Постанова

від 15.05.2024 по справі 918/1287/23

ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33601 м.Рівне, вул.Яворницького, 59

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

15 травня 2024 року Справа № 918/1287/23

Північно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючий суддя Грязнов В.В., суддя Розізнана І.В. , суддя Павлюк І.Ю.

секретар судового засідання Петрук О.В.,

представники учасників справи:

позивача - Єгоров В.С.;

відповідача - Мошковська Г.К.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції апеляційну скаргу Відділу освіти, культури, молоді та спорту Бабинської сільської ради Рівненської області на рішення господарського суду Рівненської області від 20.02.2024, повний текст якого складено 23.02.2024, у справі №918/1287/23

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія

Нафтогаз України»

до Відділу освіти, культури, молоді та спорту Бабинської сільської ради

Рівненської області

про стягнення 438 220,35 грн заборгованості по розрахунках та пені,-

В грудні 2023 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія «Нафтогаз України» (надалі в тексті Товариство) звернулося до Господарського суду Рівненсь-кої області з позовом про стягнення з Відділу освіти, культури, молоді та спорту Бабинської сільської ради Рівненської області (надалі в тексті Відділ) 438 220,35 грн заборгованості за поставлений природний газ, з яких: 298 112,78 грн основний борг, 59 295,86 грн пені, 68 879,03 грн інфляційних втрат та 11932,68 грн -3% річних.(арк.справи 1-7).

За наслідками розгляду справи №918/1287/23 Господарський суд Рівненської області позов задоволив в повному обсязі.(арк.справи 137-147).

Ухвалюючи вказане рішення суд першої інстанції виходив з того, що Позивачем підтверджено належними та допустимими доказами постачання Відповідачу природний газ на загальну суму 298112,78 грн у період з 02.02.2022 по 16.02.2022. Крім того, суд першої інстанції дійшов висновку про правомірність заявлених до стягнення сум пені, інфляційних втрат та 3% річних.

Не погоджуючись з ухваленим рішенням, Відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції в частині та прийняти нове рішення, яким зменшити суму основного боргу на 46 854,84 грн, які нараховані безпідставно з 14 по 16 лютого 2022 року, коли поставку газу здійснювало ТзОВ «Нафтогаз Трейдинг», також просив відмовити у стягненні 913,90 грн плати за транспортування природного газу для внутрішньої точки виходу з ГТС, 59 295,86 пені, 68 879,03 грн інфляційних втрат та 11 932,68 грн -3% річних. Крім того, Скаржник просить сприяти укладенню договору реструктуризації основного боргу, а також розподілити судовий збір між сторонами пропорційно розміру задоволення позовних вимог, відповідно до п.4.2, 4 ст.129 ГПК України.(арк.справи 152-155).

Відповідач вважає рішення господарського суду першої інстанції безпідставним і необґрунтованим, ухваленим з неповним з`ясуванням обставин, що мають значення для справи. Скаржник стверджує, що у період з 14.02.2022 по 16.02.2022 газопостачання здійснювалося не Позивачем, а ТОВ Газопостачальна компанія «Нафтогаз Трейдінг», в свою чергу послуга транс-портування надавалася ПАТ «Оператор газорозподільної системи Рівнегаз», відтак заявлена ТОВ «Нафтогаз України» сума заборгованості є завищеною на 46 854,84 грн. Апелянт також не згідний зі стягненням додаткових вимог: пенею, інфляційними втратами, річними та послугою транспортування в сумі 913,90 грн, в якій взагалі не потребував.

Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 05.04.2024 відкрито апеляційне провадження у справі та призначено до розгляду на 15.05.2024.(арк.справи 231).

За час апеляційного оскарження через систему «Електронний суд» до Північно-західного апеляційного господарського суду надійшли наступні документи:

- 12.04.2024 від Позивача надійшов відзив, в якому просить у задоволенні апеляційної скарги Відділу відмовити, а оскаржуване рішення господарського суду Рівненської області від 20.02.2024 у справі №918/1287/23 залишити без змін.(арк.справи 233-235);

- 17.04.2024 від Відповідача надійшло клопотання, в якому просить долучити до матеріалів справи відповідь на відзив. (арк.справи 239-242);

- 29.04.2024 від представника Товариства адвоката Єгорова В.С. надійшла заява про участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів, яка була задоволена апеляційним судом. (арк.справи 244).

В судовому засіданні 15.05.2024 представник Відповідача підтримав доводи апеляційної скарги, просив частково скасувати рішення господарського суду Рівненської області від 20.02.2024 та ухвалити нове судове рішення, яким: зменшити суму основного боргу на 46 854,84 грн, які нараховані безпідставно з 14 по 16 лютого 2022 року, коли поставку газу здійснювало ТзОВ Газопостачальна компанія «Нафтогаз Трейдинг», також просив відмовити у стягненні 913,90 грн плати за транспортування природного газу для внутрішньої точки виходу з ГТС, 59 295,86 пені, 68879,03 грн інфляційних втрат та 11 932,68 грн -3% річних.

Позивач надав свої пояснення, заперечив проти доводів та вимог апеляційної скарги Від-ділу освіти, культури, молоді та спорту Бабинської сільської ради Рівненської області та просив рішення господарського суду Рівненської області від 20.02.2024 залишити без змін.

Розглянувши доводи апеляційних скарг, заслухавши пояснення представників сторін, вивчивши матеріали справи, наявні в ній докази, перевіривши правильність додержання судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, Північно-західний апеляційний господарський суд

ВСТАНОВИВ:

Як встановлено судом першої інстанції, згідно з Постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (надалі в тексті НКРЕКП) від 04.07.2017 №880 Товариству видано ліцензію на право провадження господарської діяльності з постачання природного газу на території України. За результатами державного конкурсу та відповідно до розпорядження Кабінету міністрів України (надалі в тексті КМУ) від 22.07.2020 №917-р Позивача визначено постачальником «останньої надії» на ринку природного газу.

Згідно з пунктом 26 частини 1 статті 1 Закону України «Про ринок природного газу», постачальник «останньої надії» це визначений КМУ постачальник, який не має права відмовити в укладенні договору постачання природного газу на обмежений період часу.

Поруч з тим, 26.10.2021 набула чинності постанова КМУ від 25.10.2021 №1102 «Про вне-сення змін до постанов КМУ від 30.09.2015 №809 та від 09.12.2020 №1236» (надалі в тексті Постанова КМУ №1102).

Пунктом 2 постанови КМУ №1102 визначено зобов`язання акціонерного товариства «Магістральні газопроводи України», Товариства з обмеженою відповідальністю «Оператор газо-транспортної системи України», операторів газорозподільних систем забезпечити автоматичне включення оператором газотранспортної системи за участю операторів газорозподільних систем до портфеля постачальника «останньої надії» обсягів природного газу, спожитих з 01 жовтня 2021 року бюджетними установами (в значенні Бюджетного кодексу України), закладами охорони здоров`я державної власності (казенні підприємства та/або державні установи тощо) та закладами охорони здоров`я комунальної власності (комунальні некомерційні підприємства та/або кому-нальні установи, та/або спільні комунальні підприємства тощо), постачання природного газу яким не здійснювалося жодним постачальником.

Судом першої інстанції встановлено, що Відділ освіти, культури, молоді та спорту Бабин-ської сільської ради Рівненської області є бюджетною установою (в розумінні Бюджетного кодексу України).

За твердженням Позивача, через відсутність постачання природного газу іншим постачальником, оператором газотранспортної системи (надалі в тексті Оператор ГТС) за участю операторів газорозподільних систем (надалі в тексті оператори ГРМ) об`єми природного газу, спожитого Відділом з 01.11.2021, автоматично включено до портфеля постачальника «останньої надії» ТОВ «Газопостачальна компанія «Нафтогаз України», відтак спожитий природний газ віднесено до об`ємів, поставлених Позивачем.

На підтвердження факту включення Відповідача до Реєстру споживачів постачальника «останньої надії» та віднесення спожитого Відповідачем газу до портфеля постачальника «остан-ньої надії» з наведених підстав, Позивачем надано лист оператора ГТС від 04.09.2023 №ТОВВИХ-23-12227 з інформацією щодо остаточної алокації відборів споживача з ЕІС кодом 56XS0001812СС00H, інформацією щодо споживачів, які були зареєстровані в Реєстрі споживачів постачальника «останньої надії» від оператора ГРМ (Форма №10); відомостями з інформаційної платформи Оператора ГТС щодо споживача з ЕІС-кодом 56XS0001812СС00H (надано у вигляді принтскрину з особистого кабінету Товариства на інформаційній платформі Оператора ГТС). (арк. справи 16-19).

Судом першої інстанції встановлено, що відповідно до п.1 розділу VI Правил постачання природного газу, затверджених постановою Національної комісії, що здійснює державне регулю-вання у сферах енергетики та комунальних послуг (НКРЕКП) від 30.09.2015 №2496 (надалі в тексті Правила постачання природного газу) договір постачання природного газу постачаль-ником «останньої надії» укладається у випадках, передбачених п.3 розділу VI, з урахуванням вимог ст.205, 633, 634, 641, 642 ЦК України шляхом публічної оферти постачальника «останньої надії» та її акцептування споживачем через факт споживання газу за відсутності іншого поста-чальника.

Договір постачання природного газу постачальником «останньої надії» не потребує дво-стороннього підписання. Договір постачання між постачальником «останньої надії» і споживачем вважається укладеним з дня, визначеного на інформаційній платформі оператора газотранспортної системи днем початку постачання природного газу споживачу в Реєстрі споживачів постачальника «останньої надії» відповідно до Кодексу газотранспортної системи.

Типовий договір постачання природного газу постачальником «останньої надії» (договір) затверджений постановою НКРЕКП від 30.09.2015 №2501.(арк.справи 21-24).

Матеріали справи містять копію рахунку Товариства №9784 на оплату 298 112,78 грн разом з ПДВ за поставлений останнім Відділу природний газ протягом 02 16 лютого 2022 року, з яких вартість послуги за транспортування природного газу для внутрішньої точки виходу з ГТС складає 913,90 грн без ПДВ. Рахунок надіслано на адресу Відділу рекомендованим відправ-ленням 22.03.2022.(арк.справи 25, 26-27).

Відповідно до пункту 4.3. Договору постачальник зобов`язаний надати споживачеві раху-нок на оплату природного газу за цим Договором не пізніше 10 числа календарного місяця, нас-тупного за місяцем постачання природного газу, в обумовлений постачальником та споживачем спосіб (поштою за замовчуванням, через електронний кабінет споживача тощо якщо сторонами це окремо обумовлено).

Згідно п.4.4. Договору споживач зобов`язаний оплатити вартість спожитого ним природ-ного газу до закінчення календарного місяця, наступного за місяцем постачання природного газу.

З матеріалів справи вбачається та не заперечується Товариством залишення ним без реагування листів від 15.03.2022, 06.04.2022, 18.05.2022 та 17.06.2022, в яких Відділ просив враховуючи неприбутковий характер діяльності та фінансування суто з місцевого бюджету зменшити розмір плати за поставлений протягом спірного періоду природний газ, як такої, що вдвічи перевищує звичайний тариф.(арк. справи 96-99, 102-104).

Разом з тим, пропозиція сплатити 298 112,78 грн заборгованості за поставлений природний газ, яка вбачається з листа Позивача від 07.06.2022 залишена Відповідачем без відповіді та без задоволення.(арк.справи 28-30).

Вважаючи, що неоплатою виставленого рахунку Відділ порушив права Товариства, останнє пред`явило до господарського суду позов про стягнення 298 112,78 грн основного боргу, 59295,86 грн пені, 68 879,03 грн інфляційних втрат та 11932,68 грн -3% річних.

Як зазначалось вище, рішенням господарського суду Рівненської області від 20.02.2024 позов повністю задоволено. (арк.справи 137-147).

Перевіривши додержання судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга Відповідача частково обґрунтована та підлягає до часткового задоволення, з огляду на наступне:

Предметом даного спору є стягнення боргу та пені за договором постачання природного газу постачальником «останньої надії».

Розглядаючи апеляційну скаргу, колегія суддів виходить з того, що у відповідності до ч.1 ст.269 ГПК України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Матеріали справи свідчать, що Скаржник вважає неправомірним стягнення з нього 46 854, 84 грн плати за природний газ, нарахованих Позивачем за 14 16 лютого 2022р., оскільки саме з 14 лютого 2022р. Відділ отримує природний газ від ТОВ Газопостачальна компанія «Нафтогаз Трейдинг» і оплачує його вартість згідно договору постачання природного газу №16-1314/21-БО-Т від 14.02.2022. Разом з тим, Відповідач не заперечує нарахування заборгованості в сумі 250 344,04 грн за період з 02 по 13 лютого 2022р., тому в цій частині суд апеляційної інстанції не переглядає рішення господарського суду Рівненської області від 20.02.2024 у даній справі.(арк.справи 75-94).

Згідно вимог ч.ч.1-2 ст.11 Цивільного кодексу України (надалі в тексті ЦК України), цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законо-давства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема є договори та інші правочини.

Відповідно до ст.174 Господарського кодексу України (надалі в тексті ГК України) господарські зобов`язання можуть виникати, зокрема, із господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

У відповідності до ст.626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (ст.629 ЦК України).

Ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін (ст.631 ЦК України).

Відповідно до ч.2 ст.712 ЦК України, до договору поставки застосовуються загальні поло-ження про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

За договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується пере-дати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.(ст.655 ЦК України).

Як вбачається з матеріалів справи та не заперечується жодною зі сторін постачання Відповідачу природного газу постачальником «останньої надії» відбувалося на умовах договору, шляхом публічної оферти постачальника «останньої надії» та її акцептування споживачем через факт споживання газу за відсутності іншого постачальника.

Тому враховуючи, що станом на 02.02.2022 через відсутність укладеного Відповідачем з будь-яким постачальником договору постачання природного газу, однак здійснення споживання природного газу постачальником «останньої надії», яким є Позивач правомірно здійснювалась передача природного газу Відповідачу.

Поруч з тим, матеріалами справи стверджено, що Відділ-споживач та Товариство з обме-женою відповідальністю «Газопостачальна компанія «Нафтогаз Трейдинг»-постачальник уклали 14.02.2022 договір постачання природного газу, відповідно до п.2.1 якого, постачальник передає споживачу на умовах цього договору замовлений споживачем обсяг (об`єм) природного газу у період з лютого 2022 року по грудень 2022 року включно в кількості 74,1 тис.куб.метрів.

Поміж іншого, за умовами п.4.1. Договору від 14.02.2022 встановлено, що ціна газу за 1000 куб.м з ПДВ з урахуванням тарифу на послугу транспортування та коефіцієнту, який застосо-вується при замовленні потужності на добу за цим Договором становить 16 554,00 грн.

Договір набирає чинності з дати його укладання і діє в частині поставки газу до 31.12.2022 включно, а в частині розрахунків до повного їх виконання.(п.13.1 договору від 14.02.2022).

Договір підписано та скріплено відтисками печаток Відділу та ТОВ «Газопостачальна компанія «Нафтогаз Трейдинг».(арк.справи 75-80).

Колегія суддів зауважує, що доказів визнання недійсним даного договору сторонами не надано, а матеріали справи таких не містять.

Таким чином, апеляційним судом встановлено, що з 14.02.2022 постачання природного газу для Відповідача здійснювалося ТОВ «Газопостачальна компанія «Нафтогаз Трейдинг» на умовах укладеного між ними договору. Тому, нарахування Товариством 46 854,84 грн заборгованості за період з 14.02.2022 по 16.02.2022 є безпідставним, відтак позов в частині стягнення з Відділу на користь Товариства 46 854,84 грн заборгованості по розрахунках не підлягає задоволенню

Колегія суддів також зауважує, що усвідомлюючи факт встановлення Позивачем ціни на поставлений газ від 30 грн до 35 грн за за 1 куб.м. за умови постачання попереднім та наступним постачальниками за ціною, яка не перевищує 16,8 грн за 1 куб.м та залишеням Позивачем без реагування пропозицій переглянути ціну на газ Відповідач з можливих способів захисту обрав заперечення позовних вимог, однак не скористався правом пред`явлення зустрічного позову про зменшення надмірно високої ціни для бюджетної установи.

Колегія суддів враховує, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не при-ступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.(ч.1 ст.612 ЦК України).

Невиконання грошового зобов`язання є порушенням у розумінні чинного законодавства України, а Відповідач є таким, що прострочив виконання грошового зобов`язання у розумінні частини першої статті 612 цього Кодексу.

З викладених вище мотивів, сума заборгованості Відповідача за природний газ спожитий в період з 02.02.2022 по 13.02.2022 включно становить 250 344,04 грн без урахування плати за послугу транспортування.

Щодо послуги транспортування природного газу для внутрішньої точки виходу з ГТС (тариф) в сумі 913,90 грн, яка включена позивачем до Акту №3850, колегія зазначає наступне.

Матеріалами справи стверджено, що 10.02.2022 Відділом-споживачем та Акціонерним товариством «Оператор газорозподільної системи «Рівнегаз»-оператор ГРМ укладено Договір розподілу природного газу №42СВ330-1539-22 (надалі в тексті Договір від 10.02.2022), від-повідно до п.2.1 якого, оператор ГРМ зобов`язується надати споживачеві послугу з розподілу природного газу, а споживач зобов`язується прийняти зазначену послугу та сплатити її вартість у розмірі, строки та у порядку, визначені цим договором.

Згідно Додатку 5 до договору від 10.02.2022 оператор ГРМ протягом 2022 року здійснює розподіл природного газу газорозподільними мережами, згідно річної замовленої потужності об`єкта (об`єктів), в обсязі 90 400,00 метрів кубічних, у тому числі місячної замовленої потужності об`єкта (об`єктів) споживача в обсягах 7533,33 метрів кубічних за кожен місяць.

Матеріалами справи стверджується, що Договір від 10.02.2022 та Додаток №5 до нього, підписано та скріплено відбитками печаток Відділу та Оператора ГРМ.(арк.справи 67-74).

Зазначені обставини дають колегії суддів підстави для висновку, що з 02.02.2022 по 09.02. 2022 включно послугу з транспортування природного газу для Відповідача надавав Позивач, а починаючи з 10.02.2022 цю послугу почав надавати оператор ГРМ АТ «Оператор газорозпо-дільної системи «Рівнегаз». Тому позов в частині стягнення з Відділу на користь Товариства вартості послуги з транспортування природного газу підлягає зміні пропорційно фактичному часу надання такої послуги, відтак з Відповідача на користь Позивача належить до стягнення 627,54 грн за послугу з транспортування природного газу, в частині 390,95 грн в позові належить відмовити.

Відтак, матеріали справи свідчать про наявність заборгованості за природний газ в сумі 250971,58 грн, при цьому доказів, які б спростовували дану суму або доказів погашення заборго-ваності на момент ухвалення рішення судом першої інстанції та станом на дату розгляду справи в суді апеляційної інстанції Відповідач не надав.

Позивачем також було заявлено до стягнення з Відповідача 140 107,57 додаткових вимог, з яких 59 295,86 грн пені, 68 879,03 грн інфляційних втрат та 11 932,68 грн -3% річних. Здійснивши перевірку заявлених до стягнення суми пені, інфляційних втрат та 3% річних, суд першої інстанції повністю задоволив дані вимоги.

З цього приводу судова колегія зазначає наступне.

Право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних передбачено ст.625 ЦК України і є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утриму-ваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Враховуючи, що обґрунтованою сумою основного боргу є 250 971,58 грн, судовою коле-гією здійснено перерахунок пені, інфляційних втрат та 3% річних за допомогою Системи комплексного інформаційного забезпечення «Ліга»: Закон Enterprise, в межах визначеного Позива-чем періоду нарахування та встановлено, що до стягнення підлягає 57 987,03 грн інфляційних втрат та 10 045,74 грн -3% річних.(арк.справи 248).

Щодо заявленої до стягнення суми пені, суд апеляційної інстанції враховує наступне.

Згідно зі ст.233 ГПК України, у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов`язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов`язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу. Якщо порушення зобов`язання не завдало збитків іншим учасникам господарських від-носин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.

За рішенням суду розмір неустойки може бути зменшений, якщо він значно перевищує розмір збитків та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.(ч.3 ст.551 ЦК України).

Колегія суддів звертає увагу, що відповідно до зазначених положень законодавства, господарський суд вправі і без заяви сторони застосувати своє право на зменшення розміру штрафних санкцій.

Розглядаючи даний спір, апеляційний суд приймає до уваги висновки викладені у постанові Верховного Суду у складі суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 19.01. 2024 у справі №911/2269/22, відповідно до яких, в питаннях підстав для зменшення розміру неустойки правовідносини у кожному спорі про її стягнення є відмінними, оскільки кожного разу суд, застосовуючи дискрецію для вирішення цього питання, виходить з конкретних обставин, якими обумовлене зменшення штрафних санкцій, які водночас мають узгоджуватись з положенням статті 233 ГК України і частині третій статті 551 ЦК України, а також досліджу-ватись та оцінюватись судом в порядку статей 86, 210, 237 ГПК України.

Такий підхід є усталеним в судовій практиці, зокрема Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду (постанови від 11.07.2023 у справі №914/3231/16, від 10.08.2023 у справі №910/8725/22, від 26.09.2023 у справі №910/22026/21, від 02.11.2023 у справі №910/13000/22, від 07.11.2023 у справі №924/215/23, від 09.11.2023 у справі №902/919/22).

У зв`язку з викладеним Об`єднана палата зазначила, що індивідуальний характер підстав, якими у конкретних правовідносинах обумовлюється зменшення судом розміру неустойки (що підлягає стягненню за порушення зобов`язання), а також дискреційний характер визначення судом розміру, до якого суд її зменшує, зумовлюють висновок про відсутність універсального максимального і мінімального розміру неустойки, на який її може бути зменшено, що водночас вимагає, щоб цей розмір відповідав принципам верховенства права.

Вирішуючи питання про зменшення розміру пені, яка підлягає стягненню у даній справі, колегія суддів вважає даний випадок винятковим, виходячи з інтересів сторони, що порушила зобов`язання, які заслуговують на увагу, а саме невідповідності розміру стягуваної пені майновим наслідкам несплати боргу. Оскільки позиваючись до суду Товариство використало усі засоби захисту майнових прав (пеня, інфляційні втрати, річні) щодо Відділу, який є бюджетною установою, фінансується з місцевого бюджету та в силу обставин зобов`язаний сплатити вартість спожитого природного газу за ціною «постачальника останньої надії», яка щодня коливалася та перевищила ціну попереднього та поточного постачальників природного газу у два і більше разів, колегія суддів реалізуючи свої дискреційні повноваження зменшує розмір нарахованої пені на 90%. Відтак, на користь Позивача підлягає стягненню 4 991,93 грн пені, а в стягненні 44 927,35 грн пені належить відмовити.

Статтею 74 ГПК України передбачено обов`язок кожної із сторін довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.(ст.86 ГПК України).

При цьому, колегія суддів враховує позицію Європейського суду з прав людини щодо п.1 ст.6 Конвенції, яка зобов`язує національні суди обґрунтовувати свої рішення. Це зобов`язання не можна розуміти як таке, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент, і питання дотримання цього зобов`язання має вирішуватись виключно з огляду на обставини справи (див. рішення від 09.12.1994 у справах «Руіз Торія проти Іспанії» (Ruiz Torija v. Spain), п.29, та «Гарсія Руіз проти Іспанії» (Garcia Ruiz v. Spain), заява №30544/96, п.26). Ці принципи застосовувалися в низці справ проти України (див., наприклад, рішення від 15.11.2007 у справі «Бендерський проти України» (Benderskiy v.Ukraine), заява №22750/02, п.42-47; від 18.07.2006 у справі «Проніна проти України» (Pronina v. Ukraine), заява №63566/00, п.25; від 07.10.2010 у справі «Богатова проти України» (Bogatova v. Ukraine), заява №5231/04, п.18, 19).

З огляду на зазначене, колегія суддів вважає, що наявні всі підстави для часткового задоволення апеляційної скарги Відділу освіти, культури, молоді та спорту Бабинської сільської ради Рівненської області, що зумовлює зміну рішення господарського суду Рівненської області від 20.02.2024 з підстав ст.277 ГПК України через неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи, визнання судом першої інстанції установленими обставин, що мають значення для справи, які не були доведеними та невідповідності обставинам справи висновків, викладених у рішенні, що призвело до ухвалення незаконного судового рішення.

Часткове задоволення апеляційної скарги Відповідача зумовлює перерозподіл витрат зі сплати судового збору відповідно до ст.129 ГПК України. Так, з Відділу освіти, культури, молоді та спорту Бабинської сільської ради Рівненської області на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія «Нафтогаз України» необхідно стягнути 3 887,96 грн витрат зі сплати судового збору за подання позовної заяви. Натомість, з ТзОВ «Газопостачальна компанія «Нафтогаз України» на користь Відділу освіти, культури, молоді та спорту Бабинської сільської ради Рівненської області необхідно стягнути 2 574,16 грн витрат зі сплати судового збору за подання апеляційної скарги.

Керуючись ст. 34, 86, 129, 232, 233, 240, 275, 277, 282, 284, 287 Господарського процесу-ального кодексу України, Північно-західний апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Відділу освіти, культури, молоді та спорту Бабинської сільської ради Рівненської області на рішення господарського суду Рівненської області від 20.02.2024 у справі №918/1287/23 задоволити частково.

2. Рішення господарського суду Рівненської області від 20.02.2024 у справі №918/1287/23 змінити, виклавши резолютивну частину рішення в наступній редакції:

«Стягнути з Відділу освіти, культури, молоді та спорту Бабинської сільської ради Рівненської області (35431, Рівненська обл., Рівненський район, с.Бабин, вул.Незалежності, 1, код ЄДРПОУ 44650444) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Газопоста-чальна компанія «Нафтогаз України» (04116, м.Київ, вул.Шолуденка, 1, код ЄДРПОУ 40121452) 250 866,99 грн заборгованості по розрахунках, 4 989,85 грн пені, 57 962,86 грн інфляційних втрат, 10 041,55 грн -3% річних та 3 900,00 грн витрат зі сплати судового збору.

В решті позову відмовити.»

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія «Нафтогаз України» (04116, м.Київ, вул.Шолуденка, 1, код ЄДРПОУ 40121452) на користь Відділу освіти, культури, молоді та спорту Бабинської сільської ради Рівненської області (35431, Рівненська обл., Рівненський райрн, с.Бабин, вул.Незалежності, 1, код ЄДРПОУ 44650444) 2 580, 00 грн витрат зі сплати судового збору за подання апеляційної скарги.

4. Доручити місцевому господарському суду видачу відповідних наказів.

5. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і не підлягає оскарженню до Верхов-ного Суду за виключенням випадків, передбачених ст.287 ГПК України.

6. Матеріали справи №918/1287/23 повернути до господарського суду Рівненської області.

Головуючий суддя Грязнов В.В.

Суддя Розізнана І.В.

Суддя Павлюк І.Ю.