надання правничої допомоги, додаток до договору.

З урахуванням ст. 129 ГПК України, правомірними є стягнення витрат в розмірі 11449,77 грн на позивача у даній справі, оскільки суд апеляційної інстанції прийшов до висновку про правомірність часткового задоволення судом першої інстанції позову у даній справі.

Отже, колегія суддів погоджується із висновком місцевого господарського суду, що заяви представників позивача та відповідача про стягнення витрат на правничу допомогу підлягають частковому задоволенню.

За наведеного, судова колегія зазначає, що доводи скаржника, викладені в апеляційній скарзі, не знайшли свого підтвердження, ґрунтуються на його власній оцінці та спростовуються наведеними та встановленими судом обставинами справи.

Отже, колегія суддів вважає, що рішення Господарського суду Хмельницької області від 18.03.2024 та додаткове рішення Господарського суду Хмельницької області від 02.04.2024 у даній справі прийняті з повним з`ясуванням всіх обставин, що мають значення для справи, дотриманням норм матеріального та процесуального права, а тому відсутні підстави для їх скасування.

На підставі ст.129 ГПК України судовий збір за подання апеляційної скарги залишається за апелянтом.

Керуючись ст. ст. 269, 270, 273, 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Офіс Сейл" на рішення Господарського суду Хмельницької області від 18.03.24 та на додаткове рішення Господарського суду Хмельницької області від 02.04.2024 у справі № 924/1089/23 залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду Хмельницької області від 18.03.24 та додаткове рішення Господарського суду Хмельницької області від 02.04.2024 у справі № 924/1089/23 залишити без змін.

3. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків передбачених п.2 ч.3 ст. 287 ГПК України.

4. Справу № 924/1089/23 повернути до Господарського суду Хмельницької області.

Повний текст постанови складений "16" травня 2024 р.

Головуючий суддя Миханюк М.В.

Суддя Саврій В.А.

Суддя Коломис В.В.