Постанова
від 15.05.2024 по справі 924/1214/23
ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33601 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 травня 2024 року Справа № 924/1214/23

Північно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії:

Головуючого судді Гудак А.В.

судді Петухов М.Г.

судді Мельник О.В.

секретар судового засідання Ткач Ю.В.

за участю представників:

позивача: Кордас Ж.А.

відповідача 1: Войтович М.С. адвокат

відповідача 2: не з"явився

відповідача 3: не зявився

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Північно-західного апеляційного господарського суду апеляційну скаргу Фермерського господарства "Земля Родини" на рішення Господарського суду Хмельницької області від 21.02.2024 у справі №924/1214/23

за позовом Державного публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Украгролізинг", м. Київ

до: 1. Фермерського господарства "Земля родини", с. Жилинці Хмельницького району Хмельницької області

2. Приватного підприємства "МД-агро", м. Хмельницький

3. ОСОБА_1 , с. Жилинці Хмельницького району Хмельницької області

про стягнення солідарно 3766107,20 грн

ВСТАНОВИВ:

Державне публічне акціонерне товариство "Національна акціонерна компанія"Украгролізинг" звернулось до Господарського суду Хмельницької області з позовом до Фермерського господарства "Земля родини", Приватного підприємства "МД-агро" та ОСОБА_1 про стягнення солідарно 3217616,95 грн, з яких 1890460,82 грн основного боргу, 759911,51 грн пені, 123942,87 грн інфляційних втрат, 437316,75 грн 25% річних, 5985,00 грн штрафу.

15 грудня 2023 року від Державного публічного акціонерне товариство "Національна акціонерна компанія"Украгролізинг" надійшла заява про збільшення позовних вимог в якій просило суд першої інстанції стягнути з відповідачів солідарно 3766107,20 грн, з яких: 2322045,82 грн заборгованості, 813704,73 грн пені, 145028,94 грн інфляційних втрат, 479342,71 грн 25% річних, 5985,00 грн штрафу (а.с.146-147 т.1).

У судовому засіданні 21.12.2023 судом першої інстанції постановлено ухвалу про прийняття заяви позивача про збільшення розміру позовних вимог, в якій просить стягнути з відповідачів солідарно 3766107,20 грн, з яких: 2322045,82 грн заборгованості, 813704,73 грн пені, 145028,94 грн інфляційних втрат, 479342,71 грн 25% річних, 5985,00 грн штрафу до розгляду (а.с. 171 т.1).

Рішенням Господарського суду Хмельницької області від 21.02.2024 у справі №924/1214/23 позов державного публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Украгролізинг" до фермерського господарства "Земля родини", приватного підприємства "МД-агро", ОСОБА_1 про стягнення солідарно 3766107,20 грн задоволено частково. Стягнуто з фермерського господарства "Земля родини на користь публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Украгролізинг" 2322045,82 грн заборгованості, 406852,37 грн пені, 145028,94 грн інфляційних втрат, 479342,71 грн 25% річних, 2992,50 грн штрафу. Солідарний боржник: приватне підприємство "МД-агро", м. Хмельницький, вул. Подільська, буд. 93 (код 41385149). Солідарний боржник: ОСОБА_1 , АДРЕСА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ). Стягнуто з приватного підприємства "МД-агро", на користь публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Украгролізинг", 2322045,82 грн заборгованості, 406852,37 грн пені, 145028,94 грн інфляційних втрат, 479342,71 грн 25% річних, 2992,50 грн штрафу. Солідарний боржник: фермерське господарство "Земля родини", Хмельницька область, Хмельницький район, с. Жилинці (код 43292030). Солідарний боржник: ОСОБА_1 , АДРЕСА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ). Стягнуто з ОСОБА_1 на користь публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Украгролізинг" 2322045,82 грн заборгованості, 406852,37 грн пені, 145028,94 грн інфляційних втрат, 479342,71 грн 25% річних, 2992,50 грн штрафу. Солідарний боржник: фермерське господарство "Земля родини", Хмельницька область, Хмельницький район, с. Жилинці (код 43292030). Солідарний боржник: приватне підприємство "МД-агро", м.Хмельницький, вул. Подільська, буд. 93 (код 41385149). У решті позову відмовлено.

Не погоджуючись з ухваленим рішенням Фермерське господарство «Земля Родини» звернулось до суду з апеляційною скаргою в якій просить скасувати рішення Господарського суду Хмельницької області від 21 лютого 2024 року у справі № 924/1214/23 та відмовити позивачу в позові.

В обґрунтування доводів апеляційної скарги посилається на те, що позивач ввів в оману відповідача 1 при укладенні договору, а саме, як вказано в п.1.1 Договору, лізингодавець зобов`язується набути у власність у постачальника - ТОВ «Інтехагросервіс» предмет лізингу відповідно до встановлених лізингоодержувачем специфікацій та умов і передати його (предмет лізингу) за плату (лізингові платежі) у користування лізингоодержувачу на визначений у договорі строк. При тому, що предмет лізингу вже був набутий лізингодавцем у постачальника, ще 08.10.2018, тобто за 2 роки та 7 місяців до моменту укладення попереднього договору №4 від 01.03.2021 та договору фінансового лізингу № 22-21-97 ств-фл/252 від 18.05.2021.

Відповідач 1 також зазначає, що на момент укладення договору фінансового лізингу 18.05.2021, гарантійний термін на комбайн закінчився ще за сім місяців до укладення договору фінансового лізингу, 08.10.2020. Переданий у фінансовий лізинг комбайн, мав суттєві конструкційні недоліки і про це було відомо і позивачу - лізингодавцю і постачальнику. Вказані конструктивні недоліки неможливо усунути без втручання виробника комбайна - ВАТ «Гомсельмаш».

Відповідач 1 зазначає, що йому був переданий у лізинг комбайн 2018 року випуску, замість 2021 року випуску, як було договорено за умовами попереднього договору № 4 від 01.03.2021. Про вказані конструктивні недопрацювання комбайна відповідач 1 не був проінформований, а ні позивачем - лізингодавцем, а ні постачальником. Скаржник зазначає, що постачальник-ТОВ «Інтехагросервіс», починаючи з 2021 року як завод-виробник здійснив удосконалення системи очистки і застосував п`ятисекційний вентилятор з повітряпроводами, замість трьохсекційного, який стоїть на комбайні, що був переданий у лізинг позивачу. Тобто, на момент укладення договору 18.05.2021 року комбайни КЗС-1624-1 «ПАЛЕССЕ GS16» вже були вдосконалені і конструктивні недоробки вже були усунуті виробником.

Відповідач вважає, що якщо б позивач виконав умову договору викладену, в пункті 1.1. і дійсно з моменту укладення договору 18.05.2021 придбав комбайн 2021 року випуску то відповідач 1 отримав у фінансовий лізинг комбайн, який би не мав технічних і конструктивних недоліків, так-як в 2021 році ці недоліки вже були усунуті виробником.

Позивач знаючи про це не проінформував про це відповідача 1 і передав йому у лізинг комбайн, який не відповідав заявленим в технічній документації на нього вимогам.

Відповідач вважає, що якщо б позивач надав відповідачу 1 належну інформацію про предмет лізингу, то договір фінансового лізингу від 18.05.2021 взагалі не був би підписаний. Через вказані конструктивні недоліки комбайна відповідач 1 не зміг в належному обсязі заробити кошти, надаючи послуги з збирання врожаю і не зміг своєчасно розрахуватися з позивачем по лізингових платежах, в результаті чого і виникла вказана заборгованість.

Таким чином, відповідач 1 вважає, що вказані докази та обставини не були враховані судом першої інстанції при розгляді справи, що слугувало підставою ухвалення рішення.

Ухвалою суду від 15.04.2024 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Фермерського господарства "Земля Родини" на рішення Господарського суду Хмельницької області від 21.02.2024 у справі №924/1214/23 та розгляд справи призначено на15.05.2024.

08 травня 2024 року Державне публічне акціонерне товариство "Національна акціонерна компанія "Украгролізинг" надіслало відзив на апеляційну скаргу, в якій просить оскаржуване рішення суду першої інстанції від 21.02.2024 у справі №924/1214/23 залишити без змін, а апеляційну скаргу ФГ «Земля Родини» без задоволення. Поновити Державному публічному акціонерному товариству «Національна акціонерна компанія «Украгролізинг» строк на подання доказу листа ТОВ «Інтехагросервіс» №015 від 25.03.2024.

08 травня 2024 року представником ФГ «Земля Родини» адвокатом Войтович М.С. подана заява про зупинення провадження у справі №924/1214/23 в якій просить зупинити провадження у справі № 924/1214/23 до набрання законної сили судовим рішенням у справі № 910/1376/24, яка розглядається Господарським судом міста Києва.

15 травня 2024 року Державне публічне акціонерне товариство "Національна акціонерна компанія "Украгролізинг" надіслало заперечення в якому просило суд відмовити Фермерському господарству «Земля Родини» в задоволені заяви про зупинення апеляційного провадження у справі №924/1214/23.

В судовому засіданні 15.05.2024 представник відповідача 1 підтримав доводи апеляційної скарги та надав відповідні пояснення. Просив скасувати рішення Господарського суду Хмельницької області від 21 лютого 2024 року у справі № 924/1214/23 та відмовити позивачу в позові. Разом з тим, просив задовольнити заяву про зупинення провадження у справі №924/1214/23 до набрання законної сили судовим рішенням у справі № 910/1376/24, яка розглядається Господарським судом міста Києва.

Представник позивача в судовому засіданні 15.05.2024 заперечила доводи апеляційної скарги та надала відповідні пояснення. Просила суд відмовити у задоволенні заяви відповідача 1 про зупинення провадження у справі.

ОСОБА_1 в приміщення суду апеляційної інстанції 15.05.2024 з`явився, проте відмовився від участі в судовому засіданні.

Приватне підприємство "МД-агро" свого представника не направило, про день, час та місце проведення судового засідання повідомлено належним чином, причини неявки суду не повідомило.

Враховуючи, що наявні матеріали справи є достатніми для всебічного, повного і об`єктивного розгляду справи, судова колегія визнала за можливе розглянути апеляційну скаргу за відсутності ОСОБА_1 та представника Приватного підприємства "МД-агро".

Розглянувши заяву відповідача 1 про зупинення провадження у справі у справі №924/1214/23 до набрання законної сили судовим рішенням у справі №910/1376/24, яка розглядається Господарським судом міста Києва, суд апеляційної інстанції протокольною ухвалою від 15.05.2024 відмовив у задоволенні вказаної заяви, враховуючи наступне.

Представник відповідача 1 в обґрунтування вказаної заяви посилається на те, що 29 січня 2024 року Фермерське господарство «Земля Родини» звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до ДПАТ «НАК «Украгролізинг» про визнання недійсним договору фінансового лізингу №22-21-97 ств-фл/252 укладеного 18 травня 2021 року між Державне публічне акціонерне товариство «Національна акціонерна компанія «Украгролізинг» та Фермерським господарством «Земля Родини». Ухвалою Господарського суду міста Києва від 26 лютого 2024 року відкрито провадження у справі №910/1376/24.

Відповідач 1 зазначає, що справа № 924/1214/23, яка розглядалася Господарським судом Хмельницької області і апеляційна скарга на вказане рішення, що розглядається Північно-Західним апеляційним господарським судом, напряму пов`язана зі справою № 910/1376/24, яка розглядається Господарським судом міста Києва.

У справі № 910/1376/24, яка розглядається Господарським судом міста Києва предметом позову є визнання недійсним договору фінансового лізингу №22-21-97 ств-фл/252, який був укладений 18 травня 2021 року між Державним публічним акціонерним товариством «Національна акціонерна компанія «Украгролізинг» (Код ЄДРПОУ: 30401456) та Фермерським господарством «Земля Родини» (код ЄДРПОУ: 43292030).

У справі № 924/1214/23 предметом позову є стягнення боргу через неналежне виконання умов договору фінансового лізингу № 22-21-97 ств-фл/252 який був укладений 18 травня 2021 року між Державним публічним акціонерним товариством «Національна акціонерна компанія «Украгролізинг» (Код ЄДРПОУ: 30401456) та Фермерським господарством «Земля Родини» (код ЄДРПОУ: 43292030).

Таким чином, відповідач 1 зазначає, що позовні вимоги, які є предметом розгляду у справі №924/1214/23 є похідними з договору фінансового лізингу № 22-21-97 ств-фл/252 який був укладений 18 травня 2021 року між ДПАТ «НАК «Украгролізинг» та ФГ «Земля Родини». Обставини, які розглядаються Господарським судом міста Києва у справі № 910/1376/24, не могли бути встановлені господарським судом Хмельницької області та не можуть бути встановлені Північно-Західним апеляційним господарським судом самостійно у справі 924/1214/23, тобто господарський суд не може розглянути певну справу через обмеженість своєї юрисдикції щодо конкретної справи внаслідок: б) обмеженості предметом позову; г) певної черговості розгляду вимог.

Враховуючи вищевикладене, відповідач вважає, що якщо буде розглянута справа №910/1376/24 і позовні вимоги ФГ «Земля Родини» будуть задоволені і договір фінансового лізингу № 22-21-97 ств-фл/252 від 18 травня 2021 року буде визнаний недійсним, то це виключить подальший розгляд справи №924/1214/23, тобто результат розгляду справи №910/1376/24 матиме безпосереднє значення для вирішення справи №924/1214/23, а отже наведене свідчить про неможливість розгляду справи №924/1214/23 до набрання законної сили судовим рішення у справі №910/1376/24.

Проте, колегія суддів зазначає, що Верховний Суд у складі суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду у постанові від 01.03.2024 у справі №910/17615/20 виснував, що: по-перше, провадження у справі слід зупиняти лише за наявності беззаперечних підстав для цього; по-друге, під неможливістю розгляду справи до вирішення іншої справи необхідно розуміти те, що обставини, які розглядаються в такій справі, не можуть бути встановлені судом самостійно через обмеженість своєї юрисдикції щодо конкретної справи внаслідок непідвідомчості, обмеженості предметом позову, неможливості розгляду тотожної справи, черговості розгляду вимог тощо; по-третє, обов`язкова пов`язаність справи, що зупиняється, з іншою, в якій суд встановлює обставини, що впливають чи можуть вплинути на докази у цій справі, зокрема факти, що мають преюдиційне значення.

Таким чином, для вирішення питання про зупинення провадження у справі з огляду на вимоги пункту 5 частини 1статті 227 Господарського процесуального кодексу Українисуд повинен у кожному конкретному випадку з`ясувати:

- чи існує вмотивований зв`язок між предметом судового розгляду у справі, яка розглядається судом, з предметом доказування в конкретній іншій справі, що розглядається в порядку конституційного провадження, адміністративного, цивільного, господарського чи кримінального судочинства;

- чим обумовлюється об`єктивна неможливість розгляду цієї справи з вказівкою на обставини, які встановлюються судом в іншій справі.

Водночас Верховний Суд у складі суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду у постанові від 01.03.2024 у справі №910/17615/20 вказав, що за приписами пункту 5 частини 1статті 227 Господарського процесуального кодексу Українисуд не може посилатися на об`єктивну неможливість розгляду справи у випадку, коли зібрані докази дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду.

Як вбачається із матеріалів справи, предметом позову у справі №924/1214/23, яка наразі переглядається судом апеляційної інстанції, є вимога позивача до відповідачів про солідарне стягнення заборгованості в сумі 3766107,20 грн, яка складається з 2322 045,82 грн основного боргу, 813 704,73 грн пені, 145 028,94 грн інфляційних втрат, 479 342,71 грн 25% річних, 5985,00 грн штрафу та виникла у зв`язку з неналежним виконанням Фермерським господарством "Земля Родини" зобов`язань зі сплати лізингових платежів за договором фінансового лізингу від 18.05.2021 №22-21-97 ств-фл/252, у забезпечення виконання яких між позивачем та Приватним підприємством "МД-агро" укладено договір поруки №17 від 14.12.2022, між позивачем та Горобцем Ю.В. договір поруки №253 від 04.06.2021.

При цьому, з огляду на предмет позовних вимог у справі №924/1214/23, обставини, що підлягають доведенню у межах цієї справи, полягають у встановленні факту наявності заборгованості, яка виникла за договором фінансового лізингу, її розміру та порушення Фермерським господарством "Земля Родини" строку її оплати та як наслідок, правомірність нарахування пені, інфляційних втрат та відсотків річних та штрафу, а також наявність підстав для солідарного стягнення заборгованості з відповідачів, які суд в силу приписів нормГосподарського процесуального кодексу Україниможе встановити на підставі наявних у справі доказів, адже він наділений повноваженнями щодо оцінки доказів у справі та встановлення відповідних обставин/фактів, на яких ґрунтуються вимоги та заперечення сторін, що надає йому можливість самостійно встановити всі обставини справи та ухвалити рішення по суті спору.

Для вирішення питання про зупинення провадження у справі господарському суду в кожному конкретному випадку слід з`ясувати чим обумовлюється неможливість розгляду даної справи.

Крім того, судова колегія зауважує, що при вирішенні питання про зупинення провадження до вирішення спору про визнання договору недійсним, необхідно встановити, у чому полягає об`єктивна неможливість розгляду справи, які саме обставини не можуть бути встановлені ним самостійно при вирішенні даної справи та яким чином встановлені в іншій справі обставини вплинуть на оцінку доказів, що ними сторони обґрунтовують свої доводи у даній справі, виходячи з предмета, підстав позову та з урахуванням презумпції правомірності правочину, закріпленоїстаттею 204 Цивільного кодексу України(постанова Верховного Суду від 29.12.2021 у справі №910/5610/21).

Так, згідно з ч. 1ст. 204 ЦК Україниправочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Згідно з висновками Верховного Суду, викладеними у постанові від 11.08.2021 у справі №344/2483/18, презумпція правомірності правочину означає те, що вчинений правочин вважається правомірним (таким, що зумовлює набуття, зміну чи припинення породжує, змінює або припиняє цивільних прав та обов`язків), доки ця презумпція не буде спростована.

Тобто, укладений між позивачем та відповідачем договір фінансового лізингу від 18.05.2021 №22-21-97 ств-фл/252 є таким, що породжує, змінює цивільні права й обов`язки, доки ця презумпція не буде спростована, зокрема на підставі рішення суду, яке набрало законної сили. У разі неспростування презумпції правомірності договору всі права, набуті сторонами правочину за ним, повинні безперешкодно здійснюватися, а створені обов`язки підлягають виконанню.

Спростування презумпції правомірності правочину відбувається: коли недійсність правочину прямо встановлена законом (тобто має місце його нікчемність); якщо він визнаний судом недійсним, тобто існує рішення суду, яке набрало законної сили (тобто оспорюваний правочин визнаний судом недійсним).

Сама по собі взаємопов`язаність справ ще не свідчить про неможливість розгляду справи до прийняття рішення у іншій справі, коли незалежно від результату розгляду справи господарський суд має достатньо доказів та правових підстав для розгляду та вирішення спору по суті (постанова Верховного Суду від 13.04.2023 у справі №914/2150/18).

Разом з тим, колегія суддів зауважує, що відповідач 1 не скористався правом на подання зустрічного позову, що забезпечило б дотримання процесуальної економії при розгляді спірних правовідносин позивача та відповідача 1, а обрав звернутись до суду з окремим позовом про визнання недійсними договору, укладених між сторонами, для його розгляду в іншому провадженні (постанова Верховного Суду від 29.12.2021 у справі №910/5610/21).

На переконання колегії суддів апеляційного господарського суду, наявність спору щодо визнання недійсним договору не свідчить про об`єктивну неможливість здійснення розгляду цієї справи, відповідно не може бути підставою для зупинення провадження у цій справі на підставі пункту 5 частини 1статті 227 Господарського процесуального кодексу України, який, зокрема, містить виключення щодо обов`язку суду зупиняти провадження у справі, у зв`язку з об`єктивною неможливістю розгляду справи, а саме у випадку коли зібрані докази дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду.

Аналогічна правову позицію викладено Верховним Судом у постанові від 24.05.2021 у справі №910/7331/20.

Відтак, оскільки зібрані у справі №924/1214/23 докази дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом даного судового розгляду, тоді як сама лише наявність справи №910/1376/24 не може бути підставою для зупинення провадження у справі, колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав для задоволення заяви Фермерського господарства «Земля Родини» про зупинення провадження у справі №924/1214/23 до набрання законної сили судовим рішенням у справі №910/1376/24.

Суд апеляційної інстанції також акцентує увагу на тому, що обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінку сторін, предмет спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням частини першої статті 6 Конвенції (рішення ЄСПЛ від 08.11.2005 у справі "Смірнова проти України", від 27.04.2000 у справі "Фрідлендер проти Франції").

Необґрунтоване зупинення провадження у справі призводить до затягування строків її розгляду і перебування в стані невизначеності учасників процесу, що свідчить про порушення положень частини першої статті 6 Конвенції, які покладають на національні суди обов`язок здійснити швидкий та ефективний розгляд справ упродовж розумного строку.

Подібні правові висновки викладені у постановах Верховного Суду від 05.03.2019 у справі №910/5425/18, від 07.05.2018 у справі №903/351/16 тавід 20.06.2019 у справі №910/12694/18.

Щодо клопотання позивача про поновлення Державному публічному акціонерному товариству «Національна акціонерна компанія «Украгролізинг» строку на подання доказу листа ТОВ «Інтехагросервіс» №015 від 25.03.2024, колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до ч. 1ст. 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Згідно ч. 1 та 3ст. 269 ГПК України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього.

Аналіз наведеної норми свідчить, що учасник справи, який подає нові докази до суду апеляційної інстанції, має належним чином обґрунтувати наявність причин, що об`єктивно не залежали від нього, що унеможливили подання цього доказу до суду першої інстанції. Приймаючиновий доказу суді апеляційної інстанції, цей суд має обґрунтувати своє рішення, встановити, що такі докази не могла сторона подати до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього.

Наведені положення визначають обов`язкову сукупність умов для вирішення питання про прийняття доказів апеляційним судом, а саме: (1) винятковість випадку та (2) причини неподання доказів у першій інстанції, що об`єктивно не залежать від учасника справи, а також (3) покладення тягаря доведення цих обставин на учасника справи, який ці докази подає (схожий за змістом правовий висновок, викладений у постановах Верховного Суду від 13.04.2021 у справі №909/722/14, від 01.07.2021 у справі №46/603 тощо).

Верховний Суд сформулював усталений правовий висновок про те, що єдиний винятковий випадок, коли можливе прийняття судом, у тому числі апеляційної інстанції, доказів з порушеннями установленого процесуальним законом порядку, - це наявність об`єктивних обставин, які унеможливлюють своєчасне вчинення такої процесуальної дії з причин, що не залежали від нього, тягар доведення яких покладений на учасника справи (у даному випадку - апелянта) (подібні за змістом висновки щодо застосуваннястатті 269 ГПК Українивикладено Верховним Судом, зокрема, у постановах від 18.06.2020 у справі №909/965/16, від 26.02.2019 у справі №913/632/17, від 13.01.2021 у справі №10/Б-921/1442/2013).

Водночас суд апеляційної інстанції зазначає, що така обставина, як відсутність існування доказів на момент прийняття рішення суду першої інстанції, виключає можливість прийняття судом апеляційної інстанції додаткових доказів у порядкустатті 269 Господарського процесуального кодексу Українинезалежно від причин неподання позивачем таких доказів. Навпаки, саме допущення такої можливості судом апеляційної інстанції матиме наслідком порушення норм процесуального права, а також принципу правової визначеності, ключовим елементом якого є однозначність та передбачуваність.

Вищезазначене узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, викладеною у постановах від 11.09.2019 у справі №922/393/18, від 16.12.2020 у справі №908/1908/19.

З доданого до відзиву на апеляційну скаргу листа ТОВ «Інтехагросервіс» №015 від 25.03.2024 вбачається, що такий документ датований після ухвалення рішення судом першої інстанції у даній справі.

Таким чином, враховуючи вищенаведене суд апеляційної інстанції дійшов висновку про відмову у задоволенні клопотання позивача про поновлення строку для подання нового доказу у суді апеляційної інстанції, оскільки на дату винесення оспорюваного рішення цей доказ не існував.

Заслухавши пояснення представників позивача та відповідача 1 в судовому засіданні 15.05.2024, обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, перевіривши правильність застосування господарським судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при ухваленні оскарженого рішення, оцінивши висновки суду першої інстанції на відповідність дійсним обставинам справи, судова колегія дійшла висновку, апеляційну скаргу Фермерського господарства "Земля Родини" залишити без задоволення, а рішення Господарського суду Хмельницької області від 21.02.2024 у справі №924/1214/23 без змін, виходячи з наступного.

З матеріалів справи вбачається, що 05.09.2018 між ВАТ "Гомсельмаш" (продавець) та ТОВ "Інтехагросервіс" (покупець) укладено договір №1373/980-У згідно з яким продавець зобов`язується поставити, а покупець прийняти і оплатити продукцію: КЗС-1624-1 комбайн зернозбиральний самохідний, в т.ч.: КЗК-16-1-0100000 молотарка самохідна; ЖЗК-9-2 жатка для зернових культур без транспортного візка; КЗК 1590000-07.1 транспортний візок для жатки зернових культур ЖЗК-9-2 (продукція поставляється в комплекті із ЗІП) (а.с. 33-35 т.2).

21 серпня 2018 року між Державним публічним акціонерним товариством "Національна акціонерна компанія "Украгролізинг" (покупець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Інтехагросервіс" (постачальник) укладено договір №18-46СтВ/159т за умовами п. 1.1 якого постачальник зобов`язується поставити покупцю товари за результатами проведених торгів на закупівлю "Збиральні та обмолочувальні машини" (зернозбиральний комбайн КЗС-1624-1 "Палессе GS16" - 3 од.), зазначені в специфікації, а покупець - прийняти і оплатити такі товари.

Пунктом 1.4 договору визначено найменування/марку товару: комбайн зернозбиральний самохідний КЗС-1624-1 в комплекті з ЗІП, в т.ч.: КЗК-16-1-0100000 молотарка самохідна в комплекті з ЗІП; ЖЗК-9-2 жатка для зернових культур без транспортного візка в комплекті з ЗІП; КЗК 1590000-07 транспортний візок для жатки зернових культур ЖЗК-9-2.

Вказане вище найменування товару, його ціна та основні технічні характеристики відображені в додатку 1 до договору - специфікації товару. При цьому специфікація містить гарантійний строк експлуатації з дня введення в експлуатацію: 24 місяці. Також у додатку 2 до договору сторонами узгоджено графік поставки товару - вересень 2018 року (а.с. 42-43 т.2).

01 березня 2021 року між Державним публічним акціонерним товариством "Національна акціонерна компанія "Украгролізинг" (Сторона-1) та Фермерським господарством "Земля Родини" (Сторона-2) укладено попередній договір №4 (далі - попередній договір), згідно з п. 1.1 якого Сторона-1 та Сторона-2 в порядку та на умовах, визначених цим Договором, зобов`язуються в майбутньому, але не пізніше 01.06.2021 укласти договір фінансового лізингу (далі - Основний договір), згідно з яким Сторона-1 передає Стороні-2 предмет лізингу (Додаток 1) у строкове платне користування на умовах фінансового лізингу з можливістю отримання його у власність (а.с.8-10 т.2).

Відповідно до п. 1.2 попереднього договору Сторона-2 повідомлена про те, що для придбання предмета лізингу та подальшої його передачі у фінансовий лізинг Сторона-1 проводить процедури закупівлі у відповідності та у терміни, визначені Законом України "Про публічні закупівлі".

За Основним договором Сторона-1 виступатиме лізингодавцем, а Сторона-2 - лізингоодержувачем (п. 2.2 попереднього договору).

Згідно з п. 2.3 попереднього договору найменування, кількість, ціна та технічні характеристики предмета лізингу визначаються Додатком 1 до цього Договору.

Зазначені в п. 2.3 договору характеристики предмета лізингу є орієнтовними та підлягають уточненню відповідно до результатів процедур закупівлі (п. 2.4 попереднього договору).

Пунктом 3.1 попереднього договору на Сторону-1 покладено обов`язки: відповідно до обраних Стороною-2 характеристик предмета лізингу розпочати (оголосити) процедури закупівлі у встановлений Законом про закупівлі спосіб та порядок; за результатом проведених процедур закупівлі відповідно до Закону про закупівлі укласти із Стороною-2 Основний договір у визначений цим Договором строк.

Сторона - 2 зобов`язується, зокрема: за результатом проведених процедур закупівлі відповідно до Закону про закупівлі укласти із Стороною-1 Основний договір у визначений цим Договором строк; у порядку та в розмірі, що визначені цим Договором, сплатити на користь Сторони-1 забезпечувальний платіж (п. 3.2 попереднього договору).

У п. 4.1 попереднього договору сторони передбачили, що для забезпечення виконання своїх зобов`язань за цим Договором Сторона-2 протягом 5 календарних днів з дати укладання цього Договору сплачує Стороні-1 забезпечувальний платіж у розмірі 100000,00 грн з ПДВ, який після укладення Основного договору зараховується за Основним договором як попередній лізинговий платіж в частині відшкодування вартості предмета лізингу.

Згідно з п. 5.1 попереднього договору він укладений у 3 оригінальних примірниках, два з яких - Стороні-1, один - Стороні-2.

Цей Договір набирає чинності з моменту сплати Стороною-2 забезпечувального платежу, визначеного п. 4.1 цього Договору, та діє до моменту укладення Основного договору (п. 5.2 попереднього договору).

До попереднього договору сторонами укладено додаток 1, у якому визначено найменування предмета лізингу - комбайн зернозбиральний самохідний КЗС-1624 в комплексі з ЗІП (примірник, наданий ФГ "Земля Родини", містить доповнення найменування власноручним написом "2021 року випуску"; в примірнику, долученому позивачем, оригінал якого оглянуто в судовому засіданні, вказаний напис відсутній), кількість - 1 од., ціну 6300 000,00 грн (а.с. 11 т.2).

Згідно з квитанцією від 05.03.2021 №4 ФГ "Земля Родини" сплачено на користь позивача 100000,00 грн за комбайн згідно з попереднім договором від 01.03.2021 №4 (а.с.79 т.2).

22 квітня 2021 року між Державним публічним акціонерним товариством «Національна акціонерна компанія «Украгролізинг» (заставодержатель) та ОСОБА_1 (заставодавець) укладено договір застави, згідно п.1.1 договору, цей договір забезпечує виконання заставодавцем зобов`язань, які виникають з договору фінансового лізингу від 18.03.2021 №22-21-53 ств-фл/ укладеного між заставодержателем та ФГ «Земля Родини», включаючи всі додаткові угоди до нього, що укладені на дату набуття чинності цим договором або будуть укладені у майбутньому (а.с.109-114 т.2).

Згідно пункту 2.1 договору, з метою забезпечення зобов`язань по договору фінансового лізингу заставодавець передає у заставу заставодержателю, трактор марки ЮМЗ моделі 6, рік випуску 1988, колір синій, номер насі (кузова, рами) НОМЕР_2 , реєстраційний номер НОМЕР_3 , тип трактор колісний, дата першої реєстрації 26.02.2007 року, дата реєстрації 15.12.2020, що належить заставодавцю на праві власності на підставі свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_4 , виданого ГУ Держпроспоживслужбою в Хмельницькій області 15.12.2020 року та приціп марки 2ПТС, моделі 4, рік випуску 2017, колір червоний, номер шасі (кузова, рами) НОМЕР_5 , реєстраційний номер НОМЕР_6 , тип, причіп, дата першої реєстрації 2017 рік, дата реєстрації 12.01.2021, що належить заставодавцю на праві власності на підставі свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_7 , виданого ГУ Держпродспоживслужбою в Хмельницькій області 12.01.2021 року.

18 травня 2021 року між Державним публічним акціонерним товариством "Національна акціонерна компанія "Украгролізинг" (лізингодавець) та Фермерським господарством "Земля Родини" (лізингоодержувач) укладений договір фінансового лізингу №22-21-97ств-фл/252 (далі договір лізингу), відповідно до п. 1.1 якого в порядку та на умовах, визначених цим договором, лізингодавець зобов`язується набути у власність у постачальника предмет лізингу відповідно до встановлених лізингоодержувачем специфікацій та умов і передати його (предмет лізингу) за плату (лізингові платежі) у користування лізингоодержувачу на визначений у цьому Договорі строк не менше одного року (а.с. 24-28 т.1).

Згідно з п. 2.2 договору лізингу строк лізингу відраховується з дати підписання акту приймання-передачі між сторонами.

Постачальник, перелік, кількість, ціна, вартість, строк передачі і адреси місця передачі предмета лізингу, строк лізингу встановлюються додатками до цього договору "Найменування, кількість, ціна і вартість предмета лізингу". Місцем поставки (передачі) предмета лізингу є: Київська обл., Ставищенський р-н, смт Ставище, вул. Цимбала Сергія, 8/1 (п. 2.3 договору лізингу).

Згідно з п. п. 2.5 2.7 договору лізингу порядок гарантійного обслуговування та відшкодування витрат і збитків, пов`язаних з ремонтом предмета лізингу у гарантійний період експлуатації, встановлюються відповідним договором поставки. Лізингодавець звільняється від обов`язків та відповідальності щодо гарантійних зобов`язань постачальника з якості та комплектності предмета лізингу. Розрахунки по видатках, позовах і компенсаціях, пов`язаних із гарантіями, якістю і комплектністю предмета лізингу, проводяться безпосередньо між лізингоодержувачем і постачальником.

Лізингодавець зобов`язаний: відповідно до самостійного вибору лізингоодержувача та визначеної ним специфікації укласти договір поставки предмета лізингу з відповідним постачальником і передати предмет лізингу в користування лізингоодержувачеві згідно переліку, встановленого додатком до цього договору "Найменування, кількість, ціна і вартість предмета лізингу". Підписання сторонами акту свідчить про належне виконання лізингодавцем встановлених лізингоодержувачем умов та специфікацій предмета лізингу та прийняття лізингоодержувачем такого виконання (пп. 3.2.1 договору лізингу); не втручатися у вибір лізингоодержувачем предмета лізингу та постачальника предмету лізингу (пп. 3.2.2 договору лізингу).

Лізингоодержувач має право: відмовитись від прийняття предмету лізингу, який не відповідає умовам цього договору та технічним умовам виробника, за умови письмового повідомлення лізингодавця. Причини відмови повинні бути підтверджені відповідним актом комісії (пп. 3.3.1 договору); пред`являти постачальнику всі права та вимоги, що випливають з договору поставки предмета лізингу, зокрема щодо його якості та комплектності, строків передачі, ремонтів у гарантійний період тощо (пп. 3.3.2 договору лізингу).

Згідно з п. 3.4 договору лізингоодержувач зобов`язаний: прийняти предмет лізингу у строк 5 робочих днів з дня отримання від лізингодавця повідомлення про готовність передати предмет лізингу, при цьому провести огляд предмета лізингу і в разі виявлення неусувних дефектів, що виключають експлуатацію предмета лізингу, або у разі наявності у лізингоодержувача претензій щодо якості та комплектності предмета лізингу, протягом 2 робочих днів з дня огляду письмово повідомити лізингодавця про відмову у прийнятті предмета лізингу. Якщо лізингоодержувач при підписанні акту не вказав в акті про наявність неусувних недоліків чи претензій щодо якості чи комплектності предмета лізингу і протягом 2 робочих днів не заявив про це лізингодавцю, вважається, що приймання предмету лізингу відбулось без зауважень (пп. 4.3.1); належним чином користуватися предметом лізингу, утримувати його відповідно до погоджених сторонами умов цього договору, згідно з якими він був переданий, з урахуванням фізичного зносу та змін стану предмета лізингу, сумлінно дотримуватися умов, норм і правил експлуатації, технічного обслуговування і ремонту, встановлених законодавством і інструкціями виробника (пп. 3.4.2); своєчасно та в повному обсязі сплачувати лізингові платежі відповідно до умов цього договору (пп. 3.4.3); укласти з постачальником договір на проведення технічного обслуговування предмета лізингу (для самохідної техніки) у гарантійний період її експлуатації, та надати лізингодавцю у 10-денний термін після його проходження засвідчену копію документа, що підтверджує його проходження (пп. 3.4.13).

Лізингоодержувач не має права в односторонньому порядку на зменшення сум чи затримку сплати лізингових платежів внаслідок будь-яких обставин, у тому числі форс-мажору (пп. 3.4.14 договору лізингу).

Відповідно до пп. 3.4.15 договору лізингу за власні кошти і без подальшої компенсації лізингоодержувач проводить утримання предмета лізингу, пов`язане з його експлуатацією, технічне обслуговування у післягарантійний період його експлуатації відповідно до вимог і інструкцій виробника щодо експлуатації і всі види ремонту, а за письмовим погодження з лізингодавцем згідно з технічними умовами виробника предмета лізингу - модернізацію чи переобладнання останнього.

Згідно з п. 4.1 договору лізингу протягом 7 календарних днів з моменту набрання чинності цим договором лізингоодержувач перераховує на рахунок лізингодавця попередній лізинговий платіж в частині відшкодування вартості предмета лізингу в розмірі 5% його вартості (включаючи ПДВ).

Підпунктами 4.2.1, 4.2.2., 4.2.3 договору фінансового лізингу визначено, що з моменту підписання акту лізингоодержувач сплачує лізингодавцю лізингові платежі, що включають: відшкодування вартості предмета лізингу рівними частками за весь термін лізингу від невідшкодованої попереднім лізинговим платежем вартості предмета лізингу; комісію за організацію лізингової операції в розмірі 1 відсотка (без ПДВ) від вартості предмету лізингу відповідно до законодавства України щодо оподаткування податком на додану вартість, яка сплачується одночасно із сплатою першого, другого та третього лізингового платежу в частині відшкодування вартості предмета лізингу та комісії за супроводження договору згідно з графіком сплати лізингових платежів, що є додатком до цього договору; комісію за супроводження договору в розмірі 14 відсотків річних (без ПДВ) від невідшкодованої попереднім лізинговим платежем та черговими лізинговими платежами вартості предмета лізингу, відповідно до законодавства України щодо оподаткування податком на додану вартість. Комісія за супроводження договору є складовою частиною лізингового платежу, не відноситься до послуг та не є об`єктом оподаткування податком на додану вартість.

Лізингові платежі сплачуються лізингоодержувачем на користь лізингодавця у такі терміни та в такому порядку: - у частині комісії за супроводження договору щомісячно. Термін сплати кожного лізингового платежу встановлюється числом дати підписання акта. Перший лізинговий платіж сплачується через 1 місяць з дати підписання акта, всі наступні лізингові платежі щомісячно;

- у частині відшкодування вартості предмета лізингу у жовтні, листопаді та грудні кожного календарного року. Термін сплати кожного лізингового платежу встановлюється числом дати підписання акта. Перший лізинговий платіж у частині відшкодування вартості сплачується у жовтні 2021 року числом дати підписання акта (п. 4.3 договору фінансового лізингу).

Згідно з п. 4.4 договору лізингу розмір лізингових платежів, їх складових частин встановлюються графіком сплати лізингових платежів, що є додатком до цього договору.

Загальна сума оплати за цим договором, періодичність та терміни сплати визначаються графіком сплати лізингових платежів, що є додатком до цього договору, розділами 4 та 8 цього договору. Зарахування та розподіл коштів, отриманих за цим договором, лізингодавець здійснює першочергово відповідно до ст. ст. 534, 625 ЦК України (п. 4.8 договору лізингу).

За умовами п. 5.1 договору лізингу предмет лізингу передається лізингоодержувачу за актом, за умови перерахування платежу у розмірі та порядку, визначеному п. 4.1 цього договору, та (за необхідності) у разі укладення забезпечувального (забезпечувальних) договору (договорів) відповідно до розділу 7 цього договору.

Відповідно до п. 7.1 договору лізингу зобов`язання лізингоодержувача за цим договором забезпечуються шляхом укладання між лізингодавцем та фізичною особою ОСОБА_1 договору поруки, за яким ОСОБА_1 поручається перед лізингодавцем у повному обсязі за виконання лізингоодержувачем своїх зобов`язань за договором; укладання між лізингодавцем та засновником/керівником лізингоодержувача ОСОБА_1 як фізичною особою договору застави рухомого майна на трактор колісний МТЗ923 (заводський номер 07000108) та обприскувач саморобний (заводський номер 220611), які на праві власності належать ОСОБА_1 .

У пункті 8.1 договору лізингу, сторони домовились і встановили, що за будь-яке порушення умов договору (у тому числі строків розрахунків і сум платежу), що не передбачене п. 8.4 цього договору, лізингоодержувач зобов`язаний сплатити на користь лізингодавця штраф у розмірі 0,1% від невідшкодованої вартості предмета лізингу. У разі порушення умов договору вдруге лізингоодержувач зобов`язаний сплатити на користь лізингодавця штраф у розмірі 3% від невідшкодованої вартості предмета лізингу. У разі порушення умов договору втретє лізингоодержувач зобов`язаний сплатити на користь лізингодавця штраф у розмірі 5% від невідшкодованої вартості предмета лізингу. За кожне наступне порушення умов договору лізингоодержувач зобов`язаний сплатити на користь лізингодавця штраф у розмірі 10% від невідшкодованої вартості предмета лізингу. Для розрахунку штрафу, визначеного цим пунктом, сума невідшкодованої вартості предмета лізингу становить різницю між первинною вартістю предмета лізингу та сумою попереднього лізингового платежу в частині відшкодування вартості предмета лізингу.

Згідно з п. 8.2 договору лізингу вартість цього договору (розмір фінансового активу) за домовленістю і згодою сторін складає загальну суму виплат, передбачених графіком сплати лізингових платежів, і становить 8387925,00 гривні.

У п. 8.3 договору лізингу сторони домовилися і встановили, що на прострочену суму лізингових платежів (встановлюється графіком) нараховується пеня у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період нарахування пені, та відсотки (проценти) у розмірі 25% річних. Сплата лізингоодержувачем на користь лізингодавця пені та процентів, що були нараховані на прострочену суму чергового платежу за договором, не звільняє лізингоодержувача від сплати штрафу, встановленого п. 8.1 цього договору.

Нарахування штрафних санкцій за невиконання грошових зобов`язань здійснюється на всю несплачену суму і припиняється тільки в разі виконання зобов`язань в повному обсязі (п. 8.9 договору лізингу).

Відповідно до п. 8.11 договору лізингу лізингодавець не несе відповідальності перед лізингоодержувачем за невиконання постачальником своїх зобов`язань за договором поставки, а також гарантійного і післягарантійного обслуговування останнім предмета лізингу (вибір постачальника предмета лізингу здійснюється лізингоодержувачем).

Зарахування штрафних санкцій, в тому числі, але не виключно, пені, 3% річних та інфляційних втрат, нарахованих за порушення лізингоодержувачем умов договору, здійснюється лізингодавцем в порядку, встановленому ст. ст. 534, 625 ЦК України (п. 8.12 договору лізингу).

У п. 9.1 договору лізингу зазначено, що він набуває чинності з моменту його підписання сторонами, і діє до закінчення строку лізингу, зазначеного в додатку до цього договору "Найменування, кількість, ціна і вартість предмета лізингу", та виконання сторонами всіх зобов`язань за цим договором, якщо інше не визначено цим договором.

Згідно з п. 10.2 договору лізингу про зміни, зокрема юридичної адреси, місцезнаходження сторони повідомляють одна одну в строк до 7 календарних днів. Вся кореспонденція, яка стосується правовідносин, надсилається сторонами цінним листом за адресами і реквізитами, зазначеними в цьому договорі, а також електронним листом, надісланим на офіційну електронну адресу сторін (зазначену в договорі). В іншому випадку відповідальність за всі негативні наслідки, які виникнуть в разі неповідомлення про зміни, несе сторона, винна в такому неповідомленні.

Строк позовної давності за цим договором, у тому числі для стягнення заборгованості, пені, штрафу, інших видів неустойки, процентів річних та індексу інфляції 10 років (п. 10.3 договору лізингу).

У додатку №1 до договору лізингу "Найменування, кількість, ціна і вартість предмета лізингу" сторони узгодили, зокрема найменування предмета лізингу комбайн зернозбиральний самохідний КЗС-1624-1 в комплекті з ЗІП, в т.ч.: КЗК-16-1-0100000 молотарка самохідна в комплекті з ЗІП; ЖЗК-9-2 жатка для зернових культур без транспортного візка в комплекті з ЗІП; КЗК 1590000-07 транспортний візок для жатки зернових культур ЖЗК-9-2; строк лізингу 54 місяці; вартість предмета лізингу 6300000,00 грн з ПДВ; попередній лізинговий платіж (15% вартості) 315000,00 грн з ПДВ. Постачальником зазначено ТОВ "Інтехагросервіс" (а.с. 28 на звороті т.1).

У додатку №2 до договору лізингу "Графік сплати лізингових платежів" сторони визначили суми лізингових платежів за користування технікою, що підлягають сплаті (усього та його складових частин суми відшкодування частини вартості предмета лізингу, комісії), всього на загальну суму 8287925,00 гривні та черговість їх сплати (а.с.29 т.1).

Відповідно до акту №1 приймання-передачі сільськогосподарської техніки від 08.06.2021 на виконання умов договору фінансового лізингу №22-21-97ств-фл/ від 18.05.2021 позивач передав, а Фермерське господарство "Земля родини" прийняло у платне користування предмет лізингу вартістю 6300000,00 грн та зобов`язання зі сплати вартості переданої йому техніки в сумі 6300000,00 грн на умовах цього договору. В акті зазначено, що стан справний; технічний формуляр (паспорт техніки) лізингоотримувач отримав; постачальник - ТОВ "Інтехагросервіс" (а.с.30 т.1). В паспорті комбайна зернозбирального самохідного КЗС-1624-1 "Палессе GS16" вказаний рік випуска 2018 рік. Разом з вказаним паспортом передано лізингоотримувачу гарантійний талон на молотилку самохідну КЗК-16-1-0100000 (а.с.24-30 т.2).

Договір лізингу з додатками та акт приймання-передачі містять підписи представників сторін та відтиски печаток сторін.

04 червня 2021 року між ОСОБА_1 (поручитель) та Державним публічним акціонерним товариством "Національна акціонерна компанія "Украгролізинг" (кредитор) укладено договір поруки №253 (далі - договір поруки від 04.06.2021), відповідно до п. 1.1 якого у порядку та на умовах, визначених цим договором, поручитель поручається перед кредитором у повному обсязі, солідарно, за виконання ФГ "Земля родини" (боржник) зобов`язань, що виникають із договору фінансового лізингу від 18.05.2021 № 22-21-97ств-фл/252 з урахуванням додаткових договорів та додатків до нього (основний договір), укладеним між кредитором (в основному договорі - лізингодавець) та боржником (в основному договорі - лізингоодержувач), в тому числі, але не виключно, зобов`язань щодо строків/термінів та розмірів сплати лізингових платежів, сплати визначеної неустойки, індексу інфляції, відсотків річних, збитків та будь-яких інших умов відповідно до умов основного договору (а.с. 31-32 т.1, 115-117 т.2).

Передбачений п. 1.1 договору обов`язок поручителя перед кредитором не обмежується певною сумою та встановлюється в повному обсязі, визначеному в основному договорі (п. 2.1 договору поруки від 04.06.2021).

Згідно з п. 3.1 договору поруки від 04.06.2021 в разі порушення (невиконання чи неналежного виконання) боржником своїх зобов`язань за основним договором, кредитор вправі звернутися з вимогою про усунення таких порушень та виконання зобов`язань за основним договором як до боржника, так і до поручителя, які несуть солідарну відповідальність перед кредитором.

Поручитель зобов`язується самостійно усунути допущені боржником порушення (виконати зобов`язання боржника) за основним договором, що визначений у п. 1.1 договору, в тому числі, але не виключно, сплатити суму заборгованості, а в разі наявності неустойку, збитки на поточний рахунок кредитора, у термін не пізніше 3 робочих днів з моменту звернення кредитора з вимогою про усунення порушень (виконання зобов`язання) за основним договором (п. 3.2 договору поруки від 04.06.2021).

У п. 3.3 договору від 04.06.2021 поруки сторони домовились про те, що звернення кредитора до поручителя з вимогою про усунення порушень (виконання зобов`язань) за основним договором вважається: цінний лист з описом вкладення, надісланий на адресу поручителя, що зазначена у договорі, або рекомендований лист, надісланий на адресу поручителя, що зазначена у договорі, або електронний лист, надісланий на електронну пошту поручителя, зазначену у договорі. Датою такого звернення є дата відмітки (штемпелю) пошти про відправку вказаних листів на адресу, що зазначена у договорі, або дата відправки електронного листа.

Пунктом 3.4 договору поруки від 04.06.2021 визначено, що у випадку порушення боржником зобов`язань, що випливають із основного договору, в тому числі, але не виключно, зобов`язань щодо строків/термінів та розмірів сплати лізингових платежів, сплати основного боргу, неустойки, індексу інфляції, відсотків, збитків та будь-яких інших умов відповідно до умов основного договору, у поручителя виникають всі обов`язки боржника і поручитель відповідає солідарно з боржником перед кредитором своїм майном, майновими правами та грошовими коштами, на які може бути накладено стягнення згідно з чинним законодавством України.

Відповідно до п. 4.1 договору поруки від 04.06.2021 порушенням основного договору є невиконання або неналежне виконання зобов`язань боржника за основним договором.

За порушення поручителем зобов`язань за цим договором, що випливають із основного договору, після одержання вимоги кредитора, вказаної в п. 3.1-3.3 договору, поручитель сплачує на користь кредитора пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України від суми боргу (невиконаного зобов`язання основного договору) за кожен день такого прострочення (п. 4.2 договору поруки від 04.06.2021).

Згідно з п. п. 4.3, 4.4 договору поруки від 04.06.2021 сторона не несе відповідальності за порушення договору, якщо воно сталося не з її вини. Сторона вважається невинуватою і не несе відповідальності за порушення договору, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання договору.

У п. 5.1 договору поруки від 04.06.2021 зазначено, що порука за цим договором припиняється у разі виконання основного договору у повному обсязі.

Цей договір набирає чинності з моменту його підписання сторонами (повноважними представниками сторін) та діє до моменту припинення поруки відповідно до п. 5.1 договору. Закінчення строку договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення та виконання зобов`язань за основним договором (п. 5.2 договору поруки від 04.06.2021).

Відповідно до п. 5.5 договору поруки від 04.06.2021 поручитель несе повну відповідальність за правильність указаних ним в договорі реквізитів та зобов`язується повідомляти в письмовій формі кредитора про зміну, у тому числі поштових реквізитів та персональних даних у 3-денний строк з дня такої зміни, а в разі неповідомлення несе ризик настання пов`язаних з цим несприятливих наслідків та відповідальність відповідно до законодавства України.

Підписанням цього договору поручитель підтверджує, що він ознайомився зі змістом основного договору, укладеного між кредитором та боржником (в т.ч. додатковими угодами, додатками до нього), копія якого додається до цього договору (додаток 1) та надає свою згоду на зміни умов основного договору, в т.ч. тих, внаслідок яких збільшується обсяг відповідальності поручителя (п. 5.7 договору поруки від 04.06.2021).

У п. 5.10 договору поруки від 04.06.2021 ОСОБА_1 стверджує, що договір укладено ним за згодою дружини, справжність підпису якої засвідчено приватним нотаріусом Хмельницького міського нотаріального округу Хмельницької області за реєстровим номером 739.

14 грудня 2022 року між Приватним підприємством "МД-агро" (поручитель) та Державним публічним акціонерним товариством "Національна акціонерна компанія "Украгролізинг" (кредитор) укладено договір поруки №17 (далі - договір поруки від 14.12.2022), відповідно до п.1.1 якого у порядку та на умовах, визначених цим договором, поручитель поручається перед кредитором у повному обсязі, солідарно, за виконання ФГ "Земля Родини" (боржник) зобов`язань, що вже виникли або виникнуть у майбутньому із договору фінансового лізингу від 18.05.2021 № 22-21-97ств-фл/252 з урахуванням додаткових договорів та додатків до нього (основний договір), укладеним між кредитором (в основному договорі - лізингодавець) та боржником (в основному договорі - лізингоодержувач), в тому числі, але не виключно, зобов`язань щодо: строків/термінів та розмірів сплати лізингових платежів, сплати визначеної неустойки, індексу інфляції, відсотків річних, збитків та будь-яких інших умов відповідно до умов основного договору; сплати вже існуючої заборгованості боржника по лізингових платежах в розмірі 1631430,82 грн, з яких 1072287,00 грн суми відшкодування частини вартості техніки та 559143,82 грн комісії за супроводження договору в розмірі 14 відсотків річних від невідшкодованої попереднім лізинговим платежем та черговими платежами вартості предмету лізингу (а.с. 33-34 т.1).

У п. 3.3 договору поруки від 14.12.2022 сторони домовились про те, що звернення кредитора до поручителя з вимогою про усунення порушень (виконання зобов`язань) за основним договором вважається: цінний лист з описом вкладення, надісланий на адресу поручителя, що зазначена у договорі, або рекомендований лист, надісланий на адресу поручителя, що зазначена у договорі, або електронний лист, надісланий на електронну пошту поручителя, зазначену у договорі; вимога про усунення порушень (виконання зобов`язань) за основним договором, вручена під особистий підпис про отримання її директором (або уповноваженою особою) поручителя. Датою такого звернення є дата відмітки (штемпелю) пошти про відправку вказаних листів на адресу, що зазначена у договорі, або дата відправки електронного листа, або дата отримання вимоги (звернення), проставлена особисто директором (або уповноваженою особою) поручителя на примірнику кредитора. Решта умов договору поруки від 14.12.2022 аналогічна відповідним умовам договору поруки від 04.06.2021.

У підтвердження здійснення розрахунків відповідно до договору фінансового лізингу в матеріали справи надано виписки з особового рахунку позивача, згідно з якими відповідачами сплачено кошти: 09.07.2021, 13.08.2021, 15.09.2021 в сумі по 69825,00 грн комісії за супроводження договору та в сумі по 21000,00 грн комісії за організацію лізингової операції, 18.10.2021 в сумі 399000,00 відшкодування вартості техніки та в сумі 69825,00 грн комісії за супроводження договору, 09.11.2021 в сумі 399000,00 відшкодування вартості техніки та в сумі 65170,00 грн комісії за супроводження договору, 04.02.2022 в сумі 55802,00 грн чергового лізингового платежу, 14.02.2022 в сумі 5000,00 грн згідно договору поруки, 23.02.2022 в сумі 14060,00 грн відшкодування вартості техніки, 31.03.2022 в сумі 14851,50 грн відшкодування вартості техніки, 19.04.2022 в сумі 5000,00 грн згідно з договором лізингу, 19.07.2022 в сумі 17821,80 грн відшкодування вартості техніки, 15.08.2022 в сумі 15000,00 грн відшкодування вартості техніки, 06.09.2022 в сумі 15000,00 грн відшкодування вартості техніки, 14.09.2022 в сумі 30000,00 грн відшкодування вартості техніки, 03.10.2022 та 05.10.2022 в сумі по 20000,00 грн відшкодування вартості техніки, 21.10.2022 в сумі 369357,00 грн згідно з договором фінансового лізингу (перерахування коштів), 08.11.2022 в сумі 120000,00 грн згідно з договором фінансового лізингу (перерахування коштів), 22.12.2022 в сумі 100000,00 грн відшкодування вартості предмету лізингу, 16.01.2023 в сумі 461388,82 грн комісії за супроводження договору та в сумі 38611,18 грн відшкодування вартості предмета лізингу, 23.01.2023, 08.02.2023, 13.03.2023, 13.04.2023, 09.05.2023, 07.07.2023 в сумі по 41895,00 грн комісії за супроводження договору та в сумі по 10000,00 грн відшкодування вартості техніки, 14.08.2023 та 06.09.2023 в сумі по 41895,00 грн комісії за супроводження договору (а.с.54-125 т.1).

У листах від 04.06.2021, 17.02.2022, 03.11.2022, 10.11.2022 ФГ "Земля Родини" просило позивача кошти в розмірі 315000,00 грн, які внесені як забезпечувальний платіж згідно з попереднім договором №4 від 01.03.2021, зарахувати як попередній лізинговий платіж в частині відшкодування вартості предмета лізингу згідно з договором фінансового лізингу №22-21-97ств-фл від 18.05.2021; кошти в сумі 5000,00 грн, сплачені 14.02.2022, зарахувати в частині відшкодування вартості предмета лізингу згідно з договором фінансового лізингу №22-21-97ств-фл від 18.05.2021; кошти в розмірі 409357,00 грн (20000,00 грн, сплачені 03.10.2022; 20000,00 грн, сплачені 05.10.2022; 369357,00 грн, сплачені 21.10.2022) зарахувати наступним чином, зокрема, 286979,70 грн - відшкодування вартості техніки та 101924,18 грн - комісія за супроводження договору згідно з договором фінансового лізингу №22-21-97ств-фл/252 від 18.05.2021; кошти в сумі 120000,00 грн, сплачені 08.11.2022, зарахувати в частині відшкодування вартості предмета лізингу згідно з договором фінансового лізингу №22-21-97ств-фл/252 від 18.05.2021 (а.с.50-53 т.1).

Позивач звертався до ФГ "Земля Родини" із вимогами від 02.02.2022, 14.07.2022, 08.09.2022, 06.12.2022 про сплату заборгованості за договором фінансового лізингу №22-21-97ств-фл/252 від 18.05.2021 (а.с. 44-48 т.1).

14 грудня 2022 року позивач звернувся до Приватного підприємства "МД-агро" з вимогою про усунення порушень та виконання зобов`язань за договором фінансового лізингу №22-21-97ств-фл/252 від 18.05.2021, в якому просив в термін 3 днів з моменту отримання вимоги сплатити заборгованість в сумі 1631430,82 грн (а.с.39 т.1).

Приватне підприємство "МД-агро" у гарантійному листі від 24.01.2023, адресованому позивачу, зобов`язалось своєчасно та в повному обсязі сплачувати майбутні лізингові платежі, а також сплатити прострочену заборгованість ФГ "Земля Родини" згідно договору фінансового лізингу від 18.02.2021 в сумі 1021 430,82 грн згідно із запропонованим графіком (до 31.01.2024) (а.с. 38 т.1).

Листом від 07.08.2023 №2 ФГ "Земля Родини" звернулось до ТОВ "Інтехагросервіс" в якому зазначило, що в цьому році в комбайні було виявлено те, що при збиранні високоврожайних зернових культур, а саме пшениці та ячменю, він несе великі страти зерна більше встановлених технічною документацією норм 0,5 відсотків та відповідно просило провести налагоджувальні роботи по усуненню недоліків та укласти договір на проведення технічного обслуговування комбайну (а.с.44 т.2).

11 серпня 2023 року між ТОВ "Інтехагросервіс" та ФГ "Земля Родини" складено Акт про те, що за рекомендацією заводу виробника ВАТ "Гомсельмаш" з усунення втрат зерна на зернозбиральному комбайні КЗС-1624-1 зав.№0066 працівниками ТОВ "Інтехагросервіс" у присутності голови ФГ "Земля Родини" були проведені роботи зі зміни конструкції скатної дошки. В акті зазначено, що випробування в польових умовах будуть проведенні 16.08.2023 (а.с. 50 т.2).

При цьому у матеріали справи надано копію листування електронною поштою, зокрема за 22.08.2023, в якому зазначено відповідь ТОВ "Інтехагросервіс" для ФГ "Земля Родини" про те, що на 16.08.2023 виїзд його спеціалістів не планувався (а.с.46-48 т.2).

Листом від 30.08.2023 ТОВ "Інтехагросервіс", відповідаючи на лист ФГ "Земля Родини" від 07.08.2023, повідомило, що його спеціалістами в період з 9 серпня по 11 серпня 2023 року було здійснено виїзд в ФГ "Земля Родини" з метою налагодження та випробування зернозбирального комбайну КЗС-1624-1 (зав. №0066) в польових умовах. За рекомендацією спеціалістів заводу-виробника ВАТ "Гомсельмаш", були проведені роботи по удосконаленню системи очистки вищезазначеного комбайна, але після закінчення робіт, господарством вчасно не були надані площі з зерновими культурами для перевірки та доналаштування комбайна. Також повідомлено, що "у зв`язку з форс-мажорними обставинами (військова агресія російської федерації) всі ділові та комерційні відносини, в тому числі з постачання оригінальних запасних частин з ВАТ "Гомсельмаш", були розірвані. Тому на даний час підприємство може укласти з ФГ "Земля Родини" договір па проведення робіт по технічному обслуговування зернозбирального комбайну КЗС-1624-1, які не пов`язані з заміною оригінальних запасних частин, вузлів та агрегатів" (а.с.44 т.2).

Листом від 13.10.2023 №9 ФГ "Земля Родини" звернулось до позивача, в якому з огляду на неналежну роботу комбайна та неможливість усунення недоліків роботи виробником та постачальником комбайна, запропонувало: невідповідність комбайну умовам договору лізингу та технічним умовам виробника поставити на розгляд відповідної комісії, за результатами її роботи скласти відповідний акт, як це передбачено п. 3.3.1 договору лізингу; провести заміну комбайна на аналогічний комбайн, який був у використанні за поданням ФГ "Земля Родини", з повним або частковим врахуванням проведених платежів по договору фінансового лізингу №22-21-97ств-фл/252 від 18.05.2021(а.с. 89-91 т.2).

24 жовтня 2023 року позивач звернувся до відповідачів з вимогами, в яких з посиланням на договір поруки від 14.12.2022 повідомив про заборгованість за договором лізингу від 18.05.2021 станом на 18.10.2023 в сумі 1454 220,82 грн, на яку нараховано 728994,20 грн пені, 123942,87 грн інфляційних втрат, 415403,83 грн 25% річних, 5985,00 грн штрафу (всього 2728546,92 грн). Вимагав протягом 3 днів з моменту звернення з вимогою усунути порушення шляхом слати коштів в сумі 2728546,92 грн (описи вкладення та накладні відділення поштового зв`язку від 24.10.2023: відомості сайгу АТ "Укрпошта" про вручення поштового відправлення приватному підприємству "МД-агро" 30.10.2023, ОСОБА_1 31.10.2023, ФГ "Земля Родини" 31.10.2023) (а.с.35-37, 40-43 т.1).

Листом від 25.10.2023 №14-873 у відповідь на лист відповідача-1 від 13.10.2023 №9 позивач з метою розгляду звернення відповідача щодо невідповідності комбайну умовам договору лізингу та технічним умовам виробника та проведення заміни комбайна на аналогічний комбайн, бувши у використанні просило надати належним чином засвідчені копії договорів укладених між ФГ «Земля Родини» та ТОВ «Інтехагросервіс» (постачальник) на проведення технічного обслуговування предмету лізингу в період з 08.06.2021 по 25.10.2023; докази надання лізингодавцю копій договорів, укладених між ФГ «Земля Родини» та ТОВ «Інтехагросервіс» на проведення технічного обслуговування предмету лізингу; інформацію про фінансовий стан Фермерського господарства «Земля Родини»; інформацію про те, хто здійснював технічне обслуговування предмета лізингу (комбайна) в період 08.06.2021 по 25.10.2023; інформацію про те, яким чином ФГ «Земля Родини» забезпечувало збереження предмету лізингу в період з 08.06.2021 по 25.10.2023; інформацію про проведенні ремонтні роботи предмету лізингу в період з 08.06.2021 по 25.10.2023 та інформацію ким такі роботи проводились; підтверджуючи документи про проведення технічного обслуговування предмету лізинга в період з 08.06.2021 по 25.10.2023 та інформацію, щодо рівня кваліфікації обслуговуючого персоналу, якій експлуатував і обслуговував предмет лізингу в період з 08.06.2021 по 25.10.2023 (а.с. 188-189 т.2).

Листом від 06.11.2023 ФГ "Земля Родини", зазначаючи про проведені ТОВ "Інтехагросервіс" роботи згідно з актом від 11.08.2023 (зміна конструкції скатної дошки) та неприбуття його представників на випробування 16.08.2023, продовження експлуатації комбайна без покращення в його роботі, просило ТОВ "Інтехагросервіс" повідомити причину втрат зерна та надати відповідні рекомендації (а.с. 45 т.2).

Листом №068 від 06.11.2023 у відповідь ТОВ "Інтехагросервіс" зазначило, що отриманий ФГ "Земля Родини" комбайн 2018 року випуску (зав. №0066) через НАК "Украгролізинг" на умовах фінансового лізингу поставлений ТОВ "Інтехагросервіс" як дилером ВАТ "Гомсельмаш" та пройшов випробування і отримав відповідні сертифікати. Однак з часом інтенсивної експлуатації даних машин виявились конструктивні недопрацювання системи очистки зерна, при збиранні високоврожайних (більше 60 ц/га) культур. З 2021 року завод-виробник здійснив удосконалення системи очистки і застосував п`ятисекційний вентилятор з повітряпроводами, замість трисекційного, який стоїть на придбаному ФГ "Земля Родини" комбайні. Проте після початку військових дій з 2022 року здійснити заміну вентилятора не є можливим (а.с.76 т.2).

Згідно з довідкою позивача від 13.11.2023 №16/923 заборгованість за поточними лізинговими платежами за договором фінансового лізингу №22-21-97ств-фл/252 від 18.05.2021, укладеним з ФГ "Земля Родини", станом на 09.11.2023 становить 1890 460,82 грн (а.с.49 т.1).

Таким чином, позивач зазначає, що відповідач повинен був сплатити чергові лізингові платежі: № 1-3 в сумі 90825.00 грн (кожен) не пізніше 08.07.2021, 08.08.202L 08.09.2021 відповідно; №4 в сумі 468 825.00 грн не пізніше 08.10.2021; №5 в сумі 464 170,00 грн не пізніше 08.11.2021; №6 в сумі 459 515,00 грн не пізніше 08.12.2022; №7-15 в сумі 55 860,00 грн (кожен) не пізніше 08.01.2022, 08.02.2022, 08.03.2022, 08.04.2022, 08.05.2022, 08.06.2022, 08.07.2022, 08.08.2022, 08.09.2022 відповідно; №16 в сумі 454 860,00 грн не пізніше 08.10.2022; №17 в сумі 450 205,00грн не пізніше 08.11.2022; №18 в сумі 445 550,00 грн не пізніше 08.12.2022; №19-27 в сумі 41 895,00 грн (кожен) не пізніше 08.01.2023, 08.02.2023, 08.03.2023, 08.04.2023, 08.05.2023, 08.06.2023, 08.07.2023, 08.08.2023, 08.09.2023 відповідно; №28 в сумі 440 895,00грн. не пізніше 08.10.2023; №29 в сумі 436 240,00 грн не пізніше 08.11.2023.

Однак, відповідач 1 свої зобов`язання щодо сплати лізингових платежів у строки та розміри визначені умовами договору виконував неналежним чином, чим порушив істотні умови Договору в частині своєчасної та повної сплати лізингових платежів.

Так, позивач зазначає, що станом на 09.11.2023 відповідач 1 мав заплатити по лізингових платежах 4 772 530,00 грн, натомість фактично сплатив 2 882 069,18 грн, тому заборгованість в частині лізингових платежів складає 1 890 460,82 грн, що підтверджується розрахунком заборгованості, довідкою позивача про суму заборгованості, виписками по особовому рахунку позивача, а також листами відповідача 1 про зарахування сплачених ним коштів.

Враховуючи вищевикладене, Державне публічне акціонерне товариство "Національна акціонерна компанія "Украгролізинг" звернулось до Господарського суду Хмельницької області з позовом з позовом до Фермерського господарства "Земля Родини", Приватного підприємства "МД-агро" та ОСОБА_1 про стягнення солідарно 3217616,95 грн, з яких 1890 460,82 грн основного боргу, 759911,51 грн пені, 123942,87 грн інфляційних втрат, 437316,75 грн 25% річних, 5985,00 грн штрафу.

15 грудня 2023 року від Державного публічного акціонерне товариство "Національна акціонерна компанія"Украгролізинг" надійшла заява про збільшення позовних вимог в якій позивач зазначає, що за умовами договору лізингу №22-21-97 ств-фл/23 від 18.05.2021 у відповідача 1 Фермерського господарства «Земля Родини» 08 грудня 2023 наступив черговий лізинговий платіж в розмірі 431585,00 грн, який не був сплачений. Враховуючи те, що відповідачами у справі суму заборгованості не сплачено, тому позивачем станом на 11.12.2023 донараховано суму основного боргу, пеню, індекс інфляції та 25% річних. Таким чином позивач просив суд першої інстанції стягнути з відповідачів солідарно 3766107,20 грн, з яких: 2322045,82 грн заборгованості, 813704,73 грн пені, 145028,94 грн інфляційних втрат, 479342,71 грн 25% річних, 5985,00 грн штрафу (а.с. 145-147 т.1).

Разом з тим, відповідачем 1, заперечуючи позовні вимоги під час розгляду справи в суді першої інстанції надано сертифікат №3200-23-3963 від 21.09.2023 виданий Київською обласною (регіональною) торгово-промисловою палатою, яким засвідчено форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили): "військова агресія російської федерації проти України, введення воєнного стану в Україні, продовження дії правового режиму воєнного стану, заборона (обмеження) експорту/імпорту, обмеження розрахунків, переказів коштів з Республікою Білорусь, Фермерському господарству "Земля родини" щодо обов`язку (зобов`язання), а саме: користування предметом лізингу - комбайн КЗС-1624-1 "Палессе GS16", у термін: з 30.08.2023, за договором фінансового лізингу №22-21-97 ств-фл/252 від 18.05.2021, укладеним з ДПАТ "НАК "Украгролізииг", які унеможливили його виконання у зазначений термін. Період дії форс-мажорних обставин: дата настання - 24.02.2022, дата закінчення - тривають на 21.09.2023" (а.с. 81-82 т.2).

Крім того, ФГ "Земля Родини" до матеріалів справи долучено копії: договору про надання послуг від 03.07.2023 №1, укладеного з ПП "ГВМ-агро" на виконання ФГ "Земля родини" послуг зі збирання комбайном (КЗС-1624-1) пшениці та сої; акту від 17.07.2023 №1, згідно з яким виконавцем не виконано роботи, оскільки не змогли налаштувати зернозбиральний комбайн КЗС-1624-1 для надання якісних послуг, у зв`язку з чим комбайн ніс великі втрати зерна; додаткової угоди від 17.07.2023 №1 про розірвання договору від 03.07.2023 №1 (а.с.83-85 т.2); договору про надання послуг від 18.07.2023 №1, укладеного з СФГ "Оріана" на виконання ФГ "Земля Родини" послуг зі збирання зернових культур комбайном Палессе GS16 КЗС-1624-1; акта від 20.07.2023 №1 про розірвання договору через неякісне збирання комбайном пшениці і великі втрати внаслідок цього (а.с.86-87 т.2); довідки ФГ "Земля Родини" від 10.01.2024, в якій повідомляється про те, що згідно з договорами про надання послуг №28/7/2021-2 від 28.07.2021 з ТОВ "Партнер Агропром" та №1 від 02.03.2021 з СФГ "Урожай-50" та актів наданих послуг за період користування зернозбиральним Комбайном КЗС-1621-1 з 2021 року по 31.12.2023 було надано послуг, проведено обмолот зернобобових культур на загальну площу 389 га, в тому числі на площі - 308 га по ТОВ "Партнер Агропром" за надані сільськогосподарські послуги (обмолот зернових культур) на суму 341880,00 грн, і на площі 50 га по СФГ "Урожай-50", за надані послуги на суму 50000,00 гривні. В 2023 році зернозбиральним комбайном надано послуг по збиранню урожаю на площі - 31 га, в т.ч. сої - 11 га, кукурудзи - 20 га, по ФГ "3емля родини". До довідки додано копії: - договору про надання послуг від 02.03.2021 №1, укладеного з СФГ "Урожай-50", за яким ФГ "Земля Родини" взяло на себе зобов`язання своїми силами і засобами надати послуги з виконання комплексу польових робіт; акта наданих послуг (без номера і дати) щодо надання ФГ "Земля Родини" для СФГ "Урожай-50" послуг з обмолоту в кількості 50 га на суму 50000,00 грн; платіжного доручення від 09.11.2021 про сплату СФГ "Урожай-50" на користь ФГ "Земля Родини" 400000,00 грн за с/г послуги; - договору суборенди техніки з екіпажем від 28.07.2021 №28/07/21-1 від 28.07.2021, укладеного з ТОВ "Партнер Агропром", за умовами якого ФГ "Земля Родини" зобов`язалося передати ТОВ "Партнер Агропром" в строкове платне користування техніку для здійснення господарської діяльності ТОВ "Партнер Агропром"; додатку №1 до договору, в якому визначено техніку, що підлягає передачі: комбайн зернозбиральний КЗС-1624-1 2018 року випуску; акта про передачу техніки (комбайна зернозбирального КЗС-1624-1 2018 року випуску) в суборенду; додаткової угоди від 28.07.2021 №1/1 щодо визначення плати за користування об`єктом суборенди; актів надання послуг від 19.08.2021 №12 на суму 50490,00 грн, від 30.08.2021 №15 на суму 291390,00 грн та платіжних доручень відповідно від 02.09.2021 №10457 та від 30.09.2021 №11839 на оплату ТОВ "Партнер Агропром" вказаних коштів (а.с.92-108 т.2.).

В матеріалах справи також містяться копія свідоцтва про реєстрацію машини серії НОМЕР_8 , згідно з яким комбайн зернозбиральний (реєстраційний номер НОМЕР_9 , 2018 року випуску) зареєстровано за позивачем (а.с.246 т.1); копію паспорту на комбайн зернозбиральний самохідний КЗС-1624-1 "Палессе GS16", в якому зазначено, зокрема рік випуску - 2018, заводський номер - 0066, основні технічні характеристики (у т.ч. щодо значень втрат зерна, строку служби (8 років), строку збереження до введення в експлуатацію (не менше 1 року), дані про консервацію (31.08.2018 на 1 рік) (а.с.24-30 т.2); копії договорів добровільного страхування на транспорті "Каско для спецтехніки" від 03.06.2021, 16.06.2022, 10.07.2023, укладених страхувальником - ФГ "Земля Родини" на страхування транспортного засобу КЗС 1624-1, №0066, 2018 року випуску (а.с. 183-185 т.2); копії актів технічного стану від 02.09.2021, 08.09.2022, складених представниками позивача та ФГ "Земля Родини", щодо огляду комбайна КЗС 1624-1, зав. №0066, за результатами якого не встановлено наявності несправних чи відсутніх вузлів і агрегатів та надано висновок про те, що предмет лізингу технічно справний та приданий до використання (а.с. 181-182); копію листа від 11.12.2023 ТОВ "Інтехагросервіс" у відповідь на лист ФГ «Земля Родини» від 24.11.2023 №15 повідомило ФГ «Земля Родини», що згідно з договором про закупівлю (поставка) №18-46СтВ/159 від 21.09.2018 ТОВ "Інтехагросервіс" 08.10.2018 були передані ДПАТ "НАК "Украгролізинг" три зернозбиральних комбайни КЗС-1624-1 "ПАЛЕССЕ GS16" в комплекті з ЗІП, у тому числі і комбайн з заводським №0066. Гарантійний термін експлуатації зернозбиральних комбайнів прописаний в гарантійному талоні сервісної книжки (24 місяці, обчислюється з дня введення в експлуатацію, але не пізніше 12 місяців з дня придбання споживачем); враховуючи вищезазначене, гарантійний термін експлуатації на зернозбиральний комбайн КЗС-1624-1 закінчився. Роботи в червні 2021 року з проведення технічного обслуговування зернозбирального комбайна КЗС-1624-1 були виконані згідно рахунку №97 від 14.06.2021, а зміна конструкції скатної дошки (акт від 11.08.2023) були виконані за проханням ДПАТ "НАК "Украгролізинг" та рекомендацією заводу ВАТ "Гомсельмаш". Після закінчення робіт господарством вчасно не були надані площі високоврожайних культур для перевірки та доналаштування комбайну. Зазначило рекомендації по експлуатації комбайна (а.с.43 т.2); копію листа ТОВ "Інтехагросервіс" від 15.12.2023, в якому останнє повідомило позивачу про неможливість надання договору на технічне обслуговування комбайна зернозбирального КЗС-1624-1, зав. №0066, оскільки з ФГ "Земля Родини" такі договори не укладалися, та про проведення технічного обслуговування вказаного комбайна у червні 2021 року (двигуна і молотарки - на прохання ФГ "Земля Родини") та у червні 2023 року (молотарки - на прохання ПП "МД-агро") (а.с.190 т.2); копію листа ТОВ "Інтехагросервіс" від 15.02.2024, в якому останнє повідомило позивачу про те, що комбайн зернозбиральний самохідний КЗС-1624-1 зав.№0066 був введений в експлуатацію 17.06.2021, його гарантійний термін експлуатації склав 24 місяці і закінчився 16.06.2023, при цьому лист ФГ "Земля Родини" від 18.06.2021 №5 за підписом голови фермерського господарства Горобця Ю.В. на адресу ТОВ "Інтехагросервіс" не надходив (а.с. 236 т.2); письмові пояснення працівників позивача, оформлені як заява свідків за відсутності нотаріального посвідчення (а.с. 212-214 т.2); копію гарантійного талону на молотарку самохідну КЗК-16-1-0100000, за яким гарантується справність молотарки протягом 24 місяців, гарантійний строк обчислюється з дня введення в експлуатацію, але не пізніше 12 місяців з дня придбання споживачем (містить відтиск печатки ТОВ "Інтехагросервіс", датований 17.06.2021) (а.с.29 на звороті); копію звіту за результатами порівняльних випробувань комбайна зернозбирального самохідного КЗС-1624-1 "Палессе GS16", складеного УкрНДІПВТ ім. Л.Погорілого та затвердженого 08.09.2023 (а.с. 51-75 т.2); копію рахунку від 14.06.2021 №97, виставленого ТОВ "Інтехагросервіс" для ФГ "Земля Родини" на оплату, зокрема послуг по проведенню ТО комбайна, двигуна (а.с. 78 т.2); акта-рекламації від 17.06.2021 (додаток до договору на гарантійне обслуговування продукції від 10.04.2018 №78/909), складеного, як зазначено в акті, представниками ФГ "Земля Родини" та ТОВ "Інтехагросервіс" щодо несправностей КЗС-16-24-1, зав. №0066 (дата випуску - 08.18, дата придбання - 06.2021, дата введення в експлуатацію 17.06.21, виріб пропрацював з часу введення в експлуатацію - 3 м/ч, винна сторона - завод-виробник) (а.с.131 т.1); листа ФГ "Земля Родини" від 18.06.2021, адресованого ТОВ "Інтехагросервіс" з проханням укласти договір на проведення технічного обслуговування комбайну (а.с. 132 т.1).

Відповідно до абз. 2 ч. 1ст. 175 Господарського кодексу України(надаліГК України) майнові зобов`язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюютьсяЦивільним кодексом України(надаліЦК України), з урахуванням особливостей, передбаченихГК України.

З положеньст. 509 ЦК України,ст. 173 ГК Українивбачається, що господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Згідно зіст. 11 ЦК України, цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки; підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно дост. 174 ГК Українигосподарські зобов`язання можуть виникати, зокрема, із господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору, з урахуванням вимог цьогокодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Договір є обов`язковим для виконання сторонами (ст. ст.627,629 ЦК України).

З матеріалів справи вбачається, що між Державним публічним акціонерним товариством "Національна акціонерна компанія "Украгролізинг" (лізингодавець) та Фермерським господарством "Земля Родини" (лізингоодержувач) укладено договір фінансового лізингу №22-21-97ств-фл/252 від 18.05.2021, відповідно до п. 1.1 якого в порядку та на умовах, визначених цим договором, позивач зобов`язався набути у власність у постачальника предмет лізингу відповідно до встановлених лізингоодержувачем специфікацій та умов і передати його (предмет лізингу) за плату (лізингові платежі) у користування лізингоодержувачу на визначений у договорі строк не менше одного року.

Згідно ч.1ст. 806 ЦК Україниза договором лізингу одна сторона (лізингодавець) передає або зобов`язується передати другій стороні (лізингоодержувачеві) у користування майно, що належить лізингодавцю на праві власності і було набуте ним без попередньої домовленості із лізингоодержувачем (прямий лізинг), або майно, спеціально придбане лізингодавцем у продавця (постачальника) відповідно до встановлених лізингоодержувачем специфікацій та умов (непрямий лізинг), на певний строк і за встановлену плату (лізингові платежі).

Відповідно до ч.2 вказаної статті до договору лізингу застосовуються загальні положення про найм (оренду) з врахуванням особливостей, встановлених законом; до відносин, пов`язаних з лізингом, застосовуються загальні положення про купівлю продаж та положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом.

Згідно ст. 292 ГК України лізинг - це господарська діяльність, спрямована на інвестування власних чи залучених фінансових коштів, яка полягає в наданні за договором лізингу однією стороною (лізингодавцем) у виключне володіння та користування другій стороні (лізингоодержувачу) на визначений строк майна, що належить лізингодавцю або набувається ним у власність (господарське відання) за дорученням чи погодженням лізингоодержувача у відповідного постачальника (продавця) майна, за умови сплати лізингоодержувачем періодичних лізингових платежів. Залежно від особливостей здійснення лізингових операцій лізинг може бути двох видів - фінансовий чи оперативний. Правове регулювання лізингу здійснюється відповідно до цього Кодексу та інших законів.

Відповідно до статті 1 Закону України "Про фінансовий лізинг" фінансовий лізинг - вид правових відносин, за якими лізингодавець зобов`язується відповідно до договору фінансового лізингу на строк та за плату, визначені таким договором, передати лізингоодержувачу у володіння та користування як об`єкт фінансового лізингу майно, що належить лізингодавцю на праві власності та набуте ним без попередньої домовленості із лізингоодержувачем, або майно, спеціально придбане лізингодавцем у продавця (постачальника) відповідно до встановлених лізингоодержувачем специфікацій та умов, а також які передбачають при цьому додержання принаймні однієї з ознак (умов) фінансового лізингу, передбачених п. п. 1 - 4 ч. 1ст. 5 цього Закону.

За змістом частини 2ст. 10 Закону України "Про фінансовий лізинг"лізингодавець зобов`язаний, зокрема, у передбачені договором строки надати лізингоодержувачу предмет лізингу у стані, що відповідає його призначенню та умовам договору; попередити лізингоодержувача про відомі йому особливі властивості та недоліки предмета лізингу, що можуть становити небезпеку для життя, здоров`я, майна лізингоодержувача чи інших осіб або призводити до пошкодження самого предмета лізингу під час користування ним; відповідно до умов договору своєчасно та у повному обсязі виконувати зобов`язання щодо утримання предмета лізингу.

Відповідно до частини 2ст.11 Закону України "Про фінансовий лізинг"лізингоодержувач зобов`язаний, зокрема, прийняти предмет лізингу та користуватися ним відповідно до його призначення та умов договору; відповідно до умов договору своєчасно та у повному обсязі виконувати зобов`язання щодо утримання предмета лізингу, підтримувати його у справному стані; своєчасно сплачувати лізингові платежі; надавати лізингодавцеві доступ до предмета лізингу і забезпечувати можливість здійснення перевірки умов його використання та утримання.

Статтею ст. 16 Закону України "Про фінансовий лізинг" встановлено, що лізингові платежі, належні до сплати за договором фінансового лізингу, здійснюються в порядку, встановленому договором фінансового лізингу. До складу лізингових платежів включаються: сума, що відшкодовує частину вартості об`єкта фінансового лізингу; винагорода лізингодавцю за отриманий у фінансовий лізинг об`єкт фінансового лізингу; інші складові, зокрема платежі та/або витрати, що безпосередньо пов`язані з виконанням договору фінансового лізингу та передбачені таким договором. З метою виконання лізингодавцем своїх зобов`язань за договором фінансового лізингу щодо оплати товарів, виконання робіт тощо лізингодавець має право отримати від лізингоодержувача авансовий платіж, що підлягає сплаті відповідно до умов договору фінансового лізингу. Авансовий платіж не є залученими коштами лізингодавця, а є складовою лізингових платежів за договором фінансового лізингу, що відшкодовує частину вартості об`єкта фінансового лізингу.

Згідно з квитанцією від 05.03.2021 №4 ФГ "Земля Родини" сплачено на користь позивача 100000,00 грн за комбайн згідно з попереднім договором від 01.03.2021 №4 (а.с.79 т.2).

Лізингоодержувач зобов`язаний, серед іншого, своєчасно сплачувати передбачені договором фінансового лізингу лізингові та інші платежі (ст. 21 Закону України "Про фінансовий лізинг").

У підпункті 3.4.3 договору лізингу також закріплено обов`язок лізингоодержувача своєчасно та в повному обсязі сплачувати лізингові платежі відповідно до умов цього договору.

Згідно зі ст. 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

З матеріалів справи вбачається, що позивач на виконання договору лізингу передав, а ФГ "Земля Родини" прийняло у платне користування предмет лізингу комбайн зернозбиральний самохідний КЗС-1624-1 в комплекті з ЗІП вартістю 6300000,00 грн, що підтверджується підписаним сторонами актом приймання-передачі сільськогосподарської техніки від 08.06.2021 №1 (а.с.30 т.1).

Відповідно до пунктів 4.2.-4.2.3 договору лізингу, з моменту підписання Акту лізингоодержувач сплачує Лізингодавцю лізингові платежі, що включають: відшкодування вартості предмета лізингу рівними частками за весь термін лізингу від невідшкодованої попереднім лізинговим платежем вартості предмета лізингу; комісію за організацію лізингової операції в розмірі 1 відсотка (без ПДВ) від вартості предмету лізингу відповідно до законодавства України щодо оподаткування податком на додану вартість, яка сплачується одночасно із сплатою першого, другого та третього лізингового платежу в частині відшкодування вартості предмета лізингу та комісії за супроводження договору згідно з графіком сплати лізингових платежів, що є додатком до цього договору; комісію за супроводження договору в розмірі 14 відсотків річних (без ПДВ) від невідшкодованої попереднім лізинговим платежем та черговими лізинговими платежами вартості предмета лізингу, відповідно до законодавства України щодо оподаткування податком на додану вартість. Комісія за супроводження договору є складовою частиною лізингового платежу, не відноситься до послуг та не є об`єктом оподаткування; податком на додану вартість.

Пунктами 4.3.-4.3.2 договору лізингу, передбачено, що лізингові платежі сплачуються лізингоодержувачем на користь лізингодавця у такі терміни та в такому порядку: у частині комісії за супроводження договору щомісячно. Термін сплати кожного лізингового платежу встановлюється числом дати підписання Акта. Перший лізинговий платіж сплачується через 1 місяць з. дати підписання акта, всі наступні лізингові платежі щомісячно; у частині відшкодування вартості предмета лізингу - у жовтні, листопаді та грудні кожного календарного року. Термін сплати кожного лізингового платежу встановлюється числом дати підписання Акта. Перший лізинговий платіж в частині відшкодування вартості Предмета лізингу сплачується в жовтні 2021року числом дати підписання Акта.

Згідно п. 4.4. договору лізингу, розмір лізингових платежів, їх складових частин встановлюються Графіком сплати лізингових платежів, що є додатком до Договору.

Таким чином, якщо що Акт приймання-передачі був підписаний сторонами 08.06.2021, відповідач повинен був сплатити чергові лізингові платежі: № 1-3 в сумі 90825.00грн (кожен) не пізніше 08.07.2021, 08.08.202L 08.09.2021 відповідно; №4 в сумі 468 825.00 грн не пізніше 08.10.2021; №5 в сумі 464 170,00 грн не пізніше 08.11.2021; №6 в сумі 459 515,00 грн не пізніше 08.12.2022; №7-15 в сумі 55860,00 (кожен) не пізніше 08.01.2022, 08.02.2022, 08.03.2022, 08.04.2022, 08.05.2022, 08.06.2022, 08.07.2022, 08.08.2022, 08.09.2022 відповідно; №16 в сумі 454 860,00 грн не пізніше 08.10.2022; №17 в сумі 450 205,00 грн не пізніше 08.11.2022; №18 в сумі 445 550,00 грн не пізніше 08.12.2022; №19-27 в сумі 41895,00 грн (кожен) не пізніше 08.01.2023, 08.02.2023, 08.03.2023, 08.04.2023, 08.05.2023, 08.06.2023, 08.07.2023, 08.08.2023, 08.09.2023 відповідно; №28 в сумі 440 895,00 грн не пізніше 08.10.2023; №29 в сумі 436 240,00 грн не пізніше 08.11.2023; №30 в сумі 431585,00 грн не пізніше 08.12.2023.

Відповідно дост. 193 ГК України, суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Не допускається одностороння відмова від виконання зобов`язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов`язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Згідно приписів ст. ст.525та526 ЦК України, одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цьогокодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 530 ЦК Українивизначено, що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Частиною 1ст. 612 ЦК Українизазначено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

З матеріалів справи вбачається, що ФГ "Земля Родини" не здійснило у повному обсязі оплату лізингових платежів у передбачених договором (додаток №2) розмірах та строки, внаслідок чого за останнім станом на 11.12.2023 рахується заборгованість в сумі 2322 045,82 грн (з урахуванням заяви про збільшення розміру позовних вимог).

У той же час, відповідач 1 доказів погашення основної заборгованості суду не надав та суму заборгованості не спростував.

Згідно зі ст. 20 Закону України "Про фінансовий лізинг" лізингодавець має право, зокрема стягувати з лізингоодержувача прострочену заборгованість відповідно до умов договору фінансового лізингу та законодавства.

В свою чергу, відповідачі ФГ "Земля Родини" та ОСОБА_1 не погоджуючись з позовними вимогами посилаються на те, що на виконання попереднього договору від 01.03.2021 №4 згідно з додатком №1 до нього позивач мав надати у лізинг ФГ "Земля родини" комбайн зернозбиральний самохідний КЗС-1624-1 2021 року випуску, придбаний з моменту укладення договору фінансового лізингу від 18.05.2021. Однак позивач придбав предмет лізингу за понад 2 роки до моменту укладення попереднього договору та договору фінансового лізингу, в результаті чого гарантійний термін на предмет лізингу закінчився ще до укладення вказаних договорів і відповідач отримав предмет лізингу без усунутих виробником у 2021 році технічних та конструктивних недоліків. Зазначили, що якщо би позивач надав належну інформацію про предмет лізингу, то договір фінансового лізингу взагалі не був би підписаний. Несвоєчасні розрахунки за лізинговими платежами пояснюють неможливістю належного використання комбайна через його конструктивні недоліки та, як наслідок, неотриманням коштів за збирання врожаю.

Проте, суд апеляційної інстанції вважає безпідставними вищевказані твердження відповідачів ФГ "Земля Родини" та ОСОБА_1 оскільки відповідно до наявного в матеріалах справи паспорту комбайна зернозбирального самохідного КЗС-1624-1 та гарантійного талону, комбайн випущено у 2018 році. Зазначені технічні документи отримані ФГ "Земля Родини" під час приймання-передачі сільськогосподарської техніки, що оформлено актом від 08.06.2021 №1. Таким чином, наведене підтверджує те, що станом на момент приймання предмету лізингу ФГ "Земля Родини" було обізнане з роком випуску комбайна та зі строками його гарантійного обслуговування.

Поряд з цим, зі змісту акта приймання-передачі сільськогосподарської техніки від 08.06.2021 №1 вбачається, що будь-яких зауважень, у тому числі щодо до року випуску та стану комбайна ФГ "Земля Родини" не зазначено. Доказів заявлення зауважень відповідно до пп. 4.3.1 договору або доказів відмови ФГ "Земля Родини" від приймання предмету лізингу у порядку пп. 3.3.1 договору суду не подано.

Також, обізнаність ФГ "Земля Родини" з роком випуску комбайна підтверджується укладеними останнім договори добровільного страхування на транспорті "Каско для спецтехніки" від 03.06.2021, 16.06.2022, 10.07.2023 з відомостями про 2018 рік випуску комбайна, який є предметом договору лізингу від 18.05.2021 (а.с.183-185 т.2).

Таким чином, колегія суддів з урахуванням обставин справи та досліджених доказів дійшла висновку, про безпідставність доводів ФГ "Земля Родини" щодо введення його в оману позивачем при укладенні договору лізингу.

Крім того, з матеріалів справи вбачається, що відповідач 1 в підтвердження своїх доводів щодо невиконання позивачем умов попереднього договору від 01.03.2021 №4 надано копію додатку 1 попереднього договору, в якому шляхом власноручного напису зазначено про таку характеристику предмета лізингу як 2021 рік випуску (а.с.11 т.2).

Проте, вказані доводи спростовуються наданою позивачем копією примірника додатку 1 до попереднього договору, підписаного обома сторонами, і у якому відсутній будь-який напис щодо року випуску предмета лізингу.

Поряд з цим, судова колегія зазначає, що сторони в п.п.2.5 2.7 договору лізингу узгодили, що порядок гарантійного обслуговування та відшкодування витрат і збитків, пов`язаних з ремонтом предмета лізингу у гарантійний період експлуатації, встановлюються відповідним договором поставки. Лізингодавець звільняється від обов`язків та відповідальності щодо гарантійних зобов`язань постачальника з якості та комплектності предмета лізингу. Розрахунки по видатках, позовах і компенсаціях, пов`язаних із гарантіями, якістю і комплектністю предмета лізингу, проводяться безпосередньо між лізингоодержувачем і постачальником.

Лізингоодержувач вправі пред`являти постачальнику всі права та вимоги, що випливають з договору поставки предмета лізингу, зокрема щодо його якості та комплектності, строків передачі, ремонтів у гарантійний період тощо (пп. 3.3.2 договору лізингу).

Згідно з пп. 3.4.15 договору лізингу лізингоодержувач за власні кошти і без подальшої компенсації проводить утримання предмета лізингу, пов`язане з його експлуатацією, технічне обслуговування у післягарантійний період його експлуатації відповідно до вимог і інструкцій виробника щодо експлуатації і всі види ремонту, а за письмовим погодження з лізингодавцем згідно з технічними умовами виробника предмета лізингу - модернізацію чи переобладнання останнього.

Відповідно до п. 8.11 договору лізингу лізингодавець не несе відповідальності перед лізингоодержувачем за невиконання постачальником своїх зобов`язань за договором поставки, а також гарантійного і післягарантійного обслуговування останнім предмета лізингу.

Згідно, ст. 808 ЦК України, якщо відповідно до договору непрямого лізингу вибір продавця (постачальника) предмета договору лізингу був здійснений лізингоодержувачем, продавець (постачальник) несе відповідальність перед лізингоодержувачем за порушення зобов`язання щодо якості, комплектності, справності предмета договору лізингу, його доставки, заміни, безоплатного усунення недоліків, монтажу та запуску в експлуатацію тощо. Якщо вибір продавця (постачальника) предмета договору лізингу був здійснений лізингодавцем, продавець (постачальник) та лізингодавець несуть перед лізингоодержувачем солідарну відповідальність за зобов`язанням щодо продажу (поставки) предмета договору лізингу. Ремонт і технічне обслуговування предмета договору лізингу здійснюються продавцем (постачальником) на підставі договору між лізингоодержувачем та продавцем (постачальником).

Отже, з огляду на вищенаведені умови договору лізингу та положення законодавства колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що позивач як лізингодавець не є суб`єктом правовідносин як з гарантійного, так і післягарантійного обслуговування предмета лізингу, а пов`язані з цим права та обов`язки несуть лізингоодержувач ФГ "Земля Родини" та постачальник предмета лізингу ТОВ "Інтехагросервіс".

Таким чином, враховуючи вищевикладене суд апеляційної інстанції вважає безпідставним, посилання ФГ "Земля Родини" на несправності та конструктивні недоліки в роботі предмета лізингу, що викладені в листуванні ФГ "Земля Родини" з постачальником предмета лізингу ТОВ "Інтехагросервіс" щодо виявленого в 2023 році понесення комбайном великих втрат зерна при збиранні високоврожайних культур (лист від 07.08.2023), щодо здійснених "ТОВ "Інтехагросервіс" робіт зі зміни конструкції скатної дошки (акт від 11.08.2023) та щодо можливостей ремонту та обслуговування комбайна, у тому числі за участю виробника (листи від 30.08.2023, 06.11.2023, 11.12.2023), листуванні ФГ "Земля Родини" із позивачем щодо проведення заміни комбайна (лист від 13.10.2023), як на підставу для несплати лізингових платежів лізингодавцю.

Крім того, твердження ФГ "Земля Родини", що через конструктивні недоліки комбайна відповідач 1 не зміг в належному обсязі заробити кошти, надаючи послуги з збирання врожаю і не зміг своєчасно розрахуватися з позивачем по лізингових платежах, в результаті чого і виникла вказана заборгованість, колегія суддів відхиляє, оскільки договором лізингу не узгоджено джерел для сплати лізингових платежів та з огляду на неповернення предмета лізингу позивачу і чинність договору фінансового лізингу у відповідача 1 існує обов`язок зі сплати лізингових платежів за користування предметом лізингу.

Разом з тим, судова колегія погоджується з твердження суду першої інстанції, що у матеріалах справи відсутні докази звернення ФГ "Земля Родини" до позивача з будь-якими пропозиціями щодо зменшення лізингових платежів чи іншого врегулювання питань виконання договору фінансового лізингу. Зокрема, зміст листа ФГ "Земля Родини" до позивача від 13.10.2023 щодо проведення заміни комбайна та листа позивача до ФГ "Земля Родини" від 25.10.2023 щодо надання інформації, необхідної для розгляду звернення, не нівелює договірного обов`язку останнього щодо сплати лізингових платежів, строк сплати яких уже настав.

З матеріалів справи також вбачається, що ФГ "Земля Родини" стверджуючи про необхідність відмови у задоволенні позову посилається на сертифікат Київської ТПП від 21.09.2023, яким встановлені обставини непереборної сили, які унеможливлюють своєчасне виконання договору фінансового лізингу від 18.05.2021.

Оцінюючи вказані доводи відповідача 1, щодо наявності форс-мажорних обставин як підстава невиконання відповідачем договірних зобов`язань зі сплати лізингових платежів, колегія суддів виходить з наступного.

Приписамист. 617 ЦК Українивстановлено, що особа, яка порушила зобов`язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов`язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили.

Частиною 2ст. 218 ГК Українивизначено, що учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов`язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення. У разі якщо інше не передбачено законом або договором, суб`єкт господарювання за порушення господарського зобов`язання несе господарсько-правову відповідальність, якщо не доведе, що належне виконання зобов`язання виявилося неможливим внаслідок дії непереборної сили, тобто надзвичайних і невідворотних обставин за даних умов здійснення господарської діяльності.

Згідно з ч. 1ст. 14-1 Закону України "Про торгово-промислові палати України", ТПП України та уповноважені нею регіональні торгово-промислові палати засвідчують форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) та видають сертифікат про такі обставини протягом семи днів з дня звернення суб`єкта господарської діяльності.

Форс-мажорними обставинами (обставинами непереборної сили) є надзвичайні та невідворотні обставини, що об`єктивно унеможливлюють виконання зобов`язань, передбачених умовами договору (контракту, угоди тощо), обов`язків згідно із законодавчими та іншими нормативними актами, а саме: загроза війни, збройний конфлікт або серйозна погроза такого конфлікту, включаючи але не обмежуючись ворожими атаками, блокадами, військовим ембарго, дії іноземного ворога, загальна військова мобілізація, військові дії, оголошена та неоголошена війна, дії суспільного ворога, збурення, акти тероризму, диверсії, піратства, безлади, вторгнення, блокада, революція, заколот, повстання, масові заворушення, введення комендантської години, карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України, експропріація, примусове вилучення, захоплення підприємств, реквізиція, громадська демонстрація, блокада, страйк, аварія, протиправні дії третіх осіб, пожежа, вибух, тривалі перерви в роботі транспорту, регламентовані умовами відповідних рішень та актами державних органів влади, закриття морських проток, ембарго, заборона (обмеження) експорту/імпорту тощо, а також викликані винятковими погодними умовами і стихійним лихом, а саме: епідемія, сильний шторм, циклон, ураган, торнадо, буревій, повінь, нагромадження снігу, ожеледь, град, заморозки, замерзання моря, проток, портів, перевалів, землетрус, блискавка, пожежа, посуха, просідання і зсув ґрунту, інші стихійні лиха тощо.

Ознаками форс-мажорних обставин є наступні елементи: вони не залежать від волі учасників цивільних (господарських) відносин; мають надзвичайний характер; є невідворотними; унеможливлюють виконання зобов`язань за даних умов здійснення господарської діяльності.

Форс-мажорні обставини не мають преюдиціальний (заздалегідь встановлений) характер. При їх виникненні сторона, яка посилається на дію форс-мажорних обставин, повинна це довести. Сторона яка посилається на конкретні обставини повинна довести те, що вони є форс-мажорними, в тому числі, саме для конкретного випадку. Виходячи з ознак форс-мажорних обставин, необхідно також довести їх надзвичайність та невідворотність. Те, що форс-мажорні обставини необхідно довести, не виключає того, що наявність форс-мажорних обставин може бути засвідчено відповідним компетентним органом.

Наявність форс-мажорних обставин засвідчується Торгово-промисловою палатою України та уповноваженими нею регіональними торгово-промисловими палатами відповідно до ст. ст.14,141 Закону України "Про торгово-промислові палати України"шляхом видачі сертифіката.

Статтями 4.1, 4.2, 4.3 Регламенту засвідчення Торгово-промисловою палатою України та регіональними торгово-промисловими палатами форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили), затвердженого рішенням Президії Торгово-промислової палати України від 18.12.2014 №44 (5), Торгово-промислова палата України відповідно дост. 14 Закону України "Про торгово-промислові палати в Україні"здійснює засвідчення форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили) з усіх питань договірних відносин, інших питань, а також зобов`язань/обов`язків, передбачених законодавчими, відомчими нормативними актами та актами органів місцевого самоврядування, крім договірних відносин, в яких сторонами уповноваженим органом із засвідчення форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили) визначено безпосередньо регіональну ТПП.

Верховний Суд у постановах від 01.06.2021 у справі №910/9258/20та від 17.08.2022 y справі №922/854/21 вказав, що підтвердженням існування форс-мажорних обставин є відповідний сертифікат Торгово-промислової палати України чи уповноваженої нею регіональної Торгово-промислової палати.

Згідно з наданим позивачем сертифікатом Київської обласної (регіональної) торгово-промислової палати від 21.09.2023 №3200-23-3963 фермерському господарству "Земля Родини" засвідчено форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили): "військова агресія Російської Федерації проти України, введення воєнного стану в Україні, продовження дії правового режиму воєнного стану, заборона (обмеження) експорту/імпорту, обмеження розрахунків, переказів коштів з Республікою Білорусь, щодо обов`язку (зобов`язання), а саме: користування предметом лізингу - комбайн КЗС-1624-1 "Палессе GS16", у термін: з 30.08.2023, за договором фінансового лізингу №22-21-97 ств-фл/252 від 18.05.2021, укладеним з ДПАТ "НАК "Украгролізинг", які унеможливили його виконання у зазначений термін. Період дії форс-мажорних обставин: дата настання - 24.02.2022, дата закінчення - тривають на 21.09.2023" (а.с.81-82 т.2).

Водночас, сертифікат Торгово-промислової палати не є єдиним доказом існування форс-мажорних обставин; обставин форс-мажору має оцінюватися судом з урахуванням встановлених обставин справи та у сукупності з іншими доказами (подібні висновки викладені у постановах Верховного Суду у складі суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 19.08.2022 у справі №908/2287/17, від 21.07.2021 у справі №912/3323/20, від 25.11.2021 у справі №905/55/21).

Тобто навіть за наявності сертифікату ТПП України підлягає доведенню те, що відповідні обставини є надзвичайними і невідворотними, об`єктивно унеможливлюють виконання зобов`язань, передбачених умовами договору. Такі висновки викладено у постанові Верховного Суду від 23.08.2023 у справі №910/6234/22.

Водночас, колегія суддів звертає увагу, що з наданого ФГ "Земля Родини" сертифіката Київської обласної (регіональної) торгово-промислової палати №3200-23-3963 від 21.09.2023 вбачається, що ним засвідчено форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) щодо користування предметом лізингу з 30.08.2023 за договором фінансового лізингу, які унеможливили його виконання у зазначений термін, тоді як заявлена позивачем до стягнення заборгованість за лізинговими платежами виникла раніше.

Крім того, суд апеляційної інстанції відзначає, що засвідчення форс-мажорних обставин у вказаному сертифікаті стосується неможливості ФГ "Земля Родини" саме користуватися предметом лізингу, але не засвідчує неможливості виконання зобов`язання зі сплати лізингових платежів за договором, яке, у свою чергу, не залежить від наслідків господарської діяльності лізингоодержувача, задіяння предмета лізингу у її здійсненні чи способів його використання у такій діяльності.

Згідно довідки ФГ "Земля Родини" від 10.01.2024 предмет лізингу використовувався відповідачем протягом 2021 - 2023 років (а.с.92 т.2).

Таким чином, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції висновку, що ФГ "Земля Родини" не надано належних та допустимих доказів у розумінні ст. ст. 76-77 ГПК України, які би свідчили про те, що саме форс-мажорні обставини унеможливили виконання відповідачем свого зобов`язання з оплати лізингових платежів.

Отже, враховуючи встановлені обставини справи та наведені норми законодавства, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про обґрунтованість позовних вимог в частині стягнення заборгованості з лізингових платежів за договором фінансового лізингу №22-21-97ств-фл/252 від 18.05.2021 станом на 11.12.2023 в сумі 2 322 045,82 грн., як і існування зобов`язання з її сплати.

Як вбачається з матеріалів справи, за неналежне виконання ФГ "Земля Родини" договірних обов`язків зі своєчасної та повної сплати лізингових платежів, позивачем заявлено вимоги про стягнення 479342,71 грн 25% річних (за період з 10.08.2021 по 10.12.2023) та 145028,94 грн інфляційних втрат (згідно з поданими розрахунками).

Відповідно частини другоїстатті 625 Цивільного кодексу Україниборжник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

У п. 8.3 договору лізингу, сторони узгодили, що на прострочену суму лізингових платежів (встановлюється графіком) нараховуються, зокрема відсотки (проценти) у розмірі 25% річних.

Нарахування інфляційних втрат на суму боргу та річних відповідно достатті 625 ЦК Україниє мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов`язання, оскільки виступає способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації боржника за неналежне виконання зобов`язання. Ці кошти нараховуються незалежно від вини боржника, зупинення виконавчого провадження чи виконання рішення суду про стягнення грошової суми. Подібні правові висновки сформульовані, зокрема, в постановах Великої Палати Верховного Суду від 19 червня 2019 року у справах №703/2718/16-ц та №646/14523/15-ц, від 13 листопада 2019 року у справі №922/3095/18 та від 18 березня 2020 року у справі №902/417/18.

Здійснивши перерахунок 25 % річних та інфляційних втрат, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що розмір вимог позивача в цій частині є арифметично правильними та здійснені у межах можливих нарахувань.

Щодо вимог позивача про стягнення штрафних санкцій, а саме пені в загальному розмірі 813 704,73 грн за період з 10.08.2021 по 10.12.2023 та штрафу за прострочення сплати лізингових платежів відповідно до умов п. 8.1. договору у розмірі 5985,00 грн. колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно достатті 610 ЦК Українипорушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Стаття 611 ЦК Українипередбачає, що у разі порушення зобов`язань настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Статтею 612 ЦК Українивстановлено, що боржник вважається таким, що прострочив виконання зобов`язання, якщо він не почав його виконувати або не виконав його у строк, встановлений договором.

Частиною першоюстатті 216 ГК Українивстановлено, що учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Відповідно до частини першоїстатті 230 ГК Україништрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Частина першастатті 173 ГК Українимістить визначення господарського зобов`язання, яким визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Тобто в розумінні статей173та230 ГК Українипеня є різновидом господарської санкції за невиконання або неналежне виконання господарського зобов`язання, суть якого може полягати як в зобов`язанні сплатити гроші (грошове зобов`язання), так і в зобов`язанні виконати роботу, передати майно, надати послугу (негрошове зобов`язання).

Відповідно достатті 546 ЦК Українивиконання зобов`язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком. Правочин щодо забезпечення виконання зобов`язання вчиняється у письмовій формі (ст. 547 ЦК України).

Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання (ст. 549 ЦК України).

Предметом неустойки може бути грошова сума, рухоме і нерухоме майно. Якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства (ст. 551 ЦК України).

Відповідно до статей1,3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань", платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежупенюв розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені, передбаченийстаттею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Частиною шостоюстатті 231 ГК Українипередбачено, що за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань підлягають стягненню штрафні санкції у вигляді пені, розмір якої повинен визначатися обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами та узгоджуватися в договорі.

Відповідно до частини шостоїстатті 232 ГК України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

У п.8.3. договору лізингу сторони передбачили, що на прострочену суму лізингових платежів (встановлюється графіком) нараховується пеня у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період нарахування пені.

Пунктом 8.9. договору лізингу встановлено, що нарахування штрафних санкцій за невиконання грошових зобов`язань здійснюється на всю несплачену суму і припиняється тільки в разі виконання зобов`язань в повному обсязі.

Позивачем заявлено вимоги про стягнення пені в загальному розмірі 813 704,73 грн, в розмірі подвійної облікової ставки НБУ нарахованої за загальний період за період з 10.08.2021 по 10.12.2023 за прострочення сплати лізингових платежів.

Перевіривши розрахунок пені, наведений позивачем, судом апеляційної інстанції встановлено його арифметично правильність, а тому судова колегія дійшла висновку, що позовні вимоги в цій частині є правомірними та підлягають задоволенню повністю.

Відповідно до п. 8.1. договору лізингу сторони домовились і встановили, що за будь-яке порушення умов договору (у тому числі строків розрахунків та сум платежів), що не передбачене п. 8.4. цього договору, лізингоодержувач зобов`язаний сплатити на користь лізингодавця штраф у розмірі 0,1 % від невідшкодованої вартості предмета лізингу. Для розрахунку штрафу, визначеного цим пунктом, сума невідшкодованої вартості предмета лізингу становить різницю між первинною вартістю предмета лізингу та сумою попереднього лізингового платежу в частині відшкодування вартості предмета лізингу.

Посилаючись на наведений пункт 8.1 договору лізингу позивачем заявлено до стягнення 5985,00 грн штрафу (відповідно до наведеного розрахунку).

Згідно п.8.3 договору лізингу, сплата лізингоодержувачем на користь лізингодавця пені та процентів за Договором не звільняє лізингоодержувача від сплати штрафу, встановленого п. 8.1 цього договору.

З огляду на порушення ФГ "Земля Родини" своїх зобов`язань за договором лізингу, висновок суду першої інстанції про наявність підстав для стягнення заявленого позивачем штрафу в сумі 5985,00 грн в розмірі 0,1% від розміру невідшкодованої вартості предмета лізингу в сумі 5985000,00 грн є обґрунтованим.

Одночасне стягнення з учасника господарських відносин, який порушив господарське зобов`язання за договором, штрафу та пені не суперечитьстатті 61 Конституції України, оскільки згідно зістаттею 549 ЦК Українипеня та штраф є формами неустойки, а відповідно достатті 230 ГК України- видами штрафних санкцій, тобто не є окремими та самостійними видами юридичної відповідальності. У межах одного виду відповідальності може застосовуватися різний набір санкцій (наведена правова позиція викладена упостановах Верховного Суду від 09.02.2018 року у справі №911/2813/17, від 22.03.2018 року у справі №911/1351/17, від 25.05.2018 року у справі №922/1720/17, від 02.04.2019 року у справі №917/194/18).

Поряд з цим, судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції, що хоча наведені відповідачем доводи та обставини не свідчать про можливість його звільнення від виконання основного зобов`язання зі сплати лізингових платежів, інфляційних нарахувань та відсотків річних, однак окремі обставини справи свідчать про доцільність зменшення розміру штрафних санкцій.

Так, колегія суддів зазначає, що за змістом частини 3статті 551 ЦК Українирозмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

Відповідно до частини 1статті 233 ГК Україниу разі, якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має правозменшитирозмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов`язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов`язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу.

Упостанові Великої Палати Верховного Суду від 18.03.2020 у справі №902/417/18вказано, що загальною ознакою цивільно-правової відповідальності є її компенсаторний характер. Заходи цивільно-правової відповідальності спрямовані не на покарання боржника, а на відновлення майнової сфери потерпілого від правопорушення. Одним з принципів цивільного права є компенсація майнових втрат особи, що заподіяні правопорушенням, вчиненим іншою особою. Цій меті, насамперед, слугує стягнення збитків. Розмір збитків в момент правопорушення, зазвичай, ще не є відомим, а дійсний розмір збитків у більшості випадків довести або складно, або неможливо взагалі. Тому, з метою захисту інтересів постраждалої сторони законодавець може встановлювати правила, спрямовані на те, щоб така сторона не була позбавлена компенсації своїх майнових втрат. Такі правила мають на меті компенсацію постраждалій стороні за рахунок правопорушника у певному, заздалегідь визначеному розмірі (встановленому законом або договором) майнових втрат у спрощеному, порівняно зі стягненням збитків, порядку, і ця спрощеність полягає в тому, що кредитор (постраждала сторона) не повинен доводити розмір його втрат, на відміну від доведення розміру збитків. Такими правилами є правила про неустойку, передбачені ст.ст. 549-552 ЦК України.

У постанові Верховного Суду від 31.03.2020 у справі №910/8698/19 зазначено, що на іншого учасника справи (позивача) не покладається обов`язок з доведення (доказування) спричинення йому матеріальної або іншої шкоди внаслідок несвоєчасного виконання відповідачем своїх грошових зобов`язань.

Тобто, при стягненні неустойки шкода кредитору, завдана порушенням зобов`язання презюмується (її не треба доводити) і компенсується за рахунок неустойки.

При вирішенні питання про зменшення пені суд бере до уваги співвідношення розміру заборгованості боржника та розміру пені. Такий підхід є усталеним в судовій практиці (постанови Великої Палати Верховного Суду від 18.03.2020 у справі №902/417/18та Верховного Суду від 23.09.2019 у справі №920/1013/18, від 26.03.2020 у справі №904/2847/19).

Поняття "значно" та "надмірно", які використовуються устаттях 551 ЦК Українита 233ГК України, є оціночними і мають конкретизуватися у кожному окремому випадку, з урахуванням того, що правила наведених статей направлені на запобігання збагаченню кредитора за рахунок боржника, а також недопущення заінтересованості кредитора у порушенні зобов`язання боржником.

Справедливість, добросовісність, розумність належать до загальних засад цивільного законодавства, передбаченихстаттею 3 ЦК України, які обмежують свободу договору, встановлюючи певну межу поведінки учасників цивільно-правових відносин. Якщо відповідальність боржника перед кредитором за неналежне виконання обов`язку щодо своєчасного розрахунку не обмежена жодними межами, а залежить виключно від встановлених договором процентів (штрафу, пені, річних відсотків), то за певних обставин обсяг відповідальності може бути нерозумним з огляду на його непропорційність наслідкам правопорушення. Він може бути несправедливим щодо боржника, а також щодо третіх осіб, оскільки майновий тягар відповідних виплат може унеможливити виконання боржником певних зобов`язань, зокрема з виплати заробітної плати своїм працівникам та іншим кредиторам, тобто цей тягар може бути невиправдано обтяжливим чи навіть непосильним. У таких випадках невизнання за судом права на зменшення розміру відповідальності може призводити до явно нерозумних і несправедливих наслідків. Тобто має бути дотриманий розумний баланс між інтересами боржника та кредитора.

Зменшення розміру заявленої до стягнення неустойки є правом суду, а за відсутності у законі переліку таких виняткових обставин, господарський суд, оцінивши надані сторонами докази та обставини справи у їх сукупності, на власний розсуд вирішує питання про наявність або відсутність у кожному конкретному випадку обставин, за яких можливе зменшення неустойки.

Неустойка має на меті стимулювати боржника до виконання основного грошового зобов`язання та не повинна перетворюватись на несправедливо непомірний тягар для споживача і бути джерелом отримання невиправданих додаткових прибутків для кредитора.

Чинним законодавством не врегульований розмір (відсоткове співвідношення) можливого зменшення штрафних санкцій. Відповідно, таке питання вирішується господарським судом згідностаттею 86 ГПК України, тобто за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Підприємництво за своєю суттю є ризикованою діяльністю, в Україні діє принцип свободи договору та заборони суперечливої поведінки, сторони добровільно уклали договір і визначили штрафні санкції, тому суд має зменшувати розмір пені саме у виключних випадках з урахуванням всіх обставин справи.

При вирішенні питання про зменшення розміру штрафних санкцій (пені) суди також беруть до уваги як обставини, прямо визначені уст. 233 ГК Українитаст. 551 ЦК України, так і інші обставини, на які посилаються сторони і які мають бути доведені ними. Найчастіше судами враховувалися такі обставини (постанови Верховного Суду від 12.03.2019 у справі №916/3211/16, від 26.01.2021 у справі №922/4294/19, від 24.02.2021 у справі №924/633/20, від 16.03.2021 у справі №922/266/20):

- ступінь виконання зобов`язання боржником (співвідношення між сумою простроченого зобов`язання та загальною сумою зобов`язання);

- причини неналежного виконання або невиконання зобов`язання;

- тривалість прострочення виконання;

- наслідки порушення зобов`язання для кредитора;

- поведінку боржника (системність порушення, чи навпаки - порушення з боку боржника мало винятковий характер; намагання/зусилля боржника погасити борг або погашення основної заборгованості на момент звернення до суду, намагання врегулювати спір в досудовому порядку, звернення з пропозиціями про реструктуризацію боргу до кредитора);

- поведінку кредитора;

- майновий стан кредитора та боржника (наявність збитків, заборгованості по виплаті заробітної плати);

- негативні наслідки стягнення неустойки з боржника, які можуть настати для нього та третіх осіб (трудового колективу, населення); ризики настання неплатоспроможності боржника;

- статус боржника, предмет діяльності боржника (забезпечення оборонних потреб, безпеки та здоров`я населення);

- майнові, а також інші інтереси сторін, які заслуговують на увагу.

Втім, закон не містить вичерпного переліку обставин, які можуть бути враховані судом при зменшенні розміру неустойки.

Варто відмітити, що укладаючи договір, сторони брали на себе певні зобов`язання та ризики. Отже, підписуючи договір відповідач 1 усвідомлював ступінь відповідальності за неналежне виконання умов договору, зокрема передбачений розмір штрафних санкцій за несвоєчасне внесення лізингових платежів.

Стягнення пені в даному випадку не є засобом доходу, а засобом впливу на боржника для належного виконання ним своїх зобов`язань зі своєчасного внесення лізингових платежів, яке здійснювалось з порушенням строків оплати.

Отже, приймаючи рішення про зменшення неустойки, суд також повинен виходити із того, що одним з завдань застосування таких санкцій до боржника є стимулювання належного виконання ним договірних зобов`язань, при цьому надмірне зменшення розміру пені та/або штрафу фактично нівелює мету існування неустойки як цивільної відповідальності за порушення зобов`язання, що, у свою чергу, може розцінюватися як спосіб уникнення відповідальності та призведе до порушення балансу інтересів сторін.

Водночас, зменшення розміру заявленої до стягнення неустойки є правом суду, і за відсутності у законі переліку обставин, які мають істотне значення, господарський суд, оцінивши надані сторонами докази та обставини справи у їх сукупності, на власний розсуд вирішує питання про наявність або відсутність у кожному конкретному випадку обставин, за яких можливе зменшення неустойки.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду, від 04.12.2018 у справі №916/65/18, від 03.07.2019 у справі №917/791/18, від 22.10.2019 у справі №904/5830/18, від 13.01.2020 у справі №902/855/18, від 27.01.2020 у справі №916/469/19.

Суд не зобов`язаний встановлювати всі можливі обставини, які можуть вплинути на зменшення пені; це не входить в предмет доказування у справах про стягнення пені. Відповідно до принципу змагальності суд оцінює лише надані сторонами докази і наведені ними аргументи. Суд повинен належним чином мотивувати своє рішення про зменшення пені, із зазначенням того, які обставини ним враховані, якими доказами вони підтверджені, які аргументи сторін враховано, а які відхилено (ст. ст.86,236-238 ГПК України).

Так,ст. 86 ГПК Українивстановлює, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Таким чином, господарський суд, оцінивши надані сторонами докази та обставини справи у їх сукупності, на власний розсуд вирішує питання про наявність або відсутність у кожному конкретному випадку обставин, за яких можливе зменшення неустойки.

Дослідивши наявні в матеріалах справи докази, суд першої інстанції зазначив про можливість зменшення розміру штрафних санкцій, зважаючи, серед іншого на їх неспівмірність із сумою основної заборгованості, оскільки розмір заявлених до стягнення пені та штрафу становлять понад третину розміру основної заборгованості, а також на захист майнових інтересів позивача нарахованими інфляційними втратами та відсотками річних, які (відсотки річних) сторонами погоджено у розмірі 25% (у понад вісім разів більший за визначений ст. 625 ЦК України розмір).

На переконання суду першої інстанції, наявність у кредитора можливості стягувати із боржника надмірні грошові суми спотворює її дійсне правове призначення, оскільки із засобу розумного стимулювання боржника виконувати основне грошове зобов`язання, право кредитора щодо стягнення заявлених сум перетворюється на несправедливо непомірний тягар для боржника та джерело отримання невиправданих додаткових прибутків кредитором.

Крім того, судом першої інстанції враховано ступінь виконання зобов`язань ФГ "Земля Родини", який характеризується наявністю періодичної сплати лізингових платежів (до вересня 2023); зазначені ФГ "Земля родини" причини та обставини неналежного виконання зобов`язань, з урахуванням запровадженого воєнного стану Указом Президента України від 24.02.2022 №64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні", та намір подальшого виконання зобов`язань після усунення таких обставин.

Таким чином, враховуючи вищевикладене колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про зменшення заявлених до стягнення пені та штрафу за порушення грошових зобов`язань на 50%. У зв`язку з цим на користь позивача підлягають стягненню пеня в розмірі 406852,37 грн та штраф в розмірі 2992,50 грн.

Згідно ізстаттею 553 ЦК Україниза договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов`язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов`язання боржником. Порукою може забезпечуватися виконання зобов`язання частково або у повному обсязі. Поручителем може бути одна особа або кілька осіб.

Статтею 554 ЦК Українивстановлено, що у разі порушення боржником зобов`язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя.

Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.

Особи, які за одним чи за декількома договорами поруки поручилися перед кредитором за виконання боржником одного і того самого зобов`язання, є солідарними боржниками і відповідають перед кредитором солідарно, якщо інше не встановлено договором поруки.

З матеріалів справи вбачається, що 04.06.2021 між позивачем та ОСОБА_1 укладено договір поруки №253, відповідно до п. 1.1 якого у порядку та на умовах, визначених цим договором, поручитель поручився перед кредитором у повному обсязі, солідарно, за виконання ФГ "Земля родини" як боржником зобов`язань, що виникають із договору фінансового лізингу від 18.05.2021 № 22-21-97ств-фл/252 з урахуванням додаткових договорів та додатків до нього, в тому числі, але не виключно, зобов`язань щодо строків/термінів та розмірів сплати лізингових платежів, сплати визначеної неустойки, індексу інфляції, відсотків річних, збитків та будь-яких інших умов відповідно до умов основного договору.

Крім того, 14.12.2022 між позивачем та Приватним підприємством "МД-агро" укладено договір поруки №17, відповідно до п. 1.1 якого у порядку та на умовах, визначених цим договором, поручитель поручився перед кредитором у повному обсязі, солідарно, за виконання ФГ "Земля родини" як боржником зобов`язань, що вже виникли або виникнуть у майбутньому із договору фінансового лізингу від 18.05.2021 № 22-21-97ств-фл/252 з урахуванням додаткових договорів та додатків до нього, в тому числі, але не виключно, зобов`язань щодо: строків/термінів та розмірів сплати лізингових платежів, сплати визначеної неустойки, індексу інфляції, відсотків річних, збитків та будь-яких інших умов відповідно до умов основного договору; сплати вже існуючої заборгованості боржника по лізингових платежах в розмірі 1631430,82 грн, з яких 1072287,00 грн суми відшкодування частини вартості техніки та 559143,82 грн комісії за супроводження договору в розмірі 14 відсотків річних від невідшкодованої попереднім лізинговим платежем та черговими платежами вартості предмету лізингу.

Отже, враховуючи вищезазначені положення законодавства та умови договорів поруки, судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції, що позивач набув право вимоги до поручителів ОСОБА_1 та ПП "МД-агро" як солідарних боржників щодо погашення заборгованості ФГ "Земля родини" за договором фінансового лізингу від 18.05.2021 №22-21-97ств-фл/252.

Проте, незважаючи на звернення позивача до ПП "МД-агро" та ФГ "Земля Родини" з вимогами від 14.12.2022, 24.10.2023 щодо усунення порушень боржника за договором лізингу шляхом сплати заборгованості та гарантійний лист ПП "МД-агро" від 24.01.2023 щодо сплати майбутніх лізингових платежів та простроченої заборгованості, заборгованість не погашена. Доказів на спростування зазначеного відповідачами не надано.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про задоволення позовних вимог в частині солідарного стягнення з відповідачів 2322045,82 грн заборгованості, 406852,37 грн пені, 145028,94 грн інфляційних втрат, 479342,71 грн 25% річних, 2992,50 грн штрафу та відмови у задоволенні позову в частині солідарного стягнення 406852,36 пені та 2992,50 грн штрафу.

Колегія суддів також зазначає, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довод. (рішення Суду у справі Трофимчук проти України, no. 4241/03, від 28.10.2010).

Європейський суд з прав людини вказав, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (Проніна проти України, N 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року). Оскаржене судове рішення відповідає критерію обґрунтованості судового рішення.

У справі, що розглядається, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції було надано сторонам вичерпну відповідь на всі істотні питання, що виникають при кваліфікації спірних відносин, як у матеріально-правовому, так і у процесуальному сенсах, а доводи, викладені в апеляційній скарзі не спростовують обґрунтованих та правомірних висновків суду першої інстанції.

Відповідно дост. 276 Господарського процесуального кодексу Українисуд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Враховуючи вищезазначене, колегія суддів дійшла висновку, що рішення Господарського суду Хмельницької області від 21.02.2024 у справі №924/1214/23 відповідає чинному законодавству та матеріалам справи, підстав для його скасування з мотивів, викладених в апеляційній скарзі, не вбачається.

З урахуванням відмови в задоволенні апеляційної скарги, судові витрати за розгляд справи в суді апеляційної інстанції покладається на апелянта в порядкуст. 129 ГПК України.

Керуючись статтями 129, 269, 270, 273, 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

1. Апеляційну скаргу Фермерського господарства "Земля Родини" залишити без задоволення, а рішення Господарського суду Хмельницької області від 21.02.2024 у справі №924/1214/23, без змін.

2. Справу №924/1214/23 повернути Господарському суду Хмельницької області.

3. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з моменту складення повного тексту в порядку, передбаченому главою 2 розділу IV Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст постанови складений "20" травня 2024 р.

Головуючий суддя Гудак А.В.

Суддя Петухов М.Г.

Суддя Мельник О.В.

СудПівнічно-західний апеляційний господарський суд
Дата ухвалення рішення15.05.2024
Оприлюднено22.05.2024
Номер документу119126894
СудочинствоГосподарське
КатегоріяСправи позовного провадження Справи у спорах, що виникають із правочинів, зокрема, договорів Невиконання або неналежне виконання зобов’язань лізингу

Судовий реєстр по справі —924/1214/23

Ухвала від 20.12.2024

Господарське

Господарський суд Хмельницької області

Виноградова В.В.

Ухвала від 16.12.2024

Господарське

Господарський суд Хмельницької області

Виноградова В.В.

Ухвала від 12.12.2024

Господарське

Господарський суд Хмельницької області

Виноградова В.В.

Постанова від 15.05.2024

Господарське

Північно-західний апеляційний господарський суд

Гудак А.В.

Ухвала від 02.05.2024

Господарське

Північно-західний апеляційний господарський суд

Гудак А.В.

Ухвала від 15.04.2024

Господарське

Північно-західний апеляційний господарський суд

Гудак А.В.

Ухвала від 01.04.2024

Господарське

Північно-західний апеляційний господарський суд

Гудак А.В.

Рішення від 21.02.2024

Господарське

Господарський суд Хмельницької області

Виноградова В.В.

Ухвала від 07.02.2024

Господарське

Господарський суд Хмельницької області

Виноградова В.В.

Ухвала від 30.01.2024

Господарське

Господарський суд Хмельницької області

Виноградова В.В.

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2023Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні